Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. О. Генрі - майстер новели. «Дари волхвів».
Номер слайду 2
Новела (італ. novella, від латин, novellas — новітній) — невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з динамічним, напруженим сюжетом та несподіваним фіналом. Характерні ознаки новели:лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, зведення до мінімуму кількості персонажів. Автори концентрують увагу на змалюванні незвичайних життєвих обставин, в які потрапили головні герої, на висвітленні їхніх настроїв і переживань.
Номер слайду 3
Михайло Михайлович Коцюбинський створив новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні».
Номер слайду 4
Василь Стефаник — майстер новели. Три збірки новел: «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901). Кожна новела - це людська трагедія: картина смерті або очікування її («Кленові листки», «Суд», «Скін», «Палій», «Басараби», «Злодій», «Катруся»), разючих злиднів, що виганяють із рідної хати(«Синя книжечка», «Камінний хрест»), безпросвітного пияцтва («У корчмі», «Лесева фамілія»).
Номер слайду 5
О. ГЕНРІ (1862-1910)Американський прозаїк О. Генрі (справжнє ім'я й прізвище Вільям Сідней Портер) народився 11 вересня 1862 року в Гринсборо, штат Північна Кароліна. Життя Вільяма Портера було нерадісним від самого дитинства. У три роки він втратив матір, а батько, провінційний лікар, ставши вдівцем, почав пити й невдовзі перетворився на нікчемного алкоголіка. Схильність до літератури успадкував від матері, яка захоплювалась мистецтвом і писала вірші, та від діда, редактора місцевої газети. О. Генрі є автором понад двохсот вісімдесяти оповідань, скетчів, гуморесок.
Номер слайду 6
Після смерті матері вихованням Вільяма займалася його тітка Евеліна Портер, у приватній школі якої хлопець провчився до 1876 року. Одним з її улюблених завдань було — скласти продовження оповідання, початого нею. За спогадами однокласників, Вільям краще за всіх вигадував незвичайні кінцівки. Однак навчання в школі йому довелося покинути й піти працювати до свого дядька в аптекарському магазині; там він здобув диплом фармацевта.
Номер слайду 7
У 1882 році у Вільяма з'явилися грізні ознаки туберкульозу, і друзі, сім'я Холлів, відвозять його на ранчо у Техасі, де він намагався навчитися всього, що вміли мешканці Заходу, і навіть пройшов почесний обряд «посвячення в ковбої». Самостійно він опанував іспанську, німецьку і французьку мови, вдосконалював англійську, зокрема захопився вивченням лексики і читанням тлумачного словника Вебстера. Вебстер
Номер слайду 8
У 1884 році родина Холлів продає ранчо, і Вільям Портер переїжджає до Остіна. Там він працює то креслярем, то клерком, то касиром банку, а весь вільний час присвячує читанню книжок. У 1887 році Вільям Портер познайомився й одружився з Етол Естес, яка підтримувала його в перших літературних спробах. Майбутній письменник поки що писав гуморески і надсилав їх в різні редакції. У 1889 році він отримав перший гонорар за публікації в місцевій газеті. Того ж року народилася його донька, яку назвали Маргарет Ворз.
Номер слайду 9
У 1894 році Вільям Портер став редактором і видавцем газети «Рол-лінг Стоун». Більшість коротких оповідань, опублікованих у ній, являли собою пародії на відомі літературні штампи. Через брак коштів газета проіснувала лише один рік. Наприкінці 1894 року ревізія виявила у банку, де Вільям Портер працював касиром, нестачу, і його звинуватили в розтраті, за що він мав постати перед судом. Спочатку він переховувався в Новому Орлеані, потім виїхав до Гондурасу.
Номер слайду 10
Дізнавшись про тяжку хворобу дружини, Вільям повернувся до Остіна. Відразу ж після смерті Етол його заарештували і в березні 1898 року засудили до п'яти років ув'язнення. Працюючи у в'язниці аптекарем, Портер користувався довідником Естена Оссіана Генрі; він узяв собі його прізвище та першу літеру його імені. Так з'явився псевдонім О. Генрі. Ним письменник уперше підписався під оповіданням «Різдвяний подарунок Свистуна Діка», гонорар за який був використаний для придбання подарунка доньці.
Номер слайду 11
Вийшовши на волю, О. Генрі деякий час жив у Піттсбурзі, а в 1902 році переїхав у Нью-Йорк. О. Генрі видав десять збірок новел. Вершина його творчості — новели про Нью-Йорк, об'єднані у збірці «Чотири мільйони»; у них зображено життя мешканців чотирьохмільйонного міста. Популярні також й інші збірки новел О. Генрі: «Серце Заходу», «Палаючий світильник», «Дороги долі», «Ділові люди». Герої цих творів — люди найрізноманітніших професій і соціальних верств.
Номер слайду 12
Симпатії автора завжди на боці «маленької людини», часто невдахи. Життєві випробування герої новел О. Генрі переносять мужньо і зберігають у своїй душі кращі людські якості — здатність любити своїх близьких, співчувати чужій біді.
Номер слайду 13
Письменник відкрив своєрідний психологічний закон «ланцюгової реакції добра»: добрі вчинки одного героя породжують добрі дії інших людей. О. Генрі стверджував, що в людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось добре заради іншого. Він не переставав повторювати: «У кожного із вас є величезні скарби, які ви мало цінуєте».
Номер слайду 14
Саме цю тему і розкриває письменник у новелі «Дари волхвів». За євангельською легендою, коли народився Ісус, на сході спалахнула зірка. Три мудреця-волхва, побачивши її, зрозуміли, що народився Спаситель світу і вирушили вклонитися йому. Вони принесли дари – дорогоцінні пахощі (мирро). За переказами, звідси і пішов звичай в Різдво обдаровувати близьких людей.
Номер слайду 15
Домашнє завдання. Прочитайте новелу О. Генрі стор.247– 250. Або послухайте аудіокнигу https://youtu.be/I6bz. SO3 Rc. H0 Перегляньте ілюстрації до новели О. Генрі " Дари волхвів" та створіть власну художню творчу роботу (створіть власні ілюстрації за змістом новели)