Новорічна казка на новий лад-2019

Про матеріал
Даний матеріал допоможе охопити велику кількість дітей початкової та середньої ланки
Перегляд файлу

Казка на новий лад-2018

Ведуча 1 - Добігає кінця  2018 рік, а  до нас у віконце зазирає Новий 2019  рік. Завжди перед Новим роком трапляються різні дива.

Ведуча 2  - Ми ж не одну ніч не поспали та казки вам приготували,  не осудіть, якщо не в лад, бо казки ці на новий  лад.

Заставка «В гостях у казки»

Вибігають Дівчинка і Карлсон

Дівчинка -Я хочу справжньої новорічної казки, справжнього новорічного свята: з подарунками та піснями.

Карлсон: Не хвилюйся. Який рік наступає?

Дівчинка 2019 рік

Карлсон: Значить готуєш 2000 пирогів і 19 свічечок, аби свято було справжнім, а з піснями і подарунками  щось придумаємо.

 Дівчинка: А Дід Мороз буде?

Карлсон: Буде тобі і Дід Мороз, і Снігуронька.

Звучить  весела  музика. З’являється Дід Жара, танцює, підігрує на маракасі.  Карлсон  ходить навколо нього, роздивляється.

  Дівчинка: Ой! А  хто  це?

Карлсон: Оце так диво? Ви звідки, пане?

Дід Жара: Там, де сонечко пече, тепла річенька тече, 

           Там, де пальми і кокоси  і літають завжди   оси.

                    Дітям всім відомий я, звуть мене – Дідусь Жара.

Карлсон: Жара? Бачу я що ти на Діда Мороза  не схожий.

Дід Жара: Як не схожий? Ображаєш! Дивись, борода є? Є! Подарунок є? Є!                     

                  Значить, я Дід Мороз,  тільки по іншому називаюсь.

Дівчинка: Ну раз ти справжній Дід Мороз -  відгадай загадку.

Дід Жара:  Давай, обожнюю загадки.

Дівчинка:  (вказує на ялинку) Що це таке?

Дід Жара(придивляється): Кактус – пальма, ось що! Тільки  великий-великий!

Карлсон (Сміється): Це ялинка. Ми її наряджаємо взимку, коли багато снігу і холодно.

Дід Жара:  Холодно? Це коли зуб на зуб не потрапляє? Бррр…

Дівчинка: А нам зима подобається!  Ходімо, Жара, хоровод водити з дітьми.

                              Хоровод «Підемо у двір гуляти» 1-6 класи

Дід Жара:  Ой як добре, як весело взимку, а тепер можна і пожартувати. Я знаю один дуже веселий жарт, його полюбляють мешканці спекотних країн.

                 (дістає водяний пістолет, бризкає у  Карлсона)

Дівчинка:  Дід Жара, зупинись, досить бешкетувати!

 Карлсон: Ох і дідусь, зовсім від рук відбився, навіщо поливаєш усіх?

Дід Жара: А мешканці  Індії, Тайланду в Новий рік, завжди обливають один одного водою. Такий у них  звичай. Адже Новий рік – найспекотніша пора року.

Карлсон: У них  найспекотніша.  А у нас найхолодніша. Ми навіть танцюємо на морозі.

Танець  в новорічних костюмах 3-4 клас

 Дід Жара: Дякую вам за чудовий танок, але мені вже час вирушати додому. До побачення!

Дівчинка: І де ж справжній Дід Мороз?

Карлсон:   Добре, спробую почарувати, може і вийде. Тільки ти мені допомагай. Повторюй слова і махай руками.

             «Буйні вітри зашуміть, завірюхи закрутіть, Діда Мороза до нас принесіть»

(Вибігає Незнайка)

Незнайко: О, привіт усім! А куди це я потрапив? Дітей в залі багато…Що ж тут відбувається?

Дівчинка:  Здрастуй, Незнайко! Ти потрапив на новорічне свято в Шевелівський НВК.

