Нестандартні форми, методи проведення уроків зарубіжної літератури

 

 

Опис власного педагогічного досвіду

 

 

НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ, МЕТОДИ

ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ          ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У серце увійде лише те, що йде від серця.            

                                               Ж.- Ж. Руссо

 

                    Метою сучасного навчання є формування особистості не з енциклопедично розвинутою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Учитель сьогодні – це той, хто допомагає знайти власну правду, допомагає розвивати самоаналіз, самосвідомість, рефлексію.

На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, яка вміє репрезентувати себе, адаптуватися до незвичних життєвих реалій, відстояти власну точку зору і власну гідність, бути активною, ініціативною, наполегливою в досягненні поставленої мети  і водночас – співчутливою і милосердною. Кожна дитина неповторна і прекрасна, і жодний учень не повинен залишитися без уваги вчителя.

              Я завжди задаю собі питання: «Як  зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?» Важливу роль відіграє особистість вчителя – любов до предмета іде через любов до вчителя. Отже, дарувати знання потрібно з любов’ю!  «У серце увійде лише те, що йде від серця», -  сказав геніальний філософ Ж.-Ж. Руссо.

                І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшла до висновку: впровадження  в практику роботи інтерактивних, ігрових, проектних технологій та використання принципово нової схеми уроку дає мені змогу зацікавити учнів  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення,   вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.  Адже «діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах», - говорив В.О.Сухомлинський.

             Ефективним засобом зробити урок цікавим є інтерактивні технології, які пробуджують потяг до самовизначення, самоусвідомлення, дають змогу зазирнути в себе і одночасно спрямовані на розвиток здатності учнів до спільної діяльності. К. Баханов зазначає: «Інноваційне навчання – альтернатива традиційному навчанню (…), воно являє собою систему,  в якій навчальний процес є цілісною взаємодією двох рівноправних її учасників – учня та вчителя; основна мета – розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня…». Про переосмислення ролі учня та вчителя у навчальному процесі говорить і О. І. Пометун: «Учитель не може зробити розумову працю за учнів, оскільки тільки вони здатні поєднати те, що чують і бачать, у значуще ціле. Без можливості обговорювати, ставити питання, опрацьовувати і навіть навчати іншого реальне засвоєння не відбувається».

Таким чином, головним своїм завданням вбачаю формування уважного читача з добре розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, готового до критичної, виваженої оцінки, вираження власної думки.

Постає питання, як зробити так, щоб шкільний аналіз твору став процесом зацікавленого вмотивованого пошуку? Як домогтися того, щоб читацькі вміння учнів стали водночас засобом не лише успішного вивчення ними художнього  твору, а й особистісного їхнього розвитку?

Не відмовляючись від традиційних методів навчання, для реалізації поставленої мети я використовую інноваційні технології:

• «мікрофон»
• «гранування»
• «літературний крос»
• «викинути зайве»
• «так чи ні»
• «асоціативний кущ»
• метод проектів
• презентація

На етапі рефлексії використовую такі інтерактивні методи, як сенкан, діамант, есе, діаграма Вена, «я не знав …, тепер знаю»

      Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання, що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

   Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослим, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж й – стимулятором доброго настрою. Можливості гри як педагогічного засобу величезні. Вона збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам’ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. Завдання учителів на будь-якому етапі навчання – зробити так, щоб зустріч з незнайомим не налякала, не розчарувала, а, навпаки, сприяла виникненню інтересу до навчання, до відкриття. Ось тут на допомогу учителеві прийдуть уроки.

             Літературні ігри - це особливий різновид педагогічних ігор, джерело яких-навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання та      розуміння прочитаного, організацію самостійної роботи з додатковою                                                                                                                                                                                                              літературою, розвиток творчих здібностей. Корифей української педагогіки

            В. О. Сухомлинський свого часу сказав: «Навчайте граючись, а граючи навчайте»».

            Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів  вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається  літературний текст як естетичне явище та  діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

            Реалізацію ідеї здійснюю за такими основними напрямками:

• залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту. Включення мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення  й висновки;
• розвиток  критичного мислення;
• розвиток  творчих здібностей;
• розвиток особистості учня та його адаптація у світовому   інформаційному   просторі;
• формування  інформаційної  культури  учнів, забезпечення   їх   інформаційних   потреб;
• інтенсифікація  навчання і виховання за рахунок використання  ІКТ;
• удосконалення   науково – методичного забезпечення  навчально – виховного  процесу;
• оптимізація  освіти   на  основі   використання інформаційно – комунікаційних   технологій.

           Використання ІТК сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку. Однією з оптимальних і доступних для вчителя форм використання цих технологій на уроках світової літератури є створення презентацій за допомогою комп’тютерної програми MICROSOFT POWER POINT, яка  є універсальним видом наочності й може бути застосована в будь-якому класі на уроці будь-якого типу.

      Хоч би якою складною для сприйняття була тема, вона стане цікавою, якщо навчальний матеріал на екрані подати із застосуванням комп’ютерних ефектів. Усе це дає змогу подолати пасивність, інертність учнів, оптимально організувати самостійну роботу і забезпечити свідоме засвоєння теми, а також виробити комплексне ставлення дітей до комп’ютера як до інструмента професійної діяльності людини.

            Окрім широкого застосування активних та інтерактивних форм учнівської діяльності, особистісно-зорієнтований урок вирізняється з-поміж інших обов'язковою наявністю в його структурі етапів мотивації, цілевизначення, рефлексії й оцінювання.

 

                                                СХЕМА УРОКУ:

Традиційний метод                                        Інноваційний метод

1. Орг. момент                                        1. Мобілізуючий етап
2. Перевірка д.з.                                     2. Самовизначення учнів на

                                                              основі антиципації

 

3. Пояснення нового матеріалу                3. Момент усвідомлення учнями

                                                            недоліків у знаннях

4. Закріплення нового матеріалу              4. Закріплення нового матеріалу
5. Підсумки уроку                                  5. Рефлексія   
6. Домашнє завдання                             6. Домашнє завдвння                                                  

 

 

 

 

                Мотивація, її роль за умов особистісно-зорієнтованого навчання надзвичайно зростає, адже завдання, яке стоїть перед учителем, — зробити навчальний матеріал особистісно значущим для учня. 

   Самовизначення. На основі вивчення теми (після цього уроку) учень зможе: пояснити..., розкрити..., назвати..., схарактеризувати..., визначити..., дискутувати..., аргументувати..., дати власну оцінку, обґрунтувати своє ставлення до..., проаналізувати... тощо.

              Рефлексія. На неї методисти радять відводити від 5 до 15 хвилин, упродовж яких учні обговорюють хід роботи, аналізують здобуті результати, труднощі й шляхи їх подолання, досягнення намічених цілей, участь кожного в спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з відчуттями й міркуваннями однокласників. Урок закінчується самоаналізом:

«На уроці  я:

дізнався ...
зрозумів ...
навчився ...
найбільший мій успіх — це ...

найбільші труднощі я відчув ...
я не вмів, а тепер умію ...» 

                                                                                                                                                                                                                                                                                         Рефлексія тісно пов'язана з цілевизначенням і оцінюванням, адже для успішного проведення цих етапів учень повинен чітко знати критерії своєї діяльності, орієнтуватися в поставлених цілях. І тому я ще використовую метод самофіксації учнями відповідей  протягом уроку. Цей прийом додатково стимулює до активної праці і дає наочне розуміння того, на якому рівні  матеріал засвоєно. Наприкінці уроку школяр повинен аргументувати оцінку, яку він сам собі поставив.

                                                                                                                                                                                                                                                                           Висновки:

Нестандартні форми, методи проведення уроків зарубіжної літератури є:

• Позитивна динаміка за показником «Якість знань».
• Активізація пізнавальної діяльності.
• Підвищення мотивації до навчання.
• Розвиток навичок оціночної (самооціночної) діяльності.
• Оволодіння учнями ключовими компетентностями.