Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот

Тема: Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот

Мета:

навчальна: ознайомитись з ідейно-художнім змістом казки «Хуха-Моховинка», визначити в ній елементи добра і зла, проаналізувати портрети персонажів;

розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв’язного мовлення, кругозір;

виховна: виховувати любов до природи, бажання захищати слабших, вчиняти по совісті.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: дидактичний матеріал, ілюстрації до твору, презентація.

Клас	Самооцінка	Оцінка вчителя
Прізвище, ім’я учня
Критерії
Подав ідеї
Сумлінно виконував свої обов’язки
Додержував правил роботи
Уважно вислуховував однокласників
Допомагав іншим

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми визначимо, які реальні та міфічні персонажі діють у казці. На нас чекає важливе завдання: проаналізувати зовнішність героїв,  дати оцінку їх вчинкам з точки зору гуманізму.

• Чи доводилося вам чути слова гуманізм, гуманний, по-гуманному?

Робота зі словничком:

Гуманізм – ставлення до людини, яке базується на турботі один про одного, на повазі людської гідності.

Проблемне питання:

Прочитавши казку, мені пригадалася одна повчальна історія: «Одного разу мудрець, провівши урок у школі, сказав, що в середині кожної людини живе два вовки: один злий, інший – добрий. Допитливий школяр не втримався і запитав: «Добро зі злом завжди бореться! Хто ж із вовків перемагає?» На що мудрець відповів: «Той, якого ви більше годуєте?»

• Як ви думаєте, що мав на увазі мудрець?
•  Я хочу, щоб в кінці уроку, проаналізувавши характери героїв, їх вчинки, ви зробили висновок, якого вовка треба годувати вже з дитинства, щоб стати людиною?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

► Що таке портрет героя? Навіщо він потрібен?

► Яких добрих та поганих фантастичних істот ви знаєте?

► Як мова автора змінюється у разі опису зовнішності добрих та поганих персонажів?

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

             1. Вступне слово вчителя.

- «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе», - саме це є відповіддю на запитання, як обирати між добром і злом. Кожна людина повинна пам’ятати: які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, потрібно насамперед розібратися в собі і визначити, якою дорогою йти – дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.

              Вивчаю казки В. Королева-Старого, ми мимоволі замислюємось над питанням, що таке добро і зло, чи така вже й страшна «нечиста сила». Письменнику вдається прихилити нас до своїх героїв, навчити справедливо оцінювати дії головних і другорядних персонажів, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.

         2. Читання та опрацювання казки «Хуха-Моховинка»

         2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом казки.

       Хухи – лісові добрі духи в слов’янській міфології, що за своїм зовнішнім виглядом схожі на маленьких пухнастих звірків. Свої маленькі будинки-нори хухи, як вважали слов’яни, облаштовують між корінням лісових дерев. Зимою, як і більшість тварин, хухи впадають в сплячку і сплять аж до весни.

         Хухи мають здібність змінювати забарвлення своєї шерсті в залежності від того місця, де вони перебувають. Якщо вони перебувають серед трави, їхня шерсть стає зеленою, а якщо серед осіннього листя, піску чи старої хвої – жовтою, серед весняних кущів глоду – рожевою, біля вересу – ліловою, на снігу – білою, а у воді – прозорою.

              Хухи рідко спілкуються з людьми, але коли спілкуються то стають для людей невидимими. А побачити їх можуть тільки люди з добрим серцем і світлою душею, люди, що ніколи й нікого не ображають. Хоча дехто вважає хух мстивими і злими духами, які можуть і шкодити людині, проте існує багато історій про те, що ці духи часто допомагають мандрівникам, що заблукали в лісі, знайти правильну дорогу. Крім цього, вони нерідко попереджують про небезпеку, що чатує на мандрівників у лісі.

         2.2. Тема: зображення життя добрих фантастичних істот у тісному взаємозв’язку з жорстоким світом людей.

        2.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги; обурення жорстокістю та несправедливістю.

        2.4. Виразне читання уривків казки, особлива увага – описам зовнішності персонажів.

         2.5. Опрацювання казки «Хуха-Муховинка» у формі бесіди за питаннями:

● Якою була Хуха у дитинстві? Наведіть цитати з тексту казки «Хуха-Моховинка».

(«Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як всі сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, «мізинчиком», її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, звичайненька, слухняна, роботяща. А, граючись з іншими малими Хухами, радо приставала на всяку забаву, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалася, чи була роздратована, або ж мала якісь примхи.

            Коротко кажучи, це була дуже гарна Хушка, може, ліпша, як всі інші Хухи в тому лісі.»)

● Чи впливала місцевість, у якій жили Хухи, на їхні назви? Підтвердьте свою думку цитатою з тексту.

(«А тим часом Хухи бувають різні. Ті, що живуть у лісі, звуться лісовими; ті, що по проваллях та скелях – печерницями; що понад річками та озерами – очеретянками; ті, що у високій траві та бур’янах - бур’янками». Бувають ще степовички, байрачні (вологий або сухий яр), левадні (присадибна ділянка землі з сінокосом). Тільки немає болотянок, бо всі Хухи, як котики, не люблять вогкого.»)

