Відділ освіти Маневицької райдержадміністрації

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІступенів с. Оконськ

 

 

 

 

 

 

 

Живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити

 

Навчальний посібник

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель основ здоров`я

Мефанік Наталія Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Маневичі - 2018рік

Назва навчального (навчально-методичного) видання:  Живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити. Тип навчально-методичного виданнянавчальний посібник.

Повна назва навчального закладузагальноосвітня школа І -ІІІ ступенів с. ОконськМаневицького району Волинської області.

Кількість сторінок 39

 

Матеріали використані в методичній розробці допоможуть викладачам і їхнім  слухачам  усвідомити важливість знань здорового харчування. Побачать взаємозв`язок харчування з різними захворюваннями. Це їм дасть змогу підтримувати своє здоров'я на належному рівні та вчасно контролювати будь які зміни свого фізичного стану.

З метою формування в учнів  аналітичних та узагальнюючих умінь та навичок предмету використовую такі методи і форми роботи, які допоможуть дітям використовувати свої знання в практичних цілях та при потребі самостійно здобувати нові. Адже головна наша мета навчити учнів самостійно вдосконалюватися та здобувати нові знання в світі зі швидким темпом розвитку. Практична робота з широкою дискусією, під керівництвом вчителя та урахуванням індивідуальної думки кожної дитини, при нашому демократичному розвитку суспільства є найбільш оптимальний шлях не тільки для засвоєння загальних знань, але й для їх персональним використанням кожним учнем.

 

Сподіваюсь, що ця робота зацікавить учителів, які постійно перебувають у творчому пошуку та вдосконаленні, заради того, щоб їхні учні цінили своє здоров`я адже воно на 50%  залежить від способу життя.

 

Розробник

Мефанік Наталія Вікторівна - вчитель основ здоров`я

 

 

 

 

Рецензент

ЛукашукВолодимир Лук`янович - методист відділу освіти Маневицької районної державної адміністрації Волинської області

 

 

 

 

Навчально-методичне видання затверджено радою методичного кабінету Маневицького району

Протокол №4 від 07.02. 2018р.

Зміст

Вступ..................................................................................................................   4

Розділ І. Еволюція харчування ......................................................................   5

1. Етапи розвитку харчування ........................................................................    5

1.1. Перший етап розвитку харчування:  збиральництва і мисливства....     6

1.2. Другий етап розвитку харчування: період неолітичної революції.....  7

    1.3. Третій етап розвитку харчування: період  Великих

географічних відкриттів ........................................................................7

    1.4. Четвертий етап розвитку харчування: період Великої індустріальної революції .........................................................................................................8

    1.5. Рубрика"Цікаво знати" ........................................................................  11

2. Еволюційні пристосування .........................................................................12

Розділ ІІ. Наповнення організму поживними речовинами.......................   14

1. Ми є те, що ми їмо.......................................................................................14

2.Що ж ми є? ...................................................................................................     17

      2.1. Білки.....................................................................................................17

  2.2.Вуглеводи.............................................................................................19

      2.3.  Жири...................................................................................................20

      2.4. Вітаміни...............................................................................................24

      2.5.Рубрика" Цікаво знати" ......................................................................24

3. Що ми п`ємо?..............................................................................................26

      3.1.Рубрика "Цікаво знати"  ..................................................................... 29

Розділ ІІІ. Піраміда здорового харчування................................................29

1. На що ми витрачаємо енергію..................................................................29

2.Теорії здорового харчування.....................................................................  30

 2.1. Теорія здорового харчування предків ..............................................30

    2.2. Теорія роздільного харчування..........................................................31

    2.3. Теорія головного харчового фактора................................................. 32

3. Піраміда здорового харчування................................................................33

4. Практичні поради.......................................................................................      34

5.Підсумок.......................................................................................................  35

Використані джерела.................................................................................... 37

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

"Їжа, яку організм не перетравлює, з’їдає того, хто її з’їв", - Абу-ль-Фарадж сирійський церковний діяч, письменник і вчений-енциклопедист.

  Їжа є одним з найважливіших факторів навколишнього середовища. Вона потрібна організму для побудови і відновлення зростаючих тканин тіла, які руйнуються в процесі життєдіяльності; для підтримки цього процесу і заповнення енергії, яка витрачається. Основне призначення їжі - бути джерелом енергії і "будівельним матеріалом" для організму.

     Протечомусь після обіду в одному випадку ми залишаємося задоволеними, ситими, повними сил і бадьорості, а в іншому - важкими, сонними, в'ялими і у нас бурчить в животі? 
Це питання відноситься до категорії матеріальної їжі і перш ніж на нього відповісти, треба нагадати: Бог, створивши Всесвіт, наділив кожен предмет, кожну суть конкретними якостями, властивостями і здібностями. У будь-якій плоті закладена конкретна інформація про якості, властивості і здібності. Вживаючи їжу, наш організм наділений здатністю інстинктивно прочитувати інформацію про якості, властивості і здібності вживаних продуктів. 

Дуже важко переоцінити значення харчування. Адже від нього залежить наше самопочуття. Всім відомо, гамбургери і інша шкідлива їжа стають причиною ожиріння і різних захворювань. Та на жаль, увагу харчуваннюпочинають приділяти   вже при виниклих відхиленнях у здоров'ї.

Харчування – це основа існування всього живого. Даному питанню потрібно приділяти особливу увагу. Це дозволить відчути всю повноту життя і надовго забути про проблеми зі здоров'ям.

Школярі під час навчання отримують великі  психологічну і фізичні навантаження. Тому  дуже важливо формувати в них культуру харчування як елементу здорового способу життя. На основі гігієнічних норм дотримання режиму, збалансованості харчових речовин - білків, жирів, вуглеводів в співвідношенні 1: 1: 4 - і добової потреби вітамінно-мінерального комплексу, а також енергетичної цінності забезпечать бажаного здоров'я.

"Їжа грає роль в утворенні сильного або слабкого організму. Енергія і життєздатність нашого організму, його розвиток, розміри, сила, працездатність, здатність до відтворення, розумова енергія і тривалість життя залежать від звичайнісінької споживаної нами їжі".

 

 

 

 

 

«ЖИВЕМО НЕ ДЛЯ ТОГО,ЩОБ ЇСТИ, А ЇМО ДЛЯ ТОГО,ЩОБ ЖИТИ»

“NONUTEDAMVIVO,   SEDUTVIVAMEDO”

 Сократ

Розділ І.Еволюція харчування

1. Етапи розвитку харчування  

Харчування - одне з найдавніших понять, яке виникло у людини коли вона лише починала опановувати свої взаємовідносини з навколишнім світом. Разом з тим харчування — суттєвий компонент нашої культури, а наука про харчування — найдавніша з наук, тому що людство, безумовно, починало пізнання навколишнього світу з вивчення можливих джерел їжі.

Численні літературні джерела описують велику різноманітність І багатство страв . Так, український поет І, Котляревський у своїй відомій поемі "Енеїда" яскраво змалював побут українського народу в XVIII столітті і показав різноманітність страв української народної кухні:

"Тут їли різни потрави,

І все з полив'яних мисок,

І самі гарнії приправи,

З нових кленових тарілок;

 Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

 Потім з підливою індик;

 На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу,

Із маком медовий шулик.

П"ять казанів стояли юшки,

А в чотирьох були галушки,

борщу трохи було не з шість,

баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених.

І ласощі все тільки їли,

Сластьони, коржики, стовпці,

 Вареники пшеничні, білі,

Пухкі з кав'яром буханці;

Був борщ до шпундрів з буряками,

 А в юшці потрох з галушками,

Потім до соку каплуни;

З потрібки баба, шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохмаль, який їдять пани".

 Сучасне харчування — це результат тисячолітнього спілкування жителів різних  континентів.

Стан харчування наших предків у доісторичний період та в ході історії неодноразово і суттєво змінювався. Розгляньмо малюнок еволюції людини в часі, і спробуємо довести що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити.

Еволюція в часі
Доцільно виділити чотири періоди у розвитку людей як істот, наділених творчим розумом, здатних перетворювати навколишній світ.

1.1.Перший етап розвитку  харчування:   збиральництва і мисливства 

2,5 млн. років тому - раціон людини був не надто різноманітним і обмежувався споживанням необробленої рослинної їжі (ягід, трав, горіхів, корінців різних рослин). Згодом до нього додалося ще й м’ясо, оскільки людина навчилася виготовляти з каменю примітивні знаряддя для полювання – великі рубила, скребки, різці та мала можливість колективно полювати на великих тварин.  Але слід зазначити що людина ніколи не була вегетаріанцем. Адже після народження вона зразу ж починає харчуватися материнським молоком, тобто тваринною їжею.

1.2.  Другий  етап розвиткухарчування:  період  неолітичної революціїБлизько 1,5 млн. років тому людина навчилася добувати вогонь, що дало можливість готувати впольовану дичину, а не їсти її сирою. М’ясо, приготоване не вогні, легше засвоювалось, не містило шкідливих мікробів і стало основним джерелом білка та амінокислоти які  сприяли розвитку головного мозку, людина стала розумною.

Приблизно150 тис. років тому, в епоху сильного похолодання, на Землі з’явився Неандерталець (Homoneanderthalensis). Людиноподібна істота не пережила б цей період   без м’яса і тваринного жиру – калорійної їжі, яка легко засвоюється і є термогенною.

Неандертальці, судячи з ізотопного аналізу, за сто тисяч років практично не змінили спосіб харчування. А людина сучасна вдосконалювала свій раціон і змінювала його залежно від місця проживання.

1.3. Третій  етап розвитку харчування:  період Великих географічних відкриттів
Людство вступає в епоху організованої торгівлі та війн. Необхідність проведення тривалих військових походів а також розвиток торгівлі з віддаленими державами сприяло появі перших продуктів тривалого зберігання – сухі коржі, в’ялене м’ясо та риба, сушені фрукти, найпростіші види висушених сирів.

Впровадження багатьох рослинних продуктів, завезених у Європу з інших континентів, зокрема з Америки, затяглось на кілька віків. Ще в першій половині XIX ст. в Росії відбувались картопляні бунти. Населення, підбурюване церквою, не хотіло її вирощувати. Картоплю тоді вважали чортовим зіллям.

В Голландії Петро спробував страву з картоплі. Йому так сподобалося, що цар одразу ж наказав розіслати по своїй країні бульби для розведення.

Але цар не дав інструкцій, як картоплю вживати. Народ намагався їсти сирою – гірко. Жували зелені ягоди, які утворюються на місцях суцвіть – труїлися. неприхильними до картоплі були старовіри. Вони називали її «чортовим яблуком», «плювком диявола», «плодом розпусти», відмовлялися вирощувати і їсти. В одній старообрядницької повісті йшлося про те, що перший кущ картоплі виріс на могилі заживо похованої розпусниці. Тому той, хто скуштує диявольський плід, буде схильним до гріховних спокус і потрапить в пекло.

Селяни бунтували, не хотіли приймати невідомий овоч. Рішення знайшлося не очікувано. Чиновники зіграли на простодушності народу і звичці красти казенне майно. Селянам заборонили садити картоплю, а державні склади і поля почали охороняти – лише вдень. Селяни вирішили, раз стережуть – значить, вартісне, і почали здійснювати нічні вилазки, красти бульби і садити у себе.

Так само соняшники аж до ХVIII ст. використовували лише як декоративну культуру для прикрашення садиб. В Англії були спроби із соняшників виробляти сурогатну каву, але вони не набули значного поширення. Лише на початку XIX ст. в Росії почали будувати перші олійні, а із з часом цей спосіб використання насіння соняшників набув значного поширення. Тепер Україна, Туреччина, Аргентина та Росія є державами, які виробляють найбільше соняшникової олії .

Помідори аж до ХVIII ст. використовували як декоративну кімнатну рослину. Лише на початку XIX ст. вперше плоди помідорів почали вирощувати і споживати в їжу, спочатку в Італії, а потім і в інших країнах Європи.

Не дивлячись на те, що споживання окремих культур затрималось на кілька сторіч, епоха Великих географічних відкриттів сприяла істотній зміні стану європейського харчування. Вона не лише розширила асортимент рослинних продуктів у раціоні європейців, а й сприяла ліквідації багатьох авітамінозів, зокрема цинги та гіпомікроелементозів.

1.4.Четвертий  етап розвитку харчування:період Великої індустріальної революції .

Протягом тисячоліть істотно змінювалось споживання європейцями окремих харчових речовин. Споживання білків з 170—200 г/добу у кам'яному віці поступово зменшилося до 100 г/добу . Навпаки, споживання жирів в кам'яному віці було найменшим (не більше як 20% енергетичної цінності харчового раціону). Згодом воно збільшилось і тепер в більшості країн Європи становить 40% енергетичної цінності раціону і більше. З часом змінилося також споживання вуглеводів . Збільшення їх вживання почалось з епохи неоліту, тобто 10 тисяч років тому, але це були, головним чином, складні вуглеводи, адже цукор тоді в Європі ще був невідомий. Значну кількість простих, легкозасвоюваних вуглеводів у вигляді цукру європейці почали споживати лише в xx ст.

 

Так, в Україні споживання цукру з 1925 року збільшилось у 20 разів . Вважається, що організм людини не зміг пристосуватися до такої великої кількості лекгозасвоюваних вуглеводів і це невдовзі проявилося збільшенням захворювань на цукровий діабет та карієс зубів .

Опрацювання практичних завдань

1.   Карієс зубів

   Бактерії, що живуть у нас в роті, є причиною карієсу зубів. Карієс став проблемою з початку
18 століття, коли цукор став доступним завдяки збільшенню його виробництва.

     На цей час ми багато що знаємо про карієс. Наприклад:

 • Бактерії, які є причиною карієсу, харчуються цукром.

• Цукор перетворюється на кислоту.

• Кислота ушкоджує поверхню зубів.

• Чищення зубів допомагає запобігти карієсу.

1.1.     Яка роль бактерій при карієсі зубів?

а)    Бактерії виробляють емаль.

б)    Бактерії виробляють цукор.

в)    Бактерії виробляють мінерали.

г)    Бактерії виробляють кислоту.

1.2. На графіку показано споживання цукру і число випадків карієсу в різних країнах.

 

                                                  10

            Середнє число зубів,

         пошкоджених карієсом,

        на людину в різних країнах

                                                    6

 

 

                                                    3

 

                                                    1

 

 

                                                                  20                60               100             140                    

                                                                         Середнє значення споживання цукру

                                                                                  (у грамах на людину в день)

 

                                       Окрема країна на графіку представлена крапкою.

 

1.3. Яке з наступних висловлювань підтверджується даними, приведеними на графіку?

а)      В деяких країнах люди чистять зуби частіше, ніж в інших країнах.

б)     Чим більше люди їдять цукру, тим більше ймовірно, що у них буде карієс.

в)     Останніми роками в багатьох країнах збільшилася частота захворювань карієсом.

г)      Останніми роками в багатьох країнах споживання цукру збільшилось.

5.3.  У деякій країні середнє число пошкоджених карієсом, зубів, що доводяться на одну людину, досить високе.

Надмірне вживання простих вуглеводів негативно впливає також на серцево-судинну систему. Виявлена залежність між вживанням цукру, насичених жирів і смертністю від ішемічної хвороби серця . Особливо вона зростає, коли споживання цукру перевищує 40 кг/рік, тобто 110 г/добу. Виходячи із цих даних, теперішня норма споживання цукру — 100 г/добу підлягає перегляду. Адже доведено, що споживання цукру в кількості, яка перевищує 35 г/добу, сприяє розвитку карієсу зубів.

Одне із суттєвих досягнень кінця XX ст. в галузі виробництва харчових продуктів — це створення нової харчової технології , тобто фракціонування харчової сировини і виділення її в чистому вигляді. Яскравим прикладом того є нові білкові продукти — білкові ізоляти, концентрати, гідролізати, текстурати з рослинної і тваринної сировини. Вже тепер вони замінюють до 12—30% м'ясних фаршевих виробів в країнах Західної Європи та США.

Бурхливий розвиток нової харчової технології сприяв появі на харчовому ринку Європи багатьох нових продуктів, зокрема так званих БАД — біологічно активних добавок, вироблених за спеціальною технологією . В країнах Західної Європи та США, а тепер і в Україні створюються мультикомплексні БАД, які можуть містити до 70—100 інгредієнтів для підтримки різних систем організму людини .

З появою доступної багатьом м'ясної і жирної їжі в XX ст. у Європі виникла традиція так званого "багатого" столу з великою кількістю жирів, що сприяло поширенню серцево-судинних захворювань.

З появою доступної багатьом м'ясної і жирної їжі в XX ст. у Європі виникла традиція так званого "багатого" столу з великою кількістю жирів, що сприяло поширенню серцево-судинних захворювань. До 60-х років XX ст. харчова промисловість Європи рекламувала підвищений вміст жирів у молоці, вершках, багатьох сортах м'яса. Потрібно зауважити, що до кінця XIX ст. тваринні жири у Європі використовувались лише для освітлення. Україна була винятком в цьому процесі. Для нас характерним є значне вживання сала. Дисбаланс харчування при одночасному зростанні кількості тваринних жирів у раціоні жителів Європи призвів до широкого розповсюдження так званих "хвороб цивілізації". У XX ст., коли заміжні жінки стали працювати, зріс попит на м'ясо молодих тварин, яке можна швидко приготувати. Це привело до значної зміни селекційної політики. Для того, щоб прискорити ріст тварин, фермери почали використовувати гормональні препарати та антибіотики, а також седативні препарати при перевезенні їх до м'ясокомбінатів.

1.5. Рубрика "Цікаво знати"

  Приблизно 6 тис років тому з’явився сир, а 3 тис. років тому – люди навчилися варити суп.

У 17 ст. вперше створено технологію виробництва поп-корму (масове вживання поп-корму розпочалось у 20 ст.) та вперше було приготовано смажену картоплю по-французьки. Зараз без цих страв не обходиться жоден кінотеатр чи фаст-фуд.
У 18 ст. у Франції почали готувати вишукані солодощі – суфле, торти та інші кондитерські вироби. У цей період у Північній Америці розпочався продаж морозива.
19 ст. ознаменувалося винайденням порошку для випічки, хотдога, гамбургера, маргарину та цукерок у сучасному вигляді. У 1886 з’явився один з найпопулярніших безалкогольних напоїв – Кока-Кола, а у 1898 – Пепсі Кола.

 У 2737 році до н.е. – виявлено факти вживання чаю, а на початку 1500 р. до н.е. – з’явилися улюблені ласощі багатьох людей – шоколад. У цей період світова кулінарія збагатилася тостами і пирогами та іншою випічкою.
Вважають, що вафлі пекли ще жителі Древньої Греції, а також німці в 13 столітті. Вафлі які пекли у Франції спочатку більше нагадували тістечко.

Значною подією в історії харчування людини слід вважати появу хліба як продукту, що містить в найкращому співвідношенні необхідні з точки зору дієтології поживні речовини. Хліб і понині залишається унікальним серед рослинних видів їжі продуктом. Не дарма кажуть: «хліб - усьому голова!» Перший хліб був у вигляді кашки, яку спочатку готували на холодній воді, а пізніше вже на гарячій. Спосіб приготування хліба з кислого тіста приписують єгиптянам. Вони навчилися робити закваски в III столітті до н.е. Хліб поступово отримав визнання як продукт багатий необхідними поживними речовинам, а також і як продукт, який після його висушування міг зберігатися досить тривалий час. Уміння випікати хліб приблизно до 100 року до н. е.. поширилося вже по всьому світу.

  Їжу найрізноманітніших видів, пов'язану з тривалим варінням, готували в закритих печах, які на той час були дуже поширені.

Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів і називали "варивом із зіллям". Крім того, були поширені різні м'ясні і рибні відвари, відомі під назвою "юха".

"Вариво із зіллям" з додаванням овочів пізніше почали називати борщем, оскільки обов'язковим складником цієї страви були буряки, які мали назву "борщь".

"Юху", що згодом почала називатися "юшкою", готували у вигляді якого-небудь відвару з додаванням інших продуктів - гороху, круп та ін.

2. Еволюційні пристосування

    В процесі еволюції у людини виникли  різні пристосування до збереження і поповнення енергії із утворенням специфічних анатомо-фізіологічних механізмів, які забезпечують найліпше використання харчових ресурсів.  У різних популяцій виникли різні харчові раціони, які задовольняють потреби організму в енергії та харчових речовинах.

 У період адаптації організм людини  призвичаївся до нестачі різних поживних елементів. Одним з таких проявів – поява карликових племен. Карликовість народів тропічних лісів Африки, Індії та островів Тихого океану виникла внаслідок спадкового пристосування до нестачі їжі.    Доприкладу люди племені масаї, що живуть у Африці, на 7—8 см вищі, а їхня маса тіла на 10—11 кг більша, ніж у людей сусіднього племені кікуйю.Пояснення такої різниці досить просте: Масаї — скотоводи, в їхньому харчовому раціоні багато тваринних білків, тоді як кікуйю харчуються виключно рослинною їжею і живуть на межі постійного білкового голодування.

Записи арабського цілителя Абдаль-Латіфа оповідають про голод у Єгипті на початку XIIІ ст.: у дітей, які їли лише нут та білий хліб, порушувалося формування кісток і зубів, розвивалася карликовість та інші хвороби. Найімовірніше внаслідок поганого харчування в дитинстві багато греків та римлян були нижчими, ніж люди сьогодні: середній ріст чоловіків у Помпеї становив 150–170 см, а жінок – 152 см.

Аборигени високогір'я також генетично адаптовані до свого навколишнього середовища. У них процеси кісткового та статевого визрівання характеризуються виразною затримкою, при цьому має місце швидке зростання об'єму легень, їх життєвої ємності, збільшення розмірів серця, що сприяє покращенню транспорту і дифузії кисню. В гірській місцевості часто виявляють дефіцит йоду, що сприяє затримці росту. Вважають, що високогірна гіпоксія гальмує процес розмноження клітин, що впливає на подальший ріст людини.  Діти які з дня народження постійно мешкають у Карпатах, більше характеризуються затримкою росту, ніж в рівнинних регіонах України.

Теоретично можна вважати, що збагачена вуглеводами їжа може бути найбільш прийнятною за умов гіпоксії, оскільки молекула вуглеводів вже окиснена і в процесах метаболізму на неї витрачається менше кисню, ніж на білки або жири. Дослідники вказують на необхідність посиленого вживання вуглеводів на високогір'ї для підтримання високого рівня вуглекислоти з метою уникнення порушення кислотно-основної рівноваги.

А отпристосування до холодних умов на півночі в організмі людини 50% енергії ємності основного обміну одержується за рахунок окислення жирів. За надзвичайних умов енергетичне забезпечення фізіологічних процесів істотно перебудовується. На перших етапах воно здійснюється за рахунок використання вуглеводних резервів. Але запаси вуглеводів в організмі невеликі, і в подальшому енергетичне забезпечення здійснюється вже за рахунок окислення ліпідів, головним чином нейтральних жирів, запаси яких значно більші. Вміст загальних ліпідів та холестеролу в крові населення з пересуванням на Північ зростає і знижується значення вуглеводів. У ескімосів Гренландії навіть немає ферментів, які розщеплюють  сахарозу  і трегалозу (вуглевод грибів). Перехід цієї етнічної групи на вегетаріанське харчування був би катастрофою.

Сім`я ескімосів

В окремих випадках адаптаційні пристосування можуть бути дуже своєрідними. Так, у аборигенів Нової Гвінеї в кишках виявлена азотфіксуюча мікрофлора. Перетравлення цієї мікрофлори у тонких кишках може забезпечувати додаткове надходження азоту в організм і, тим самим, поповнювати дефіцит білка та амінокислот в їжі тих популяцій, які перебувають в умовах білкової та білково-енергетичної недостатності.

Ще одним прикладом еволюційного пристосування до умов харчування є залежність засвоєння молока від активності ферменту лактази. Фермент активний у дітей до 5–6 років, а потім впродовж життя його активність поступово знижується. Традиції молочного тваринництва у Європі сприяли поширенню в європейських популяціях особливого гена, який забезпечив сталу активність лактази. Цього гена немає у більшості популяцій Азії, у аборигенів Америки, Австралії, Центральної Африки, у корінних народів Крайньої Півночі, тому вони не можуть вживати молоко. Разом з тим, люди обійшли ці генетично зумовлені біологічні обмеження. Вони навчилися виготовляти кисломолочні продукти, в яких вміст лактози зменшився у 2–10 разів. Такі продукти можуть споживати навіть люди з дуже низькою активністю лактази.

Розділ ІІ.Наповнення організму поживними речовинами і не тільки.

1.Ми є те що ми їмо.

 Впродовж свого життя людина  в середньому з'їдає 100тонн їжі, зокрема:5корів,24 свині,874 птиці,783кг риби,7274кг хліба,7988кг картоплі, 218кг твердого сиру, 12776 яєць,160кг шоколаду.

Впродовж свого життя людина  в середньому з'їдає 100тонн їжі, зокрема:5корів,24 свині,874 птиці,783кг риби,7274кг хліба,7988кг картоплі, 218кг твердого сиру, 12776 яєць,160кг шоколаду.

На споживання їжі людина витрачає 6-7 років життя, 560 діб за готуванням їжі, за обідній стіл сідає 82тисяч разів.

Проблемне запитання

Аналізуючи наведені вище дані, чи можна стверджувати що  достатньо забезпечені люди недоїдають?

Виявляються, можуть. І навіть не здогадуються про це, бо неправильно підбирають харчовий раціон.

Поживних речовин, які не виробляються в людському організмі, всього 40. Це основні жирні кислоти, 15 вітамінів, 14 мінеральних елементів і 10 амінокислот. З цих поживних речовин в організмі людини утворюється майже 10 тисяч різних сполук, необхідних для підтримання здоровя. Нестача однієї з поживних речовин призводить до дефіциту сотень необхідних організмові сполук. І як наслідок - порушується обмін речовин.

З’їдаючи багато „порожніх” калорій,  мають серйозні проблеми зі здоров’ям: ламкість кісток, випадіння волосся, надлишкову або недостатню вагу, кровоточивість ясен, шкірні висипи, депресію та ін.

 Переїдати теж шкідливо. На сьогоднішній день понад один мільярд дорослих жителів Землі мають зайву вагу. Перше місце в рейтингу належить США: 66 % дорослого населення має надлишкову вагу, з них 32 % страждаютьвід ожиріння. Для інших країн ці показники менші, але вони неухильно ростуть. В Україні надлишковою вагою страждає кожна четверта жінка і кожен шостий чоловік, а проблема ожиріння стосується приблизно 15 %.За невтішними прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у найближчому майбутньому ожиріння буде приблизно у 40 % чоловіків і 50 % жінок у всьому світі. Таким чином, ожиріння досягло масштабів епідемії.

Коли нормальна вага підвищується на 10%, скорочується життя на 14%. А якщо вага підвищується на всі 20%, то життя скорочується вже на 45%.

Коли потрібно бити на сполох?

Практичнезавдання

Тоді, коли до звичайного Вашій вазі додалося п'ять кілограм. Розрахуйте індекс маси свого тіла: вага в кілограмах розділите на ріст в метрах, зведений у квадрат. Отримана сума називається індексом маси тіла. Якщо вона коливається від 18,5 до 25 - це нормально. Надлишкова маса починається вже від показників 25-30, а понад 30 - це і зовсім вже ожиріння. Не потрібно звалювати ожиріння і надмірна вага на гени: вони в них винні тільки в одній чверті випадків. У трьох чвертях залишилися винний неправильний спосіб ж

В більшості випадків надмірна вага  викликає невдоволення у їх же власників. Може стати причиною депресії і низької самооцінки. І тут грають роль не тільки людські забобони, але і дійсно реальне незручність: труднощі в підборі красивою і зручного одягу, невдоволення своїм зовнішнім виглядом, і проблеми зі здоров'ям, що виникають при цьому стані. Вихід з цього становища звичайно що є. І це дієта. Досягнувши бажаного важко зупинитися. І тут інша  сторона медальйона - анорексія.

Анорексія - захворювання, за якого людина відмовляється від їжі, вважаючи себе занадто товстою, навіть коли маса її тіла набагато менша за норму.

Основу даного стану складає те, що людина відчуває невдоволення власною зовнішністю, що доповнюється активною, але, як правило, прихованим прагненням до схудненню. Щоб позбутися від зайвої, на їх погляд, ваги, різко обмежують себе в харчуванні, провокують блювоту, використовують проносні препарати, інтенсивно займаються фізичними вправами.Звідси прагнення приймати стояче положення, а не сидяче, що, на їх думку, забезпечує більший витрата енергії. Сприйняття власного тіла спотворюється, з'являється справжній жах, пов'язаний з можливістю ожиріння, допустимим результатом для себе хворі анорексією бачать тільки низька вага.

Як результат -  худнуть, причому в багатьох випадках досягаючи критичних показників, у багатьох виробляється негативна харчовий рефлекс. Більш того, зазначений рефлекс у багатьох досягає такої форми, що навіть після власного переконання підлітка в необхідності прийняти їжу, спроби цієї дії призводять до блювоти. Все це стає причиною виснаження, а також поганій переносимості високих/низьких температур, появи мерзлякуватості, артеріальний тиск знижується. Виникають зміни в менструальному циклі (зникають менструації), ріст тіла припиняється. Хворі стають агресивними, їм важко дається вільна орієнтація в навколишньому просторі.

Анорексія визначає досить високий рівень смертності хворих. Зокрема на підставі деяких даних можна визначити її показник в 20% для всіх хворих. Що примітно, приблизно в половині зазначеного відсотка випадків смертність визначається самогубством хворих. Якщо розглядати природну смертність на тлі цього захворювання, то вона відбувається внаслідок серцевої недостатності, яка, в свою чергу, розвивається з-за загального виснаження, досягнутого організмом хворого людини.

Що робити? З цим питанням стикаються найчастіше батьки,  бо саме в підлітків  формується гормональний фон, через який власне може з`являтися надмірна вага. А вони дивлячись один на одного і  марять  бути ідеальними.

Відповідь доволі проста.

  - Долучити ще маленьких дітей до ідеї здорового харчування і фізичних вправ

уникати використання їжі як покарання або нагороди.

  - Бажано бути самим зразком для наслідування і формування свого власного образу здорової та красивої людини, можна знайти цьому приклади в сім'ях популярних і знаменитих людей у засобах масової інформації.

  - Для запобігання таким проблемам необхідно культивувати в сім'ї та суспільстві принципи здорового способу життя, правильного харчування і формування адекватного жіночого образу.

Достатнє харчування — це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 — абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня

2.Що ж ми є?

Наше тіло побудоване з приблизно 60 різних поживних речовин, які ми отримуємо з їжею. Співвідношення води, жирів та інших компонентів, в т. ч. білків, легко запам’ятати як „60-20-20” (60 % води; 20 % білків, зосереджених здебільшого у м’язах; 20 % жирів; вуглеводів, мінеральних речовин).

2.1.Білки

 

Важливість білків для організму людини не менша, ніж повітря. Недарма білки ще називають протеїнами, що в перекладі з грецької означає - «стоїть на першому місці». Крім того, що вони регулюють швидкість обміну речовин і каталізують обмінні продукти, істотна роль білків в роботі нервової системи. Дефіцит білків у харчуванні людини з часом призводить до зниження концентрації, уваги та працездатності. Білки складаються з замінних (80 %) і незамінних (20 %) амінокислот. Замінні амінокислоти можуть синтезуватися в організмі людини, а незамінні надходять з їжею. Джерелами білків у харчуванні є продукти тваринного і рослинного походження. Особливо важливі білки тваринного походження, так як саме в них міститься велика кількість незамінних амінокислот.

Найбільш оптимальне співвідношення амінокислот спостерігається в м'ясі, яйцях, молоці та рибі. Крім того, повноцінні білки тваринного походження значно ліпше засвоюються організмом. Деякі продукти рослинного походження також багаті повноцінними білками: квасоля, сочевиця, соя, картопля, рис, гречка, вівсянка, а також горіхи. Так як білки різного походження містять індивідуальний комплекс амінокислот, важливо, щоб організм отримував весь набір необхідних білків. У повноцінному раціоні повинні бути присутніми білки тваринного і рослинного походження. Причому, тваринні білки в харчуванні повинні складати не менше однієї третини меню. Потреба організму в білках розраховується залежно від віку людини, її статі, виду діяльності. Середньодобова норма білків для дорослої людини складає 100-120 грам, але при важких фізичних навантаженнях збільшується до 150-160 грам. Найшвидше перетравлюються білки молочних продуктів, потім ті, які входять до складу риби та м'яса, а останніми - білки хліба та круп. Формуючи щоденний раціон харчування необхідно пам'ятати, що надлишок білка, так само як і його недолік, завдає шкоди організму. Погіршується робота печінки та нирок в результаті їх перевантаження продуктами розпаду, посилюються запальні процеси в кишечнику.

Вміст білка в продуктах харчування

Білкова їжа є найважливішою складовою будь-якого раціону. Вміст білка в продуктах харчування є основним параметром при складанні щоденного меню. Також слід звернути увагу на якість білків у харчуванні, яка оцінюється на підставі коефіцієнта їх засвоєння на одиницю калорії. Продукти, що мають коефіцієнт одиниця або близьке до цього значення, є найбільш повноцінними джерелами білка для людини.

Список продуктів з високим вмістом білка (з розрахунку на 100 грам):

• яйця добре засвоюються організмом і містять 12 грам білка; творог містить 17 грам білка, рекомендується в харчуванні використовувати знежирений варіант, щоб не набрати зайві калорії;
• сир має дуже високий вміст білка - 30 грам, але містить досить багато калорій; птах є відмінним продуктом з високим вмістом білка - 15-20 грам;
• м'ясо птиці добре засвоюється і має низьку калорійність; яловичина містить 25 грам повноцінного тваринного білка. Вживати яловичину краще у вареному або тушкованому вигляді;
• найбільш цінною в живильному відношенні є телятина; печінка містить 25 грам білка, в їжу рекомендується вживати в тушкованому вигляді або в якості паштетів; рибу можна назвати найкращим варіантом, вона по праву вважається дієтичним продуктом;
• риба від 15 до 25 грам білка, більше його в тунці, лососі, сардині, анчоусах і скумбрії; соя вважається рослинним продуктом з найбільшим вмістом білка - 14 грам.;
• більшість інших овочів зазвичай містять від 0,5 до 2 грам білка;
• крупи також містять багато білка - 10-12 грам. Вони добре засвоюються, сприяють травленню і рекомендуються в якості гарнірів.Дуже корисні ячмінні, пшеничні та житні пластівці. Поживні кольорові мюслі на сніданок можна приготувати, додаючи до пластівців свіжі або сушені фрукти.

У харчовому раціоні українців споконвіку чільне місце посідали каші з гречаної, ячмінної, кукурудзяної і пшоняної круп. З них готують і щоденні, і обрядові страви (кутя на Святвечір, „бабина каша” на хрестини, коливо на поминки). А чи доводилося вам куштувати куліш, зварений на багатті?

 

2.2. Вуглеводи

Вуглеводам у харчуванні належить виключно важлива роль.

Яка ж роль вуглеводів в організмі людини?

Давайте розберемося. Адже часто саме вуглеводи звинувачують у надмірній вазі, а часом ми чуємо, що вуглеводи - це джерело енергії.

По-перше, це основне джерело енергії, що легко утилізується і є необхідною для життєдіяльності всіх клітин тканин нормальної роботи всіх органів нашого організму, скелетним м'язам при навантаженні потрібен цукор, енергія необхідна для зростання і ділення клітин. Для перетравлення вуглецевої їжі не потрібно багато часу, відповідно не з'являється після прийому їжі сонливість, млявість, а, навпаки вивільняється енергія. До речі, при фізичному навантаженні в першу чергу організм використовує саме вуглеводи, а вже при їх нестачі, підключаються жири. І саме під час вуглецевої витрати, організм менше страждає від фізичного навантаження, тобто не так втомлюється і більш економно використовує свою життєву енергію.

По-друге, наша центральна нервова система страждає від нестачі вуглеводів. Наш мозок досить активно поглинає цукор. Адже не дарма перед іспитами рекомендують їсти шоколад.

Говорячи про продукти, богів вуглеводами, перше, що приходить в голову, — всі солодощі. Це дійсно так, всі солодощі містять прості вуглеводи, а цукор — і зовсім чистий простий вуглевод.

 

Основними джерелами вуглеводів є зернові продукти — хліб, крупи, бобові. Також харчові джерела вуглеводів - це овочі та фрукти. Джерелами складних вуглеводів в харчуванні служать горіхи. Знаючи, які продукти багаті вуглеводами, легко скласти оптимальний раціон.

Добова потреба у вуглеводах для людини досягає 50% від всієї добової калорійності раціону і приблизно становить 300-500 г для здорового чоловіка і 250-450 г — для жінки. Звичайно, потрібно пам'ятати, що цей показник для всіх дуже індивідуальний. Якщо ви прагнете знизити вагу, то цілком можете обмежити кількість вуглеводів до 125 г на добу, ця цифра визнана безпечною.

Недолік вуглеводів в організмі призводить до зниження фізичної і розумової працездатності, іноді розвивається депресія. Різке обмеження вуглеводів призводить до кетозу, при цьому токсичні сполуки можуть пошкоджувати головний мозок і бути небезпечними для життя людини.

При надлишку вуглеводів частина їх йде в глікоген печінки, який є «сховищем» енергії. При необхідності ці запаси витрачаються. Але «сховище» не безразмерно. Якщо вуглеводів день у день надходить понад норми, надлишок відкладається у вигляді жиру на тілі, особливо це загрожує тим, хто зловживає простими вуглеводами.

А от тарілка овочевого салату містить близько 10 г вуглеводів. Знаючи це , можна легко  уявити, скільки таких тарілок треба з'їсти. В 100-150 г фруктів може міститися від 20 до 40-45 г вуглеводів. Цього також недостатньо для задоволення потреб нашого організму.

2.3. Жири

Жири є незамінним компонентом раціону харчування людини. Вони відіграють велику роль у синтезі ферментів і гормонів, а також приймаю необхідну енергетичну роль у нормальній роботі людського організму. Від жирів залежить засвоєння вітамінів і здоров’я шкіри. Мозок людини на 60 % складається з жирів (ліпідів) і в процесі росту потребує жирних кислот, особливо омега-3 жирних кислот. Недарма дітей годують риб’ячим жиром! Наше тіло використовує жири і як джерело енергії.. Існує „видимий жир” (наприклад, масло, смалець) і „невидимий жир”, який є практично в усіх продуктах (нежирному м’ясі, хлібі тощо). На частку „невидимого жиру” припадає 60–65 % харчових жирів, здебільшого він міститься у продуктах тваринного походження. Жири повинні постійно надходити в організм людини, адже тільки так будуть проходити правильно обмінні процеси.

На упаковках продуктів вказують масу або відсоток вмісту жиру. Так, молоко може містити до 6 % жиру, вершки – від 6 до 20 %, а сметана – від 15 до 40 %. Більшість круп містить від 1 до 1,5 % жирів, гречана і пшоно – до 3 %, вівсяна – понад 6 %. А тому, навіть виключивши з меню „видимий жир”, людина споживає значну кількість „невидимого”.

Жири бувають мононенасичені, які присутні в рослинних жирах. Наприклад, в таких продуктах як горіхи і насіннячка. Поліненасичені жири, а особливо жирні кислоти омега 6 і омега 3, повинні бути присутніми в раціоні харчування. Омега 6 надходить в організм людини в достатній кількості з таких продуктів харчування як м'ясо, а також з усіх продуктів тваринного походження. А омега 3, це жирна кислота, якої багатьом людям не вистачає. Що б такі жири надходили в достатній кількості в організм, потрібно їсти жирну рибу і лляне насіння. Щодня потрібно вживати близько столової ложки лляних насіннячок, що б заповнити необхідну норму жирів омега 3.

А також виділяють жири ненасичені, та інасичені. Перші з цих жирів вважаються ідеальними для повноцінного харчування, вони сприяють зниженню холестерину. А ось насичені жири, навпаки підвищують рівень холестерину і дієтологи радять менше їх вживати.Такі жири присутні в жирному м'ясі, а також в молочних продуктах з великим відсотком жирності. На жаль, наші вітчизняні виробники продуктів харчування часто зловживають пальмовою олією, яка теж містить велику кількість насичених жирів.

Виділяють «хороший» холестерин з високою щільністю і «поганий» холестерин з низькою щільністю. Перший необхідний нам для правильного функціонування організму. Виробляється він під час фізичних навантажень. Він допомагає виробляти вітамін D, стероїдні, чоловічі і жіночі статеві гормони, а також відіграє важливу роль у діяльності імунної системи.

За статистикою у однієї людини з шести  підвищений рівень холестерину. Це реальна загроза, яка може спричинити у деяких випадках навіть смертельну шкоду нашому організму."Поганий" холестерин осідає на стінках кровоносних судин, що, у свою чергу, стає причиною поганого харчування тканин і органів свіжою кров'ю, тому що ця сполук закупорює судини. Небезпечний він і тим, що призводить до передчасного старіння і є причиною інфарктів та інсультів. Ще одна перевага здорового харчування.

 

Існує поняття модифіковані жири (трансжири). Які ми так часто споживаємо.

За вимогами ГОСТ 37-91 вершкове масло повинно мати жирність не менше 82,5%. Все, що має жирність нижче, випускається за ТУ (технічними умовами), і називатися вершковим маслом вже не може. У нас же люблять висловлюватися витіювато: "масло зі зниженим змістом ...".

Додавання будь-якої кількості гідрованих тварин або рослинних жирів в масло відразу ж переводить його в розряд маргаринів.

У процесі гідрогенізації відбувається поломка молекули, і вона перетворюється на "транс-форму", при якій атоми водню йдуть по різні сторони від вуглецевого скелета.

Основне завдання транс-жирів – продовжити життя продуктів на полиці магазину. Але виходить, що вони скорочують і ускладнюють життя людей.

Порушення просторової конфігурації жирної кислоти, перехід її в "транс-форму" – неприродний процес. Новоутворена молекула веде себе в організмі непередбачувано.

При потраплянні у кров, молекули транс-жирів вбудовуються в оболонки клітин – мембрани, витісняючи з них необхідні для організму омега-6 і найбільш цінні омега-3 жири.

При цьому повністю змінюється вся структура клітинної мембрани: вона стає жорсткою і клітина втрачає здатність отримувати ззовні необхідні поживні речовини і виділяти через мембрану продукти життєдіяльності, в тому числі, токсини.

Клітина опиняється в умовах енергетичного голоду, який, у свою чергу, призводить до цілого ряду захворювань: серцево-судинної системи, цукрового діабету II типу, ожиріння, онкологічних захворювань, хвороб печінки, нервової системи та ін.

Трансжири - це добавка аж ніяк не мирна.

Багаторічні наукові дослідження дозволили достовірно встановити, що трансжири:

• послаблюють імунітет;
• різко знижують стійкість організму до стресів;
• підвищують ймовірність розвитку сильної депресії;
• збільшують ризик розвитку цукрового діабету;
• порушують фермент цитохром-оксидази, який відіграє ключову роль у знешкодженні канцерогенів і хімічних речовин;
• винні у народженні дітей з патологічним маленькою вагою;

погіршують якість грудного молока у годуючих матерів, а також передаються разом з молоком немовляті;

• знижують рівень тестостерону (чоловічого гормону) і погіршують якість сперми.

Не дивно, що маргарин може спокійно лежати на видному місці, не привертаючи до себе ні тарганів, ні мух , ні гризунів ...

Транс-жири, що містятьсяв печиві, кексах і оброблених продуктах, можуть негативно позначатися на якості пам’яті, стверджує БеатрісГоломб з Університету Каліфорнії. Дослідження 1000 здорових добровольців молодше 45 років показало: люди, які найбільше споживали транс-жири, гірше за інших справлялися з тестами на пам’ять, пише TheDailyMail. Зв’язок жирів і пам’яті залишався, навіть коли враховувався вік, освіта і наявність депресії.Численні дослідження світових клінік підтвердили, що вживання транс-жирів призводить до серйозних наслідків для організму. У таких країнах як Данія, Швеція, Австрія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія транс-жири вже заборонені.

Опрацювання практичних завдань.  У пошуках  транс-жирів

Як навчитись розпізнавати продукти, що містять транс-жири і відмовитися від вживання таких продуктів. Виконуй наступні дії.

Завдання 1. Ревізія в шафці.

Перевірте на вміст транс-жирів продукти , які найчастіше купуєте. Те, що вживаєте регулярно(або у великих кількостях), може відчутно вплинути на твоє здоров`я.

Завдання 2. Читання етикетки.

  На етикетці продукту  зверніть увагу на слова "гідрогенізоване" рослинне масло або "натуральне масло з додаванням рослинних олій". Це  один з термінів назви транс-жирів.

Так, наприклад, у невеликій упаковці чіпсів 25% всіх жирів є транс-жирами (в ідеалі їх відсоток не повинен перевищувати 1). Ви тільки уявіть собі, що в одній пачці чіпсів до 50% всіх жирів можуть бути транс-жирами!

Стандартна порція картоплі-фрі, приготована на рослинному маслі, містить до 8.2 г транс-жирів. Сильно засмажена риба містить – до 8.0 г. Тому домашня випічка, без використання маргаринів, домашнє повноцінне харчування, в цій ситуації, набуває великої цінності для збереження здоров’я.

Незначні кількості транс-жирів зустрічаються в природі в деяких м’ясних та молочних продуктах, але транс-жири в оброблених харчових продуктах, найбільш шкідливі і небезпечні для здоров’я.

Завдання3. Відмова від магазинних солодощів.

   Справа в тім що в Україні вказувати на етикетці, що продукт містить транс-жири, не обов'язково.  Тому , щоб не ризикувати, краще взагалі відмовтесь  від таких солодощів.

Будь-який продукт, якщо в нього додані маленькі такі добавочки - консерванти, ароматизатори, стабілізатори, барвники  стає шкідливим. Промислова переробка також не додає продуктам корисних властивостей, навпаки, вони позбавляє їх природних вітамінів і мінеральних речовин.

Наприклад, переробляючи пшеницю, щоб отримати очищену борошно вищого сорту, із зерна викидається один з найкорисніших джерел їжі - живий пшеничний зародок.

А в процесі очищення цукру для отримання білого рафінаду, з нього знищуються важливі для функціонування організму основні вітаміни і гормони.

Та й м'ясо, і масло, молочні продукти позбавляються майже всіх своїх важливих поживних властивостей.

   Вживаючи таку їжу,можна лише втамувати голод, але дійсно наситити організм усім, що йому необхідно, цим складно.

2.4. Вітаміни.

 

В XVII столітті адмірал англійського флоту Джордж Ансон у боях з іспанською флотилією не втратив жодного солдата, а від спаленілої на кораблях цинги в нього загинуло 800 чоловік з 1000. Відсутність вітамінів у їжі виявилося сильніше й небезпечніше зброї ворогів.

Термін „вітамін” запровадив польсько-американський хімік Казимир Функ. Назва походить від „vital” (життєво важливий) і „amine” (спо- лука, що містить Нітроген і Гідроген). Згодом виявилося, що не всі вітаміни є амінами. Вітаміни були відкриті впродовж 1900–1950 років. Більшість вітамінів не синтезуються в організмі в достатніх кількостях, а тому мають надходити з їжею. Не варто зловживати штучними вітамінами, які продають в аптеці. Найкращими є ті, які містяться в натуральних продуктах. Вітаміни А, D, Е і К жиророзчинні, для їх засвоєння потрібні жири, і вони здатні нагромаджуватися в організмі. Вітаміни групи B і вітамін С водорозчинні, вони не можуть запасатися, тому мають надходити в організм щоденно. З’ясуємо, яке значення окремих вітамінів для нашого організму: Вітамін А – вітамін росту. Він захищає наші очі та шкіру, за його нестачі розвивається „куряча сліпота” – нездатність бачити у темряві. Сприяє подоланню інфекцій. Джерело – темно-зелені, червоні, помаранчеві фрукти та овочі (диня, морква, помідори, шпинат, гарбуз). Вітаміни групи В. Найважливіші вітаміни „для розуму” – це В1, В2, В6, В12. Ці вітаміни є у м’ясі птиці, рибі, грушах, бобових та зернових продуктах, де яких сортах хліба.

2.5.Рубрика "Цікаво знати"

• Антропофаги, або людожери – це люди, які їдять людське м'ясо (воно містить високоякісний білок). Однак канібалізм у більшості культур мав радше символічне, ніж харчове значення.

 • Терміти і мурахи забезпечують 10 % білка, який споживається у всьому світі. У тих культурах, де комахи є невід'ємною частиною раціону, вони дають 40 % харчового білка.

 • Добрим джерелом білка є яйця. Їстівні всі його частини, навіть шкаралупа, збагачена Кальцієм.

• У Сполучених Штатах Америки кожен дорослий несвідомо споживає півкілограма комах щороку разом з фруктами, а також разом з комерційними продуктами, для яких Міністерство сільського господарства США допускає певну кількість фрагментів комах. Відповідно до цих норм арахісове масло, наприклад, може містити до 30 фрагментів комах на 100 г продукту. Аналогічних даних по Україні немає.

• До складу волосся, нігтів та зовнішніх шарів шкіри входить білок кератин. Кератин стійкий до дії травних ферментів: якщо ви гризете нігті, вони не перетравлюються .

• Маргарин отримують з суміші рослинних олій, змінюючи їх так, щоб вони зберігалися в твердому стані за кімнатної температури. Трансжири, що містяться в маргарині, сприяють накопиченню „шкідливого”  холестерину та послаблюють імунітет. Цей продукт присмачений барвниками, ароматизаторами та іншими не дуже корисними речовинами. Замість маргарину та вершкового масла краще вживайте олію.

• Англійців іноді називають „limes” (лайми), бо британські моряки їли кислючі цитруси – лайми, щоб уникнути цинги. Лайми згодом замінили лимонами, сік яких містить ще більше вітаміну С. • Сонцезахисні креми з високим SPF перешкоджають утворенню вітаміну D.

• У мешканців великих загазованих міст виявляють нестачу вітаміну D внаслідок погіршеного доступу сонячного проміння.

• Деякі діти і вагітні жінки їдять фарбу, штукатурку, бруд. Цей потяг зумовлений нестачею певних мінеральних елемент .

3. Що ми п‘ємо ?

Людина розвивається у воді (у материнському лоні до моменту появи на світ її оточує водна стихія — навколоплідні води) і не може без неї прожити фактично ані дня. Вода становить майже 70% маси тіла людини (це вільна, позаклітинна і так звана зв’язана вода, яка міститься усередині клітин). Людський ембріон на 97% складається з води, а новонароджений — на 90%. Найбільш інтелектуальначастина нашого тіла — мозок — на 85% складається з води, кров — на 95%.  Не дивно, що робота організму залежить від води, але аж ніяк від чаю, кави, компоту,чи то газованих рідин.Мабуть, в першу чергу слід сказати про те, що вода відіграє роль своєрідного «наповнювача» для нашого тіла. Наш зовнішній вигляд залежить саме від неї. Адже завдяки їй органи зберігають певну форму і «працюють» в нормальному режимі. Людина дуже гостро реагує на зміну водного балансу:

• зменшення кількості води в організмі всього на один відсоток призводить до сильної жадобі;
• якщо вологи стало менше на п'ять відсотків, то виникає відчуття сухості в роті, починає зморщуватися шкіра, відбувається помутніння свідомості і навіть можливі галюцинації;
• якщо організм втрачає десять відсотків води, то це призводить до психічного розладу, зникає ковтальний рефлекс;
• при втраті від 14 до 15 відсотків вологи може наступити смерть.

     Інша, не менш важлива функція води, – це харчування. Вона розчиняє корисні речовини і разом з ними проникає в клітини, міжклітинні простори і навіть найтонші капіляри, забезпечуючи їх всім найнеобхіднішим. Також вода бере участь в процесі травлення і очищає наше тіло від продуктів життєдіяльності. Йдучи з тіла через шкірний покрив і нирки, вода просто «забирає з собою» всі шкідливі речовини, що накопичилися в організмі. Більше того, вода – це основна біологічна рідина. Адже саме вона є тим середовищем, в якій здійснюються реакції обміну речовин і постійний процес відновлення і руйнування живих тканин. Вода – це середовище поширення електричних імпульсів у клітинах, завдяки яким наші м’язи скорочуються, очі бачать, мозок працює та ін. Коли ви пітнієте, вода випаровується і охолоджує тіло.

Тим не менш, фраза «Не дай собі засохнути» – це не просто рекламний слоган, а справжнісінька правда. Протягом життя кількість рідини в організмі людини поступово падає: новонароджена дитина складається з води на 86 відсотків, а літня людина – тільки на 50! Старіння – це, буквально, всихання. Згадайте, як зморщується і засихає яблуко, якщо довго лежить на столі – то ж саме відбувається і з нами. Необхідно боротися!

Опрацювання практичних завданнь.

Розрахунок індивідуальної норми споживання рідини

   Коли ми говоримо про необхідність вживати протягом дня необхідну кількість рідини, не потрібно забувати, що мова йде не тільки про те, що її має бути достатньо, але і про те, що її не повинно бути занадто багато.                     Закономірно виникає питання про те, які ж фізіологічні норми споживання? Насправді існує кілька відповідей на це, без сумніву, важливе питання.

Одне з рішень полягає в тому, що орієнтуватися треба на природне почуття спраги. Хочеться пити — треба випити склянку води. Не хочеться — і турбуватися не треба. Звичайно, частка істини в такому підході є. Однак не все так просто. Далеко не у всіх людей почуття спраги об'єктивно відображає потребу організму в рідині. Нерідкою є така ситуація, коли спраги немає, людина не п'є воду в потрібній кількості, а потім наступають проблеми зі здоров'ям, яких могло б і не виникнути.

Як розрахувати індивідуальну норму споживання рідини

Для того, щоб визначитися з необхідною кількістю рідини, потрібно, в першу чергу врахувати два найбільш важливих параметри: вага людини, а також рівень його фізичної активності.

  Остання величина вимірюється в кількості хвилин, протягом яких у вас відбувається активне фізичне навантаження протягом розглянутих доби.

Основне правило полягає в тому, що необхідно заповнювати витрачені запаси в організмі. Втрата рідини відбувається різними способами і залежить від конкретних обставин. Але вона повинна бути організму компенсована.

Правила розрахунку денної норми:

• Основний принцип розрахунку полягає в тому, що 30 грамів води для жінок або 40 грамів для чоловіків потрібно випивати протягом доби з розрахунку повної ваги людини;
• При фізичної активності потрібно її час в годинах помножити на відповідну норму, яка для чоловіків становить 300грамів. А для жінок — 400 грамів;
• Ці величини потрібно підсумувати. Це буде стандартна норма споживання води протягом доби;
• Цю норму потрібно відкоригувати з урахуванням різних особливих обставин.

Життя зародилося у воді. «Ми носимо в жилах океан» – сказав поет. І зберегти це життя повноцінним нам допоможе маленьке, звичне і, майже непомітне, диво – кілька склянок чистої води в день. Вони допоможуть позбутися зайвої ваги, поліпшити стан шкіри, волосся і загальне самопочуття. І, головне, для всього цього зовсім не обов'язково бігти в аптеку або універмаг і витрачати «скажені» гроші. Чудо – ось воно, зовсім поруч. Просто простягніть руку .

Отже, як правильно пити воду.

• Якщо пити вранці, натщесерце, достатня кількість води, то це не тільки допоможе поповнити запаси рідини, але і сприятиме набуття організмом бадьорості після прокидання;
• Під час фізичної активності пити воду обов'язково. Протягом години чоловікам потрібно випити приблизно 600 грамів, а жінкам — 400 грамів. Після її закінчення не потрібно припиняти її пити;
• При деяких захворюваннях відбуваються посилені витрати вологи. Прикладом можуть служити, наприклад, діарея або камені в нирках. У цьому випадку необхідно пити воду додатково в достатній кількості;
• Вплив на рівень споживання може мати як кліматичний пояс, де ви перебуваєте, так і погода в конкретний день. Якщо жарко, то води пити треба більше, ніж для прохолодної погоди;
• Пити краще всього саме чисту воду, оскільки її засвоєння відбувається з максимальною ефективністю. Крім того, в ній не міститься додаткових речовин, які можу додатковим навантаженням для організму;
• Чим більше в їжу вживається солі, тим більше необхідно збільшити добову норму споживання води. Її повинно бути достатньо для розчинення цієї солі.

 

   Опрацювання практична завдань

Чудодійні властивості води ми з`ясували. Але чи вся вода яка нас оточує придатна для споживання.  Саме тому пропонуємо кілька способів перевірки в домашніх умовах якості питної води.

Визначити якість питної води можна досить простими і ефективними способами, які не потребують проведення складних хімічних експертиз.

Крапля води

Найпростіший спосіб, що стовідсотково визначає наявність у воді солей і домішок. Наносимо краплю води на поверхню чистого скла або дзеркала. Якщо його поверхня після висихання краплі залишиться ідеально чистою, вітаємо – ви п’єте якісну і корисну воду.

У разі, коли на місці висохлої води залишаться розводи, таку рідину назвати чистою водою можна з великою натяжкою.

Відстоювання

Набираємо в трилітрову банку воду, щоб уникнути попадання в досліджувану рідину сторонніх часток накриваємо банку кришкою і на 3-4 дні поміщаємо її в темне місце. Після закінчення зазначеного часу витягуємо ємність з водою на світло і уважно розглядаємо.

Зелений наліт на стінках банки безпосередньо вкаже на наявність у воді найпростіших водоростей, осад на дні банки свідчитиме про присутність в рідині органічних речовин, а масляна плівка на поверхні води безпомилково видасть наявність у воді сторонніх хімічних сполук.

Кип’ятіння

В ідеально чистий посуд наливаємо воду, ставимо ємність на вогонь і доводимо до кипіння. Прокип’ятивши рідину в посуді протягом 10-15 хвилин, воду зливаємо, а самі уважно розглядаємо бічні стінки і дно посудини.

Присутність накипу темно-сірого кольору вкаже на надлишок у воді оксидів заліза, а світло-жовтий осад дозволить зробити висновок про наявність у воді великої кількості солей кальцію і різних оксидів.

Тестування марганцівкою

Готуємо невелику кількість (близько 100 мл) слабкого водного розчину перманганату калію. Воду для приготування розчину марганцівки слід брати завідомо якісну.

Наповнюємо наполовину склянку водою, придатність до вживання якої необхідно перевірити, і вливаємо в неї приготовлений розчин марганцевокислого калію. У разі, якщо рідина в склянці набуде жовтуватого відтінку, вживати таку воду для пиття категорично не рекомендується.

Якщо результати перевірки вкажуть на недостатню якість питної води слід невідкладно перейти на використання бутильованої води для пиття або води з артезіанських джерел.

3.1.Рубрика "Цікаво знати"

…Найчистішою є дощова і снігова вода.

 ... Дехто вважає, що під час та одразу після тренувань не можна пити. Дослідження підтвердили, що ті спортсмени, які не вживали рідину під час змагань, показали результати на 6-12% гірші, аніж ті, які вживали. Спеціалісти радять після кожних 20 хв інтенсивних занять (тенісом, аеробікою і т.д.) випивати приблизно по чашці води, фруктового соку або чаю з лимоном чи медом.

 ... Помиляється той, хто не п’є воду, а лише чай та каву, адже ці напої сприяють виведенню рідини з організму, а не її засвоєнню. На день необхідно випивати близькло 1,5-2 л води.

 ... Вчені встановили, що біль у спині, ненормалізований тиск, надлишок холестерину, ожиріння – результат браку води в організмі, тому хворому достатньо лише врівноважити оптимальний баланс рідини в організмі.

 ... Вчені встановили, що людина, яка випиває більше 4 склянок води на день, значно зменшує ризик серцево-судинних захворювань. Це пов’язано з тим, що вода, маючи простий хімічний склад, гарно всмоктується в організмі та розріджує кров, що зменшує ймовірність виникнення тромбів в судинах.

 Вчені стверджують, що вода – жива і здатна зберігати та передавати інформацію, а зміну інформаційної структури води називають "зарядженням".

Розділ ІІІ.  Піраміда здорового харчування

1.Проблемне питання .На що ми витрачаємо енергію

Енергія, споживана нами з їжею і напоями, повинна бути повністю витрачена. В іншому випадку вона буде акумульована у вигляді жирових запасів і відкладена на «чорний день». Кожному відомо, що енергія витрачається на рух і фізичну активність, проте вона потрібна і для здійснення багатьох інших процесів, як правило, прихованих від очей.

      Більше половини одержаної (калорій) витрачається на забезпечення нашої життєдіяльності, всіх процесів, що протікають в організмі, таких як теплообмін, кровообіг і т.п. Ця енергія витрачається цілодобово, незалежно від того, чим ми займаємося: спимо, їмо, відпочиваємо або працюємо. Кількістькалорій, що витрачаються на внутрішню роботу організму, називається основним обміном або базовою швидкістюметаболізму.

Лише близько третини калорій ми витрачаємо на рух, включаючи не тільки ходьбу, важку роботу і спорт, але і жести, міміку і т.п. Нарешті, від 5 до 30% енергії йде на процес перетравлення їжі — так званий харчовий термогенез. Всі ці цифри мінливі і залежать від індивідуальних особливостей організму, ваги, віку та інше.

Очевидно, що кожен з нас витрачає різну кількість енергії, відповідно і споживання калорій з їжею і напоями має бути різним. Тільки у випадку, якщо ми отримуємо стільки ж калорій, скільки витрачаємо, вага тіла буде незмінним, а жирові запаси не будуть поповнюватися. Відповідно, щоб схуднути, необхідно створити дефіцит енергії — скоротити надходження калорій, не знижуючи енерговитрат, або збільшити витрати, не підвищуючи споживання.

2. Теорії здорового харчування

2.1.Теорія здорового харчування предків

Ця теорія базується на положенні про те, що сучасна людина успадкувала від своїх далеких предків пристосованість лише до певного раціону з продуктів. не підданих термічній обробці. Теорію харчування предків проповідують прихильники двох напрямів - сироїдіння і сухоїдіння. Однак ці напрями, незважаючи на загальну концепцію, антагоністичні один до одного.

Харчування сирими молочно-рослинними продуктами без будь-якого впливу на них вогню і пари називається сироїдінням.

На думку прихильників сироїдіння, таке харчування дає змогу засвоювати поживні речовини в первинному вигляді, оскільки під впливом термічної обробки і неминучого впливу металів їхня енергетична цінність знижується, а засвоюваність погіршується.

Із продуктів, приготованих за допомогою вогню, люди, які споживають сиру їжу, допускають лише хліб із цілісного зерна (зі збереженням висівок) і без застосування дріжджів.

Прихильники цієї концепції вважають, що "культурне харчування суперечить природі, а сироїдіння є природним для людини, оскільки травна система анатомічно і фізіологічно призначена для сирих плодів". Одним із підтверджень цього, на думку сироїдів, слугує той факт, що всі тварини і птахи споживають їжу такою, якою дає їм природа. Термічна обробка харчових продуктів їм уявляється не прогресом, а оманою цивілізації. Харчуючись сирою рослинною їжею, стверджують прихильники сироїдіння, ми тим самим поглинаємо сонячну енергію, що перетворюється в клітинах нашого організму у свої різновиди.

"М'ясні сироїди" вживають м'ясо в сирому промороженому вигляді (строганина), "рибні" - свіжоморожену і свіжовиловлену рибу. Одні послідовники сироїдіння рекомендують харчуватися винятково сирими зернами, інші - фруктами, горіхами.

За харчування сирою їжею потрібно обмежувати споживання білка до 25-30 г і навіть 15 г за добу.

Встановлено, що під час споживання сирої їжі почуття ситості настає набагато швидше, ніж під час споживання вареної. Це зумовлює вживання меншої кількості харчових продуктів і використовується в дієтотерапії для лікування ожиріння. Втрата маси тіла відбувається також внаслідок зменшення кількості рідини, яка випивається за споживання сирої їжі, та кухонної солі, що важливо у разі захворювань серцево-судинної і видільної систем.

Концепція харчування людей, які споживають сиру їжу, з позиції медицини може бути прийнятна лише на короткий термін. Доцільніше і корисніше використовувати його в тих випадках, коли сироїдіння показане і проводиться періодично, впродовж кількох днів чи тижнів. Це так зване "зигзагне" харчування за Ноорденом.

Споживання сухої їжі, як інший різновид теорії харчування предків, може бути також допустимим лише на обмежений термін для лікування деяких захворювань кишечника. Ця концепція не відповідає законам раціонального харчування. У XII-XI століттях існувало навіть покарання для провинених людей: "Сухо даясть". їх годували винятково хлібом, і витримати це випробовування було непросто.

Позбавлення людини рідини навіть на кілька діб призводить до зневоднювання організму.

2.2. Теорія роздільного харчування

Родоначальником теорії роздільного харчування був американський дієтолог ГербертШелтон. Його система суворо регламентує сумісність і несумісність харчових продуктів. Основним процесом вважається травлення в шлунку і не беруться до уваги інші аспекти взаємодії речовин у їжі та їх засвоєння в шлунково-кишковому каналі.

Основні положення теорії Г. Шелтона:

Не можна одночасно вживати білкову і крохмальну їжу - м'ясо, риба, яйця, сир, молоко, кисломолочний сир несумісні з хлібом, борошняними виробами і кашами, Пояснюється це тим, що білки перетравлюються в кислому середовищі в нижній частині шлунка, а крохмаль - у верхніх його частинах П:. дією ферменту слини і потребують лужного середовища. У кислому середовищі шлунка активність ферментів слини пригнічується, і перетравлювання крохмалю припиняється.

Кислі продукти не можна поєднувати з білковою і крохмалистою їжею. оскільки вони руйнують пепсин шлунку. У результаті білкова їжа загниває, а крохмалиста не засвоюється.

Цукор і солодкі фрукти рекомендується їсти окремо від усього іншого.

Автор іншої відомої дієти - американський лікар Вільям Говард Хей. Він не рекомендує змішувати продукти, які під час засвоєння в організмі створюють лужну і кислу реакцію. Роздільне харчування, за Хеєм, має на 80% складатися з харчових продуктів, які утворюють луги, і на 20% - із продуктів, що утворюють кислоти.

На думку багатьох дієтологів, у теорії роздільного харчування домінують механістичні уявлення. їжа у шлунку затримується щонайменше на кілька годин. Тому жодного значення немає, що спожито на початку приймання їжі або наприкінці. Задовго до наукових висновків народна мудрість обґрунтувала розумне поєднання харчових продуктів, наприклад, м'яса й овочів, каші й олії та Ін. Принцип різноманітного харчування має зберігатися для кожного приймання їжі. Наша травна система "запрограмована" на перероблення і засвоєння найрізноманітніших продуктів. Саме різноманітна їжа необхідна людині для виконання її численних і складних біологічних і соціальних функцій, тимчасом як монотонна, одноманітна їжа пригнічує діяльність травних залоз і всієї аліментарної системи загалом.

Однак у системі роздільного харчування є раціональне зерно - помірність у харчуванні і рекомендації більшого споживання фруктів, овочів, молока.

2.3.Теорія головного харчового фактора

Прихильники цієї теорії вважають, що організм має бути забезпечений якимось одним чи кількома харчовими факторами. Всі інші компоненти їжі вони вважають другорядними чи просто ігнорують.

Очевидно, за такого підходу з харчового раціону зникають деякі незамінні харчові речовини.

Найбільшого поширення серед прихильників концепції головного харчового фактора в сучасному світі отримали вчення макробіотиків і дієта Д. Джарвіса.

Макробіотика - філософське вчення, яке походить від дзен-буддизму. "Макробіот" у перекладі з грецької означає "довгожитель". Зародилося вчення макробіотиків у Японії. Великий внесок у його розвиток зробив японський лікар і філософ Джордж Осава (1893-1966). Його прихильники вважають можливим за допомогою певних продуктів за вилучення з раціону інших забезпечити людині щасливе довголіття.

Макробіотика базується на біполярній картині світу, яка відображається і в харчуванні. Відповідно до неї, кожен харчовий продукт містить полярні елементи інь та янь. Для розрахунку співвідношення між інь та янь враховується, наприклад, спосіб росту (під землею, над землею), час росту, колір, форма, структура, вміст мінералів і води. Спосіб приготування може збільшити вміст інь чи янь у продукті.

Макробіотика оцінює страву з погляду співвідношення в ній інь та янь. Бажане співвідношення - 5:

1. Цій умові відповідає, наприклад, цільне зерно. Саме тому основу макробіотичної дієти становлять цілісні крупи. Приготовані в різному вигляді, вони мають становити 50-60% обсягу спожитої за добу їжі. Разом із крупами передбачається споживання сезонних і вирощених у прилеглій місцевості овочів. Людина, відповідно до цієї теорії, розглядається як частина природи, і правильний вибір харчових продуктів допомагає жити в гармонії з нею. На третьому місці в макробіотичній дієті - бобові. Горіхи, соняшникове і гарбузове насіння застосовують як повноцінний замінник тваринних білків. Ще один компонент макробіотичної дієти - морські водорості як важливе джерело мінеральних речовин, Не дивно, що у послідовників вчення макробіотиків часто виявляли цингу - злакові раціони виявилися збідненими на аскорбінову кислоту. Водночас погляди макробіотиків знайшли застосування в профілактиці та лікуванні гіпертонічної хвороби.

Д. Джарвіс відомий як автор книжки "Мед та інші природні продукти", де він зазначає виняткове значення меду (головний харчовий фактор), а яблучний оцет вважає універсальним лікувальним засобом.

З позицій наукової медицини головного харчового фактора не існує. Організм повинен отримувати весь комплекс замінних і незамінних харчових речовин у збалансованому вигляді.

3. Піраміда здорового харчування.

 

  Аналізуючи піраміду здорового харчування, можна виділити чотири складові до підходу правильного харчування

• Помірність. Звуження кожної групи продуктів знизу вверх демонструє: що вища активність людини, то більше продуктів з високим вмістом жирів і вуглеводів можна вживати.

 • Індивідуальність. У кожної людини  свої смаки, фізичні задатки, професія, що визначає спосіб життя і харчування.

• Пропорційність. Ширина сегментів харчових груп показує, яку кількість продуктів слід обирати з кожної групи.

 • Різноманіття. Жоден продукт з однієї групи повноцінно не замінить продукту з іншої.

4.ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Президент Асоціації дієтологів України, директор Державного Підприємства «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», кандидат медичних наук і доцент Олег Швець, виділяє сім основних порад до підходу здорового харчування.

• Перша - споживати адекватну кількість калорій з їжею для задовольняння власних потреб в енергії та основних харчових речовинах.
• Рекомендація друга - споживати щодня достатню кількість корисних харчових продуктів: овочів, бобових, фруктів, цільних злаків, горіхів, насіння, яєць, нежирного м'яса, риби та молочних і кисломолочних продуктів.  
• Третя рекомендація - уникати  частого споживання харчових продуктів та страв із значним вмістом солі, цукру та надмірним вмістом жиру. Тривале споживання солодкої, солоної та жирної їжі суттєво збільшує ризик небезпечних захворювань - серця і судин, діабету та раку. Переважно це продукти, які пройшли технологічну обробку.
• Рекомендація четверта - дотримуватись оптимального режиму харчування та набути здорових харчових звичок, таких як регулярне харчування, повільне споживання їжі у пристосованих для цього місцях. Це  позитивно впливає на функціональний стан органів травлення, попереджає набір зайвої ваги і пов'язані з нею небезпечні для здоров'я стани - високий артеріальний тиск, атеросклероз та підвищення рівня цукру у крові. 
• Рекомендація п'ята - пити достатньо рідини, обирати напої, які не містять багато калорій, обмежити або не вживати взагалі алкогольні напої.  Основним джерелом рідини повинні бути вода, кава та чай. Калорійні напої, включаючи солодкі газовані, соки та соковмісні напої повинні бути суттєво обмежені. 
• Рекомендація шоста - ретельно дотримуватись правил харчової безпеки, включаючи дотримання чистоти, вибір тільки якісних та безпечних харчових продуктів, належних умов їх транспортування, зберігання та приготування. 
• Рекомендація сьома - щоденна фізична активність.

 

 

5.Підсумок

Жирне й солодке, оброблене, повне добавок і консервантів – споживаючи подібні продукти, ми мучимося почуттям провини. Але не поспішаємо від них відмовлятися.

Малокорисна, але смачна їжа стала настільки поширеною і доступною, що людям важко втриматись від спокуси, і кожен має якийсь свій харчовий грішок.

Кулінарний критик ДжейРейнер обожнює смажених курчат. Його колега,журналіст Тім Хейвард, любить сало. Ну, а я… я не можу сказати "ні" кондитерським виробам.

Люди мислять парадоксально, і заборона може лише розпалити наше бажання. Наприклад, ти кажеш собі: не їстиму шоколад, а потім бачиш шоколадки у супермаркеті і здаєшся. Багато людей приходить до почуття вини саме так: спершу кажуть собі "ні, потім "так", а потім картають себе за те, що дозволили собі задоволення".

Знайте міру, шукайте різні способи того, як зменшити споживання нездорових продуктів

Видатний французький вчений Бертло більш як 100 років тому писав: "У 2000 році не буде ні скотарів, ні землеробів, їжу будуть виробляти хімічним способом. Оскільки буде вироблятися дешева енергія, то люди почнуть синтезувати харчові продукти з води, азоту і водню, виділених з атмосфери. Азотні сполуки, синтетичні жири, крохмаль і цукор — усі ці речовини будуть виробляти наші підприємства у великій кількості". Добре, що пророцтво Бертло не збулося. Адже і тепер, як і тисячі років тому, основу сучасного харчування становлять природні харчові продукти. Разом з тим відкриття в галузі нової харчової технології, біотехнології та генної інженерії дали інтенсивний поштовх розвитку і впровадженню в харчування нових харчових продуктів, харчових формул, модулів, біологічно активних добавок, харчових добавок синтетичного походження, до яких організм людини не адаптований. Стан харчування людини в котрий раз суттєво змінився. Наслідки невідповідностей між еволюцією людини і новим способом харчування буде вирішувати Homosapientissimus, тобто Людина розумніша, виправляючи помилки, які натворила сучасна людина.

 

 

Так жити для того, щоб їсти чи все-таки, їсти для того, щоб жити? На це питання кожна людина має  свою відповідь. А я все таки схиляюся до думки, що правильне харчування - це звичка. Головне почати.Спочатку замінити один продукт на більш корисний, приготувати їжу більш щадним методом і так, крок за кроком Ви будете харчуватися все більш правильно, а Ваш організм буде працювати як годинник. 
Краси і здоров'я вам!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

1.              Брэгг П. Чудо голодания / Пер. сангл. Б.С. Шенкмана, СБ. Шенкмана. - Рига: Гарант, 1991. - 126с.
2.              Воробьев Р.И. Питание: мифы и реальность. - М.: Грэгори, 1996. - 256 с.
3.              Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасностьпищевойпродукции. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с.
4.              Книга о вкусной и здоровойпище / Под ред. акад. А.И. Опарина. - М: Пищеваяпромышленность, 1965. - 447 с.
5.              Популярно о питании / А.И. Столмакова, И.О. Мартынюк, Б.М. Штабский и др. - К.: Здоровье, 1989. - 272 с.
6.              Смолянский Б.Л., Григоров Ю.Г. Религия и питание. - К.: Здоровье, 1995. - 176 с.
7.              Смоляр В.И. Рациональное питание. - К.: Наук, думка, 1991. - 368 с.
8.              Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. —К.: Здоров'я, 2000. —332 с.
9.              Наталія Романюк Журнал колосок. Живемо не для того щоб їсти.2014. - 23с
10.         Українські страви / М.І. Георгієвський, О.С. Шемякінський, О.Г. Вищепан та ін. - К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1963. - 451 с.
11.         Чем питались наши предки/Сост. Т.А. Мартынова. - Донецк: Сталкер, 1998. - 320 с.
12.         Шаталова Г.С. Целебноепитание на основах энергетическойцелесообразности. - М.: Культуры и традиции, 1995. - 288 с.
13.         apteka-traw.com/znachennya-vodi-v-zhitti-lyudini.html
14.         korusna.info/.../yak-vyznachyty-yakist-pytnoyi-vody-v-dom
15.         medved.kiev.ua/arh_nutr/art_2005/n05_3_2.htm
16. http://krasivovnorme.ru/harchuvannja/1392-bilki-v-harchuvanni-2.html
17.         promedical.com.ua/zdorovja/harchuvanja/vazhlivist-bilkiv-v-harchuvanni-lyudini/
18.         shudnuty.pp.ua/5622-yaka-rol-vuglevodv-v-organzm-lyudi..
19.         www.bbc.com/.../2013/.../130710_food_guilty_pleasures_m
20.         rkw-uk.com/.../na-shho-vitrachayetsya-energiya.html
21.         https://life.pravda.com.ua/health/2012/02/23/96699/