Нова Запорізька Січ (1734-1775 рр.)

Про матеріал

Конспект уроку, який дозволяє перевірити готовність учнів до уроку, а також заохочує їх до активнішого вивчення даного періоду історії України. В розробці використано різні форми співпраці на уроці. Проблемне питання сприяє критичному мисленню учнів. Робота з контурною картою сприятиме формуванню візуальних навичок дітей.

Перегляд файлу

Тема уроку: Нова (Підпільненська) Січ.

Мета уроку: навчальна: знати основні події, що стосуються Нової Січі; діяльності Петра Калнишевського; політичних і адміністративних утисків щодо козаків з боку російського уряду. Розвивальна: вчитись робити власні висновки, висловлювати судження щодо причин повернення козаків під владу Російської імперії і значення ліквідації Січі для українського народу; аналізувати діяльність П. Калнишевського. Виховна: донести розуміння безвихідності становища Січі на 1775 р.; цікавість і любов до минулого Батьківщини й усвідомлення важливості Нової Січі в державотворчому процесі нашого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник історії України 8 клас В. Власов, 2016 рік; атлас; роздатковий матеріал; мультимедійні засоби.

Основні поняття: Нова Січ; паланка; ліквідація; козацький зимівник.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку (наявність зошитів, підручників, атласів). Кількості присутніх учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

 На попередньому уроці ми розглядали тему "Особливості розвитку Лівобережної України у 1750 – 1764 рр.". Для перевірки домашнього завдання використаємо історичний диктант.

  1. Хто став гетьманом Лівобережжя у 1750 році?

               а) О. Розумовський;      б) К. Розумовський;      в) П. Рум’янцев.

 2. За чиїм наказом було запроваджено кріпосне право на Лівобережжі і Слобожанщині?

               а) Катерини ІІ;      б) С. Вельямінова;      в) І. Самойловича.

         3. Назвіть роки існування Другої Малоросійської колегії:

                  а) 1722 – 1727 рр.;        б) 1750 – 1764 рр.;              в) 1764 – 1786 рр.  

 4. Другу Малоросійську колегію очолив:

                 а) С. Вельямінов;         б) П. Рум’янцев;           в) Д. Апостол.

 5. Кирило Розумовський сприяв зміцненню чи послабленню гетьманської влади? (зміцненню влади).

 6. Слобожанщину після скасування козацького устрою у 1765 р. було перетворено на:

            а) Слобідську губернію;  

          б) Українську губернію;  

     в) Слобідсько-Українську губернію.

7. Малоросійське генерал-губернаторство складалось із скількох губерній:

      а) двох;           б) трьох;          в) чотирьох;         г) п’яти.

          8. За Кирила Розумовського столицею держави було місто:

                а) Київ;           б) Глухів;           в) Батурин.

         9. Чи правильне твердження: "Кріпосне право покращило становище населення Лівобережжя?

                а) так;           б) ні;             в) становище не змінилось.

        10-11. Дайте визначення поняттю "кріпосне право".(право за яким селянин втрачав особисту свободу і вважався власністю феодала на чиїй землі він проживав, будучи "прикріпленим" до землі).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглядатимемо тему, яка стосується Нової Запорізької Січі. Вона була останньою фортецею, що відділяла Російське самодержавство від цілковитого контролю над Слобідською і Лівобережною Україною, повного закріпачення українського населення. Проте сам факт її існування – важливий чинник державницьких прагнень народу, стимул до майбутніх спроб утворити і зберегти власну державу.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Тема уроку записана на дошці" Нова (Підпільненська) Січ."

Проблемне питання" Чи могла б Нова Січ вистояти під натиском російського самодержавства?".

1. Причини повернення і заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Розповідь вчителя. Після Полтавської битви 1709 р. Чортомлицьку Січ було зруйновано, а козаки залишили територію Дніпровських Порогів і переселились на територію Кримського хана Девлет – Герея. На річці Кам’янка вони заснували Січ, що проіснувала два роки (1709 – 1711 рр.) й була зруйнована І. Скоропадським і П. Бутурліним. Після чого козаки пішли у глиб території Ханства і в урочищі Олешки засновують Олешківську Січ (1711 – 1734 рр.).

Кам’янецька і Олешківська Січі були розміщені у менш захищених природою місцевостях. Козакам заборонялось розміщувати на Січі артилерію. Січовиків постійно втягували у різноманітні міжусобиці в боротьбі за владу в середині Ханства. Крім того, чинились утиски на релігійному ґрунті, що змушувало козаків до налагодження відносин з російським урядом. У квітні 1734 р. близько 30 тис. козаків під керівництвом кошового Івана Білицького повернулись під владу Російської імперії. Нова Січ утворилась на річці Підпільній, що розташована неподалік від Чортомлицької (Старої) Січі. Вона проіснувала з 1734 – 1775 рр..

Запис років існування Нової Січі у зошити.

Запитання.

1. Чому запорожці залишили територію Чортомлицької Січі?

2. Де і коли існували Кам’янецька і Олешківська Січі?

3. Які основні причини повернення запорожців під владу Російської імперії?

2. Адміністративно-територіальний устрій і господарство Нової Січі.

Працюємо з пунктом 2 §33, ст. 221 – 222. Учні повинні знайти і записати пропущені слова(словосполучення) у реченнях.

Період Нової Запорізької Січі характеризується швидким розвитком паланок. Це була фортеця. Місто навколо неї, центр самостійної округи Війська Запорізького. Всіх паланок нараховувалось вісім . Серед них: Кальміуська, Орільська, Протовчанська, Самарська, Бугогардівська, Інгульська, Кодацька і Прогноїнська . У паланкових центрах діяли органи влади –що обирались паланковою радою, суд, церкви, ремісничі майстерні. Впаланках поряд з козаками жили селяни, що мали право обирати власних отаманів. Прикметною рисою Запоріжжя була велика кількість населення. Проживало близько 200 тисяч осіб. Господарською діяльністю люди займались у зимівниках . Козацький зимівник – садиба з декількома житловими і господарськими

будівлями. Зимівник нагадував хутір . Козаки – рільники займались вирощуванням зернових. Які продавали закордон. Розвивалось садівництво, городництво, велась торгівля. З’являються міста Єливаветград (Кіровоград, а зараз Кропивницький),  Катеринослав ( Дніпропетровськ, а зараз Дніпро). Розбудовують порти у Миколаєві, Херсоні, Маріуполі, Одесі.

   І варіант.

Запитання.

1. Назвіть основну адміністративну одиницю Нової Січі?

2. Для чого створені зимівники?

3. Чим в основному займались козаки-рільники?

4. Чи велась торгівля з сусідніми територіями?

ІІ варіант.

Один - два учень(ні) узагальнює(ють) особливості господарського життя Нової Січі.

3. Ліквідація Запорізької Січі і доля Петра Калнишевського.

а) Ліквідація Січі.

Учні переглядають відеофрагмент "Знищення Запорізької Січі". (7 хвилин) Перечитують роздатковий матеріал по причинах, історичному значенню цієї події. Записують дату ліквідації Січі.

б) Діяльність Петра Калнишевського.

І варіант.

Учень отримує випереджувальне завдання готуючи повідомлення про останнього кошового отамана.

ІІ варіант.

На сторінці 223 підручника міститься історична довідка про Петра Калнишевського. Учні вголос зачитують.

V.   Закріплення вивченого матеріалу.

а) Запитання.

1. У якому році відбулось повернення січовиків під владу Російської імперії?

2. Де і коли існували Кам’янецька і Олешківська Січі?

3. Чому російська влада дозволила заснувати Січ?

4. На скільки паланок ділилась територія Нової Січі?

5. Які основні заняття населення Січі і зимівників?

б) Проблемне питання" Чи могла б Нова Січ вистояти під натиском російського самодержавства?"

Учні наводять свої думки і факти щодо можливості чи не можливості козаків зберегти Нову Січ. Ставлячи себе на місце Калнишевського і наводячи власні шляхи розв’язання ситуації, що склалась з російським урядом.

Вчитель підсумовуючи думки учнів наголошує, що політика російської адміністрації була спрямована на ліквідацію будь-якої автономії українських земель. Ці кроки були поступовими і виваженими.

VІ. Підведення підсумків занять.

Вчитель виставляє і аргументує оцінки учням. Дякує за активну роботу на уроці.

VІІ.  Домашнє завдання.

1) Опрацювати § 33, ст. 219 – 223. (за підручником В. Власова,2016 р.)

2) Учні, які мають контурні карти замальовують відповідну карту з використанням атласу ст. 14.

1

 

docx
Додано
14 квітня 2018
Переглядів
6034
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку