Навчальна програма з української мови для 5 кл. НУШ

№

Результати навчання

Уміння

1

Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях:

- сприймає усну інформацію;

- перетворює інформацію з почутого повідомлення (художнього тексту, медіатексту тощо) в різні форми повідомлень;

- виокремлює усну інформацію;

- аналізує та інтерпретує усну інформацію;

- оцінює усну інформацію…

2

Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах (художніх текстах, медіатекстах тощо) та використання інформації для збагачення власного досвіду.

- сприймає текст;

- аналізує та інтерпретує текст;

- збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід;

- оцінює текст;

- обирає текст для читання;

- перетворює текстову інформацію;

- читає творчо…

3

Висловлення думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими в цифровому просторі, дотримання норм літературної мови.

- створює письмові висловлення;

- взаємодіє письмово в режимі реального часу (в цифровому середовищі);

- редагує письмові тексти;

- висловлює і захищає власні погляди, ідеї, переконання;

- використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок;

- регулює власний емоційний стан;

4

Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними й літературними явищами, аналіз їх

- досліджує мовні явища;

- використовує знання з мови у мовленнєвій творчості.

Номер уроку

К-ть годин

Зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності

Ключові компетентності

Очікувані

результати

навчання

Примітки

1

2

                          Мовна лінія

Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови: формування думки, пізнавальна, об’єднувальна. Мовні й немовні засоби спілкування, які люди використовують у повсякденному житті.  

Значення української мови як державної в житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10 Конституції України.

              ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1.Чому українською мовою варто пишатися?

2.Чи можна без мови побудувати собор, подолати стихійне лихо чи провести Олімпійські ігри?

3. Як за допомогою мови людина пізнає світ?

 4. Чому суспільству було б важко без мови?

5. Чому потрібно берегти українську мову?

6. Чи обов’язково знати мову того народу, серед якого живете?

                    Мовна лінія

• Міркування та відповіді на запитання за змістом висловлень відомих людей про значення мови в житті людини й суспільства (усно).

 • Записування речень, висловлень.

 • Колективне складання ланцюжка-продовження твердження «Мова необхідна людям, щоб…» (наприклад, спілкуватися, формувати думки, пізнавати світ, передавати досвід, об’єднуватися в спільноту).

 • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

• Пояснення функцій мови та змісту статті 10 Конституції України.

• Порівняння мовних і немовних (звукові і світлові сигнали, символіка, дорожні знаки тощо) засобів спілкування, які люди використовують у повсякденному житті.

• Формулювання правил спілкування на основі прочитаних крилатих висловів.

• Колективне складання словника найпоширеніших етикетних формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення вдячності та ін.).

 • Складання висловлення з урахуванням ситуації спілкування за ілюстрацією (або коміксом).

 • Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з неврахуванням умов спілкування.

• Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

 • Виконання проєкту (участь у теле- чи радіопередачі, інтерв’ю про значення української мови в житті нашого народу).

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

3) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

4) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Учень / учениця:

розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення,толерантно реагує,  використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого

 доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації використовує потрібні вербальні та невербальні засоби для збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями, створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання співрозмовників до певних дій

читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання

 характеризує порушені в тексті проблеми

знаходить у тексті відому і нову інформацію

формулює тему та основну думку тексту

виокремлює в тексті мікротеми

формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту

проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо

обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними мовними нормами

взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі, дбаючи про безпеку

дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування.

2

3

                 Мовленнєва лінія

Загальне уявлення про мовлення як діяльність.

Види мовленнєвої діяльності.

Різновиди мовленнєвого спілкування. Мета спілкування та адресат мовлення.

Основні правила спілкування.

Монологічне та діалогічне спілкування.

Складання та розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування 

Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за змістом прочитаного, виконання тестових завдань.

Уроки розвитку мовлення

1.Складання та розігрування діалогів, зокрема: - в онлайн-середовищі відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із

життєвим досвідом учнів із використанням етикетних формул; - телефонних розмов, що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам; - за ілюстрацією (або коміксом).

 2. Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за змістом прочитаного та виконання тестових завдань.

3

4

                     Мовна лінія

Текст. Заголовок тексту.

Поділ тексту на речення.

Інтонація речень, різних  за метою висловлювання. 

Слово як компонент речення.  

Лексичне значення слова

Слово як компонент речення.  

Слово як частина мови.  Роль слів різних частин  мови. Граматичні форми  слів різних частин мови (практично)

                   Мовна лінія

• Тлумачення лексичного значення слова.

• Добирання синонімів і антонімів.

 • Доповнення речень словами в правильних граматичних формах.

 • Обґрунтування ролі слів різних частин мови.

• Визначення в слові орфограм, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

 • Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних із неправильним уживанням слів.

 • Робота зі словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.

• Ігри зі словами (вікторини, кросворди, ребуси).

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

2) здатність спілкуватися  іноземними мовами, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

3) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;

4) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва.

Учень / учениця:

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту)

вибірково переказує зміст почутого повідомлення

складає простий план почутого передає з використання окремих способів і засобів візуалізації враження від почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту)

визначає ключові слова в почутому повідомленні

визначає головну і другорядну інформацію у прочитаному тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті)

формулює тему та основну думку тексту

виокремлює в тексті мікротеми

розрізняє тексти різних стилів і типів переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними лексичними, граматичними, орфографічними нормами

виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (текст, речення, слово, форми слова)

порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

 урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

4

2

                Мовленнєва лінія

Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту.

Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення.

Простий план тексту.

Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

Ключові слова в тексті.

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум

Особливості будови опису предмета.

Усна й письмова форма тексту (висловлення).

                Мовленнєва лінія

• Аналіз та оцінювання прочитаного чи прослуханого тексту.

• Добирання заголовка тексту.

• Формулювання теми й основної думки тексту.

• Визначення мікротем і тематичних речень.

• Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту.

 • Визначення ключових слів у тексті.

 • Аналіз будови тексту, виділення зачину, основної частини та кінцівки.

 • Редагування речень, у яких допущено помилки у слововживанні.

• Складання висловлення за поданими чи дібраними самостійно опорними словами.

 • Складання висловлення за коміксом (малюнком).

