Однорідні члени речення. Тестові завдання. Використання літератури рідного краю (друга книга акросемилогії поета-земляка Георгія Петрука-Попика «У кігтях білого орла»).

Однорідні члени речення. Тестові завдання. Використання літератури рідного краю (друга книга акросемилогії поета-земляка Георгія Петрука-Попика  «У кігтях білого орла») на уроках української мови.

 

1. Правильно поставлені розділові знаки у варіанті:

А  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева, ткацькі верстати, коловертки, веретена, качалки, рублі, нецьки, коцюби, діжки, терниці, лави, столи, крісла, скрині, колиски, сани, вози…

Б  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева - ткацькі верстати, коловертки, веретена, качалки, рублі, нецьки, коцюби, діжки, терниці, лави, столи, крісла, скрині, колиски, сани, вози…

В  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева: ткацькі верстати, коловертки, веретена, качалки, рублі, нецьки, коцюби, діжки, терниці, лави, столи, крісла, скрині, колиски, сани, вози…

Г  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева; ткацькі верстати, коловертки, веретена, качалки, рублі, нецьки, коцюби, діжки, терниці, лави, столи, крісла, скрині, колиски, сани, вози…

2. Між однорідними членами  треба поставити тире в реченні (розділові знаки пропущено):

А  І не стало граду-гори з іншими замками  Крем’янецьким Стожецьким Луцьким Львівським…  І сталася ця трагедія у 1261 році.

Б Переді мною з’явився не привид  величезний собака, не схожий ні на будь-якого сільського пса.

В  Великі чоботи грузнуть у волинському клейкому багні мало що не злазять з ніг…

Г  Йдуть гусачком сільською дорогою змагаються з осіннім вітром пнуться на гору, де на них журналик чекає.

3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А 12. Вишневим цвітом пахло тут і рястом.

Б 13. В садочку стигли яблуко й горіх.

В 14. Жувалось хлібно, а коли – й безхлібно.

Г 15. Чи мовчали вони впродовж століть у рабській покорі чи бодай намагалися чинити опір  поневолювачам? 

4. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А …Згадав Михайло сяючі очі й теплу батькову усмішку на зораному літами  суворому лиці, коли він приніс додому свідоцтво  про здобуття початкової освіти.

Б Проїжджаючи Березинами, не міг не зупинитися біля широкого свого поля, що зеленіло високим і густим житом.

В Так 18 квітня 1932 року в надвечірніх сутінках важкого понеділка  вперше вдихнув я духмяний чар квіткового царства реліктових антоновецько-іловицьких гір земного розмаю  запахущої волинської весни.

Г Настояні на синіх фіалках жовтих і білих конопельках бузковому і вишневому рясті антоновецько-іловицьких лісів і гір, ніжними пахощами дихали над моєю колискою, проганяючи від мене тіні жорстоких мар того часу…

5. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А  Проїжджаючи через Малу Іловицю, Михайло зупинився біля старезного розлогого ясеня, що широко розкронився над сільською криницею з високим дерев’яним журавлем.

Б Саме звідси побачив  так виразно теплі  та привітні хати  під солом’яними стріхами, вкриті смарагдовим гіллям горіхів, яблунь, вишень, які звисають над димарі, сиплять під лелечі гнізда достиглі плоди свої –рум’яні, вишневі, червонобокі…

В   Виготовляв для себе, для сім’ї і для свого господарства всяку всячину.

Г  Шив одяг, кепки, шапки, взуття…

6. Виділене слово є узагальнюючим у реченні (розділові знаки пропущено):

А  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева ткацькі верстати коловертки веретена качалки рублі нецьки коцюби діжки терниці лави столи крісла скрині колиски сани вози…

Б  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева ткацькі верстати коловертки веретена качалки рублі нецьки коцюби діжки терниці лави столи крісла скрині колиски сани вози…

В  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева ткацькі верстати коловертки веретена качалки рублі нецьки коцюби діжки терниці лави столи крісла скрині колиски сани вози…

Г  Вирізнялися досконалістю предмети, виготовлені з дерева ткацькі верстати коловертки веретена качалки рублі нецьки коцюби діжки терниці лави столи крісла скрині колиски сани вози…

7. Однорідними підметами ускладнено речення:

А  Славилися вироби місцевих гончарів: горшки, глечики, гладушки, миски, макітри, близнюки-горнята.   

Б  На жовті селянські стріхи, на розбубнявілі брості садів розплюскалася квіткова ранкова повінь.

В   Околиця (села Іловиця) дуже багата на археологічні та палеонтологічні знахідки.

Г   Пропоную читачеві дещо детальнішу історичну довідку не лише про це село (Антонівці), а й про навколишні хутори й урочища.

8. Однорідними присудками ускладнено речення:

А   І стоїть на ній, вивищуючись  над кронами високих дубів і грабів, ясенів і кленів, церква Святої Трійці.

Б  З цієї нагоди (народження сина Данила) князь (Роман Мстиславович) не тільки звелів бенкет влаштувати у таборі, а й заснував село Данилів на честь свого княжати.

В   Вишневим цвітом пахло тут і рястом.

Г  В садочку стигли яблуко й горіх.

9. Однорідними додатками ускладнено речення:

А  Жувалось хлібно, а коли – й безхлібно.

Б  Проте, погладжуючи блискучі перса буланого, він раз по раз повертався очима  до вікна, до порога…

В Саме завдяки батькові пощастило Михайлу успішно закінчити великоіловицьку церковну школу грамоти в 1905 році й одержати пільги під час перебування на військовій службі.

Г  Такий перебіг подій , з одного боку, зупинив службову кар’єру Михайла, з іншого – врятував його від шлюбу з москвичкою, котрий невдовзі мав відбутися.

10. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А  А з-за  обрію в іловицькі земні міжгір’я  тихоплинно текла золото-блакитна  небесна ріка. 

Б  Милуючись тими блакитними оранжевими білими червоно-чорними золотистими «мухами», як я тоді називав їх, мені закортіло впіймати хоч одну з них.

В  Заповнене жлукто заливали крутим окропом, який нагрівали в спеціальному золійникові – великому чавунному банякові.

Г  Під час  Великого посту, надвечір,  батько запріг коней вимостив добре фасунок посадив мене на застелене вовняним барвистим  рядном сидіння, мов якесь паненя,  й повіз до антоновецького храму.

11. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А  Зігрівшись у Гнатовій хаті та взувши залишені там чоботи, повернувся я додому радісним бадьорим з першим у своєму житті букетом підсніжників.             

Б  Не давали спокою хижим птахам, руйнуючи воронячі та яструбині гнізда.

В  Навколо них ми співали козацькі та стрілецькі пісні.

Г  Великі чоботи грузнуть у волинському клейкому багні…

12. Однорідними обставинами ускладнено речення:

А  Проте він роззброїв унтер-офіцера, відібравши в того наган, і запропонував ветфельдшерові не повертатися до Фастова та не шукати  тут його, а зголоситися на службу до полку, котрий дислокується  в Крем’янці.

Б  …Згадав Михайло сяючі очі й теплу батькову усмішку на зораному літами  суворому лиці, коли він приніс додому свідоцтво  про здобуття початкової освіти.

В   Михайло згодився, але попросив, аби перед тим йому дозволили відвідати батьків.

Г   Він господар на своєму обійсті, у своїй хаті, на своїй землі…

13. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А   Його там вислухали взяли на облік і запропонували повернутися до свого села і чекати відповідного розпорядження. 

Б   Господар швидко впорядкував упряж, поплескав долонею конячі морди, сів на драбину і, весело вйокнувши, поїхав назустріч синові.

В   Талант, характер, поведінка Ничипора мали особливі, не завжди підвладні логіці й аналізу риси.

Г Працював дід від ранку до смеркання і одержував від цього велике задоволення.

 

 

14. Між однорідними членами  треба поставити тире в реченні (розділові знаки пропущено):

А  Та й треба було розпрягати коней, сипнути їм щось до жолоба, кинути за драбину, запорати худобу…

Б   І такої кількості людей в різнобарв’ї костюмів, сорочок, сукенок, спідниць не зустрічав ще.

В  Пригадуючи ті та інші співомовки, відчуваю неабияку гордість за тих іловицьких дівчат, котрі вміли не тільки заспівати  чарівливими голосами колядку, щедрівку, веснянку чи гаївку, а й зламати роги нечистому, позбиткуватися над вепром, лисом, провчити пана…

Г Це коштувало українському елементу не тільки зусиль праці і вміння.

15. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А  Його там вислухали, взяли на облік і запропонували повернутися до свого села і чекати відповідного розпорядження.

Б  Господар швидко впорядкував упряж: поплескав долонею конячі морди, сів на драбину і, весело вйокнувши, поїхав назустріч синові.

В  Талант, характер, поведінка Ничипора мали особливі, не завжди підвладні логіці й аналізу риси.

Г Працював дід від ранку до смеркання і одержував від цього велике задоволення.

16. Три ряди однорідних членів вжито у реченні:

А Настояні на синіх фіалках, жовтих і білих конопельках, бузковому і вишневому рясті антоновецько-іловицьких лісів і гір, ніжними пахощами дихали над моєю колискою, проганяючи від мене тіні жорстоких мар того часу…

Б Талант, характер, поведінка Ничипора мали особливі, не завжди підвладні логіці й аналізу риси.

В Та й треба було порозпрягати коней, сипнути їм щось до жолоба, кинути за драбину, запорати худобу…

Г Чи мовчали вони впродовж століть у рабській покорі, чи бодай намагалися чинити опір  поневолювачам? 

17. Два ряди однорідних членів вжито у реченні:

А «Маєш хлопчика…» - пульсувало у скронях, било серцем у груди, нуртувало в його крові, у кожній клітині мозку, всього його єства, відлунювало в горах, ланах і луках, заквітчаних росяних гаях, у бордовій хмарині над Довгою.

Б І голосно мені плакалось, і голосно засиналося в дерев’яній колисці-ліжечку, що змайстрував для мене дядько Петро.

В  На вильчастих гілках уздовж огорожі вишнево  й срібно поблискували на сонці гладушки, глечики та інший глиняний посуд.

Г І стоїть на ній, вивищуючись банею над кронами високих дубів і грабів, ясенів і кленів, церква Святої Трійці.

18. Чотири ряди однорідних членів вжито у реченні:

А І не стало граду-гори з іншими замками – Крем’янецьким, Стожецьким, Луцьким, Львівським…

Б Саме звідси побачив  так виразно теплі  та привітні хати  під солом’яними стріхами, вкриті смарагдовим гіллям горіхів, яблунь, вишень, які звисають над димарі, сиплять під лелечі гнізда достиглі плоди свої –рум’яні, вишневі, червонобокі…

В Пісні були переважно тужливими: про нещасне кохання, про сирітську долю, про тяжку підневільну працю.

Г Нановолітував тоді я трохи грошей, горіхів, яблук, гарбузок (сушеного гарбузового насіння) й був гордий з того,  що мав уже перший свій заробіток.

  Прочитайте текст і виконайте завдання (19 -24)

(1) У ті далекі літа ми, пастухи,  не мали ні парасольок ані спеціальних плащів. (2) Якщо погода була хмарною, брали  зі собою господарські полотняні мішки. (3) Ними й захищалися від літніх злив та осінніх сльот.  (4) Під час опадів цією нехитрою накидкою можна було накрити голову, рамена, спину. (5) Але, зрозуміло,    такий плащ швидко промокав і від рясних дощових потоків  порятувати не міг.

19. Неоднорідні означення вжито в реченнях…

20. Однорідні присудки вжито в реченні…

21. Однорідні додатки у формі родового відмінка вжито в реченні…

22. Пунктуаційну помилку допущено в реченні…

23. Сполучник між однорідними членами використано у реченнях…

24. Три однорідні додатки вжито в реченні…

Відповіді: 1В; 2Б; 3Г; 4Г; 5А; 6Б; 7А; 8Б; 9Б; 10Б; 11Г; 12Г; 13А; 14Г; 15Б; 16А; 17В; 18Б; 19(2),(5); 20(5); 21(3); 22(1);23(5),(1); 24(4).