Система вправ навчального діалогу до курсу «Економічної і соціальної географії України» (9 клас)
Педагогічне спілкування є багатоплановим процесом організації, встановлення й розвитку комунікації, взаєморозуміння і взаємодії між педагогами й учнями в процесі навчання. Тобто його провідною характеристикою виступає поєднання комунікативної, інтерактивної і перцептивної функцій, що споріднює, але не ототожнює поняття діалогу і спілкування в навчальному процесі, оскільки спілкування може носити безпосередній чи опосередкований характер, бути монологічним чи діалогічним за типом взаємозв'язків.
Діалогом педагогічним або навчальним науковці вважають не просто розмову між двома особами, а й обмін сенсом у спілкуванні, дію в педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові можливість самовираження. Діалогічне педагогічне спілкування є типом професійного спілкування, який відповідає критеріям діалогу, забезпечуючи суб'єкт – суб'єктний принцип взаємодії педагога та учнів. Організація і проведення діалогу в навчальному процесі обов'язково передбачає унікальність кожного з партнерів спілкування, їх принципову рівність один одному, відмінність й оригінальність їхніх точок зору, орієнтацію кожного з них на розуміння й на активну інтерпретацію його точки зору партнером, взаємне доповнення позицій учасників спілкування, співвіднесення яких і є метою діалогу.
Отже, навчальним діалогом є процес пізнання та руху до нових узагальнень і пошуків, у яких відбувається оволодіння вже освоєними людством знаннями та досвідом, у формі мовної комунікації, через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії суб'єктів навчального процесу.
Особливості організації і проведення навчального діалогу на уроках географії полягають у тому, що нові пізнавальні завдання вступають у суперечність з наявним рівнем географічних знань учнів, яка частково знімається у процесі спілкування, що допомагає розвитку не тільки пізнавальних здібностей в області географії, а й формує загальнолюдські якості – активність, рішучість, поміркованість тощо.
Навчальний діалог як методична категорія на уроках географії застосовується на рівні принципів, методів і прийомів навчальної діяльності, форм організації навчального процесу чи пізнавальної діяльності учнів, засобів навчання, окремих педагогічних технологій, видів діяльності учнів. Уміння вести такий діалог дає можливість учням і вчителю реалізовувати дидактичну мету уроку, створює творчий настрій подальшої співпраці на уроці.
Навчальний діалог на уроках географії має чітку направленість на реалізацію освітніх цілей. Його зміст зберігає чітку предметну віднесеність і єдність теми до запланованого рівня її вичерпаності в межах кожного уроку чи циклу уроків.
У змісті навчального діалогу основним є поняття теми – те, про що йде мова, про що говорять співрозмовники. Стійка усвідомлена сукупність ставлень до визначеної теми є точкою зору, позицією партнера, яка реалізується у висловленні. У зовнішньому діалозі різні точки зору висловлюються різними суб'єктами, у внутрішньому – належать одному суб'єкту. Умовою виникнення справжнього навчального діалогу є проблемна ситуація, яка являє собою такий стан інтелектуального ускладнення, які суб'єкт чітко чи ні, але усвідомлює, і шляхи подолання якого вимагають пошуку нових знань і нових способів діяльності. Не кожна проблемна ситуація переростає у проблему. Виявлення проблеми та її словесне формулювання є першим етапом творчого мислення.
Формуванню вмінь говорити, слухати, приймати рішення, швидко орієнтуватися в новій ситуації якнайкраще сприяють тренінги та тренінгові вправи. Практика застосування тренінгів та тренінгових вправ у навчальній діяльності з географії, на жаль, є мало поширеною.
Чіткого однозначного визначення тренінгу в педагогічних, психологічних, методичних джерелах не існує. Видатний психолог К.Рудестам тренінгом вважає навчаючу лабораторію, в якій відбувається навчання тому, як вчитися: “Швидше таку лабораторію можна визначити як тимчасове локальне об'єднання, створене з метою задоволення потреб всіх його членів у навчанні". В інших джерелах тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну творчу взаємодію учасників між собою і з учителем (тренером). Педагог, якого найчастіше називають тренером або фасилітатором, не домінує, а тільки спрямовує діяльність групи. О.Колонькова тренінги розглядає як особистісно орієнтовані технології, які сприяють вивільненню навчально-виховного процесу від авторитарного стилю взаємодії вчителів з учнями та від стереотипних підходів до навчання й виховання школярів. Під час тренінгу учні вільно почуваються, висловлюють свої думки, припущення. Процедура тренінгів передбачає спільний пошук учнями проблем різних рівнів, знаходження шляхів їх розв'язання.
Організація тренінгів у навчальній діяльності з географії можлива як позакласна робота в позаурочний час. Розроблені спеціальні тренінгові вправи, які можна застосовувати в безпосередній навчальній діяльності на уроках географії у відповідності до навчальної програми. Сподіваюся, що організація і проведення навчального діалогу за допомогою тренінгових вправ допоможуть навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час традиційного уроку.
НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ВПРАВ НАВЧАЛЬНОГО ДІАЛОГУ
НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
9 КЛАС
Ніна Почкун
учитель географії
ЗОШ I-III ступенів № 27
м. Суми
Вступ
Педагогічне спілкування є багатоплановим процесом організації, встановлення й розвитку комунікації, взаєморозуміння і взаємодії між педагогами й учнями в процесі навчання. Тобто його провідною характеристикою виступає поєднання комунікативної, інтерактивної і перцептивної функцій, що споріднює, але не ототожнює поняття діалогу і спілкування в навчальному процесі, оскільки спілкування може носити безпосередній чи опосередкований характер, бути монологічним чи діалогічним за типом взаємозв’язків.
Діалогом педагогічним або навчальним науковці вважають не просто розмову між двома особами, а й обмін сенсом у спілкуванні, дію в педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові можливість самовираження. Діалогічне педагогічне спілкування є типом професійного спілкування, який відповідає критеріям діалогу, забезпечуючи суб’єкт – суб’єктний принцип взаємодії педагога та учнів. Організація і проведення діалогу в навчальному процесі обов’язково передбачає унікальність кожного з партнерів спілкування, їх принципову рівність один одному, відмінність й оригінальність їхніх точок зору, орієнтацію кожного з них на розуміння й на активну інтерпретацію його точки зору партнером, взаємне доповнення позицій учасників спілкування, співвіднесення яких і є метою діалогу.
Отже, навчальним діалогом є процес пізнання та руху до нових узагальнень і пошуків, у яких відбувається оволодіння вже освоєними людством знаннями та досвідом, у формі мовної комунікації, через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії суб’єктів навчального процесу.
Особливості організації і проведення навчального діалогу на уроках географії полягають у тому, що нові пізнавальні завдання вступають у суперечність з наявним рівнем географічних знань учнів, яка частково знімається у процесі спілкування, що допомагає розвитку не тільки пізнавальних здібностей в області географії, а й формує загальнолюдські якості – активність, рішучість, поміркованість тощо.
Навчальний діалог як методична категорія на уроках географії застосовується на рівні принципів, методів і прийомів навчальної діяльності, форм організації навчального процесу чи пізнавальної діяльності учнів, засобів навчання, окремих педагогічних технологій, видів діяльності учнів. Уміння вести такий діалог дає можливість учням і вчителю реалізовувати дидактичну мету уроку, створює творчий настрій подальшої співпраці на уроці.
Навчальний діалог на уроках географії має чітку направленість на реалізацію освітніх цілей. Його зміст зберігає чітку предметну віднесеність і єдність теми до запланованого рівня її вичерпаності в межах кожного уроку чи циклу уроків.
У змісті навчального діалогу основним є поняття теми – те, про що йде мова, про що говорять співрозмовники. Стійка усвідомлена сукупність ставлень до визначеної теми є точкою зору, позицією партнера, яка реалізується у висловленні. У зовнішньому діалозі різні точки зору висловлюються різними суб’єктами, у внутрішньому – належать одному суб’єкту. Умовою виникнення справжнього навчального діалогу є проблемна ситуація, яка являє собою такий стан інтелектуального ускладнення, які суб’єкт чітко чи ні, але усвідомлює, і шляхи подолання якого вимагають пошуку нових знань і нових способів діяльності. Не кожна проблемна ситуація переростає у проблему. Виявлення проблеми та її словесне формулювання є першим етапом творчого мислення.
Формуванню вмінь говорити, слухати, приймати рішення, швидко орієнтуватися в новій ситуації якнайкраще сприяють тренінги та тренінгові вправи. Практика застосування тренінгів та тренінгових вправ у навчальній діяльності з географії, на жаль, є мало поширеною.
