Олександр Довженко «Україна в огні» - твір про трагедію українського народу

№ елементу

Послідовність виконання елементів заняття та навчальні питання

Доповнення, зміни, зауваження

І.

Організаційний момент.

1. Привітання.

2. Перевірка присутніх.

Допускна система

ІІ.

Перевірка домашнього завдання.

Конкурс “Фейєрверк знань“ (Хто швидше дасть відповідь на запитання, той стане членом кіностудії імені О.П.Довженка)

1.   Де вперше О.Довженко розпочав свою кіномистецьку діяльність?  (На Одеській кіностудії)
2.   Як називалися перші фільми, поставлені ним? (“Вася – реформатор”, “Ягідка кохання”)
3.   В якій харківській газеті О.Довженко працював як художник – ілюстратор? (У газеті ”Вісті ВУЦВК” під псевдонімом ”Сашко”)
4.   Який фільм приніс митцеві світову славу майстра німого кіно? (1930 рік, “Земля”)
5.   Про який фільм О.П. Довженко говорив: ”Я робив його з любов’ю і великим напруженням всіх своїх сил, як пам’ятник народу, як знак своєї любові і глибокої поваги до героя.”(“Щорс“)
6.   Над яким сценарієм працював Олександр Петрович напередодні Великої Вітчизняної війни? (Над сценарієм повісті М.Гоголя “Тарас Бульба”)
7.   Яку новелу письменника у дні війни було видано за рік вісімнадцять разів дванадцятьма мовами? (1942, “Ніч перед боєм”)
8.   Назвіть кіноповісті О.Довженка, в заголовку яких є географічні назви. (“Прощай, Америко”, “Зачарована Десна”, “Антарктида”)
9.   Назвіть кіноповісті, які були удостоєні Державної  премії? (“Мічурін”, “Поема про море”)
10. Де поховано Олександра Довженка? (У Москві на  Новодівичому  кладовищі)

Конкурс «Фейєрверк знань»

ІІІ.

Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Створення асоціативного куща «Обличчя війни».

ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ

Звуки                        Кольори               Ознаки            Сліди

Питання:

•      Чому поетів і художників так хвилює тема війни?
•      Що нового ми дізнаємося, слухаючи і переглядаючи твори мистецтва теми війни?

Асоціативний кущ

Прийом «вільний мікрофон»

ІV.

Мотивація навчальної діяльності.

Показ фрагменту кінофільму «Початок війни».

Слово викладача. Війна… Неможливо підібрати такі слова і ноти, щоб передати її жахливу сутність. Навряд чи знайдеться такий історик, який зміг би точно сказати - скільки війн було на землі і скільки мільйонів людських жертв принесено на алтар кривавих перемог.  

Війна – це завжди варварство. Війна – це найбільший сором і гріх людства.

Німецькі окупанти поводились в Україні небачено жорстоко. Вони забирали хліб, змушували людей тяжко працювати. Більше 2- х мільйонів молодих українців були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Непокірних розстрілювали. З другої половини 1943 року німці почали відступати з України , а 1945 року війна закінчилася.

Демонстрація, слово викладача

V.

Хід практичного заняття.

Еврістична бесіда:

- Чому фашисти боялися  українців?

- Чому серед українців були зрадники?

- Витлумачіть етимологію прізвищ Запорожець і Заброда. Чому  автор дав  героям такі прізвища?

- Чому бажання Запорожця бути старостою села викликає у нас симпатію, а таке ж саме бажання Заброди – антипатію?

 - Як поводилися селяни, коли Запорожця відправили до табору?

- Чому Ернст фон Крауз зневажає Заброду, хоч він допомагає фашистам?

- Що допомогло Олесі витримати німецьку каторгу?

- Що керувало її вчинками, вело на рідну землю?

- Які почуття викликає у вас  Христя , а які – Олеся?

- Чи вчинила Христя злочин, чи переступила моральну межу?

- Чому Олесі ви симпатизуєте, а Христю осуджуєте?

Робота в малих групах.

1 група. Характеристика Лавріна Запорожця.

Питання:

• Як ставиться Лаврін Запорожець до початку війни? Чому негайно везе синів до найближчого міста?
• Чому фон Краузе з більшою повагою ставиться до Лавріна, розуміючи, що той веде подвійну гру, ніж до Заброди, який присягає німцям у відданості? «Я апелюю до свого розуму».
• Чому Лаврін погоджується бути німецьким старостою в Тополівці, знаючи наперед, що буде за це знищений своїми ж?
• Як реагують тополівці на стиль керівництва (авторитарний, демократичний)?
• Як ви ставитеся до того, що Запорожець не відмовляється везти німців у місто, коли вони скидають тіло його мертвого сина з воза?
• Як подібну ситуацію описав би не Довженко, а хто-небудь інший з радянських письменників і чому? На чиїй стороні була б правда у зображенні?

Діалог

• Людей у ярма запрягав?
• Запрягав.
• Нащо?
• Щоб зліші були.
• Що?!

- В неволі зло - велике діло…

-…Вбивайте, прошу вас. Вбивайте, ну! Доставте радість полковнику Краузу. Соблюдіть чистоту ліній, - терпка гіркота і біль почулись у голосі батька п’яти синів.

- Народні месники!...Хіба те, що сталося зі мною, з селом, не тяжче смерті у сто крат?...

 Партизани притихли. Багато різних думок почуттів, спогадів розбудили в них ці слова Запорожця. Перед їх духовним зором виникла раптом вся Вкраїна в огні, у множестві страждань і тяжких протирічивих трагедійних стиків. Велика нещаслива земля!

Проблемне питання. З якою метою письменник створює даний образ?

Довженко створює цей образ, щоб довести протилежне, що душа народу не зломлена, що народ ще остаточно не втратив своєї національної самосвідомості, і що доки існують такі Лавріни Запорожці – Україна буде жити!

