Обмін досвідом «Групові форми роботи, як засіб підвищення якості знань на уроках в початкових класах».

Вже декілька років я працюю над проблемною темою «Групові форми роботи, як засіб підвищення якості знань на уроках в початкових класах». Хочу сказати, що групова робота - це перш за все гра, гра в організацію, гра в навчання. Гра допомагає учням зрозуміти навчальну тему, знайти незрозумілості. Головна мета групової і парної роботи - розвиток мислення учнів. Як в кожній грі, тут існують свої правила. Правила можуть бути опрацьовані заздалегідь і використовуватись в подальшій роботі. Правила можуть опрацьовуватись тут і зараз, тобто тільки для роботи над конкретним завданням. Правила можна доповнювати, змінювати. Але складати і опрацьовувати їх треба разом з учнями. «Положення про групову і парну роботу» затверджуються колективно і потім вся робота підпорядковується цім правилам. Наведу приклад таких правил:

Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.

Обговорюйте ідеї, а не особистості, які висловили цю ідею.

Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. Її використовувала для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.

Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах:

Гра "Незнайко" (один учень читає, інший виправляє помилки);

"Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту.);

"Взаємні запитання" (протестувати та оцінити один одного);

"Щоденник подвійних нотаток" (проаналізувати разом проблему,дати відповіді на запитання учителя).

Для організації роботи в парах  використовую  такий алгоритм:

1. Пропоную учням завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації).
2. Об'єдную учнів в пари, визначають, хто з них буде говорити першим, і прошу обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення.
3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Співпраця в парах готує дітей для подальшої роботи в групах. Групова робота - це унікальна організація уроку. Вона забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з учнями приймає участь оцінки  результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота учнів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися домовлятися швидко, не враховуючи особисті інтереси. Поступово учень починає відчувати клас частиною свого світу, він зацікавлений в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.

Велике значення має процес розподілу дітей класу на групи. Дуже часто я об'єднувала дітей в групи з урахуванням їх особистих можливостей. Відомо, що слабкому учню потрібні не стільки сильні, скільки терплячі і доброзичливі партнери. Школяру з високою активністю потрібен партнер здібний слідкувати за ходом міркувань. Об'єднання дітей "по бажанню" не завжди дає продуктивний результат. Тому що особисті відношення стають головними в розподілі доручень і організації роботи.

При організації групової форми навчання використовую такі основні  напрямки:

1. Сформовую завдання  ясно і чітко. На початку роботи надаю учням інструкції по виконанню роботи.

2. Визначаю, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем.

Під час роботи груп я контролюю, організовую, оцінюю роботу учнів, пропоную учням різні варіанти рішення, є наставником та джерелом інформації.

Дотримуюсь конкретних правил.

1. Недоцільно приділяти свою увагу тільки одній групі, забувши про інші.
2. Виправляти помилки (окрім тих випадків, коли учні самі звертаються по допомогу).
3. Недоцільно виправляти або критикувати перші висловлювання, навіть, якщо припущено грубу помилку. Цю роботу повинні виконати учні в доброзичливій формі.
4. Непотрібно давати відповідь на запитання, якщо на нього може відповісти будь хто з учнів.

За технологією застосувань парну і групову роботу поділяю на наступні види:

1. Збирання інформації з певної теми.
2. Інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань.
3. Розвиток вмінь аргументувати власну позицію.

Наведу декілька прикладів форм групової роботи які використовую на уроках:

«Карусель»

Учні стоють у два кола. Учні, які у внутрішньому колі, розташовані спиною до центра, а ті, які у зовнішньому - обличчям до них. Таким чином, кожен стоїть навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один  праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючі поставлене завдання.

«Фішбоун»  (з англійської «риб'яча кістка») – прийом критичного мислення, сенс якого полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків між об'єктом аналізу і факторами, які на нього впливають.В основі прийому – схематична діаграма у формі риб'ячого скелета, що дозволяє наочно продемонструвати причини конкретних подій, явищ і проблем, а також їхні наслідки та зробити узагальнення і відповідні висновки. Цей прийом універсальний, його можна використовувати під час вивчення або закріплення будь-якої навчальної дисципліни.

«Куб Блума» – один із популярних практичних прийомів, що розвиває критичне мислення дітей. Розробив цей чудо-метод американський учений та психолог-педагог, автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності «Таксономія навчальних цілей» Бенджамін Блум. Він вважав, що школа має навчити дитину вирішувати проблеми, з якими доведеться стикатися у житті. 1.Учителю знадобиться паперовий куб (ще краще, якщо його зробити із цупкого картону), на гранях якого написано: назви, чому, поясни, запропонуй, подумай, поділись.2. Педагог формулює тему і добирає до кожного слова на кубику коло питань, що дозволить дітям повторити і закріпити вивчений матеріал. 3. Учитель підкидає кубик. Та грань, що випала, вказує на тип запитання, яке слід поставити учням (тобто запитання вчителя має починатися зі слова на грані). Альтернативний варіант – запитання формулюють самі учні, а потім ставлять їх класу. 4. Учень/учениця відповідає на запитання. Якщо відповідь неповна, то однокласники можуть доповнити її та скоригувати неточності. Примітка. Кожного разу, коли ви кидаєте кубик, ви залучаєте до обговорення більшу кількість дітей. Що це дає? Це підвищує ефективність заняття та розуміння теми, чи допоможе вчителю виявити прогалини у знаннях учнів. Крім того, цей метод навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору. 

 «Кластер»- виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам’ятовує моделі.

 «Виготовлення леп буків»  З огляду на багатозначність слова та його використання, найточніший переклад — «книжка-складанка». Така книжка призначена для розміщення всередині матеріалів з певного етапу навчання. Вона повинна пояснити, розширити, закріпити, узагальнити знання з теми чи групи тем. Книжка-складанка може бути створена як учителями, вихователями, так і учнями, або учнями спільно з батьками.

 «Коло Вена» Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур.

«Склади історію»  це розвивальна гра для учнів, що допоможе сформувати вміння складати історію, її розповідати, висловлювати думку, логічно пов’язувати події між собою, зв’язати подію та її наслідки. У цьому допоможуть сюжетні картинки, які наштовхнути дитину на подальший розвиток подій у історії.

«Сітка Елвермана» Стратегія спрямована на організацію дискусії в класі й формування в учнів чіткої позиції щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних ними аргументів.

Алгоритм роботи.

Учитель формує проблему над якою працює клас. Для організації роботи учням пропонується користуватися таблицею:

ТАК                                          ПРОБЛЕМА                                      НІ

У двох колонках «Так» – «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему.

Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої учителем проблеми.

Стратегія має за мету допомогти словесникові організувати у класі дискусію, а учневі – розібратися у питаннях, які виносяться на розсуд. Застосовується під час аналізу художніх творів у тому числі при виборі пообразного та ідейно-тематичного шляху аналізів художнього тексту.

«Рюкзак»  Метод етапу рефлексії дає можливість залучати кожного учня до роботи на цьому етапі, зокрема кожен учень стисло записує на папері відповідь на запитання

«Порушена послідовність»  Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності. — Учнів об'єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

 «Піксельманія» Вчитель заздалегіть готує малюнок завдання по клітинах. Кодує його за допомогою літер по горизонталі, та цифр-по вертикалі. Надає пустий шаблон в клітину і закодоване завдання. Учні справились із завданням тоді коли буде вірно виконаний малюнок. Цей метод нагадує гру «Морський бій» Під час виконання можна використовувати фломастери, кольорові олівці або стікери різного кольору

«Хмара слів»  це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми.

«Семантична карта» це графічний організатор, за допомогою якого поняття вибудовують у вигляді ієрархічних взаємин-супутників основного поняття.

• Учні читають твір мовчки
• Учитель обирає будь-який термін із твору
• Учні діляться своїми знаннями щодо обраного терміну
• Протягом трьох хвилин учитель збирає інформацію, організовує та записує ідеї у вигляді
“семантичної карти”

«Монофон» коротка оригінальна розповідь, кожне слово якої починається з однакового  звуку (літери), що обирається за бажанням.

«Сенкан» це технологія розвитку критичного мислення на стадії синтезу та рефлексії. Слово «сенкан» походить від французькогоого слова «п'ять» і позначає вірш у п'ять рядків, у якому людина висловлює своє ставлення до проблеми чи поняття. Один з найпоширеніших видів сенкану — дидактичний. Його форма створення доволі проста. 

Перший рядок — одне слово. Це іменник, який вказує на тему вірша. 

Другий рядок — два прикметники, які описують тему. 

Третій рядок — три дієслова, що описують дію, пов’язану з темою. 

Четвертий — речення з чотирьох слів, яке вказує на ставлення самого автора до теми.

П’ятий рядок є ніби висновком вірша. Зазвичай це також одне слово, яке є синонімом до теми. 

«Мета план» Даний метод розпочинаємо використовувати в початковій школі для розвитку навичок вести дискусію. Обираємо проблему, записуємо її в центрі аркуша, розділеного на чотири сектори. У кожному секторі записуємо питання для обговорення. Таблицю можна роздрукувати, заламінувати і використовувати на уроках в початковій школі.

«Бортовий журнал» це чудовий прийом для розвитку критичного мислення школярів, що дозволяє перетворити учнів із пасивних слухачів на справжніх дослідників. Така стратегія допомагає активізувати роботу школярів й отримати  об'єктивну інформацію щодо якості засвоєння матеріалу. Його можна використовувати у будь-якому форматі навчання, на будь-якому етапі уроку. Стратегія «Бортовий журнал» навчає школярів:

• уважно читати, визначати головне, фіксувати думки;
• виявляти невідоме, формулювати конкретні запитання;
• аналізувати та оцінювати інформацію; 
• зіставляти різні думки та обґрунтовувати власну позицію.

Користуючись своїм досвідом можу сказати, що парна і групова робота мають значні переваги. На відміну від простого звичайного уроку, де переважає монологічна мова вчителя, і від самостійної роботи учнів на заняттях з використанням групової і парної роботи відбувається відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють мені, як вчителю, бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюючи процеси глибокого осмислення діяльності. полегшують результативності процесу. Парна і групова діяльність - це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та розвитку творчості. В. Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини". Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.