Необхідність застосування компетентністно-зорієнтованих завдань як засобу формування ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках хімії

Талалаїваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Талалаївської селищної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідність застосування компетентністно-зорієнтованих завдань як засобу формування ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель хімії

Талалаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Михно С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у вирішенні соціальних, виробничих і економічних завдань. У виконанні даних завдань значна роль належить хімічним  знанням та навикам. Реалізація цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства.

Сучасна школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно-зорієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства й потребами самої особистості в освіті.

  Такі завдання є  серед пріоритетів, які лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи.  Кредом якої є підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, потім у життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. 

Сучасне інформаційне суспільство формує нову систему цінностей, в якій володіння знаннями, вміннями й навичками є необхідним, але недостатнім як результат освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати й використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність мислення, динамізм, мобільність. У зв’язку з цим навчання на основі компетентнісного підходу є однією із новітніх світових тенденцій сучасної освіти.

Актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу і у вивченні предметів природничо-математичного циклу, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Впровадження компетентнісного підходу при вивченні хімії у школі є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту та якості освіти. Отже, сучасний урок хімії має сприяти те тільки засвоєнню хімічних знань, а   й розвиткові демократичної культури, формуванню, необхідних для проживання у європейському співтоваристві компетентностей та  соціально-економічних знань. Важливим нині є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватися та пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Сьогодні ставиться нове завдання – сформувати у здобувача освіти та дорослої людини вміння вчитися. Пріорітетність  у формуванні даного вміння належить компетентнісно-орієнтованому підходу до навчання.

Компетентнісно-орієнтовані завдання будуть забезпечувати учня не відокремленими хімічними знаннями, а формувати цілісне уявлення про світ, в якому ми живемо, де важливо вміти застосовувати ті чи інші знання, навчати дитину здобувати їх і, в першу чергу, мотивувати на отримання нових  хімічних знань

У сучасних умовах учень повинен отримати в школі те, що допоможе йому утвердитися в житті: моральне ставлення до себе й людей, усвідомлення своїх громадянських почуттів, ключові компетентності, що дозволяють успішно функціонувати в будь-якій сфері діяльності. Тому в даний час перед школою поставлені завдання: формування навчального середовища, яке мотивує учнів самостійно здобувати, обробляти отриману інформацію, швидко орієнтуватися в інформаційному просторі; створення умов, що сприяють розвитку ключових компетенцій. Саме розвиток в особистості життєво важливих компетентностей, серед яких важливими є і хімічні, може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Одним із головних завдань учителя хімії є зміна організації традиційного уроку, включення спеціально організованої діяльності учнів в освітній процес на основі використання компетентнісно-орієнтованих завдань.

Основним завданням компетентнісного підходу при вивченні хімії є не лише оволодіння предметними знаннями, але й вміння ефективно застосовувати їх на практиці як інструмент розв’язання різноманітних життєвих завдань.

На сучасному етапі розвитку освітньої галузі перед уроком хімії постає завдання створити сприятливі умови для розвитку й саморозвитку особистості учня, забезпечити його пізнавальними засобами, необхідними для ефективного функціонування в суспільстві. Передумовою для виконання такого завдання виступає формування нового змісту навчання як педагогічної моделі втілення розвитку людства – системи наукових знань про речовини, їх перетворення, цілісність та єдність природи, оточуючого світу ; способів діяльності, відображених у правилах, інструкціях, алгоритмах; досвіду творчості; емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень до об’єктів навколишньої дійсності, а також ставлень до оточуючих і самого себе, мотивів і потреб у навчальній, суспільній, трудовій діяльності (В. І. Загвязинський, В. В. Краєвський, О. М. Новиков, М. М. Скаткін та ін.).

Питання розроблення змісту навчання з хімії актуальне упродовж всього викладання предмету в школі. Особливо воно загострюється в часи реформування, коли при  вивченні предметів реалізовується ідея компетентнісного підходу.

Проблема формування змісту навчання на засадах компетентнісного підходу нині перебуває у центрі уваги вітчизняних науковців і практиків. Теорію освітніх компетенцій і компетентностей обґрунтовано в роботах вітчизняних учених – Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, С. Е. Трубачевої та ін. Методичні аспекти проблеми розкриваються у публікаціях науковців – Т. М. Байбари, М. С. Вашуленка, О. В. Вашуленко, Н. А. Глузман, І. П. Ґудзик, К. І. Пономарьової. Загальний аналіз сутності поняття «компетентність», порівняльну характеристику ключових компетентностей у європейських освітніх системах здійснили О. І. Овчарук, О. І. Пометун, О. І. Локшина.

Компетентнісно-зорієнтований підхід до вивчення хімії - один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів у розвитку змісту освіти на сучасному етапі.

На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватися в оточуючому світі, у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу

Більшість учених підкреслюють, що поняття «компетенція» не зводиться ні до знань, ані до вмінь, ані до навичок, під цим терміном розуміється, передусім, коло повноважень якої-небудь  особи. У межах своєї компетенції особа може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній сфері діяльності. Одним із результатів освіти має бути набуття людиною не тільки хімічних компетенцій, а  і  інших  компетентностей.

Головне завдання сучасної школи - створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу - це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти. Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних)  серед яких є і формування хімічних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання й містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Компетентність – загальна здатність людини раціонально діяти в різноманітних ситуаціях, ефективно розв’язувати актуальні проблеми в різних сферах життєдіяльності. Компетентність є кінцевим результатом навчання, мета якого полягає у формуванні й розвитку особистості учня, розкритті його здібностей і талантів.

Набуття учнями системи хімічних знань, умінь та навичок спрямовано на формування їх хімічної компетенції. Тому хімічну компетентність і шляхи її формування слід розглядати як результат якісного навчання.

При підготовці до занять учитель керується принципами педагогічної техніки. 

Принцип волі вибору, що означає по можливості давати дітям право вибору. Наприклад, задаємо кілька однотипових задач, а учень сам вибирає, яку розв’язувати. 

Принцип діяльності означає, що засвоєння знань, умінь і навичок організовувати у формі діяльності. 

Принцип зворотнього зв’язку: від учителя до учня, від учня до  учителя за допомогою різних прийомів.

 Принцип ідеальності означає максимально використовувати  можливості, знання, інтереси учнів, що дасть позитивні результати. 

Принцип відкритості – прагнення до самопізнання та  саморозвитку.

 

СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНОСТІ

С. Шишов пропонує сукупність ключових компетентностей, як перелік певних дій чи вмінь: вивчати, шукати, думати, співпрацювати, братися за справу та адаптуватися.

Вивчати:

-    вміти розв’язувати проблеми (які підручні  речовини використати для виведення  жирної плями на скатертині в домашніх умовах?);

-    вміти використовувати власний досвід (чому при внесенні аспірину в воду  зрізані квіти стоять довше?);

-    самостійно займатися власною освітою (допомагати учасникам освітнього процесу знаходити мотивація для самоосвіти).

Шукати:

-    здобувати інформацію;

-    вміти працювати з літературою та класифікувати її;

-    консультуватися у кваліфікованих спеціалістів;

-    працювати з різними базами даних.

Думати:

-    критично мислити;

-    мати власну позицію та формувати власну думку;

-    оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням речовин, оточуючим середовищем.

Співробітничати:

-    вміти співробітничати та працювати в групі;

-    приймати рішення;

-    вміти домовлятися;

-    улагоджувати суперечки та конфлікти.

Братися за справу та адаптуватися:

-    нести відповідальність;

-    вміти організовувати свою роботу;

-    вміти знаходити нові рішення;

-    довести гнучкість реагування на зміни в житті;

-    бути стійким перед труднощами.

Виходячи з цього переліку можна дійти висновку, що хімічна компетентність, дійсно, є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предмету  навчання, який не реалізується тільки  змістом,  хімічних знань та формуванням умінь. Не випадково мова йдеться не тільки про  предметні, а й  про життєві компетентності, адже названі вміння, дійсно, є життєвими, необхідними й у професійній діяльності, і в особистому  житті, не зважаючи на її вік, стать, освіту, фах, посаду, місце проживання, переконання та соціальний статус. Від сформованості цих умінь залежить, чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи відбудеться як особистість. Так з чого ж складається  компетентність?

Компетентність= мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення

 Людина, яка уособлює в собі такі характеристики, буде вельми компетентним спеціалістом.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що певне просування у питаннях практичної реалізації хімічної компетентності учнів може бути досягнуто за умови розуміння специфіки компетентності як загальної здатності, надпредметного утворення, системи життєвих вмінь та систематичної роботи вчителя, спрямованої на їх формування засобами навчального предмета(хімії) через реалізацію діяльнісного підходу.

СТРУКТУРА КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ З ХІМІЇ

 

Компетентнісно орієнтовані завдання (надалі КОЗ)  допомагають вчителю вияснити рівень сформованості хімічних  компетенцій.

Вимоги до структури завдань:

•         Чітке формулювання проблеми.

•         Вказівка на форми йвиди діяльності по вирішенню проблеми.

•         Посилання на джерела інформації.

•         Вказівка на конкретний продукт діяльності.

Вимоги до змісту завдань:

•         Інтеграція, складність джерел (використання не менше 2-3- джерел, різна форма джерел: текст, діаграми, таблиці, досліди, віртуальні досліди,  малюнки, фото, цитати і т. і.).

•         Різний характер взаємовідношень джерел інформації, наданий формулюванням задачі (співпадання інформації, що міститься в одному джерелі, з інформацією, яка містить в другому, підкорення одної інформації іншій, перетинання одної та іншої інформації, протиріччя, протиставлення одної інформації іншою).

•         Тип інформації (пряма, опосередкована)

Структура КОЗ 

•         стимул,

•         задачне формулювання,

•          джерело інформації,

•          бланк для виконання завдання (якщо воно передбачає структуровану відповідь)

•         інструмент перевірки.

Стимул мотивує учня на виконання завдання, включає в себе опис ситуації або інші умови задачі, які грають роль джерела інформації.

Стимул в компетентністно-орієнтованому завданні виконує декілька функцій:

-мотивує  учня  на виконання  завдання;

 -моделює практичну, життєву  ситуацію;

     - може нести функцію джерела інформації.

Стимул повинен:

         - бути коротким;

        - не відволікати учня від  виконання завдання.

Задачне формулювання : чітке, логічне, відповідає віку учня, цікаве для нього. Вчитель не маємо права перевіряти те, чого не вимагали в задачному формулюванні, але послідовно перевіряє те, про що просили в задачному формулюванні.

Джерело інформації містить інформацію, необхідну для творчої діяльності учня по виконанню завдання (достатня для виконання заданої діяльності, цікава, що відповідає віковим особливостям учня). На одному джерелі (Періодична система хімічних елементів) може будуватися декілька завдань. .

Бланк задає структуру представлення учнями результату власної діяльності.

 Інструмент перевірки визначає кількісь балів за кожен етап дільності і загальний підсумок в залежності від складності навчального матеріалу, додаткових видів діяльності.

Інструментом перевірки може бути:

Ключ – використовується   для тестових завдань закритого типу.

     Модельна  відповідь – звичай використовується для відкритих тестових задань з короткою відповіддю.

     Аналітична  шкала – використовується  для  відкритих тестових завдань з розгорнутою відповіддю.

        Карта спостережень за груповою роботою використовується для оцінки вкладу  кожного учня в груповий продукт і ефективності діяльності групи в цілому.

 Види  інформації  в компетентнісних завданнях

1. Текст – факти.

2. Рекламний текст.

3. Текст – стаття з газети, журнала….

4. Текст – інформація із енциклопедії, довідників.

5.  Текст – інформація із Вікіпедії й інших комп’ютерних джерел.

