Урок на тему «ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ»

ТРЕНІНГ «ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ»

Актуальність тренінгу:

Проблема спілкування традиційно перебуває в центрі уваги вітчизняних соціальних психологів у зв'язку з її значимістю у всіх сферах життєдіяльності людини й особистісному розвитку. Людина не може жити серед людей без спілкування, розвиватися й творити. «Живе, безпосереднє, повсякденне спілкування – джерело думок, педагогічних відкриттів, радостей, сумів, розчарувань, без яких немислима творчість…» - писав В.А.Сухомлинський

У структурі міжособистісного спілкування виділяють основний зміст спілкування, а саме: передачу інформації, взаємодію, пізнання людьми один одного. Тому важливо вміти спілкуватися, грамотно доносити свої думки, щоб тебе могли зрозуміти. «Тонкість почуттів, - говорив великий педагог В.А.Сухомлинський, - виховується тільки в колективі, тільки завдяки постійному духовному спілкуванню з людьми…» (с.512)

Мета тренінгу: розвиток комунікативних навичок.

Завдання:

відробити навички переконання,

відробити вміння знайти аргументи на користь своєї позиції,

розвити вміння знаходити підхід до людей,

підкреслити важливість інтонацій у процесі комунікації,

розвиток уміння невербального засобу спілкування,

навчити ефективним способам спілкування.

Тренінг розраховано на учнів 9 класів.

Кількість :10-16 людей.

Здрастуйте, шановні хлопці та дівчата, сьогодні я проведу для Вас тренінг, який буде присвячений спілкуванню, яке пронизує все наше життя.

Спілкування – це обмін відомостями за допомогою мови або жестів. У процесі спілкування між учасниками комунікації відбувається обмін різного роду інформацією.

Геніальний педагог Василь Олександрович Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Мудре й добре слово радує, дурне й зле, необдумане й безтактне приносить лихо. Словом можна вбити й пожвавити, ранити й вилікувати, посіяти сумління й безнадійність і одухотворити, розсіяти сумніви і повалити в зневіру, створити посмішки й викликати сльози, породити віру в людину й зародити невір'я, надихнути на працю й привести в заціпеніння сили душі» (ІІ, с.298). Тому сьогодні ми з вами будемо вчитися спілкуватися, щоб уникнути самітності й черствості душі.

Давайте познайомимося з вами, для цього ми представимося один одному.

Вправа «Це моє ім'я»

По колу кожний по черзі називає своє ім'я. Потім він повідомляє про своє ім’я що-небудь.

Наприклад, він може спробувати відповісти на такі питання:

чи знаю я, хто його для мене вибрав?

чи знаю я, що означає моє ім'я?

хто ще в сім'ї носив це ім'я?

Зараз ми потренуємося переконанню. 

Вправа «Сім богатирів»

Одна учасниця буде відігравати роль царівни. Хто хоче спробувати? Інші поділитеся на команди по 3-4 учасника. Давайте, для того щоб потренувати уміння переконувати, згадаємо й розіграємо казку О.С. Пушкіна про мертву царівну й сім богатирів. Зокрема, той епізод, де сім богатирів, у яких жила царівна, умовляють її вийти за одного з них заміж і залишитися з ним назавжди. У нашій казці буде те ж саме, але богатирі, що пройшли ряд тренінгів, ще й володіють даром переконання, зможуть краще, ніж казкові, переконати царівну відмовитися від королевича Єлисея й залишитися в їхньому будинку. Кожна міні-група повинна буде підготувати самі привабливі речення для того, щоб умовити царівну залишитися в них, показати їй усі переваги такого кінця казки.

Вам надається 5 хвилин на підготовку, після чого один посланник від кожної групи виступає, звертаючись до царівни зі своїми аргументами.

Після виступів царівна говорить про те, чи захотілося їй залишитися в богатирів, які плюси й мінуси побачила вона у виступах кожного.

Звертаючись до незнайомої людини, важливо, щоб слова були доброзичливими, доречними, щоб погляд і посмішка, і весь вигляд розташовували на вашу користь. При розмові потрібно дивитися людині в очі, а погляд повинен бути доброзичливим і ясним. «Кожне наше слово повинне нести в собі добро, справедливість, красу,- писав В.Сухомлинський ( ІІ,с.366) 

Вправа «Моя проблема в спілкуванні»

Випишіть на окремих аркушах паперу в короткій, лаконічній формі відповідь на запитання: «У чому полягає твоя основна проблема в спілкуванні?». Аркуші не підписуються, вони звиваються й складаються в загальну купу. Потім кожний учасник довільно бере будь-який аркуш, читає його й намагається знайти рішення, за допомогою якого він зміг би вийти з даної проблеми. Група слухає його пропозиції й оцінює, чи зрозуміла відповідна проблема й чи дійсно пропоноване рішення сприяє її вирішенню.

Головну роль у спілкуванні відіграє мовлення. У процесі «говоріння» важливо буквально все: як звертаються до співрозмовника, що говориться спочатку, а що потім, чи відповідають слова тону висловлень і т.д. Ще Сухомлинський відзначав, що слово – найтонший дотик до серця…(II,с.298). Дивно, що люди, знаючи про своє невміння привселюдно виступати й усіляко прагнучи навчитися цього, практично не замислюються, чи вдається їм успішно спілкуватися з оточуючими людьми – друзями, колегами, родичами і т.п. Тим часом частіше в житті буває, що ми прагнемо сказати одне, а, самі того не усвідомлюючи, говоримо інше або взагалі не знаходимо слів для вираження якоїсь важливої думки або почуття.

Найважливіша невербальна складова процесу спілкування – уміння слухати. Коли людина уважно слухає іншу людину, у неї буквально все : очі, поза, вираз обличчя звернені до мовця, що, у свою чергу, впливає на співрозмовника, допомагає йому сформулювати свої думки, розкритися, бути максимально щирим. Неуважність, байдужість можуть привести до зворотнього результату.

Вправа «Уміння слухати»

Учасники групи сидять у колі.

Інструкція: Зараз ми зробимо невелику прогулянку на березі моря. Сядьте, будь ласка, зручніше й повільно закрийте очі. Зверніть увагу на ваш подих, відчуйте його: повітря проходить через ніс, горло, попадає в груди, наповнює ваші легені. Відчуєте, як з кожним подихом у ваше тіло попадає енергія й з кожним видихом ідуть непотрібні турботи, переживання, напруга... Зверніть увагу на ваше тіло, відчуйте його – від ступень до верхівки. Ви сидите на стільці (у кріслі), чуєте якісь звуки, відчуваєте подув вітерцю на вашому обличчі. Може бути, вам захочеться змінити позу, зробіть це. А тепер уявіть, що ви виявилися біля моря. Ви повільно йдете по берегу. Оберніться уважно навколо: які вас оточують кольори, звуки, запахи... Подивіться на небо, на море. Зверніть увагу на ваш стан: які емоції, почуття у вас виникають, як вони змінюються під час прогулянки. Ви нікуди не поспішаєте й можете спокійно йти далі. Можливо, ви захочете зайти у воду й викупатися або посидіти на березі. Зробіть це...

А тепер настав час повернутися в цю кімнату, у наше коло. Зробіть це в зручному для вас темпі: можете відразу відкрити очі або посидіти ще із закритими.

Зараз ми поділимося один з одним своїми враженнями, кожний по черзі розповість про ті образи, переживання, які в нього виникали під час нашої «прогулянки», а інші будуть уважно слухати оповідача, не задаючи питань, не коментуючи й не інтерпретуючи почуте. Постарайтеся вловити ті моменти, коли ви перестаєте слухати. На кожне оповідання витратьте приблизно 3-4 хвилини.

Наш тренінг добігає кінця.

Рефлексія наприкінці тренінгу:

«Отже, підведемо підсумки...», «Давайте ще раз визначимо, що ми обговорювали...»

Нас оточує багато цікавого, причому увесь світ навколо нас рухається й квапиться. Рухається все життя: відпочинок, робота, рідні, друзі, тобто все наше оточення не стоїть на місці. Але не забувайте, що все рухається навколо вас, ви цілком можете керувати всіма подіями. Саме головне – це правильне й легке спілкування з оточуючими людьми й усім світом, мистецтво спілкування дуже важливе, тому що «слово - найтонкіший і найгостріший інструмент» (ІІ,с.161). Причому навчитися правильному, невимушеному й легкому спілкуванню, щоб усі вас зрозуміли й запам'ятали надовго, неважливо, хто це буде, друзі або вороги, потрібно знайти підхід до всіх, з усіма легко спілкуватися. Я бажаю вам успіхів, до побачення. 

Література: 

В.А.Сухомлинський Вибрані педагогічні твори в 3-х т. – М.:Педагогіка, 1981