Нова українська література

Тема. Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку

 

Мета: охарактеризувати особливості розвитку української літератури в к. XVIII – першій половині ХІХ ст.; визначити основні художні напрями літератури цього періоду, ознайомити учнів із життям і творчістю найвизначніших письменників того часу; з’ясувати особливості становлення українського професійного театру; довести актуальність вивчення усної народної творчості.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком літератури і театру;
• визначати та характеризувати основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
• порівнювати ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
• оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру;
• класифікувати й застосовувати поняття і терміни.

Навчально-методичне забезпечення: карта «Україна наприкінці ХVІІ ст., портрети найвидатніших митців нової української літератури (Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський,               Є. Гребінка, П. Куліш, Марко Вовчок, М. Шашкевич, Ю. Федькович), виставка творів, комп’ютер та мультимедійний проектор, інтерактивна дошка.

Вид уроку: інтегрований (історія України, українська література).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф

 Позбавити народ мови – значить позбавити його єдиного вічного добра. Гердер.

Випереджувальні завдання

• прочитати поему І. Котляревського «Енеїда»;
• групі учнів підготувати презентацію на тему «Життя і творчість І.П. Котляревського»;
• групі учнів розробити проект «Новаторський характер поеми «Енеїда»;
• окремим учням підготувати повідомлення;
• групі учнів підготувати показ уривка з комедії Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями:

Учитель історії

• Які ви знаєте етапи розвитку національних рухів у Східній Європі, зокрема в Україні?
• Які особливості цих етапів? (учні називають: 1) фольклорно-етнографічний; 2) літературний або культурницький) 3) політичний. Характеризують ці етапи.)

Учитель наголошує, що для початку ХІХ ст. якраз характерне поєднання рис двох перших етапів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель літератури.

Видатний український історик у М. Грушевський у своїй праці «Ілюстрована історія України» писав: «…У Східній Україні, задніпрянській,… змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московську перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та серед нижчого духовенства, попів та дяків-бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане – прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)…

Загинула Вкраїна,

Бур’яном укрилася, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І у дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

А надію…вітер по полю розвіяв,

Хвиля морем рознесла.

Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

Ось сьогодні ми і познайомимося з тими «могутніми зернами народного життя», які починали проростати.

У ході нашого уроку ви повинні знайти відповідь на логічне завдання: «У чому ж полягала новизна української літератури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.?»

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Учитель історії говорить, що першим пунктом плану є:

1. Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Духовне поневолення нації.

(оскільки фактичний матеріал цього періоду вже вивчений на уроках історії, то доцільно провести бесіду із залученням карти).

• Які ви знаєте історичні події к. ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., що істотно могли вплинути на розвиток культури та літератури зокрема?
• Які з них, на вашу думку, впливали позитивно, а які негативно?

Результатом бесіди може бути колективно складена таблиця.

 

 

 

 

Чинники, які впливали на розвиток української літератури

Негативно

Позитивно

1. Українські землі не мали своєї державності, вони входили до складу Австрійської та Російської імперій.   2. Антиукраїнська політика австрійського та особливо російського урядів: а) ліквідація гетьманства, Запорізької Січі, автономії на Лівобережжі, б) запровадження кріпацтва; в) духовне поневолення української нації, постійні заборони української мови, закриття українських шкіл тощо. г) придушення народних виступів, виступів декабристів.   3) кращі митці виїздили до Росії, Європи.

1. Українська культура розвивалась як єдине ціле, як культура українського народу.   2. Народні повстання: а) в с. Турбаях; б) Коліївщина; в) рух гайдамаків, опришків, декабристів.   3. Відкриття Харківського, Київського університетів, ліцеїв, гімназій.   4. Заснування  Кирило-Мефодіївського товариства.   5. Із середовища народу вийшли талановиті вчені-митці.   6. Проникнення ідей Просвітництва на українські землі.

 

2. Основні художні напрями: класицизм, романтизм, початкові форми реалізму.

Учитель літератури.

Кінець ХVІІІ і ХІХ ст. – це період краху феодальних відносин та зародження капіталістичних, ринкових відносин. Письменники цього періоду закликали до визволення людини від кайданів феодалізму або безжально викривали виразки буржуазного суспільства та його мораль і тим самим сприяли прогресивному розвитку людства. В цей час проходила боротьба і послідовна зміна трьох основних художніх напрямів: класицизму, романтизму та реалізму.

Словникова робота з використанням мультимедійного проектора.

Класицизм – (з лат. «взірцевий») – літературний напрям, представники якого створювали свої праці схожими на мистецтво Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, яке вважалося найвищим взірцем і досконалістю. У творчості класицистів переважали сюжети, запозичені з античної історії і міфології, для них вважалося недопустимим змішувати в одному творі трагічне та комічне, пафос і жарт. Мова таких творів архаїчна, багато слів-символів. Здебільшого це драматичні твори, менш ліричні.

Романтизм – утверджується в Європі в перші десятиліття ХІХ ст. У романтизмі були реакційна й прогресивна течії. Реакційні романтики оспівували середньовіччя, намагалися заглушити пам’ять про французьку революцію. В їхніх творах «діють» привиди, цвинтарі, зачаровані замки. Прогресивні романтики оспівували свободу людської особи, кликали вперед. Їх герой – це бунтар-одинак, який кидає виклик суспільству. Романтики відмовилися від строгих норм класицизму, вони сміливо поєднували трагічне і комічне, пафос та іронію. Основний принцип романтизму – незвичні герої в незвичних обставинах. Прогресивні романтики широко використовували усну народну творчість. У багатьох їхніх творах оспівано славне минуле нашого народу і виведено героїчні образи борців за волю (наприклад, твори Т. Шевченка «Гайдамаки», «Гамалія». У романтиків переважають ліричні та ліро-епічні твори.

Реалізм – починає розвиватися з 30-х років ХІХ ст., представники цього напряму ставили за мету об’єктивно, правдиво відобразити реальний світ. У їхні твори увійшло буденне життя і усіх його проявах. Вони показали залежність людських доль, характерів, нравів від історичних умов, суспільного середовища. «Типові характери в типових обставинах» - такий принцип реалістів. Вже у творах І. Котляревського змальовано картини побуту України та порушені деякі важливі питання сучасного суспільного життя.

Політичний внесок у розвиток реалізму в українській літературі зробили також П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка. Але повне утвердження реалізму в українській літературі здійснено було Т. Шевченком. Він змалював народне життя в усій його глибині. Його реалізм – критичний.

3. Житя народу – предмет художнього зображення. І.П. Котляревський. Життя і творчість. Поема «Енеїда».

Учитель літератури оголошує презентацію групи учнів на тему «Життя і творчість І.П. Котляревського».

Потім виступає група учнів з міні-проектом.

Поема «Енеїда».

Оскільки більш ґрунтовно вивчення творчості І. Котляревського передбачено на наступних уроках літератури, то учитель лише підкреслює, що новизна поеми полягає в тому, що І. Котляревський взяв античний сюжет, але наповнив його зовсім іншим змістом. Українських поміщиків, чиновників, козаків він переодягнув у троянців, показав життя українського народу к. XVIII ст., його побут, звичаї, обряди, ігри, танці, пісні, а головне – поема написана простою українською мовою. І. Котляревський переробив поему Вергілія «Енеїда» на пародію. Поема створена як травестійно-бурлескна (учитель пояснює значення термінів, а учні записують у зошити).

Говорячи про значення творчості І. Котляревського, учитель наводить слова дослідника його творчості Євгена Кирилюка: «І. Котляревський перший проорав борозну на цілині нової української національної культури…те, що зробив автор «Енеїди» і «Наталки Полтавки», лишається жити у віках, простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла»!

Учитель історії. Якщо І. Котляревський був зачинателем нової української літератури, то її основоположником став Т.Г. Шевченко. Ґрунтовно творчість Т. Шевченка буде вивчатися на уроках літератури, а зараз варто пригадати:

• Яку участь у діяльності КМТ брав Т. Шевченко?
• Якими були його погляди на майбутнє України?
• За що Т. Шевченко був покараний найсуворіше за інших «братчиків»?
• Яке місце посідав Т. Шевченко в українському національному відродженні?

Учитель літератури  подає короткі відомості про життя, літературу та театральну діяльність Г. Квітки-Основ’яненка, робить загальний огляд його творчості, наголошує, що Квітка-Основ’яненко був першим прозаїком нової української літератури, видатним художником слова. Його перу належать повісті «Маруся», «Конотопська відьма», роман «Пан Халявський», комедії «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці». Учитель зазначає, що Г. Квітка-Основ’яненко був представником просвітительського реалізму, його твори сентиментально-реалістичні.

Учитель історії

Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше,

Нікого в світі не мине,

Читайте, згадуйте мене.

Л. Глібов

Наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст. багато митців звертаються до жанру байки.

Байка – це невеликий віршований або прозорий твір повчального алегоричного змісту. Походять байки з народних казок та оповідань про тварин, тобто з усної народної творчості. Байки писали Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов, П. Гулак-Артемовський та інші.

Літературна спадщина П. Глібова велика і різноманітна за жанрами. Українською мово він написав 107 байок, понад 40 ліричних віршів, п’єсу-водевіль «До мирового», дві віршовані казки (одна незакінчена), більше 50 віршованих загадок і відгадок та загадок-акровіршів.

Російською мовою ним написано 90 ліричних та близько 30 сатиричних віршів, дві п’єси, 4 оповідання, багато віршованих привітань, тостів, кілька статей, фейлетонів, рецензій.

Два учні читають байки «Вовк та ягня», «Щука».

Далі учитель говорить, що в цей час з’являється ще один новий літературний жанр - романс.

Романс – це невеликий музично-тематичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.

Світової слави зажив роман Є. Гребінки «Очи черные…» (учні слухають відеозапис цього романсу).

Учитель літератури надає слово учневі для короткого повідомлення про літературну діяльність П. Куліша, П. Гулака-Артемовського та Марка Вовчка. Звертається увага учнів на появу ще одного жанру – історичного роману. П. Куліш написав історичний роман «Чорна рада», в якому розкрив нову тему – боротьбу за гетьманську булаву.

Учитель літератури. У тяжких умовах розвивалася культура у Західній Україні. Протягом століть Галичина і Буковина перебували у складі Австрійської імперії, а Закарпаття – у складі Угорщини. Український народ, що проживав на цих землях, прагнув визволитися від цього гніту і створити свою державу.

У 1831 році у Польщі вибухнуло повстання. На хвилі народного піднесення у Львівській духовній семінарії утворюється гурток під назвою «Руська трійця», організаторами якого були Макаріян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Найбільша їхня заслуга – випуск альманаху «Русалка Дністровая». Учитель пропонує учням пригадати:

- Яка була головна мета «трійчан»?

- Яку роботу проводили учасники «Руської трійці» для втілення своєї мети?

- Яка була причина тої бурі, котру викликали «Русалка Дністровая»?

Учитель підводить підсумки, робляться висновки.

4. Театр

Учитель історії. Театр виник у Стародавній Греції, і це слово означало «місце для видовищ». Грецький театр, як і сучасний, виховав у глядачів кращі людські почуття. Тому вони називали театр «школою для дорослих». Крім виховної функції, український театр став одним із важливих чинників формування української нації.

Повідомлення учня на тему: «Зародження українського професійного театру».

Далі йде перегляд уривка з комедії Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» («Явление четвертое» – скорочено).

5. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії.

Учитель літератури. (Враховуючи те, що учні вже вивчали питання фольклору в попередніх класах, необхідно поновити ці знання).

Бесіда за запитаннями.

• Що таке фольклор, фольклористика?
• Які є види усної народної творчості?
• Що ви знаєте про виконавців і творців народних дум і пісень – кобзарів і ліриків?

Учитель говорить, що види або жанри усної народної творчості різноманітні: казки і думи, народні пісні і частівки, коломийки, балади, прислів’я і перекази, анекдоти, байки, притчі, ігри, скоромовки і примовки тощо.

На початку ХІХ ст. відбувається вибух інтересу до селянських звичаїв, традицій, пісень тощо. Необхідно було звернутися до незіпсованої, справжньої та самобутньої культури простого народу. Багато молодих людей (історик М. Комаров, учений М. Максимович, учасники «Руської трійці» та багато інших) ходили селами, розшукували, збирали, а згодом опублікували перлини народної мудрості. Це дало, по-перше, можливість ідентифікувати українців від інших слов’янських народів. Наприклад, український професор Московського університету Йосип Бодянський, який порівнював російські та українські пісні, писав: «Яка велика різниця існує між Північчю і Півднем, і наскільки різні народи там живуть». По-друге, деякі шукачі фольклору, які бачили, як немилосердно визискується селянство, вирішили: негоже просто спостерігати за знедоленим селянством, треба йому чимось допомогти.

Далі вчитель розповідає про кобзарів та лірників, зокрема про О. Вересня.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Учитель історії. Ви оволоділи певними теоретичними знаннями. А тепер давайте повернемося до логічного завдання: «У чому ж полягала новизна української літератури?». Разом складемо схему:

Історичний диктант

(учитель історії)

1. Сюжети, запозичені з давньої історії та міфології.
2.  Реакційна і прогресивна течії.
3. Привиди, цвинтарі, зачаровані замки.
4. Типові характери в типових обставинах.
5. З латинської мови «взірцевий».
6. Герой-бунтар, яки кидає виклик суспільству.
7. До їхніх творів увійшло повсякденне життя в усіх його проявах.
8. Сувора пропорційність усіх частин світу.
9. Сміливо поєднували трагічне й комічне.
10.  Показували залежність людських доль від історичних умов, від суспільного середовища.
11.  Напрям став пануючим у Франції в ХVІІ ст. і продовжував  розвиватися у ХVІІІ ст.
12.  Незвичні герої у незвичних обставинах.
13.  Безжально правдиво зображували буржуазне суспільство.
14.  Наслідували греко-римське мистецтво.
15.  Яскравим представником цього напряму був Т. Шевченко.

Відповіді: класицизм – 1, 5, 8, 11, 14;

романтизм – 2, 3, 6, 9, 12;

реалізм – 4, 7, 10, 13, 15.

Хто про кого?

(учитель літератури)

1. «Не було книжки живої та животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана. Пушкіна він знав напам’ять…, а Шекспіра взяв з собою, куди б не їхав».

(П. Куліш про Т. Шевченка)

2. Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

(Т. Шевченко про І. Котляревського)

3. …Не вмре поет у пам’яті людській,

Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій

І в кращий час нової долі!

(Письменник Самійленко на похоронах Л. Глібова)

4. Не надивлюся я, создатель,

Какой у нас мудреный век:

Актер, поет и засидатель –

Один и тот же человек.

(Епіграма сучасника на Квітку-Основ’яненка).

Кросворд

(учитель літератури)

 

(За браком часу можна використати як домашнє завдання.)

Запитання до кросворда

1. Найактивніший діяч «Руської трійці» (Шашкевич).
2. П’єса І. Котляревського «Москаль…» (чарівник).
3. Усна народна творчість (фольклор).
4. «Незвичний герой у незвичних обставинах» (романтик).
5. П’єса М. Гоголя («Ревізор»).
6. Літературний напрям (реалізм).
7. Популярний український актор (Соленик).
8. Автор «Оди на рабство» (Капніст).
9. Поема І. Котляревського («Енеїда»).
10.  Самодіяльний актор (аматор).
11.  Залежний селянин (кріпак).
12.  Перша збірка творів Т. Шевченка («Кобзар»).
13.  «Амплуа» Є. Гребінки («байкар»).
14. «Очи черные…» як жанр (романс).
15.  Відомий байкар (Глібов).
16.  Марко…(Вовчок).
17.  Поема Т. Шевченка («Єретик»).
18.  …-Основ’яненко (Квітка).
19.  Давні греки називали його «школою для дорослих» (театр).
20.  «Чорна рада» як жанр (роман).
21.  Птах, з яким І. Франко порівнював творчість І. Котляревського (орел).
22.  Музичний інструмент (ліра).
23.  За цю поему Т. Шевченко дуже постраждав («Сон»).
24.  Твір Т. Шевченка «Тарасова… (ніч).

V. Рефлексія.

Бесіда

1. Що вам найбільше сподобалося на цьому уроці?
2. Що у вас викликало здивування на цьому уроці?

Вчителі узагальнюють відповіді учнів й оцінюють їхню діяльність на уроці.

VІ. Домашнє завдання

1. З історії: опрацювати відповідний параграф підручника.
2. З літератури: уміти розповідати про соціальні історичні обставини доби, виникнення і розвиток нової української літератури.

Список використаної літератури

1. Єрмоленко А.О., Мокрогуз О.П. Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас. – Х.: Основа, 2009.
2. Новиков А.В. Український театр на уроках літератури. – Харків, 2011.
3. Парашич В.В. Українська література. Плани-конспекти. 9 клас. «Ранок», 2009.
4. Субтельний Орест. Україна. Історія. – Х.: Либідь, 1991.
5. Українська мова та література. Навчально-методичний посібник. – Х.: Весна, 2010.
6. Чупринін О.О. Усі уроки української літератури у 9 класі. – Х.: Основа, 2009.