 • Усний опис малюнка, за допомогою якого можна проілюструвати прочитаний текст.

 • Мовленнєвий експеримент (наприклад, заміна іменників займенниками для уникнення небажаного повтору слів).

• Складання висловлення з особовими займенниками з урахуванням змісту.

 • Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією

5

12

                   Мовна лінія

Лексичне значення слова.

Однозначні й багатозначні слова (повторення).

 Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення.

Синоніми (повторення та поглиблення). Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні.  Використання синонімів як засобів зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів.

Антоніми (повторення та поглиблення). Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках.

Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних

слів.

Пароніми.

Лексична помилка.

Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів, паронімів (практично).

                ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 1. Чи може слово збагатитися новим лексичним значенням? Якщо так, то коли це відбувається?

 2. З якою метою укладають словники?

3. Як виникають переносні значення слів? 4. Чим омоніми відрізняються від багатозначних слів.

5.Чи може слово вилікувати людину? А поранити?

 6. У чому сила слова?

                     Мовна лінія

• Тлумачення лексичного значення слова. Зіставлення лексичного та граматичного значення слова.

• Лінгвістичне мінідослідження.

• Тлумачення лексичних значень багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту.

 • Добирання синонімів, антонімів.

 • Доповнення речень словами з урахуванням контексту.

• Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних із неправильним уживанням слів.

• Робота зі словниками та іншими джерелами інформації. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.

 • Ігри зі словами (вікторини; наприклад, відгадування за лексичним значенням, добирання синонімів, антонімів тощо).

Уроки розвитку мовлення

1. Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).

 2. Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування переказу.

3. Аналіз письмового переказу.

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна.

Учень / учениця:

 самостійно складає простий план почутого

вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети

читання

 формулює тему та основну думку тексту

розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них

висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо

 використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові/медіатекстові джерела інформації

 переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними лексичними нормами

добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення

створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

 пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

 виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, речення, тексти)

вирізняє лексичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

 порівнює тексти щодо наявності в них багатозначних слів, синонімії, антонімії творчо

використовує лексичні засоби, обираючи доречні нестандартні рішення

урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами

6

3

                   Мовленнєва лінія

 Особливості побудови опису предмета.

                    Мовленнєва лінія

• Аудіювання і читання тексту, у якому використано слова, ужиті в переносному значенні.

• Аналіз, оцінювання, інтерпретація тексту.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

• Порівнювання текстів щодо наявності в них багатозначних слів, синонімії, антонімії.

 • Редагування речень і текстів (зокрема оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням.

• Складання речень з опорними словами та певного змісту.

• Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

• Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.

• Складання і розігрування діалогу-розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.) з використанням синонімів, антонімів.

• Складання і розігрування діалогу етикетного характеру з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника.

• Складання діалогу про погоду з використанням запропонованих або дібраних самостійно антонімів.

• Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).

• Складання опису природи з використанням слів у переносному значенні, а також епітетів і порівняння. 13 порівнює тексти щодо наявності в них багатозначних слів, синонімії, антонімії творчо використовує лексичні засоби, обираючи доречні нестандартні рішення урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами

• Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

• Підготовка аудіо- чи відеорекомендацій (постер, слайди, відеоролик) для соцмереж про поширені лексичні помилки.

 • Виконання проєкту (наприклад, складання рекламного тексту з метою спонукати правильно добирати слова, урізноманітнювати своє мовлення тощо).

         Уроки розвитку мовлення

1.Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).

2. Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування переказу.

3. Аналіз письмового переказу.

7

13

                     Мовна лінія

 Основа слова й закінчення. (повторення і поглиблення).

 Незмінній змінні слова (повторення та поглиблення).

Корінь слова.

Спільнокореневі слова та форми слова (повторення і поглиблення). Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті.

Префікс і суфікс (повторення і поглиблення). Суфікси та префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності.

Правопис значущих частин слова. (повторення).

Написання префіксів пре-, при-, прі-.

                ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 1. Для чого словам закінчення? Чи всі слова його мають?

2. Для чого словам різні форми?

 3. Чи може існувати слово без кореня?

4. Чим спільнокореневі слова відрізняються від форм слова?

5. Що спільного й відмінного між суфіксом і префіксом? Яка роль цих значущих частин слова?

                            Мовна лінія

• Добирання спільнокореневих слів, слів з певними префіксами та суфіксами, слів за схемами.

• Виділення у слові значущих частин.

• Лінгвістичне мінідослідження (наприклад: «Фемінітиви – це прекрасно», «Найуживаніші суфікси для творення фемінітивів»).

 • Визначення в реченнях (текстах) і добирання слів, що містять антонімічні префікси.

 • Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання значущих частин слова, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

• Складання «хмари слів» до теми «Правопис префіксів».

• Робота зі словником.

• Ігри зі словами (наприклад, добирання слів, відгадування тощо).

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3)компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

4) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна.

Учень / учениця:

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

знаходить у тексті відому і нову інформацію

 розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них

обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними словотвірними, орфографічними, стилістичними нормами

створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (частини слова, слова, форми слова)

 порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

вирізняє окремі мовні явища (спільнокореневі слова тощо) у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

порівнює тексти щодо наявності в них спільнокореневих слів урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

8

3

         Мовленнєва лінія

Особливості твору- опису тваорин

        Мовленнєва лінія

• Аудіювання і читання текстів, що містять слова із суфіксами, які надають слову значень

зменшуваності й пестливості.

• Аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту.

• Порівнювання текстів щодо наявності в них спільнокореневих слів.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

• Редагування речень і текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова (з коментуванням).

• Створення казки, текст якої містить слова, що надають слову значення збільшеності та згрубілості.

• Складання мікротексту зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення і виразності.

• Складання усного висловлення, пов’язаног

о з конкретною життєвою ситуацією.

 • Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.

• Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин).

• Складання реченькомпліментів з використанням слів із префіксом пре- (наприклад, для привітання з днем народження).

• Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами. • Усне повідомлення на лінгвістичну тему (наприклад, «Префіксиантоніми»).

 • Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик) про написання префіксів.

           Уроки розвитку мовлення

1. Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). Редагування творуопису.

