НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ З ЧИТАННЯ. з книгою. Вправи з швидкісного читання.
Методичний кабінет
Відділу освіти, молоді і спорту
Білогірської районної державної адміністрації
Ямпільської загальноосвітньої школи
І- ІІІ ступенів
Олуйко Марія Володимирівна
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ З ЧИТАННЯ
Ямпіль 2018
Автор: Олуйко М. В – вчитель початкових класів
Ямпільської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Рецензенти:
Артемчук Н. М. – завідувач райметодкабінетом
Міщук І. С. – методист райметодкабінету
Схвалено: методичною радою Білогірського РМК
( протокол №3 від 15.03.2018 )
У посібнику представлені вправи та цікаві ігри для уроків читання в 1-4 класах .
Використання матеріалів книги допоможе вчителю побудувати уроки таким чином, щоб вони проходили весело, цікаво і розвивались вміння та навички техніки читання у молодших школярі.
Посібник призначений для вчителів початкової школи, батьків та учнів початкових класів.
Вступ
«Прищепити дитині смак до читання — найкращий подарунок, який ми можемо зробити». С. Лупан. «Я, мабуть, не зумію передати досить яскраво, переконливо, як було велике моє здивування, коли я відчув, що майже кожна книга як би відкриває переді мною вікно у новий незнаний світ». Ці слова відомого письменника точно відображають відчуття дітей, які у ранньому дитинстві зустрівшись із книгою зрозуміли її зміст і відчули всю велич впливу художнього слова на дитячий розум та душу.
На важливу освітню і виховну роль книжки в житті дитини вказував і К.Д.Ушинський. За його словами, вона впливає не лише на розум, а й почуття дитини. Тому й написав цінні методичні вказівки щодо керівництва дитячим читанням. Він писав, що зустріч з книжкою має бути якомога ранішою: "Шестимісячний вік - це вже не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє... Нехай малюк звикає до вашого голосу ... в поєднанні з книжкою".
Наш час — час великих досягнень науки, техніки, час чудових відкриттів. Але з усіх чудес, створених людиною, найбільш складним і великим в усі часи вважалася книга. У книзі збережено величезний духовний світ та надбання людства.
Книги — це ріки, що наповнюють світ, це джерело мудрості, бо у ньому не можна виміряти глибину, з якої добуваєш безцінні перли. Ні для кого не таємниця, що сьогодні значно знизився інтерес до читання, скоротилося число активних читачів, виросло ціле покоління нечитаючих дітей. Причиною тому, можливо, послужив глобальний стрибок у розвитку комунікаційних технологій, і в більшості це замінило спілкування з книгою. Важко переоцінити значення літератури для розвитку дитини — вона сприяє розширенню горизонтів дитячого знання про світ, допомагає дитині засвоїти зразки поведінки, втілені в тих чи інших літературних героях, є одним із джерел формування початкових уявлень про прекрасне.
Самостійне читання дитиною книг доставляє їй багато вражень, відкриває очі на світ, змушує замислитися над питаннями життя, стосунками між людьми, спонукає до гарних вчинків. Під час читання дитина залишається наодинці із собою. Те, про що вона читає, глибоко переживається нею, вона може повернутися до вподобаного їй епізоду, до героя, що полюбився.
Дитяче читання відіграє велику роль у житті кожного з них, далеко більшу, ніж у житті дорослих. Книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. А якщо дитина не читає, або читає мало - це обмежує її розвиток настільки, що роки дальшого життя не можуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.
Навчити дітей читати - одне з основних завдань початкової школи, бо саме в молодшому шкільному віці закладається фундамент читацької науки. Від учителя початкових класів значною мірою залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи лишаться байдужими. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні знання, глибоке розуміння суттєвого.
Формування навички швидкісного читання
Урок читання в початкових класах займає особливе місце серед інших навчальних дисциплін. Адже загальновідомо, яку роль в житті людини відіграє література, як вона впливає на формування її як особистості.
Значущість уроків класного читання полягає в тому, що на них у комплексі вирішуються навчальні і виховні завдання: розширюються знання дітей про навколишню дійсність, минуле і сьогодення країни, формуються елементи світогляду, позитивні моральні якості, школярі розвиваються розумово і естетично, оволодівають основами самостійного набуття знань.
Поряд з цим на усіх уроках читання проводиться систематична, послідовна робота щодо формування в учнів повноцінної читацької навички, розвитку комунікативних умінь, образного мислення і мовлення. У процесі читання та аналізу текстів різних жанрів створюються передумови для формування читацької самостійності, літературного смаку учнів, стимулювання елементарної творчої діяльності на основі прочитаного. Учні збагачують, уточнюють, активізують свій словник, у них формуються нові уявлення, поняття, вміння висловлюватись усно і письмово.
Вирішення навчальних завдань уроків читання полягає насамперед у тому, щоб сформувати навички швидкого, свідомого, правильного читання.
Формування навичок читання це досить складний і довготривалий процесс.
Випускник початкової школи має оволодіти і власне читанням як предметом, і як засобом для опанування інших предметів, зокрема: правильно читати будь-який текст на уроках і поза ними, з умінням орієнтуватися у навчальній книжці знаходити текст, завдання, ілюстрації, розуміти зміст; самостійно добирати, книжку, користуватися каталогом, довідковою літературою, дитячою періодикою; планувати й аналізувати свою роботу, оцінювати товаришеву, обґрунтовувати, доводити власні судження, зіставляти.
На швидкість читання впливають багато чинників: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий-нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації (вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості.
Починаючи з першого класу, вчителі працюють над формуванням навичок техніки читання. Для цього використовують різноманітні прийоми та вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і вимову, а також розуміння учнями прочитаного тексту. Вправи пов’язані з зоровим сприйманням, спрямовані, по-перше, на розвиток зіркості до буквеного складу слова, тобто правильності читання, і по-друге, на збільшення « поля читання», тобто на розвиток обсягу.
Для виховання в учнів зіркості до буквеного складу слова доцільними є вправи на увагу. Основою такої роботи служать слова, спеціально підібрані вчителями з тексту, який діти читають на уроці. Педагоги пропонують прочитати ці слова і пояснити різницю в їх буквеному складі та семантичному значенні. Наприклад: село-сила, пише-спише, криниця-синиця. На такі вправи відводять одну хвилину ще до початку роботи над текстом, щоб у процесі його читання, діти не допускали помилок у цих словах.
Для розширення «поля читання» учнів користуються методом моментального зорового сприймання. Для вправлянь можна користуватися такими картками зі словами різного буквеного складу, зображеними друкованим шрифтом.
Серія 1. Набори карток із складами та односкладовими словами:
з двох літер:АУ, УА, ОН, ОМ;
з трьох літер: мак, рак;
з чотирьох букв із збігом двох приголосних:стіл, кран ,вовк;
з п’яти –шести букв зі збігом трьох літер, що позначають приголосні на початку:дзвін, склад, сплав
Серія 2. Набори карток зі двоскладовими словами:
з двох прямих складів з наголосом на першому: море, горе, поле;
з двох прямих складів з наголосом на другому: поля, вода, моря;
перший - обернений наголошений,другий – закритий: атлас, орден;
перший - прямий наголошений, другий – закритий: берег, вісім;
перший- прямий, другий- закритий наголошений: багаж, вагон.
До наступного етапу складності, можна переходити, переконавшись у тому, що кожен учень навчився швидко вхоплювати поглядом слова певного типу.
З метою вдосконалення вимови вчителі початкових класів систематично практикують вправи з розвитку мовлення учнів. Ставлять мету, щоб мовлення учнів було чітким, розбірливим, досить голосним і правильним щодо орфоепії. У зв’язку з цим учням пропонуються хвилинки тільки виразного читання слів, словосполучень, речень, зв’язаних невеличких текстів. Після того, як написані на таблицях слова прочитані мовчки чи напівголосно, перевіряється наскільки діти зрозуміли їх значення.
За методикою Федоренка передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Чи залежить свідоме читання від швидкості? Дочитавши речення до кінця повільно, нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо – довге. Ще важче втримати в пам’яті прочитану сторінку.
Отож, для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприймання тексту, цілком залежне від уміння швидко читати. Швидко читаючи, дитина бачить текст наперед і думає над змістом і засобами мовної виразності для передачі його слухачам. Повільне читання завжди пов’язане з обмеженим кутом зору: учень зосереджує свої зусилля на зчитуванні слів. Як наслідок, виразності бракує. Отже, запорука виразності - швидкість.
Для вироблення швидкості читання першокласників використовуються таблиці.
Таблиця 1. «Читаємо самі»- основна. Вона вводить у техніку читання. Літери розташовані в алфавітній послідовності: голосні горизонтально, приголосні вертикально. На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий і закритий.
Таблиця № 1.
|
|
а |
е |
є |
и |
і |
ї |
о |
у |
ю |
я |
|
|
Б |
ба |
бе |
бє |
би |
бі |
бї |
бо |
бу |
бю |
бя |
Б |
|
|
аб |
еб |
єб |
иб |
іб |
|
об |
уб |
юб |
яб |
|
|
В |
ва |
ве |
вє |
ви |
ві |
вї |
во |
ву |
вю |
вя |
В |
|
|
ав |
ев |
єв |
ив |
в |
їв |
ов |
ув |
юв |
Яв |
|
Робота за цією дає змогу прискорити читання удвоє, оскільки школярі навчаються сприймати склад як єдине ціле, усвідомлюють його структуру. На основі цієї таблиці організовують ігри.
Наприклад: 1. Знайди заданий вчителем склад.
2. Склади слова з двох,трьох, чотирьох літер (ми , рік, тиша) або складів (ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли).
3. «Хто перший». Змагання двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.
Ігрові ситуації пожвавлюють навчальний процес: він стає невимушеним, підвищується активність дітей, формується позитивне ставлення до уроків читання.
Після того,як учні навчаться читати склади і усвідомлювати їхню структуру, пропонується наступна таблиця № 2, яка називається «Літак – Парашут».
|
|
А |
Е |
Є |
И |
І |
Ї |
О |
У |
Ю |
Я |
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г |
|
Д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д |
Вчитель показує вказівкою від приголосного ліворуч до голосних угорі- «літак підіймається» учні читають закриті склади (ва, ву, ви). Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч – «парашут опускається», йде читання відкритих складів (ад, ед, ид).
Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим не набридливим повторенням досягти миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам'ять, розвиток уваги, пробудження пізнавального інтересу.
Для читання складів зі збігом двох-трьох приголосних (ска, аск, ске,еск, ску, уск)застосовуються таблиці 3, 4. За структурою вони нагадують попередні з тією лише різницею, що у них вертикально записані всі можливі злиття двох чи трьох приголосних. Працюють з ними,як за таблицею 1.
|
|
а |
е |
є |
и |
і |
о |
у |
ю |
я |
|
ск |
ска |
ске |
скє |
ски |
скі |
ско |
ску |
скю |
скя |
|
|
аск |
еск |
єск |
иск |
іск |
оск |
уск |
юск |
яск |
|
сл |
сла |
сле |
|
сли |
слі |
сло |
слу |
слю |
сля |
Закінчивши працювати з таблицями 3 та 4, першокласники успішно читають будь-який склад у різних словах. Далі працюють за таблицею 5, де записані слова:
Струна зламав
Слова зловити
Стріла злість
Стрічка злива
Стрибок розлука
Айстри стрімкий
Ці слова читають хором, поодинці, сусід сусідові. Від повільного темпу до швидкого, дотримуючись і не дотримуючись послідовності слів. Улюблена гра: 2 учні читають одночасно вголос - хто швидше.
Попередні завдання покликані навчити першокласників читати не літерами, а складами, завдяки чому темп зростає удвоє, утроє. Збільшити темп можна й динамічним читанням. Суть його: на аркуші – слова, група слів чи речення. Вчитель показує їх на декілька секунд, щоб учні встигли їх прочитати і запам’ятати, а потім назвати чи записати. Добирають тематично до конкретного уроку слова, синонімічні ряди, антоніми, основні орфограми (дж, дз, йо, ьо, апостроф, подвоєння і подовження).
Підвищується показник динамічного читання виконанням такої вправи: у полі зору учнів протягом 20 с знаходиться картка з словами, написаними у різних напрямках, різними шрифтами, різними частинами мови, потім діти усно чи письмово відтворюють ці слова. Мета - запам’ятати якнайбільше.
Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору – від кількості друкованих знаків, яку читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору з першого дня перебування дитини в школі використовуються малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, а також квадрати Шульте.
|
б й 11 в 16 є и е 8 13 л а 9 н з м 4 1 3 н 6 10 1 к д 2 14 ж 5 15 7 і 17 г |
Клітинки заповнені літерами і числами. Зупиняючи погляд спершу на середній лінії, пізніше у центрі, за 25 секунд учні називають і показують числа від 1 до 25, літери в алфавітному порядку, числа і літери (1, а, 2, б).
Треба мати на увазі, що швидко читання – це ще й уміння енергійно, швидко міркувати, виконувати найрізноманітніші завдання та фізичні вправи. У ході опанування швидко читання школярі вчаться коректувати і власний психо-фізичний стан. Міцні, фізично розвинені діти, навіть підлітки, губляться, коли їм пропонують прочитати невеликий уривок з нового тексту. Тож не можна змушувати самостійно читати вголос невідомий текст учнів, які слабко володіють навичками читання .
Отож, продовжуючи роботу в другому класі, використовується система вправ, що базується на багаторазовому причитуванні в темпі скоромовки уривків тексту – спершу невеликих, інколи окремих речень. Школяр може переходити до читання вголос та мовчки більших фрагментів тексту тоді, коли з’явиться упевненість, що зможе засвоїти навички швидкого читання. При цьому поліпшується дикція, тембр голосу, рівномірним стає дихання, вдосконалюється мовленнєвий апарат дитини.
Читання у темпі скоромовки складного невідомого тексту можливе тільки у тому разі, якщо в учня вироблено уміння передбачати два-три подальших слова.
Уроки починаються 15-секундними вимірюваннями швидкості читання школярів – уголос і про себе. Діти самі підраховують кількість опанованих слів і записують у зошити власні результати. Вчитель пояснює, що у скоромовці чітко вимовляються голосні довгих наголошених складів. Ненаголошені вимовляються дуже коротко і майже нечутно, тут вирізняються тільки приголосні. Більшість вчителів у своїй практиці використовують один із засобів – постукування ручкою чи олівцем у такт швидкочитання. Темп постукування завжди має хоч трохи випереджувати темп читання, причому кожний школяр робить це самотужки, але під контролем учителя.
Для вдосконалення навички читання необхідно вчити дітей переглядати текс, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи весь текст, а лише пробігаючи очима по ньому. Формуванню цієї навички приділяється належна увага, починаючи з перших років навчання дитини в школі. Спочатку діти шукають те, що кидається у вічі. Наприклад, кількість абзаців на сторінці. Поступово пошук ускладнюється. Це:
- знайти дату або іншу цифру;
- слово, набране інакше, ніж усі слова (курсивом, дрібним шрифтом);
- слова в лапках;
- слова з великої літери;
- той чи інший розділовий знак;
- слово, яке часто повторюється в тексті;
- найдовше слово в тексті та інше.
Поступово пошук за зовнішніми ознаками доповнюють завдання, що стосується змісту. Наприклад, миттєво визначити, чи є на сторінці слова дійових осіб, а чи тільки слова автора. Таке завдання спочатку пропонується лише в тих випадках, коли в запропонованому уривку йде в основному авторський текст і є поодинокі випадки вставки прямої мови, виділеної абзацам і тире. Тоді цю частину тексту добре видно. Складнішим є завданням не лише помітити слова дійової особи, а й помітити слова автора, які пояснюють, хто з дійових осіб говорив ті чи інші слова. Отже, вправи на швидкість зорового сприймання є лише малою, але важливою часткою роботи над текстом.
Під час проведення уроків корисно застосовувати зорові і слухові диктанти, наголошуючи, що речення слухових вправ читаються тільки раз, а зорових – показуються 4-7 секунд. Кожне речення записується в окремому рядку, нумерується. Після закінчення вправ школярам пропонується прочитати речення тричі у темпі скоромовки з постукуванням і ще тричі без цього.
Наступна вправа – читання з постукуванням 2-х рядків з подальшим переходом до невідомого тексту. Спочатку учні опановують два рядки тричі з одночасним постукуванням і ще тричі – без цього. Потім пропонується ще раз прочитати два опановані рядки й відразу перейти до читання невідомого тексту. Вправу теж повторюють 2-3 рази. Застосовують і такий прийом, як «буксир». Діти працюють парами: ведучий швидко веде ручкою по рядку з таким рахунком, щоб сусід не відставав більш, ніж на одне слово. Уривок береться невеликий – 15-20 рядків. Читається тричі з прискоренням. Після виконання вправ діти міняються ролями і повторюють завдання.
Наступна вправа – багаторазове читання мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту з веденням олівцем по читаному рядку. Мета – запобігти регресіям, вироблення навички швидкого читання про себе. Застерігаємо вихованців, щоб не ворушили губами при цьому, щоб олівець «рухався» по рядку плавно, без зупинок та зворотних рухів.
Якщо дитина не може переказати зміст, пропонується ще раз перечитати параграф або переказати зміст, зазираючи до книжки. У кінці кожного уроку неодмінно проводяться триразові 15 секундні стимулюючі замірювання швидкості читання вголос та мовчки. Результати заносяться до зошитів. І вчитель, і діти мають змогу стежити за тим , як поступово зростає цей важливий показник.
На швидкість читання впливають багато факторів:рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту(зміст, легкий чи складний, цікавий – нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість, друкування).
У ході читання відпрацювати інформацію допомагають три блоки. Перший – зоровий аналізатор (сприймання тексту рухом очей), другий – новий (інформація проявляється – артикулюється) і третій – слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприйнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активність пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. «Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати», - слушно казав Д. Родарі.
Щоб розвинути зоровий, мовний та слуховий аналізатор, можна використовувати цілий ряд ігор. Наприклад, гра «Добери слово». Мета її – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Дітям пропонується дібрати до слів – предметів по 2-3-4 слова – ознаки або дії. Наприклад: ялинка – гарна, струнка, зелена; книга – цікава, товста, старовинна, художня.
Гра «Як слово довше». Мета – розвивати фонетичний слух, членувати слова на склади, звуки, визначити послідовність звуків. Наприклад:змія або черв’як, зима чи весна, день або ніч.
Гра «Слова зі слова». Мета – розвивати зоровий, слуховий, мовний аналізатори, відпрацювати звуко –буквений аналіз. Наприклад: до слів з підручника ( кіт, гастроном, тканини) пропонуємо такі завдання:
а) із букв поданих слів складіть нові: кіт-тік, гастроном- астроном, гном, трон, том та ін..;
б) запишіть слова, назвавши вже вивчені букви, що позначають голосні або приголосні (тверді, мякі) звуки. Наприклад: нитка _и_ _а; кит к_ т; астроном а_ _ _о_ом
в)прочитайте слова, де збіг приголосних ППГ, ПППГ з наголосом на ІІІ складі.
Щоб збагатити словник учнів, закріпити вимову голосних та приголосних звуків, можна використати гру «Створіть нове слово». Завдання до слів , дібраних з підручник :
- Прочитайте слова одно-двоскладові з наголосом на І або ІІ скла, поясніть багатозначність або значення наведених слів:бак, мак, рак, лак, гак, так,дуб; пити, шити, бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, байка.
- Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бок; дім, дам, дим; лук, лик, лак; булка, білка, балка.
- Прочитайте слова, які різняться буквеним складом: обберуть – обдеруть, влетить – залетить, поповз – заповз.
Добру основу для навички читання й розширення кута зору можна забезпечити використання складових пірамідок (таблиць) на кожному уроці з навчання грамоти. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, читати склади, прямі і зворотні, розширюючи таким чином кут зору.