6. Візуальне зображення: дослід, віртуальний дослід, хімічний експеримент фотографії, малюнки, схеми, моделі, анкети, інструкції, прейскуранти, етикетки від промислових товарів, упаковки із продуктів харчування, каталоги, карти.

7. Математичні  і економічні  візуальні зображення: таблиці, графіки, діаграмми, розклади. Важливим джерелом інформації в хімії є Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Уміння нею користуватися-це 5% знань з хімії

 

 

Види завдань

1. Асоціації, що відносяться або не відносяться за формальними ознаками. Вибрати те, що відноситься до теми, об’єкта, речовин, властивостей….( з переліку хімічних формул вибрати кислоти)

3. Застосовування  простих і складних аналогій.

Прості: хімічний символ-хімічна формула, реактив – ?

 Складні: даються  приклади– слова,  певним чином пов’язані між собою:

     1.     хімічний посуд – прилад для добування кисню (ціле – частина)

     2.     червона речовина  – безбарвна речовина (протилежності)

     3.     n – моль ( одиниця вимірювання)

4.  Використання моделі в різних видах(кулестержневі, об’ємні...)

5. Використовувати класифікацію, закономірності.

6.  Складання плану.

7. Постановка  запитань до  тексту й  пошуків відповідей на них.

8. Антиципація (передбачення – те, що  буде далі. Після додаванняння Манган ІV оксиду до пероксиду водню розпочинається активне виділення кисню).

9. Згортання інформації до 2-3 фраз, до однієї фрази. ( газ,  важливий для людини, погано розчинний у воді, без запаху-Кисень)

10. Використовувати незакінчені речення, вірші, рольові доповіді, переплутані закінчення речення. Об’єднати близькі за змістом поняття із загальним розумінням. (Газ, важливий для людини, погано розчинний у воді, без запаху окислює всі метали, не має смаку, у рідкому стані, блакитного кольору, із підвищенням температури розчинність зменшується -?)

11. Складання кросвордів, чайнвордів…

12. Провести оцінювання за такими критеріями:

а) чи правильно зібраний прилад для добування кисню;

б) чи правильно поставлене запитання;

в) чи правильно побудоване речення;

г) чи правильно вибрані критерії.

13. Дати заголовок текстові або віртуальному досліду.

14.  Вибрати свою точку зору із запропонованих різних точок зору. (Свій погляд на способи добування сульфатної кислоти  або ситуацію, яка склалася внаслідок викидання в повітря відходів при переробці вуглеводневої сировини).

Загальні теми для створення компетентнісних завдань

1. Вибір  обєкта для екскурсій ( хлібний завод, аптека, кондитерський цех …)

Критеріями можуть бути:

-речовини, з якими можна ознайомитись;

-необхідність ;

- безпечність;

 

 

- доступність;

- економність;

-результативність.

2. Населені пункти (побудова заводу хімічної промисловості):

 -наявність сировини,

 -кількість жителів;

- кількість дорослих, пенсіонерів, жінок,чоловіків, дітей;

- характеристика населенного пункту – заводи, фабрики;

- викиди в повітря;

-переробка відходів обраного виробництва;

-реалізація продукції( розставити критерії за пріорітетністю).

3. Висунення гіпотез із набору об’єктивних, суб’єктивних фактів(опрацювання теоретичного матеріалу). Визначити цей факт або думку.

4. Квитанції різного виду (комунальні платежі, чек з магазину, білети в театр, на транспорт і т.д.).

5 Об’єкти: марки автомобілей, музичні, технічні інструменти, журнали і т.д.(використання природних речовин та синтетичних матеріалів).

6. Ремонт будинку, квартири, розбивка саду, дизайн.

7.  Покупка, вибір товарів.

8. Приготування корисної їжі.

9. SMS, пошук  потрібної  теми в Googl.

10. Економіка витрат і доходів сім’ї.

11. Вибір ліків.

 12.Назва заводів, фабрик,  підприємств та їх продукції (Наприклад, виготовлення шин).

13. Пори року і їх прояви (сезонні зміни речовин у природі).

14. Рослини,  тварини (органічна хімія).

Компетентнісно-орієнтовані завдання цікаві тим, що починаються зі стимулу, який мотивує учнів до активної діяльності, емоційно насичує урок. Опис будь-яких життєвих (проблемних) ситуацій стимулює дітей на активну роботу.

 Задачне формулювання точно вказує на діяльність учнів, необхідну для виконання завдання. Воно ставить мету діяльності, формулює вимоги до відповіді. Тут головне для вчителя коректно сформулювати завдання, враховуючи рівень навченості  учнів з хімії.  Спочатку формуються аспекти первинної обробки інформації, планування інформаційного пошуку.

 Бланк  виконання завдання вказує на послідовність діяльності з виконання завдання. Вид фіксації відповіді залежить від форми проведення контролю (письмовий, усний або комп'ютерний-тестовий).

 Працюючи з компетентнісно-орієнтованим завданням, учні освоюють аспект публічного виступу, вчаться дотримуватися норм публічної промови й регламенту, готують план виступу, працюють з питаннями, поставленими на уточнення й розуміння. Формується продуктивна групова комунікація. Учні самостійно дотримуються  заданої процедури групового обговорення, роз'яснюють свою позицію, аргументують своє ставлення до інформації інших членів групи. Так формується комунікативна компетентність.

Після того, як учні виконають компетентнісно-орієнтоване завдання, їм пропонується модельна відповідь. Це перелік ймовірних правильних і частково правильних відповідей для завдання відкритого типу з заданою структурою відповіді.

    На даному етапі в учнів розвивається  аспект оцінки діяльності, якщо діти виконують поточний контроль своєї діяльності за заданим алгоритмом. Або ж оцінка результату (продукту) діяльності, якщо учень порівнює характеристики запланованого й отриманого продукту й робить висновок про  результат. Відбувається оцінка власного просування, діти  відчувають сильні й слабкі сторони своєї діяльності, виникає мотивація своїх дій. Усе це формує компетентність у вирішенні проблем.

Таким чином, організована робота над компетентнісно-орієнтованими завданнями дозволяє формувати основи компетенцій.

Як навчити учнів виконувати компетентнісні завдання.

 Перед виконанням   нового виду завдань слід провести тренінги із формування  вміння виконувати даний вид роботи.

1. Для тренування дати учням кілька (4-5)  завданнь із різних предметів,щоб  вони відшукали  в їх структурі спільні складові. Вказати на знаки, що  позначають   структурні елементи завдань.

-задача                                                 для                                        мотивації;

 -матеріали для виконання;
 -таблиця для звітності;
   -оцінювання                                     для                                             результату.

 

Запитання учителя:

 Скільки частин містить  завдання?

У якій із частин сформульовано задачу?

Які дані дає умова задачі?

Де знайти довідникову інформацію?

Де можна відшукати матеріал для виконання задачі?

Яку формулу використовуємо?

Чи потрібне рівняння реакції для розв’язку задачі?

Де записати результати виконання завдання?

Де дізнатися про оцінювання завдання?

2.Тренування у заповненні таблиці.

Беремо будь-яке завдання, де результатом є заповнення таблиці.

Ставимо пастки на заповнення таблиці:

Запис зроблено тільки в одну колонку.

Запис зроблено не в ту колонку

Пропущено одну комірку у таблиці.

Про що це говорить? Робимо висновки  про правила заповнення та  помилки в заповненні.

3.Оцінювання роботи.

Пропонуємо  виконані роботи та  описане оцінювання даної роботи. Чи правильно оцінено роботу?

4.  Виконання однієї-двох типових компетентнісних задач фронтально із коментуванням.

Використання ігрових методів навчання  є одним з елементів компетентнісно-зорієнтованих завдань. Гра – одна з найважливіших умов розвитку компетентної особистості. Саме в процесі гри учень включається в ситуації, в яких діє як у реальному світі. Видатний педагог В.О.Сухомлинський писав, що у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Використовуючи навчальні ігри, необхідно детально знайомити учнів з умовами гри. Гра привчає учнів мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває пам’ять. У процесі гри учні розвивають свої здібності, закладені у них від природи. Вчитель повинен їх знайти, виявити, розвивати. У різні періоди розвитку дитини гра відіграє різну функцію. Ф.Шіллер писав: «Через гру людина стає досконалішою». Суть і зміст ігор повинні поступово ускладнюватися, що вимагає від учнів збагачення системи пізнавальних дій. Дидактичні ігри, як елемент компетентністно-зорієнтованих завдань можна поділити на індивідуальні, групові, парні.

 Наприклад: хімічне лото, хімічне доміно, кросворди тощо. Наведу кілька прикладів. Знайомлячись у 7 класі з періодичною системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва, можна використати хімічне доміно. Умови гри у хімічне доміно (за А. Вяткіним). Готуємо картки із символами хімічних елементів, формуємо з них колоду, перемішуємо її. Кожен гравець отримує по шість карток. Решта залишається в колоді. Перший гравець викладає будь – яку картку на клітинку таблиці Д.І.Менделєєва, яка їй відповідає, називаючи вголос хімічний символ та просту речовину утворену цим елементом. Кожний наступний гравець має викласти картку із символом хімічного елемента, який знаходиться поряд: зверху, знизу, з лівого або правого боку. Якщо необхідної картки немає, гравець бере її з колоди або пропускає хід. Виграє той, хто першим виклав свої картки.  При вивченні теми «Солі» використовуємо звичайне доміно із наклеїними з однієї сторони кісточки кислотними залишками, а з іншої металами з індексами  і почергово складаємо формули солей.  Виграє той хто  першим викладе свої кісточки.

«Навчальні проекти» можна розглядати як компетентністно- зорієнтовані завдання, якщо учень мотивований на їх виконання і має перед собою чітке завдання. Метод проектів спрямований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи. Він відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки потребує самостійного здобуття знань чи застосування набутих, набуття умінь у виконанні практичних дій.

Відбувається формування ключових компетентностей і через розв’язання розрахункових задач.

Введення задач у навчальний процес дає змогу реалізувати наступні принципи навчання:

- забезпечення самостійності й активності учнів;

 - досягнення єдності знань і вмінь;

 - встановлення зв’язку навчання з життям.

Уроки із використанням  компетентнісно-зорієнтованих завдань дають можливість раціональніше використовувати час уроку, зробити його цікавим, плідним, неповторним. Такі уроки сприяють розвитку й підтримці інтересу дитини до предмета, розвивають її творчі прагнення, креативність, роблять більш упевненою в собі і своїх силах. Використання компетентнісно-зорієнтованих завдань у освітньому процесі  створює продуктивне, творче середовище, атмосферу пошуку нового. На уроках, де вони використовуються, діти почувають себе впевнено, вільно спілкуються - обґрунтовують свою точку зору і спокійно сприймають зауваження, коли  вони є активними учасниками освітнього процесу. Готуючись до уроку, проводячи його, вчитель повинен  створити комфортне навчальне середовище, використовувати такі завдання, які спонукають дітей до активної діяльності, вчать використовувати набуті знання для вирішення поставленої проблеми. Досягненню бажаного результату  допомагають сучасні інтерактивні  форми та методи. Усі прийоми та методи, які використовує  креативний  вчитель, сприяють формуванню в дітей компетентностей

 

ПРИКЛАДИ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ  ХІМІЇ

І. Завдання на класифікацію                                                                                                                                                                                      До складу шлункового соку людини входить хлорид на кислота. Знайдіть її формулу серед інших кислот. Яка ваша думка, чому саме вона? Яка її дія?  H₂CO₃, HBr, H₂SO₄, HCl, HI, H₃PO₄, HNO₃, H₂SO₄, HF, H₂SiO₃. Класифікуйте запропоновані кислоти за: а) валентністю кислотного залишку; б) за складом.                                       ІІ. Завдання на встановлення відповідності                                                                                                                     Багато природніх мінералів складаються із оксидів. Знайдіть їх у запропонованому  переліку. Встановіть відповідність між запропонованими оксидами та основами: Оксиди-…, Основи-…,        (Na ₂O, Cа(OH)₂, MgO,  NaOH,  Al ₂O_3,  Cu(OH)₂ ,CаO, Mg(OH)₂, Cu ₂O, Al(OH)_3.  )

