Тема: Походження слів: власне українські і запозичені.

Тема: Походження слів: власне українські і запозичені.

Мета: ознайомити учнів з етимологією як розділом мовознавчої науки, з етимологічним словником; формувати вміння аналізувати походження слів, працювати з етимологічним словником; збагачувати словниковий запас учнів, сприяти розвит­ку інтелектуальних та творчих здібностей, за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти загальному мовленнєвому розвитку особистості школярів; виховувати стійкий інтерес до походження та історії слів рід­ної мови, здійснювати цілеспрямоване патріотичне виховання учнів.

Обладнання: картки (структура проекту, пам'ятки), етимологічний словник, ТЗН.

Вважай нещасним той день або той час,

в який ти не засвоїв нічого нового і нічого

не додав до своєї освіти.

Я. А. Коменський

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Психологічна настанова

Учитель. На думку Анни Ахматової, серце вгамовується пра­вильним диханням, а чорні думки — вірою в друзів. Вдихніть повіт­ря на повні груди, а потім видихніть. Візьміть руку сусіда по парті і потисніть її, скажіть сусідові щось приємне.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Формулювання теми й мети уроку

► Послухайте текст. Що нового ви дізналися? Сформулюйте тему та мету уроку.

     Яка людина, починаючи з раннього віку, не замислювалася про походження самої себе, не думала про те, як виникло життя на Землі, про те, звідки з’явилися багато предметів і явищ? Можна припус­тити, що ці питання народилися разом з початком епохи людства.

Як це цікаво — проникати в багатоколірний світ слова, дослі­джувати, розбирати і вивчати його. Змінюється світ, змінюється і мова, з’являється необхідність давати імена новим предметам, ознакам і явищам. Старі слова набувають нового сенсу: мишка — пристрій, без якого не обійтися при роботі за комп’ютером, кіш­ка — спеціальні крюки у верхолазів, кінь і козел — гімнастичні снаряди. Так слово все далі і далі вирушає від свого первинного значення. Чим старше слово, тим складніше розібратися в його по­ходженні. Тоді на допомогу приходять етимологічні словники. Познайомившись зі словом ближче, ви вже ніколи не будете вживати його не до ладу. Ваша мова стане яскравою, виразною. Вдалого зна­йомства із словами рідної мови! (З журналу)

Отже, на уроці ми дізнаємося, звідки походять окремі слова, з’ясуємо, чому ми так говоримо. Будемо істориками, перекладачами і станемо знавцями рідного слова.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Розминка «Вірю — не вірю»

□ Лексика — це словниковий склад мови +

□ У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в прямому значенні -

□ Слова «вода, земля, подяка» — антоніми -

□ Слова «велетень, титан, гігант» — синоніми +

□ Сполучення «пекти раків, ловити гав, як курка лапою» — фра­зеологізми +

□ Слова «вдень — вночі, гарячий — холодний, зима — літо» — синоніми -

□ Фразеологізми роблять мову яскравою, влучною, образною +

 2. Перевірка домашнього завдання.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Результат виконання проекту: презентація «Чому ми так говоримо»
2. Правила успішної командної роботи

1. Пам’ятай, що ти — частина команди, без тебе команді буде важко.

2. Будь активним.

3. Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

4. Допомагай іншим у разі потреби.

5. Не «тягни ковдру на себе», пам’ятай, що від тебе команда чекає якісного виконання обов’язків.

6. Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

7. Поважай думку кожного.

8. Пам’ятай: успіх кожного — це успіх усіх.

Етапи роботи над груповим проектом

1. Створіть групу, оберіть координатора.

2. З’ясуйте проблему.

3. Чітко визначте тему, мету. Складіть план роботи.

4. Передбачте можливі результати та форму захисту.

5. Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

6. Накопичуйте матеріал.

7. Чітко розподіліть обов’язки між членами групи.

8. Аналізуйте, зіставляйте факти, аргументуйте думку.

9. Створюйте «кінцевий продукт».

10. Визначте спосіб захисту.

3. Робота з теоретичним матеріалом у парах за стратегією «Читання з позначками»

► Прочитайте текст і позначте нову для вас інформацію. Сформу­люйте 2-3 питання до тексту.

У слів, як і у людей, є своя історія, своя доля. Вони можуть мати родичів, багатий родовід, і навпаки, бути круглими сиротами. Слово може розповісти нам про свою національність, про своїх батьків, про своє походження. Вивченням історії лексики і походження слів займається цікава наука — етимологія.

Слово «етимологія» походить від грецьких слів «етимон», що має значення «правда», «істина», і «логос» — слово. Тому етимологія займається встановленням істинних значень слів. Етимологи займа­ються вивченням слів, щоб уточнити всі зміни, що сталися з ними. Існує безліч шляхів, якими сучасне слово прийшло в мову. Біль­шість слів англійської мови латинського та грецького походження. Наприклад, від латинського слова «манус» (рука) утворилося багато слів, такі як манікюр, маніпулювати. Грецьке слово «граф» (писа­ти) дало англійській мові телеграф (відправляти послання далеко), фонограф (записувати звуки), географія (записи про Землю). Багато слів виникло за допомогою латинських і грецьких суфіксів і при­ставок. Анти — (проти) вживається в багатьох словах, наприклад, антисептик, антисвіт. «Астро» (зірка) дало нам слово «астронавт».

Завдяки давнім текстам, порівнянню слів зі словами з інших мов, етимологія відновлює історію слів: як вони виникли в мові, їхнє джерело та зміну їхнього значення. Етимологія — вчення про первісне значення слова, наука про походження слів, їхній історич­ний розвиток, спорідненість їх із іншими словами (3 журналу).

4. Презентація етимологічного словника (сторінка для допитливих)

► Послухайте текст і визначте незнайомі для вас слова. Розкажіть, яка інформація міститься в етимологічному словнику.

Перший друкований етимологічний словник української мови Ярослава Рудницького, що виходив англійською мовою окремими випусками з 1962 до 1977 року (вип. 1-16 на літери А—Ж), які зго­дом були перевидані у двох томах з додатком авторських робочих матеріалів на решту літер. Перший том словника містить слова на літери А—Ґ, другий — на літери Д—Ж та опубліковані на пра­вах рукопису слова на 3—Ь. Кожна словникова стаття будується за однією формулою: слово кирилицею, його літературні й діалектні різновиди, семантика, синоніми та переклад англійською мовою, по­рівняння з відповідниками в інших мовах, вичерпна історія слова. До словника включено значну кількість запозичень різного часу, етноніми, топоніми та власні імена (З журналу).

Словникова робота за текстом

Етнонім — термін для позначення будь-якого етносу або етнічної спільності: роду, племені, племінного союзу, народу, народності, на­ції.

Топонім — назва місцевості, регіону, міста, селища, гірського масиву, пустелі або будь-якої іншої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.

Кирилиця — одна з двох абеток староцерковнослов’янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов’янських мов.

Утворення груп, розподіл ролей

► Хто перший пояснить значення, походження слова, набирає ко­манду і обирає завдання для групи.

Слова для пояснення: абетка (азбука, алфавіт), походження назви свого міста (села), свого імені, прізвища, слова сім’я, народ.

Розробка проекту (завдання для груп)

5. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної групової роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь із теми

►  Повторіть правила роботи в групі, послідовність роботи над про­ектом.

►  З’ясуйте за допомогою етимологічного словника значення і похо­дження слів, уведіть їх у зв’язне висловлювання.

► Підготуйтесь до презентації проекту.

6. Етимологічна довідка

Слово Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Існує кілька версій походження назви. Першим значенням слова Україна є країна. Також це слово означає прикордонну землю, будь-яке відокремлене місце, країну в цілому. Також вважають, що на­зва «Україна» утворена від дієслова украяти, відрізати й означає «від­ділений шматок землі», «відділена частина території племені». У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «україна» набуло нового значення — «князівство»: Переяславська україна,

Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київ­ська україна. Деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова край, що первинно означало рідний край, країна, земля.

В українській народній традиції існує безліч легенд та переказів про походження тих чи інших топонімів, що ґрунтуються на народ­ній етимології. Так назва Запорожжя походить від порогів у нижній течії Дніпра. Землі, які знаходились південніше Києва, за порогами, отримали назву запорозьких, а край — Запорожжя. Назва Сорочин­ці виводиться в одному переказі від того, що його заснували сорок ченців. Азовське море, за численними легендами, було назване так тому, що в ньому втопилася дівчина на ім’я Аза, яка так і не діжда­лася свого милого з походу. Назва притоки Дніпра Орель за легендою походить від того, що величезний змій запрягся в плуг і проорав ве­личезний рів, по якому й потекла річка. Річку Чортомлик — через те, що в ній кошовий Сірко застрелив чорта, а той тільки мликнув догори ногами. Селище Томаківка за однією з версій було названо так після відвідин цариці Катерини. Вона побачила на городі квіт­ку й запитала, що то так гарно цвіте. Їй відповіли: «То маківка».

В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один із польських дослідників виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з тата­рами. Звали його буцімто Козак. Інший, теж польський учений, пояснював походження цього слова від «коза». Були версії, згідно з якими козаки — не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло в Україну. Певно, не самі придумали собі наймення за­хисники нашого краю, а одержали його від ворога. І воно тут при­жилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,

УМІНЬ І НАВИЧОК

Лексико-етимологічна робота (у групах)

Вправа 1

► Прочитайте текст. Продовжте його поясненням етимології назв птахів синиця, ворона, соловей. За потреби скористайтесь ети­мологічним словником.

Чи замислювалися ви над тим, чому птахи мають такі на­зви? Слово лебідь пов’язують із індоєвропейським коренем -еіb — «білий» (лат. аіbus «білий», нім. Еіba, чеськ. Іаbа — назва ріки,  «біла») і вважають, що назва ця дана за кольором. Давати назви птахам за кольором — досить поширене явище.

Ворона — крупний хижий птах з синьо-чорним пір’ям. Сучасне слово розвилося із праслов’янського  «vornъ» — чорний, ворона — птах з чорним чи сірим пір’ям.

Соловей — маленька співуча пташка. Первісне значення «сіра пташка».

Вправа 2

► Прочитайте текст. Що нового ви дізналися? До виділених слів доберіть спільнокореневі, поясніть їхнє лексичне значення.

     Назва квітки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток. Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаючи, що чер­вону фарбу виготовляли з червяків (кошенілі).

Вправа З

► Дібрати до іншомовних слів українські відповідники.

Процент, форте, піано, фонтан, ін’єкція, імпорт, експорт, лауреат, премія.

Д л я   д о в і д о к: Водограй, переможець, вивіз, відсоток, голосно, нагорода, тихо, ввіз, укол.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Бесіда

∎ Що вивчає етимологія?

∎ Як визначити походження і значення слова?

∎ Як користуватися етимологічним словником?

∎ Що вас здивувало на уроці? Що нового ви дізналися? Оцініть свою роботу та роботу групи.

Оцінювання роботи групи за критеріями

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу за підручником.

►  З’ясуйте за словником походження 3-4 слів (на вибір), підготуй­тесь до проведення вікторини.

► Із художньої літератури (легенди, переказу, пісні) випишіть 2-3 власне українських слова, з’ясуйте їхнє значення і похо­дження.