Казка на новий лад-2018
Ведуча 1 - Добігає кінця 2018 рік, а до нас у віконце зазирає Новий 2019 рік. Завжди перед Новим роком трапляються різні дива.
Ведуча 2 - Ми ж не одну ніч не поспали та казки вам приготували, не осудіть, якщо не в лад, бо казки ці на новий лад.
Заставка «В гостях у казки»
Вибігають Дівчинка і Карлсон
Дівчинка -Я хочу справжньої новорічної казки, справжнього новорічного свята: з подарунками та піснями.
Карлсон: Не хвилюйся. Який рік наступає?
Дівчинка 2019 рік
Карлсон: Значить готуєш 2000 пирогів і 19 свічечок, аби свято було справжнім, а з піснями і подарунками щось придумаємо.
Дівчинка: А Дід Мороз буде?
Карлсон: Буде тобі і Дід Мороз, і Снігуронька.
Звучить весела музика. З’являється Дід Жара, танцює, підігрує на маракасі. Карлсон ходить навколо нього, роздивляється.
Дівчинка: Ой! А хто це?
Карлсон: Оце так диво? Ви звідки, пане?
Дід Жара: Там, де сонечко пече, тепла річенька тече,
Там, де пальми і кокоси і літають завжди оси.
Дітям всім відомий я, звуть мене – Дідусь Жара.
Карлсон: Жара? Бачу я що ти на Діда Мороза не схожий.
Дід Жара: Як не схожий? Ображаєш! Дивись, борода є? Є! Подарунок є? Є!
Значить, я Дід Мороз, тільки по іншому називаюсь.
Дівчинка: Ну раз ти справжній Дід Мороз - відгадай загадку.
Дід Жара: Давай, обожнюю загадки.
Дівчинка: (вказує на ялинку) Що це таке?
Дід Жара(придивляється): Кактус – пальма, ось що! Тільки великий-великий!
Карлсон (Сміється): Це ялинка. Ми її наряджаємо взимку, коли багато снігу і холодно.
Дід Жара: Холодно? Це коли зуб на зуб не потрапляє? Бррр…
Дівчинка: А нам зима подобається! Ходімо, Жара, хоровод водити з дітьми.
Хоровод «Підемо у двір гуляти» 1-6 класи
Дід Жара: Ой як добре, як весело взимку, а тепер можна і пожартувати. Я знаю один дуже веселий жарт, його полюбляють мешканці спекотних країн.
(дістає водяний пістолет, бризкає у Карлсона)
Дівчинка: Дід Жара, зупинись, досить бешкетувати!
Карлсон: Ох і дідусь, зовсім від рук відбився, навіщо поливаєш усіх?
Дід Жара: А мешканці Індії, Тайланду в Новий рік, завжди обливають один одного водою. Такий у них звичай. Адже Новий рік – найспекотніша пора року.
Карлсон: У них найспекотніша. А у нас найхолодніша. Ми навіть танцюємо на морозі.
Танець в новорічних костюмах 3-4 клас
Дід Жара: Дякую вам за чудовий танок, але мені вже час вирушати додому. До побачення!
Дівчинка: І де ж справжній Дід Мороз?
Карлсон: Добре, спробую почарувати, може і вийде. Тільки ти мені допомагай. Повторюй слова і махай руками.
«Буйні вітри зашуміть, завірюхи закрутіть, Діда Мороза до нас принесіть»
(Вибігає Незнайка)
Незнайко: О, привіт усім! А куди це я потрапив? Дітей в залі багато…Що ж тут відбувається?
Дівчинка: Здрастуй, Незнайко! Ти потрапив на новорічне свято в Шевелівський НВК.
Незнайко: Ага, зрозуміло. Це значить ви тут співаєте, танцюєте, водите хороводи. А я теж вмію співати!
(Дівчинка та Карлсон сміються з нього)
Незнайко: Чого ви смієтеся? Мені дуже подобається пісня «В лесу родилась ёлочка…», і я її хочу заспівати, але це буде не просто пісня, а ялинковий компот. Дівчинка: Такого ми ще не чули, а що ти в цей компот будеш класти?
Незнайко: Казки.
Дівчинка: Дивно, але давай спробуємо.
Незнайко: Я починаю співати, а вам потрібно відгадати казки, які приховані в моїй пісеньці.
В лесу родилась ёлочка, в лесу она росла, Большое золоченое яйцо она нашла, («Курочка Ряба»).
