Навчальна програма з української мови для 5 класу НУШ на 2023-2024 навчальний рік

Зміст програмного матеріалу

Опис видів навчальної діяльності

Опис результатів навчання

Мова як основний засіб спілкування. Інші функції мови. Мовні й немовні засоби спілкування. Значення української мови як державної в житті Української держави та її громадян. Зміст статті 10 Конституції України

Міркування та відповіді на запитання за змістом висловлень відомих людей про значення мови в житті людини й суспільства (усно).

Пояснення функцій мови та змісту статті 10 Конституції України

Розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого. Доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або уперечливість почутої інформації.

Уроки розвитку мовлення

Мовлення і спілкування. Загальне уявлення про мовлення.

Складання та розігрування діалогів, зокрема:

 - в онлайн-середовищі відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів із використанням етикетних формул;

 - телефонних розмов, що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам;

 - за ілюстрацією (або коміксом).

Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання

за змістом  прочитаного,

виконання тестових завдань

Записування речень, висловлень. Формулювання правил спілкування на основі прочитаних крилатих висловів. Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

   Обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті.   Складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними мовними нормами взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі, дбаючи про безпеку дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування. Читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання.

Текст. Поділ тексту на речення. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Граматичні форми слів різних частин мови (практично)

Добирання заголовка тексту. Формулювання теми й основної думки тексту.  Визначення ключових слів у тексті. Робота зі словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.  Тлумачення лексичного значення  слова.   Розв’язання ситуаційних завдань,пов’язаних із неправильним уживанням слів

Визначає головну і другорядну інформацію у прочитаному тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті);  формулює тему та основну думку тексту;     видокремлює в тексті мікротеми; розрізняє тексти різних стилів і типів.

Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Уроки розвитку мовлення

Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне  речення. Простий план тексту. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості будови опису предмета.

Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним простим планом. Редагування переказу.

Визначення мікротем і тематичних речень. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту. Аналіз будови тексту, виділення зачину, основної частини та кінцівки

   Складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними лексичними, граматичними,орфографічними нормами. Вибірково переказує зміст почутого повідомлення; складає простий план почутого;  переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання.

Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення).  Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Роль слів у переносному значенні в художньому стилі мовлення. Синоніми (повторення і поглиблення). Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні. Використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів.  Антоніми (повторення і поглиблення). Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках. Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних слів.  Пароніми.  Лексична помилка (практично).  Тлумачний словник, словники антонімів, синонімів, омонімів, паронімів (практично).

Тлумачення лексичного значення слова. Зіставлення лексичного та граматичного значення слова. Тлумачення лексичних значень багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту. Добирання синонімів, антонімів.

Доповнення речень словами з урахуванням контексту.

Тлумачення лексичних значень багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту.

Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних із неправильним уживанням слів.

Редагування речень і текстів (зокрема оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням.

Дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів; читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання.

Розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові/медіатекстові джерела інформації.

 Видокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, речення, тексти); вирізняє лексичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть

Видокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, речення, тексти); вирізняє лексичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть; творчо використовує лексичні засоби, обираючи доречні нестандартні рішення.

Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Уроки розвитку мовлення

1. Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).

 2. Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування переказу.

 3. Аналіз письмового переказу.

Аудіювання і читання тексту, у якому використано слова, ужиті в переносному значенні.

 Аналіз, оцінювання,інтерпретація тексту.  

Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.

Самостійно складає простий план почутого.

   Знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил.

Основа слова й закінчення. Незмінні й змінні слова (повторення і поглиблення). Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова (повторення і поглиблення). Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті. Префікс і суфікс (повторення і поглиблення). Суфікси та префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності. Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-.

Виділення у слові значущих частин.

Добирання спільнокореневих слів, слів з певними префіксами та суфіксами, слів за схемами.

  Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання значущих частин слова, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами

Складання мікротексту зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення і виразності . Виділення у слові значущих частин Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами. Складання речень - компліментів з використанням слів із префіксом пре - (наприклад, для привітання з днем народження). Складання «хмари слів» до теми «Правопис префіксів».

Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик) про написання префіксів.

Порівнює тексти щодо наявності в них спільнокореневих слів.

Вирізняє окремі мовні явища(спільнокореневі слова тощо) у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть.

   Знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.

Пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (частини слова, слова, форми слова).

Знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.

Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Уроки розвитку мовлення

1. Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). Редагування твору-опису.

 2. Аналіз письмового твору-опису

Аналізування, оцінювання, інтерпретація тексту. 

   Порівнювання текстів щодо наявності в них спільнокореневих слів

Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин).

Редагування речень і текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова (з коментуванням) .

Складання мікротексту зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення і виразності .

   Знаходить у тексті відому і нову інформацію;розпізнає основні виражальні засоби; використовує окремі з них обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті.

Створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід.

   Складає  власне висловлення згідно з усталеними словотвірними, орфографічними, стилістичними нормами.

Звуки мови і звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина (кашляння, свист), звуків природи, фізичних явищ тощо.  Голосні і приголосні звуки.  Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі, шиплячі (повторення). Напівпом’якшені (пом’якшені) приголосні. Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).  Склад. Основні правила переносу.  Наголос. Логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням.  Орфоепічний словник і словник наголосів. Орфоепічна помилка (практично).

Записування слова фонетичною транскрипцією. Визначення належності звуків до певної групи: голосних і приголосних, твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. Упорядкування за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв улюблених мультфільмів та ін.). Фонетичний розбір слова. Визначення складів у слові. Перенесення слів із рядка в рядок. Мовленнєвий експеримент (наприклад, зсув наголосу в слові).

   Визначення наголосу в слові.

   Використання логічного наголосу для виділення слів зі смисловим навантаженням. Робота з орфоепічним словником і словником наголосів

Виправлення орфоепічних помилок. Складання електронної мапи (малюнка) звуків української мови. Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки. Ігри зі словами (вікторини).Складання тексту, у якому всі слова починаються однаковою буквою. Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії. Ігри зі словами (вікторини). Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).

   Виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення, розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі приховоного змісту. Відокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, склади слова, слова);порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками;вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть. Дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів.   Відокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, склади слова, слова); порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками;вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть; урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.   Знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень. Висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо;  записує власні міркування або інформацію з інших джерел створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.

Уроки розвитку мовлення

1. Написання творурозповіді на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом). Редагування твору.

 2. Аналіз твору-розповіді.

Складання письмового висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки.

Записує власні міркування або інформацію з інших джерел;створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід.

Вимова голосних звуків. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] в коренях слів (повторення і поглиблення). Орфографічний словник.  Орфограма (практично).  Орфографічна помилка (практично).  Вимова приголосних звуків.  Уподібнення приголосних звуків.  Написання слів із сумнівними приголосними.  Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без-.  Спрощення в групах приголосних.  Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків (практично): [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів.  Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків (практично): [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′]; [д] – [дж]; [зд] – [ждж]. Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й]; уживання прийменника з і його варіантів із, зі (зо) (правила милозвучності).

Орфоепічний тренінг(удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).

Читання слів уголос із дотриманням норм орфоепії.

Робота з орфографічним словником.

   Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема у вимові дзвінких) у своєму мовленні та мовленні інших людей.

Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків.

    Лінгвістичне мінідослідження.

   Добирання слів з уподібненням звуків, спрощенням, чергуванням звуків. Визначення в слові орфограм,обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків        

   Добирання слів з уподібненням звуків, спрощенням, чергуванням звуків.   Лінгвістичне мінідослідження.   

   Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.   Вибір прийменника, сполучника  з дотриманням правил милозвучності.

Вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть визначає спільне і різне в повідомленнях інших осіб; розпізнає наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи;      дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів.

 Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами. Вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть;визначає спільне і різне в повідомленнях інших осіб;розпізнає наявні в почутому повідомленні факти, судження та аргументи;  дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів

   Порівнює тексти щодо наявності в них чергувань звуків, засобів милозвучності; вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть;дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів.

Уроки розвитку мовлення

1.Написання есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо). 2.Редагування есе.

   Складання усного повідомлення про рослини-символи українського народу з дотриманням правил уживання у – в, і – й (з обґрунтуванням свого вибору).

Створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами;добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення.

Позначення м’якості приголосних на письмі. Уживання м’якого знака (повторення і поглиблення).  Сполучення букв йо, ьо.  Апостроф (повторення і поглиблення).  Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних.  Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Визначення належності звуків до групи твердих чи м’яких. Записування слова фонетичною транскрипцією. Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

   Робота з орфографічним словником.

Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик, схема) для соцмереж про вживання апострофа чи м’якого знака.   Складання і проведення словникових диктантів.

   Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії). Виконання проєку (наприклад, складання коміксу, казки, плакату, розроблення макету вебсторінки, презентації тощо на тему, пов’язану з фонетикою, орфоепією, орфографією). Лінгвістичне мінідослідження .  

   Складання «хмари слів» на вивчену орфограму. 

Проговорювання скоромовок.

Вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів; наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи типові мовленнєві конструкції, доречні цитати з тексту для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань.

Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів;знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень;пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил;  вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть.

Уроки розвитку мовлення

1. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму (за планом).

 2. Написання твору -роздум у на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом. Редагування твору - роздуму .

3. Аналіз письмового твору - роздуму

Висловлення міркувань щодо проблемних питань, пов’язаних з мовними явищами. Аналіз, оцінювання, тексту.

     Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого

Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

   Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.

Урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання.

Записує власні міркування або інформацію з інших джерел; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними орфографічними нормами

 Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення). Види речень за метою висловлювання; за емоційним забарвленням: окличні і неокличні (повторення). Пунктуаційна помилка та

її умовне позначення (практично). Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Визначення головного й залежного слова в словосполученні.   Складання словосполучень за схемами. 

 Конструювання словосполучень з поданих слів з використанням і без використання прийменників.

Виправлення типових(найбільш поширених) граматичних помилок у словосполученнях. 

   Групування словосполучень залежно від способу вираження головного слова.  

   Заміна словосполучень синонімічними з метою посилення виразності й образності тексту.   

   Розбір словосполучення як синтаксичної одиниці.

   Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць.

   Підкреслення членів речення.

Складання у формі спонукальних речень порад, яких мають дотримуватися п’ятикласники , і розміщення цих порад у соцмережах. Виписування з   довідникових джерел прислів’їв, приказок у формі спо Складання речень указаного виду та з визначеними синтаксичними одиницями(зокрема за схемами).  

    Перебудова речень(наприклад, розповідних на спонукальні або питальні нукальних речень.   Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць.

    Підкреслення членів речення.

Визначення частин мови, якими виражено вказані члени речення.  

    Поширення речень додатками,означеннями, обставинами.

Аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу;  відокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, словосполучення, речення, тексти);розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них.

Знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень;пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил.

Порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками вирізняє окремі синтаксичні явища у своєму та чужому;розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; пояснює окремі виправлення з урахуванням вивчених правил;порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками;вирізняє окремі синтаксичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть.

Уроки розвитку мовлення

1. Написання твору-роздуму за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому потрібно берегти природу», «Що може зробити мене щасливим», «Чому необхідно знати історію свого народу»). Редагування твору-роздуму.

2. Аналіз письмового твору-роздуму.

Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією, з вибором синтаксичних одиниць (зокрема з метою уникнення конфліктних ситуацій).

Усне висловлення-роздум з використанням визначених синтаксичних одиниць (наприклад, «Чому потрібно говорити правду?»).

Створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними пунктуаційними нормами; знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень.

 Речення з однорідними членами (без сполучників і з найбільш уживаними сполучниками). Кома між однорідними членами речення. Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка перед однорідними членами речення після узагальнювального слова. Тире перед узагальнювальним словом. Звертання. Непоширені і поширені звертання. Розділові знаки для виділення звертань (повторення). Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами. Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення. Пряма мова. Діалог. Розділові знаки для оформлення прямої мови (зокрема діалогу).

Редагування речень, у яких допущено помилки у вживанні однорідних членів речення (з коментуванням).       Доповнення речень однорідними членами. Складання речень з указаними синтаксичними одиницями, зокрема за схемами.

Доповнення речень звертанням. 

   Складання речень з указаними синтаксичними одиницями, зокрема за схемами.   Доповнення речень  вставним словом.

   Замінювання вставних слів синонімічними.

      Складання схеми речення з прямою мовою.

   Перебудовування речень (наприклад, складних на речення з прямою мовою). Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації чи за фото з використанням визначених синтаксичних одиниць.

Читання та аудіювання діалогів, а також текстів, які містять визначені синтаксичні одиниц.  

Виконання проєкту (наприклад, складання плейлиста чи добірки пісень, у текстах яких є звертання або вставні слова; проведення гри «Найрозумніший» )

   Визначає ключові слова в почутому повідомленні;пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації;розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них.

   Створює текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо). Перефразовує репліки в діалозі;добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи свій вибір.

Уроки розвитку мовлення

1. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. Редагування тексту.

 2. Аналіз письмового переказу.

3. Лист до рідної людини з використанням звертань і вставних слів.

4.Редагування тексту.

Лінгвістичне мінідослідження.

   Відповіді на запитання за змістом прочитаного. Редагування речень, у яких допущено помилки (з коментуванням).

Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері, Дня Землі тощо з використанням звертань.

Стислий переказ змісту почутого повідомлення з підпорядковуванням наміру висловлення темі та основній думці.  

Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.

Стисло переказує зміст почутого повідомлення, підпорядковуючи намір висловлення темі та основній думці.

Добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування;    дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів; формулює тему та основну думку тексту.

Переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті;  обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті.

Лексикологія.  Будова слова й орфографія. Фонетика й графіка. Орфоепія та орфографія.  Синтаксис і пунктуація.

Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів. Добирання синонімів, антонімів.

Виділення у слові значущих частин.   

    Розбір слова за будовою.

Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами.

  Доповнення речень словами з урахуванням контексту.

   Записування слова фонетичною транскрипцією.  

   Фонетичний розбір слова

   Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків.   Визначення членів речення.    

   Синтаксичний розбір речення.

   Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень з вивченими пунктограмами.

Складання текстів указаної тематики та з використанням визначених слів чи видів речень.

Створення дописів - рекомендацій з культури мовлення для розміщення в соціальних мережах.   Складання речень вказаного виду чи з використанням визначених слів.    

  Редагування речень, словосполучень, у яких допущено лексичні чи граматичні помилки (з коментуванням).

Ігри зі словами (вікторини).

  Виконання проєку (наприклад, складання коміксу, казки, плакату, розроблення макету вебсторінки, презентації тощо на вивчені теми).

   Визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутому повідомленн; і порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів (текст, речення, словосполучення, слово, звук) за визначеними ознаками; вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть.

Відокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, склади слова, слова);порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками; вирізняє фонетичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть; урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

   Обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення; формулює тему та основну думку тексту записує власні міркування або інформацію з інших джерел жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах