Обставина: когнітивно-комунікативні вправи

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

ОБСТАВИНА

Знайдіть у реченнях обставини і заповніть відповідну комірку поданої таблиці.

Яку обставину ви не записали до жодної колонки? Чому?

1. Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма.
2. Тече вода в синє море та не витікає.
3. Пішов козак світ за очі.
4. На чужині не ті люде, – тяжко з ними жити.
5. А журавлі летять собі додому ключами.
6. Тяжко-важко в світі жити сироті без роду.
7. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.
8. Не щебече соловейко в лузі під водою, не співає чорнобрива, стоя під вербою (Т. Шевченко).

Визначте «зайвий елемент» у кожному рядку.

Аргументуйте свій вибір.

1. Глянути вгору, задивитися вдалеч, вирушити зранку.

2. Підвівся неохоче, прокинутись вдосвіта,   чекати з дня на день. 

3. Стояти непорушно, підніматися поступово, святкувати восени.

Дайте повну характеристику поданих речень.  

Поширте ці речення обставинами. Як змінилася структура речень?

Тихий дзвін.

Золоте листя.

Заквітчаний сад.

Шум дощу.

Гул джмелів.

Замість виділених слів у словосполученнях вставте фразеологізми з довідки.

Складіть і запишіть речення.

Доведіть, чи потрібна кома перед сполучником ЯК.

Виділіть головні члени в змодельованих реченнях.

Дослідіть, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обставини.

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста;  повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати досконало.

                      як вилизана; як п’ятака дав; як свої п’ять пальців; як проклятий; як слимак; як з води; як сич.

1 учень – називає дієслово;

2 учень –добирає обставину;

3 учень – визначає вид обставини та  засіб вираження.

Наприклад: 1 – вітати ; 2 – вітати щиро; 3 – щиро – обставина способу дії, виражена прислівником.

Учитель «кидає» у клас фразеологізми, а учні «відбивають», замінивши їх синонімічними словами.  

З’ясуйте, до якого різновиду обставин були б зараховані ці синоніми, якби їх увести в речення ?

Як рак свисне – нескоро.

За царя Гороха – давно.

Як по нотах – докладно.

Як сніг на голову – несподівано.

Як у вусі – тихо.

Як черепаха – повільно.

Ніде голці впасти – багато.

Хоч греблю гати – багато.

Як гриби після дощу – швидко.

Як в око вліпити – влучно.

Відновіть прислів’я і приказки, уставивши замість крапок обставини з довідки.

Дайте повну характеристику обставин.

1. Добре  діло  роби ...

2. Доброму  ...  добре. 

3. Добре  ...  пам’ятається. 

4. Правда  і  ...  не  втоне. 

5. Кривда людськая  ...  вилазить.  

6. ... не вмирають (Нар. творчість). 

                      довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.

Назвіть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну роль.

З’ясуйте вид обставин.

Замініть фразеологічні звороти синонімічними словами з довідки.

1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду виходить (М. Стельмах).
2. Нехай упаде він безсилий на великій дорозі життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник).
3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не писнули (Ю. Яновський).  
4. Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов (М. Стельмах).
5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський). 
6. Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар).
7. Я обома руками голосую за це рішення.
8. Училася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (За тв. О. Гончара).

                повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь, раптово, відразу ж, незвичайно сильно. 

Відтворіть прислів’я , дібравши їх продовження з іншої   колонки. Запишіть.

Поясніть уживання розділових знаків.

Виділіть у них обставини, визначте спосіб їх вираження.

Перепишіть речення, підкресліть головні члени.

Визначте в реченнях обставини.

Після кожної обставини запишіть у дужках запитання.

1. Сьогодні рано я проснувсь.
2. Широкий день до вечора тече, лягає на траву легкою тінню.
3. Поле чорніє ріллею, ворон махає крильми. 
4. Над білим полем летіли гуси усім морозам, вітрам на зло.
5. Дорога біла утіка з-під ніг.
6. Мороз іскриться весело і смішно, усім земним чортам наперекір малює ніч натхненно й дуже ніжно. 
7. Сніги в ярах відлежують боки і меншають, і знехотя потіють.
8. Ми довго за ним (сонцем) сумували, замкнувши пісні голосні.
9. Розсміялись в тій повені квіти, загуло у голівках джмелем.
10. Повільно, мабуть, все-таки спішу.
11. Бігав вітер виглядати осінь (Із тв. О. Діхтяренка).

Випишіть у відповідні комірки таблиці обставини.

Проаналізуйте, чим найчастіше виражені обставини?

1. Люблю чернігівську дорогу – весною, влітку, восени.
2. Було нам важко і було нам зле. І західно, і східно. Було безвихідно. Але нам не було негідно.
3. Порозпрягали хлопці коні та й полягали спочивать.
4. Виходжу в ніч. Іду назустріч долі.
5. Недумано, негадано забігла в глухомань.
6. Пишіть листи і надсилайте вчасно.
7. Я вранці голос горлиці люблю.
8. Луна луни туди не долітає.
9. Хай дальній берег медом в сонці плавиться.
10. Пливе над світом осінь, як медуза.
11. Мої думки печальні, наче клоуни, що, сміючись, розмазують сльозу.
12. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман, танцює юродивий танець, б’є в бубон сонця, як шаман.
13. Синіє день, як пізні капусти.
14. Все на вітрах дзвенітиме, як дзбан (Л. Костенко).

Відновіть із хаотично розташованих слів прислів’я.

Підкресліть у них обставини, у дужках зазначте їхній різновид.

1. По-новому, пісня, стара, співана.

2. Важко, легко, піднятись, опуститись.

3. Прийде, піде, легко, прахом.

4. Тяжко, а, жаль,  нести, покинуть.

5. Не, чорта,  без, болоті, в.

6. З, на, торг, козами, поспієш.

7. Добре, краще, гостях, дома, а, в.

8. Язик, Києва до, доведе.

9.  Кожна, легка, коли, охоче, зробиш, її, робота.

Знайдіть у  тексті обставини місця, поставте до них запитання.

Уведіть їх до самостійно складених речень.

1. З яких країв і по яких стежках приходить в душу ця солодка радість.
2. Сінешні двері зойкнули неждано.
3. Червоні щоки пізньої калини палають у Вільшанки на плечі.
4. Я повернусь у теплий літній день у придушену від сонця білу хату.
5. Лечу додому – в краї ластовинім розлогі верби пестять далечінь.
6. Літа за водою швидко промайнуть. 
7. Щоб біль землі і мого сина кров в дідівську гордість заново зливались.
8. Коли журба на чати стрімголов муравським шляхом взаводи несеться.
9. Хлопчик, що утомлено присів і тримає яблуко червоне.
10. Я молитву чую дотепер, що, мов мати, зве мене додому (О. Озірний).

Проаналізуйте, чи однакову синтаксичну роль виконують виділені слова?

Зробіть власні висновки про складні випадки визначення другорядних членів речення.

1. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах.

2. Сердитий вітер заплутався в очеретах і несподівано притих.

3. Соломія з Остапом заховалися в очеретах від переслідувачів (І. Нечуй-Левицький).

З’ясуйте, якими двома різними членами речення можна вважати виділені слова?

1. Сердитий вітер з півночі біжить. 2. Зацвіли яблуні в саду. 3. Листя на деревах вкрилося позолотою.

Спишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.

Укажіть на слова, яких стосуються порівняльні звороти. 

Визначте їхню синтаксичну роль.

1.  Голова без розуму  як ліхтар без свічки.

2. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини.
3.   Стежина неначе лоза виноградна пнеться  по білій стіні гори.
4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро. 
5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку.
6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі.
7. Хмари піднялися вище мов пасма диму.

Уставте пропущені букви та розділові знаки, поясніть орфограми й пунктограми.

Знайдіть у  реченнях обставини, схарактеризуйте їх.

1. В такому ж дусі можна було вести повчальні бесіди ще довго й б..зболісно.
2. Блискавки рвалися десь у небі не/торкаючись з..млі.
3. А там побрів собі під дощем у ліс і дуже гарно провів час.
4. Я був прагматичним до/краю.
5. Прогулюючи уроки, ми часто лазили по будовах. Їх за школою було ч../мало вони всі були збудовані на/пр..кінці вісімд..сятих ще перед н../залежніст..ю.
6. Я пішов у глупу ніч  у ч..ркан..я блискавок.
7. Але чари завжди проявляються під час самотності.
8. Д../далі частіше я бажав не/знайти дороги назад (Л. Дереш).

Випишіть з поданих речень тільки обставини місця.

Поставте до них запитання, з’ясуйте спосіб вираження.