2. Аналіз письмового твору- опису.

9

17

                          Мовна лінія

Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо.

 Голосні і приголосні звуки.

Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі, шиплячі (повторення). Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні.

Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г. • Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).

Склад.

Основні правила переносу.

Наголос. Логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням.

Орфоепічний словник і словник наголосів.

Орфоепічна помилка (практично).      ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 1. Чим звук відрізняється від букви?

2. Чому в українській мові звуків більше, ніж букв?

3. Навіщо потрібно знати алфавіт?

4. Чи є в алфавіті букви, без яких можна обійтися?

Мовна лінія

• Записування слова фонетичною транскрипцією.

• Визначення належності звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих.

• Фонетичний розбір слова. •Лінгвістичне мінідослідження.

 • Мовленнєвий експеримент

(наприклад, зсув наголосу в слові).

• Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).

• Визначення складів у слові. Перенесення слів із рядка в рядок.

 • Визначення наголосу в слові.

• Використання логічного наголосу для виділення слів зі смисловим навантаженням.

• Упорядкування за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв улюблених мультфільмів та ін.).

• Виправлення орфоепічних помилок. • Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови.

• Робота з орфоепічним словником і словником наголосів.

• Ігри зі словами (вікторини).

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна.

.

Учень / учениця: вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення

виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення, розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту

визначає основну мету почутого

аргументовано зіставляє почуте із життєвим досвідом

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

розрізняє тексти різних стилів і типів

висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо

записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

 виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, склади слова, слова)

порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

 вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

 урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами

10

2

Мовленнєва лінія

Особливості будови розповіді.

              МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

 • Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії.

• Аналізування, оцінювання тексту.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного та почутого.

• Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема в наголошуванні слів, вимові шиплячих) у своєму мовленні та мовленні інших людей.

• Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

 • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

• Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.

 • Складання та розігрування діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (черговий, новий, випадок, вимова, запитання, завдання, разом та ін.).

 • Запис аудіопривітання з дотриманням правил орфоепії.

• Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки.

• Підготовка аудіоповідомлення для соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів.

• Складання тексту, у якому всі слова починаються однаковою буквою.

Уроки розвитку мовлення

1. Написання твору -  розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом). Редагування твору.

 2. Аналіз твору- розповіді.

11

12

                  Мовна лінія

Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

 Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях слів (повторення і поглиблення)

Орфографічний словник. 

Орфограма (практично).

Орфографічна помилка (практично).

Вимова приголосних звуків (у тому числі приголосних у префіксах з- (зі-, с-), роз-, без-. Уподібнення приголосних звуків.

Написання слів із сумнівними приголосними.

Правопис префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-.

Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків (практично) ): [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів.

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків (практично): ): [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′]; [д] – [дж]; [зд] – [ждж].

Основні випадки чергування [у] – [в], [і] –

 [й; уживання прийменника з- і його варіантів

із-, зі -(зо-) (правила милозвучності) (правила милозвучності)

                   ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. У чому полягає милозвучність української мови?

2. Як і коли орфографічний словник стає в пригоді? 3. Які українські слова «порушують» правила милозвучності?       

                 МОВНА ЛІНІЯ

 •Записування слова фонетичною транскрипцією.

•Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків.

• Лінгвістичне мінідослідження.

• Добирання слів з уподібненням звуків, спрощенням, чергуванням звуків.

 •Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).

• Читання слів уголос із дотриманням норм орфоепії.

 • Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

• Вибір прийменника, сполучника з дотриманням правил милозвучності.

• Виявлення і виправлення орфоепічних помилок (з коментуванням і без).

• Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з уживанням слів.

• Робота з орфографічним словником.

• Ігри зі словами (вікторини).

1)вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

4) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності.

Учень / учениця: визначає спільне і різне в повідомленнях інших осіб

 розпізнає наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

знаходить у тексті відому і нову інформацію

розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них

 записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами

добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення

знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

 пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

 порівнює тексти щодо наявності в них чергувань звуків, засобів милозвучності

урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами

12

2

                Мовленнєва лінія                                  

 Особливості складання есе.

.

                   Мовленнєва лінія

• Виразне читання текстів уголос із дотриманням правил орфоепії.

•Аналізування,оцінювання, інтерпретація тексту.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

 • Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема у вимові дзвінких) у своєму мовленні та мовленні інших людей.

• Складання речень з опорними словами та певного змісту.

• Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

• Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

• Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.

 • Складання висловлення про дружбу чи людські чесноти з використанням слів, у яких відбувається спрощення (наприклад, щасливий, чесний, совісний, безкорисливий, заздрісний, улесливий).

• Складання усного повідомлення про рослини - символи українського народу з дотриманням правил уживання у – в, і – й (з обґрунтуванням свого вибору).

• Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.

 • Записування аудіоповідомлення для соцмереж зі зразками правильної вимови.

• Виконання проєкту (наприклад, підготовка й проведення мовознавчої вікторини на тему «Фонетика. Орфоепія» чи «Наголос у повсякденному житті» ). Урок розвитку мовлення Написання есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо) . Редагування есе.

13

13

                  Мовна змістова

Позначення м’якості приголосних на письмі. Уживання м’якого знака (повторення і поглиблення).

Сполучення букв йо, ьо

Апостроф (повторення і поглиблення).

Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних.

Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

               ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Для чого в українській мові використовують м’який знак і апостроф? 2. Чи тільки м’яким знаком позначають м’якість приголосних на письмі?

 3. Чим збіг приголосних відрізняється від подовження приголосних?

               МОВНА ЛІНІЯ

 • Записування слова фонетичною транскрипцією.

 • Визначення належності звуків до групи твердих чи м’яких.

 • Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).

 • Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

• Складання і проведення словникових диктантів.

• Лінгвістичне мінідослідження.

 • Складання «хмари слів» на вивчену орфограму.

 • Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик, схема) для соцмереж про вживання апострофа чи м’яког

• Робота з орфографічним словником.о знака.

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:

здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

4) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна.

Учень / учениця: вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів

 наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції, доречні цитати з тексту для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань

 розрізняє тексти різних стилів і типів

переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання

 записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

 складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами

створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах

знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

14

4

                         Мовленнєва лінія

 Особливості будови елементарного роздуму.

             МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

• Аналіз, оцінювання, тексту.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

• Проговорювання скоромовок.

• Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами.

• Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

 • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

• Виконання проєку (наприклад, складання коміксу, казки, плакату, розроблення макету вебсторінки, презентації тощо на тему, пов’язану з фонетикою, орфоепією, орфографією).

           Уроки розвитку мовлення

1. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму (за планом).

2. Написання твору-роздуму на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом. Редагування твору-роздуму.

3. Аналіз письмового твору-роздуму.

15

16

11

4

                      Мовна лінія

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення.

Головне й залежне слово в словосполученні.

Речення, його граматична основа (підмет і присудок).

Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Види речень за емоційним забарвленням: окличні і неокличні (повторення)

 Пунктуаційна помилка (практично).

 Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

 ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 1. Чи будь-які два слова утворюють словосполучення?

 2. Навіщ

3. Чому підмет і присудок названо головними членами речення, а інші – другорядними?

4. Який із членів речення, на вашу думку, є найголовнішим? Чи можемо ми обійтися хоча б без одного з них?

5. Чому підмет і присудок не можуть бути словосполученням?

Мовленнєва лінія

                        МОВНА ЛІНІЯ

• Визначення головного й залежного слова в словосполученні. • Складання словосполучень за схемами.

• Конструювання словосполучень з поданих слів з використанням і без використання прийменників.

• Виправлення типових (найбільш поширених) граматичних помилок у словосполученнях.

• Групування словосполучень залежно від способу вираження головного слова.

• Замінювання словосполучень синонімічними.

• Розбір словосполучення як синтаксичної одиниці.

• Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць.

• Підкреслення членів речення.

• Синтаксичний розбір речення.

• Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень із вивченими пунктограмами.

• Лінгвістичне мінідослідження.

 • Відновлення прислів’їв, приказок з певної групи слів.

• Виписування з довідникових джерел прислів’їв, приказок у формі спонукальних речень.

 • Визначення частин мови, якими виражено вказані члени речення.

 • Поширення речень додатками, означеннями, обставинами.

МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

• Аналіз, оцінювання тексту, який містить вивчені синтаксичні одиниці.

• Виразне читання речень відповідно до мети висловлення та інтонації.

• Замін а словосполучень синонімічними з метою посилення виразності й образності тексту.

 • Складання речень указаного виду та з визначеними синтаксичними одиницями (зокрема за схемами).

 • Перебудова речень (наприклад, розповідних на спонукальні або питальні).

 • Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди).

• Добирання ключових слів (словосполучень) для опису пам’ятки архітектури.

• Складання у формі спонукальних речень порад, яких мають дотримуватися п’ятикласники , і розміщення цих порад у соцмережах.

• Моделювання життєвих ситуацій із використанням прислів’їв.

• Створення тексту інформації для шкільного вебсайту або шкільної електронної газети про кумедну поведінку ваших домашніх улюбленців з використанням різних за метою висловлення речень.

• Складання розповіді з використанням різних видів речень за метою висловлювання (орієнтовні теми: «Я – українець (українка)», «Ми відповідальні за майбутнє країни», «Ми- патріоти»).

 • Складання тексту вітальної листівки з використанням означень. • Переказування тексту за виписаними словосполученнями.

 • Складання тексту (опису, роздуму) про природні явища з використанням епітетів.

• Складання діалогурозпитування «Як проїхати до центральної частини міста» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).

• Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією, з вибором синтаксичних одиниць (зокрема з мето

ю уникнення конфліктних ситуацій). • Усне висловлення-роздум з використанням визначених синтаксичних одиниць (наприклад, «Чому потрібно говорити правду?»). Уроки розвитку мовлення

1. Написання твору-роздуму за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому потрібно берегти природу», «Що може зробити мене щасливим», «Чому необхідно знати історію свого народу»). Редагування твору- роздуму.

2. Аналіз письмового твору- роздуму. патріоти » ).

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;

виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності.

Учень / учениця: визначає ключові слова в почутому повідомленні

 доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації

 добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

формулює тему та основну думку тексту

розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них

визначає актуальність і несуперечливість тексту (наприклад, чи наведена інформація є правдивою, актуальною, не містить суперечностей) на основі власного досвіду та досвіду інших осіб

записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

 складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними пунктуаційними нормами

добирає доречні засоби мовноївиразності для оформлення власного висловлення

висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, пов’язаних із власним життєвим досвідом, зокрема навчанням, читацькою практикою

знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

 пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

 аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу

виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, словосполучення, речення, тексти)

порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками

вирізняє окремі синтаксичні явища у своєму та чужомумовленні, пояснює їх суть

порівнює тексти щодо наявності в них певних синтаксичних явищ

17

17

                     Мовна лінія

Речення з однорідними членами (без сполучників і з найбільш уживаними. Кома між однорідними членами речення.  сполучниками) Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова

Тире перед узагальнювальним словом.

Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки для виділення звертань (повторення).

Ознайомлення з найбільш уживані вставні слова та сполучення слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Кома між частинами складного речення. • Пряма мова. Діалог. Розділові знаки для оформлення прямої мови (зокрема діалогу).

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Чи може один розділовий знак змінити зміст речення?

2. Чи завжди перед сполучником і ставимо кому? А перед сполучником але?

3. Чому слова письменник і поет не можуть бути однорідними?

 4. Чому звертання не є членом речення? 5. Чи варто уникати вживання вставних слів і звертань?

             Мовна лінія

• Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць.

 • Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень із вивченими пунктограмами.

• Підкреслення членів речення.

• Синтаксичний розбір речення. 

• Лінгвістичне мінідослідження.

• Замінювання вставних слів синонімічними.

• Добирання сполучників для зв’язку частин складного речення. • Складання схеми речення з прямою мовою

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

4) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:

відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

4) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність тощо.

