Анатолій Григорук
ЧОГО В ДІДА МОРОЗА БОРОДА З ВОВНИ
Передноворічна казка
Під самісінький Новий рік у господі в Діда Мороза об'явилися миші.
— От лихо! — занепокоївся Дід Мороз. — Це ж вони до крихточки з'їдять наготовлені для дітей гостинці!
Узяв Дід Мороз мішка з подарунками і, охкаючи від натуги та крекчучи, примостив його на футлярі великого, мало не під стелю, годинника.
Цілу ніч годинник сердито ворушив стрілками, махав погрозливо маятником і тримав напоготові проти крадіїв дві важкенні гирі.
Тік-так! Тік-так! Бом-бом-бом! Хто підступиться до мене, той поплатиться хвостом. Бом! — басовито застерігав він.
Дуже кортіло мишам поласувати новорічними гостинцями. Та хіба зважишся підійти до такого грізного сторожа! От вони спересердя й заходились робити капості. Спершу відгризли від Дідової шапки пухнасту китичку. Потім проточили на п'яті лівого валянця дірку. А далі... далі вилізли до Діда Мороза на ліжко, де він солодко спав, і до останньої волосини обчухрали бороду.
Прокинувся рано-вранці Дід Мороз, позіхнув, хотів своїм звичаєм погладити бороду. Аж замість неї — колюча, як голки в їжака, щетина.
Метнувся Дід Мороз до телефону.
— Ало, ало! Поліція! — загукав він у трубку. — Негайно вишліть слідчого! Та з собакою-нишпоркою! Бо в мене борода пропала! А без бороди, як на люди поткнутися? Як новорічні подарунки рознести?
Наїхало до Діда Мороза сила-силенна поліцейських. І в кожного при боці пістолет, і в кожного на повідку вчений пес, що по слідах всяких лиходійників знаходить. Та хіба тут зброя і вчені пси потрібні! Тут би спритного до мишей котиська! Але на службі в поліції котів не тримають, щоб вони службових собак не дражнили.
Почухали міліціонери потилиці, склали протокол, як годиться. А тоді найстарший званням з них і каже:
— Ви, громадянине Діду Мороз, не хвилюйтеся. Надішлемо до вас шевця, кравця та аптекаря — вони усьому й зарадять. Кравець китичку до шапки пришиє. Швець валянка залатає. А аптекарі останнім часом таку мікстуру винайшли, що від неї найпишніша борода за мить нова виросте.
Невдовзі прибігли до Діда Мороза швець та кравець і справді своє діло якнайкраще злагодили. А от з аптекарем негаразд вийшло. Аптекар захворів. Тому мусив сидіти вдома і, без упину чхаючи, парити в гарячій воді з гірчицею ноги.
Довелося Дідові Морозові брати бороду напрокат у гримерній майстерні дитячого театру.
Отож як завітає він до вас на ялинку з гостинцями, пригляньтеся до нього пильніше і самі переконаєтесь, що його пишна біла борода не справжня, а із звичайнісінької вовни.