Святково прибраний зал. На стінах – плакати з висловами про мову. Біля сцени – виставка плакатів про мову.
Свято починається „Молитвою до мови”
К. Мотрич. Декламує читець.
Ведучий. Рідне слово...Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.
Кожен з учасників свята декламує вірш, присвячений рідній мові, і займає своє місце за круглим столом.
„Ну що б, здавалося, слова...”
Конкурс мовознавців
Підготувала Г. Р. Задурська
Святково прибраний зал. На стінах – плакати з висловами про мову. Біля сцени – виставка плакатів про мову.
Свято починається „Молитвою до мови”
К. Мотрич. Декламує читець.
Ведучий. Рідне слово...Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.
Кожен з учасників свята декламує вірш, присвячений рідній мові, і займає своє місце за круглим столом.
Ведуча. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог В. Сухомлинський писав: „Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Видатний учитель вважав, що мова є складовою духовної культури дитини і її культури мови зокрема „Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості”.
Ведучий. Кожен мовець повинен прагнути до того, аби його мова стала досконалою, зрозумілою всім. Тобто він має оволодіти культурою мови. А це завдання можна реалізувати лише тоді, коли засвоїш основи мовної нормативності, навчишся користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, доступно, виразно, багато, різноманітно, естетично. Як свідчать наші спостереження, це завдання посильне не кожному.
Звучить вірш Скомаровського „Блудний син”.
Д і а л о г д в о х ю н а к і в
1. Слишь, ти, як попасти у магазин, де продають, як ето називається, кострулі, чайники. Мені треба чара. Понімаєш, недавно приїхав у ваш город, поселився в общазі. А їсти приготовити нема в чому. Оце й мотаюсь, шукаю „інструменти для приготовленія піщі”.
2. Вибачте, я вас не зовсім розумію. Вам, мабуть, потрібен магазин „Тисяча і одна дрібниця”? Однак за чарами вам варто було б звернутися до чаклунки. Вона мешкає на Заріччі.
Ведуча. Це типова ситуація. І певно, дехто з вас потрапляв у неї. А причина непорозумінь, порушення процесу спілкування між людьми полягає в тому, що вони на різному рівні оволоділи мовою. Перший учасник діалогу й не здогадується, що діалектні та жаргонні слова не є засобом комунікації всіх мовців, йому ще не доступний літературний рівень опанування мови.
Ведучий. Ми зараз будемо свідками змагання двох різних груп учнів. Вони виборюватимуть першість у знанні мовної нормативності.
Завдання. Вибрати з наведених прикладів варіанти слів та словосполучень, які відповідають вимогам орфоепічної та лексичної мовної нор́́м.
Ведучий. Усі учасники на належному рівні виконали завдання. Вони виявили знання мовної нормативності, зокрема на лексичному та акцентологічному рівнях.
Ведуча. Мова тісно пов’язана з поведінкою мовця. Проведемо вікторину, яка дасть змогу пригадати основні правила мовного етикету.
Вікторина „Мовний етикет”
Ведуча. Проведена вікторина підготувала нас до виконання наступних завдань, пов’язаних з мовним етикетом. Запрошуємо учнів різних груп виконати такі завдання: перша – прислів’ями сформулює правила мовного етикету, друга – так само прислів’ями виявить порушення правил мовного етикету.
Правила мовного етикету
10. Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Порушення правил мовного етикету
10. На городі бузина, а в Києві дядько.
Ведучий. Виконання завдань з мовного етикету було індивідуальною розумовою розминкою. Наступний етап випробувань – групове інтелектуальне змагання. Перевіримо, як ви володієте мистецтвом слова, чи добре знаєте усну народну творчість, художню літературу. Учасники змагання повинні закінчити речення, фразу.
Слово до слова...
Ну що б, здавалося слова...
Я так її, я так люблю...
Защебетав соловейко...
Рання пташка росу п’є...
І на сонці...
Любіть Україну...
І оживе добра слава...
Ведуча. Тарас Шевченко, Олександр Олесь, Володимир Сосюра були неперевершеними майстрами слова. Звичайно, ви добре знаєте їхню творчість. Але багато серед вас любить і фольклор, знає народні прикмети, звичаї, обряди. Запрошуємо вас ще до одного конкурсу.
В і д п о в і д і. 1. Покрова. 2. Юріївські. 3.Преображення.
4. Здвиження. 5. Стрітення. 6. Миколи. 7.Обжинки. 8. Трійця.
Ведучий. А зараз учасники свята спробують самі скласти поетичні рядки з поданими словами.
Асистенти роздають учасникам змагань слова. Пропонуються такі:
Хати біла
Спати покрила
Зіроньки дуба
Віроньки у шуб
На ялинки черевички
Сніжинки до річки
ходила
згубила
А поки учні займаються творчістю, ми побуваємо з вами на веселій перерві.
Весела перерва
☻☻☻
− Сьогодні, дякуючи мені, вчитель зробив відкриття!
− Яке?
− Він уперше в житті побачив помилок більше, ніж слів у диктанті.
☻☻☻
− Петрику, мама тебе б’є?
− Ні, виховує словом.
− А тато?
− Словосполученням.
☻☻☻
Мишко повернувся зі школи.
− Ну, як справи, розказуй, чого тебе сьогодні навчили? – запитав батько.
− Сьогодні на українській мові Ґенка навчив мене грати в „морський бій”! – повідомив син.
☻☻☻
Коли я закінчу школу, то дуже любитиму її.
☻☻☻
− Здоров, Андрію! Як поживаєш? Що робить сестра? Куди це ти поспішаєш? Котра година? Ти читав сьогоднішній номер „Спортивної газети”? Як зіграли „Шахтар” – „Динамо”?
− Дякую. Добре. Вишиває. Додому. Пів на восьму. Не читав. 2:1.
☻☻☻
− Наша Галина Василівна якась дивна забувака, − сказала, прийшовши зі школи, Оленка.
− Чому?
− Мене разів сім запитувала на уроці: „Ану, Оленко, повтори, що я пояснювала”.
☻☻☻
− Добре дорослим – усе вони можуть робити достроково! − каже Дмитрик.
− Справді, − підхопив Андрійко, − от якби ми могли достроково піти на літні канікули!
З учнівських творів
„Пам’ятник стоїть на п’єдесталі, який дивиться в далечінь з піднятою догори рукою.”
„За селом багато ставків, щедрих на гриби та ягоди.”
„Рот у неї маленький, повнозубий, із світло-зеленим поглядом в очах.”
„Дівчина ледь торкалася ногами стежки, взутої в червоні черевики.”
„Василько сміливо втік від вовків.”
„Вона ледь летіла на крилах, легко махаючи ногами.”
Ведуча. А зараз слово учасникам конкурсу. Надіємось, що вони справились з завданням.
Учні зачитують поетичні рядки.
Ведучий. Наступним завданням буде скласти віршовані рядки за ілюстрацією. Можна 2 або 4. А хто відчуває, що це завдання не під силу, напишіть прозою.
Асистенти пропонують ілюстрацію.
А ми з вами на цікавій перерві. Згадаймо епізод з історії Франції. 1635 року кардинал Ришельє викликав на розмову до себе знаних письменників і професорів. Владно окинувши їх поглядом, він запитав:
− У Франції один король?
− Один, Ваша величносте.
− Так от, маючи одного короля, ми повинні говорити однією мовою. Вам належить добре попрацювати над унормуванням мови, за що ви отримаєте відповідну платню і звання академіків.
І французька мова стала однією з найпрестижніших мов світу.
Ведуча. На думку спадає притча Бруно Ферраро про Синичку і Голуба. Прилетіла Синичка до Голуба – символу миру і чистоти – і запитала, скільки важить одна сніжинка. Подивувавшись, Голуб відповів, що майже нічого... Але не вгамувалася Синичка і, сівши на дерево, спостерігала, як, вальсуючи, сніжинки сідають на соснову гілку. І так їх сіло аж 3 751 952, а коли тихенько упала 3 751 953-тя сніжинка – гілка зламалася. Розповіла Синичка про це Голубові, на що мудрий птах відказав: „Можливо, потрібно ще тільки однієї особи, аби у світі запанував мир?” Подумаймо, а може, бракує когось тільки одного, аби наша мова беззастережно і всевладно запанувала у нашій державі? Сподіваємось на те, що знайдеться той один, який спроможеться істотно вплинути на долю Слова і Народу.
Ведучий. А ми повертаємося до нашого конкурсу. Слово учасникам.
Учні зачитують написані віршовані рядки.
Ведуча. Увага! Увага! А зараз мовознавчі турніри. І перший етап – „Розминка”. Питання для учнів 10 класу.
Ведучий. „Розминка” для учнів 8 класу.
Ведуча. Наступний турнір називається „Редактор”. Це спільне завдання для обох команд. Відповідає той, хто першим підніме руку. Отже, редагуйте речення.
10.Земельний участок.
11. Грошовий перевод.
Ведучий. А зараз – „Поєдинок капітанів”. Капітани записують речення і дають відповіді на запитання.
Тисячі років летять лелеки, і тисячі років стрічають їх над морем орлині зграї, які намагаються скинути лелек назад у море, відігнати від свого материка, але не відступають лелеки, сміливо йдуть уперед (З журн.)
Ведуча. А попереду у нас конкурс, який називається „Оратор”. Представники кожної команди повинні прочитати подані речення із заданою інтонацією.
Асистенти роздають речення.
Рекомендовані речення:
1.Ох і погода сьогодні! (Із захопленням, із осудом).
2.Оце так Новорічне свято! (Із захватом, із розчаруванням).
3.Яка людина! (Із замилуванням, із зневагою).
Ведучий. „Далі! Далі! Далі!” – це назва наступного конкурсу. За одну хвилину кожна команда повинна дати відповідь на якомога більшу кількість запитань.
З а п и т а н н я д л я к о м а н д и 8 к л а с у
1. Перекласти українською мовою слово хрустальний.
2. Чи ставиться апостроф у слові тьмяний?
3. Назвати 5-ту букву алфавіту.
4. Скільки букв має український алфавіт?
5. Що означає фразеологізм бути на сьомому небі?
6. Що стоїть всередині школи?
7. Визначити рід слова бідолаха.
8. Визначити розряд прикметника у словосполученні заяча шапка.
9. Займенник мені поставити у формі Н.в.
10. Назвати зворотний займенник.
З а п и т а н н я д л я к о м а н д и 10 к л а с у
1. Перекласти українською бегущий ручай.
2. Чи ставиться апостроф у слові комп’ютер?
3. Назвати 3-тю букву алфавіту з кінця.
4. Скільки звуків має українська мова?
5. Що означає фразеологізм пекти раки?
6. Що стоїть між підлогою і стелею?
7. Визначити рід слова біль.
8. Визначити розряд прикметника у словосполученні сліпе кошеня.
9. Займенник його поставити у формі Н.в.
10. Назвати займенник 1-ої особи однини.
Ведуча. Нарешті останнє випробування – конкурс „Порахуймо, друзі”.
Перед вами текст.
Асистенти роздають тексти.
У ньому потрібно порахувати кількість іменників, прикметників, займенників.
Рекомендований текст.
Данило відсунув двері, вдихнув сирої пітьми, напоєної духом підіпрілого сіна і насіння, що лишилося невисіяним, і сів на поріжку, відчуваючи, що вже ніколи в світі, до самої смерті, не піде звідси, з розсадника, що тільки й жив узимку, такою мрією (Г.Тютюнник).
Ведучий. А зараз слово надається директору (завучу) школи.
Відбувається нагородження знавців української мови, а також переможців конкурсів, проведених напередодні.
Конкурси, проведені напередодні:
Заключне слово вчителя української мови. У кожної людини є душа і серце, у кожного народу – мова і пісня. Українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона не сирота, бо має багату слов’янську родину і світову славу. Наша мова не бідна, не кривоуста. Їй властива надзвичайна мелодійність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі.
Звучить українська народна пісня „Ой роде наш красний”.
1