МА 1 МА
МО 2 РЕ
МА 3 ША
СА 4 ША
ПАС 5 ТА
Розширенню кута зору сприяє також читання:
- Згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії посередині колонок, наприклад:
М А
М АК
КР АН
АР МІЯ
АКРО БАТ
(Слова добираються з текстів підручника з наростаючою кількістю букв-знаків:2,3,4,5 або 3,5, 7,9 і записуються вони також пірамідою);
- гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові:
ліс
ліси
лісок
лісник
лісочок
відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання. Частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків. Тут знадобляться скоромовки, які потрібно використовувати на кожному уроці читання. Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки ході її активно тренуються органи мовлення. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.
Я паперу клаптик взяв,
Злого пса намалював
Та й приклеїв на подвір’ї,
Щоб курчат сторожував.
Два брати їжачки
Два знайшли боровички,
Двом грибам зраділи
На голки наділи.
Й поспішили
Враз до мами,
Щоб варила
Борщ з грибами.
Зайчик нахвалявся,
Що хоробрим вдався.
А вибігло мишенятко –
Під пеньок сховався.
Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають:
- вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, (ф), (ш), (с), (р);
- повторення складів (ма, мо, му, ми, та, то, ту, ти), читання смислового блока (2-3 речення), вірша (1-4 рядки) на одному диханні;
- вимова окремих звуків (л), (р), (к), (ш), (ч) та складів ла, ру,ко, шу, чи спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;
- вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м’які):ліс-лось, тон-тінь,кіл-кіль, віт-віть.
Для розвитку пильності зору та уважності, необхідних для швидкого читання , використовуються вправи такого типу:
- прочитайте речення і підкресліть слова, що позначають предмети, дії, ознаки; слова зі збігом голосних та приголосних:ПГ, ППГ,ПППГ;
- зорові та слухові диктанти.
Зорові диктанти доцільно чергувати зі слуховими. Коли проводяться вправи для розвитку зорового сприймання, одночасно вдосконалюються і слухові. Для цього добираю речення або невеликі тексти з підручника. Читаю та записую на дошці і показую на короткий час без повторення. Це спонукає дітей зосередитися, прочитати уважно і швидко текст, а потім відтворити його. Обсяг речень збільшується поступово, а час показу або читання обмежую. Приблизні тексти диктантів:
1клас. Іде дощ. Тане сніг. Коля захворів. Поле опустіло .
2клас. Читай книгу. Славко йшов зі школи. Зеленіють сади і поля. . наша сім’я живе дружно. Був теплий весняний день. Насунула важка хмара.
В ході читання очі дітей рухаються не лише зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресії? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки. Це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання , але не розуміння тексту. Щоб позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння , треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова - як для усвідомлення, так і для прочитання (слова з багатьма приголосними). Перед читанням слова записуються на дошці, разом із учнями аналізуються, особливо потрібно приділяти увагу слабшим школярам. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд , рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто дитина робить менше зупинок. Перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати. Внаслідок цього знижується темп читання, логічний зв'язок слів.
Після першого разу дітям пропонується прочитати цей текст знову, але уже з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2-3 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу, робиться пауза, щоб діти розслабились. При цьому вони виконують корисні вправи, наприклад, кругові рухи очима, головою, струшують руки, потягуються тощо.
На уроках учні мають опанувати прийоми різноманітних видів уміння читати : беззвучне (з гальмуванням внутрішнього приговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; наскрізне – для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне – для критичного розбору; партитурне – швидке,динамічне. Відпрацюванню цих прийомів сприяють ігри, які використовують на уроках.
- «Поза – розслабитись». При слові «поза» діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові «розслабитися» - відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. Відпочинок – 10-20секунд.
- «Засічка - кидок». При слові «кидок» всі починають читати для фіксування часу, коли пролунає «засічка»,школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд,відпочивають 10-20 сек.
- «Буксир». Спочатку веду, беручи «на буксир» весь клас. Потім сильніший учень- слабших товаришів. Тривалість - 2-3 хв., повторювати 3-4 рази на урок.
- «Блискавка». Вправи спрямовані на прискорення сприймання тексту. Школярі читають різні тексти у звичному для себе темпі. . при слові «блискавка» вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують прочитане.
- «Віконце». Використовують фразо скоп, рядкостоп (прямокутник 10/20 см з прорізом на рядок чи абзац. Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.
- «Розсипані склади». З поданих слів утворюють слова.
- «Луна». Один школяр(сильніший) читає, а другий, як луна, повторює читання першого.
На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного читання, свідомого, виразного читання.
Гра знімає нервове напруження, допомагає естетично оформити навчальний матеріал, а дітям емоційно сприйняти його. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. На уроках читання варто використовувати такі пам’ятки:
- Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;
- перегляньте побіжно текс, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;
- при читанні будьте уважними до кожного слова , речення;
- опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь, якщо збагнули зміст;
- після кожного абзаца робіть паузу;
- намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;
- запам’ятайте героїв, послідовність подій;
- спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?
- Уміння виразно читати.
- Перечитайте, визначте про що йдеться;
- подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;
- складіть за картинкою або запитаннями розповідне, окличне речення;
- прочитайте одне й те ж речення з різною інтонацією;
- визначте,які думки і почуття треба повідомити слухачам;
- доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;
- уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;
- визначте темп, тон кожного уривка.
- перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить.
- Уміння відповідати на запитання.
- Уважно прочитайте текст;
- позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;
- знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;
- проконтролюйте себе;
- Як коротко переказати прочитане.
- Перечитайте текст, виділяючи в ньому основний зміст і запам’ятовуючи його послідовність;
- виділіть основні смислові частини тексту;
- складіть план і запишіть його;
- перекажіть весь текст, зазираючи до книжки;
- перекажіть своїми словами за планом.
Прийоми роботи в системі читання
В ході ознайомлення дітей з ліричним жанром можна користуватися різноманітними прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати і говорити , допомагають формувати уявлення учнів про віршовану форму-риму, систематизувати читацький кругозір, характеризувати авторів виучуваних творів , швидко розучувати вірші.
I. Ознайомлення з римою.
На початку уроку вчитель залучаю дітей до гри «Схожі хвости». Учні добирають схожі за звучанням слова на запропоновані класоводом. Потім продовжують гру самостійно: називають слова і шукають подібні їм за звучанням.
Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…
Суниця – спідниця, синиця, одиниця…
Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…
Їжачок – черв`ячок , павучок , бичок…
У підсумку гри вчитель наголошує, що однією з характерних ознак віршованих творів є рима, після чого ознайомлює школярів з віршем, який має стати змістом уроку.
II. Вірші і рими.
Користуючись цим прийомом, учитель практично ознайомлює дітей з римою. На дошці записані рядки віршів. Школярі «відновлюють» чотиривірш на основі рими змісту. Пропонуються тексти з творів М. А. Познанської.
О такій порі,
Вранці на зорі,-
Поле прокидається,
Колос наливається.
Поле прокидається
Вранці на зорі , -
Колос наливається
О такій порі.
Киця любить, як по спинці,
Як дарують їй гостинці,
Гладжу киценьку свою,
Кашку, молочко даю.
До нас, я чула, морозець,
Уже і вересню кінець.
Прийде вночі сьогодні.
Настали дні холодні.
Вчитель помічає, що добре чуття рими допомагає дітям легко і швидко запам`ятовувати вірші. Після цього починається основна частина уроку, під час якої учні і розучують віршований твір.
III. Рими та зміст.
Чи легко писати вірші? Над цим питанням учні замислюються, коли слухають розділ з роману-казки М. М. Носова «Як Незнайко складав вірші». Узагальнення допомагає зробити вчитель у короткій заключній бесіді. Після цього учні ознайомлюються з цікавим віршованим твором одного із дитячих поетів.
IV. Рима – характеристика вірша.
Учитель промовляє рими і пропонує учням пригадати знайомі рядки, назвати автора. Урок присвячується ознайомленню з віршами того поета, твори якого діти пригадували і читали.
Рими : журавель – сто земель, поріг – пиріг, бичок – їжачок - бочок.
Діти декламують рядки з віршів П. М. Воронька:
Облітав журавель
Сто морів, сто земель…
По дорозі біг бичок,
Бачить: лізе їжачок.
Як лизне його бичок,
Поколовся – та в бочок.
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки смажив , поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав , що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Учні пригадують інші рядки з віршів, виділяють рими, складають загадки. Одержують завдання підготувати подібні загадки за віршами П. Воронька удома, що на наступному уроці запропонувати їх однокласникам.
Далі урок проходить за схемою , розробленою вчителем для ознайомлення з творчістю П. М. Воронька.
V. Відгадай риму.
Вправа формує в школярів почуття ритму й рими.
Організовуючи вступну частину, класовод пропонує вихованцям прослухати вірші і відгадати риму – останнє слово. Якщо матеріал за хрестоматією учні читають один із віршів Г. Бойка, то матеріал для вправи може бути таким:
Художниця
Малювала тигра внучка:
Замість тигра вийшла … (Жучка).
Левенятко
Ось левенятко головате -
Зуб зламав об … (мармелад).
Зайчик
Довгі вуха, куций хвіст.
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував –
Нам капусту попсував.
Довгі ноги, скік та скік!
Ми погнались, він - … (утік).
Кіт-рибалка
Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
- От якби зловить мені
Карася в … (сметані).
VI. Пригадай вірші.
Учитель промовляє речення і попереджує школярів, що у цій фразі є 4 назви творів знайомого їм поета. Хто він, які назви діти почули?
Перед святом два хлопчики і Марина Дмитрівна принесли проліски.
Учні називають: поетеса – Наталя Львівна Забіла. Її твори – «Перед святом», «Два хлопчики», «Марина Дмитрівна», «Проліски».
Обов`язково слід пригадати рядки з цих віршів і прочитати їх. Тепер діти готові будуть взяти участь у змістовній бесіді про поета , читати і аналізувати його твори, які становлять зміст уроку.
Вдома діти переглядають книжки Н. Л. Забіли, уважно перечитують назви творів, складають загадки про товаришів.
Учитель теж може підготувати речення-загадки, використовуючи такі назви віршів Н. Л. Забіли: «На нашім лузі», «Кульбабки», «Кізонька», «Два хлопчики», «Кривою стежкою», «По гриби», «На прогулянку», «Бабусин песик».
VII. Якщо ти добре знаєш вірші…
Ця вправа ігрова і проводиться тоді, коли учні вже добре знайомі з творчістю певного поета.
Учитель повільно читає оповідання, діти повинні розпізнати назви віршів, запам`ятати . А потім назвати їх, почитати деякі уривки з цих творів.
По гриби
За вікном був сонячний ранок. Дбайлива бабуся Марина Дмитрівна збирається разом з онуком на прогулянку. Сьогодні вперше в житті маленький Андрійко йде по гриби.
- Котра година? – хвилюється хлопчик.
- Уже сьома, - відповіла бабуся. – Треба поспішати!
І ось нарешті ліс . Як хороше!
- Бабуню, дивись, он на гілці пташка! А ось метелик! – вигукує радісно хлопчик.
- Андрійку, поглянь туди, - і Марина Дмитрівна показала рукою на високу сосну, по якій весело стрибали дві білки.
А як зраділи бабуся з онуком , коли до кошика Андрійка потрапив перший маслючок. А за ним сироїжка й лисичка. І навіть боровик! День промайнув непомітно. Вже й додому час!
А коли лісовою кривою стежкою весело пробігли два хлопчики і золотокоса дівчинка з повними кошиками грибів, Марина Дмитрівна з сумом сказала :
- На жаль, і нам треба повертатися , Андрійку!
Малюк підбіг до бабуні, взяв її за руку, і вони вирушили додому.
Такі заняття можуть бути цікавими і для проведення в колі сім`ї.
Учитель теж може скласти оповідання використовуючи назви творів Н. Л. Забіли : «На Дніпрі», «Ранок», «Хороша погода», «Золотокоса дівчина», «Два хлопчики», «Черепаха», «На прогулянку», «Кораблик», «На свято», «Веселий корабель».
VIII. Розрізняй вірші знайомих поетів.
Читацька культура передбачає, що знання літератури виявляється не лише у фактичному запам`ятовуванні творів, але й у засвоєнні специфіки творчості кожного письменника. Почути й розрізнити – ось суть даної вправи. Подібні завдання потрібно давати тільки тоді, коли рівень начитаності учнів стане достатнім. Роботу такого типу доцільно організовувати у вступній частині, де учні матимуть змогу впізнати рядки поета, вірші якого стануть змістом всього уроку.
IX. Розучування віршів за опорами.
Прийомів заучування віршів існує багато. Але найбільш продуктивним у віці 3-9 років є ті, що базуються на дитячому уявленні , збереженні у пам`яті певних картин, опорних слів.
Порядок роботи такий:
1. Учитель читає вірш. Діти слухають.
2. Читаючи вірш удруге, класовод прикріплює малюнки (аплікації) або таблички зі словами і просить вихованців тихесенько прочитати слова.
3. Учитель пропонує учням читати вірш разом, дивлячись на малюнки (слова), повторюючи за ним не лише текст, а й інтонації.
4. Школярі хором починають читати вірш, орієнтуючись на ілюстрації або текст (слова). Учитель допомагає тоді, коли дітям важко точно відтворити текст.
5. Майже завжди, після того як учні тричі повторять вірш, вони спроможні прочитати його напам`ять. Зрозуміло, що класовод їм допомагатиме, але так, щоб читання вірша не припинялося.
Розучування української народної пісні «Ходить гарбуз…».
Під час читання вірша та показу ілюстрацій на дошці з`являється така серія аплікацій:
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі і здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, і здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі і здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі і здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі і здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
– Я і здержав увесь рід!
- Ой ти, гарбуз, ти перистий,
Із чим тебе будем їсти?
– Миска пшона, кусок сала –
От до мене вся приправа!
X. Слухай слова, пригадуй вірші.
Коли вже учні набули досвіду у сфері поезії, то цей прийом дуже ефективний. Він допомагає збудити дитячу уяву, активізувати пам`ять.
Вступна частина уроку під час ознайомлення з лірикою поетів XIX - початкуXX ст. може будуватися таким чином : учитель промовляє слова – діти пригадують вірші.
Добре, якщо на дошці будуть записані прізвища поетів, чиї вірші пригадуватимуть школярі : Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Олександр Олесь.
Опорні слова:
1. Вода. Якір. Долина. Калина.
2. Горбочок. Садочок. Хатинка. Дитинка.
3. Села. Сонце. Холод. Повітря.
4. Сонечко. Струмки. Гай. Квітки.
Діти пригадують :
«Тече вода з-під явора» (Т. Шевченко)
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина…
«На зеленому горбочку» (Леся Українка)
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка…
«Дрімають села» (Іван Франко)
Дрімають села. Ясно ще
Осіннє сонце сяє.
Там холодом осіннім вже
В повітрі повіває.
«Весна» (Олександр Олесь)
Скоро сонечко пригріє,
Потечуть струмки,
Темний гай зазеленіє,
Зацвітуть квітки..
Ці вправи можуть стати надзвичайно цікавими, якщо загадки разом з дітьми складатимуть і їхні батьки.
Подібні заняття корисні не лише дітям, а й дорослим.
Завдання для покращення швидкості
техніки читання
Завдання 1.
Повправляйся у читанні скоромовок, спочатку повільно і правильно читай кожне слово, потім правильно і швидко, швидко і голосно, дуже швидко і напівголосно.
Сумно сомові самому.
Сидьми сом сам сидів.
Самого сома сум схопив.
Сім сусідів скликав сом:
Сміх і співи за столом!
Завдання 2.
Прочитай скоромовки так, як і попередні, підкресли букву, яка найчастіше повторюється у них.
Сміх та сніг
Ніс сміхунчик сміху міх –
Сміх розсипався на сніг.
Зубр на зрубі
Зупинився на зрубі зубр,
Задивився зубр на зруб.
Завдання 3.
Прочитай уважно слова. Скажи, чим вони відрізняються, яке значення має кожне з них?
День сіл завод стан
пень сіль заводь стань
льон хлюпати мій-змій день
льонар лопати зуб-зубр пень
Завдання 4.
Прочитай розмову між особами, про що чи про кого вона?
Знайди слово, яке сховало жарт.
- Ну, хлопці, їдьмо.
- Та ще не запрягли.
- Дарма, дорогою запряжемо.
Завдання 5.
А тепер, читаючи слова, придивися, як може змінити значення слова одна буква?
Куштувати – покуштуйте морозиво.
Коштувати – скільки коштує морозиво.
Завдання 6.
Перечитай ці дорогі і милі слова, які зних ти найчастіше вживаєш і коли? Намагайся їх вживати щоденно і станеш найласкавішою дитиною.
Бабуся, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабка, бабці, баба.
Дідусь, дідусик, дідуньо, дідунько, дідусенько, дід, дідок, дідо, дідик.
Мамуся, матінка, мамочка, мама, мамонька, ненька, мамуся, матір.
Татусь, татко, тато, таточко, татусик, батько, батечко, татуньо.
Завдання 7.
Перечитай ці групи слів. Подумай, запитай старших із твоєї родини, ким вони тобі доводяться?
Сестра, сестричка, сеструня, сестриця, сеструся, сеструнця, сестронька.
Братик, братко, братечко, братусь, братунь.
Побратим, побратимко, побратимець, побратимчик.
Посестра, посестриця, посестрина, посестронька.
Дядько, дядечко, дядьо, дяденька.
Завдання 8.
Прочитай розмову бабусі Теклі з онуком Андрійком.
Моя бабуся Текля завжди нагадує про те, що хліб святий.
- А що, бабусю, хліб святий? Як Бог?
- Так, Андрійку, святий, бо його ростили, онучку. Хліб усіх на світі тримає. У ньому праця тисяч людей. Віра і надія на краще життя. Без хліба людина жити не може. Навіть у молитві до Бога людина просить дати їй хліба щоденно.
- Бабусю, а де вирощують хліб?
- На нашій багатій і щедрій землі. У нас такі гарні хлібні поля. Глянеш – то зеленіє, то половіє, то жовтіє.
- А то наш татусь з дідусем збирали його комбайном?
- Так, онучку, так, рости і ти щасливим і здоровим і дбай, щоб наша Україна була завжди хлібною державою.
Завдання 9.
Прочитай швидко, але правильно кожне слово. Скажи, які слова легше було читати – односкладові, двоскладові чи трискладові?
Зуб дам лити хатина
зруб там пити хустина
зріз дім мити капуста
звір дим шити буряки
двір дум замок кавуни
Завдання 10.
Прочитай антоніми, додаючи слова, які пропущені.
Добре – погано білий - чорний
Високий – низький ранок - …
Широкий - … небо - земля
День – ніч весело - …
м’який - … добий - …
Завдання 11.
Прочитай кілька речень тексту.
Дівчата пішли у ліс по ягоди, хлопці – по гриби. Коли назбирали повні кошики, сіли відпочити. Дівчата пригощали хлопців ягодами, а хлопці
дівчат – грибами. Хлопці свої гостинці поїли. А що робити дівчатам?
Взяли вони грибки і понесли додому, щоб посмажити і пригостити маму чи бабусю.
Чи зустрічалися тобі такі слова: кошики, гриби, ягоди, хлопці, додому, бабусю.
Завдання 12.
А це завдання виконай увечері, коли вся родина буде вдома. Прочитай їм розповіді, які про себе складають школярі. Можливо, ти пізнаєш десь і себе?
Шкільний фольклор
Батько:
- Коли ти виправиш свої двійки?
Син:
- Не знаю, татку. Очевидно, не виправлю, бо наша вчителька не залишає журнал у класі.
***
- Невже ти, Петрику, не можеш скласти в голові два і п’ять, що рахуєш на пальцях?
- Атож: голова в мене одна, а пальців цілих п’ять…
***
- Татку, а ти можеш писати у темряві?
- Думаю, що можу.
- Тоді вимкни світло і підпиши мій щоденник.
***
- Не бійся, мій маленький, дядько-лікар нічого тобі не зробить.
- Тоді навіщо ми до нього прийшли?
***
Стукає хтось у двері. Маленька дівчинка, залишившись у хаті одна, запитує:
- Ти хто? Злодій?
***
- Мамо, яка завтра буде погода?
- А це, синку, залежить від синоптиків.
***
Мама:
- Ти замінила воду рибкам в акваріумі?
Дочка:
- Ні, вони ще не випили ту, що я вчора налила.
Завдання 13.
Прочитай правильно слова із числом 100.
Про100 про100та 100дола
Завдання 14.
Спробуй прочитати ці слова у парі.
Лебединий (клекіт, зграя, вірність, пісня).
Голубиний (хатка, воркотіння, ніжність).
Орлиний (лет, гніздо, дух).
Перепелиний (спів, лан, журба).
Соколиний (зір, край, вдача).
Лелечий (клекіт, вірність, доброта).
Єдиний (край, мама, батьківщина).
Калиновий (цвіт, жар, сопілка).
Терновий (хустка, цвіт, вінець).
Журавлиний (ключ, журба, клич).
Завдання 15.
Прочитай тексти. Як ти гадаєш, чи можна їхній зміст віднести до нісенітниць?
На веселчаній дузі
Слон з’՚їжджає на козі.
А гніда коза везе
І слону таке верзе:
«Гілок з вишень погризу,
Двох таких, як ти, звезу!»
Вовченя, вовчиха з вовком
Утекли у вушко з голки…
Не знайшли мисливці сірих,
Бо згубилась голка в сіні…
Завдання 16.
Прочитай підряд всі букви, встанови межі слів і речень.
Жовтеньдругиймісяцьосенібагатацьогорокуосіньнафруктитаовочі.
Завдання 17.
Проглянь слова, в яких десь заблукала буква. Знайди і допиши її. Тепер правильно прочитай ці слова.
айворонок, аба, сніинка, ало, арко, или, ито, інка.
Придумай слова, де буква ж була б третьою (ножі, лижі).
Завдання 18.
Проглянь словосполучення. Доповни їх пропущеними словами. Правильно про читай кожне слово.
У слона – слоненя.
У тигриці - … .
У… - левеня.
У вовчиці - … .
У гуски - … .
У… - теля.
У вівці - … .
У… - кошеня.
Завдання 19.
Як можна перетворити козу у вовка, в лиску, в барса? Прочитай ланцюжок перетворення слів:
Коза – поза – пола – полк – вовк;
Коза – лоза – луза – лупа – липа – лиска;
Коза – кара – фара – фарс – барс.
Завдання 20.
Склади слова із чотирьох букв, які починаються з кр… . Прочитай їх правильно: крик, кран, круг, крос, крем.
Завдання 21.
Склади слова, які б починалися звуками, що входять до слова космос.
Космос - сом – сум - … .
Завдання 22.
Прочитай веселинку повільно і тихо, потім прочитай швидше і голосніше. Знайди, якими словами тут передається веселість.
Складне завдання
Оля виправити двійку
Намагалася давно.
Дав учитель їй лінійку
Й каже: «Виміряй вікно».
Спалахнули в Олі щоки,
Оля руки розвела.
-Це вікно таке широке,
А лінієчка – мала…
Завдання 23.
Проглянь тільки оченятами цей рядок складів: ДО, ДВО, ДИ, ДІ, ДА, ДЯ, ДУ, ДЮ, ДЕ, ДЄ. Вдихни повітря стільки, щоб вистачило вголос вимовити правильно ці склади. Ще раз перевір себе, чи достатньо тобі було повітря. Перечитай, вимовляючи голосно ще такий рядок складів: КО, КУ, КА, КІ, КЕ, КИ. тобі легше було їх вимовляти.
Завдання 24.
Із розкиданих тут складів склади такі слова: лужок, ріжок, кожух, жінка, кажан, ліжко.
Жко жок жан
Лі ко жок
Ка рі ка
Лу жін. жух
Завдання 25.
Дивлячись тільки на крапочки по центру піраміди, вимовляй слова:
а) РО • СА
КО • СА
КО • САР
ТРА • ВА
РІЧ • КА
РОБ • ОТА
б) УЧ • НІ
ШКО • ЛА
ЗО • ШИТ
РУЧ • КА
КАР • ТА
ПАР • ТА
ЖУР • НАЛ
ВЧИ • ТЕЛЬ
Завдання 26.
Прочитай уважно слова: весела, галявина, запашна, конюшина, беззахисна, конвалії, дзвіночки, ялинка, горобина, полин, ясен. А тепер визнач, котрому із слів належать ці букви;
ГЛВН, ШПШН, ПЛН, ДЗВНЧК, КНЛВ, ГРБН, ВСЛ.
Завдання 27.
Прочитай уважно «пірамідки» слів, скажи, про що вони. Які квіти цвітуть весною, а які – влітку.
СОН МАК
РЯСТ ІРИС
БУЗОК ЛІЛЕЯ
НАРЦИС АЙСТРА
ТЮЛЬПАН ТРОЯНДА
ПРОЛІСОК ЛАСКАВЦІ
КОНВАЛІЯ ГЛАДІОЛУСИ
ПІДСНІЖНИК ЧОРНОБРИВЦІ
Завдання 28.
Із цих букв склади назви квітів :
ОРТЯАДН ЯЛІЛЕ
МАРОШКА ПАНТЮЛЬ
ЙАРАТС ЦИСНАР
Завдання 29.
Читаючи, будь уважний. Тут поставлено тобі «пеньочки», знайди їх і поміть у своїй пам`яті.
Садочок річка дочка дубочок
Садочок стрічка дочка дубочок
Садочок річка квочка садочок
Віночок річечка дочка дубочок
Садочок річка сорочка кленочок
Ніс руки там пень
Ніс роки там пень
Ріс руки нам день
Ніс раки дам пень
Завдання 30.
Правильно і швидко прочитай слова у колонках. Знайди ті, які потрапили сюди випадково. Вони є зайвими. Подумай чому.
Бублик кролик слово
Булка котик словник
Батон кремінь вислів
Бетон кротик слива
Банка крашанка славити
Завдання 31.
Допиши до початку слів (у колонках) букви, щоб вийшла нові слова (соловей, сонце, намисто).
С С Н
Сосо на
Сол сон нам
• • • • • • • • • • • •
• • • • • • • • • • • • • • •
Завдання 32.
Прочитай скоромовку спочатку уважно і повільно, поті швидше і дуже швидко.
Зоя і Зіна знайшли лозини.
Лозина до лозини – і зроблені корзини.
Зоя і Зіна взяли корзини,
Взялись завзято кизил зирати.
Завдання 33.
Розсипались слова, збери їх. Правильно прочитай у різних темпах (повільно, нормаль, швидко).
АВЗАРТ ЧРОВА СДЬОГІНО
Завдання 35.
Чи знаєш ти, як швидко ходить черепаха? Так, так! Дуже повільно. Отож, прочитай виділений текст «черепашим темпом».
Я знаю, що чайки живуть на морі, чабани - в горах, а чайники – на кухні. Черепахи живуть у піску, черв`яки – в землі, а опудало – на городі…
Прочитай ще раз цей текст, приєднуючи всі інші слова до головних і прискорюючи темп.
Завдання 36.
Прочитай повільно загадки. Придумай відгадки. Утвори їз відгадок кросворд.
У пароплава на борту
я висну в будь-яку погоду.
А тільки з`явиться в порту,
я першим кидаюсь у воду.
- Що ти, донечко, шепочеш?
І чому це ти не спиш?
- Я, матусю, спати хочу,
але треба вивчить…
В
Я
Завдання 37.
Знайди у цих словах наскрізну букву. Скажи, які звуки вона тут позачає?
Буфет фікус
Шофер фокус
Кофта ферма
Фуфайка форма
Завдання 38.
Прочитай скоромовку у темпі «швидкого поїзда».
Мила молитись не вміла,
Мила Мила з рук не змила,
Мама милила уміло,
Мама з Мили змила мило.
Завдання 39.
Прочитай текст-загадку. Придумай відгадку. Визнач кількість складів у слові-відгадці, постав наголос.
Хтось весь час говорить так: - Втік?
-Так.
- Втік?
-Так. (Го…..к)
Завдання 40.
Щоб утворити нове слово, треба взяти з першого слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю, а з четвертого – четверту, з п՚ятого - п՚яту і т. д. Випиши це слово у дужки.
1. Дятел, жНива, стіна, круПа, гастРоном, молокО(……).
2. Білка, зАмок, таНок, сарДелька, райдУга, ліхтаР, шипшинА(…..).
3. Блискавка, гРад, прАвда, квіТка(……).
Завдання 41.
Із слова сторінка можна скласти понад 20 слів. А скільки ти можеш скласти? Спробуй. Записуй їх під номерами.
Сторінка 1) 2) 3) 4)
Завдання 42.
Прочитай уважно колонки слів, знайди, які інші слова сховалися
у них?
пиРІГОСАдоксоБАКа
НІЖкаоРАНКАтРАКтор
лиПЕНЬмаГАЗинтРОТуар
жНИВАЛИСТоксНІЖинка
ведМІДЬсТАНЦІякуРІПКА
Завдання 43.
Прочитай плавно колонки слів. Постав наголос. Склади два речення за зразком.
Дитина глибока цвіте
Квітка маленька тече
Річка жовта настає
Дощ теплий моросить
Світанок літній спить
Зразок: Маленька дитина спить.
Завдання 44.
Склади слова, постав наголос. Прочитай їх.
та вари
ло ТО рік
си лока
Знайди серед них слово, яке має м’який приголосний.
Завдання 45.
Прочитай слова з протилежним значенням. Постав наголоси. Склади за зразком два-три речення.
Говорити – мовчати просто – складно
Білий – чорний сире – сухе
М’який – твердий пухнастий – гладенький
Холодне – гаряче кисле – солодке
Зразок: Сніг білий, а ворона – чорна.
Завдання 46.
Яке із речень ти прочитав складами, складами і словами, тільки словами? Перевір себе.
1. Жили-були собі брат і сестра, півник та курочка.
2. – Нова книга! Який я радий, - каже хлопчик.
3. Ти прочитаєш у книзі багато цікавих оповідань про добрих і злих людей, про веселі і смішні події.
Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання
Гра „Розвідники”
На столі 20 предметів, закриті газетою. На деякий час газета забирається, діти розглядають предмети, торкаються, рахують. Вчитель закриває їх. Діти записують слова, які запам’ятали.
Гра „Чарівна паличка”
Клас ділиться на дві команди. Проводиться швидко, вчитель показує на когось, а той називає: гору, пісню або ще щось на вимогу вчителя. Виграє та команда, що набрала більше балів.
Гра „ Добери слово”
Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та ін.
Гра „Назви ознаку”
Вчитель називає слово – назву предмета, а учні повинні назвати його ознаки.
Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле і т.д.
Перемагає той, хто назве найбільше ознак.
Гра „Назви точно і швидко”
Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно виконує.
Кухар – варить... Двірник –
Учитель - Письменник –
Лікар - Продавець –
Гра „Навпаки”
Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.
Високий – низький Багатий –
Широкий - Веселий –
Великий - Добрий –
Чорний - Твердий –
Гра „Назви слово”
Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають один склад ( два склади, три склади...). Гра проходить „ланцюжком”. Перемагає той, хто назве останнє слово.
Гра „Відлуння”
Учитель називає слова, а учні хором – останній склад. Ігрова ситуація: „Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Кругом дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння.”
Ліс – ліс, дерево – во, квіти –ти, ромашка – ка, соловейко – ко, трава – ва...
Гра „Яке слово довше”
Мета – розвивати фонематичний слух, членувати слова на склади, звуки, визначати послідовність звуків. Рекомендую пари слів: година чи хвилина, змія або черв”як, день чи ніч, зима або весна.
Гра „Веселі рими”
Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього рими (так, щоб останній склад повторювався).
Наприклад, гілка – бджілка...
Олівець - ...
Бичок - ...
Лисичка - ...
Кішка - ...
Гра „Продовжуйте”
Учитель читає речення, а діти повторюють останній склад останнього слова, виразно, дотримуючись інтонації.
Ще зелені боби – би – би – би.
Стоїть у глечику вода – да – да – да.
Ми знайшли вужа – жа – жа – жа.
Укусила ніс оса – са – са – са.
У лисиці є нора – ра – ра – ра.
Вправи на вироблення уміння орієнтуватися в складах слова, його значення
Завдання 1.
Прочитай склади, «скачучи», як зайчик, з однієї купинки на іншу.
А О І И
Н Н В М
Чи вийшли у тебе такі склади:НА,АН,НО,ВІ,МИ?
Знайди і прочитай тут цілі слова (НОВІ, МИ). А що вони означають? Створи свої слова з цими складами.
Завдання 2.
Читаючи на «хвилях», твори слова:
МО РЕ СО ЛО НЕ
ВО ДА ТЕП ЛА
Про що тобі хвильки?
Зроби зі слова РОГИ слово ГОРИ, а зі слова КІТ слово - ТІК.
Завдання 3.
Прочитай букви, буквосполучення, слова у рамках. Зверни увагу на те, як утворюються слова. Знайди нові слова,які заховані всередині.
|
С |
|
СИР |
|
СИРОЇ |
|
СИРОЇЖ |
|
СИРОЇЖК |
|
СИРОЇЖКА |
|
|
|
ДЖ НО |
|
ДЖМ НОЖ |
|
ДЖМІ НОЖИ |
|
ДЖМІЛ НОЖИЦ |
|
ДЖМІЛЬ НОЖИЦІ |
Завдання 4.
Спробуй самостійно скласти слова, дописуючи по одній літері у рядку. Які слова вийшли? Що вони означають?
|
Х |
Ж |
М |
|
ХЛ |
ЖУ |
МО |
|
ХЛІ |
ЖУР |
МОР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 5.
Склади слова за спрямуванням стрілочок. Що вони означають, поясни.
КО РО ВА
ЗА СА РТА
Завдання 6.
До поданих приголосних додай будь – які голосні та склади з ними різні слова.
Завдання 7.
Розсипались слова. Збери їх. Скажи, які ще слова можна скласти з цих букв?
Н О А К Х
Ч К Е Р Б Л
С О Й І
Завдання 8.
Допиши слова, скажи, що вони означають? Придумай свої малюнки. Прочитай ці слова за складами, а потім плавно. Спробуй визначити в них наголос.
|
Ж |
Д |
|
ЖО |
ДІ |
|
ЖОР |
ДІЖ |
Завдання 9.
Прочитай слова, дивлячись у центр на крапку.
ДІ ДОК ДІ ТИ
ДУ БОК БОР СУК
ДИ МОК СО БОР
Я МА МА ЯК
Я ВІР ВО НА
ВО ДА ВО ЛЯ
А які слова тут вийшли?
РІС ВОД
З НІС ЗА МОК
РОБИВ МІС
Завдання 10.
Додай потрібні склади, що утворилися слова. Правильно прочитай їх.
РО СА
ПРО КА
РА НА
ВОРО НОК
СОРО СО
СЕ ЛИ
МО ЛО
ВО РЕ
ЛИ НИ
МА ВА
НИ КИ
ЛО ВИ
НО СИ
Завдання 11.
Прочитай слова із цих букв.
Завдання 12.
Допоможи словам коло, мак утворити інші слова. Прочитай їх спочатку складами, а потім плавно.
КОЛО МАК
КОЛО-БОК МАК-АР
КОЛО-ДА МАК-АКА
КОЛО-НА МАК-АРОН
КОЛО-С МАК-ЕТ
КОЛО-ДЯЗЬ МАК-УХА
КОЛО-ША МАК-УЛАТУРА
Чистомовки для фонетичної зарядки
Використання чистомовок, на уроках читання у молодших школярів допомагають вдосконаленню навичок читання. Якщо послідовно приділяти увагу натупним чинникам, то швидкість читання збільшується. Використання чистомовок допомагає вдосконалювати навички чіткої вимови, розвивати мислення дітей, відпрацьовувати дикцію. Робота з чистомовками спрямована ще й на уточнення артикуляції та закріплення звуковимови приголосних звуків. Звуки даються у визначеній послідовності, з врахуванням складності їх вимови.
Які ж основні напрями практичного використання чистомовок?
1. Формування правильної звуковимови, виразності мовлення.
Використання чистомовок часто є одним з найбільш ефективних способів відробітку, закріплення звуків в мові. При цьому разом з готовими варіантами можна самим придумувати слова на звук, що вивчається, складати фразу, а до неї чистомовку. В цілях автоматизації звуку, розвитку артикуляційної моторики, чіткої дикції, виразності мови рекомендується вимовляти чистомовку кілька разів, виконуючи при цьому різні завдання.
1.Автоматизація звуку, робота над виразністю, дикцією.
-вимовляємо з різною інтонацією (питальна, окличною, із сумом і так далі);
-вимовляємо голосом різним по тембру (як ведмедик, як мишка);
-вимовляємо тихо або голосно;
- в різному темпі (повільно або швидко);
- міняючи місце логічного наголосу (ударяємо молоточком на різні слова).
2. Розвиток фонемного слуху, звукового і складового аналізу і синтезу.
Чистомовки сприяють привертанню уваги дітей до звучного слова, його звукового і складового складу.
- додаємо склад з певним звуком;
- крокуємо по складах;
- закінчимо чистомовку (вибираємо слово з відповідним складом) ;
- повторюємо без помилок;
- поміняємо звуки.
3. Вдосконалення лексико-граматичного ладу і зв'язної мови.
На матеріалі чистомовок можна учити дітей змінювати форму слова, утворювати слова, погоджувати їх між собою, вживати приводи, складати пропозиції і невеликі оповідання:
-змінюємо форму слова ;
-відповідаємо чистомовкой на питання (ознаки, дії) ;
Ра-ра-ра - яка дітвора? Ра-ра-ра - весела, шумна, дружна дітвора.
Ра-ра-ра - що робить дітвора? Ра-ра-ра - грає, наспівує, танцює дітвора.
-підбираємо слово із заданим звуком (з опорою на слова-ознаки) ;
-відповідаємо чистомовкою на питання (можна використати схеми, малюнки) :
Ла-ла-ла - де дзиґа ? Ла-ла-ла - в столі дзиґа , на столі дзиґа , під столом дзиґа.
називаємо слова, протилежні за значенням :
Ра-ра-ра - висока гора. Ра-ра-ра - низька гора.
Ро-ро-ро - повне відро. Ро-ро-ро - порожнє відро.
Використовуються ці вправи як тренувальні перед читанням, як цікавий елемент уроку, як пауза для відпочинку, як елемент знайомства з римою в процесі засвоєння ліричних віршів. Доречно використовувати чистомовки на уроках читання й навчання грамоти під час ознайомлення зі звуками, буквами, їх будовою, зображенням.
Використовують чистомовки як ігрові форми, що сприяють розвитку в учнів пам'яті, уваги, уяви, швидкості реакцій та викликають інтерес до читання.
Лі – лі – лі – відлетіли журавлі,
Ли – ли –ли – дні осінні пройшли.
Ло – ло – ло – вже все снігом замело,
Ни – ни – ни – будем ждати ми весни.
* * *
Ець – ель –ець – подув сильний вітерець,
Аї – аї – аї – облітає листя в гаї,
Го – го –го – ми збираємо його,
Ас – ас – ас – принесем його в клас.
* * *
Ер – ер –ер – все ясніє відтепер,
Ар – ар – ар – вже закінчили буквар,
Мо – мо – мо – читанку читаємо,
На – на – на – в нас п”ятірка не одна.
* * *
На – на – на – в лісі виросла сосна,
Ка – ка – ка – і висока і струнка,
Ять – ять – ять – шишки з гілок вже висять.
Ать – ать – ать – шишкарі до нас спішать.
* * *
Рі – рі – рі – прилетіли сну грі,
Уг – уг – уг – звеселіло все навкруг,
Ра – ра –ра – ми зустріли снігура,
Ки – ки – ки – всі дивились залюбки.
* * *
Ик – ик – ик – на стіні висить рушник,
Ні – ні – ні – там узори чарівні,
Ри –ри – ри – різнобарвні кольори,
Им –им – им – я любуюся ним.
Кошеня навкруг дивана
Ходить рано-рано-рано.
Сонні очі продира:
- Де нора-нора-нора?
А. Камінчик
* * *
Чечір-вечір, чечір-вечір.
Хтось воркує біля печі.
Чорні лапи, вуса, ротик,
Чечір-вечір, чорний котик!
Г. Чубач
* * *
Чи то лис, чи то ліс,
Чи то кинь, чи то кінь,
Чи то кит, чи то кіт –
Звуки плутати не слід.
* * *
Гулі, гулі –
Такі очі, як моргулі,
Чинки, чинки –
Такі очі, як починки,
Чата, чата –
Такі очі, як горщата.
* * *
Ко-ко-ко – вип’єм молоко.
Ок-ок-ок – маленький жучок.
Ки-ки-ки – смішні малюки.
Ик-ик-ик – засміявся Петрик.
Юк-юк-юк – великий дрюк.
Ку-ку-ку – витягни цю нитку.
* * *
Жив жучок
Між бурянами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив,
І не тужив,
Жовтим листям
Ворушив.
Г. Чубач
* * *
Че-че-че,
Че-че-че –
Бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча,
Ча-ча-ча –
Дай, бабусю, калача.
Чі-чі-чі,
Чі-чі-чі –
Їж, будь ласка, калачі.
* * *
Па-па-па – розсипана крупа.
Пе-пе-пе – кошеня сліпе.
По-по-по – річка Лімпопо.
Іп-іп-іп – зеленіє кріп.
Ап-ап-ап – травку щипле цап.
Уп-уп-уп – поживний суп.
Оп-оп-оп – у річці короп.
Пу-пу-пу – по широкому степу.
Пи-пи-пи – золотаві снопи.
* * *
Ав-ав-ав – не лови гав.
Ва-ва-ва – книжка нова.
Ву-ву-ву – вип’ємо каву.
Ув-ув-ув – новину почув.
Ві-ві-ві – здивувались паві.
Ів-ів-ів – льон зацвів.
Во-во-во – намальовано криво.
Ов-ов-ов – накололи дров.
Ив-ив-ив – я квіти полив.
Ви-ви-ви – чорні брови.
* * *
Ра-ра-ра – висока гора.
Ро-ро-ро – гостре перо.
Рі-рі-рі – сонце угорі.
Ру-ру-ру – не псуй кору.
Ри-ри-ри – книжку бери.
Ір-ір-ір – великий двір.
Ир-ир-ир – голландський сир.
Ря-ря-ря – ясна зоря.
Ар-ар-ар – вправний кухар.
Ер-ер-ер – молодий шофер.
* * *
Ма-ма-ма — холодна зима.
Му-му-му — молока кому?
Мо-мо-мо — до школи йдемо.
Ми-ми-ми — нові килими.
Мі-мі-мі — веселій кумі.
Ме-ме-ме — хто книжку візьме?
Ам-ам-ам — нікому не дам.
Ом-ом-ом — помиємо з милом.
Ем-ем-ем — туди не підем.
Ум-ум-ум — у класі шум.
Им-им-им — від багаття дим.
Ім-ім-ім — збудуємо дім.
* * *
Ла-ла-ла — бігла край села.
Ля-ля-ля — зелене гілля.
Та-та-та — спіймали кота.
Тя-тя-тя — довести до пуття.
Ду-ду-ду — у кіно піду.
Дю-дю-дю — зустріну суддю.
Са-са-са — вкусила оса.
Ся-ся-ся — малина уся.
Зу-зу-зу — боюся грозу.
Зю-зю-зю — намажуся маззю.
На-на-на — тепла весна.
Ня-ня-ня — купали коня.
Ра-ра-ра — висока гора.
Ря-ря-ря — вранішня зоря.
Ца-ца-ца — смачна піцца.
Ця-ця-ця — лагідна киця.
Вправи на розвиток мовленнєвого апарату
Скоромовки
Дихальна гімнастика
Ця гімнастика сприяє розвитку вміння регулювати своє дихання (не губити закінчення слів, на робити вдих на півслові, не замовкати до кінця речення):
● задути свічку;
● здути пушинку;
● погудіти, наче пароплав;
● зобразити свист вітру;
● зробити язичком рухи маляра, що фарбує стіну;
● продзижчати, наче жук;
● зобразити шум лісу;
● зобразити шум мотору, що працює.
Вправа «Подивись і повтори»:
● витягнути губи трубочкою;
● зімкнути губи;
● показати губами букву «О»;
● облизати губи;
● зробити язичком рухи маятника.
Вправа «Прочитай по губах»
Мета: чітке артикулювання звуків, щоб інші могли за рухами губ прочитати слово.
Вправа «На одному диханні»
Подані стовпчики слів прочитати на одному диханні.
Вправа «Скоромовку скоро скажемо»
Мета: відпрацьовувати навички правильного та швидкого вимовляння найуживаніших слів.
Цінність скоромовок полягає не в смисловому навантаженні, а в такому підборі і розстановці слів, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції. Також скоромовки збагачують словниковий запас та сприяють підвищенню культури мовлення.
Вимова скоромовок сприймається як весела розвага, тому діти їх люблять: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова. Скоромовки легко засвоюються дітьми й допомагають удосконалювати навички читання.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув за чуба бука –
Буде букові наука.
***
В домі Діми дим!
Ой ходім туди, ходім,
Рятувати Дімин дім.
***
Строката сорочка,
Веселої вдачі,
В садку білобока
Навприсядки скаче.
***
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу.
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу.
***
Женя з бджілками не дружив,
Женя бджіл завжди дражнив.
Женю бджоли не дражнили,
Та дражнила нажалили.
***
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм.
Ти не вій, не вій, Вітриську,
До весни вже зовсім близько.
***
Вовк ведмедя розбудив:
- Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлоги –
Вовк втікає в ліс від нього.
***
Шпак пита у півня:
- Де твоя шпаківня?
Півень глянув на ріку
І сказав: ку-ку-ріку!
Нащо та шпаківня,
Є курник у півня!
* * *
Бере Віра в руки рака,
Бере рака-неборака.
Ви погляньте, подивіться –
Віра рака не боїться !
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
***
Скриню зі скарбом
Знайшли карась із крабом.
***
Кит кота по хвилях катав –
Кит у воді, кіт на киті.
Вправи на формування швидкої реакції на слово
Вправа «Знайди два однакових слова»
Каркас, карась, карат, каркати, карниз, карниз, карта
Катер, кратер, катет, катет, катіон, катод, каток
Вправа «Знайди закінчення»
Прочитай подані слова. Поміркуй, які закінчення ти б додав до них. Чому?
Гарн... пісня біл... гуска
яскрав... сонечко дружн... учні.
Вправа «Здогадайся, що за слово?»
Назвіть подані літери та поміркуйте, яке це слово.
В_р_с_нь _бл_к пр_н_с з_п_шн_х.
(Вереснь яблук приніс запашних.)
Вправа «Кожній букві — своє місце»
Назви подані літери, поміркуй. Перестав їх так, щоб вийшло знайоме тобі слово.
ГИНАК (книга) РУЖЛАН (журнал)
КАВІТЛИС (листівка) ТАЗЕГА (газета)
Анаграми-тексти
У сілі
тоСяв ражкий недь. гоІр і реСгій шіпли в сіл. ниВоліси діп лияною. маТлубаніть. киЯй візр в сугтому ліглі? аТ ец дура лібка!
У лісі
Стояв жаркий день. Ігор і Сергій пішли в ліс. Вони сіли під ялиною. Там була тінь. Який звір в густому гіллі? Та це руда білка!
миЗа
тоСять гомозні докинь. пеТер ріпотні вокзали і жилі. віДчатка ат лопхчики рустом жі- бать ан вокзанку. ниВо вокзають оп дульо ан вокзалах. кільСки міхус і дарості!
Зима
Стоять морозні деньки. Тепер потрібні ковзани і лижі. Дівчатка та хлопчики гуртом біжать на ковзанку. Вони ковзають по льоду на ковзанах. Скільки сміху і радості!
айГ
аз кірою будовий айг. иМ сачто лугяємо в агю. взДінко пісвають жичі. віЦтуть ноквалії. кіЯ ниво худмяні! реБежіть іц вітки. еН вірть їх.
Гай
За рікою дубовий гай. Ми часто гуляємо в гаю. Дзвінко співають чижі. Цвітуть конвалії. Які вони духмяні! Бережіть ці квіти. Не рвіть їх.
Вправа «Я прикмети називаю. Хто словечко відгадає?»
(Учитель називає ознаки слів та пропонує дітям за цими ознаками назвати предмет.)
Червоненьке, кругленьке, солодке, запашне. (Яблуко)
Надійний, відданий, щирий, вірний. (Друг)
Білий, холодний, іскристий. (Сніг)
Висока, білокора, струнка. (Береза)
Хижий, сірий, страшний. (Вовк)
Руда, хитра, пухнаста. (Лиса)
Полохливий, куцохвостий, довговухий. (Заєць)
Червона, запашна, чудова. (Троянда)
Кислий, жовтий, довгуватий. (Лимон)
Вправа «Ти початок прочитай та прислів'я відгадай»
(Дітям дається прислів'я без останнього слова. Прослухавши його, вони повинні додати слово відповідно до змісту прислів'я.)
Одна книга тисячі людей ... (навчає).
Без гарного друга — смуток та ...(туга).
Вправа «Уважно читай — слово-ключ не пропускай»
Прочитай уважно текст та порахуй, скільки разів автор вжив у ньому слово берізка.
Берізка
У лісі на галявині виросла струнка білокора берізка. Вона була гарненька, зелененька і раділа з цього. Та ось прийшла осінь і розфарбувала берізку в золотий колір. Спочатку берізка злякалась, а потім зрозуміла, що стала ще гарнішою. Але згодом золоте листячко почало опадати. І берізка засмутилася.
Та ось одного разу до неї підлетів вітерець. Він сказав берізці, що не варто журитися.
- Треба трохи почекати. Скоро настане зима. Вона вкриє тебе білим снігом, і ти станеш білосніжною. А потім прийде весна — і ти знову зазеленієш!
Вправа «Знайди ознаки»
Учитель дає слово — назву предмета. Дітям потрібно знайти у тексті ознаки цього предмета.
Наприклад, берізка — струнка, білокора, гарненька, зелененька, білосніжна.
Вправи на розширення кута зору
Темп читання дитини багато у чому залежить від ширини поля зору, тобто від кількості слів, що сприймаються нею за час однієї зупинки очей та кількості зупинок. Таким чином, можна зробити висновок: швидше читати — означає «ширше дивитися», тобто захоплювати в поле зору якомога більше слів. Для цього потрібно:
● зменшити число зупинок очей;
● збільшити число слів, що сприймаються за одну фіксацію.
Вправа з крапкою
В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну крапку, намагаючись побачити те, що поруч з нею.
Наприклад:
МИ ● ТИ ВО ● НА
Вправа «У квадраті чарівному прочитай слова»
Будь уважним. Прочитай слова у рядках та колонках.
В О В К С Н І Г П Л О В
О Р Е Л Н О Г И Л И С А
В Е Н А І Г О Р О С Р Т
К Л А С Г И Р І В А Т А
Розвиток уміння працювати з текстами
Як скласти план тексту
- Прочитайте всю розповідь, звертаючи увагу на те, як вона побудована;
- Про що говориться на початку?
- Які події описані далі, чим закінчується текст?
- Поділіть текст на смислові частини, з’ясуйте, чим вони розрізняються;
- Визначте головну думку твору чи уривку;
- Перечитайте кожну частину. Скажіть своїми словами, про що йдеться в певній частині;
- Доберіть до неї заголовок;
- Запишіть свій заголовок до кожної частини;
- Перевірте себе за підручником,чи відбиває заголовок зміст.
Уміння відтворювати прочитане(словесне малювання)
- Перечитайте розповідь;
- Визначте тему картинки та її назву;
- Встановіть, які особи, предмети, події будуть зображені і як;
- Знайдіть слова, що допоможуть намалювати картинку точно й образно;
- Уявіть її;
- Перевірте текст, перегляньте й намалюйте словесно картинку.
Уміння працювати з науково-пізнавальним текстом
- Прочитайте заголовок. Визначте тему;
- Прочитайте весь текст, встановіть його абзаци;
- Знайдіть зовнішній опис подій, фактів;
- Визначте, якими прихованими ознаками наділено предмет чи факт;
- Встановіть причини, факти, події, дії, дайте їм оцінку;
- Поміркуйте, для чого автор розповів про такі події чи факти
|
Розташуй речення в правильній послідовності,так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5)
Черепаха відчула тепло.
Настала весна.
Тваринка прокинулась і вилізла з нори.
Тому вирушила в дорогу.
|
|
Летів мимо стриж.
Ластівка зліпила гніздо для пташенят.
Разом вони вигнали стрижа з гнізда.
Побачив гніздо і зайняв його.
Вона покликала на допомогу інших ластівок.
Ластівка не розгубилася.
Розташуйречення в правильнійпослідовності,так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)
Це трапилося влітку.
У лелеки було перебите крило.
Марійка збирала лікарські рослини.
Раптом вона побачилалелеку.
Марійка зрозуміла, що треба віднести птаха до лікарні. |
|
Розташуйречення в правильнійпослідовності,так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)
Дітям хотілося швидше добігти до школи.
Був холодний осінній ранок.
Падав дрібнийдощ.
Та раптом Наталка з Миколкою зупинилися здивовані.
Перед ними на стежині сиділо мокрее кошеня і нявчало.
Діти вирішили взятии тваринку до школи. |
|
Розташуйречення в правильнійпослідовності,так щоб вийшов текст(1,2,3,4,5,6)
Вони наносили сухогогілля, м'якої трави і вимостили собігніздо.
Навесні на даху нашої хати оселилися лелеки.
Батьки по черзі літали на болото й годували своїх малят.
Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти.
|
|
Раптом з яру вискочив вовк.
Молодий пастух пас овець.
Це трапилося у гірському селі.
Пастух кинувся на вовка і прогнав його.
Він схопив вівцю
|
Використання малюнкових текстів як засобів збагачення словникового запасу школярів
Великий педагог стверджував, що «емоційна насиченість процесу навчання, це вимога, що висувається законами дитячого мислення.
Як вважав Савченко О. Я., «щоб активізувати учнів під час розповіді, треба подбати про емоційний настрій дітей, включення наочності опорних слів». «Вчасно використана виразна наочність – це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, мовлення молодших школярів».
На думку М. С. Вашуленко «наочність сприятиме засвоєнню характерних ознак добре відомих предметів, помічати у текстах художні засоби зображення і використовувати їх у власному мовленні, поширювати речення, будувати їх за даними словосполученнями, вживати слова у граматично правильній формі».
У психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці малюнкові тексти розглядаються як засіб активізації словникового запасу школяр, розвитку швидкого читання, сприймання і збагачення мови та мовлення.
Пропонована методика створення і використання малюнкових текстів співвідноситься з розроблювальним у сучасній дидактиці принципом єдності змістової і процесуальної сторін навчання. Методика збагачення словника першокласника налічує велику кількість прийомів, серед яких малюнкові тексти найбільш ефективні. Читання малюнкових текстів дуже подобається молодшим школярам. Водночас створення таких тестів не менш цікава та кропітка робота і для вчителя.
Використання малюнкових текстів відбувається різними прийомами. Володіючи такими прийомами вчитель не тільки впорядковує граматичний лад мовлення, збагачує словниковий запас учня, а й зацікавлює першокласника роботою, створює емоційний фон. Найбільш поширеними прийомами створення малюнка вважають:
Прийом перший
Читання тексту з пропущеними словами, які вказують на назву предмета.
Наприклад:
У лісі зросла височенна………………….
Зеленим верхівям дістала ……………….
Зелена …………гойдає………………….
Блакитна ………..гойдає…………………
Для того щоб створити малюнковий текст, учень повинен його прочитати, здогадатися, як потрібно його намалювати. З метою поповнення словника учня вчитель пропонує завдання:
Підберіть до слова височенна слово з протилежним значенням, до слова блакитна підберіть близьке за значенням слово.
Прийом другий.
Створити малюнковий текст, вибравши потрібні слова із довідки.
Наприклад :
Зашумів зеленими вітами кущ
Між пухнастих трав та гіллям яблунь
Вишикувались рядочками курчата.
Довідка:ліс, ялинок, смерек, маслючки.
Завдання вчителя: доповніть
- Які дерева ростуть у лісі?
- Які дерева ростуть в саду?
- Чому ялинку називають пухнастою?
- Що ви розумієте під словом маслючки?
- Які ви знаєте гриби?
Методика використання цього прийому створення малюнкових текстів вимагає такого порядку: прочитайте текст, визначте чи правильно він написаний, прочитайте слова, які подані в довідці, виберіть потрібні слова з довідки, створіть малюнковий тест, повторно його прочитайте.
Прийом третій.
Створити малюнковий текст, підібравши слова протилежні за значенням до тих, які у тексті підкреслено.
Наприклад.
Наталка приладнала на сосні маленьку……………
Щодня туди прилітала біла………………….
Вона знаходила там великі ……………хліба
……………… їла і тихенько каркала.
Довідка: годівницю, ворона, крихти, ворона.
Картки з малюнковими текстами
Картка 1.
Картка 2.
Картка 3.
Картка 4.
Картка 5.
Картка 6.
Види читання, що впливають на розвиток швидкісного читання
● Читання учнями вголос.
● Напівголосне читання.
● Мовчазне читання.
● Вибіркове читання.
● Вибіркове читання за малюнками.
● Вибіркове читання за запитаннями.
● Читання в особах.
● Читання ланцюжком.
● Дати повні відповіді на запитання до тексту, зачитати їх.
● Читання на одній ноті.
● Чергування голосного й мовчазного читання.
● Читання зі зміною темпу.
● Читання-гудіння.
● Читання виду «Пташиний базар».
● Зачитати питальні (окличні) речення.
● Читання тексту з першою закритою буквою у слові.
● Читання тексту з пропущеними словами.
● Читання за смужкою.
● Емоційне читання зі зміною голосу.
● Відшукування рядків та їх читання заданим планом.
● Читання в темпі скоромовки.
● Читання під музику.
● Читання абзацами.
● Читання діалогів.
● Читання слів з певною буквою (наприклад з буквою і).
● Читання тексту з відривом від тексту.
● Читання напіввідкритого тексту.
● Читання з відстукуванням ритму.
Навчити в початкових класах всіх дітей читати так,
щоб вони уміли читаючи думати і думаючи читати.
***
Читання учить дитину мислити, мислення стає
стимулом, що пробуджує сили розуму.
В.Сухомлинський
ЗМІСТ
- Формування навички швидкісного читання………………………… 6
- Прийоми роботи в системі читання………………………………….. 23
- Завдання для покращення швидкості техніки читання……………. 34
- Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок читання……………………………………………………………... 52
- Вправи на вироблення уміння орієнтуватися в складах слова, його значення……………………………………………………………… 55
- Чистомовки для фонетичної зарядки………………………………. 59
- Вправи на розвиток мовленнєвого апарату. Скоромовки………… 68
- Вправи на формування швидкої реакції на слово………………… 73
- Розвиток уміння працювати з текстами…………………………… 78
10.Використання малюнкових текстів як засобів збагачення словникового запасу школярів………………………………………………………… 83
- Види читання, що впливають на розвиток швидкісного читання… 89
про публікацію авторської розробки
Додати розробку