Учень /учениця:  стисло переказує зміст почутого повідомлення, підпорядковуючи намір висловлення темі та основній думці

перефразовує репліки в діалозі

визначає ключові слова в почутому повідомленні

добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування

дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізняє складники структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей

використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з текстом

 формулює тему та основну думку тексту

розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них

проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті

обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті

визначає актуальність і несуперечливість тексту (наприклад, чи наведена інформація є правдивою, актуальною, не містить суперечностей) на основі власного досвіду та досвіду інших осіб

 переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання

створює текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо)

записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними пунктуаційними нормами

добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення

 знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень

 пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил

 аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу

 виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, словосполучення, речення, тексти)

 вирізняє окремі синтаксичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

порівнює тексти щодо наявності в них певних синтаксичних явищ

творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір

18

4

            Мовленнєва лінія

 МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

• Читання та аудіювання діалогів, а також текстів, які містять визначені синтаксичні одиниці.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного.

• Складання речень з указаними синтаксичними

одиницями, зокрема

за схемами.

 • Складання речень за картиною з використанням визначених синтаксич

них одиниць.

• Перебудовування речень (наприклад, складних на речення з прямою мовою).

• Редагування речень, у яких допущено помилки у вживанні однорідних членів речення (з коментуванням).

• Доповнення речень однорідними членами, звертанням чи вставним словом. • Складання текстів з указаними синтаксичними одиницями.

• Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері, Дня Землі тощо з використанням звертань.

 • Складання тексту-відповіді відповідно до запропонованої ситуації з використанням вставних слів.

• Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації чи за фото з використанням визначених синтаксичних одиниць.

• Складання розповіді (легенди) про історію рідного міста (села) з використанням складних речень.

• Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами»,

«Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

 • Інсценування байки, текст якої містить діалог.

• Написання оповідання (казки) за поданим початком з використанням діалогу.

 • Стислий переказ змісту почутого повідомлення з підпорядковуванням наміру висловлення темі та основній думці.

• Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією, з вибором синтаксичних одиниць.

• Створення тексту за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо).

• Виконання проєкту (наприклад, складання плейлиста чи добірки пісень, у текстах яких є звертання або вставні слова; проведення гри «Найрозумніший» ) .

Уроки розвитку мовлення

1. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. Редагування тексту.

2. Аналіз письмового переказу.    3. Лист до рідної людини з використанням звертань і вставних слів. Редагування тексту.

.

19

10

              Мовна лінія

Лексикологія .

Будова слова й орфографія.

Фонетика й графіка. Орфоепія та орфографія.

Синтаксис і пунктуація

                   Мовна лінія

• Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів.

• Добирання синонімів, антонімів.

• Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів

 з вивченими орфограмами.

• Доповнення речень словами з урахуванням контексту.

• Виділення у слові значущих частин. Розбір слова за будовою. • Записування слова фонетичною транскрипцією. Фонетичний розбір слова

• Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків.

• Визначення членів речення.

 • Синтаксичний розбір речення.

 • Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень з вивченими пунктограмами .

• Розпізнавання в текстах слів з указаними орфограмами, фонетичними явищами, різних за будовою, а також синтаксичних одиниць

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

3) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

4) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Учень / учениця:

визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутому повідомленні

обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення

 формулює тему та основну думку тексту

записує власні міркування або інформацію з інших джерел

створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід

 створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах

порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів (текст, речення, словосполучення, слово, звук) за визначеними ознаками

 вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть.

20

1

                     Мовленнєва лінія

 Особливості складання есе.

           МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ

• Аналіз та оцінювання прочитаного чи прослуханого тексту.

• Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого. • Зіставлення прочитаного із зображеним на ілюстрації .

• Складання речень і висловлень зі словами певної лексичної групи та фразеологізмами (з обґрунтуванням свого вибору).

 • Редагування речень, у яких допущено лексичні чи граматичні помилки (з коментуванням).

 • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

 • Складання текстів указаної тематики та з використанням визначених сл

                   Розділи

Години

                1 семестр

Вступ

2

Повторення вивченого в початкових класах

4

Лексикологія

12

Будова слова

12

Фонетика. Звуки мови, мовлення. Склад. Наголос

17

РМ

13

Всього

62

                     2 семестр

Фонетика. Вимова звуків.Чергування звуків.

Правопис префіксів

12

Фонетика. Уживання м’якого знака. Апостроф

13

Синтаксис. Словосполучення, речення

11

Синтаксис. Однорідні члени речення.Звертання. Вставні слова

17

Повторення вивченого

10

РМ

15

Всього

78

5 кл. НУШ

Усього годин/ Години РМ

140 / 28

Семестри

І

ІІ

Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей

4

4

1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання

аудіювання

1

1

2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння *

діалог

1*

-

 усний переказ

1*

-

 усний твір

 -

1*

3. Сприймає письмові тексти/ Читання

 читання вголос

 1*

-

читання мовчки

 -

1

4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо

переказ

 1

1

твір/есей

 -

1

диктант

 1

 1

Перевірка зошитів

4

5

 І семестр

ІІ семестр

1. Аудіювання

2. Говоріння ― діалог + усний переказ (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)

3. Читання ― читання вголос

4. Письмо ― письмовий переказ + диктант (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)

1. Аудіювання

2. Говоріння ― усний твір

3. Читання ― читання мовчки

4. Письмо ― письмовий переказ  +диктант (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)

№

уроку

Зміст програмового матеріалу

Дата

Примітка

І семестр

ВСТУП

Значення мови в житті людини й суспільства.

Українська мова — державна мова України

1

2

Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови. Мовні й немовні засоби спілкування.