1. Вдень літало жовте листя, грало в піжмурки між трав (О. Павленко).
2. Чи морози, чи дощ, а додому летиш, як на свято, бо й птахів до гнізда ностальгія веде непроста (М. Штепан).
3. На осоння ялини вибрели, щоб до вирію відлітать (О. Солодар).
4. Серед поля на горбочку шила зимонька сорочку (О. Солодар).
5. На городі калина у неньки вся обсипана цвітом біленьким (Л. Солончук).
6. Втирала піч теплом сліпі шибки і хукала у спину бабі Ганні (В. Коваленко).
7. Цим шляхом прадіди мої ходили в поле з плугом і косою (В. Пахаренко). 
8. Розгулявся дощик на лужку, вмив жовтеньку квіточку кульбаби (О. Прилуцький).

9. Все велике з’являється тихо (В. Кикоть).
10. Завтра дощів прохолоду у місто день принесе (І. Забудський).
11. Рідні чорнобривці недоречно так в затінку під пальмами цвіли (О. Лищенко).
12. Спалахнула знадливо калина (Н. Горішна).

Перепишіть речення,   розкривши дужки.

Поясніть орфограми.

З’ясуйте, до якого розряду належать ці обставини.

1. Дим тягнеться просто (у)гору.
2. Доки нема спеки, вирішую полізти на гору.
3. Взуваюся й вирушаю у східному напрямку – (до)гори, по схилу хребта.
4. Вже від світанку в наметі просто неможливо.
5. Дивлюся (в)далечінь з висоти пагорба на долину.
6. На правому фланзі було світло та спокійно.
7. (Дов)кола сіріє, повітря заповнюється таємничим сріблястим блиском.
8. Найцікавіше за вогнем спостерігати (в)ночі.
9. (До)вкола нас густа темінь.
10. Урвище дихає холодом.
11. Переводжу подих і підскакую з болю.
12. Десь (з)далека чути грім (Л. Дереш).

Перебудуйте речення з порівняльними зворотами на речення з обставинами. 

Схарактеризуйте обставини.

1.Час летить, як бистрокрилий птах.

2.Зненацька посипався град , як горох.

3.Стежка, мов гадюка, звивається під горою.

4.Роса посипалась, як дощ.

5.Як вогняна куля, пірнуло сонце за обрій.

Прослухавши уважно речення, запишіть тільки схеми до них.

1.Тихо строчать дощі.

2. Лежить у літа осінь на плечі. 

2. В цьому саду я виросла.

4. У верховіттях вітер колобродить. 

5. І струшується ліс над трасою вві сні. 

6. Шипшина важко віддає плоди.

7.Стояли сосни в білих кімоно.

8. Виходжу в сад.

9. Історія стоїть біля дороги.

10. Він приїздив щоліта на канікули.

11. То білий-білий кінь шукає літо у сухому листі.

12. Фанерні журавлі не полетять у вирій.

13. Од холоду в ногах посивіли дуби.

14.Двори стоять у хуртовині айстр.(Л. Костенко).

Знайдіть речення, що відповідає схемі.

1. І йде у школу навпрошки маленький хлопчик-пішаниця.
2. Перекидом, колесом, вистрибом вибігали діти надвір.
3. Осінній день березами почавсь.
4. Останні айстри горілиць зайшлися болем.
5. Мене кличе суворо і трубно мій обов’язок. 
6. Сосновий ліс здивовано вивчаю.
7. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня.
8. Чекає дощ зірватися щомиті (Л. Костенко).

Складіть речення з поданими фразеологізмами.

До кожного фразеологізму в дужках поставте запитання, підкресліть як член речення.

Наприклад: за царя Гороха – ця подія відбулася (коли?) за царя Гороха.

1. Як у сні –

2. Як шуліка улетів –

3. Як укопаний –

4. Як черепаха –

5. Як вареник у маслі –

6. Як ужалений –

Знайдіть відокремлені обставини та виділіть їх комами.

1. Сонце досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі.
2.  Знітившись я став на поріг.
3. За вікном розсипаючись котилась зоря.
4. Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками, і співаючи струмки шлях знаходять до ріки (М. Стельмах).
5. Він дивився на стовп сонячного проміння, що продершись крізь вікно ліг на стіни чотирма золотими плямами.
6. Іван з жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок застряли головами бородаті цапи.
7. Греблею йшла череда і здіймаючи куряву ревла та мекала (М. Коцюбинський).