Навчальні вправи на уроках Географії, 9 клас

Про матеріал

Система вправ навчального діалогу до курсу «Економічної і соціальної географії України» (9 клас)

Педагогічне спілкування є багатоплановим процесом організації, встановлення й розвитку комунікації, взаєморозуміння і взаємодії між педагогами й учнями в процесі навчання. Тобто його провідною характеристикою виступає поєднання комунікативної, інтерактивної і перцептивної функцій, що споріднює, але не ототожнює поняття діалогу і спілкування в навчальному процесі, оскільки спілкування може носити безпосередній чи опосередкований характер, бути монологічним чи діалогічним за типом взаємозв'язків.

Діалогом педагогічним або навчальним науковці вважають не просто розмову між двома особами, а й обмін сенсом у спілкуванні, дію в педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові можливість самовираження. Діалогічне педагогічне спілкування є типом професійного спілкування, який відповідає критеріям діалогу, забезпечуючи суб'єкт – суб'єктний принцип взаємодії педагога та учнів. Організація і проведення діалогу в навчальному процесі обов'язково передбачає унікальність кожного з партнерів спілкування, їх принципову рівність один одному, відмінність й оригінальність їхніх точок зору, орієнтацію кожного з них на розуміння й на активну інтерпретацію його точки зору партнером, взаємне доповнення позицій учасників спілкування, співвіднесення яких і є метою діалогу.

Отже, навчальним діалогом є процес пізнання та руху до нових узагальнень і пошуків, у яких відбувається оволодіння вже освоєними людством знаннями та досвідом, у формі мовної комунікації, через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії суб'єктів навчального процесу.

Особливості організації і проведення навчального діалогу на уроках географії полягають у тому, що нові пізнавальні завдання вступають у суперечність з наявним рівнем географічних знань учнів, яка частково знімається у процесі спілкування, що допомагає розвитку не тільки пізнавальних здібностей в області географії, а й формує загальнолюдські якості – активність, рішучість, поміркованість тощо.

Навчальний діалог як методична категорія на уроках географії застосовується на рівні принципів, методів і прийомів навчальної діяльності, форм організації навчального процесу чи пізнавальної діяльності учнів, засобів навчання, окремих педагогічних технологій, видів діяльності учнів. Уміння вести такий діалог дає можливість учням і вчителю реалізовувати дидактичну мету уроку, створює творчий настрій подальшої співпраці на уроці.

Навчальний діалог на уроках географії має чітку направленість на реалізацію освітніх цілей. Його зміст зберігає чітку предметну віднесеність і єдність теми до запланованого рівня її вичерпаності в межах кожного уроку чи циклу уроків.

У змісті навчального діалогу основним є поняття теми те, про що йде мова, про що говорять співрозмовники. Стійка усвідомлена сукупність ставлень до визначеної теми є точкою зору, позицією партнера, яка реалізується у висловленні. У зовнішньому діалозі різні точки зору висловлюються різними суб'єктами, у внутрішньому – належать одному суб'єкту. Умовою виникнення справжнього навчального діалогу є проблемна ситуація, яка являє собою такий стан інтелектуального ускладнення, які суб'єкт чітко чи ні, але усвідомлює, і шляхи подолання якого вимагають пошуку нових знань і нових способів діяльності. Не кожна проблемна ситуація переростає у проблему. Виявлення проблеми та її словесне формулювання є першим етапом творчого мислення.

Формуванню вмінь говорити, слухати, приймати рішення, швидко орієнтуватися в новій ситуації якнайкраще сприяють тренінги та тренінгові вправи. Практика застосування тренінгів та тренінгових вправ у навчальній діяльності з географії, на жаль, є мало поширеною.

Чіткого однозначного визначення тренінгу в педагогічних, психологічних, методичних джерелах не існує. Видатний психолог К.Рудестам тренінгом вважає навчаючу лабораторію, в якій відбувається навчання тому, як вчитися: “Швидше таку лабораторію можна визначити як тимчасове локальне об'єднання, створене з метою задоволення потреб всіх його членів у навчанні". В інших джерелах тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну творчу взаємодію учасників між собою і з учителем (тренером). Педагог, якого найчастіше називають тренером або фасилітатором, не домінує, а тільки спрямовує діяльність групи. О.Колонькова тренінги розглядає як особистісно орієнтовані технології, які сприяють вивільненню навчально-виховного процесу від авторитарного стилю взаємодії вчителів з учнями та від стереотипних підходів до навчання й виховання школярів. Під час тренінгу учні вільно почуваються, висловлюють свої думки, припущення. Процедура тренінгів передбачає спільний пошук учнями проблем різних рівнів, знаходження шляхів їх розв'язання.

Організація тренінгів у навчальній діяльності з географії можлива як позакласна робота в позаурочний час. Розроблені спеціальні тренінгові вправи, які можна застосовувати в безпосередній навчальній діяльності на уроках географії у відповідності до навчальної програми. Сподіваюся, що організація і проведення навчального діалогу за допомогою тренінгових вправ допоможуть навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час традиційного уроку.

Перегляд файлу

НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ВПРАВ НАВЧАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

9 КЛАС

Ніна Почкун

учитель географії

ЗОШ I-III ступенів № 27

м. Суми

 

Вступ

 

Педагогічне спілкування є багатоплановим процесом організації, встановлення й розвитку комунікації, взаєморозуміння і взаємодії між педагогами й учнями в процесі навчання. Тобто його провідною характеристикою виступає поєднання комунікативної, інтерактивної і перцептивної функцій, що споріднює, але не ототожнює поняття діалогу і спілкування в навчальному процесі, оскільки спілкування може носити безпосередній чи опосередкований характер, бути монологічним чи діалогічним за типом взаємозв’язків.

Діалогом педагогічним або навчальним науковці вважають не просто розмову між двома особами, а й обмін сенсом у спілкуванні, дію в педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові можливість самовираження. Діалогічне педагогічне спілкування є типом професійного спілкування, який відповідає критеріям діалогу, забезпечуючи суб’єкт – суб’єктний принцип взаємодії педагога та учнів. Організація і проведення діалогу в навчальному процесі обов’язково передбачає унікальність кожного з партнерів спілкування, їх принципову рівність один одному, відмінність й оригінальність їхніх точок зору, орієнтацію кожного з них на розуміння й на активну інтерпретацію його точки зору партнером, взаємне доповнення позицій учасників спілкування, співвіднесення яких і є метою діалогу.

Отже, навчальним діалогом є процес пізнання та руху до нових узагальнень і пошуків, у яких відбувається оволодіння вже освоєними людством знаннями та досвідом, у формі мовної комунікації, через створення спільного когнітивного поля в безпосередній чи опосередкованій взаємодії суб’єктів навчального процесу.

Особливості організації і проведення навчального діалогу на уроках географії полягають у тому, що нові пізнавальні завдання вступають у суперечність з наявним рівнем географічних знань учнів, яка частково знімається у процесі спілкування, що допомагає розвитку не тільки пізнавальних здібностей в області географії, а й формує загальнолюдські якості – активність, рішучість, поміркованість тощо.

Навчальний діалог як методична категорія на уроках географії застосовується на рівні принципів, методів і прийомів навчальної діяльності, форм організації навчального процесу чи пізнавальної діяльності учнів, засобів навчання, окремих педагогічних технологій, видів діяльності учнів. Уміння вести такий діалог дає можливість учням і вчителю реалізовувати дидактичну мету уроку, створює творчий настрій подальшої співпраці на уроці.

Навчальний діалог на уроках географії має чітку направленість на реалізацію освітніх цілей. Його зміст зберігає чітку предметну віднесеність і єдність теми до запланованого рівня її вичерпаності в межах кожного уроку чи циклу уроків.

У змісті навчального діалогу основним є поняття теми те, про що йде мова, про що говорять співрозмовники. Стійка усвідомлена сукупність ставлень до визначеної теми є точкою зору, позицією партнера, яка реалізується у висловленні. У зовнішньому діалозі різні точки зору висловлюються різними суб’єктами, у внутрішньому – належать одному суб’єкту. Умовою виникнення справжнього навчального діалогу є проблемна ситуація, яка являє собою такий стан інтелектуального ускладнення, які суб’єкт чітко чи ні, але усвідомлює, і шляхи подолання якого вимагають пошуку нових знань і нових способів діяльності. Не кожна проблемна ситуація переростає у проблему. Виявлення проблеми та її словесне формулювання є першим етапом творчого мислення.

Формуванню вмінь говорити, слухати, приймати рішення, швидко орієнтуватися в новій ситуації якнайкраще сприяють тренінги та тренінгові вправи. Практика застосування тренінгів та тренінгових вправ у навчальній діяльності з географії, на жаль, є мало поширеною.

Чіткого однозначного визначення тренінгу в педагогічних, психологічних, методичних джерелах не існує. Видатний психолог К.Рудестам тренінгом вважає навчаючу лабораторію, в якій відбувається навчання тому, як вчитися: “Швидше таку лабораторію можна визначити як тимчасове локальне об’єднання, створене з метою задоволення потреб всіх його членів у навчанні”. В інших джерелах тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну творчу взаємодію учасників між собою і з учителем (тренером). Педагог, якого найчастіше називають тренером або фасилітатором, не домінує, а тільки спрямовує діяльність групи. О.Колонькова тренінги розглядає як особистісно орієнтовані технології, які сприяють вивільненню навчально-виховного процесу від авторитарного стилю взаємодії вчителів з учнями та від стереотипних підходів до навчання й виховання школярів. Під час тренінгу учні вільно почуваються, висловлюють свої думки, припущення. Процедура тренінгів передбачає спільний пошук учнями проблем різних рівнів, знаходження шляхів їх розв’язання.

Організація тренінгів у навчальній діяльності з географії можлива як позакласна робота в позаурочний час. Розроблені спеціальні тренінгові вправи, які можна застосовувати в безпосередній навчальній діяльності на уроках географії у відповідності до навчальної програми. Сподіваюся, що організація і проведення навчального діалогу за допомогою тренінгових вправ допоможуть навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час традиційного уроку.

 

 

Система вправ навчального діалогу до курсу «Економічної і соціальної географії України» (9клас)

 

Розділ І. Україна на карті світу

Тема 1. Економіко-географічне положення України

 

І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати

Вправа «Розмова двох Свиридів»

Учні об’єднуються у пари. Кожний учасник отримує картку: № 1. Назвати позитивні риси економіко-географічного положення України. № 2. Назвати негативні риси економіко-географічного положення України.

Завдання: кожний учасник повинен розкрити основні питання заданої теми, не звертаючи уваги на співрозмовника.

 

Вправа «Знайти помилку»

Учням читається текст: «Україна є великою європейською і світовою державою. Її площа становить 603,7 км2, або 5,7% площі Європи і 0,44% площі країн світу. В Україні проживає 42,4 млн. чол., або 7% населення Європи й майже 1% населення земної кулі. З-поміж країн Європи Україна посідає за територією перше, за населенням – п’яте місце, з-поміж країн світу відповідно – 40 і 25 місця».

Потім знов пропонується текст, але зі змінами: «Україна є невеликою європейською і світовою державою. Її площа – 607,3 млн. км2, або 5,7% площі Європи й 4,4 % площі країн світу. В Україні проживає 52 млн. чол., або 1% населення Європи й 7% населення світу тощо.

Завдання: знайти помилки і відтворити попередній текст.

 

ІІ блок. Розвиток умінь говорити

Вправа «Редколегія»

Учні об’єднуються у чотири групи, розподіляють між собою наступні ролі й завдання:

 

Автор

Спеціаліст

Редактор

Критик

Складає план «Економіко-географічне положення України»

За планом дає оцінку економіко-географічного положення України

На контурній карті зображує державний кордон і підписує держави-сусіди.

Називає позитивні й негативні риси економіко-географічного положення України

Завдання: підготувати виступ із урахуванням обраної ролі.

Вправа «Збережи інформацію, але зміни її форму»

Учні об’єднуються у 2 команди: учень 1-ї команди отримує повідомлення: «Україна – велика європейська держава».

Завдання: учень 2-ї команди повинен передати отримане ним повідомлення, але іншими словами: «Україна розташована в центрі Європи (географічний центр – с. Ділове Рахівського району Закарпатської області) тощо.

 

ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Чому вивчення природи й господарства кожної держави починається з її географічного положення?
  2. Які зміни у географічному положенні України можуть відбутися протягом ХХІ століття?
  3. Як у перспективі географічне положення буде впливати на розвиток України?

 

Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій

 

І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати

Вправа «З’ясовування»

Учні об’єднуються у пари. Один із учасників розповідає все, що вважає за потрібне. Другий учень уточнює

І учень – розповідає:

ІІ учень – уточнює через питання:

  •     Адміністративно-територіальний поділ – це поділ території держави на певні частини з метою організації управління на місцях.
  •     Поділ України почався давно за часів Київської Русі – князівства.
  •     Адміністративно-територіальний поділ постійно змінюється. Головна зміна – перехід від округів до областей і районів (1932 р.)
  1.   Які органи здійснюють управління на місцях?
  2.   Як називаються одиниці адміністративно-територіального поділу?
  3.   Які князівства входили до Київської Русі?
  4.   Які області були створені першими в Україні ?
  5.   Який сучасний адміністративно-територіальний поділ має Україна?

Потім учні міняються ролями.

Вправа «Папуга»

Учні проговорюють по черзі питання у відповідності до теми. Тема для обговорення: «Історія формування сучасного адміністративно-територіального поділу України»

  1.   дає визначення адміністративно-територіального поділу;
  2.   точно повторює першого;
  3.   називає головні історичні події, що впливали на поділ території;
  4.   точно повторює третього;
  5.   називає одиниці сучасного адміністративного поділу;
  6.   повторює їх;
  7.   показує на карті 24 області і АР Крим;
  8.   повторює за допомогою карти тощо.

 

ІІ блок. Розвиток умінь говорити

 

Вправа «Краще запитання»

Учні читають текст підручника з теми «Українські історичні землі» 

Завдання: складіть три запитання до тексту.

Наприклад:

  1. Як називалися історичні землі періодів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства?
  2. На які одиниці була поділена козацько-гетьманська держава?
  3. Складіть схему сучасного адміністративно-територіального поділу України.

Учні по черзі читають запитання й відповідають на них.

 

Вправа «Чи не могли б Ви…»

 

Кожен учень отримує картку, в якій записано три звертання у формі «Ви повинні …»

Завдання: пропонується звертання до співрозмовника перевести із заданої форми у форму: «Чи не могли б Ви…»

Форма «Ви повинні…»

Форма «Чи не могли б Ви…»

  1.   Знати визначення: «Адміністративно-територіальний поділ»
  2.   Постійно працювати з підручником і картою
  3.   Знати сучасний адміністративно-територіальний поділ
  1.   Визначення адміністративно-територіального поділу допоможе Вам зрозуміти складний текст підручника.
  2.   Без головних джерел: підручника й карти тема не може бути опанована Вами.
  3.   Як громадянин незалежної держави з 18 років Ви будете брати участь у виборній системі – тому знання теми є життєвою необхідністю.

 

ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Як держава може мати зв’язок із народом без адміністративно-територіального поділу?
  2. Ваше ставлення до існуючих недоліків в адміністративному поділі України?
  • Неспівмірність розмірів областей;
  • Значні відмінності в кількості районів в областях;
  • Нерівномірна віддаленість територій від обласного центру.

 

Розділ ІІ

Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення,

його вікова і статева структура

 

І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати

Вправа «Послухай і передай»

Шість учнів виходять із класу, сьомому і всім іншим учням пропонується послухати вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?»

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої – одні.

 Більше тебе не буде

 Завтра на цій землі.

 Інші ходитимуть люди,

 Інші кохатимуть люди –

 Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба.

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

 Бо ти на землі людина,

 І хочеш того чи ні –

 Усмішка твоя – єдина,

 Мука твоя – єдина,

 Очі твої – одні.

Завдання: передати послідовність описаної події у невіршованій формі учням, яких не було в класі: 7 учень – 6 учню; 6-5; 5-4 і так до останнього.

Учням, які спостерігають, пропонується питання: Хто вона, людина? Біологічна істота? Економічна? Споживач? Виробник?

 
ІІ блок. Розвиток умінь говорити

Вправа «Активна позиція»

Учні об’єднуються у групи. Кожна група отримує картки:

І група: Який показник більше впливає на кількість населення України: природній чи механічний рух населення?

ІІ група: Які причини найбільше вплинули на міграційні процеси в Україні?

ІІІ група: Назвіть причини погіршення демографічної ситуації в Україні.

ІV група: Який зв’язок існує між економічною кризою й демографічною політикою?

Завдання: група через 5 хв. має висловити свою думку з цього питання.

 

ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Чому іде процес старіння нації в Україні?
  2. Які ви бачите шляхи виходу із демократичної кризи?
  3. Чи пов’язана демографічна проблема України із глобальною демографічною проблемою світу?

 

 

Тема 2. Національний та етнічний склад населення

 

І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати

Вправа «Розмова двох Свиридів»

Учні об’єднуються в пари. Кожний учасник у парі має свою тему діалогу: 1-й – формування східної діаспори; 2-й – формування західної діаспори.

Завдання: кожен учень повинен підготуватися із заданої теми і своєю розмовою зацікавити співрозмовника.

Під час діалогу дотримуватись правил культури спілкування.

 

ІІ блок. Розвиток умінь говорити

Вправа «Редколегія»

Учні об’єднуються у 5 груп. У кожній групі розподілені ролі: науковець, демограф, критик і редколегія.

Завдання: прочитати тему «Національний склад населення»  за підручником і підготуватися до виступу з таких питань:

І. Науковець – Україна – багатонаціональна держава.

ІІ. Демограф – Особливості розміщення представників окремих національностей в Україні.

ІІІ. Критик – Відродження української культури в різних регіонах.

ІV. Редколегія – Наносить на контурну карту області з максимальним проживанням національних меншин.

 

ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Чому відносини з діаспорою активізувались лише в останні десятиріччя?
  2. Як релігія сьогодні впливає на розвиток духовної культури українського народу?
  3. Як впливає історичне минуле на формування національного складу держави?

 

Тема 3. Система розселення і розвиток поселень

 

І блок. Розвиток умінь слухати й реагувати

Вправа «Папуга»

Учням пропонується тема для обговорення: «Проблеми великих міст України».

Завдання: 1-й учень починає обговорення заданої теми з розкриття проблем за такими напрямками:

екологічні   економічні  соціальні  транспортні;

2-й учень точно повторює першого з метою закріплення.

 

ІІ блок. Розвиток умінь говорити

Вправа «Активна позиція»

Учні класу об’єднуються у 2 великі групи. Кожна – відстоює свою позицію в наступному твердженні:

І гр. Великі міста – високий рівень життя.

ІІ гр. Чим більше місто, тим більше проблем.

 

ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Чому у західних областях України більш високий відсоток сільського населення, ніж у східних?
  2. Поясніть причини виникнення процесу субурбанізації в Україні.
  3. Які проблеми мають сучасні міста України? Запропонуйте шляхи вирішення цих проблем.

 

Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення

 

І блок. Розвиток умінь слухати й говорити

 

Вправа «З’ясовування»

Учні працюють у парах. Один із учасників розповідає, другий учень постійно уточнює (з’ясовує):

І учень – розповідає все, що вважає за потрібне із поставленого питання: «В умовах економічної кризи й переходу до ринкової економіки трудові ресурси України використовуються неефективно. Чи не могли б Ви назвати причини такої ситуації?»

1. Зростання безробіття.

– Безробіття – переважання пропозиції вільної робочої сили над попитом на неї, тобто це люди, які хотіли б працювати, але не можуть знайти роботу. Їх частка 4% від трудових ресурсів.

2. Неповний робочий тиждень і день.

–Так. Але низька й несвоєчасно виплачена заробітна плата впливає на якість праці та соціальний рівень життя людей.

3. Перехід на іншу, менш кваліфіковану роботу.

4. Недосконале трудове законодавство, яке приводить до порушення прав працівника.

  •     Прискорити темпи розвитку ринкової соціально-орієнтованої економіки.
  •     Виробити на державному рівні дійовий механізм захисту проти безробіття.
  •     Розширювати і вдосконалювати роботу трудових бірж.

ІІ учень – уважно вислуховує і звертається за уточненням.

 

 

 

 

1.А що таке безробіття і який відсоток воно складає?

 

 

 

2. Так, це вільний час, який людина може використати для відпочинку, сім’ї тощо.

 

 

3-4. Зрозуміло, що на сучасному етапі, це серйозні проблеми. А чи є шляхи вирішення їх?

 

 

ІІ блок. Розвиток умінь говорити

Вправа «Найкраща відповідь»

Учням пропонується знайомство з текстом «Географія забезпеченості трудовими ресурсами»  за навчальним підручником.

Завдання: дати повну розгорнуту відповідь на поставлені запитання:

  1. Західний регіон України відносять до праценадлишкових регіонів. Що ви можете запропонувати для вирішення проблеми й забезпечення людей роботою?
  2. Як забезпечений трудовими ресурсами південний регіон України? Які проблеми?
  3. Яка ситуація з робочими місцями у вашому регіоні?
 
ІІІ блок. Розвиток умінь мислити

Проблемні питання:

  1. Чи вирішує проблеми зайнятості трудових ресурсів зміна форм власності підприємств?
  2. Як впливає на рівень реформування економіки наявність в Україні великої кількості кваліфікованих ресурсів?
  3. Яке співвідношення між поняттями «трудові ресурси» й «економічно активне населення» відображає стан господарства України?

 

 

 

 

doc
До підручника
Географія 9 клас (Кобернік С. Г.,Коваленко Р. Р.)
Додано
17 березня 2018
Переглядів
2324
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку