Всесвітній тиждень грошей в Україні 2022

Навчально-просвітницький захід для студентів економічного відділення

засідання гуртка «ФІНАНСИСТ»

на тему:

 «День заощаджень в Україні»

Умань 2022

День заощаджень в Україні

Два роки тому Національний банк України (далі – НБУ) ініціював святкування Всесвітнього дня заощаджень в Україні та проведення Всесвітнього дня грошей. Основна мета цих заходів – роз’яснення користі ведення сімейного бюджету, основних принципів фінансового обліку, виховання звички до заощаджень та інвестицій, надання правдивої інформації про основні фінансові продукти, за допомогою яких можна реалізувати свої плани, а також популяризація ідеї системного заощадження та збереження коштів заради фінансової стабільності у майбутньому.

Минулого року до проведення заходів у рамках Всесвітнього тижня грошей долучилися територіальні управління НБУ, банки, органи місцевої влади, банківські асоціації та громадські організації економічного спрямування. На основі розроблених НБУ методичних матеріалів було проведено низку освітніх заходів для різних вікових і соціальних груп населення, зокрема для: школярів та студентів, пенсіонерів та молодих родин, вкладників банків та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Мета проведення заходів з підвищення фінансової грамотності

Головною метою проведення заходів для студентів є формування у підростаючого покоління основ економічного мислення, що дозволить їм приймати раціональні рішення стосовно розподілу та використання отриманих доходів, сприятиме отриманню навичок заощадження задля примноження власних коштів та задоволення своїх потреб у майбутньому.

Очікувані результати

Проведення просвітницьких заходів надає студентам базові економічні знання, сприяє формуванню у них важливих для сучасної людини вмінь та навичок, зокрема щодо:

•                 розуміння ключових фінансових понять та категорій, значення заощаджень для економіки країни та, як наслідок, для кожного громадянина;
•                 використання набутих знань для прийняття рішень щодо використання отриманих доходів;
•                 планування використання власних коштів (бюджету) та управління особистими фінансами;
•                 використання наявних коштів з метою заощадження;
•                 формування базових знань про сутність, механізми та інструменти інвестування власних коштів (заощаджень) із метою їх примноження;
•                 усвідомлення того, що кожна людина самостійно формує свій майбутній добробут та відповідає за результати власних рішень.

Специфіка аудиторії

Студенти є особливо перспективною групою майбутніх учасників економічних відносин. Водночас, ця цільова група має дуже обмежений досвід фінансових операцій, а їх свідомість практично позбавлена традиційних для дорослого населення фінансових стереотипів. То ж працювати із студентами, навчаючи їх основам фінансової грамотності, простіше, ніж з іншими категоріями. Крім того, не всі студенти мають сформований інтерес щодо фінансових питань, а тому, робота з ними потребує особливої уваги.

Організаційні питання

Для ефективного проведення запропонованого заходу потрібно забезпечити

комфортні умови роботи:

•                 достатньо просторе та зручне приміщення, де можуть розміститися усі охочі (наприклад, просторий кабінет або актова зала навчального закладу);
•                 необхідне канцелярське приладдя: ручки, олівці, блокноти або аркуші паперу тощо;

•                 у приміщенні, де проводиться захід, має бути дошка для крейди або фліпчарт (супроводження інформації відповідними записами значно полегшує сприйняття матеріалу);
•                 у разі необхідності підготувати роздатковий матеріал для учасників  заходу;
•                 якщо в рамках заходу передбачається розгляд кейсів (ситуативних завдань) із елементами змагання між учасниками чи групами учасників, доцільно підготувати подарунки від організаторів (за вибором організаторів).

Типовий сценарій заходу

Викладач:

«Доброго дня!

Я працюю викладачем обліково-фінансових дисциплін у ВСП АТК УНУС .

Тему нашого з вами спілкування я би сформулював наступним чином: «Чи вмію я управляти власними фінансами?» або ж іншими словами «Чому важливо бути фінансово грамотним та вміти заощаджувати?».

Кожен з вас, мабуть, з легкістю відповість на це запитання. Добре, якщо відповідь буде ствердною, а варіанти способів заощаджувати будуть реальними.

Насамперед, хочу вам повідомити, що зараз в Україні проходить Всеукраїнський тиждень грошей. А 31 жовтня відзначався Всесвітній день заощаджень. Україна долучилася до цієї фінансової традиції лише декілька років тому, а у світі це свято відмічають вже майже століття.

Мета цих заходів – залучення якомога більшої кількості людей до світу фінансових знань. Адже сьогодні кожна людина щодня занурюється у вир фінансових операцій, перед кожним з нас постає необхідність прийняття рішення щодо того, як найбільш ефективно використати наявні «фінанси».

Нажаль,фінансові ресурси завжди обмежені, а наші потреби безмежні. Саме тому й виникає потреба, так би мовити, у «підтягуванні» наших фінансових можливостей до потреб у фінансових ресурсах. Вірний шлях досягти цього – це ощадливе та раціональне використання наявних фінансових ресурсів.

Саме про це ми з вами й поговоримо. Спробуємо закласти базові навички ефективного управління власними фінансами та здійснення заощаджень.

Переконана, що жоден з вас не відмовиться, щоб по закінченню коледжу у нього накопичилися заощадження, достатні, наприклад, чи то для вступу до університету, чи на хороший відпочинок, або ж на купівлю нового велосипеда.

Водночас, пропоную не обмежуватися розмовами, а доповнити наше спілкування вирішенням завдань, які постають перед нами у повсякденному житті.

Я спробую вам пояснити для чого та як саме слід заощаджувати, аби  цей процес був комфортним.

Ми навчимося завчасно готуватися до певної події – поїздки, відпочинку з друзями, святкування дня народження або ж купівлі якоїсь недешевої речі. Ми спробуємо розрахувати бюджет нашої події та визначити необхідні фінансові ресурси для втілення її у життя.

Переконана, що отримані сьогодні знання будуть корисні не лише вам, але й вашим друзям та рідним. Згода?

Студенти відповідають: добре.

Викладач: Тоді розпочнемо!

Перше питання до вас – хто може сказати, що таке заощадження?»

Студенти висувають припущення, наприклад:

-­ гроші, які ми не витрачаємо зараз, щоб купити щось потім…

--- гроші, які людина вкладає в банк з метою отримання процентів…

Викладач: «Правильно! Але крім накопичення на майбутню покупку та отримання прибутку, заощаджені гроші мають ще одну важливу функцію. Вони дають людині можливості та свободу дій. Уявіть, що ви шукаєте подарунок другові. Ви дізналися про це напередодні, і у вас є лише 20 гривень. Що ви можете купити йому?»

Діти висувають припущення. Викладач: «А якщо у вас 50 гривень?» Студенти висувають припущення.

Викладач: «А якщо 200 гривень?» Студенти висувають припущення.

Викладач: «Зауважте, що маючи 200 гривень, ви можете купити подарунок і за 50. Але якщо у вас 20 гривень – вам доведеться обмежитися лише цією сумою, та й вибір буде значно вужчий.

Крім того, заощадження дають людині впевненість у завтрашньому дні. Незабаром більшість з вас буде вирішувати, де продовжувати навчання після коледжу Уявіть, що є два одногрупники з приблизно однаковим рівнем знань з усіх предметів. Але родина одного подумала про це заздалегідь та протягом п’яти років заощаджувала певну суму на спеціальний цільовий рахунок у банку. Родина другого цього не зробила, і хлопець знає, що вчитися він зможе лише якщо потрапить на бюджетне місце. Хто з них впевненіше себе почуватиме на іспитах?»

Студенти відповідають «перший».

Викладач: «Крім того, перший, швидше за все, зможе вступати до престижного ВНЗ, навіть якщо це буде контрактна форма навчання. А другий піде туди, де візьмуть.

Або розглянемо зовсім «дорослу» проблему. Припустимо, людина хоче влаштуватися на роботу. Якщо в неї є заощадження, вона може собі дозволити пару місяців спокійно шукати роботу зі зручними умовами. Якщо в неї немає заощаджень, вона буде  змушена приставати на першу-ліпшу пропозицію, навіть, якщо на тій роботі мало платитимуть або не буде перспектив.

Тож заощадження потрібні практично кожній людині. І чим раніше ви це зрозумієте та почнете працювати в цьому напрямі, тим краще.

Давайте тепер подумаємо, звідки сучасний український студент може взяти гроші для заощадження. Ваші ідеї!»

Студенти висувають припущення, наприклад:

-­‐ з кишенькових грошей, які дають батьки

-­‐ заробити.

Викладач: «Правильно. Давайте спочатку поговоримо про кишенькові. Зрозуміло, що кожен з вас отримує певну суму від батьків. Зручніше за все тим, кому батьки дають фіксовану суму, наприклад, 100 гривень на тиждень.

Фахівці з особистих фінансів радять заощаджувати 10% від будь-якої отриманої суми. По-перше, ці гроші легко вираховуються – забрав «нуль» - ось і сума. Відповідно, якщо ви отримуєте 100 гривень на тиждень, з них варто заощаджувати 10 гривень. По-друге, десяту частину можна заощаджувати, не відчуваючи дискомфорту, як кажуть, зберігаючи рівень споживання. Припустимо, ви вирішили заощаджувати саме цей відсоток, маючи 100 гривень на тиждень у якості кишенькових. Скільки ви маєте накопичити за місяць?»

Студенти відповідають.

Викладач: «Так, приблизно 40-45 гривень. Що для цього потрібно, як ви гадаєте?» Студенти відповідають.

Викладач «Так, можна щоразу ходити з коледжу або секції 2-3 зупинки пішки, а не їхати маршруткою. А можна замість одного походу в кіно зібратися вдома та подивитися кіно з диску. Або кілька разів на місяць відмовитися від коли та чіпсів і пообідати у шкільній їдальні школи №2 нормальним супом і за невеликі гроші. Начебто, не дуже складно і особливих жертв від вас не вимагає, правда?»

Студенти відповідають.

Давайте тепер поговоримо про бюджет. Хто може дати визначення, що це таке?» Студенти висувають припущення.

Викладач: «Бюджет – це перелік усіх прибутків та витрат. Неважливо, про який бюджет йдеться – ваш бюджет дня народження, сімейний бюджет на місяць чи бюджет держави на рік – він складається з двох частин, прибуткової та витратної.

Що стосується прибуткової частини, то я хочу щоб ви запам’ятали, що існує два основні способи її формування. Про кожну з них ми з вами вже говорили сьогодні. Хто здогадається, що це за способи?»

Студенти висувають припущення.

Викладач: «Гроші можна заробити і можна заощадити. Ці способи існують паралельно. Якщо людина не працює та не заробляє грошей, їй не буде чого заощаджувати. Хіба що вона раптом отримає спадок. А якщо людина заощадить гроші, то вона може на них заробляти, наприклад, поклавши їх у банк на депозит або інвестувавши їх у якесь підприємство.

Мало того, обидва способи формування прибуткової частини бюджету є цілком прийнятними. Давайте уявімо собі двох чоловіків. Один з них багато працює, отримує високу зарплату, але й не відмовляє собі у задоволеннях – їздить на авто, харчується у місті, проводить відпустку за кордоном, наймає няню для дитини та прибиральницю для будинку. Інший чоловік заробляє втричі менше, але він користується громадським транспортом, бере на роботу обіди, відпустку проводить на дачі, самостійно виконує всю хатню роботу та водить дитину до дитсадка. Тож за день до зарплати ці двоє можуть знайти у гаманці або на рахунку приблизно однакову суму.

Але ось що ми повинні зрозуміти: ощадливість – гарна риса, але до безкінечності заощаджувати неможливо. Кожна людина має базові потреби, які потрібно задовольняти. Хто наведе приклади таких потреб?»

Студенти висувають припущення, наприклад:

-­‐ їжа

-­‐ одяг

-­‐ житло

-­‐ здоров’я

-­‐ безпека…

Викладач: «Так, ви маєте рацію. Але до базових потреб належить також спілкування, відпочинок, розвиток здібностей тощо. Наприклад, одяг має, насамперед, забезпечувати нам тепло та захист – це базова потреба. Але ми усі хочемо, щоб він був красивим, зручним, модним тощо.

Наші потреби – базові та похідні – формують витратні статті бюджету. Давайте подивимося, як це відбувається – спробуємо, наприклад, скласти бюджет поїздки на одноденний пікнік за містом з трьома друзями. Кожен з вас, певно, їздив на такі заходи – з батьками або групою. Але раніше хтось з дорослих – батьки чи староста групи - визначав, скільки саме грошей вам потрібно. Зараз спробуйте це зробити у командах (ділить студентів на дві команди).

Отже, команди в нас є. Подумайте, якими будуть ваші статті витрат і спробуйте уявити, скільки це коштуватиме. І не забудьте визначити загальну суму на чотирьох! Робіть це на великих аркушах, аби потім, під час презентації робіт, усі бачили записи. (Роздає папір та маркери). Також не забувайте, що під час презентації я та члени іншої команди мають право ставити вам запитання, і ви повинні на них відповідати. У вас на це 10 хвилин!»

Команди працюють самостійно, звертаючись по допомогу лише у випадку виникнення труднощів. За 10 хвилин тренер зупиняє роботу команд та запрошує першу з них на презентацію. Команди демонструють свій список .

Викладач та члени іншої команди ставлять запитання та додають коментарі. Наприклад:

«Як ви збираєтеся дістатися за місто? Якщо автобусом чи електричкою, слід виділити гроші на квитки. А якщо вас відвозитиме та забиратиме, наприклад, тато одного з вас, то треба закласти в бюджет гроші на бензин.»; «Ваша команда виділила на сік 10 гривень на 4 осіб. Інших напоїв, наприклад, води або чаю, я в списку не бачу. 10 гривень – це одна пачка соку. Ви вважаєте, що 4 підліткам за цілий день достатньо буде склянки соку?»; «Ніхто з вас не виділив гроші на зв’язок. А я майже певен, що вам доведеться телефонувати батькам. Або вони будуть телефонувати вам»; «Ви заклали в бюджет 30 гривень на фрукти. Що це за фрукти та скільки, на вашу думку, їх можна купити на 30 гривень?»; «Ніхто з вас не згадав розваги. Що ви будете робити? Всі ці розваги  слід  обдумати,  обговорити,  скласти  їхній  бюджет.  Навіть  якщо  ви  просто збираєтеся пекти картоплю на вогнищі, слід взяти з собою сірники, папір для розпалювання вогню, саму картоплю, олію, сіль, бажано фольгу для запікання та вологі серветки для рук. А якщо ви ловитимете рибу, то слід попіклуватися про вудочки, гачки, наживку тощо. В когось вдома вони є, а хтось може і не мати.»

Переможець визначається викладачем (він визначає найреалістичніший бюджет). Після визначення переможця та привітання його, члени цієї команди отримують подарунки.

Викладач: «А тепер давайте визначимося, як довго потрібно заощаджувати кишенькові гроші, щоб організувати такий пікнік. Візьмемо за основу суму, запропоновану нашою командою-переможцем (записує суму на фліпчарті). Розділимо її на 4 – адже ми складали бюджет на 4 осіб (записує результат на фліпчарті). Припустимо, що кожен з вас отримує від батьків 400 гривень на місяць кишенькових грошей та заощаджує з них 10%. А тепер прошу сказати, як довго вам потрібно буде збирати гроші на такий пікнік.»

Студенти рахують та відповідають.

Наприклад, якщо команда-переможець оцінила вартість усього пікніка у 320 гривень, то їх слід спочатку розділити на 4 учасника – вийде по 80 грн. з особи. Потім ці гроші слід розділити на 40 (таку суму може заощадити дитина за місяць, якщо відкладатиме 10% від 400 гривень кишенькових) – вийде 2 місяці.

Викладач: «Хто хоче сказати, скільки часу потрібно для накопичення потрібної суми?» Студенти відповідають.

Викладач: «Так, абсолютно правильно. Але я хочу дати можливість реваншу іншій команді. Давайте тепер на підставі вашого досвіду та попередніх помилок ви складете бюджет Дня народження для 10 друзів. Раджу спочатку визначитися, як само ви хотіли би святкувати свій день народження, а потім вже складати список покупок та бюджет. Також подумайте про те, як можна заощадити гроші під час святкування. Ви маєте 10 хвилин.»

Команди працюють, викладач стежить за часом. За 10 хвилин він зупиняє роботу та запрошує команди презентувати свої бюджети. Тренер може ставити запитання та звертати увагу команд на важливі моменти. Наприклад: «Ваша команда вирішила святкувати день народження в «Амаранті». По-перше, в них є знижки для груп. По-друге, варто було в вивчити особливі пропозиції парку – раптом там практикується безплатне відвідування для іменинника.»; «Ви захотіли традиційного святкування Дня народження. Але ж варто подумати про те, скільки коштує вашим батькам нагодувати 10 підлітків. Я кажу не лише про гроші, але й про час, і про зусилля. До того ж, ви нічого не сказали про можливість заощадження. Раджу запропонувати батькам та друзям зручне рішення: кожен з них у якості подарунка має принести якусь страву. Наприклад, один принесе торт, другий – соки, третій – салат, четвертий – фрукти. А мама приготує лише одну-дві страви, наприклад, курку та запечену картоплю. І вам недорого, і друзів можна багато запросити, і їм не треба думати про подарунок. Звичайно, дорослим може здатися це не зовсім стандартним рішенням, але це вже ваша справа – переконати. І ще важливий момент – це організувати, переговоривши з кожним окремо та поставивши їм завдання»; «Ви склали чудове меню, але нічого не сказали про додаткові витрати. Наприклад, потрібно купити серветки на стіл або повітряні кульки, щоб прикрасити вашу кімнату.»

Переможця визначає викладач, який пояснює свій вибір. Бажано, щоб перемогла команда, яка програла у попередньому конкурсі. Після визначення переможців тренер вручає призи.

Тренер: «Ось ми й побачили, скільки коштує святкування дня народження. Упевнений, це раніше робили ваші рідні – складали, наприклад, список страв та інших речей, які потрібні для святкування, а потім купували їх за списком. Сподіваюся, що після нашого заняття ви зможете якщо не взяти цю роботу на себе, то принаймні, допомогти їй. І запропонувати варіанти заощадження!

Отже, сьогодні ми з вами плідно поспілкувалися: поговорили про гроші для підлітка, дізналися, з чого складається бюджет, навчилися планувати подію. Також я щиро сподіваюся, що результатом нашої розмови стане серйозніше ставлення до питання заощаджень. А я із задоволенням допоможу кожному з вас, хто зробить конкретні зусилля у цьому напрямі.