Нестандартний урок "Квадратні рівняння. Математична масляна" , алгебра, 8 клас

№п/п  

Структура уроку

Методичні прийоми

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

Організаційний момент.                                                     Перевірити готовність учнів до уроку.

Перевірка домашнього завдання.

Перевірити наявність. Змінити зошити.

Повідомлення теми, мети уроку.

         Ми продовжуємо працювати в рамках великої теми «Квадратні рівняння». Ця тема посідає почесне місце в математиці. Вона обов’язково має своє відображення під час ДПА в 9 та 11 класах та в ЗНО після закінчення школи. Виконання роботи на зразок такого оцінювання, як я вам уже говорила, ми будемо проводити пізніше, на одному з наступних уроків. А сьогодні на уроці закріпимо вміння розв’язувати квадратні рівняння за допомогою формули та за теоремою Вієта. Також будемо продовжувати вчитися розв’язувати текстові задачі за допомогою квадратних рівнянь.

         Проведемо цей урок під назвою «Математична масляна». Чому масляна? І що це таке?

         В давнину це свято проводили наприкінці лютого або на початку березня. Це був останній тиждень м’ясниць, які починалися від Водохреща. У цей період можна було їсти м’ясну і будь-яку їжу. Основною ж обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які вживали з маслом та сметаною, готували також і млинці. Виникнення Масляної загубилося у глибокій старовині, проте святкується вона усіма слов’янськими народами і донині. Люди кличуть до свого будинку добрий урожай і багатий приплід. Цього тижня відзначається перемога світла і тепла над силами холоду. Звідси і традиційні млинці (показується миска з млинцями)  - круглі, гарячі, золотисті мініатюрні символи сонця. З часом Масляна перетворилася на народні гуляння, присвячені проводам зими.

Актуалізація опорних знань.

       Кожен день Масляної має свою назву і супроводжується відповідними дійствами. Отже, понеділок – «Зустріч».

       У цей день з соломи робили опудало Масляної, одягали на нього стару жіночу одежу, насаджували це опудало на шест і з піснями возили його по селу. Потім Масляну ставили на сніговій горі, де починалося катання на санчатах.

    Розпочнемо і ми урок математики з повторення.

Включимо наш мікрофон і пригадаємо:

1.Яке рівняння називається квадратним ?

2.Скільки розв’язків може мати квадратне рівняння?

3.Від чого залежить кількість розв’язків квадратного рівняння?

4.Як знайти дискримінант квадратного рівняння?

5.Коли рівняння має два корені; має один корінь; не має жодного?

Формування знань, умінь, навичок.

     Щоб пригадати, як називається вівторок, зіграємо у гру «Сніжки».

Кожен учень одержує сніжку (круг із цупкого білого паперу трьох радіусів: 7см – початковий та середній рівень, 5см – достатній рівень, 3см – високий рівень), на одній стороні якої записане квадратне рівняння.

    Учні розв’язують рівняння і визначають літеру за таблицею. Відгадані літери записуються в порожні клітини. Номер сніжки відповідає номеру клітинки.

Розв’язуються рівняння:

Початковий і середній рівень:                                                  картки № 2;5;7          2х*х +х+2=0    Відповідь:  О              (а)

картка № 4                   х*х +х-90=0   Відповідь:  -10; 9       (р)

Достатній рівень:

картка № 3                 2х*х+3х+1=0  Відповідь: -1; -1/2      (г)

картка № 8;9              3х*х-7х+4=0   Відповідь: 1; 4/9         (н)

картка № 6                  5х*х-9х-2=0    Відповідь: 2;-1/5        (в)

картка № 10                5х*х-8х+3=0   Відповідь: 1; 3/5         (я)

Високий рівень:

картка № 1              х*х-1,2х+0,2=0   Відповідь: 1; 0,2          (з)

      Дійсно: вівторок – «Загравання».

      В цей день ходили великі групи ряжених, у масках, їздили у знайомі будинки, де влаштовували веселі домашні концерти.

Крім того парубки виглядали наречених, а дівчата – суджених.

      Середа – «Ласунка».

      Назва говорить сама за себе. Середа відкривала частування в усіх будинках варениками та млинцями. Зараз ви також маєте можливість поласувати цукерками, але для цього один учень має замінити числами знаки запитання (біля дошки), а решта – виконають самостійну роботу.

Завдання для роботи на дошці

-

    І варіант.

    ІІ варіант.

    Для учнів, які виконали завдання першими додаткова вправа (високий рівень):

      Учні обмінюються карточками і роблять перевірку за записаними відповідями на дошці. (1-Б; 2-В)

       Діти! На основі якої теореми ви відшукували відповіді?

        Четвер – «Розгуляй».

        На цей день приходилася середина ігор та забав. Саме в четвер проходили спекотні масляні кулачні бої. Були в них свої суворі правила. Не можна було, наприклад, бити лежачого і вдвох нападати на одного, бити нижче пояса чи бити по потилиці. А ось усі вибиті зуби чи зламані ребра вважалися на «добру подію».

     То ж (текст задачі) : зібрався один кум до другого на кулачні бої і планував проїхати 24 км за деякий час. Але захотілося йому швидше потрапити в гості, і він збільшив свою швидкість на 2 км/год , а тому прибув до місця на 1 годину раніше. За який час він планував приїхати до кума?

(Учні розв’язують задачу). Відповідь:  за 4 години.

     Дуже цікаві традиції відбувалися в п’ятницю. Цей день називався «Тещин день», або «Тещині вечори», або «Тещині посиденьки».

      У п’ятницю зяті ходили в гості до тещі на млинці. А саме, як це може відбуватися, ви зараз побачити.

Зять.   Доброго дня вам, люди добрі, і, Вам, тещо дорога! З    

            Масляною Вас! Зі святом!

Теща.  Доброго дня, зятьку. Ну, що ж, приїхав, не забарився,

             Згадав про мене , стару.

Зять.    Ой, мамо! (Хоче поцілувати).

Теща.  Ой, ні, щось ти дуже гарно стелиш. Мабуть, якийсь

             грішок відчуваєш, чи, може, щось приховуєш від мене?

Зять.    Та що Ви таке говорите, мамо!

Теща.   Ну, добре! А господарство як? Чи по-хазяйськи

              розпоряджаєшся?

Зять.   Та, звичайно. Все добре. Мамо, чого це Ви мене до

            столу не запрошуєте? Я до Вас на посиденьки прийшов,

             погостити, а Ви така задумлива, сумна.

Теща.  Знаєш, я планую зменшити свою огородну ділянку.

             Вже декілька років не родять картопля і морква, погані

             врожаї дають буряки та капуста. Але для потреб своєї

             сім’ї огород все ж таки потрібен. Для зберігання

             врожаю хочу обгородити земельну ділянку, але не

             знаю чи вистачить огорожі.

Зять.   Так давайте порахуємо!

Теща.  Ділянка має форму прямокутника, одна сторона якого  

            на 20 м довша від другої. Площа ділянки 800 кв.м.

            Допоможи визначити, будь-ласка, довжину потрібної

             огорожі.

Зять.   Зараз спробую. (Розв’язує задачу на дошці).

            Вам необхідно огорожі 120м.

Теща.  Хвала Богу! Вистачить огорожі. Ну що ж, заслужив.

             Сідай, зятьку, до столу, пригощайся. (Передає миску з

              млинцями).

Підведення підсумків уроку.

• Діти! Чи отримали ви задоволення від сьогоднішнього уроку? А що вам найбільше сподобалося, що вас зацікавило?  Що ж ми все таки робили на уроці алгебри? (Відповіді учнів). А які дні неділі під час Масляної залишилися незгаданими?
• Я гадаю, що ми з вами дуже добре сьогодні попрацювали і маємо такий результат.

Домашнє  завдання.

• На зворотній стороні «сніжки» у кожного є індивідуальне домашнє завдання.
• З додаткової літератури дізнатися: які дійства відбувалися в останні дні Масляної – субботу та неділю.

Як називають ці дні?

Ось і добігає наш урок до кінця і доречно буде сказати:

               «Масляна, Масляна, яка ж ти мала,

               Якби ж тебе сім неділь, а посту одна».

(Звучить пісня про Масляну у виконанні однієї з учениць)

Привітання.

Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Мікрофон».

Дидактична гра.

Самостійна

робота.

Самостійна

робота.

Колективна

робота.

Сценка.

Вправа

«Рефлексія».

Інструктаж.