● Як реагують Хухи на всілякі негаразди в житті? Про наявність яких якостей це свідчить?

(«Відомо ж бо, що Хухи з роду в рід живуть по одних і тих самих місцях. Переселяються ж тоді, коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину. А це буває дуже, дуже тяжко, й вони гірко плачуть. Правда, люди здебільшого того плачу не розуміють, думають, що то стогне вітер, чи скриплять дерева в лісі, або пищать миші в полі.»)

● Яка халепа сталася з домівкою Моховинки? Чим все закінчилося для Хухи?

(«Почула вона, неначе хтось міцно гупнув біля неї, аж у вухах задзвеніло. Сама ж вона так підплигнула на своєму ліжку, що аж її ніжки вгрузли в мох, а манісінька подушечка з м’якенької кульбаби покотилася на долівку. Тої ж хвилини щось гупнуло знову, ще дужче. Хуха прожогом відчинила віконце й побачила чоловіка. То був дід у великих повстянках, що майже цілком застували їй дивитися. Він вигнувся, щось блиснуло в повітрі, й те блискуче вдарило по її сосні. Знову аж луна пішла від того дзвінкого удару, а її сосна жалібно застогнала.

…….Але ж Моховинчину хатинку було знищено, сплюндровано. Одну стіну було зовсім вивалено, мох понівечено й розкидано, а всередину не можна було й пролізти: стільки там валялося великих й малих трісок та кори. Прийшла на Моховинку біда…»)

● З ким потоваришувала Хуха в пошуках нової домівки? Які стосунки між ними склалися?

(«Моховинка заглянула в дірку й побачила велику теплу хату. В тій хаті лежали дві великі білі тварини, подібні до диких кіз або саран. Вони мали роги й довгі, як у Водяника, бороди, але дивились на неї лагідно своїми жовтими очима. Моховинка часто бачила диких кіз, навіть влітку гралася з деякими козенятами, то й тепер вона не злякалася цих незнайомих створінь, бо вони трохи нагадували тих, що були в лісі. Через те вона привіталася й пролізла щілиною під воротьми в козячий хлівець…

…….Минав день за днем. Тихо й спокійно жила в козячому хліві Хуха Моховинка. Було їй тут тепло, мала вона мяку постіль, їжа була смачна та поживна.»)

● Чому дід-лісоруб не любив Хух? Що він казав про них? Чи мав він рацію, на вашу думку?

(«- То – лихі тварини! – говорив він дітям. – Вони тільки те й роблять, що чинять якесь лихо людям. Та й нема ж чого дивуватися, бо то ж – Нечиста Сила!...»)

● Що змусило її повернутись до лісу? Чи справедливо з нею обійшлися?

(«- Тікайте, діти! То ж Хуха! – закричав він страшним голосом, угледівши Моховинку, й кинув на неї сокиру, щоб її вбити.

         Хуха враз стала невидимою. Однак вона не встигла як слід відскочити й гостряк сокири влучив її по задній ніжці. Вона болісно запищала й, шкандибаючи, попід лавками покотилася до дверей. А той лихий дід почав її лаяти й ганити увесь Хушачий рід»)

● Як віддячила Моховинка діду-лісорубу? Чому вона це зробила? Обґрунтуйте вашу думку.

(Врятувала діді від смерті. «Шкода стало Моховинці старого, безпомічного діда. Забула вона й про те, як він зруйнував її хатку та вигнав з батьківщини. Як хотів він її зарубати сокирою та на все життя зробив кривенькою.»

«Знай, що всі Хухи на світі ніколи не шкодять людям, а, навпаки, дуже часто їм допомагають. Ми – добрі й не пам’ятаємо лихого. Це ж ми, Хухи, допомогли тобі вилізти з намету. А тепер я допоможу тобі вийти й з лісу.»)

       2.6. Інформаційне гроно «Аналіз портрета Хухи-Моховинки».

        Знайдіть у тексті описи Хухи-Моховинки та розподіліть інформацію з них за схемами (групова робота):

І в. – характеристики, що описують зовнішність Хухи;

ІІ в. – характеристики, що описують характер Моховинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хуха- Моховинка (І варіант)	найменша в родині
	«мізинчик»
	манісінька, як кошенятко
	дуже гарна
	поранена
	лісова
	тонесенький голосочок, як струна
	боровинкова
	пухка, як мох
	тільце – вкрите довгою вовночкою, що змінювала колір
	Мордочка – голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку – «братки»
	Лапки – голенькі зісподу, рожеві
	мордочка, мов квіточка
	голосок, як у мишки

 

Хуха- Моховинка (ІІ варіант)	добра
	лагідна
	звичайненька
	слухняна
	роботяща
	не примхлива
	не пам’ятає лихого
	допомагає тим, хто цього потребує
	не потребує подяки
	Робить добро з повинності

 

Фізхвилинка

Раз, два всі присіли,

Потім вгору підлетіли,

Три, чотири нахилились

Із струмочка гарно вмились

П’ять, шість всі веселі

Кружимось на каруселі

Сім, вісім в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли,

Дев’ять, десять відпочили,

І за парти тихо сіли. 

 

 

 

3. Короткі відомості про «нечисту силу» (перегляд презентації)

           У народних повір’ях зустрічається ще багато «нечистої сили», з деякими представниками ми вже познайомились завдяки творам В. Королева-Старого, тож давайте розглянемо інших.

          Демонологія - це людські уявлення про злих духів, що дійшли до нас з давніх часів.

           Демони - фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи, потерчата, русалки.

        Водяник був на вигляд як старезний дід, покритий водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перетворюватися на різні істоти – дитину, козла, собаку, качура, рибку. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати річки, топити людей.

             Русалки – це вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочуть.

            Мавка - подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються іншим волоссям. Вони бувають і лісові.

             Лісовик уявлявся українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду – вовків, зайців, оленів – і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам'ять – і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі й рідко коли закінчуються драматично.

               Потерчата - душі дітей, які померли нехрещеними, загублені діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів - цього і того. Такими межами вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.

               Хуха - міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»

         Розпізнати Відьму дуже важко: воно могла бути бабкою і дівчиною, красивою і потворною, набували вигляду тварин або речей. Для розпізнавання Відьом застосовувалися спеціальні магічні прийоми та засоби. Їх звинувачували найчастіше в тому, що вони псували чужих корів, забираючи в них молоко. Повсюдно вірили, що Відьми накликають на людей хвороби, спричиняють неврожаї. Відомі повір’я про те, що Відьми влаштовують свої регулярні зборища (шабаші) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала зліталися Відьми не лише з ближньої околиці, а й із віддалених місцевостей.

V. Підбиття підсумків уроку.

1. Відповідь на проблемне питання:

Пригадайте історію, що я розповідала на початку уроку і скажіть, доброго чи злого вовка годували в собі герої казки?

   - Якого вовка годуєте ви в собі?

         Учитель. Казка «Хуха-Моховинка» навчає нас, що не треба боятися того, чого ти не бачиш, та звинувачувати когось без доказів, треба завжди допомагати тим, хто цього потребує, навіть своїм ворогам, а на зло – відповідати добром заради перемоги світлих сил.

VІ. Мотивація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. Біографія та творчість В. Симоненка – 92-93 конспект. Читати твір Цар Плаксій та Лоскотон» - 94-98.

Додаток

          1. Тестове опитування

1. Який характер мала Хуха?

А) злий, зухвалий;

Б) непосидющий, ледачий;

В) лагідний, слухняний;

Г) грубий, примхливий.

2. Як Хухи називають людей?

А) «Вищі створіння»;

Б) «люди»;

В) «господарі»;

Г) «істоти».

3. Чому немає Хух-болотянок?

А) бо Хухи не люблять вогкого;

Б) бо їм не подобається ця назва;

В) бо вони так далеко не селяться;

Г) бо вони є лише лісові.

4. Коли Хухи змінюють місце проживання?

А) Постійно, бо вони кочують з місця на місце;

Б) коли вони облюбують інше місце;

В) ніколи, бо вони з роду в рід живуть по одних і тих самих місцях;

Г) коли щось зруйнує їхню домівку.

5. Хто доглядав за бором, у якому жила Моховинка?

А) Лісник;

Б) інші Хухи;

В) лісоруб;

Г) лісовик.

6. Що насправді побачила Моховинка, прокинувшись одного дня?

А) імлу;

Б) густий туман;

В) перший сніг;

Г) срібну пелену.

7. Як мудрий і досвідчений Хо-Суковик порадив Моховинці рятувати свою домівку?

А) Атакувати лісоруба зграєю Хух;

Б) покликати на допомогу лісника;

В) перенести домівку до іншого дерева;

Г) звернутися за допомогою до лісових мешканців.

8. Де Моховинка знайшла собі нову домівку?

А) її запросили до себе рідні;

Б) в іншому дереві в лісі;

В) у домі лісника;

Г) у хліві на узліссі.

9. Чим годувалася Моховинка в новому домі?

А) недоїдками;

Б) крихтами хліба;

В) медом;

Г) сіном.

10. Яке нещастя трапилося одного дня в Хліві?

А) коза заплуталася у сітку;

Б) господар забув нагодувати худобу;

В) кози втекли до лісу;

Г) хлів зруйнували.

11. З ким потоваришувала Моховинка?

А) з дітьми господаря;

Б) з дідом-лісорубом;

В) з домашніми комахами;

Г) з господарем та його дружиною.

12. Чому Моховинці довелося повернутись до лісу?

А) дід-лісоруб поранив її;

Б) господар прогнав її;

В) рідні дуже сумували за нею;

Г) тому що скінчилась зима.