Значення української мови як державної в житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10 Конституції України

3

РМ№1. Мовлення і спілкування. Загальне уявлення про мовлення як діяльність. Види мовленнєвої діяльності. Різновиди мовленнєвого спілкування. Мета спілкування та адресат мовлення

4

РМ №2. Основні правила спілкування. Монологічне та діалогічне спілкування. Складання та розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування

5

РМ №3. Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за змістом прочитаного, виконання тестових завдань

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Текст. Речення. Слово

6

7

РМ №4. Текст. Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення, ключові слова. Простий план тексту. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум

8

9

10

Текст. Поділ тексту на речення. Інтонування речень різних за метою висловлювання. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Граматичні форми слів різних частин мови (практично)

11

РМ №5. Особливості будови опису предмета. Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета (за колективно складеним простим планом)

12

Узагальнення та систематизація вивченого з розділів Повторення та узагальнення вивченого в початкових класах». Навчальний диктант

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Групи слів за значенням

13

Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). Тлумачний словник

14 

Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення

15

 Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення

16

РМ №6. Особливості будови  опису тварини Усний докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом)

17

Синоніми (повторення та поглиблення). Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні. Словник синонімів

18

Антоніми (повторення та поглиблення). Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках. Словник антонімів

19

РМ №7. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом)

20

РМ №8. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом)

21

Омоніми (повторення та поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних слів. Словник омонімів. Аналіз письмового переказу

22

Пароніми. Словник паронімів

23

Урок культури мовлення. Вживання слів відповідно до їхнього лексичного значення, антисуржик, розрізнення паронімів, точність у використанні синонімів

24

Нетрадиційний урок (вікторина, КВК, аукціон знань, рольова гра, конференція, екскурсія, телерепортаж тощо)

25

Навчальний диктант

26

Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія»

27

Діагностична робота №1. Лексикологія (тестові завдання)

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

28

Основа слова й закінчення. Змінні й незмінні слова (повторення та поглиблення)

29

30

 Діагностична (контрольна) робота. Письмовий докладний переказ розповідного тексту художнього стилю

31

Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова (повторення та поглиблення). Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті

32

Урок культури мовлення. Невиправдане вживання спільнокореневих слів

33

Префікс (повторення та поглиблення). Префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності

34

Суфікс (повторення та поглиблення). Суфікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності

35

РМ №9. Особливості твору-опису тварини. Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами й префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності (у художньому стилі)

36

Розбір слова за будовою. Аналіз письмового твору-опису

37

Правопис значущих частин слова (повторення).

Орфограма. Орфографічний словник 

38

Написання префіксів пре-, при-, прі-

39

Написання префіксів пре-, при-, прі-

40

РМ №10. Особливості твору-опису тварини. Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами й префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності (у художньому стилі)

41

РМ № 11. Особливості твору-опису предмета. Письмовий твір-опис предмета з використанням слів із суфіксами й префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності (у художньому стилі)

42

Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія»

43

Діагностична  робота №2. Будова слова.  Орфографія (тестові завдання)

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Звуки мови і звуки мовлення. Позначення звуків мовлення на письмі.

Склад. Наголос

44

Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина. Звуки голосні та приголосні. Фонетична транскрипція

45

Приголосні тверді і м’які; шиплячі, губні (повторення). Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні

46

Приголосні дзвінкі і глухі (повторення). Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г

47

РМ №12. Особливості будови розповіді. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом)

48

РМ №13. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом)

49

Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення)

50

Склад. Основні правила переносу Аналіз письмового твору-розповіді

51

Діагностична  робота. Диктант

52

Аналіз контрольного диктанту

53

Наголос. Словник наголосів. Логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням

54

Фонетичний розбір слова

55

Урок творчості. Створення малюнків, колажів, коміксів, аудіозаписів тощо про нормативне наголошування слів 

56

Нетрадиційний урок (вікторина, КВК, аукціон знань, рольова гра, конференція, екскурсія, телерепортаж тощо)

57

Узагальнення вивченого з тем «Звуки мови, звуки мовлення. Склад. Наголос»

58

Діагностична  робота №3. Звуки мови і звуки мовлення.  Позначення звуків мовлення на письмі. Склад. Наголос (тестові завдання)

59

Урок культури мовлення. Виразне читання текстів. Вимова звуків, наголошування слів, антисуржик

60

Семестровий контроль

61

Підсумковий урок

62

Резервний урок

ІІ семестр

Вимова голосних і приголосних звуків. Чергування звуків.

Правопис префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-

63

Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Позначення на письмі ненаголошених  голосних  [е], [и] в коренях слів (повторення та поглиблення)

64

Позначення на письмі ненаголошених  голосних  [е], [и] в коренях слів . Орфографічний словник. Орфограма (практично) . Орфографічна помилка

65

Вимова приголосних звуків (у тому числі приголосних у префіксах з-, роз-, без-). Уподібнення приголосних звуків. Орфоепічний словник

66

Уподібнення приголосних звуків.

Написання слів із сумнівними приголосними

67

Правопис префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-

68

Спрощення в групах приголосних

69

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків (практично)

70

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків (практично)

71

Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й] (правила милозвучності)

72

 Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й] (правила милозвучності)

73

Уживання прийменника з і його варіантів із, зі, (зо) (правила милозвучності)

74

РМ №14. Особливості складання есе. Письмове есе про красу й милозвучність української  мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо)

75

РМ №15. Урок відкритих думок. Представлення власного есе

76

 Діагностична  робота №4 Сприймання письмових текстів / читання (тестові завдання)

Уживання м’якого знака. Апостроф.

Сполучення букв йо, ьо. Подвоєння букв

77

Позначення м’якості приголосних на письмі. Уживання м’якого знака (повторення та поглиблення)

78

Позначення м’якості приголосних на письмі. Уживання м’якого знака (повторення та поглиблення)

79

Сполучення букв йо, ьо

80

РМ №16. Будова елементарного роздуму

81

РМ №17. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму (за планом)

82

Апостроф (повторення та поглиблення)

83

Апостроф

84

Урок творчості. Візуалізація текстової інформації, переведення текстової інформації в графічну (схема, плакат, постер, малюнок, комікс, мем, мотиватор, фотоколаж, хмара слів, інтелект-карта, сторінка лейпбука, слайд-шоу, відеоролик тощо про вживання апострофа чи м’якого знака)  

85

РМ №18. Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі (за колективно складеним планом)

86

РМ №19. Аналіз письмового твору-роздуму. Читання мовчки твору-роздуму на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі

87

Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних

88

Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних

89

Подвоєння букв на позначення збігу однакових і подовжених  приголосних

90

Нетрадиційний урок (вікторина, КВК, аукціон знань, рольова гра, конференція, екскурсія, телерепортаж тощо)

91

Навчальний диктант

92

Узагальнення вивченого з розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»

93

Діагностична  робота №5. Вимова голосних і приголосних звуків. Чергування звуків. Написання слів (з вивченими в цьому розділі орфограмами)  (тестові завдання)

ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

Словосполучення і речення.