Метель ей пела песенку: «Спи, ёлочка, байбай», А волку, мой козленочек, ты дверь не открывай, («Волк и семеро козлят»).
Трусишка зайка серенький под ёлочкой скакал,
Попил воды Иванушка и вдруг козленком стал («Сестрица Алёнушка и братец Иванушка»)
Чу, слышь, по лесу частому полозьями скрипит?
У мухи гости собрались и самовар кипит. («Муха – Цокотуха»)
Везет лошадка дровеньки, а в дровнях мужичек. «А ты спеки мне, бабушка, румяный… («Колобок»).
Теперь она нарядная на праздник к нам пришла
И обронила туфельку, да так и не нашла. («Золушка»)
Дівчинка: Дуже весела пісня! А вам, діти, сподобалось? От і добре! Дякуємо тобі, Незнайко! Залишайся у нас на святі.
Незнайко: Дякую! З задоволенням! (іде до залу)
Карлсон: Спробую ще почарувати, може і вийде. Тільки ти мені допомагай. Повторюй слова і махай руками.
«Буйні вітри зашуміть, завірюхи закрутіть, Діда Мороза до нас принесіть»
(Під звуки вальсу з’являється Зима з Сніговою королевою)
Карлсон. Ви хто такі?
Зима: Я – Зима! Вітаю вас, вітаю всіх!
Мене усі чекають,
І хоч бояться морозів,
Все ж весело стрічають.
Ви чули казку, ніби я
Жорстока і презлюча.
Та це неправда, скажу вам
Душа моя – співуча.
Співають в ній вітри, сніги,
Співають хуртовини.
Це колискова для землі,
Спочинок для людини.
Снігова королева
А щоб повірили ви нам,
Вам подаруєм свято,
Щоб спогадів було у вас
Багато-пребагато.
Щоб веселіше людям жить,
В житті цікавість мати,
Телевізійники навчились
В вікна заглядати.
Тож заглянемо і ми
В чудеса казкові,
Їх побачити цікаво,
Хоч вони й не нові.
1 вікно
Звучать фанфари виходить Королева-чаклунка
Дівчинка: А ти хто така? (дивується чарам)
Королева-чаклунка: Я – королева-чаклунка. Зараз все наше королівство готується до Новорічного свята. А ви я бачу нетутешні? Карлсон: Ні. Ми потрапили сюди за допомогою сучасних магічних технологій.
Королева-чаклунка: Ясно. Тоді залишайтесь у нашому королівстві. А я з люстерком поговорю.
Білосніжка із палацу
Зникла враз і назавжди.
А ти, люстерко чарівне,
Мені правду розкажи.
Я на світі всіх чарівніш,
Я на світі всіх миліш
І такої королеви
В цілім світі не знайдеш.
(дзеркало за сценою відповідає)
Ти чарівна, в чому річ,
Ти красива й білолиця,
Але в лісі дрімучому,
У будинку співучому
Разом з гномами – вона,
Та, що в світі наймиліша –
Білосніжка білолиця.
Королева-чаклунка: Що ж робити маю я?
Білосніжка, а не я!
Хто ж моїй біді зарадить? (думає)
Як притопну я ногою,
Сила злая, будь зі мною!
Під музику ( «побольше гламура и маникюра») виходить баба Яга в сучасному вбранні
Королева-чаклунка: Не розумію, що відбувається?
Чаклування не так збувається!
-Хто ти? Звідкіля? І якщо ти Яга –
То де це твоя костяная нога?
Баба-Яга:
Я чудова, я гарненька Баба Яга!
Костяная, кажуть люди, в мене нога
Ніс страшний, вилупкувата, горб на спині?
Ви повірили, громада? А я – ні!
Століття ХХІ – цивілізація!
Гарна баба – тож гарна вся нація!
Королева-чаклунка: Годі базікати. Теж мені красуня! …То де ж твоя костяна нога? Там, де і довгі нігті. Мабуть, зламала, коли мила посуд! А вирядилася! Перед ким? У тебе у лісі замість папарацці самі кікімори бігають. Ану, згадуй мерщій свою спеціалізацію! Викликай швидше нечисту силу, треба скоріше Білосніжку погубити, бо не зможу весело Новий рік зустрічати.
Баба-Яга: Зараз усе зроблю, як скажеш, Але по-сучасному.
На порозі 2019 рік –І я зробила крок в «мобілізацію».
(дістає мобільний, набирає номер)
Баба-Яга: Хелло, бебі! Я вас тут чекаю, кидайте всі справи і мерщій до мене. Нам тут роботу пропонують!
Під звуки сирени вискакують 2 кікімори, Чахлик та Ліший
Королева-чаклунка: А ви, бачу, які були, такі і зостались.
З модою новою не побратались.
Є для вас завдання: творче і цікаве.
Чахлик: Краще звичайне і грошовите.
Ліший: І краще розрахуватись тим, що зимою і літом одним цвітом.
Королева-чаклунка: Що? Ялинками з вами розраховуватись? Дивне бажання!
1 Кікімора: Зразу видно, відстала від життя. Зимою і літом одним цвітом – доллар. (показує) І побільше, побільше, бо чорні справи коштують дорого.
Королева-чаклунка: Не буду я вам нічого платити. Ви повинні робити капості задля власного задоволення. І в казках так пишуть.
2 Кікімора: Де це ви, мадам, бачили безкоштовних кіллерів? Бабцю, ходімо краще нашкодимо Діду Морозу і Снігурочці, може, там хоч смачненьким розживемося?
Ліший: Ходімо, Ягусьо-красатусьо. В житті є завжди місце…пакостям. Зробимо це в іншому місці.
Кікімора Сказать, думаю, доречно:
Тут лишатись небезпечно.
Баба Яга (Каже кікіморам) Тож додому швидше йдіть,
Жениха собі знайдіть.
Чахлик Ну, а ми – гулять по світу –
Без запрошень і привіту!
\
Королева-чаклунка Знову доведеться робити все самій! ( чаклує)
Ені, бені, рес, квінтер, мінтер, жес! Ені, бені, аба, квінтер, мінтер, жаба!
2 вікно
ЗВУЧИТЬ МУЗИКА, ВИХОДЯТЬ ГНОМИ І БІЛОСНІЖКА.
Королева чаклунка: Що я знову начаклувала?
Білосніжка. Я – Білосніжка.
Завітала до вас не сама,
Зі мною разом — мої друзі-помічники,
Маленькі Гномики-чарівники.
Вони прийшли до вас з вітанням
І новорічним побажанням!
1 гн. Ми — веселі Гномики,
Прийшли до вас на свято.
І багато хочемо
Ми вам побажати!
2 гн. Хай завжди у вашім домі
Сміх лунає і пісні!
Хай вас обійдуть стороною
Всі нещастя, ніби уві сні!
3 гн. Хай всі сьогодні веселяться
і за здоров′я не бояться.
Хай життя світлішим буде
4 гн.Ми — казкові Гномики
Дружні й працьовиті!
Чарівні в нас вогники —
В темряві нам світять.
5 гн. Неначе відкриті двері святкові
хай відкриваються ваші серця!
Чарівна Білосніженько,
В нас жити зоставайсь,
Тебе будем любити всі,
Лиш тільки посміхайсь.
Білосніжка. Спасибі за запрошення,
За вашу щирість, доброту.
І радість, й неземну красу
У вас я тут знайду.
Давайте ж ми ялиночку
У залі приберем,
Щоб Новий рік зустріти тут
Танок свій розпочнем.
Танок
Зима: Давайте зазирнемо у наступне віконце.
3 вікно
2клас «Рукавичка»
Дід, баба, собачка.
Ведуча: Дід із бабою жили,
Ще й собачку завели.
Коло лісу близько жили
В хаті дровами топили.
Баба:
Діду, діду, не сиди,
А до лісу трохи йди.
Сухостою назбирай,
Заодно і погуляй.
Ведуча:
Не дуже дідові хотілося із теплої хати йти у зимовий ліс.
Але, що робити? Баба наполягала, бо вже дрова закінчувались, а мороз ще добре тиснув, тож треба було палити і палити. От дід натягнув кожуха, взяв палицю, шапку, теплі рукавиці. В компанію взяв собі собачку та й подався до лісу. На душі так сумно-сумно було, от дід і подумав:
Дід:
Я дідусь – роботящий,
Зовсім-зовсім не ледачий,
Зараз дрова пошукаю,
А не буде – нарубаю
І додому віднесу,
В хаті добре натоплю,
Нехай буде бабі тепло,
Бо інакше буде лихо,
І мені, і тобі,
Нам обом перепаде,
Коли баба нападе.
Собачка:
Гав – гав – гав.
Ти, дідусю, добрий,
Такий гарний, справедливий
І зовсім не вередливий.
Ведуча:
Дід скинув рукавичку і гладить собачку, а собачка лащиться, дід радіє, та й не зоглянувся, як рукавичка впала. А дід із собачкою пішли собі далі. Рукавичка лежала, лежала, холодно і самотньо їй стало. Та й перетворилась на хатку-рукавичку. Коли це біжить Мишка.
Мишка:
Дуже холодно мені,
Де б погріти лапки?
Заховалась, хоч на дні,
Бо немає теплої шапки,
А хто, хто у рукавичці?
Ага, ніхто не озивається…
Можу я зігрітись тут
Поки її знайдуть.
Ведуча:
Залізла у рукавичку та й сидить.
Зігрілась добре та й заспівала.
Мишка:
Ой, як тепло, ой, як добре,
Мені жити тут.
Заховалась мов у нірці,
І мене тут не знайдуть.
Ведуча:
Коли це стрибає Жабка.
Трясеться бідна, голодна й холодноа. Коли глянь – рукавичка.
Жабка:
Гарна рукавичка тут лежить,
Може, зможу у ній жить?
Зараз ближче підійду
Чи живе хтось там, – дізнаюсь. (ходить заглядає)
А хто, хто у рукавичці?
Мишка:
Я – Мишка – шкряботушка.
Жабка:
Я – Жабка – скрекотушка –
Сюди прийшла сама,
А дуже тепла хатка?
Бо холод і зима!
Мишка:
Заходь, заходь, подруженько,
Заходь, заходь, любенька!
Тут місця багатенько,
До того ще й тепленько.
Ведуча:
Зраділа Жабка, що Мишка так гостинно її зустріла, ще й запросила в рукавичку. Пострибала в рукавичку. їх уже стало двоє. Живуть дружно, не сваряться, діляться всім, що мають. Коли це чують – сніг поскрипує.
Біжить Зайчик.
Зайчик:
Я – Зайчик, я – Зайчисько,
Я трохи зголоднів,
Живу я дуже близько
– Сюди я не ходив.
Ой, що це таке?
А! Рукавичка! (підходить до рукавички)
А хто, хто в цій рукавичці живе?
Мишка:
Я – Мишка – шкряботушка.
Жабка:
Я – Жабка – скреготушка.
Мишка і Жабка (разом):
А ти хто такий?
Зайчик:
Я – Зайчик – побігайчик,
Сюди прийшов не просто так.
Я пісеньки співать мастак.
Пустіть мене погрітись трішки,
Бо замерзли лапки, носик, вушка.
Я – Зайчик, хлопчик гарний,
До того дуже вправний,
Я все вмію робити,
Щоб було добре жити.
Мишка і Жабка (разом):
Заходь до нас – будемо дружити.
Ведуча:
От Зайчик з радості стрибнув у рукавичку. Почалося справжнє веселе життя. Весело звірятам. Раді, дуже раді, що зустрілись разом. Проходить час, минає час, а Лисичка вже полює на вас.
Лисичка:
Вже більше години б’ю ногами,
Хочу їсти, хочу спати.
Хоч би душу десь зустріти,
Хоч когось у лісі стріти!
О, рукавичка – ще й жива!
От такі у нас у лісі дива. (підходить до рукавички)
А хто, хто в цій рукавичці живе?
Мишка:
Я – Мишка – шкряботушка.
Жабка:
Я – Жабка – скреготушка.
Зайчик:
Я – Зайчик – побігайчик.
Звірята:
А ти хто така? І звідки йдеш? Може, до нас хоч на хвильку зайдеш?
Лисичка:
Я – Лисичка – сестричка,
По лісі блукала
Вас давно, давно вже шукала.
Спасибі, що запросили
І мною не погордили.
Добру душу вашу повік не забуду,
Всім звірятам у лісі помагати буду.
Ведуча:
Зайшла Лисичка до рукавички, вже й тісненько їм стає, зате тепло. Дружно живуть, що мають, те й жують. А тут Вовк по лісі бреде.
Вовк:
Я – Вовк – сіромаха,
Я трохи невдаха,
Неважно я життя прожив,
Багато лиха наробив.
Тепер хочу вину свою залатати,
Щоб вільно по лісі гуляти.
Ага, ось тут шум і гам,
Отут постукаю я сам.
Може, мене хто пожаліє,
Може, душу мою зігріє. (підходить до рукавички)
А хто, хто тут живе?
Мишка: Я – Мишка – шкряботушка.
Жабка: Я – Жабка – скреготушка.
Зайчик: Я – Зайчик – побігайчик.
Лисичка: Я – Лисичка – сестричка.
Всі звірі: А ти хто?
Вовк: Я – Вовчик – братик. Прийміть мене!
Звірі: Заходь! Тільки більше шкоди не роби,
Дружно з нами ти живи!
Ведуча:
Зрадів Вовк, забіг у хатинку із рукавички, а у ній, як у вулику бджіл, і кожен зайнятий своєю роботою. Коли чують: хтось до рукавички добирається.
Ведмідь:
Спав я, спав, та ще й дрімав,
Поки січень вже настав.
Пробудився, думав тепло вже
І лісок мене тут жде.
Кабан:
Я люблю, коли навчають,
Всім покажу, хай запам’ятають.
Поважати треба всіх:
І дорослих, і малих.
Зараз в рукавичку я зайду
І урок їм проведу.
Ведуча:
Тільки зайшов у рукавичку Кабан, а рукавичка – трісь, трісь. А звідти звірята повистрибували і стала рукавичка маленькою. А в цей час дідові стало холодно в руки і згадав про рукавичку. Глянь, а її немає, та й повернувся назад шукати. Бачить: лежить рукавичка, а біля неї багато звірят. Згадав дід, що він не тільки мав погуляти, але і дров назбирати. Зажурився, та звірята прийшли йому на допомогу.
Лисичка:
Ти, дідусю, не переживай,
Краще з нами тут сідай,
Ми складем подяку.
Звірі (разом):
Ми всі вдячні дуже –
За твою рукавичку, любий друже,
В ній усі ми подружились
І добро творить навчились.
Зараз підемо у ліс,
Назбираєм дров цілий віз!
Буде тепло твоїй бабці,
Як нам у рукавичці – хатці.
Ведуча:
От так щасливо закінчилась наша казочка. Звірята допомогли дідові назбирати дров. Так дружно працювали, що сонечко аж замилувалось їх роботою, вийшло із-за хмар, послало свої ласкаві промінці – усмішки на землю і цим самим зігріло землю і всіх-всіх, хто на ній живе. Вже не потрібно було звірятам грітись у рукавичці, а дідові рубати дрова, щоб зігріти хату.
Дівчинка: Бачите, кожен готується до Новорічного свята по-своєму. Звідки б ми це взнали, якби не зазирали у чужі вікна? Пропоную зазирнути в ще одне вікно казкового палацу.
4 вікно
3 клас «В гостях у ялинки»
Дійові особи сценки :
Ялинка
Їжак
Лисиця
Білка
Заєць
Ведмідь
Сніжинки
Танок сніжинок. По його закінченні біля ялинки залишається Сніжинки.
Сніжинка 1.- Ой, куди я потрапила? (Розглядає ялинку). Ах, яка чудова Новорічна ялинка! Навіть мої невтомні сестриці не змогли б створити цієї сяючої краси!
Сніжинка 2.Ми вкриваємо пуховою ковдрою поля, кружляючи казковою віхолою над землею, одягаємо дерева в білі величні шати, наспівуємо колискові біля зимових вікон… (тут можлива відповідна лірична мелодія).
Ялинка: Уявіть собі… Я стою одна посередині великої галявини. І навколо ні душі! Стою я і думаю: «Якщо б ви тільки знали, як мені набридло тут стояти. І стою вдень і вночі стою… Нудьга та й годі! Всі мої подружки давно вже в дитячих садках і в школах, ошатні, прикрашені різнокольоровими кульками та гірляндами. Навколо них діти хороводи водять… Так чому ж я все ще тут, у лісі?!».
З’являється Їжак.
Їжак: Йолка, а ялинка? Ти чого бурчиш?
Ялинка: Кажу, стояти тут однією набридло! Всі мої подружки давно вже перебралися в місто… А я залишилася одна-однісінька… (Плаче.)
Їжак: Не плач! Не плач! Подивися на мене! Чим я тобі не подружка: і голки у мене є точнісінько такі ж, як у тебе… Правда, у мене вони чорного, а не зеленого кольору… Але це все одно… Головне, що мої голки такі ж гострі і колючі, як і твої.
З’являється Білка.
Білка (звертається до Їжака): Їжачок, Їжачок! Йдемо швидше! Скоро новорічне свято, а ти з ялинкою розмовляєш тут. Так і на зустріч Нового року запізнитися недовго!
Їжак: Білка, ти тільки подивися на нещасну Ялинку! Вона залишилася зовсім одна. Їй тут нудно стояти одній. Вона сумує і печалиться. Давай їй допоможемо! Треба зібрати весь лісовий народ. Будемо зустрічати Новий рік з Ялинкою, на лісовій галявині!
Далі у сценці Ведмідь з барлоги виходить. Він тільки що прокинувся.
Ведмідь: Що за шум?!
Ялинка (звертається до Їжака і Білки): Ой, дивіться, ми Ведмедика розбудили!
Ведмідь: Що ви розшумілися:?! Спати не даєте! Що сталося? Пожежа, чи що, в нашому лісі або повінь?!
Їжак: А тобі б усе дрихнути у своїй барлозі! Ні, в лісі не пожежа і не повінь! Просто нашій Ялинці стало сумно тому, що вона залишилася одна! Ми з Білочкою думали, що робити. От і придумали: треба зустрічати новорічне свято тут, на лісовій галявині. Ти згоден з нами, Міша?
Ведмідь: Звичайно, згоден! Не можна Ялинку на Новий рік одну залишати!.. Так, зараз принесу іграшки, мішуру і різнокольорові вогники. Будемо наряджати Ялинку!
Білка: А у мене є хлопавки і красиві кульки! Їх теж потрібно повісити на Ялинку!
З’являються Лисиця і Заєць.
Лисиця: Що це ви тут затіяли?
Білка: Ялинці нашій хочемо допомогти, розвеселити її на Новий рік. Хочеш з нами зустрічати Новий рік?
Лисиця: Звичайно, я дуже хочу зустрічати Новий рік у вашій веселій компанії! У мене є конфетті і намиста. Нарядимо нашу Ялинку! Буде вона найкрасивіша!
Заєць: А ще давайте повісимо на Ялинку срібні горішки і цукерки. Тільки ви їх поки не їжте. Ми з’їмо їх після того, як годинник проб’є 12.
Звірі-учасники сценки збираються навколо Ялинки і всі разом наряджають її.
Лисиця: Як добре, що ми вирішили зустрічати Новий рік разом! Тепер наше новорічне свято буде веселе і радісне! Давайте співати, танцювати і водити хоровод!
Ведмідь: А коли будуть бити куранти, потрібно влаштувати феєрверк і запалити бенгальські вогні!
Ялинка: От спасибі вам, друзі! Порадували мене! Яке у нас чудове свято! Давайте разом затанцюємо!
Танець
(Виконання пісні)
Звучить музика. Виходить Дід Мороз, Снігурка і Свиня
Д.М. Ось нарешті ми у вас. В добрий день, у добрий час.
З Новим роком, діти милі!
Зичу вам удачі, сили..
Щоб пісні навкруг дзвеніли,
Щоб ніколи не хворіли!
Щоб лунав веселий сміх…
З Новим роком ВСІХ, ВСІХ, ВСІХ!!!
Снігурка: Вітання зі святом чарівним прийміть
Хай новий рік усі бажання,
Усе задумане здійснить!
Свиня: Я господиня Нового 2019 року.
Гарна в вас ялинка, скрізь святкові шати.
Видно, що тут Новорічне свято.
Заспіваєм з вами разом від душі,
Щоб було яскраво, щоб раділи всі.
Хоровод
Снугіронька Завершилась наша казка – та буде нова…
Зимова історія, справді, - чарівна!..
Дід Мороз Хай вам в новім році
Будуть скрізь удачі.
Королева-чаклунка Щоб ви знали на уроці
І письмо, й задачі.
Карлсон З високим балом щоб дружили,
Вчились працювати.
Дівчинка Щоб завжди за вас раділи
Ваші мами й тата.
Зима Хай радість квітує у вашому домі,
Щастя й здоров’я вам в році новому.
Баба Яга Миру і злагоди в кожній хаті,
Щоб на добро були всі багаті.
Кікімора Земля заквітчалась сріблястим цвітом,
Здоров’я вам, щастя на многії літа!
Кікімора Сяє хай радістю кожна господа –
хліба і солі вашому роду.
Дід Мороз Залишайтеся здорові, далі нам рушати час.
Снігуронька Через рік обов’язково в гості прийдемо до вас.
Дід Мороз А ви свято зустрічайте.
І наступного чекайте.
Снігуронька Скоро радісне і гарне
Різдво прийде довгожданне.
Всі: Тож радійте, зустрічайте,
Щастя людям всім бажайте!