Новелістика Михайла Коцюбинського

Новелістика  Михайла  Коцюбинського

 Мета. Опрацювати  новели  “Іntеrmezzo”   та  “ На  камені”. Виховувати   в  старшокласників  тонке  розуміння  прекрасного  і  повагу  до  письменницької  праці.  Поглибити  вивчене  про  новелу.                                                                                                                                                                                                                                                 Хід  уроку                                                                                                               І.  Актуалізація  і  корекція   опорних  знань                                                                        1.Розкажіть   про  батьківську  сім'ю  письменника,  дитячі  та  юнацькі  роки                                      М. Коцюбинського.                                                                                                                                              Додаткове  запитання. Чому  саме  Михайло    з юних  літ   змушений був  утримувати  сім'ю?2.Розкрийте  етапи  творчого  росту  письменника  і  дайте огляд  його  творчості.                                        Додаткове  запитання. Що  ви  можете  сказати  про Коцюбинського  як  тонкого  спостерігача  життя?                                                                                                                                                                                               ІІ. Виклад  нового  матеріалу                                                                                                   Оскільки  на  двох  спарених   уроках  працюватимемо  над  новелами,  то необхідно  розповісти  учням,  що  новела  як  жанр  сформувалася  в  епоху  Відродження.  Основною  відмінністю  новели  від  оповідання  є  те,  що  “сюжетна  пружина”  в  новелі  сильно  стиснута,  що  справляє  враження  лаконічності  навіть  досить  великого  твору,  розв'язка  завжди  несподівана,  а  сам  твір  відзначається  глибоким  психологізмом  у  зображенні  подій,  явищ,  а  особливо — у  творенні  характерів  персонажів.                                                                Більшість  новел  М. Коцюбинського  мають  імпресіоністичне  забарвлення,  тобто  письменник  приділяє  особливу  увагу  кольористиці,  а  також  змінами  у  природі і  в настрої   героїв.  Новелу  “На  камені”  М. Коцюбинський назвав  аквареллю,  щоб  визначити  жанрову  своєрідність  свого  твору.   В образотворчому  мистецтві  акварелі  -  це   малюнки,  зроблені  водяними  фарбами,  внаслідок  чого  й  досягається  особлива  прозорість.  Багатобарвність  і  чудові  зорово — живописні  образи  новели  “На  камені”  дають  читачам  велику  насолоду  й допомагають  якнайкраще  зрозуміти  характери  Алі  та  Фатьми,  яких  любов  штовхнула  на  втечу  й    смерть.                                                                                                         1.Опишіть  татарську  кав'ярню. Яким  на  перших  сторінках  твору  виступає  власник  кав'ярні,  магазину  й одночасно  сільський  різник  Мемет?                                                                          2. Для  чого  у  творі  служить   чудово  змальована Коцюбинським  марина -  морський  пейзаж?  Назвіть  кольори,  які  використовує   автор  новели  “На  камені”.                                                  3. Яка  авторська  позиція  щодо  наймита  грека  -  турка  Алі?  Чому  вродливий  юнак  зображений  яскравими  кольорами?                                                                                                            4.  Якою  вперше  перед  читачами  у  творі  з'являється  Фатьма? Чому  із  зеленим  кущем  цю  молоду  жінку  письменник  порівнює  значно  пізніше,  під  час  її  втечі  з  Алі,  а  спочатку  підкреслює   лише  крайню  покору  дружини  Мемета?                                                                 5. Яке  ставиться  татарське  село до  Алі -  музиканта?                                                                                   6. Проаналізуйте  розмову  Алі  з Фатьмою.  Що  свідчить  про  жертовне  кохання?                                        7. Опишіть  пошуки  втікачів. Чому  погоня  згуртовує, хоча  раніше  село  було  розбите  на  два  ворожі  табори ?                                                                                                                                           8. Для  чого  у  хвилину  смертельної небезпеки  для  втікачів  М. Коцюбинський  подає  спогад  Фатьми   про  її  весілля  з  Меметом?                                                                                                      9. Чому  вбитого  татарина  Алі автор  порівнює  з  античним  героєм  Ганімедом? Що  саме  він  підкреслює  цим  порівнянням?                                                                                                                       10. Чи  вдалою  є  розв'язка  твору,  висловлена  одним  реченням  “Алі  плив  назустріч  Фатьмі...”?                                                                                                                                                          11. У  чому  полягає  психологізм  новели  “На  камені”?                                                                              Новела  “Іntermezzo”  М. Коцюбинського  великою  мірою  автобіографічна.  Твір  було  написано  в  1908  році  після  благотворного  відпочинку  автора  в  маєтку Євгена  Чекаленка -  відомого  українського   мецената. Перейнявшись  трагічними   подіями  на  селі,  коли  козацькі  загони забивали  до  смерті  винних і невинних,  а  тюрми  були переповнені  сільською  молоддю,  яка  першою  стала  на  захист  своїх  прав  законних  господарів  землі, надірвавши  себе  роботою  над  повістю  “Fаtа   morgаnа”,  Михайло  Коцюбинський  тяжко   захворів.  Нервова  система  письменника  не витримала  титанічних  перевантажень, а  сімейні  конфлікти  лише  ускладнили  його  ситуацію.                                                                               Очікуючи  видимої  смерті,  письменник  уже  скорився   зі  своєю  долею,  але  Євген  Чикаленко  забрав  митця  з  лікарні  на  лоно  природи,  і рідна  земля  та  її  краса  за  короткий  час  залікувала  ті  психологічні травми,  яким  не  могли  дати ради  медичні  світила.                                                                                                                                                               Слово  “іntеrmеzzо”   перекладається  українською   мовою  як  “пауза”, “перерва”,  “відпочинок”.  Музиканти  так  називають  твір,  який  звучить  в антракті  в театрі,  щоб  скрасити  перепочинок публіки.   Для  Коцюбинського  перебування  в  Кононівці  стало  своєрідною  віддушиною,  своєрідним   відпочинком,  після  якого  митець  повернувся  до  творчості  й  повноцінного  життя.                                                                                                                                 1. Для  чого на  початку  твору  автор  подає  список  дійових  осіб?                                                    2. Ліричний  герой  картає  себе  за  те,  що  вже  втомився  від  незліченних  “треба”,  “безконечних  “мусиш”.  Що  він  має  на  увазі  під  цими  словами?                                                                   3.Чому  люди  дратують  митця,  а художні  персонажі,  які  просяться  з  його  уяви  на  папір,  не  дають  письменникові  жити?                                                                                                                        4.Як  описано  митцем  його  приїзд  у  Кононівку?  Що  його  вражає   найбільше?                                         5. Чи  відразу  ліричний  герой  відчуває  благотворний  вплив  природи  на  своє  здоров'я?    6. Чому  в  перші  дні  він  не може  вийти  з-під  влади  спогадів  і  мучить   себе  тим,  що  став  байдужим,  адже  позіхнув,  коли  читав  про  повішених,  а іншого  разу  навіть  з'їв  при  такому  читанні  сливу?                                                                                                                                       7. Як  сприймає  ліричний  герой  кування  зозулі?  Чи  вірить,  що  ця  віщунка  обіцяє  йому  багато  років  життя?  Чому?                                                                                                                          8. Опишіть  образи  трьох  білих  собак.  Вважають,  що  в цих  образах  М. Коцюбинський  персоніфікував  суспільні  стани  й в образі  Оверка  вивів  селянство,  а в  образі  Пави  -  дворян,  а  в образі  Трепова  -  жандармерію.                                                                                                         9. Чому  найжорстокіший  пес  приховує  свій  підлий  характер?                                                                      10.  В. Ф.Трепов,  російський   міністр  внутрішніх  справ,    якого  не  раз  намагалися   знищити  терористи  -  революціонери,  був  надзвичайно  жорстокою   людиною,  особисто  підписував  вироки  про  смертну  кару  учасникам  селянських  бунтів.                                                                          Чому  найжорстокішій   вівчарці   письменник   дає  кличку,  яка  була  прізвищем  цієї  людини?                                                                                                                                                            11. Проаналізуйте  уривок  новели  від  слів “Мої  дні  течуть  тепер  серед  степу...”  до  “ І зразу  дасть  мені  настрій  привіт  твій,  моя  найближча  приятелько”.                                                     Зверніть  увагу  на  кольористику,  багатство  барв,  відтінків,  тонів  і  півтонів.                                          12. Прочитайте   монологи,  звернені  до  сонця.  Чим  саме  вони  вражають  вас?                                   Чи  справедливо  називали  сучасники   митця  великим  сонцепоклонником?                                                13. Чому  тільки  в селі  Коцюбинський  починає  відчувати  природний  зв'язок   із  землею?                    14. Як  ви  розумієте  слова:  “  В городах  земля  одягнена  в камінь  і  залізо  -  і  недоступна. Тут  я  став  близький  до  неї”?                                                                                                                          15. Як  у  цьому  уривку  зображено  ніч  і  чому  автор  новели  говорить  про  те,  що  “ніч  будувалася”?                                                                                                                                                         16. Опишіть,  як  саме  сприймає  митець  спів  жайворонка.  Чому  ця  пташка  здається  письменникові  справжнім  віртуозом?                                                                                                             17. На  початку  твору  письменника  лякала  зустріч  з  людьми.  Чому  нужденний  селянин,  який  виливає  свої жалі  й  скарги   митцеві,  вже  не  породжує  бажання  у  випадкового  слухача  тікати  від  селянина  світ  за  очі?                                                                                                   18. Прочитайте  останній  абзац  новели.  З яких  слів  ви  переконалися,  що  письменник  повністю   одужав  і  готовий  до  творчості?                                                                                                 19. М. Новиченко  про  новелу “ Іntеrmеzzо”  писав,  що  вона  “ займає  у  творчості Коцюбинського,  можливо,  таке ж  місце, як   ми відводимо  “Заповітові”  в  поезії                                  Т.Г. Шевченка,  бо в  ньому  знаходимо  дуже  сильний  і яскравий  маніфест  письменника,  висловлення  його   найзавітніших   поглядів  на  митця”.                                                                             Чи  погоджуєтесь  ви  з  такою  думкою  і  чому  саме?                                                                                                          ІІІ. Домашнє  завдання                                                                                Уміти   аналізувати  новели  “На  камені”, “ Іntеrmеzzо”.                                                                               Виписати  по  три  зразки пейзажів  з кожного  твору.                                                                                     Прочитати  повість  М. Коцюбинського  “Тіні  забутих  предків”.                                               Додатковий  матеріал  для  вчителя  ֫֫                                                                                                              Слово  “меценат” походить  від  прізвища  римського державного  діяча  Мецената  Гая  Цільнія,  сподвижника  імператора  Августа. Це був великий  благодійник,  який  прославився тим, що  допомагав  матеріально  творчим  особистостям: поетам, художникам, співакам. Опіку Мецената  відчували  Вергілій  та Горацій.                                                                                                                Євген  Чикаленко.                                                                                                                                                  Євген  Харлампійович  народився 9 грудня  1861  в селі Перешори  на  Херсонщині,  але батьки  походили  з Полтавщини.   Діалектне  слово  “чикало”  означало  рибальське  знаряддя.  Дід  відомого  мецената  мав  зимовник  на  річці  Саксагані  і займався  землеробством.  Батько    теж  любив хліборобство, хоч  здобув  юридичну   освіту  і  працював  правником,  а Євгена  спочатку  вчив  спочатку  в  прогімназії, а  потім  у  реальній  школі  в Єлизаветграді.   Саме  тут  Чикаленко   познайомився  з  братами  Тобілевичами ( зПанасом  сидів  за  однією  партою), Кропивницьким.   Пізніше  в Києві Є.Чикаленко  заприятелював  з  професором  історії  В.Антоновичем,  а в Харкові,  під  час  навчання  в університеті,  з послідовником  Драгоманова.  Через   політичні  переконання Є.Чикаленку  не  вдалося  закінчити  університет, а до того ж  його  позбавили  права  проживати  в Москві, Петербурзі, Харкові  та Києві.  Уже  з цієї  причини  родом  заняття Чикаленка  могло  стати  лише  господарювання.  Оскільки  бездітний  Євгенів  дядько  заповів  Чикаленкові  маєток  і землю,  небіж  проявив  великий  хист  хлібороба  і  розпочав  обробіток  грунту  та  боротьбу  з  посухами  на  науковому  рівні.   Всього  десять  літ  праці  - й землі  Чикаленка  у  зразковому  порядку,  врожаї  -   найбільші  в Україні.  Уже  перші  успіхи  в  землеробстві  приносять  Чикаленкові  великий  авторитет  серед  селянства,  які  стараються  його  наслідувати, та  й сам  агроном  не  втаює  своїх  хліборобських  секретів.  На  початку  ХХ  століття  в селянських  хатах  поряд з “Кобзарем”  Шевченка  зберігалася  книжечка “Розмови  про  сільське  господарство” відомого  агронома  Євгена  Чикаленка, з якої  черпали добрі  поради  хлібороби  Полтавщини,  Київщини ,Катеринославщини,  Херсонщини, Миколаївщини.                                                                                                                                                       З 1894  року Євген Харлампійович  з чималенькою  сім'єю  переїжджає в Одесу,  знайомиться  з Михайлом  Коцюбинським  іта іншими  митцями.  Різким  поворотом  у житті  Чикаленка  стає  смерть  восьмирічної  доньки,  яку  батько  особливо  любив.  Він  дає  клятву  ту частину  майна, яка  мала  припадати  на  посаг  дочки,  якби  вона  жила,  вживати  виключно  на  громадянські   цілі.                                                                                                                                           Чикаленко  турбувався  здоров'ям  І.Я.Франка,  за  власні  кошти  старався  його  вилікувати.  Врятував  від  смерті  й М.Коцюбинського,  про  що  прямо  йдеться  в  новелі  цього  письменника  “Іntеrmеzzо”,  а після  смерті  Коцюбинського  взяв на себе  оціку   про багатодітну  сім'ю  письменника.  Сам  він  навіть  у  найтрудніші  в  його  житті  хвилини   ні  в кого  не  взяв  ні  копійки,  дотримуючись   свого  принципу:  “У  сто  разів  легше  роздавати  гроші,  ніж  брати  їх  у  когось”.                                                                                                   Саме  Чикаленко  був  одним  із  тих,  хто  в  роки  революції  виступив  за ідею  створення Української  Центральної  Ради.  В цьому  органі  на  благо  України   працювали  сини  Чикаленка  Левко  та  Петро.                                                                                                                              У 1919  року   Чикаленко  переїхав   у Галичину  й  оселився  у Станіславі.  Згодом  почав  міняти  місце  проживання — Славськ, Жаб'є, - бо  польська  окупаційна  влада  боялася  такого  свідомого  патріота  України  на  території  Галичини.  Після  короткочасного  ув'язнення  Є.Чикаленко  переїхав у місто  Баден  під Віднем,  а в 1925  році поселився  у Потєбрадах  біля  Праги  у Чехії.  Там  Чикаленко  з  дружиною  дуже  бідували.                               Страшною  трагедією  для Є.Чикаленка   стали  арешти  його  синів — видавців  Петра  та  Івана,  тим  більше — смерть  першого,  всього  лише  36- річного,  у пересильній  в'язниці  в  Курську в 1928  році,  звідки  його  мали  відправити  на Соловки. Репресії  синів  підірвали  й так  благе  здоров'я  батька.  Після  двох  операцій  він  помер  від  зупинки  серця  20  квітня  або  червня ( у розбіжності  від  датування) 1929  року. У спадщину по Є.Чикаленку залишилася  не тільки  добра  й світла  пам'ять  про  великого  мецената,  а й безцінні  “Спогади”  та “Щоденник”,  300  чудових  пісень,  твори  агротехнічного  напрямку: “Сіяні  трави”, “Худоба”, “Виноград”, “Сад”.  А ще  він заповідав  перетворити  його  маєток  у Перешорах  на  сільськогосподарську  школу,  а будинок а Алупці  зробити  дачею  для  українських  письменників.