Незнайко: Ага, зрозуміло. Це значить ви тут співаєте, танцюєте, водите хороводи. А я теж вмію співати!

(Дівчинка та Карлсон сміються з нього)

Незнайко: Чого ви смієтеся?   Мені дуже подобається пісня «В лесу родилась ёлочка…», і я її хочу заспівати, але це буде не просто пісня, а ялинковий компот. Дівчинка: Такого ми ще не чули, а що ти в цей компот будеш класти?

Незнайко: Казки.

Дівчинка: Дивно, але давай спробуємо.

Незнайко: Я починаю співати, а вам потрібно відгадати казки, які приховані в моїй пісеньці.

­ В лесу родилась ёлочка, в лесу она росла, Большое золоченое яйцо она нашла, («Курочка Ряба»).

­ Метель ей пела песенку: «Спи, ёлочка, бай­бай», А волку, мой козленочек, ты дверь не открывай, («Волк и семеро козлят»).

­ Трусишка зайка серенький под ёлочкой скакал,

Попил воды Иванушка и вдруг козленком стал («Сестрица Алёнушка и  братец Иванушка»)

­ Чу, слышь, по лесу частому полозьями скрипит?

­ У мухи гости собрались и самовар кипит. («Муха – Цокотуха»)

­ Везет лошадка дровеньки, а в дровнях ­ мужичек. «А ты спеки мне, бабушка, румяный… («Колобок»).

­ Теперь она нарядная  на праздник к нам пришла

И обронила туфельку, да так и не нашла. («Золушка»)

Дівчинка: Дуже весела пісня! А вам, діти, сподобалось? От і добре! Дякуємо тобі, Незнайко! Залишайся у нас на святі.

 Незнайко: Дякую! З задоволенням! (іде до залу)

Карлсон:  Спробую ще почарувати, може і вийде. Тільки ти мені допомагай. Повторюй слова і махай руками.

             «Буйні вітри зашуміть, завірюхи закрутіть, Діда Мороза до нас принесіть»

(Під звуки вальсу з’являється Зима з Сніговою королевою)

Карлсон. Ви хто такі?


Зима:  Я – Зима! Вітаю вас, вітаю всіх!

  Мене усі чекають,

 І хоч бояться морозів,

 Все ж весело стрічають.

 Ви чули казку, ніби я

 Жорстока і презлюча.

 Та це неправда, скажу вам

 Душа моя – співуча.

 Співають в ній вітри, сніги,

 Співають хуртовини.

 Це колискова для землі,

 Спочинок для людини.

 

    Снігова королева

         А щоб повірили ви нам,

 Вам подаруєм свято,

 Щоб спогадів було у вас

 Багато-пребагато.

  Щоб веселіше людям жить,

 В житті цікавість мати,

 Телевізійники навчились

 В вікна заглядати.

 Тож заглянемо і ми

 В чудеса казкові,

 Їх побачити цікаво,

 Хоч вони й не нові.


 

                                                      1 вікно

                Звучать фанфари виходить   Королева-чаклунка

Дівчинка: А  ти хто така?  (дивується чарам)

Королева-чаклунка: Я – королева-чаклунка. Зараз все наше королівство готується до Новорічного свята. А ви  я бачу  нетутешні?                                                  Карлсон:  Ні. Ми потрапили сюди за допомогою сучасних магічних  технологій.

Королева-чаклунка: Ясно. Тоді залишайтесь у нашому королівстві. А я з люстерком поговорю.

Білосніжка із палацу

Зникла враз і назавжди.

А ти, люстерко чарівне,

Мені правду розкажи.

Я на світі всіх чарівніш,

Я на світі всіх миліш  

І такої королеви  

В цілім світі не знайдеш.

          (дзеркало за сценою відповідає)

 Ти чарівна, в чому річ,

 Ти красива й білолиця,

Але в лісі дрімучому,

У будинку співучому

Разом з гномами – вона,

Та, що в світі наймиліша –

  Білосніжка білолиця.

Королева-чаклунка: Що ж робити маю я?

Білосніжка, а не я!

Хто ж моїй біді зарадить? (думає)

Як притопну я ногою,

Сила злая, будь зі мною!

Під музику ( «побольше гламура и маникюра») виходить баба Яга в сучасному вбранні

Королева-чаклунка:  Не розумію, що відбувається?

    Чаклування не так збувається!

     -Хто ти? Звідкіля? І якщо ти Яга –

    То де це твоя костяная нога?

Баба-Яга:

Я чудова, я гарненька Баба Яга!

Костяная, кажуть люди, в мене нога

Ніс страшний, вилупкувата, горб на спині?

Ви повірили, громада? А я – ні!

Століття ХХІ – цивілізація!

Гарна баба – тож гарна вся нація!

Королева-чаклунка: Годі базікати. Теж мені красуня! …То де ж твоя костяна нога? Там, де і довгі нігті. Мабуть, зламала, коли мила посуд! А вирядилася! Перед ким? У тебе у лісі замість папарацці самі кікімори бігають. Ану, згадуй мерщій свою спеціалізацію! Викликай швидше нечисту силу, треба скоріше Білосніжку погубити, бо не зможу весело Новий рік зустрічати.

 

Баба-Яга: Зараз усе зроблю, як скажеш, Але по-сучасному.

          На порозі  2019 рік –І я зробила крок в «мобілізацію».

    (дістає мобільний, набирає номер)

Баба-Яга: Хелло, бебі! Я вас тут чекаю, кидайте всі справи і мерщій до мене. Нам тут роботу пропонують!

                Під звуки сирени    вискакують   2 кікімори, Чахлик та Ліший

Королева-чаклунка: А ви, бачу, які були, такі і зостались.

З модою новою не побратались.

Є для вас завдання: творче і цікаве.

Чахлик: Краще звичайне і грошовите.

Ліший: І краще розрахуватись тим, що зимою і літом одним цвітом.

Королева-чаклунка: Що? Ялинками з вами розраховуватись? Дивне бажання!

1 Кікімора: Зразу видно, відстала від життя. Зимою і літом одним цвітом – доллар. (показує) І побільше, побільше, бо чорні справи коштують дорого.

Королева-чаклунка: Не буду я вам нічого платити. Ви повинні робити капості задля власного задоволення. І в казках так пишуть.

2 Кікімора: Де це ви, мадам, бачили безкоштовних кіллерів? Бабцю, ходімо краще нашкодимо Діду Морозу і Снігурочці, може, там хоч смачненьким розживемося?

Ліший: Ходімо, Ягусьо-красатусьо. В житті є завжди місце…пакостям. Зробимо це в іншому місці.

Кікімора              Сказать, думаю, доречно:

   Тут лишатись небезпечно.

Баба Яга (Каже кікіморам) Тож додому швидше йдіть,

   Жениха собі знайдіть.

Чахлик           Ну, а ми – гулять по світу –

   Без запрошень і привіту!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

 

Королева-чаклунка  Знову доведеться робити все самій! ( чаклує)

      Ені, бені, рес, квінтер, мінтер, жес! Ені, бені, аба, квінтер, мінтер, жаба!

                                                                                 2 вікно

ЗВУЧИТЬ МУЗИКА, ВИХОДЯТЬ ГНОМИ І БІЛОСНІЖКА.

Королева чаклунка: Що я знову начаклувала?
Білосніжка. Я – Білосніжка.
Завітала до вас не сама,
Зі мною разом — мої друзі-помічники,
Маленькі Гномики-чарівники.
Вони прийшли до вас з вітанням
І новорічним побажанням!

 


1 гн. Ми — веселі Гномики,
Прийшли до вас на свято.
І багато  хочемо
Ми вам побажати!
2 гн. Хай завжди у вашім домі
Сміх лунає і пісні!
Хай вас обійдуть стороною
Всі нещастя, ніби уві сні!
3 гн. Хай всі сьогодні веселяться
і за здоров′я не бояться.
Хай життя світлішим буде
4 гн.Ми — казкові Гномики
Дружні й працьовиті!
Чарівні в нас вогники —
В темряві нам світять.
5 гн. Неначе відкриті двері святкові
хай відкриваються ваші серця!
Чарівна Білосніженько,
В нас жити зоставайсь,
Тебе будем любити всі,
Лиш тільки посміхайсь.


 

Білосніжка. Спасибі за запрошення,
За вашу щирість, доброту.
І радість, й неземну красу
У вас я тут знайду.

Давайте ж ми ялиночку
У залі приберем,
Щоб Новий рік зустріти тут
Танок свій розпочнем.  

                                               Танок

 

 

 

 

Зима: Давайте зазирнемо у наступне віконце.

3 вікно

2клас «Рукавичка»

Дід, баба, собачка.

Ведуча: Дід із бабою жили,

Ще й собачку завели.

Коло лісу близько жили

В хаті дровами топили.

Баба:         

Діду, діду, не сиди,

А до лісу трохи йди.

Сухостою назбирай,

Заодно і погуляй.

Ведуча:     

Не дуже дідові хотілося із теплої хати йти у зимовий ліс.

Але, що робити? Баба наполягала, бо вже дрова закінчувались, а мороз ще добре тиснув, тож треба було палити і палити. От дід натягнув кожуха, взяв палицю, шапку, теплі рукавиці. В компанію взяв собі собачку та й подався до лісу. На душі так сумно-сумно було, от дід і подумав:

Дід:            

Я дідусь – роботящий,

Зовсім-зовсім не ледачий,

Зараз дрова пошукаю,

А не буде – нарубаю

І додому віднесу,

В хаті добре натоплю,

Нехай буде бабі тепло,

Бо інакше буде лихо,

І мені, і тобі,

Нам обом перепаде,

Коли баба нападе.

Собачка:

Гав – гав – гав.

Ти, дідусю, добрий,

Такий гарний, справедливий

І зовсім не вередливий.

Ведуча:

Дід скинув рукавичку і гладить собачку, а собачка лащиться, дід радіє, та й не зоглянувся, як рукавичка впала. А дід із собачкою пішли собі далі. Рукавичка лежала, лежала, холодно і самотньо їй стало. Та й перетворилась на хатку-рукавичку. Коли це біжить Мишка.

Мишка:

Дуже холодно мені,

Де б погріти лапки?

Заховалась, хоч на дні,

Бо немає теплої шапки,

А хто, хто у рукавичці?

Ага, ніхто не озивається…

Можу я зігрітись тут

Поки її знайдуть.

Ведуча:

Залізла у рукавичку та й сидить.

Зігрілась добре та й заспівала.

Мишка:

Ой, як тепло, ой, як добре,

Мені жити тут.

Заховалась мов у нірці,

І мене тут не знайдуть.

Ведуча:           

Коли це стрибає Жабка.

Трясеться бідна, голодна й холодноа. Коли глянь – рукавичка.

Жабка:             

Гарна рукавичка тут лежить,

Може, зможу у ній жить?

Зараз ближче підійду

Чи живе хтось там, – дізнаюсь. (ходить заглядає)

А хто, хто у рукавичці?

Мишка:          

Я – Мишка – шкряботушка.

Жабка:            

Я – Жабка – скрекотушка –

Сюди прийшла сама,

А дуже тепла хатка?

Бо холод і зима!

Мишка:            

Заходь, заходь, подруженько,

Заходь, заходь, любенька!

Тут місця багатенько,

До того ще й тепленько.

Ведуча:             

Зраділа Жабка, що Мишка так гостинно її зустріла, ще й запросила в рукавичку. Пострибала в рукавичку. їх уже стало двоє. Живуть дружно, не сваряться, діляться всім, що мають. Коли це чують – сніг поскрипує.

Біжить Зайчик.

Зайчик:             

Я – Зайчик, я – Зайчисько,

Я трохи зголоднів,

Живу я дуже близько

– Сюди я не ходив.

Ой, що це таке?

А! Рукавичка! (підходить до рукавички)

А хто, хто в цій рукавичці живе?

Мишка:          

Я – Мишка – шкряботушка.

Жабка:

Я – Жабка – скреготушка.

Мишка і Жабка (разом):

А ти хто такий?

Зайчик:

Я – Зайчик – побігайчик,

Сюди прийшов не просто так.

Я пісеньки співать мастак.

Пустіть мене погрітись трішки,

Бо замерзли лапки, носик, вушка. 

Я  Зайчик, хлопчик гарний,

До того дуже вправний,

Я все вмію робити,

Щоб було добре жити.

Мишка і Жабка (разом):

Заходь до нас – будемо дружити.

Ведуча:

От Зайчик з радості стрибнув у рукавичку. Почалося справжнє веселе життя. Весело звірятам. Раді, дуже раді, що зустрілись разом. Проходить час, минає час, а Лисичка вже полює на вас.

Лисичка:         

Вже більше години б’ю ногами,

Хочу їсти, хочу спати.

Хоч би душу десь зустріти,

Хоч когось у лісі стріти!

О, рукавичка – ще й жива!

От такі у нас у лісі дива. (підходить до рукавички)

А хто, хто в цій рукавичці живе?

Мишка:

Я – Мишка – шкряботушка.

Жабка:

Я – Жабка – скреготушка.

Зайчик:

Я – Зайчик – побігайчик.

Звірята:

А ти хто така? І звідки йдеш? Може, до нас хоч на хвильку зайдеш?

Лисичка:          

Я – Лисичка – сестричка,

По лісі блукала

Вас давно, давно вже шукала.

Спасибі, що запросили

І мною не погордили.

Добру душу вашу повік не забуду,

Всім звірятам у лісі помагати буду.

Ведуча:

Зайшла Лисичка до рукавички, вже й тісненько їм стає, зате тепло. Дружно живуть, що мають, те й жують. А тут Вовк по лісі бреде.

Вовк:

Я – Вовк – сіромаха,

Я трохи невдаха,

Неважно я життя прожив,

Багато лиха наробив.

Тепер хочу вину свою залатати,

Щоб вільно по лісі гуляти.

Ага, ось тут шум і гам,

Отут постукаю я сам.

Може, мене хто пожаліє,

Може, душу мою зігріє. (підходить до рукавички)

А хто, хто тут живе?

Мишка: Я – Мишка – шкряботушка.

Жабка: Я – Жабка – скреготушка.

Зайчик: Я – Зайчик – побігайчик.

Лисичка: Я – Лисичка – сестричка.

Всі звірі: А ти хто?

Вовк: Я – Вовчик – братик. Прийміть мене!

Звірі: Заходь! Тільки більше шкоди не роби,

Дружно з нами ти живи!

Ведуча:

Зрадів Вовк, забіг у хатинку із рукавички, а у ній, як у вулику бджіл, і кожен зайнятий своєю роботою. Коли чують: хтось до рукавички добирається.

Ведмідь:

Спав я, спав, та ще й дрімав,

Поки січень вже настав.

Пробудився, думав тепло вже

І лісок мене тут жде.

Кабан:

Я люблю, коли навчають,

Всім покажу, хай запам’ятають.

Поважати треба всіх:

І дорослих, і малих.

Зараз в рукавичку я зайду

І урок їм проведу.

Ведуча:

Тільки зайшов у рукавичку Кабан, а рукавичка – трісь, трісь. А звідти звірята повистрибували і стала рукавичка маленькою. А в цей час дідові стало холодно в руки і згадав про рукавичку. Глянь, а її немає, та й повернувся назад шукати. Бачить: лежить рукавичка, а біля неї багато звірят. Згадав дід, що він не тільки мав погуляти, але і дров назбирати. Зажурився, та звірята прийшли йому на допомогу.

Лисичка:

Ти, дідусю, не переживай,

Краще з нами тут сідай,

Ми складем подяку.

Звірі (разом):

Ми всі вдячні дуже –

За твою рукавичку, любий друже,

В ній усі ми подружились

І добро творить навчились.

Зараз підемо у ліс,

Назбираєм дров цілий віз!

Буде тепло твоїй бабці,

Як нам у рукавичці – хатці.

Ведуча:

От так щасливо закінчилась наша казочка. Звірята допомогли дідові назбирати дров. Так дружно працювали, що сонечко аж замилувалось їх роботою, вийшло із-за хмар, послало свої ласкаві промінці – усмішки на землю і цим самим зігріло землю і всіх-всіх, хто на ній живе. Вже не потрібно було звірятам грітись у рукавичці, а дідові рубати дрова, щоб зігріти хату.

 

 

Дівчинка:   Бачите, кожен готується до Новорічного свята по-своєму. Звідки б ми це взнали, якби не зазирали у чужі вікна? Пропоную зазирнути в ще одне вікно казкового палацу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 вікно 

3 клас   «В гостях у ялинки»

Дійові особи сценки :
Ялинка
Їжак
Лисиця
Білка
Заєць
Ведмідь

Сніжинки
Танок сніжинок. По його закінченні біля ялинки залишається Сніжинки. 
Сніжинка 1.- Ой, куди я потрапила? (Розглядає ялинку). Ах, яка чудова Новорічна ялинка! Навіть мої невтомні сестриці не змогли б створити цієї сяючої краси!

Сніжинка 2.Ми вкриваємо пуховою ковдрою поля, кружляючи казковою віхолою над землею, одягаємо дерева в білі величні шати, наспівуємо колискові біля зимових вікон… (тут можлива відповідна лірична мелодія).

Ялинка: Уявіть собі… Я стою одна посередині великої галявини. І навколо ні душі! Стою я і думаю: «Якщо б ви тільки знали, як мені набридло тут стояти. І стою вдень і вночі стою… Нудьга та й годі! Всі мої подружки давно вже в дитячих садках і в школах, ошатні, прикрашені різнокольоровими кульками та гірляндами. Навколо них діти хороводи водять… Так чому ж я все ще тут, у лісі?!».

З’являється Їжак.
Їжак: Йолка, а ялинка? Ти чого бурчиш?
Ялинка: Кажу, стояти тут однією набридло! Всі мої подружки давно вже перебралися в місто… А я залишилася одна-однісінька… (Плаче.)
Їжак: Не плач! Не плач! Подивися на мене! Чим я тобі не подружка: і голки у мене є точнісінько такі ж, як у тебе… Правда, у мене вони чорного, а не зеленого кольору… Але це все одно… Головне, що мої голки такі ж гострі і колючі, як і твої.
З’являється Білка.
Білка (звертається до Їжака): Їжачок, Їжачок! Йдемо швидше! Скоро новорічне свято, а ти  з ялинкою розмовляєш тут. Так і на  зустріч Нового року запізнитися недовго!
Їжак: Білка, ти тільки подивися на нещасну Ялинку! Вона залишилася зовсім одна. Їй тут нудно стояти одній. Вона сумує і печалиться. Давай їй допоможемо! Треба зібрати весь лісовий народ. Будемо зустрічати Новий рік з Ялинкою, на лісовій галявині!

Далі у сценці Ведмідь з барлоги виходить. Він тільки що прокинувся.
Ведмідь: Що за шум?!
Ялинка (звертається до Їжака і Білки): Ой, дивіться, ми Ведмедика розбудили!
Ведмідь: Що ви розшумілися:?! Спати не даєте! Що сталося? Пожежа, чи що, в нашому лісі або повінь?!
Їжак: А тобі б усе дрихнути у своїй барлозі! Ні, в лісі не пожежа і не повінь! Просто нашій Ялинці стало сумно тому, що вона залишилася одна! Ми з Білочкою думали, що робити. От і придумали: треба зустрічати новорічне свято тут, на лісовій галявині. Ти згоден з нами, Міша?
Ведмідь: Звичайно, згоден! Не можна Ялинку на Новий рік одну залишати!.. Так, зараз принесу іграшки, мішуру і різнокольорові вогники. Будемо наряджати Ялинку!
Білка: А у мене є хлопавки і красиві кульки! Їх теж потрібно повісити на Ялинку!

З’являються Лисиця і Заєць.
Лисиця: Що це ви тут затіяли?
Білка: Ялинці нашій хочемо допомогти, розвеселити її на Новий рік. Хочеш з нами зустрічати Новий рік?
Лисиця: Звичайно, я дуже хочу зустрічати Новий рік у вашій веселій компанії! У мене є конфетті і намиста. Нарядимо нашу Ялинку! Буде вона найкрасивіша!
Заєць: А ще давайте повісимо на Ялинку срібні горішки і цукерки. Тільки ви їх поки не їжте. Ми з’їмо їх після того, як годинник проб’є 12.

Звірі-учасники сценки збираються навколо Ялинки і всі разом наряджають її.
Лисиця: Як добре, що ми вирішили зустрічати Новий рік разом! Тепер наше новорічне свято буде веселе і радісне! Давайте співати, танцювати і водити хоровод!
Ведмідь: А коли будуть бити куранти, потрібно влаштувати феєрверк і запалити бенгальські вогні!

Ялинка: От спасибі вам, друзі! Порадували мене! Яке у нас чудове свято! Давайте разом затанцюємо!


   Танець
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Виконання пісні)

Звучить музика. Виходить Дід Мороз, Снігурка  і  Свиня


Д.М.  Ось нарешті ми у вас. В добрий день, у добрий час.

          З Новим роком, діти милі!

          Зичу вам удачі, сили..

         Щоб пісні навкруг дзвеніли,

         Щоб ніколи не хворіли!

         Щоб лунав веселий сміх…

        З Новим роком ВСІХ, ВСІХ, ВСІХ!!!

Снігурка: Вітання зі святом чарівним прийміть

Хай новий рік усі бажання,

Усе задумане здійснить!

Свиня: Я господиня Нового 2019 року.

Гарна в вас ялинка, скрізь святкові шати.

Видно, що тут  Новорічне свято.

Заспіваєм з вами разом  від душі,

Щоб було яскраво, щоб раділи всі.

Хоровод

Снугіронька  Завершилась наша казка – та буде нова…

                       Зимова історія, справді, - чарівна!..

Дід Мороз Хай вам в новім році

  Будуть скрізь удачі.

 Королева-чаклунка Щоб ви знали на уроці

   І письмо, й задачі.

Карлсон З високим балом щоб дружили,

  Вчились працювати.

Дівчинка Щоб завжди за вас раділи

  Ваші мами й тата.

Зима  Хай радість квітує у вашому домі,

  Щастя й здоров’я вам в році новому.

Баба Яга Миру і злагоди в кожній хаті,

  Щоб на добро були всі багаті.

Кікімора Земля заквітчалась сріблястим цвітом,

  Здоров’я вам, щастя на многії літа!

Кікімора Сяє хай радістю кожна господа –

  хліба і солі вашому роду.

Дід Мороз  Залишайтеся здорові, далі нам рушати час.

Снігуронька Через рік обов’язково в гості прийдемо до вас.

Дід Мороз  А ви свято зустрічайте.

   І наступного чекайте.

Снігуронька Скоро радісне і гарне

   Різдво прийде довгожданне.

Всі:   Тож радійте, зустрічайте,

   Щастя людям всім бажайте!


 

 

 

docx
Додано
30 січня 2019
Переглядів
3624
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку