7 грудня о 18:00Вебінар: Як перетворити традиційний офлайн-урок на сучасний онлайн-урок

Навчання в дискусії Опрацювання дискусійних питань

Про матеріал

Важливим засобом пізнавальної діяльності учнів є дискусії. За "Новим тлумачним словником української мови", дискусія - це широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання: диспут, полеміка, словесний бій. Вона сприяє розвиткові в учнів критичного мислення, вміння визначати власну позицію, відстояти свою думку.

Для проведення дискусії необхідно:

- поставити конкретне дискусійне запитання;

- у центрі уваги - ймовірний перебіг (що могло б відбутися, якщо...);

- всі учні повинні дотримуватися теми обговорення;

- учитель зобов'язаний виправляти помилки, допущені в ході обговорення, і спонукати учнів чинити так само;

- всі свої твердження учні повинні аргументувати;

- дискусія може закінчитися прийняттям узгодженого рішення або збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.

Також, плануючи дискусію, вчителю необхідно врахувати такі важливі моменти: час, його узгодженість з іншими видами роботи на уроці, місце; матеріали, необхідні для роботи; вміння учнів працювати в групі.

До інтерактивних методів технології опрацювання дискусійних питань належить: метод «Прес», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», дебати.

Перегляд файлу

 

Навчання в дискусії

Опрацювання дискусійних питань

     Важливим засобом пізнавальної діяльності учнів є дискусії. За "Новим тлумачним словником української мови", дискусія - це широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання: диспут,   полеміка, словесний бій. Вона сприяє розвиткові в учнів критичного мислення, вміння визначати власну позицію, відстояти свою думку.

Для проведення дискусії необхідно:

-         поставити конкретне дискусійне запитання;

-         у центрі уваги - ймовірний перебіг (що могло б відбутися, якщо...);

-         всі учні повинні дотримуватися теми обговорення;

-         учитель зобов'язаний виправляти помилки, допущені в ході обговорення, і спонукати учнів чинити так само;

-         всі свої твердження учні повинні аргументувати;

-         дискусія може закінчитися прийняттям узгодженого рішення або збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.

       Також, плануючи дискусію, вчителю необхідно врахувати такі важливі моменти: час, його узгодженість з іншими видами роботи на уроці, місце; матеріали, необхідні для роботи; вміння учнів працювати в групі.

       До інтерактивних методів технології опрацювання дискусійних питань належить: метод «Прес», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», дебати.

 

ДЕБАТИ

       Дебати можуть бути цінним способом заохочення мислення та рефлексії, особливо тоді, коли від учнів очікується точка зору, яка може бути відмінною від інших. Цей спосіб дає змогу поповнити та поглибити знання один одного, залучити кожного учня, а не проводиться лише заради самих дебатів.

Основні кроки:

     Розробіть твердження, яке є контроверсійним і відноситься до теми вашого заняття.

     Об’єднайте учасників у дві команди, які будуть виступати «за» і «проти» даного твердження.У рамках кожної з команд ви можете створити дві або чотири підгрупи по чотири особи.

     Попросіть кожну підгрупу розробити аргументи та вибрати представника, який буде говорити.

     Організуйте учасників у два ряди із двома чи чотирма стільцями в кожному для доповідачів, які будуть представляти аргументи групи. Інші учасники розташовуються позаду своїх представників.

     Розпочніть процес дебатів, пропонуючи представникам команд висловити свої погляди.

     Після того, як представники висловлять свої ідеї, команди можуть зібратися знову, щоб виробити нові стратегії та вибрати за бажанням нових доповідачів.

     Підбийте підсумки дебатів. Якщо дебати продовжуються, можете дозволити іншим учасникам писати нові аргументи та передавати їх своїм доповідачам. Також заохочуйте їх відзначати вдалі аргументи своїх доповідачів оплесками.

    У відповідний момент оголосіть про завершення дебатів. Замість того, щоб оголошувати переможця, запропонуйте всім зібратися в коло.

Упевніться, що учасники обох команд не сидять окремо.

     Проведіть обговорення з класом про те, що вони дізналися з цього обговорення.

    Попросіть учнів висловити, що вони відчували, коли звучали хороші аргументи з будь-якої сторони.

Інші варіанти:

     Ви можете просто вишикувати два ряди команд і оголосити, яка з команд буде аргументувати «за», а яка – «проти». Представники кожної команди висувають аргументи по черзі.

Додайте до стільців доповідачів один або більше стільців для тих, хто хоче висловити свій аргумент.

Фрагменти уроків

Літературне читання   3 клас Урок №85

Тема: Олександр Копиленко «Розбишака Чив». Юрій Сторостенко «Хто це такий?»

Поглиблене усвідомлення фактичної інформації. Дебати.

Вчитель  пропонує  твердження: Автор засуджує поведінку Чива. Вишиковує 2 ряди команд  і оголошує, яка з команд буде аргументувати

 «за», а яка – «проти». Представники кожної команди називають  аргументи по черзі.

Аргументи «за»:

  •                   Був Чив зухвалий розбишака;
  •                   Чив вигнав старого горобця – боягуза;
  •                   Чиву кортить бійки;
  •                   Чив нічого не дає горобцеві;
  •                   Зчинив сварку.

Аргументи «проти»:

  •                   Чив співав значно краще, ніж інші горобці;
  •                   Чив вродливіший за інших горобців;
  •                   Безстрашно глянув на мене швидкими гарними очима;
  •                   Він не злякався;
  •                   Завзято оборонявся від пятьох;
  •                   Не дозволить себе ображати.

(Вчитель оголошує завершення дебатів. Пропонує всім зібратися в коло).

  •                   Про що ви дізналися з цього обговорення?
  •                   Висловіть свою думку, що ви відчували, коли звучали хороші аргументи?

( Вчитель доносить до дітей думку автора, що треба берегти і любити природу! У ній скільки цікавого, якщо придивлятися і прислухатися)

 

 

ДИСКУСІЯ

     Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Обговорення в ході дискусії навчить учнів слухати свого співрозмовника та подавати переконливі аргументи. Для того щоб вона була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги.

    До дискусії треба залучати школярів, починаючи з 3-4 класів, так як у них добре розвинена фантазія, творча уява, вони більш розкуті у своїх висловлюваннях.

Саму підготовку до дискусії можна поділити на такі етапи:

  1. Тема оголошується за 2 тижні.
  2. Формуються команди «заперечуючи» і «стверджуюча».
  3. Учні, якщо потрібно, підбирають літературу в бібліотеці, відпрацьовують окремі розділи книг, журналів.
  4. Тренери чи вчитель, допомагають учням скласти вступну промову, добрати матеріал за темою.

   Правила дискусії

  1. Учні об’єднуються у 2 команди: А – «стверджуюча» і N «заперечуюча».
  2. «Стверджуюча» команда висовує свої дефініції, твердження, аргументи, докази до них.
  3. «Заперечуюча» команда має знайти свої твердження , аргументи, докази.
  4. Обидві команди беруть участь у мікродискусіях.
  5. Один із гравців команди А та один із команди N, роблять висновки щодо гри та теми.
  6. За часом стежить секундант.
  7. Судді визначають переможця.
  8. Суперники мають бути дуже коректними один до одного: вони повинні не сперечатися, не кричати, не перебивати один одного, уважно слухати висловлювання інших, знаходити в них головну думку, стежити за регламентом своєї промови.

   При проведенні дискусії  слід дотримуватись таких правил:

  1. Говорити по черзі, а не всі одночасно.
  2. Не перебивати того, хто говорить.
  3. Критикувати ідею, а не особу, яка її висловила.
  4. Поважати всі висловлені думки (позиції).
  5. Не сміятися, коли хтось говорить, за винятком хіба що жарту.
  6. Не змінювати тему дискусії.
  7. Намагатися заохочувати до участі в дискусії інших.

У класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

 

Фрагменти уроків

Українська мова 4 клас  Урок №64

Тема;Урок розвитку звязного мовлення. Побудова тексту міркування, добір переконливих доказів, формування висновку.

Дискусія  на тему : «Зима – найкраща пора року»

Клас ділиться на групи, кожна з яких працює над певним завданням із рекомендованою літературою.

1.група.

Учень .Дозвольте познайомити вас зі «стверджуючою»  командою. Це  (називає свою команду). Ми повинні довести, що  зима – найкраща пора року.

По – перше, що таке зима?

Зима – це пора року, коли холодно та падає сніг. Природа одягнена в білу ковдру. Сніг блищить на сонці. Взимку ми можемо кататися на санчатах, лижах та ковзанах.

Крім того, взимку є красиві свята: Новий рік, Різдво, День Святого Валентина. Мені  найбільше подобається свято Різдва, коли батьки та друзі дарують мені подарунки. І головне – взимку у нас канікули. Ми можемо досхочу розважатися!

2 група.

Учень Добрий день, дорогі друзі! Дозвольте познайомити вас із  «заперечуючою» командою. Це (називає свою команду).

 Ми повинні доводити, що зима – це не найкраща пора  року. Звичайно, взимку  падає сніг, є канікули, ми можемо відпочивати.  Але канікули – це ще і дуже небезпечна пора року. Діти, розважаючись, забувають про правила дорожнього руху.

 Я читав в газетах, що саме під час канікул трапляється найбільше дорожньо – транспортних пригод, збільшується дитячий травматизм. Тому я вважаю, що зима – це не дуже гарна пора року. До речі,  погода взимку дуже часто змінюється: буває холодно, сніжно, а потім – все тане, іде дощ.

Дуже часто люди хворіють на застуду, грип.

1 група.

Учень. Я не згоден з вами. Зима – найкраща пора року! Взимку немає роботи на городі, у саду, тому можна більше часу приділити читанню  книжок, перегляду цікавих телепередач, фільмів.

2 група

Учень Ви наголошуєте, що взимку можна цілий день дивитися телевізор, але це шкідливо для нашого здоров’я.  Не можна цілий день дивитися телевізор, тому я не вважаю,  що зима є найкращою порою року. 

 

Українська мова 4 клас  Урок №82

Тема;Урок розвитку звязного мовлення. Усний твір.                              

Дискусія на тему «Весна – найкраща пора року».

         А    -    Дозвольте познайомити вас зі стверджуючою командою. Це   (називає свою команду). Ми повинні довести, що весна – найкраща пора року. По-перше, що таке весна? Весна – це пора року, коли стає тепло сонячно. Природа прокидається, оживає. Ніжна зелень милує око. Дітвора з гаміром висипає на подвір’я. Крім того, навесні є красиві свята: Міжнародний жіночий день, День матері, Великдень,  День Перемоги. А ще навесні є канікули і ми можемо досхочу розважатися.

         В   -     Дозвольте познайомити вас із «заперечуючою» командою. Це (називає свою команду). Ми  вважаємо, що весна – це не найкраща пора року. Тепліє, тане сніг, відлига. В цей час люди хворіють на застуду. Організм ослаблений після зими, не вистачає вітамінів. А ще навесні багато роботи в садах та городах.

    По закінченню дискусії судді роблять висновок.

ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ

Цей метод допоможе організувати обговорення чи дискусію зі спірного питання, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо  аргументи протилежної сторони були переконливими. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді.

Порядок проведення:

  1. Розмістіть плакати в протилежних кінцях кімнати. На одному з них написано «Згоден (за/так)», на іншому – «Не згоден (проти/ні), на третьому – «Не визначився (інше)». На плакатах можна викласти протилежні позиції щодо проблеми.
  2. Повідомте правила проведення вправи.
  3. Після того, як учитель назве тему, учні стають біля відповідного плакату, залежно від їхньої думки з обговорюваної проблеми.
  4. Дається кілька хвилин на підготовку до обґрунтування своєї позиції.
  5. Вислуховуються різні точки зору  по кілька учасників від кожної позиції (учні обираються довільно, за власним бажанням).
  6. Вислухавши різні точки зору, запитайте чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає перейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу.
  7. Попросіть учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони.

Правила проведення вправи для учнів:

  1. Говорити по черзі, не переривати.
  2. Одночасно говорить тільки одна людина.
  3. Не сперечатися між собою. Наводити нові причини або ідеї.
  4. Перейти від одного плакату до іншого можна у будь-який час.
  5. Будьте готові пояснити причини зміни своєї позиції.
  6. Вислухайте аргументи й ідеї інших.
  7. Якщо вас запитають, будьте готові сказати, які аргументи або ідеї вам сподобалися найбільше.
  8. «З а й м и     п о з и ц і ю»

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Використовується після опанування дітьми певною інформацією й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання. У дітей є можливість зайняти позицію «Так», «Ні», «Не знаю», довести свій вибір. Після обговорення можливість змінити свою думку.

Фрагменти уроків

Літературне читання  3 клас урок №12

Тема. Урок позакласного читання.  Вавилонська вежа.

Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

- різноманітність мов на землі;

- могутність Вавилонської держави;

- міцність віри в Бога;

- неминуче покарання за людську погорду.

Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

Закріплення вивченого матеріалу

На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2—4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

 

Українська мова  4клас   Урок №9

Тема: Текст. Добирання заголовків до тексту.

Дидактична гра «Я міркую». Зміст її має такі завдання:

  - Діти, знайдіть серед двох записів – текст. Якщо ви вважаєте, що текст записано справа на дошці, то станьте біля нього, а якщо зліва, то аналогічно.

Коли учні розподілилися біля дошки , вчитель їх запитує:

  •       Діти, прочитайте речення, записані ліворуч. Про що йдеться в кожному реченні? Чи становлять ці речення зв’язний текст? (Міркування учнів)
  •       Прочитайте речення, записані праворуч. Про що в них йдеться? Чи можна назвати це текстом? (Міркування дітей)
  •       Доберіть до тексту заголовок.

1.У золоті осінні дні збираються відлетіти у вирій журавлі. Укривається багрянцем клен. Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь.  (Ці речення висять зліва на дошці)

 

2. Як настала холодна осінь, журавель почав збиратися в теплі краї та й каже куликові:

  •       Ось ну, курличе, рушай і ти! Коли б ти знав, які хороші  сторони є на світі. (Цей текст вивішується справа на дошці)

Метод «Займи особисту позицію» корисний під час проведення в класі дискусій на суперечливу тему. Як проблеми слід використовувати дві  протилежні думки,  учні мають можливість висловити свою точку зору і наприкінці уроку  оцінити засвоєння вивченого матеріалу.

 

Літературне читання  3 клас   урок №52

Тема: Ганна Чубач «Зупинюся над рікою»/

Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту. Метод «Займи позицію»

На протилежних стінах класу розміщено 2 плакати:

Вірш викликає смуток на душі;

Вірш викликає замилування красою.

(Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи, обговорюють свій вибір у групах,  називають найпереконливіші аргументи своїх сторін) 

  • Вірш викликає смуток на душі, тому що «трави зівяли», « коник жалібно співає», «вербичка невеличка».
  • Вірш викликає замилування красою, бо  «роса срібна», «коник співає», «зорі ніхто не збирає».

Діти приходять до єдиної думки, що спілкування з природою і розуміння її краси допомагають людині подолати смуток, замилуватися красою природи «Сльози зовсім мало значать

В порівнянні із красою».

 

Прес – метод

    З цієї технології варто починати роботу над навчанням дітей дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

   Метод «ПРЕС» можна запропонувати до будь – якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

-  потрібно висловити свою думку, пояснити, у чому полягає точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що…)

-  пояснити причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки…)

-  навести приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції, а також факти, що демонструють докази (…наприклад…)

-  узагальнити свою думку (зробити висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином…).

Слід роздати/ написати на дошці, на плакаті/ учням матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу):

  1. ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

  1. ОБҐРУНТУВАННЯ

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

  1. ПРИКЛАД

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

  1. ВИСНОВКИ

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

Захищаючи свою позицію, намагайтесь дотримуватися струк­тури методу «ПРЕС».

Інструкція до застосування

  1.          Позиція: почніть зі слів почніть зі слів „Я вважаю, що ..." та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.
  2.          Обгрунтування: починаючи зі слів „...тому, що...", наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтується доведеннявашої позиції.
  3.          Приклад: продовжуйте висловлювання словом „... наприклад..." та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.
  4.           Висновки: закінчіть вислів „Отже (тому), я вважаю..." і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).

 

Стратегія «Метод Прес» використовується на будь якому етапі  уроку

 Етапи методу ПРЕС:

  •            Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
  •            Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
  •            Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
  •            Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Фрагменти уроків з використанням методу Прес

На уроці української мови  використовується, коли потрібно підвести учнів до самостійного виведення правил, формулювання висновків. Діти висловлюють свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.

Українська мова   2 клас    урок №74

Тема: Закріплення знань про дієслова. Групи дієслів з певним лексичним значенням.

ІІ Основна частина

2.Тренувальні вправи. Робота над прислівями.

- Прочитай прислівя.

Книга вчить – як на світі жить.

  • Назвіть дієслова у прислів’ї.
  • Чому ви вирішили, що це дієслова?  
  1. Позиція – Я вважаю, що слова вчить, жить,  – дієслова.
  2. Обґрунтування – Тому що, якщо слово відповідає на запитання що зробить?, що робить?, це дієслово, бо лише дана частина мови відповідає на ці запитання. За визначенням ми знаємо, що дієслова означають дію предмета. Якщо слово має ці дві ознаки, його вважають дієсловом.
  3. Приклад -  Наприклад, слова вчить, жить означають дію предмета і відповідають на запитання:

                           вчить – що робить?

                           жить – що робить?

  1. Висновок – Отже, ці слова належать до дієслів.

 

 Літературне читання  3 Клас  урок №28

Тема:  І.Я. Франко «Лисичка і Журавель»

Закріплення вивченого матеріалу.

 Розвиток мовлення. Технологія метод  «Прес».

- Прочитайте це твердження: «Журавель вчинив правильно, коли помстився Лисиці».

 Висловіть свою думку, поясніть  вашу точку зору ( починаючи зі слів: «Я вважаю, що …»).

 Поясніть причину виникнення цієї думки, тобто, на чому ґрунтуються ваші докази ( починайте зі слів: «Оскільки»).

 Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що ілюструють ваші докази ( «…наприклад…»).

 Українська мова  2 Клас урок № 71

Тема : Слова, які означають дію предметів, відповідають на питання що  робить?  що роблять?

Формування вміння розпізнавати дієслова.  Гра «Впізнай дієслова». 

Вчитель показує картки із словами: зима, холодний, заморозить, вітер, білий, дарує. Діти  впізнають  дієслова і сигналізують картками.

 

1.Позиція – Я вважаю, що слова  заморозить, дарує– дієслова.

2.Обґрунтування – Тому що, якщо слово відповідає на запитання що зробить?, що робить?, це дієслово, бо лише дана частина мови відповідає на ці запитання. За визначенням ми знаємо, що дієслова означають дію предмета. Якщо слово має ці дві ознаки, його вважають дієсловом.

3.Приклад -  Слова заморозить, дарує означають дію предмета і відповідають на запитання:

                           заморозить, – що зробить?

                            дарує – що робить?

4.Висновок – Отже, ці слова належать до дієслів.

Українська мова   4 клас  урок № 17

Тема: Однорідні члени речення.

Підведення підсумку  уроку.

  • Чи є в реченні однорідні члени речення? Назвіть їх.

На  доріжки парку лягає різнокольорове, барвисте листя.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що слова різнокольорове, барвисте є однорідними членами речення, тому що вони відповідають на одне й те саме питання – яке?, й залежать від одного й того ж слова – листя.

 

 Літературне читання 4 клас урок №9

Тема уроку: Народна легенда «Звідки пішло прізвище й імя Богдана Хмельницького»

Підсумок уроку

- Як ви думаєте, чи можна вважати Богдана Хмельницького великою людиною?

 

 -  Я вважаю, що Богдан Хмельницький був дійсно великою людиною, оскільки він зумів згуртувати народ на боротьбу проти польської шляхти.

Наприклад, історичні дані свідчать про те, що під керівництвом Богдана Хмельницького у 1654 році український народ виграв війну проти поляків.

Отже, Богдан Хмельницький був дійсно розумною людиною, мудрим керівником запорожців.

 

Українська мова  3 клас урок №3

Тема: Культура усного і писемного  мовлення.

ІІ.Основна частина.

Актуалізація опорних знань.

- Як ви вважаєте, чому виникло писемне мовлення?

(- Я вважаю, що писемне мовлення виникло з потребою зберегти інформацію, передати її на відстань,

оскільки усне мовлення не дає нам такої можливості.

Наприклад, завдяки писемному мовленню людина змогла пізнати далеке минуле і може передати свої знання майбутнім поколінням.

Отже, дуже важливо навчитися гарно, грамотно і каліграфічно писати, щоб вміло формулювати власну думку усно і зафіксувати її письмово. 

Літературного читання  3 клас Урок№34

Тема: Леонід Глібов “Коник-стрибунець„

VІІІ. Підсумок уроку

Метод “Прес„

Чи стала у пригоді для вас байка “Коник-Стрибунець„?

  •            Висловлюю свою думку: «Я вважаю, що байка “Коник-Стрибунець» стала мені у пригоді.
  •            Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що вона повчає бути працьовитим, дбайливо ставитися до інших»

Діти наводять приклади додаткових аргументів на підтримку своєї позиції, узагальнюють і формують  висновки.

 

Українська мова  2 клас урок №65

Тема: Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які?

ІІ. Основна чстина.

2. Відкриття нових знань.

2) Обговорення стратегії «Навіщо потрібен прикметник?»

 

Я вважаю, що прикметники займають важливе місце в мовленні.

Тому, що. без них ми не зможемо охарактеризувати предмет, надати йому ознаки. Важко буде складати загадки.

Наприклад, щоб скласти загадку про зайчика, нам потрібно розказати, які в нього вушка, який хвостик, якої він вдачі тощо.

Отже, слова, що називають ознаки предметів, роблять нашу мову багатшою, досконалішою, допомагають точніше висловити свою думку.

 

 

Літературне читання  3 клас  урок № 53

Тема: Вадим Скомаровський  «Після грози».

 Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту. Стратегія «Метод Прес».

  •                   Чи можна стверджувати, що вірш сповнений співчуття спокою?
  1.                Позиція

 – Я вважаю, що вірш сповнений співчуття спокою.

  1.                Обґрунтування

 – Тому що, після читання вірша в моїй уяві виникають картини спокою.

  1.                Приклад

 -  Наприклад, такі слова з вірша: «гроза ущухла», «звелась веселка над пшеничним полем», «парує стежка», «мирний грім  муркоче тихо».

  1.                Висновок

   Отже, авторові вдалося створити чарівий поетичний пейзаж, сповнений співчуття спокою.

 

 

Літературне читання   3 клас  Урок №85

Тема: Олександр Копиленко «Розбишака Чив». Юрій Старостенко «Хто це такий?»

Поглиблене усвідомлення фактичної інформації. «Метод Прес»

  •                   У якому з  текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї?

  1.Позиція

 – Я вважаю, що в оповіданні Олександра Копиленка  «Розбишака Чив» розкрито характер цієї пташки, а наукові відомості подані в тексті Юрія  Дмитрієва.

  1. Обґрунтування

 – Тому що, в тексті  «Розбишака Чив» автор розповідає про повадки горобчика, а в тексті «Чи знаєш ти?»  подані аргументи наукових досліджень.

  1. Приклад

-  Наприклад, опис погрожування ворогу( в тексті Олександра Копиленка  Чиву кортить бійки,а в іншому тексті - горобчик кидає звук, який нагадує гарчання собаки)

  1. Висновок

   Отже, в тексті Олександра  Копиленка «Розбишака Чив» - розкрито характер пташки,  він є художний. а текст за  Юрієм Дмитрієм «Чи знаєш ти?»  науковий, в ньому  подані наукові відомості про горобчика.

Українська мова  3 клас  урок № 81

Тема: Формування поняття предметності на прикладах іменників, що означають опредмечені дії. Вживання іменнників у прямому і переносному значеннях.

Актуалізація опорних знань. «Метод «Прес».

- До якої частини мови відносяться слова: радість, ніжність, благородство.

  1.Позиція

 – Я вважаю, що слово радість – іменник.

2.Обґрунтування

 – Іменник, тому, що він називає опредмечену якість.

 3. Приклад

-  Наприклад, прикметник (який?)- радісний, іменник (що?) -  радість

4. Висновок

Таким чином слово «радість» -- іменник.

 

 

 

 


 

 

 

docx
Додано
28 липня 2018
Переглядів
3285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку