"ОБДАРОВАНА ОСОБИСТІСТЬ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ЗПО"

Обдарованість – якісно своєрідне поєднання здібностей, яке обумовлює діапазон інтелектуальних можливостей людини, своєрідність її діяльності і розвивається протягом усього її життя.

У психологічній науці обдарованість розглядається найчастіше як компонент природних здібностей, які мають прояв у кількісних і якісних характеристиках основних психічних процесів. Обдаровану людину, можна зрозуміти лише через її унікальні здібності, невід’ємні від її особистості. Тому на цінностях життя завжди позначається і обдарованість.

Обдарованість, або просто-дар, це не привілей вибраних або особливих людей. Обдарованістю, або просто-даром, в рівній мірі володіє абсолютно кожна людина. Можна згадати себе в дитинстві, і ви неодмінно виявите щось, що саме у вас виходило набагато краще, ніж у інших. Абсолютно кожна людина при народженні обдарована Богом якимось дарами. Хтось добре співав, хтось малював, а хтось був міцний у математиці і сьогодні він веде успішний бізнес. Чому? Та тому що він скористався цим даром, він розвинув в собі ці таланти. Аналітичний склад розуму, гнучкість мислення, творча фантазія, унікальність голосу і слуху та навіть поглиблення в пізнанні точних наук; все це Божі дари, і вони розподілені Богом на всіх людей, всіх без винятку.

Вся справа лише в тому, що одні люди у праці і терпінні розвивали подаровані їм таланти, і зараз ці дари приносять добрі плоди. А інша частина людей, на відміну від першої, бездіяльно витрачала свій час і їх таланти повільно але впевнено згасали.

Під обдарованістю традиційно розуміють сукупність загальних та спеціальних здібностей дитини, завдяки чому вона досягає того рівня, що дає їй змогу легко впоратися з діяльністю і відрізнятися від загальної маси інших дітей.

Виявлення обдарованих дітей та подальший розвиток їх здібностей та обдарувань є однією з проблем сучасної психолого-педагогічної науки. Чим раніше починається розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів на їх оптимальний розвиток, саме тому так важливо виявити обдарованість дітей на ранньому етапі.

Обдаровані діти проявляють свої здібності вже в дошкільному віці, про що свідчить швидке оволодіння малюком мовою і великий його обсяг словникового запасу. Такі діти характеризуються надзвичайною невгамовною пізнавальною активністю, дослідницьким інтересом, постійною вимогою до дорослих давати їм відповіді на численні запитання, здатністю простежувати причинно-наслідкові зв'язки, відмінною пам'яттю, самостійністю і творчістю, підвищеною концентрацією уваги. Підвищена розумова активність дитини не повинна залишатися поза увагою дорослих.

Вченими доведено, що у період дошкільного дитинства активно формуються довільні механізми регуляції психічних процесів, спостерігаються прояви музичних, художніх, технічних і розумових здібностей. Протягом дошкільного віку інтенсивно розвиваються загальні здібності та сенсорно- моторні, мовленнєві, комунікативні, емоційно-почуттєві, вольові та інші. Специфікою дошкільнят є те, що природні задатки до певного виду діяльності виражені слабо, знаходяться у стадії становлення, формування. Проте саме у цьому віці з’являються перші свідчення наявності у дитини природних задатків та здібностей того чи іншого спрямування.

Обдарованість – це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається. Як засвідчують наукові дослідження (і життєва практика) є певна вікова послідовність у проявах різних видів спеціальної обдарованості. Так, досить рано виявляється музична обдарованість, потім до малювання. Загалом, обдарованість до мистецтва виявляється раніше, ніж до науки, а в галузі науки раніше за інші розвивається математична обдарованість.

Загально інтелектуальна обдарованість проявляється, як правило, у дуже високому рівні розумового розвитку дитини і в якісній своєрідності, самостійності, нестандартності виконання завдання та розумової діяльності в цілому. Дослідження показують, що обдарованим дітям притаманна здатність захоплюватися тим чи іншим, у дошкільному віці, зокрема, різними видами практичних, продуктивних занять (конструюванням, малюванням, ліпленням, працею).

Важливою рисою обдарованих дітей є те, що у свою діяльність вони вносять творчі моменти. Розрізняють обдарованість:

Øсоціальну – лідерську;

Øхудожню – музичну, образотворчу, сценічну;

Øпсихомоторну – спортивні здібності;

Øінтелектуальну – здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти;

Øакадемічну – надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;

Øтворчу – нестандартне бачення світу.

Обдарованість виявляється тільки у дії. Її треба вишукувати не в особливій будові мозку, не в конструкції тіла, не в тонкощах слуху, не в будь- яких інших здібностях, обдарованість - це здатність оригінально вирішувати усім добре відоме завдання.

Внутрішню будову обдарованості можна зобразити так:

Øнадзвичайно розвинене сприйняття;

Øпостійні прояви цікавості;

Øбажання пізнати оточуюче;

Øвелика зосередженість уваги;

Øшвидке та міцне запам'ятовування;

Øінтенсивний мовний розвиток;

Øнаявність великих можливостей до навчання;

Øшвидке оволодіння інтелектуальним процесом формування понять, узагальнень;

Øвиявлення продуктивного та творчого мислення;

Øрізноманітність інтересів та велика наполегливість у їх реалізації; Ø схильність до творчої праці як виявлення обдарованості.

Дошкільний вік – період становлення здібностей особистості, бурхливих інтеграційних процесів психіки. Обдарованість у дошкільному віці можна розглядати як потенціал подальшого психічного розвитку зростаючої особистості.

Завдання діяльності батьків, пізніше практичних психологів, педагогів які працюють з дошкільнятами полягає в тому, щоб:

Øвиявити рівень розвитку обдарованої дитини та її потенційні можливості;

Øдопомогти дитині усвідомити себе;

Øстворити умови мобілізації особистісних ресурсів - допомогти створити себе;

Øзабезпечити дитині психологічний комфорт, увагу до дитини з боку дорослих, підтримку дитини, емоційний комфорт, довірливе спілкування.

Частіше першими обдарованість дитини помічають в сім’ї.

Спостереження підтверджують, що діти часто приховують свої здібності, якщо референтні дорослі не цінують їх належним чином. Трапляються випадки, коли обдарованість залишається не поміченою, а інколи батьки просто не погоджуються з тим, що їхню дитину вважають обдарованою. Багато батьків просто не готові виховувати обдаровану дитину. А в деяких випадках батьки бачать обдарованість там, де її не існує.

Дослідники стверджують, що багато обдарованих людей не реалізували своїх можливостей через несприятливе виховання саме в дитинстві. Якщо у родині умови сприятливі, робиться усе можливе для всебічного розвитку дитини, її обдарованість можуть рано виявити і розвивати.

Батькам і педагогам варто знати, що всі успіхи дитини спочатку з впевненістю можна оцінити як вікові прояви обдарованості, а чи стануть вони стійкими індивідуальними особливостями, залежатиме від багатьох внутрішніх і зовнішніх умов.

Дітей обдарованих в інтелектуальній сфері вирізняє спостережливість, надзвичайна пам’ять, добре розвинені мислиннєві процеси. Такі діти знають набагато більше від однолітків, вміють чітко висловлювати власні думки.

Діти обдаровані у сфері спілкування та лідерства відзначаються ініціативністю, впевнено почуваються серед однолітків та дорослих.

Якщо у дитини переважають художні здібності, вона виявляє схильність до малювання чи музики. Ці діти часто відрізняються від інших високою вразливістю і вимагають особливої уваги з боку дорослих.

Для дітей з творчим мислення характерна розкутість поведінки, здатність знаходити нестандартні рішення.

Обдарованість дітей у руховій сфері виявляється у високому ступені їх психомоторних реакцій, спритності, значній фізичній силі, витривалості. Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань, що дають оцінку соціальної компетентності та зрілості дітей дошкільного віку, визначають рівень їхнього особистісного розвитку і навички спілкування з іншими людьми

У віці від 3-х до 5-ти років в дитини може спостерігатися схильність до певної практичної діяльності, більші досягнення порівняно з іншими у якійсь конкретній роботі, помітні інтелектуальні переваги, прагнення до лідерства чи надзвичайно розвинена моторика. Виховання такої дитини вимагає спеціального індивідуального підходу тобто створення для цього належних умов, відповідних зусиль як батьків, так і педагогів.

Якщо у малюка проявляться інтелектуальні чи математичні, моторні або образотворчі здібності тощо, то педагог має звернути на це увагу батьків, порадити їм, як створити умови для їх розвитку. Наприклад, підібрати індивідуально посилену програму навчання, відповідну літературу, порадити цілеспрямовано поглиблювати знання дитини, її інтереси. Не можна ігнорувати й фізичне здоров'я малюків, наявність адаптивних механізмів, забувати, що обдарованість - це таке непередбачуване явище, з яким треба бути особливо обережним.

У дошкільному віці обдарована дитина може вражати дорослих високою обізнаністю, кмітливістю, певними успіхами в засвоєнні знань, випереджаючи в цьому своїх ровесників. У процесі шкільного навчання вона може дуже швидко зрівнятися з рештою учнів. Інша дитина, навпаки, у дошкільні і ранні шкільні роки не відрізняється особливими успіхами, інколи навіть відстає від ровесників у навчальних досягненнях, а на якомусь з етапів розвитку починає швидко наздоганяти однокласників, а згодом і перевершує їх.

Обдарованість – це завжди індивідуальність. Під час спостережень за дошкільнятами рекомендовано звертати увагу на:

Øвид діяльності, найцікавіший дитини;

Øособливості поведінки до початку роботи (підвищений інтерес, захоплення, радість) і під час її проведення;

Øстабільність, інтенсивність певної діяльності;

Øпрагнення до самостійності у розв’язанні проблемних ситуацій, у подоланні труднощів і невдач;

Øпідвищену наполегливість у досягненні результату;

Øнеординарність думок, тверджень, шляхів розв’язання завдань;

Øшвидке оволодіння новими прийомами роботи;

Øпрагнення використовувати різноманітні матеріали, дізнаватися про нове, робити щось по-своєму;

Øповернення до розпочатої діяльності після відпочинку.

Сучасні дослідження, проведені відомими психологами, містять цікавий матеріал для доповнення рекомендацій батькам і педагогам з питань виховання обдарованої дитини. Не можна перетворювати життя людини в інструмент захоплення батьківських амбіцій. Слід створити всі умови для розвитку таланту, але не насаджувати дитині своїх захоплень, не культивувати необхідності будь-що досягти неперевершених результатів, не перевантажувати, не змушувати постійно займатись улюбленою справою. Все це може відбитись улюбленим предметом, може стати причиною неврозу, психічного захворювання або ж розвинути в дитини пихатість і притензійність. Потрібно тактовно, делікатно розвивати в дитини інтерес, навчати терпіння і заохочувати працювати старанно, завершувати почате. Намагатись зменшити надмірну вразливість обдарованої дитини, вчити достойно програвати і не сприймати невдачу, як трагедію. володіти емоціями, робити все, щоб дитина не занижувала своєї самооцінки і водночас не виставляла напоказ свою обдарованість.

Враховуючи поради психологів можна виділити основні принципи роботи з обдарованими дітей дошкільного віку:

1.               Навчання через гру з постійною зміною видів діяльності.

2.               Кожна дитина неповторна. Виділення сильних та слабких сторін кожної дитини та складання програм, що відповідають її потребам.

3.               Обдаровані діти дуже критичні до себе і часом відрізняються несприятливим

«Я-образом». Допомога дітям у знайденні реалістичного уявлення про себе. Залагодження невідповідності між високим інтелектуальним розвитком і доступними руховими навичками.

4.               Опора на позитивне в дитині.

5.               Родина відіграє найважливішу роль в освіті обдарованої дитини. Робота в тісному контакті родини з навчальним закладом.

6.               Оскільки обдарованих дітей відрізняє широка сфера інтересів, в роботу потрібно включати різноманітний матеріал, збалансований і сприятливий їхньому всебічному розвитку (в емоційному, руховому плані та у сфері спілкування). Обов’язковим є розвиток творчих здібностей дитини.

7.               Ненав’язування свого способу життя, мислення.

8.               Важливо визначити, якою мірою дитина досягає поставлених цілей.

9.               Щоб забезпечити поступальний хід розвитку, необхідно передбачати оптимальний і плановий перехід дитини з одного рівня на іншій. Це вимагає спільних зусиль педагогів і батьків.

10.           Одного        інтелекту    в        житті          недостатньо,        тому треба розвивати

цілеспрямованість, наполегливість і бажання довести справу до кінця.

Обдарована дитина, як правило, сама заявляє про себе, ускладнюючи життя самовпевнених консервативних дорослих. В ідеалі кожна дитина по- своєму талановита, і педагог повинен проникнути у внутрішній світ кожного вихованця.

Від природи діти допитливі й сповнені бажання вчитися. У кожної дитини є здібності й таланти, але для того, щоб вони могли розвинутись, необ- хідне розумне керівництво з боку батьків та педагогів. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім’ї та навчального закладу.

Отже, завдання дорослих – створювати необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного гармонійного розвитку обдарованої дитини, її духовного ставлення, виховання культурної, обізнаної, творчої особистості.

ЛІТЕРАТУРА

-         Кузьменко В.У., Тименко В.П., Яковина О.В. Методичні основи діагностики інтелектуальної обдарованості: Монографія. – К.:

Інформаційні системи, 2009.

-         Кузьменко В.У.   Своєрідність   прояву   обдарованості   дошкільника //Інноваційні технології в дошкільній освіті України: розвиток дитячої обдарованості та креативності: матеріали Всеукраїнського науково- методичного семінару Інституту розвитку дитини НПУ імені М.П.

Драгоманова. – К.: НЦ «МАНУ», 2012.

-         Буряк      С.      Обдаровані          діти.//Здібності.   Обдарованості.    Таланти.

Бібліотека «Шкільний світ». – К.:2009

-         Остапчук В. Обдаровані діти. Які вони? / В.Остапчук // Шкільний світ. – 2009. – №19.

-         Кравцова О. Форми та методи з обдарованими дітьми на уроках та в позаурочний час/ О. Кравцова // Обдарована дитина. – 2010. - № 8.