Мета даного проекту:
ТЕМА: Навчальний проект: «Допоможемо птахам взимку»
МЕТА: розширити і закріпити знання учнів про птахів, про їхню поведінку і спосіб життя, роль і місце у природі, значення у житті людини; формувати в учнів початкові навички дослідницької роботи; розвивати допитливість, спостережливість, інтерес до пташиного світу; сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати зимуючим птахам; вчити дітей самоорганізовуватися, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, зокрема до птахів, бажання допомагати птахам взимку; закріпити знання дітей про птахів (перелітних та зимуючих); формувати вміння висловлювати власну думку.
ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ:
I. СТРАТЕГІЯ ПРОЕКТУ.
7 |
3 |
8 |
6 |
1 |
9 |
5 |
|
2 |
8 |
10 |
4 |
5 |
А |
Д |
Е |
З |
І |
Н |
П |
Р |
Т |
У |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
«Пернаті друзі»
II. ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ.
Ми друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережемо повсякчас.
Пташок, що літають у вирій
І тих, хто зимує у нас!
III. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ.
Голос має хриплуватий,
Колір пір’я сіруватий.
Це розумна каркарона,
Звати пташку цю….(ворона)
До вікна мого летить
Пташка невеличка,
Животик жовтенький,
Голівка чорненька.
Любить сало дзьобати,
У вікно зазирати.
І ця пташка невеличка називається…..(синичка)
Службу в лісі я несу,
Лікарем я там служу
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю. (дятел)
Зима, діти, важка пора для птахів. В зимовий час птахи гинуть не стільки від холоду, а від того, що не вистачає їжі. Особливо важко птахам в ті часи, коли ожеледиця і сильні снігопади, коли земля, гілки дерев покриті льодом і снігом. Ось у ці скрутні часи для птахів на допомогу повинні прийти і дорослі, і діти. Якщо кожна школа в нашій країні поставить хоча б одну годівницю, то всі птахи будуть забезпечені кормом. Допоможемо птахам взимку, а вони віддячать нам влітку! Адже будуть знищувати різноманітні комашки.
Веселі молодці.
Не злякає нас зима,
Хоч тепла у нас нема.
У мороз і холоднечу горобці не залишають людину. Вийдіть зимовим ранком на вулицю. Здається, усе живе завмерло. І раптом – голос горобця: «Жив…жив». Нашому горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за порятунок садів від гусені. Зграйка горобців знищує до 3000 насінин різних бур’янів щодня. Як і інші птахи, горобці заслуговують повагу і потребують підгодівлі. Та й не тільки сірі горобці залишаються зимувати в рідному краї, звеселяючи наше око.
З міцним дзьобом та ногами,
Цілий рік я стукочу,
Цим я користь вам несу.
Бо з-під товстої кори
Дістаю я шкідників. (Дятел).
У мене білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
У вирій не відлітаю,
Рідний край не покидаю.
Діти разом – це… (Синичка!)
Кожна синичка за добу з’їдає стільки, скільки важить сама. Якби людина мала такий самий апетит, то вона повинна була б з’їдати 40 буханців хліба за день.
В морозні ночі зграйки синиць ховаються у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло.
Кашку дітям все варила
Ціле літо їх годувала,
А зимою не знайти
Ні зерна, а ні крупи.
Тож сюди я залетіла,
Пшона, сала у вас поїла.
І за це, при всіх кажу:
«Я добром віддячу».
Птахи люблять говорити, іноді навіть «іноземними» мовами. Таких птахів називають птахами-пересмішниками. Іноді з кущів чути дзвінке стрекотіння, дуже схоже на сороче.
Я сюди з лісів далеких
Прилетів в зимовий час.
У мене червона грудка,
Ні, не схожий я на вас.
Буду їсти тут калину,
Соняшник і горобину.
Як розтане сніг у вас,
Відлечу я в той же час. (Снігур)
Усю зиму снігурі тримаються зграйками. Птахи дуже рідко б'ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Снігурі розташовують свої гнізда на густих горизонтальних гілках, частіше подалі від стовбура на висоті від 2 до 5 метрів. Будують гнізда із щільно переплетених тонких ялинових гілок та іншого сухого гілля та вистеляють рослинним матеріалом з невеликою кількістю шерсті та пір'я. Снігурі тримаються парами навіть взимку, коли холод і брак їжі примушує їх збиватися в зграйки.
« Я весела, я моторна,
Довгий дзьоб та довгий хвіст,
Я й співати маю хист.
Я прекрасна, я вродлива,
Приязна, розумна, мила.
От якби ж то ще корона…»
Нахвалялася … (Ворона)
Ворона — птах дуже обережний і розумний. Знайти вороняче гніздо не так вже й просто. Якщо ворона кричить і шумить поза гніздом, то в гнізді вона сидить сумирно і тихо.
Взимку ворони пристають до зграй граків або галок. Через це їх часто плутають з їх родичами.
Кмітливість ворон вражає. Підгледівши, що господар збирається годувати свого собаку, вони непомітно наближуються, щоб обдурити вірного помічника людини. Одна ворона дзьобає собаку у хвіст і коли та розлючена відвертається від миски, інша пройдисвітка вихоплює ласий шматок з-під самого носа у бідолашного охоронця осель.
Перелітні: Ластівка, зозуля, дрізд, грак, жайворонок, журавель, дика качка.
Зимуючі: горобець, голуб,галка, ворона, сорока, синиця, дятел.
Під час підгодовування птахів біля школи, у парку чи саду, не залишайте там після себе сміття, порожні пакети банки донесіть до смітника.
Корму в годівничках повинно бути небагато і потрібного птахам (не треба приносити фрукти, цукерки). Адже головна мета – підтримати птахів у скрутний час, а не нагодовувати доволі! В іншому разі птахи перетворяться на справжніх ледацюг.
Підсипайте корм регулярно. Птахам потрібна ваша надійна підтримка!
Спостерігайте за птахами! Як тільки ви принесете корм (краще в один і той же час), у пташиних їдальнях почнеться метушня. Біля такої веселої годівнички можна із задоволенням спостерігати за птахами, за їх зовнішнім виглядом, поведінкою, що вони їдять. Якщо поводитись тихо, не галасувати, можна відкрити для себе багато пташиних таємниць!
ПАМ’ЯТАЙТЕ: для горобців принесіть різного насіння трав’янистих рослин, крупу, крихти хліба; для синиць – шматочки несолоного сала, маргарину, жиру, м’яса, сиру, і крихти хліба; ворони їдять крихти хліба, рештки різної їжі, овочів; снігурі – насіння соняшнику, гарбуза і кавуна.
Випав сніг. Білим килимом вкрилися поля, занесло снігом траву. Дні і ночі співає свою сумну пісню холодний вітер Розлютилася зима: надумала вона усіх заморозити. Взялася за птахів – набридли вони їй своїм криком. Подула зима холодом, зірвала листя з дерев і розмела їх по дорогах. А птахи зібралися, покричали і полетіли за синє море, в теплі краї. Залишився горобець – і той під стріху забився. Лютує зима. Посилає мороз за морозом, розмальовує візерунками вікна, стукає у двері. А діти катаються собі на санчатах, у сніжки грають, ліплять зі снігу. Їм весело!
А для птахів наступає велике випробування. Життя взимку присвячене пошукам їжі. Синиці, сойки, горіхівки ще з осені готують запаси насіння, ховаючи їх в тріщинах гілок, під корою, але цього замало. Змушені пташки відшукувати щось біля людських домівок. Хто ж може допомогти бідним пташкам ? Тільки ми, діти. Ми можемо зробити чудові годівнички і розвісити їх на деревах. А корм готуємо з літа. Спочатку птахи будуть боятися підлітати. У дощечках повинні бути бортики, щоб корм не зсипався і його не заносило снігом. А що можна насипати в годівницю крім хлібних крихт? Наші учні 2 класу провели бесіду і розповіли багато цікавого.
IV. ПІДСУМОК ПРОЕКТУ.
Годувати взимку їх не забувай.
Небагато треба їм, жменька лиш зерна,
Лиш одна і не страшна їм буде зима.
Скільки гине взимку їх,аж болить душа,
Але в серці є для них крапелька тепла.
В теплий край вони могли,
В вирій полетіть,
Та лишилися з людьми
Холоди терпіть.
Ви привчіть в морози їх
До свого вікна,
Щоб весну вам принесла пісня їх дзвінка.
Будемо друзями природі
Допожемо птахам!
1