ІІІ. Завдання на аналіз тверджень

1. Для вивчення розчинів важливо зрозуміти, як речовини розчиняються і як поводять себе у  розчині часточки, на які розпалися речовини?  Чому суха сіль не проводить електричний струм, а розчин проводить?

 

2. Проаналізуйте твердження, якщо Ви вважаєте його правильним, у колонці «Відповідь» поставте знак «+», в іншому випадку «-».

№	Зміст твердження	Відповідь
1.	Електроліти – речовини, розчини або розплави яких, проводять електричний струм
2.	Неелектроліти – речовини, що в кристалічному стані не проводять електричний струм
3.	До електролітів належать речовини з неполярними або слабкополярними зв’язками
	До електролітів належать розчинні сполуки солі, кислоти, основи
4.	До електролітів належать розчинні сполуки солі, кислоти, основи, оксиди
5.	Властивості водних розчинів електролітів визначаються властивостями йонів
6.	Електролітичною дисоціацією називається процес розпаду речовини на молекули при розчиненні у воді
7.	З погляду теорії електролітичної дисоціації основами називаються електроліти, що дисоціюють на катіон металічного елемента та гідроксид - аніон
8	Подібні властивості кислот обумовлюють катіони гідрогену
9	Сіль – це електроліт, що дисоціює на катіон кислотного залишку та аніон металічного елемента
10	До сильних електролітів належать усі добре розчинні солі, деякі кислоти та усі розчинні у воді основи

ІV. Завдання на встановлення невідомої величини чи речовини.

Що зазначено арабськими числами у записах?                                                                                                                                           H₂O-1, O₂-2,CO-2 , N₂ – 3, CO - 28 Що                                                                                                                                          V. Завдання на встановлення послідовності.

 Розташуйте речовини у порядку зростання валентності першого хімічного елемента Al₂O₃, MnO₂, NO, SO₂, Cu₂O, P ₂O_3.

                                                                                                                                                                             При вивченні у 7 класі теми «Кисень».                                                                                                                   Житель планети Земля потрапив на Місяць. Для  життєдіяльності  йому потрібен кисень. Алхімік надав йому інформацію Якою із поданої інформації він обов’язково повинен володіти, і чи вся інформація є правдивою.                                                                                                                                                                       1. Молекулярна формула кисню – О₂ .                                                                                                                                          2. Відносна молекулярна маса кисню – 16.                                                                                                                         3. За звичайних умов кисень перебуває у рідкому стані.                                                                                                                   4. Кисень- найпоширеніший елемент на Землі.                                                                                                         5. Оксиген становить майже 90 % маси гідросфери.                                                                                                  6. Рідкий кисень має синє забарвлення .                                                                                                             7. Калій перманганат розкладається з виділенням кисню.                                                                                                                      8. Каталізатори – речовини, що прискорюють швидкість хімічних реакцій .                                                                                           9. Кисень підтримує дихання й горіння.                                                                                                                           10.Оксиген утворює дві прості речовини: кисень та озон.                                                                                                                                                              При ознайомленні учнів із періодичною системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва у 7 класі можливе застосування гри «Хто зайвий»                   Необхідно у кожній із груп хімічних елементів знайти такий, що відрізняється від іншого за місцем у періодичній системі                                                                              а) Li, K, Al, Na, Rb; б) N, H, P, As, Sb; в) Na, Mg, Al, C, Si.

У лікарні у кисневій подушці закінчився кисень. Потрібно терміново отримати кисень. Одним із шляхів добування є розклад води під дією електричного струму. Потрібно обчислити масу води для отримання 10 гр. кисню.