"Анотація "Добровольці. Доба героїв

/ Volunteers. The age of heroes" Андрій Котлярчук

Фотопроект історії війни Андрія

Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр.  Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах.

У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після

бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій

"Добробати"

Олег Покальчук, Вероника Миронова,

Васіліса Трофимович, Катерина Гладка, Дмитро Громаков, Ольга Плужник, Ігор Рудич, Артем Шевченко, 2017 рік.

Чи вистояла б Україна без мужності добровольчих батальйонів? У чому сутність руху добробатів - і де його витоки? Якою була

роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти гібридного агресора? І що чекає на добробати у майбутньому? На ці питання вирішила відповісти група експертів і журналістів.

Проект "Добробати" - це хроніка історії руху і водночас роздуми над його природою.

Створення добробатів, їхній бойовий шлях і сучасний стан - усе це безпосередньо з уст учасників подій, політиків, військових, громадських діячів та волонтерів.

"Дума про добровольця"  Сергій Деркач, 2021 рік.

Перший рік українсько-російської війни.

Волонтер із позивним Иамай продає свій бізнес і йде добровольцем на фронт. Там він гуртує навколо себе команду з таких самих відчайдухів, як сам, пліч-о-пліч з якими успішно виконує бойові завдання і кошмарить сєпарів. Кошмарить так, що ціна за його голову виростає до півтора

мільйона доларів. Його ім'я стає легендою.

А легенди, як і герої, не вмирають. Втім яка ціна війни для самого Мамая? Скільки випробувань випадає молодшому сержантові

на його особистих фронтах: і на передовій, і в мирному житті? І як зрештою закінчиться його війна?

"Точка неповернення" ДМИТРО ВЕРБИЧ, 2020РІК.

У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто

розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як воювати з ножем проти гранатомета чи кулемета та приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя. І те, як

страшно, коли події розгортаються наче в

комп’ютерній грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш.

"Шахта. Ранкове зведення"  Валерій Пузік,2021 РІК.

«Шахта» — документальний роман, події якого відбуваються в червні-липні 2015 року. В центрі історії бійці Добровольчого українського корпусу — артилерійський підрозділ, який виїхав на передову в район шахти «Бутівка». Автор пропонує разом з добровольцями ДУК ПС в кузові ЗІЛа виїхати на передову, облаштувати «хату» у Водяному, позиції в Опитному, поблизу Авдіївки та шахті

«Бутівка»; побути в шкірі артилеристадобровольця в період чергового перемир’я і провести «казковий» місяць на передовій: ховатися від танкового обстрілу, укріплювати позиції, копати, приймати «пологи» в 120-го міномета, знову копати, їсти зіпсовану ковбасу, черствий хліб, сваритись і ділити один автомат на чотирьох осіб.

"Фуга «119». В тональності полону"  Ігор Михайлишин,2021 рік.

«Фуга 119» — книга про ворожий полон, куди потрапили добровольці батальйону

«Донбас» після боїв у місті Іловайськ.

Реальність, яку неможливо передати традиційними формами написання.

Переосмислення та пошук нового привів автора до застосування принципу побудови фуги — поліфонічного музичного твору.

Структура книги орієнтована на подвійну

(двотемну) триголосну фугу з кодою. Це дає змогу повною мірою передати сплетіння болю та жаху — звичної

буденності полону, де вихід можливий тільки ...

"Чорне Сонце"  Василь Шкляр, 2019 рік.

Книга присвячена бійцям “Азову”. Того

“Азову”, який став на захист України у 2014 році. Тоді батальйон не був ніде зареєстрованим і не всі добровольці у ньому мали зброю. На той час емблемою підрозділу було чорне сонце - звідси й назва книги. Головним героєм є реальний боєць “Азову” з позивним “Художник”.

Василь Шкляр познайомився з ним у

Кривому Розі, ще до Майдану. А пізніше

дізнався, що хлопець поїхав добровольцем на Донбас. Цю книгу не можна вважати документальною, адже “Художник” став лише прототипом ліричного героя.

"Війна, якої не було".Хроніка

Іловайської трагедії в 2-х томах Роман Зіненко, 2019 рік.

Автор був колишнім піхотинцем і у 2014 році став добровольцем батальйону

«Дніпро-1», у серпні опинився у пекельному Іловайську та одним із перших написав про війну на Сході. Це була книга «Іловайський щоденник» — спогади про ті події та дослідження, засноване на розповідях близько сотні бійців та офіцерів, журналістське дослідження на основі сотень публікацій, відео та фотографій, що стосуються боїв під

Іловайськом.