Головні та другорядні члени речення

94

Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні

95

Граматична помилка в словосполученнях

96

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення)

97

 Речення з одним головним членом

98

Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Види речень за емоційним забарвленням: окличні і неокличні (повторення). Пунктуаційна помилка (практично)

99

РМ №20. Усний переказ повідомлення ЗМІ з визначенням актуальності й несуперечливості інформації

100

РМ №21. Письмовий твір-роздум у художньому стилі (за колективно складеним планом)

101

РМ №22. Письмовий твір-роздум у художньому стилі (за колективно складеним планом)

102

Другорядні члени речення.

Додаток як другорядний член речення. Аналіз письмового твору-роздуму

103

Означення як другорядний член речення

104

 РМ №23.Есе (усно або письмово)

105

Обставина як другорядний член речення

106

Урок культури мовлення. Уживання слів відповідно до їхнього лексичного значення, антисуржик, наголошування слів

107

Узагальнення та систематизація вивченого з теми «Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення»

108

Діагностична робота №5. Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення (тестові завдання)

Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів.  Складне речення. Пряма мова. Діалог

109

Речення з однорідними членами (без сполучників і з найбільш уживаними сполучниками). Кома між однорідними  членами речення

110

Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова. Тире перед узагальнювальним словом

111

Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова. Тире перед узагальнювальним словом

112

РМ №24. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення

113

РМ №25. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення

114

Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки для виділення звертань (повторення). Аналіз письмового переказу

115

Найбільш уживані вставні слова та сполучення слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами

116

Найбільш уживані вставні слова та сполучення слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами

117

РМ №26. Лист до рідної людини з використанням звертань і вставних слів

118

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком

119

Кома між частинами складного речення

120

Кома між частинами складного речення

121

122

 Діагностична робота. Письмовий твір-розповідь  «Пісні моєї мами»

123

Пряма мова. Розділові знаки для оформлення прямої мови

124

Розділові знаки для оформлення прямої мови

125

Діалог. Розділові знаки для оформлення діалогу

126

РМ №.27. Створення усного повідомлення за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо)

127

Нетрадиційний урок (вікторина, КВК, аукціон знань, рольова гра, конференція, екскурсія, телерепортаж тощо)

128

Узагальнення вивченого з розділу «Відомості із синтаксису та пунктуації»

129

Діагностична робота. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів. Складне  речення.  Пряма  мова.  Діалог (тестові завдання)

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5 КЛАСІ

130

Лексикологія

131

Будова слова й орфографія

132 133

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

134

Синтаксис і пунктуація

135

Діагностична (контрольна) робота. Диктант

136

РМ 28. Усний переказ - повідомлення ЗМІ з обґрунтуванням достовірності, повноти інформації (у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення)

137

Семестровий контроль

138

Урок культури мовлення. Уживання слів відповідно до їхнього лексичного значення, антисуржик, розрізнення паронімів, наголошування слів, точність і логічність мовлення 

139

Підсумковий урок

140

Резервний урок

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

І. Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення

2

 Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

ІІ. Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію

5

Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило

6

Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІV. Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення

11

Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

Рівень

Бали

Розуміння й засвоєння учнями вивченої теми

Початковий

(Бали цього рівня одержують учні/учениці, які виявили незначні результати первинного засвоєння окремих елементів змісту теми)

1

 Учень/учениця має значні труднощі в розумінні окремих елементів змісту теми, не дає самостійних відповідей, відповідає на запитання вчителя уривчастими реченнями стверджувального чи заперечного характеру

2

Учень/учениця відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять значні недоліки різного характеру, має нечіткі уявлення про окремі елементи змісту теми

3

Учень/учениця відповідає на запитання короткими репліками, припускаючись помилок різного характеру, але сам не будує зв’язну відповідь

Середній

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які досягли певних успіхів розуміння й засвоєння окремих елементів змісту теми)

4

Учень/учениця слабко володіє теоретичним матеріалом, припускається чимало помилок у будові висловлення, відповідь не підтверджує належними прикладами; виявляє незначне розуміння мовних одиниць, може за зразком відтворювати певні дії

5

Учень/учениця недостатньо розуміє мовну тему, стисло відповідає на нескладні теоретичні запитання, виявляє часткове розуміння мовної теми, здатний із певними неточностями давати визначення понять, формулювати правила

6

Учень/учениця достатньо розуміє мовну тему, припускається низки помилок у будові відповіді, однак не вистачає самостійності суджень, аргументації; за допомогою вчителя аналізує мовне явище, порівнює, узагальнює й робить висновки; уміє виконувати практичні завдання за зразком

Достатній

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які достатньо розуміють зміст окремої теми, у цілому вправно виконують практичні завдання)

7

Учень/учениця розуміє мовну тему, однак демонструє невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, трапляються відхилення від теми, помилки у виконанні практичних завдань; уміє наводити окремі приклади на підтвердження власних думок

8

Учень/учениця загалом вправно виконує теоретичні й практичні завдання, висловлює судження і певною мірою аргументує їх; уміє аналізувати, встановлювати зв’язки між явищами й фактами, робить висновки; відповідь повна, логічна, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (трьома)

9

Учень/учениця демонструє достатній рівень оволодіння мовною темою; чітко відповідає на теоретичні запитання, відповідь повна, логічна, чітко аргументована; виявляє вміння аналізувати й систематизувати інформацію, вправно виконувати практичні завдання, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (двома)

Високий

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які продемонстрували високий рівень володіння теоретичним матеріалом, переконливо аргументують свої відповіді, вправно виконують практичні завдання)

10

Учень/учениця виявляє високий рівень засвоєння мовного матеріалу, розуміє значення мовних одиниць та особливостей використання їх у мовленні; розпізнає вивчені мовні явища, групує, класифікує, робить висновки; відповідь будує повно й зв'язно; практичні завдання виконує чітко і правильно, проте за одним із критеріїв допускає певні недоліки

11

Учень/учениця демонструє високий рівень засвоєння мовного матеріалу, розуміння значень мовних одиниць та особливостей використання їх у мовленні; розпізнає вивчені мовні явища, групує, класифікує, робить висновки; відповідь будує повно і зв’язно; практичні завдання виконує чітко й правильно, проте за одним із критеріїв можливі незначні недоліки, які самостійно виправляє

12

Учень/учениця демонструє повне засвоєння мовного матеріалу; дає вичерпні відповіді на поставлені запитання, аргументує власну думку, робить логічні висновки й узагальнення; установлює зв'язки між вивченим і засвоєним змістом попередніх тем; висловлення цілісне, повне, логічно побудоване, правильне; практичні завдання виконує чітко й бездоганно, не допускає жодних помилок.

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400– 500 слів

4– 5 хв

300– 400 слів

3– 4 хв

Клас

5-й

Орієнтовна кількість реплік для двох учнів

6– 7 реплік

Рівень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів

Початковий

(Бали  цього рівня одержують учні/учениці, успіхи яких у самостійному складанні діалогу поки що незначні)

1

  Учень/учениця має значні труднощі в підтриманні діалогу. Здебільшого він/вона відповідає на запитання лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.

2

Учень/учениця відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам/сама досягти комунікативної мети не може.

3

Учень/учениця бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ним/нею лише частково.

Середній

(Балів цього рівня заслуговують учні/учениці, які досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чотирма показниками з нескладної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)

4

Учень/учениця бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його/її недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.

5

Учень/учениця бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією,  додержує елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми, мовлення його/її характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю і  потребує істотної корекції тощо.

6

Учень/учениця успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його/її репліки загалом є змістовними,  відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

Достатній

(Балів цього рівня заслуговують учні/учениці, які самостійно, у цілому вправно за більшістю критеріїв склали діалог з теми, що містить певну проблему, продемонстрували належну культуру спіл-кування, проте за деякими з критеріїв(від  2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недоліки )

7

Діалогічне мовлення учня/учениці за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми,  помилки в мовному оформленні реплік тощо.

8

Учень/учениця загалом  вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить  певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислів’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями(3-ма).

9

Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності і культури мовлення (чітко висловлює думки, виявляє вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста позиція співбесідників,  аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

Високий

(Балів цього рівня заслуговують учні/учениці, які продемонстрували високу культуру спілкування, переконливо аргументуючи свої думки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи “за“ і “проти“ в їх обговоренні тощо)

10

Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння  формулювати  думки, обґрунтовуючи  власну позицію, виявляє готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним з критеріїв можливі певні недоліки.

11

Учень/учениця складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самостійно визначає проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми,  виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

12

Учень/учениця складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самостійно визначає проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й  з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет;  здатний/здатна змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові.

Рівень

Бали

Характеристика читання

Початковий

(Бали  цього рівня одержують учні/учениці, які читають дуже повільно, припускаються значної кількості помилок у структуруванні тексту і речення, прочитанні і вимові слів, інтонуванні речень)

1

Учень/учениця читає, не зв’язуючи слова між собою інтонаційно, не відділяючи одне речення від іншого, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання в кілька разів  нижча за норми.

2

Учень/учениця читає, відриваючи окремі слова одне від одного, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання складає орієнтовно третину від норми.

3

Читання   характеризується певним  рівнем зв’язності, який проте ще недостатній, як і темп, що наближається до половини норми. Допускається ще велика кількість помилок різного характеру.

Середній

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов’язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо)

4

Учень/учениця читає, зі швидкістю, що дещо перевищує половину норми, поділяючи текст на речення, але припускається значної кількості помилок в інтонуванні речень різних типів;  у поділі речень на смислові частини, неправильно ставить логічний наголос; припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне.

5

Учень/учениця читає зі швидкістю, що наближається до норми, в основному правильно інтонуючи кінець речення, але припускається помилок у поділі речень на смислові частини, логічному наголошуванні слів, а також в інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок;  читання не досить плавне.

6

Учень/учениця читає зі швидкістю, що відповідає нормі, правильно інтонуючи кінець речення, логічно наголошуючи слова, але робить окремі помилки в поділі речень на смислові частини та в  інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне.

Достатній

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків за деякими критеріями(вираження авторського задуму, виконання комунікативно-го завдання; норм орфоепії, дикції)

7

Учень/учениця читає зі швидкістю в межах норми, у цілому плавно, правильно інтонуючи речення певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу), роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки в цілому логічно правильний, але цей поділ не пристосований до особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту в читанні відсутнє; є орфоепічні помилки.

8

Учень/учениця читає швидко, плавно, досить правильно інтонуючи речення певних синтаксичних структур, роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки логічно правильний, але не завжди пристосований до особливостей слухацької аудиторії; темп, тембр, гучність читання не пов’язані з певним комунікативним завданням; емоційне забарвлення тексту наявне, але воно не виявляє авторського задуму; є орфоепічні помилки.

9

Учень/учениця читає швидко, плавно, правильно інтонуючи речення різної синтаксичної будови; поділ речення на смислові відрізки та логічне наголошування слів правильні, але в окремих випадках темп, тембр, гучність читання не пов’язані з відповідним комунікативним завданням; емоційне забарвлення недостатньо виявляє авторський задум;  можуть бути орфоепічні помилки.

Високий

(Бали цього рівня заслуговують учні/учениці, які читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією)

10

Учень/учениця читає виразно, з гарною дикцією; інтонація (поділ речень на смислові частини, логічне наголошування слів, мелодика речень різної синтаксичної будови), емоційне забарвлення, тембр, темп, гучність читання відтворюють авторський задум, стильові характеристики тексту, але в читанні можуть бути окремі недоліки(наприклад, недостатньо враховано комунікативне завдання, особливості слухацької аудиторії), незначні орфоепічні огріхи.

11

Читання учня/учениці цілком відповідає усім зазначеним вище критеріям (глибоке проникнення у зміст прочитаного, бездоганне дотримання орфоепічних, інтонаційних норм, виразна передача авторського задуму, стильових характеристик тексту, врахування комунікативного завдання, особливостей слухацької аудиторії).

12

Учень/учениця читає винятково виразно, з гарною дикцією; глибоко й тонко відтворюючи емоційне забарвлення, авторський задум, стильові характеристики тексту; вміло виконує комунікативне завдання, визначене вчителем або самостійно.