Чіткого однозначного визначення тренінгу в педагогічних, психологічних, методичних джерелах не існує. Видатний психолог К.Рудестам тренінгом вважає навчаючу лабораторію, в якій відбувається навчання тому, як вчитися: “Швидше таку лабораторію можна визначити як тимчасове локальне об’єднання, створене з метою задоволення потреб всіх його членів у навчанні”. В інших джерелах тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну творчу взаємодію учасників між собою і з учителем (тренером). Педагог, якого найчастіше називають тренером або фасилітатором, не домінує, а тільки спрямовує діяльність групи. О.Колонькова тренінги розглядає як особистісно орієнтовані технології, які сприяють вивільненню навчально-виховного процесу від авторитарного стилю взаємодії вчителів з учнями та від стереотипних підходів до навчання й виховання школярів. Під час тренінгу учні вільно почуваються, висловлюють свої думки, припущення. Процедура тренінгів передбачає спільний пошук учнями проблем різних рівнів, знаходження шляхів їх розв’язання.
Організація тренінгів у навчальній діяльності з географії можлива як позакласна робота в позаурочний час. Розроблені спеціальні тренінгові вправи, які можна застосовувати в безпосередній навчальній діяльності на уроках географії у відповідності до навчальної програми. Сподіваюся, що організація і проведення навчального діалогу за допомогою тренінгових вправ допоможуть навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час традиційного уроку.
Система вправ навчального діалогу до курсу «Економічної і соціальної географії України» (9клас)
Розділ І. Україна на карті світу
Тема 1. Економіко-географічне положення України
І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати
Учні об’єднуються у пари. Кожний учасник отримує картку: № 1. Назвати позитивні риси економіко-географічного положення України. № 2. Назвати негативні риси економіко-географічного положення України.
Завдання: кожний учасник повинен розкрити основні питання заданої теми, не звертаючи уваги на співрозмовника.
Учням читається текст: «Україна є великою європейською і світовою державою. Її площа становить 603,7 км2, або 5,7% площі Європи і 0,44% площі країн світу. В Україні проживає 42,4 млн. чол., або 7% населення Європи й майже 1% населення земної кулі. З-поміж країн Європи Україна посідає за територією перше, за населенням – п’яте місце, з-поміж країн світу відповідно – 40 і 25 місця».
Потім знов пропонується текст, але зі змінами: «Україна є невеликою європейською і світовою державою. Її площа – 607,3 млн. км2, або 5,7% площі Європи й 4,4 % площі країн світу. В Україні проживає 52 млн. чол., або 1% населення Європи й 7% населення світу тощо.
Завдання: знайти помилки і відтворити попередній текст.
Учні об’єднуються у чотири групи, розподіляють між собою наступні ролі й завдання:
Автор |
Спеціаліст |
Редактор |
Критик |
Складає план «Економіко-географічне положення України» |
За планом дає оцінку економіко-географічного положення України |
На контурній карті зображує державний кордон і підписує держави-сусіди. |
Називає позитивні й негативні риси економіко-географічного положення України |
Завдання: підготувати виступ із урахуванням обраної ролі.
Учні об’єднуються у 2 команди: учень 1-ї команди отримує повідомлення: «Україна – велика європейська держава».
Завдання: учень 2-ї команди повинен передати отримане ним повідомлення, але іншими словами: «Україна розташована в центрі Європи (географічний центр – с. Ділове Рахівського району Закарпатської області) тощо.
ІІІ блок. Розвиток умінь мислити
Проблемні питання:
Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій
І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати
Учні об’єднуються у пари. Один із учасників розповідає все, що вважає за потрібне. Другий учень уточнює
І учень – розповідає: |
ІІ учень – уточнює через питання: |
|
|
Потім учні міняються ролями.
Учні проговорюють по черзі питання у відповідності до теми. Тема для обговорення: «Історія формування сучасного адміністративно-територіального поділу України»
ІІ блок. Розвиток умінь говорити
Вправа «Краще запитання»
Учні читають текст підручника з теми «Українські історичні землі»
Завдання: складіть три запитання до тексту.
Наприклад:
Учні по черзі читають запитання й відповідають на них.
Кожен учень отримує картку, в якій записано три звертання у формі «Ви повинні …»
Завдання: пропонується звертання до співрозмовника перевести із заданої форми у форму: «Чи не могли б Ви…»
Форма «Ви повинні…» |
Форма «Чи не могли б Ви…» |
|
|
ІІІ блок. Розвиток умінь мислити
Проблемні питання:
Розділ ІІ
Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення,
його вікова і статева структура
І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати
Вправа «Послухай і передай»
Шість учнів виходять із класу, сьомому і всім іншим учням пропонується послухати вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?»
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві і злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Завдання: передати послідовність описаної події у невіршованій формі учням, яких не було в класі: 7 учень – 6 учню; 6-5; 5-4 і так до останнього.
Учням, які спостерігають, пропонується питання: Хто вона, людина? Біологічна істота? Економічна? Споживач? Виробник?
Учні об’єднуються у групи. Кожна група отримує картки:
І група: Який показник більше впливає на кількість населення України: природній чи механічний рух населення?
ІІ група: Які причини найбільше вплинули на міграційні процеси в Україні?
ІІІ група: Назвіть причини погіршення демографічної ситуації в Україні.
ІV група: Який зв’язок існує між економічною кризою й демографічною політикою?
Завдання: група через 5 хв. має висловити свою думку з цього питання.
Проблемні питання:
Тема 2. Національний та етнічний склад населення
І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати
Вправа «Розмова двох Свиридів»
Учні об’єднуються в пари. Кожний учасник у парі має свою тему діалогу: 1-й – формування східної діаспори; 2-й – формування західної діаспори.
Завдання: кожен учень повинен підготуватися із заданої теми і своєю розмовою зацікавити співрозмовника.
Під час діалогу дотримуватись правил культури спілкування.
ІІ блок. Розвиток умінь говорити
Вправа «Редколегія»
Учні об’єднуються у 5 груп. У кожній групі розподілені ролі: науковець, демограф, критик і редколегія.
Завдання: прочитати тему «Національний склад населення» за підручником і підготуватися до виступу з таких питань:
І. Науковець – Україна – багатонаціональна держава.
ІІ. Демограф – Особливості розміщення представників окремих національностей в Україні.
ІІІ. Критик – Відродження української культури в різних регіонах.
ІV. Редколегія – Наносить на контурну карту області з максимальним проживанням національних меншин.
ІІІ блок. Розвиток умінь мислити
Проблемні питання:
Тема 3. Система розселення і розвиток поселень
І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати
Учням пропонується тема для обговорення: «Проблеми великих міст України».
Завдання: 1-й учень починає обговорення заданої теми з розкриття проблем за такими напрямками:
екологічні економічні соціальні транспортні;
2-й учень точно повторює першого з метою закріплення.
ІІ блок. Розвиток умінь говорити
Вправа «Активна позиція»
Учні класу об’єднуються у 2 великі групи. Кожна – відстоює свою позицію в наступному твердженні:
І гр. Великі міста – високий рівень життя.
ІІ гр. Чим більше місто, тим більше проблем.
ІІІ блок. Розвиток умінь мислити
Проблемні питання:
Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення
І блок. Розвиток умінь слухати й говорити
Учні працюють у парах. Один із учасників розповідає, другий учень постійно уточнює (з’ясовує):
І учень – розповідає все, що вважає за потрібне із поставленого питання: «В умовах економічної кризи й переходу до ринкової економіки трудові ресурси України використовуються неефективно. Чи не могли б Ви назвати причини такої ситуації?» 1. Зростання безробіття. – Безробіття – переважання пропозиції вільної робочої сили над попитом на неї, тобто це люди, які хотіли б працювати, але не можуть знайти роботу. Їх частка 4% від трудових ресурсів. 2. Неповний робочий тиждень і день. –Так. Але низька й несвоєчасно виплачена заробітна плата впливає на якість праці та соціальний рівень життя людей. 3. Перехід на іншу, менш кваліфіковану роботу. 4. Недосконале трудове законодавство, яке приводить до порушення прав працівника.
|
ІІ учень – уважно вислуховує і звертається за уточненням.
1.А що таке безробіття і який відсоток воно складає?
2. Так, це вільний час, який людина може використати для відпочинку, сім’ї тощо.
3-4. Зрозуміло, що на сучасному етапі, це серйозні проблеми. А чи є шляхи вирішення їх? |
ІІ блок. Розвиток умінь говорити
Учням пропонується знайомство з текстом «Географія забезпеченості трудовими ресурсами» за навчальним підручником.
Завдання: дати повну розгорнуту відповідь на поставлені запитання:
Проблемні питання: