План-конспект відкритого уроку у 1 класі

Вчитель: Сінькова О.М.

Тема: Інсценізація улюблених казок і віршів. Важливість імпровізації у грі. Створення простих медіапродуктів.

Очікувані результати: імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів; звертається, вітається, прощається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова; малює або добирає ілюстрації до художнього тексту (казка, вірш); підписує друкованими літерами своє ім’я та прізвище на власній роботі; називає букви, з яких складається його ім’я.

Зміст навчального матеріалу: ранкове коло, робота з новими словами зі «Стіни слів»: казка, інсценізація, сцена, імпровізація; розвиток зв’язного мовлення.

Види навчальної діяльності: «Ранкова зустріч», робота в групах, робота в парах, розігрування діалогів в інсценізації казки з добором відповідної інтонації, тембру та сили голосу, відтворення реплік персонажів, створення простих медіапродуктів (малюнку улюбленого героя казки), відтворення графічних елементів (запис власних імен на медіапродукті).

Хід уроку:

1. Ранкова зустріч «В гостях у казки».

 А) Вітання. Учні одягають маски казкових героїв та вітаються з тим, хто стоїть ліворуч та праворуч, звертаючись, як до казкового персонажа, по колу.

 Б) Побажання. Діти бажають один одному різні побажання.

 В) Щоденні новини. Учні з’ясовують і діляться один з одним інформацією про:

- Який сьогодні день?

- Яке число?

- Як називається місяць?

- Яка пора року?

- Яку погоду ви спостерігали сьогодні по дорозі до школи?

- Хто знає, скільки градусів показували термометри вранці?

 Г) Обмін інформацією.

- А чи знаєте ви, що таке казка?

- Які казки ви знаєте?

- Хто є героями казок?

- Хто ваш улюблений герой? Чому?

 Д) Робота в групах. Об’єдную дітей у групи, використовуючи LEGO, та пропоную намалювати на аркуші А4 героя із казки, підписати свої імена під роботою. Діти з інших груп відгадують героя та називають казку. Потім діти називають свої імена, які вони написали під роботою та називають літери, з яких складається їх ім’я.

 Е) Вправа «Крісло автора».

Пропоную автору розказати про свого улюбленого героя, чим саме він подобається? Героєм якої казки є? Якими рисами характеру він наділений? Який фрагмент казки запам’ятався найбільше і чому?

2. Словникова робота. Робота зі «Стіною слів».

А) З’ясування лексичного значення слів. Діти з’ясовують значення слів казка, герой, інсценізація, імпровізація.

Казка – це твір чарівного характеру, який розповідає нам про видумані події.

Інсценізація – це переробка твору для постановки на сцені.

Сцена – це місце, де виступають актори, співаки. Навпроти сцени сидять глядачі.

Імпровізація – це створення твору, казки у момент постановки, без попередньої підготовки.

Б) Запис слів у «Щоденники вражень». Діти передруковують слова у щоденники.

3. Гра-вікторина « У світі казок». Діти відгадують казку, про яку запиту вчитель.

 --- З якої казки слова: « От баба так і зробила: витопила в печі, замісила яйцями борошно, що назмітала, спекла … і поклала на вікні, щоб простиг…». («Колобок»).

 --- В чий будинок вдерлася коза-дереза? (Зайчика).

 --- Хто вкрав Івасика-Телесика? (Змія).

 --- На кого перетворилося гидке каченя? (на лебідя).

 --- Курка, яка несе золоті яйця? (Курочка Ряяба).

 --- З чого зроблений Буратіно? (З дерева).

 --- З якої казки слова: На городі виростає, Восени велика стала. Дід почав усіх шукати: «Час красуню нашу рвати!» («Ріпка»)

 --- Що в казці не вдалося зробити ні дідові, ні бабі, а лише маленькій мишці? (розбити яєчко).

4. Інсценізація казки «Ріпка».

 А) Розбір ролей.

 Б) Інсценізація казки. У разі потреби вчитель читає текст казки та допомагає дітям у постановці, взявши на себе слова автора.

Ріпка (українська народна казка)

В одному чудесному селі жив коли давно-предавно чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика.

Коли наступила тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід взяв лопату і пішов на грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею доглядав.

А коли прийшла золота осінь пішов дід ріпку рвати. Обійшов кругом неї, а вона така велика-превелика виросла, взяв дід за чуб ріпку тягне-тягне, а витягти не може. Пішов дід кликати бабу.

– Йди, поможи мені ріпку витягти!

Прийшла баба на город, взявся дід за ріпку, а баба за діда. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішла баба кликати на допомогу внучку Марушку.

– А йди, онучко, не сиди, ріпку вирвати поможи!

Прийшла Марушка на допомогу. Взявся дід за ріпку. Баба за діда, внучка за бабу, тягнуть-тягнуть, а витягти ріпку не можуть. Пішла внучка кликати собачку Жучку.

– А йди, Жучко, та поможи нам витягти ріпку?

Прибігла собачка ріпку виривати. От взялися: дід за ріпку, баба за діда, внучка за бабу, Жучка за внучку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігла Жучка кликати кота Мурчика.

– А йди, Мурчику, та допоможи нам витягти ріпку!

Прибіг кіт, взявся за собачку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішов Мурчик кликати на допомогу мишку. Прибігла мишка, взялася за кота, кіт за собаку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, та як попадають, і ріпка зверху. А мишка плиг під ріпку і заховалася. От таку велику ріпку виростив дід у себе на городі.

І я там була, ту ріпку бачила, а хто не вірить, хай перевірить.

 Г) Імпровізація. Пропоную дітям придумати власний кіцець казочки «Ріпка» і програти його на сцені.

5. Рефлексія. Підсумок уроку.

- Що таке казка?

- Назвіть казки, які вам подобаються найбільше?

- Які нові слова ви сьогодні дізналися?

- Що таке інсценізація казки?

- Які ролі ви сьогодні виконували на сцені? Чи сподобалося вам виконувати ролі на сцені?

- Що таке імпровізація?

- Що вам найбільше запам’яталося на уроці?