Найпоширеніші види олій

Найпопулярніші види олій.

Соняшникова олія. Масло з насіння соняшнику виготовляють з 19 століття. Смачна, ароматна і корисна соняшникова олія — це невід’ємний атрибут кожного столу. При схваленні церкви, яка порахувала масло пісним продуктом, масло стало популярним в Київській Русі. Яке масло вибрати при великому виборі сортів і виробників? Олія першого віджиму (сире масло) найкорисніше, завдяки відсутності термічної обробки. Усі вітаміни і мінерали в такому маслі збережені в первозданному вигляді. Саме це надає неповторний густий аромат.

В соняшниковій олії, яка не піддавалася рафінуванню, зберігаються всі корисні складові зерен соняшника: вітаміни Е, А, D, групи В, мікроелементи (залізо, нікель, хром), жирні кислоти (в основному ненасичені) і дубильні речовини. Цей звичний продукт харчування дуже допомагає роботі людського організму:нормалізує жировий і ліпідний обмін;знижує рівень «шкідливого» холестерину в крові;сприяє втраті зайвих кілограмів;покращує зір, травний процес, стан волосся і нігтів;забезпечує жовчогінну дію, що необхідно для природного очищення органів і систем;має легку проносну властивість;перешкоджає старінню і утворенню пухлин;попереджає розвиток атеросклерозу і тромбофлебіту, а також проблеми з жовчним міхуром, кишечником, шлунком і легенями;живить шкірні покриви;підвищує імунітет;зміцнює опорно-руховий апарат і нервову систему.

Кілька правил використання соняшникової оліїПри приготуванні салатів сіль додається в першу чергу, в маслі вона не розчиняється;Нерафінована олія повинна бути світлою. Темний колір явно говорить про те, що насіння, використовуване для приготування, було перепаленим;Для оптимального корисного впливу на організм соняшникову олію можна і потрібно чергувати з іншими корисними оліями (оливковою, лляною, кукурудзяною). Соняшникова олія повинна бути присутньою в раціоні обов’язково. Але вона, також, може принести і шкоду організму: При неправильному зберіганні масло втрачає корисні властивості, може викликати отруєння;При надмірному вживанні викликає діарею, і навіть напад гострого панкреатиту.

Оливкова олія. Оливкова олія по праву називають рідким золотом, так як воно володіє чудодійними властивостями і є одним з важливих компонентів у харчуванні сучасної людини. Втім, про користь цього унікального продукту люди складали легенди ще в античні часи. Рим і Стародавню Грецію, Єгипет і Месопотамія — у всіх цих країнах оливкове масло, яке вважалося даром богів, застосовувалося не тільки для приготування їжі, але і в косметичних цілях. Крім цього, його використовували для проведення ритуальних обрядів і лікування людей з різними захворюваннями.

Цей унікальний продукт отримують методом холодного віджимання. Оскільки такі екзотичні плоди швидко окислюються після збору, необхідно продуктивно їх переробити, отримати цінну для здоров'я рідина. Хімічний склад оливкового масла відрізняється багатим вмістом вітамінів, мінералів, жирних кислот і корисних мікроелементів. Це:феноли, поліфеноли, фенольні кислоти гальмують процеси старіння шкіри;олеїнова кислота прискорює обмінні процеси, зміцнює судинні стінки;терпенові спирти, токофероли стабілізують рівень цукру крові;Омега 9 вважається профілактикою цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу;сквалений запобігає онкологію (особливо в сучасній гінекології);стерол і β ситостерол попереджають судинні патології, гіпертонію;лінолева кислота підвищує гостроту зору, прискорює процес регенерації пошкоджених тканин;вітамін D зміцнює кістки, вважається профілактикою рахіту;вітамін А корисний для зниженого зору, проблем зі шкірою;вітамін Е, будучи антиоксидантом, запобігає формування ракових клітин, інтоксикацію організму.вітамін До корисний для кишечника, особливо у дітей.

Як зберігати оливкову олію. Зберігати оливкове масло потрібно тільки в темній тарі — це не складе проблем, тому що виробники самі його розфасовують у пляшки з темного скла. Не можна ставити розглянутий продукт в холодильник або занадто тепле місце — такі температури можуть знизити рівень вмісту корисних речовин в оливковій олії. При довгому зберіганні масло з оливок може придбати прогірклий смак — від цього продукт не стає менш корисним, а ось смакові якості будуть зіпсовані. Тому не варто купувати масло «про запас». Не зберігайте оливкова олія в відкритому вигляді — воно відмінно вбирає сторонні запахи. Оливкова олія — ​​унікальний за своїм складом і корисними властивостями продукт, тому воно повинно присутніми в раціоні харчування кожної людини.

Кукурудзяна олія. Кукурудзяну олію, яка в Америці називають «золотом Заходу», стає більш затребуваним продуктом, ніж олії з оливок і соняшнику. У чому криється популярність продукту?Батьківщина злакового – Мексика. Качани кукурудзи тут були знайдені в IV тисячолітті до н. е.., але тоді вони мали довжину всього 4 см. В даний час цю рослину вирощують у США, Україні, Росії, Бразилії, Аргентині, Китаї та Мексиці, так як тут більш сприятливі природні умови. Лідирує США (40 % від усього обороту), потім йде Китай – 20%. Олію одержують із зародків кукурудзи двома способами: пресування та екстракції. На початку процесу зародки зерен вимочують у воді, на це йде майже 2 доби, потім вимочений маса проходить обробку харчовими добавками, в результаті виходить прозора рідина жовтого кольору.

Кукурудзяна олія: корисні властивості . Масло, що отримується з кукурудзи, відносять до дієтичних видів продуктів, так як всі його компоненти, вітаміни і мінерали легко засвоюються організмом, не накопичуються у вигляді підшкірного жиру. Арахідонова та лінолева кислоти покращують циркуляцію крові і роботу всієї кровоносної системи, позбавляють від «шкідливого холестерину».«Золото Заходу» має антимутагенні якості; корисно при лікуванні захворювань репродуктивної системи, як чоловічої, так і жіночої; використовується в комплексній терапії безпліддя. Кукурудзяна олія треба включати в меню жінок в періоди лактації та вагітності. Вітамін Е (він входить до складу олії) відновлює здоров’я надниркових залоз, гіпофіза та ендокринної системи, тих органів, які відповідають за хороше емоційне самопочуття. Підвищує м’язовий тонус, людина стає витривалішим. Токоферол (віт. Е) – антиоксидант. Він омолоджує організм, відновлює роботу статевих залоз, відповідає за стан волосся і шкіри. Нікотинова кислота захищає ЦНС, допомагає вилікувати безсоння. Вітамін РР допомагає впоратися з наслідками стресу. Вітамін F – еліксир молодості, попереджає старіння організму раніше часу, прояв старечого недоумства, відновлює діяльність кишечника, позбавляє від закрепів.

Гарбузова олія. Аромат сонця. В Європі гарбузову олію ще називають «чорним» або «зеленим» золотом. Не тільки тому, що олія із насіння гарбуза дуже корисне. Справа в тому, що через виняткові якості цього продукту, воно високо цінувалося вже дуже давно. І тоді маленька пляшечка гарбузової олії цінувалася стільки ж, скільки і золоте кільце. Використовувалася гарбузова олія тільки в лікувальних цілях. Часи міняються, гарбузова олія стала доступнішою, але при цьому не втратила своєї корисності. Навпаки – розкрилися все нові й нові його корисні властивості. І сьогодні завдяки їм олія гарбузового насіння вважається джерелом вітамінів, корисних речовин, допоміжним засобом при лікуванні багатьох захворювань абсолютно різного характеру. Так що його «золоте» визначення, цілком виправдане. Її можна назвати «рідким золотом», віднести до рідкісних делікатесів і в частині елітарного харчування. Олію гарбузового насіння отримують шляхом холодного віджиму із насіння гарбуза. Продукт має темно-рудий, практично коричневий чи темно-зелений, іноді, майже чорний відтінок. У неї особливий, специфічний аромат і цілком приємний смак, у всякому разі, в порівнянні з рештою рослинних олій. Використовують її сьогодні в основному як добавку до їжі з метою оздоровити і зміцнити організм. Хоча її застосування в кулінарії – салатах, супах, кашах зайвий раз підтверджує, що гарбузова олія приємна і корисна.

Склад гарбузової оліїВітаміни А, В1, В2, В6, С, Е, К, Р, РРБіологічно активні речовини – фосфоліпіди, каротоніди, токофероли, флавоноїди. Мінерали, макро-і мікроелементи: магній,залізо, селен, цинк, калій, кальцій та іншіОдне з безперечних достоїнств гарбузової олії – присутність у складі комплексу поліненасичених жирних кислот: вітамін F, Омега-3 й Омега-6, жирні кислоти.

Корисні властивостіСтимулює імунітет, підвищує опірність інфекціям. Покращує моторну функцію кишечника і жовчовивідних шляхів. Має виражену антиоксидантну та гепатопротекторну дію. Зменшує набряклість. Володіє антиалергічною властивістю. Має ранозагоювальну і протизапальну дію. Захищає від передчасного старіння, бореться з вільними радикалами. Регулює вуглеводний і ліпідний обмін. Завдяки прийому цієї олії, активізує обмінні процеси в тканинах. Чудовий дієтичний продукт. Володіє проти глистовою дією. Омолоджує шкіру обличчя. Гарбузова олія – делікатесний і поживний продукт, її можна використовувати в дієтичному харчуванні. Варто відзначити, що олію насіння гарбуза не слід піддавати термічній обробці, при нагріванні вона втрачає свої корисні властивості. Найкраще використовувати її як заправку для салатів або як складник холодних соусів.

Олія з волоського горіха. Найкращий друг інтелекту. Цілющі й тонізуючі властивості грецького горіха й олії з нього були відомі ще в глибоку давнину. У Персії грецький горіх порівнювали з мозком, а олію, виготовлену з нього, – з розумом, у Древній Греції горіхове дерево було символом життя, а олію з горіхів, “царських жолудів”, простолюдинам заборонялося вживати під страхом смерті. Така ж традиція була і в стародавньому Вавилоні, де жерці дозволяли їсти олію грецького горіха лише дуже багатим людям. У працях стародавніх лікарів – і Авіценни, і Гіппократа – описані цілющі властивості цього продукту й особливості його застосування при різних захворюваннях. Ще в ті часи олією грецького горіха лікували туберкульоз і виразки, рани та опіки. Олію грецького горіха застосовують не лише в медицині. Завдяки вишуканому та м’якому смаку вона є невід’ємним компонентом середземноморської, французької та кавказької кухонь.

Лляна олія. Унікальне джерело здоров’я. Практично всі рослинні олії наділені цілющими властивостями, але лляна займає серед них особливе місце. Ще Гіппократ застосовував її для зняття у пацієнтів болю, при лікуванні шлунку, ран та опіків. Давньоєгипетські красуні на основі лляної олії виготовляли косметику – креми та мазі. На Русі лляна олія була практично як хліб, всьому голова. Наші предки і харчувалися нею, і лікувалися. Слов’яни застосовували олію для загоєння ран, використовували як болезаспокійливий засіб. Під час посту жодна страва не обходилася без лляної олії, якою заправляли каші, додавали в тісто, щоб надати випічці вишуканого смаку і аромату. На жаль, з розвитком цивілізації лляна олія поступилася місцем більш дешевим і простим у виробництві соняшниковій та кукурудзяній оліям. І лише тепер популярність незаслужено забутої лляної олії знов починає рости. По всьому світу почався своєрідний бум на лляну олію. В Америці нею переважно заправляють салати, а насіння льону включено в раціон шкільного харчування. У Німеччині люблять сир, змішаний з лляною олією, з додаванням солі й кмину. Канадці використовують цю рослинну олію у виробництві маргарину. Дієтологи переконані, що вживання лляної олії – перший крок до здорового харчування, а отже і до здоров’я взагалі.

Лляна олія має приємний запах і колір від золотистого до коричневого залежно від ступеня очищення. Ця олія містить у своєму складі безліч корисних речовин, але унікальна в першу чергу наявністю поліненасичених жирних кислот омега-3 і омега-6 Крім того, лляна олія багата лігнанами, фенольними сполуками рослинного походження, що мають антиоксидантні та протипухлинні властивості. Вітаміни групи В (В1, В2, В3, В5, В6, В9), що містяться в олії льону, підтримують як фізичне, так і емоційне здоров’я людини. До складу лляної олії входить багато мінералів і мікроелементів (кальцій, залізо, магній, фосфор, калій, цинк та ін.). Завдяки високому вмісту незамінних жирних кислот лляну олію рекомендують вживати для профілактики захворювань серцево-судинної системи. Але, крім цього, олія з насіння льону корисна і при інших захворюваннях.. У кулінарії лляну олію рекомендують використовувати для приготування різних холодних страв – вінегретів, салатів, соусів. Важливо пам’ятати, що її не слід піддавати тепловій обробці, тому що олія втрачає свої корисні властивості. Лляну олію можна змішувати зі сметаною або майонезом, сиром і зеленню, заправляти нею каші. Одна-дві столові ложки лляної олії забезпечать організм добовою нормою необхідних ненасичених жирних кислот.

Амарантова олія. Божественний дар безсмертя. У перекладі з грецької амарант – «нев’януча квітка». І дійсно, суцвіття цієї рослини ніколи не в’яне, тому не дивно, що у Греції, колисці європейської цивілізації, амарант став символом безсмертя. Однак не лише ця дивна властивість зробила амарант відомим на весь світ. Його унікальні цілющі та смакові якості були відомі ще індіанцям Мезоамерики. Із зерен амаранта робили борошно, з якого пекли хліб, навіть новонароджених дітей годували стравами із додаванням зернят цієї рослини. Крім того, інки й ацтеки використовували амарант у медицині і священних ритуалах. Після відкриття Америки амарант був завезений до Європи, і тут теж його унікальні властивості не залишилися непоміченими. А шведська королева Христина навіть заснувала в 1653 році орден Кавалерів амаранта. Незабаром з цієї рослини навчилися робити безліч корисних продуктів. На сьогодні з амаранта отримують олію, борошно, крупу, крохмаль, лізин, сквален. Усі ці продукти і речовини використовують у фармацевтичній, харчовій та косметичній промисловостях.

Олія амаранта є унікальною за своїм складом. Вітамін Е, що виступає головним компонентом, міститься в олії амаранта в дуже рідкісній токотріенольній формі, в результаті чого його антиоксидантні властивості в 40-50 разів вищі, ніж у того ж вітаміну в токоферольній формі. Навіть при вживанні незначної кількості амарантової олії знижується ризик утворення пухлин. Крім того, завдяки вітаміну Е знижується вірогідність тромбоутворення, підвищується еластичність стінок судин, нормалізується рівень холестерину в крові. Ще один унікальний елемент, що міститься в олії амаранта, – сквален. Він здатний переносити кисень у глибокі шари тканин, насичувати ним клітини. Ще одна цінна властивість сквалену – здатність стримувати ріст злоякісних пухлин і підвищувати імунітет. Провітамін А (β-каротин) також міститься в олії амаранта. Його наявність в організмі стимулює виділення слизу, який оберігає від висихання слизову оболонку очей, носової і ротової порожнини, гортані, стравоходу, шлунку, кишечнику, легенів, сечостатевих шляхів. Фітостерини, які входять до складу амарантової олії, сприяють виведенню з організму холестерину, підвищують імунітет, мають протипухлинні властивості. Багато в амарантовій олії також фосфоліпідів, головним компонентом яких є лецитин, одна з найважливіших речовин для організму людини. З лецитину складається 50 % печінки, 1/3 мозкових ізолюючих і захисних тканин, що оточують головний і спинний мозок. Поліненасичені жирні кислоти – лінолева і ліноленова, що містяться в олії амаранта, знижують рівень холестерину, нормалізують кров’яний тиск, перешкоджають утворенню бляшок на стінках судин, мають протипухлинну та регенеративну дії. Олія амаранта також містить мікроелементи: кальцій , залізо, фосфор .

Вважається, що в кулінарії амарантова олія може замінити будь-яку рослинну. Її додають у тісто для випічки, використовують у приготуванні перших і других страв, заправляють нею салати та вінегрети. Але термічній обробці олію амаранта краще не піддавати, бо при нагріванні вона втрачає значну частину своїх корисних властивостей.

Олія з чорного кмину. Цілюща сила Сходу. На Сході існує легенда, що одного разу посланець Аллаха, що з’явився пророку Мухаммеду і розповів про чудодійні властивості чорного кмину. Завершив він свою промову словами, що ця рослина – зцілення від будь-якої хвороби, крім «ас-сам». «Що таке «ас-сам»?», – запитала дружина пророка, яка підслухала розмову. Пророк відповів: «Це смерть». Дійсно, цілющі властивості чорного кмину відомі вже не одну тисячу років. Наприклад, єгипетська цариця Клеопатра любила, коли у ванну для купання додавали настій цієї рослини. Її попередниця Нефертіті змащувала шкіру олією чорного кмину для збереження краси та молодості. Про те, як благотворно вона діяла, ми можемо побачити на збережених портретах цариці.Єгипетські фараони не розлучалися з чарівною олією не тільки за життя, але й після смерті: так, у гробниці фараона Тутанхамона було знайдено баночку з олією чорного кмину. Про цілющу силу диво-рослини писали стародавні лікарі Гіппократ, Авіценна, Діоскорид.

Регулярне вживання олії чорного кмину нормалізує роботу травної системи, покращує перистальтику кишківника, відновлює баланс кишкової флори, стабілізує кислотність шлункового соку. Фосфоліпіди позитивно впливають на очисну функцію печінки, перешкоджають розвитку жирової дистрофії печінки. Олія чорного кмину є прекрасною профілактикою виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, дисбактеріозу, гастриту, коліту, панкреатиту, холециститу та цирозу. Вітаміни А, Е, D, B1, B3, мікроелементи калій, цинк, марганець, селен і деякі амінокислоти, що входять до складу олії чорного кмину, регулюють рівень цукру у крові й синтезують інсулін, що, безумовно, корисно людям, які хворіють на цукровий діабет. Поліненасичені кислоти омега-6 і омега-9 і деякі інші складові олії, що покращують ліпідний обмін і знижують рівень холестерину, запобігають ожирінню.

Олія чорного кмину в наших краях залишається маловідомою і в кулінарії застосовується нечасто. При цьому вона додає особливого смаку і аромату салатам. Використання олії в холодних салатах – найкращий варіант її вживання. З неї роблять комплексні заправки з додаванням пряних трав, оцту, гірчиці, лимонного соку і інших інгредієнтів. Продукт не підходить для термічної обробки. На ньому небажано смажити або додавати його в страви, які знаходяться в процесі варіння та тушкування. Олія покращує смак супів, каш і овочевих страв, бажано їх змащувати прямо перед подачею на стіл. Є рецепти, які рекомендують додавати продукт у випічку. У цьому випадку значна частина його корисних властивостей втрачається, але тісто виходить дуже смачним.

Конопляна олія. Корисна спадщина предків. Рослина конопля посівна – стародавня культура, опис якої зустрічається ще у працях римського письменника Плінія Старшого: він говорить, що її застосовували в їжу, а також в лікарських і господарських цілях. Конопляна олія відома здавна у багатьох народів, але особливо популярною вона була на Русі. Багато століть наші предки користувалися олією з насіння конопель, поки в XVIII-XIX століттях її не витіснила соняшникова. Однак конопляну олію не було забуто, а конопля активно вирощувалася як цінна сільськогосподарська культура аж до середини минулого сторіччя. Однак у 1961 році ООН віднесла цю рослину до наркомістких, і її посіви були знищені. Лише нещодавно корисні властивості продуктів з насіння конопель були знову відкриті, і почалося виробництво унікального за своєю природою продукту – конопляної олії. До речі, всупереч поширеній думці, на відміну від сухого листя цієї рослини, в олії не міститься психоактивних компонентів.

Олія з насіння конопель має безліч унікальних властивостей, що не характерні жодній іншій олії. Багата антиоксидантами, вона перешкоджає тромбозу крові, знижує холестерин і сприяє схудненню. Стеаридонова і гамма-ліноленова кислоти, що містяться в конопляній олії, не синтезуються в організмі людини, але життєво йому необхідні. Один з компонентів конопляної олії – хлорофіл, саме він надає продукту зеленуватого відтінку. Але основна цінність хлорофілу, а отже, і самої олії в тому, що він перешкоджає розвитку в організмі ракових пухлин, і постійне вживання конопляної олії веде до зниження ризику онкологічних захворювань. Крім того, олія з конопляного насіння містить вкрай необхідну нам поліненасичену жирну кислоту омега-3, а також весь спектр амінокислот. Крім кислот, у складі олії є вітаміни А, В1, В2, В6, E, K, D, а також мікроелементи і мінерали – кальцій, цинк, залізо, фосфор, калій, марганець, сірка. Вчені вважають, що склад конопляної олії унікально збалансований та ідеально підходить для організму людини. Застосування конопляної олії в кулінарії покращує апетит, нормалізує сон, знижує в крові рівень цукру. Постійне вживання її у їжу підвищить вашу активність і посилить мозкову діяльність. Унікальна за своїм складом олія з насіння конопель – корисні, смачні і ефективні ліки від безлічі захворювань

Олія гірчиці. Тепло, що лікує. Уже кілька століть тому люди знали, наскільки смачна та корисна гірчиця. Її використовували як у кулінарії, так і в медицині. Лікарі Стародавньої Греції та Риму вважали, що олія гірчиці виліковує проказу, а її зігрівальні властивості допомагають при застуді. Вважається, що батьківщина гірчиці – Китай. До Європи цю рослину-бур’ян випадково завезли з Азії разом з імпортованим просом та льоном. Гірчична олія набула особливого статусу при дворі Катерини II. Імператриця вважала цю приправу вишуканим делікатесом та замовляла безпосередньо з Англії. Сьогодні гірчиця й гірчична олія визнані у всіх країнах світу не тільки завдяки відмінним смаковим якостям, а й унікальним лікувальним властивостям.

Гірчичну олію вирізняє високий вміст біологічно активних речовин, необхідних нашому організмові (вітаміни (E, A, D, B3, B6, B4, K, P), поліненасичені жирні кислоти (вітамін F), фітостероли, хлорофіл, фітонциди, глікозиди, ефірні олії тощо). Лінолева та ліноленова незамінні жирні кислоти, що містить олія гірчиці, покращують роботу серцево-судинної системи, нормалізують жировий обмін, підтримують оптимальний гормональний баланс, сприяють зміцненню імунітету, нейтралізують шкідливий вплив токсинів, виводять шлаки, радіонукліди та солі важких металів. Антиоксидант вітамін А нормалізує обмін речовин, покращує зір, захищає шкіру та слизові оболонки від уражень, уповільнює процес старіння, підвищує імунітет. Жиророзчинний вітамін Е у складі олії гірчиці необхідний для правильного засвоєння організмом вітамінів інших груп, нормалізації обмінних процесів, підтримки енергетичного балансу, він запобігає передчасному старінню та руйнуванню клітин організму. Гірчична олія є джерелом вітаміну D (цього жиророзчинного вітаміну в гірчичній олії міститься в 1,5 рази більше ніж у соняшниковій). Вітамін D відповідає за стан кісток, бере участь в обмінних процесах, покращує роботу щитовидної та статевих залоз, зміцнює ясна й зуби, регулює роботу серця та нервової системи. Гірчична олія добре поєднується зі зеленню й свіжими овочами, салатами, а також додає вишуканості кашам та гарнірам. Домашня випічка з гірчичною олією пухка, має приємний аромат і золотистий колір, довше зберігає свіжість. Млинці, картопля або риба, підсмажені на гірчичній олії, мають пікантний, неповторний смак.

Кунжутна олія. Сезам, відкрийся!Кунжутне насіння – приправа, відома з найдавніших часів. Кунжут ще називають сезамом і, до речі, саме така назва приправи використана в казках «Тисяча і одна ніч» як чарівне заклинання. А це й не дивно, адже насіння кунжуту й вироблені з нього продукти, зокрема олія, мають не тільки приємний смак, але й масу корисних властивостей. Наприклад, у стародавньому Вавилоні кунжут вважався символом безсмертя та їжею богів. Єгиптяни називали його найкориснішою спецією, а ассирійці були впевнені, що перш ніж створити світ, боги випили кунжутне вино. Сезам вживали на Близькому Сході, в Індії та стародавньому Китаї. Кунжутна олія має приємний смак та ніжний горіховий аромат. Вона багата поліненасиченими жирними кислотами й мікроелементами. Стеаринова, пальмітинова, міристинова, арахінова, олеїнова, лінолева й гексадеценова кислоти, що містяться у кунжутній олії, необхідні для повноцінного функціонування організму, але не виробляються ним самостійно, тому їх постійно потрібно отримувати з їжі.

Олія з насіння кунжуту насичена мінералами й мікроелементами, корисними для людського організму. Одним з основних елементів кунжутної олії є кальцій. Крім нього, кунжутна олія багата фосфором, залізом, магнієм, цинком. Вітамін Е, що міститься у кунжутній олії, сприяє відновленню шкірного покриву і захищає його від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання. Подібну функцію виконує і сезамол – активна речовина у складі олії з насіння кунжуту. Саме завдяки цій речовині кунжутна олія часто застосовується при виготовленні сонцезахисних кремів. Лецитин, що входить до складу кунжутної олії, зволожує й пом’якшує шкіру, а також оберігає саму олію від окислення, а амінокислоти кунжутної олії роблять шкіру більш пружною й еластичною. Вітаміни групи В, що містяться в олії, також дуже необхідні нашому організму. У результаті того, що при виготовленні кунжутної олії використовується технологія холодного віджимання, вона практично не гіркне. Крім того, подібний спосіб виробництва дозволяє зберегти в олії всі корисні речовини й елементи, які повністю засвоюються клітинами організму й оберігають їх від передчасного старіння. У кулінарії кунжутна олія особливо цінується за приємний аромат і яскравий смак. Вона використовується для тушкування і смаження, тому що запобігає пригоранню продуктів.

Запамятайте!Ідеальної олії в природі не існує, її краще міксувати.