Навчально-методична розробка комбінованого заняття за темою: "Вступ. Реалістична українська проза"

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Комунальний вищий навчальний заклад

«КАМ'ЯНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»

Дніпропетровської обласної ради»

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

КОМПЛЕКС № 1

 

Дисципліна  УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Галузь знань 22  Охорона здоров'я

Спеціальність 221 Стоматологія

223  Медсестринство

Спеціалізація/ освітньо-професійна програма  

                               Стоматологія ортопедична

 Лікувальна справа

   Сестринська справа

   

Кількість навчальних годин 2 години

Викладач Петріщева С.А.

 

Обговорено та затверджено

на засіданні ЦМК гуманітарних

та соціально-економічних  дисциплін

Протокол №       від                   201_ р. 

Голова комісії            В.А.Соснова

 

Актуальність теми:

Книги – це спосіб спілкування з мертвими. Спосіб засвоювати уроки тих, хто вже не з нами, тих, хто створив людство, хто допоміг йому прогресувати, хто зробив знання чимось, що накопичується, а не тим, що треба засвоювати знову й знов. Є історії, які старші, ніж більшість країн, історії, які вже давно пережили культури та будівлі, у яких вони були вперше висвітлені

Мета:

•               формування гуманістичного світогляду студентів, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей;

­–   виховання національно свідомих громадян України;

–  естетичний розвиток студентів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів;

–  сприяння всебічному розвитку студентів, їх духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації в сучасному світі.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності студентів:

Предметні компетентності

Студент / студентка:

характеризує в загальних рисах суспільно-культурні умови розвитку літератури 1870-1890 рр.; розповідає про письменника, називає  його основні твори; коментує оцінку І.Франком творчого доробку І.Нечуя-Левицького; визначає жанр твору; коментує проблематику повісті; характеризує образи-персонажі, засоби їх зображення; порівнює образи дійових осіб; пояснює авторську позицію; виокремлює засоби комічного у творі, пояснює їхню роль.

 

Ключові компетентності

Студент / студентка:

установлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями твору; висловлює власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; застосовує набуті знання для порівняння творів української та зарубіжної літератур; зіставлення специфіки розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури у світовому контексті.

 

НЛ-2,3:

«Громадянська відповідальність» (НЛ-2):

Уміння:

•                   наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську позицію, висловлювати ставлення до порушених проблем;
•                   переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії;
•                   працювати в парі, групі, брати на себе відповідальність у груповій роботі та виконувати доручену роль;
•                   ухвалювати спільні рішення.

Ставлення:

•                   відчуття себе членом спільноти;
•                   усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
•                   готовність брати на себе відповідальність.

«Здоров’я і безпека» (НЛ-3):

Уміння:

•                   знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
•                   використовувати набуті знання і вміння для забезпечення власної безпеки й безпеки інших;
•                   наводити приклади з художніх творів, у яких порушено ці проблеми;
•                   діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

•                   усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
•                   ведення здорового способу життя й пропаганда його;
•                   усвідомлення залежності і впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

Емоційно-ціннісне ставлення

• Усвідомлення основних рис української ментальності, її значення для самопізнання й успішної реалізації в сучасному суспільстві.

.Забезпечення заняття :

•                 НМК
•                 Текст лекції
•                 Опорні конспекти
•                 Таблиці

 

Література :

1. Українська література. Рівень стандарту : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. / А. М. Фасоля, Т. О. Яценко, В. В. Уліщенко, Г. Л. Бійчук, В. М. Тименко. — Київ : Педагогічна думка, 2018. — 192 с. : іл., с. 7-11
2. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти / Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. — К.: Грамота, 2018. — 256 с.: іл., с. 3-11
3. Українська література (профільний рівень) : підруч. для 10 класу закл. заг. серед. освіти / О. І. Борзенко, О. В. Лобусова. — Харків : Вид-во «Ранок», 2018. — 240 с. : іл., с. 14-21

 

 

 

План та організаційна структура заняття:

№ з/п	Основні етапи заняття, їх зміст	Методи і засоби активізації  студентів	Оснащення	Розпо діл годин
I	Підготовчий етап			5
	Переклик.	Бесіда	Журнал групи
	Визначення навчальної мети і мотивації.	Слово викладача	НМК
II	Основний етап
1.	Актуалізація опорних знань			10
	Прокоментуйте епіграф до заняття: «Книги – це спосіб спілкування з мертвими. Спосіб засвоювати уроки тих, хто вже не з нами, тих, хто створив людство, хто допоміг йому прогресувати, хто зробив знання чимось, що накопичується, а не тим, що треба засвоювати знову й знов. Є історії, які старші, ніж більшість країн, історії, які вже давно пережили культури та будівлі, у яких вони були вперше висвітлені»	Фронтальне опитування	НМК
2.	Засвоєння нового матеріалу			40
	План               Історичні обставини               Національне та загальнолюдське в літературі.               Культурно-просвітницька діяльність «Громад»               Поезія, драматургія, особливості реалістичної прози               Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм.	Лекція викладача	Текст лекції
	Суспільні та мистецькі події в Україні другої половини XIX ст.	Опанування таблиці	Роздатковий матеріал
3.	Закріплення вивченого матеріалу			20
	Назвіть усі основні літературні напрями української літератури та їх пред­ставників.	Колективна робота	Таблиця
	Виконайте завдання. 1. «Громаду» у Відні заснував А Іван Пулюй Б Микола Лисенко В Пантелеймон Куліш Г Іван Нечуй-Левицький 2. У Швейцарії виходив друком журнал А «Основа» Б «Громада» В «Житє і слово» Г «Киевская старина»  3.Установіть відповідність. Літературний напрям 1 романтизм 2 реалізм 3 натуралізм Ознака напряму А пізнання й відтворення істини через використання здобутків природничих наук Б зображення незвичайних, яскравих, сильних характерів, їхнього внутрішнього світу В дослідження психології, душевного стану особистості Г зосередження уваги на найзлободенніших проблемах повсякдення	Робота з тестами	Тести
	ЗАПИТАННЯ 4. Розкажіть про історичні обставини, у яких розвивалася українська література другої половини ХІХ ст. 5. Розкрийте поняття «загальнолюдське» і «національне» в літературі. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами. 6. Яку мету ставили перед собою громади? Назвіть представників громад. 7. Які ви знаєте періодичні видання другої половини ХІХ ст.? 8. Назвіть найяскравіших представників прозових, поетичних і драматичних творів другої половини ХІХ ст. 9. Що таке реалізм? Назвіть визначальні ознаки реалізму. 10. Що таке натуралізм? Які ви знаєте ознаки натуралізму? 11. Переглянувши фільм М. Р. Стеха «”Громади“ і М. Драгоманов» (проект «Очима культури»), розкажіть про те, яке бачення розвитку України мав М. Драгоманов.	Індивідуальне опиування	Запитання
III	Заключний етап			5
	ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ Сьогодні на занятті я дізнався (лася), що... Здобуті знання мені знадобляться, щоб...	Вправа «Мікрофон»	НМК
	Відповіді на запитання.	Бесіда	НМК
	Оцінка роботи студентів	Оцінювання	Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
	Завдання  позааудиторної роботи: Прочитати твір І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».	Слово викладача	НМК

 

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

1.                  Організаційний момент
2.                Оголошення теми й мети заняття
3.              Засвоєння навчального матеріалу процесі виконання практичних завдань

 

 

Лекція викладача

План

6. Історичні обставини
7. Національне та загальнолюдське в літературі.
8. Культурно-просвітницька діяльність «Громад»
9. Поезія, драматургія, особливості реалістичної прози
10. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм.

 

Поступово українська література завойовувала світове визнання. У євро­пейських країнах значний резонанс мали твори Івана Котляревського, поетів-романтиків, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Марка Вовчка, Пан­телеймона Куліша, Івана Франка, Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та інших, чиї твори перекладалися слов’янськими та західноєвропейськими мовами, бу­ли позитивно оцінені тодішніми критиками. Наприкінці XIX століття кращі твори українських митців стали відомими і в Америці.

Невипадково твори українських письменників знаходили відгук у серцях читачів світу, які захоплювалися іскрометним сміхом Івана Котляревського, глибоким патріотизмом Тараса Шевченка, романтизмом Миколи Гоголя, ін­телектуалізмом Лесі Українки, гуманістичним пафосом Ольги Кобилянської, неповторною поетикою Михайла Коцюбинського. Читачам багатьох країн ім­понує пафос утвердження духовної цінності людини, її права на свободу, рів­ність, вільний розвиток, захист державної незалежності.

У XIX столітті виникло літературознавство — наука про художню літера­туру, яка висвітлює її походження, сутність і розвиток. Це одна з гуманітар­них наук, яка відіграє важливу роль у духовному житті суспільства, формую­чи у читачів естетичні смаки і світоглядні засади. Його функція — аналізувати літературні явища, оцінювати художні твори у світлі загальнолюдських ідеа­лів, формувати систему наукових знань про мистецтво слова, сприяти поступу людства.

Літературне життя в Україні у другій половині XIX століття розвивалося у складних історико-культурних умовах. Чинність двох документів — Валуєвського циркуляру (1863) та Емського указу (1876) — унеможливлювала повно­цінність функціонування українського літературного процесу. Цей період ха­рактеризується чергуванням «відлиг» і «мертвих антрактів» (Сергій Єфремов).

Історичні обставини. На літературу значною мірою впливають історичні обставини. Наше красне письменство другої половини ХІХ ст. поставало в умовах колоніального поневолення українських земель, які захопили Російська й Австро-Угорська імперії. Переслідування національних тенденцій зумовило специфіку української літератури.

Під впливом різних культур поширеним явищем у той час була денаціоналізація, тобто втрата національних особливостей (мови, культури та ін.).

Селянство дотримувалося прадідівських звичаїв, традицій, а найголовніше — зберігало рідну мову. Отож основним об’єктом зображення й адресатом у літературі стає саме селянство. Таке письменство назвали народницьким, або просвітянським. До найяскравіших представників цієї течії належать І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, М. Старицький, І. Карпенко-Карий.

У літературі цього періоду по-особливому постала проблема співвідношення національного й загальнолюдського. У чому її суть.

Люди всіх часів і народів мають єдиний спільний надідеал (вершинну цінність життя):

• людинолюбство,
• добротворення,
• свободу, духовну та фізичну
• досконалість,
• красу
• справедливість,
• щастя.

Це так звані загальнолюдські цінності. Однак кожна нація йде до цього ідеалу власним шляхом, бачить його зі своїх позицій.

Оскільки національне є формою втілення вселюдського, то кожен високохудожній твір вирізняється національним колоритом, національним характером автора та його народу. Національний характер виявляється в:

• тематиці твору,
• у відображенні в ньому історичного минулого чи сучасного життя,
• побуту, звичаїв народу, його мови,
•  особливостей світобачення,
• своєрідності образного мислення тощо.

Досить сказати, що в різних народів дуже відмінні системи словесної символіки.

Культурно-просвітницька діяльність «Громад».

У середині ХІХ ст., коли розпочався новий етап національно-визвольного руху в Україні, було утворено «Громаду» — напівлегальний гурток української інтелігенції та патріотично налаштованого студентства. Перші товариства «Громади» виникли в Києві та Петербурзі, згодом — у Харкові, Одесі, Полтаві, Чернігові, Львові, Тернополі й інших містах України. Їхніми засновниками були В. Антонович, М. Костомаров, П. Куліш, М. Лисенко, М. Старицький, П. Чубинський. 1865 р. у Відні І. Пулюй заснував «Громаду», яка з назвою «Січ» проіснувала до 1947 р.

Перша українська громада, заснована 1859 р. в Петербурзі, була організацією, що сприяла розвитку освіти, свободі літературного слова, формуванню національної свідомості. На цих ідеях було створено перший в імперії український часопис «Основа», з яким пов’язали свою діяльність В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.

Осередком національно-культурної роботи в 70–90-х роках ХІХ ст. стала «Стара громада» (Київ), членами якої були В. Антонович, М. Драгоманов, П. Житецький, І. Нечуй-Левицький, М. Лисенко, Т. Рильський та ін. (майже 70 осіб).

Так розпочався рух, що став одним з основних духовних витоків відродження України. Російське самодержавство відповіло на це пожвавлення Емським указом 1876 р., що забороняв друкування літератури українською мовою в Російській імперії та ввезення її з-за кордону. Це остаточно підривало підвалини законної діяльності громадівців.

Велику роль у розвитку української культури відіграв часопис «Киевская старина», у якому було широко висвітлено історію українського козацтва, національно-визвольних і державотворчих змагань українського народу. Журнал відіграв важливу роль у розширенні історико-краєзнавчих, топографічних, демографічних досліджень в Україні. Часопис видавали на пожертвування громадівців і меценатів, а також коштом передплатників.

Рятуючись від репресій влади, частина діячів мусила виїхати за кордон. У журналі «Громада», що виходив друком у Швейцарії, М. Драгоманов узагальнив погляди громадівців і виклав програму українського руху: демократизм, європеїзм, культурництво, еволюційність.

В останній третині ХІХ ст. м. Львів стає центром культурної, освітньої та наукової діяльності. У 1868 р. тут засновано товариство «Просвіта», у 1873 р. — Наукове товариство імені Шевченка. У Львові друкують журнали «Правда», «Зоря», газету «Діло», у яких публікують свої твори письменники з усієї України.

За найактивнішої підтримки І. Франка й М. Павлика виходять друком журнали «Громадський друг», «Житє і слово», «Світ».

Незважаючи на різні заборони, громадівці все одно відігравали помітну роль у житті суспільства, будучи згустком інтелектуальних сил, центром осмислення суспільного розвитку й осередком майбутніх масових рухів.

Реалізм

Що таке реалізм? Первісно (з ХVІІІ ст.) слова реаліст, реалізм у повсякденному мовленні означали «тверезий, практичний тип мислення» на противагу «ідеалістичному, мрійливому».

Реалізм — послідовна протилежність романтизму. На кожну тезу попереднього стилю він відповів антитезою. Письменники-реалісти зосередилися на найзлободенніших (хоч і прозаїчних) проблемах повсякдення, досить глибоко й різнобічно дослідили матеріальну грань світу та людину як суспільну й біологічну істоту, але й виявили традиційне впадання в крайнощі, вузьке світорозуміння.

 

Українська література означеного періоду має особливість, яка виокрем­лює її з-поміж інших літератур світу: вона перебувала у постійному зв’язку з національно-визвольним рухом свого народу. Михайло Грушевський наголо­шував: «Історія нашої літератури є заразом історією нашого відродження на­ціонального і культурного, нечасто літературі випадало таке важне значення в житті народу... Українське слово вирятувало українсько-руський народ від видимої загибелі».

Роки	Суспільні події	Мистецькі події
1861	Скасування кріпацтва	Творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого, І. Франка та інших письменників. Заснування журналу «Киевская старина» (1882). Україна у творчості художників Л. Жемчужникова, М. Клодта, В. Максимова, О. Сав­расова, І. Рєпіна; творчість М. Пимоненка, А. Куїнджі, 0. Мурашка, К. Трутовського. Розвиток музичного мис­тецтва (П. Сокальський, М. Лисенко, М. Мусоргський, С. Людкевич та ін.)
1861-1874	Земська, судова, міська реформи
1863	Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва
1876	Таємний Емський указ
80-ті роки XIX ст.	Діяльність народних гуртків
1885-1891	Поширення страйкового робітничого РУХУ
1886-1889	Поширення селянського руху; масове розорення селян, їх різке розшаруван­ня. Розвиток капіталізму в Європі
1888	Указ Олександра III про заборону вжи­вання української мови в офіційних установах

Колективна робота

Назвіть усі основні літературні напрями української літератури та їх пред­ставників.

Літературні напрями	Представники
Ренесанс, бароко	І. Вишенський, Г. Сковорода
Просвітництво	І. Котляревський, П. Куліш (окремі риси)
Сентименталізм	Г. Квітка-Основ’яненко
Романтизм .	Рання творчість Т. Шевченка, поети-романтики П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич, П. Куліш (вірші), Марко Вов­чок (окремі твори)
Реалізм	Т. Шевченко, Марко Вовчок, П. Куліш

 

Якщо романтик зосереджував основну увагу на внутрішньому світі людини (а отже — і на інтимному, родинному, духовному, містичному), то для реаліста стає визначальною проблема взаємин людини й суспільного середовища, впливу соціально-економічних обставин на формування характеру особистості.

 

Визначальні ознаки реалізму:

• пізнавальне, аналітичне сприйняття й розуміння світу (дійсності) замість інтуїтивно-чуттєвого, характерного для романтиків;

• пояснення формування характеру, вчинків героя насамперед через його соціальне походження та становище, а також через умови повсякденного життя;

• увага до вивчення людської душі, але заглиблення в психологію обмежене, оскільки реалісти вважали, що душевний світ героя зумовлений його походженням, вихованням, суспільно-побутовим оточенням;

• прагнення до об’єктивності й достовірності відображуваного, а звідси —правдивість у зображенні деталей, перевага епічних, прозових жанрів у літературі, ослаблення ліричного струменя мистецтва;

• принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється в цьому стилі як критерій художності, як сама художність;

• типізація, тобто знаряддям дослідження й відтворення світу стає тип (у романтизмі ним був символ). Тип — це образ, у якому поєднано найхарактерніші вияви певної групи явищ.

 

Досить помітно утвердився в українській літературі натуралізм. Натуралісти намагалися через використання здобутків природничих наук пізнати й відтворити істинну, реальну картину буття. Твори натуралістів нагадували клінічні документи, історії спадкових хвороб, протоколи судової експертизи. Це були спроби перетворити художній твір на точну копію факту. Основним засобом у цьому стилі став опис. Як слушно зазначала Леся Українка, за правдою факту натуралісти не бачили художньої узагальненої правди й перебували під гіпнозом факту.

Найвиразніші ознаки натуралізму:

• «знижене» трактування традиційних сюжетів;

• зумисна вульгарність стилю автора й мови героїв;

• непричетність, байдужість автора до зображуваної дійсності;

• потужний та гострий сатиричний струмінь;

• широка панорама сучасного життя в його технічних, побутових, професійних

аспектах;

• підкреслення повної залежності характеру, вчинків героя від його генетич-

них коренів і фізіологічно-інстинктивних особливостей;

• розкриття найтемніших «фізіологічних» сторін людської душі.

Ознаки натуралістичного стилю помічаємо в романі Панаса Мирного «Повія», прозовому бориславському циклі І. Франка та ін.

 

 

 

 

 

 

Виконайте завдання.

1. «Громаду» у Відні заснував

А Іван Пулюй

Б Микола Лисенко

В Пантелеймон Куліш

Г Іван Нечуй-Левицький

 

2. У Швейцарії виходив друком журнал

А «Основа»

Б «Громада»

В «Житє і слово»

Г «Киевская старина»

 

 3.Установіть відповідність.

 

Літературний напрям

1 романтизм

2 реалізм

3 натуралізм

 

Ознака напряму

А пізнання й відтворення істини через використання здобутків природничих наук

Б зображення незвичайних, яскравих, сильних характерів, їхнього внутрішнього світу

В дослідження психології, душевного стану особистості

Г зосередження уваги на найзлободенніших проблемах повсякдення

4. Розкажіть про історичні обставини, у яких розвивалася українська література другої половини ХІХ ст.

5. Розкрийте поняття «загальнолюдське» і «національне» в літературі. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.

6. Яку мету ставили перед собою громади? Назвіть представників громад.

7. Які ви знаєте періодичні видання другої половини ХІХ ст.?

8. Назвіть найяскравіших представників прозових, поетичних і драматичних творів другої половини ХІХ ст.

9. Що таке реалізм? Назвіть визначальні ознаки реалізму.

10. Що таке натуралізм? Які ви знаєте ознаки натуралізму?

11. Переглянувши фільм М. Р. Стеха «”Громади“ і М. Драгоманов» (проект «Очима культури»), розкажіть про те, яке бачення розвитку України мав М. Драгоманов.

 

4.              ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ
5.                ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати твір І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».