Ненасильницьке спілкування

«Ненасильницьке спілкування»Шаповал Ольга Володимирівна, практичний психолог-методистмісто Дніпро, 2024 рік Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради

Вправа  «ІМЕНА ТА ПРИКМЕТНИКИ»Мета впровадження: запам’ятати імена учасників. Ресурси: 0 Час: 10 хв. Хід проведення:1. Учасники стають у коло.2. Перший учасник називає своє ім’я та прикметник на ту ж букву. Наприклад, великий Володимир або прекрасна Поліна.3. Кожен наступний учасник спочатку повторює імена і прикметники попередніх учасників, а потім називає своє ім’я та прикметник.4. Якщо група велика, можна обмежити повторення до останніх 4–5 учасників.

Спілкування (комунікація) – це обмін думками, почуттями, враженнями, тобто повідомленнями. СПІЛКУВАННЯ

ВПРАВА “ТЕЛЕПАТИ“Мета впровадження: «місток» між вправами. Ресурси: стільціЧас: 5-10 хв. Хід проведення: Учасники розбиваються на пари. Пари сідають на стільці спинами один до одного. Не подаючи сигналів, не обертаючись - тричі спробувати одночасно обернутись і подивитись один на одного. Вийшло?Обговорення.

СПІЛКУВАННЯВербальне спілкування - за допомогою слів - усно чи письмово. Невербальне спілкування – за допомогою міміки, жестів..

Спілкування відбувається не лише між тими, хто бачить одне одного. Спілкуються по телефону, за допомогою пошти, Інтернету – засобів комунікації

«Спілкування – найбільша розкіш у житті» (Антуан де Сент-Екзюпері)

Функції спілкування. Перша функція. Регулювання спільної діяльності людей. Будь-яка спільна робота вимагає спілкування. Друга функція. Спілкування допомагає нам пізнавати світ, вчитися. Допомагає людям обмінюватися інформацією. Засіб спілкування – мова. Це система словесних знаків, за допомогою яких можна передавати знання та досвід. Третя функція. Спілкування – це шлях до розуміння іншої людини. Це найважливіша з усіх якостей, якими володіє людина.

Типи спілкування. Ділове спілкування має наперед визначені правила. Кінцева мета – досягнення певного результату. Завдяки діловому спілкуванню відбувається навчання на уроці. Ділове спілкування є основою бізнесу, політики. Ігрове спілкування немає твердих правил. У ньому можна міняти ролі, іноді правила змінюються під час гри, а результат заздалегідь невідомий. Ігрове спілкування – це простір для творчості та фантазії. Міжособистісне спілкування ґрунтується на розумінні та довірі.

НАСИЛЬСТВО - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права і свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду. СІМЕЙНЕ 32% дорослих вважають, що виховання неможливе без фізичних покарань.21% тих, кого били в дитинстві, і самі вважають нормальним вдарити дитину як покарання (проти 7% кривдників, яких не били). ПСИХОЛОГІЧНЕ 48% дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку. ФІЗИЧНЕ68% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях.*опитування громадської думки

ВИДИ НАСИЛЬСТВА1 ФІЗИЧНЕ (штовхання, побиття, жбурляння різними предметами, спроба вбивства)2 ПСИХОЛОГІЧНЕ (стеження, погрози, залякування, шантаж, приниження, ігнорування)3 СЕКСУАЛЬНЕ(сексуальні домагання, образи, зґвалтування)4 ЕКОНОМІЧНЕ (фінансовий контроль, обмеження, заборона працювати і вчитися, свідоме руйнування та пошкодження майна)5 СІМЕЙНЕ (умисний фізичний, сексуальний, психологічний чи економічний вплив, примус з боку одного члена сім'ї у відношенні до іншого з метою контролю, залякування)

Прояви фізичного насильства щодо дітей:дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати; батьки давали ляпаса, чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна; дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю; дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Прояви психологічного насильства, щодо дітей:образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:— «Ти тупий/тупа»;— «Так і виростеш нездарою»;— «Чого витріщився — вчи!»;— «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;— «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:— «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;— «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;— «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;— «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;— «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина; ігнорування дитини як спосіб покарання.

Прояви сексуального насильства щодо дітей: дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки; дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки; дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці; дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах; дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

Прояви економічного насильства щодо дітей: дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі; чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;батьки (опікуни) тиснуть на дитину — псують, викидають чи відбирають у дитини речі (іграшки, одяг тощо); дитину примушують працювати на когось або віддавати дорослим кишенькові чи подаровані гроші (особисті речі); над дитиною здійснюють контроль, обмежуючи її доступ до їжі; дорослі примушують дитину до жебрацтва, крадіжок чи проституції; як спосіб покарання — батьки змушують дитину працювати; батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту чи необхідні освітні матеріали; батьки змушують дитину діяти за їхнім бажанням, водночас погрожують втратою житла, їжі чи особистих речей.

Наслідки домашнього насильства. Психологічні наслідки: почуття провини; почуття сорому; замкненість; страх спілкування; низька самооцінка; зневіра у собі; депресія; відчай; небажання жити. Фізичні наслідки: ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості; переломи кісток, каліцтва і смерть;інфекційні хвороби, хвороби, які передаються статевим шляхом, та/або травми геніталій у випадках сексуального насильства. Діти-жертви фізичного насильства схильні у дорослому віці також ставати кривдниками.

Типові ознаки:психологічні: мовчазливість, скованість, односкладові відповіді на запитання;фізичні: заплакане обличчя, набряклі очі та обличчя загалом, незвичайні опіки, сліди укусів, забиті місця, синці, подряпини на видимих частинах тіла;економічні: наочні ознаки існування в злиднях (недоїдання, старий одяг тощо). Як виявити жертву насильства?Постраждалі від насильства схильні мовчати про це з різних причин. Тому важливо вміти помічати ознаки, що можуть свідчити про насильство — для вчасної та ефективної допомоги.

Непрямі ознаки: ——————————— уповільнене мовлення; неадекватні відповіді на запитання; невідповідність отриманих ушкоджень тій історії, що розповідає людина; безсоння; втрата соціальних контактів з родичами, друзями; неможливість пояснити свій фізичний стан;страх перед родичами та друзями; ауто агресивна поведінка — роздряпування, різання, розчісування до крові власної шкіри; примушування до роботи або навчання чи заборона працювати або вчитися; недостатнє лікування (наприклад, невиконання вказівок лікаря), самолікування тощо.

Спілкування з постраждалими. Особа, постраждала від насильства, не завжди прямо скаже про таку ситуацію вдома. Тому, якщо у неї виявляються непрямі ознаки насильства, насамперед варто встановити діалог. Почати розмову можна із фраз: «У тебе сумний вигляд. Щось сталося?» чи «Я можу тобі допомогти?». Розмовляючи із постраждалою особою, важливо уважно її слухати і не перебивати. Ситуація насильства може викликати відчуття сорому і страху за своє життя. Впродовж тривалого часу кривдник морально тисне на постраждалу особу. Тому важливо дати зрозуміти, що вам можна довіритися і ви готові допомогти. І особливо — що ви повна протилежність кривднику.

Правила спілкування з постраждалими Не сумнівайтесь у їхніх словах. Не звинувачуйте їх у тому, що сталося. Не тисніть. Не змушуйте говорити. Не нав'язуйте своїх рішень. Не наполягайте на вчиненні певних дій. Не будьте самовпевненим(ною). В жодному разі не ставте запитань «Що ти зробила, щоб спровокувати кривдника?» чи «Може, запросимо його на розмову?» тощо. Це може тільки ускладнити емоційний стан людини і посилити її закритість.

1.     Будьте завжди ввічливі, привітні та доброзичливі у спілкуванні. З повагою ставтеся до співрозмовника.2.     Будьте уважні до співрозмовника, до його стану  і настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті чи інші слова.3.     Умійте слухати і не перебивати інших. 4.     Не бійтеся вступати у контакти (усні чи письмові) з людьми, навіть не знайомими вам, але при цьому  уникайте нав’язливості.5.     Говоріть про те, що може бути цікавим і корисним для тих, хто вас слухає.6.     Не завдавайте людям прикрощів словом (не ображайте, не говоріть неприємного, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів, тощо).7.     Умійте ввічливо попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не образивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити причину прохання чи відмови.8.     Використовуйте в спілкуванні слова будь ласка, вибачте,  не ображайтесь, чи не змогли б ви, на жаль. Так вийшло. Стежте за культурою мовлення. 9. Умійте підтримати людину словом і ділом у будь-якій ситуаціїОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ

ВПРАВА “МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ Ненасильницького спілкування “Мета впровадження: занурення в тему (проблему)Ресурси: ватман, маркери. Час: 10 хвилин. Хід проведення: На ватмані потрібно накреслити дві колонки – міфи і реальність. Тренер надає роздатковий матеріал з теми або зачитує правдиві і неправдиві факти з теми. Чи можна порозумітися без звинувачень спілкуючись? Учасники, проаналізувавши проблему, повинні вписати в колонки інформацію, що відповідає дійсності і ту, що є хибною. Можна побудувати вправу дещо по-іншому: є проблема. Учасники повинні пригадати якомога більше міфів щодо цієї проблеми і правдиві факти.

Вправа  «Віддзеркалювання»Мета впровадження: «місток» між вправами. Ресурси: 0 Час: до 5 хв. Хід проведення: Виконайте чотири нескладних завдання, точніше, зімітуйте їх виконання. Віддзеркальте. Завдання такі: “Я уважно тебе слухаю…”;2. “ Мені цікава тема, що ти розповідаєш…”;3. ”Я втомилася тебе слухати, я так хочу спати…”;4. “ Ти все одно ходиш, подай мені, будь ласка, ковдру…”Особливість цих завдань в тому, що кожне з них учасники будуть виконувати попарно, причому партнери встануть один проти одного, і один з них стане на час дзеркалом, тобто буде копіювати всі рухи свого партнера. Потім партнери поміняються ролями. Обговорення.

Вправа  «Дій!»1. Що Ви отримали від зустрічі?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}123

Безпека — базова потреба людини. Завдання кожного - вчасно помітити і допомогти тому, хто цього потребує. Всі діти повинні бути захищені і купатися в любові ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!