2 група. Характеристика жіночих образів.

Питання:

•     Для чого на перших сторінках кіноповісті автор підкреслює високу моральність і найкращі риси характеру Олесі?
•     Що відчувала Олеся, дивлячись, як відступає армія?
•       Чи будь-кого запросила Олеся переночувати з нею, чи все-таки вибирала з відступаючих того, кого могла покохати в мирний час? Як ви розумієте її слова, звернені до Василя: «Ти нещасний. І я нещасна»? чи можна до стосунків Олесі й Василя застосувати слова Ліни Костенко: «І це була любов, а не розпуста»? Чому?
•       Не подаючи ні церковного, ні цивільного шлюбу, автор наголошує на певному майже язичеському ритуалі: шлюбній постелі, омиванні, перевдяганні у вишитий одяг, давно приготовлений Олесею для свого весілля. Про що це свідчить?
•       Де стояла Олеся, проводжаючи воїна?
•     Що пережила Олеся в Німеччині? Як ви ставитеся до того, що виснажену довгою дорогою у товарнім потязі українку німкені відразу не заставляли роботи? Чому в трагічний час для німецької сім'ї Олеся здавалася ненависним для них живим втіленням нескореної України?
•     З якої причини Довженко не намагається зосередитися на дрібницях, показуючи шлях Олесі додому? На чому акцентує він?

•       Христя - подруга Олесі з дитячих літ. Яке звинувачення старому Запорожцю кидає ця дівчина? Чи має право так робити кожна людина?
•       Яку життєву драму пережила Христя у власній сім'ї?
•       Чому українка вважає за краще оплакувати мертвих героїв, ніж дивитися на живих боягузів?
•       На якомусь етапі Христя теж хибить. Розкажіть, як вона кинула в біді Олесю. Що відчувала при цьому Христя? Чи можна її виправдати?
•       Христя вийшла заміж за італійського капітана Пальму без любові. Як ви вважаєте, в реальному житті вона могла бути щасливіша, ніж, наприклад, вийшла би за тракториста чи шофера у рідному селі? Чому? Як ви розумієте сказані на захист свого чоловіка Христині слова?

Олеся і Христя-два основні компоненти образу України: перша - її поетична душа, а друга - її трагічна доля.

Проблемне питання. Чи збігається ваш ідеал української жінки з ідеалом О.Довженка?

3 група. Характеристика образу Василя Кравчини.

Питання:

•       Розкрийте еволюцію образу Василя Кравчини. Чи змінилися погляди Василя на війну, на поразку й перемогу після Олесиного вчинку? Як ви думаєте, чому?
•       Чи свідчать про велике благородство душі юнака слова: "Яка б ти не була, я вернусь до тебе. Хай ти будеш чорна, і хвора, і понівечена ворогом, хай посивієш ти від горя і сліз, і побіліє твоя коса, хай ритимеш ти шанці протии мене, і плестимеш колючі німецькі дроти проти мене, і сіятимеш для ворога хліб під нагаями, ти зостанешся для мене прекрасною, як і зараз прекрасна ти. Якщо ж бо в розпачі ти проклинатимеш мене і всіх, що кинули тебе і на Дніпрі не вмерли, простив я тебе наперед, така вже наша доля, і ти мене прости"? Що усвідомив Василь?
•       Як пізніше він примусив свого бійця Сіроштана кардинально змінити думку про покинуту у Вінниці дружину?
•       У чому його мудрість як керівника?

Питання:

 - Що таке Батьківщина ? Чим вона є для кожного з героїв твору?

Гра «Хто сказав…»

Кому належать ці слова?

 «Така вже моя гра. Не вони уб'ють, уб'ють німці»

 «Цю землю можна їсти! На! Їж!»

 «Я вже не можу людям в очі дивитися. Вони нас ненавидять.»

 «А що мені Батьківщина?»

 «Я жінка фашистського ката.»

 «Я заганяв усю поліцію. І хоч би тобі що-небудь …»

 «Дальше вони самі будуть нищити один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!»

 «Розженуть нас по чужих світах, мов чайок у бурю»

 «Як у мене б'ється серце…»

 «Я вірила. Пам'ятаєш? Часом ні. А ти?

Еврістична бесіда

Робота в малих групах, аналіз образів, методика взаємних запитань

Виразне читання

Проблемне питання

Методика взаємних запитань

Проблемне питання

Методика взаємних запитань

Прийом «вільний мікрофон», гра, демонстрація

VІ.

Узагальнення та систематизація вивченого.

Питання:

 - Яка основна думка кіноповісті?

 - Яка тема кіноповісті?

 - Які ж проблеми ставив Довженко у своїй кіноповісті?

 - Чому твір називається «Україна в огні», а не у вогні?

Проблемне запитання: Терпимість риса слабких чи сильних?

Рефлексія.

Незакінчене речення:

•                                  Читаючи кіноповість «Україна в огні», я відчував…
•                                  Читаючи кіноповість «Україна в огні», я думав…
•                                  Читаючи кіноповість «Україна в огні», я зрозумів…

Звучить музика Марка Бернеса «Журавлі».

Слово викладача. От і добігає кінця наше заняття. Йдуть у забуття люди, які дорогою ціною вибороли нам вільне життя. Тому пам’ятаймо і бережімо те, що у нас є.

Метод «мозкова атака»

Проблемне питання, рефлексія

Демонстрація, слово викладача

VІІ.

Домашнє завдання та інструктаж до нього.

•           Написати твір «Мої враження і почуття від кіноповісті Олександра Довженка "Україна в вогні"».

Слово викладача

VІІІ.

Оцінювання навчальної діяльності студентів упродовж заняття.

Слово викладача