Опис досвіду " Медіаосвіта - актуальний компонент нової української школи"

Довгеньківський навчально – виховний комплекс

Ізюмської районної ради Харківської області

Опис досвіду на тему:

 «Медіаосвіта – актуальний компонент Нової української школи»

Виконала:

вчитель зарубіжної літератури

другої кваліфікаційної категорії

Мозглякова Наталія Олександрівна

Довгеньке 2020

В умовах Нової української школи сучасну освіту  важко уявити без використання інформаційних технологій і засобів масової комунікації. Медіа освіта – це сучасна і актуальна тема, яка цікавить багатьох вчителів та викладачів, бо надає багато можливостей для поліпшення навчального процесу.

У сучасних умовах комп’ютеризації усіх галузей людських інтересів та медіа грамотності  посилюється роль та вплив сучасних інформаційних технологій на процес розвитку дітей з перших днів життя. Кожна дитина є активним користувачем телебачення, комп’ютера, планшета, Інтернету. Діти пізнають світ з особливою допитливістю та спонтанністю і збирають  інформацію про своє оточення за допомогою своїх почуттів.

Медіаосвіта учнів в Довгеньківському НВК

Відповідно до розробленої моделі впровадження медіаосвіти в Довгеньківському НВК я вважаю доцільним використовувати такі форми роботи на уроках зарубіжної літератури.

Використання елементів медіаосвіти під час уроків  зарубіжної літератури

Я пропоную розглянути  особливості медіа грамотності при вивченні зарубіжної літератури, які використовую на уроках.

Дуже важливим моментом для формування медіа грамотності учнів є розвиток критичного мислення та творчої медіа грамотності на уроках. Під час роботи з медіа потрібно націлити дітей на те, що потрібно розуміти різницю між реальністю і тим, що їм пропонує візуальне медіа. Застосовуючи на уроках зарубіжної літератури прийоми критичного мислення дитина вчиться вирізняти знання та факти , від уяви дітей. У чинній програмі з зарубіжної літератури є багато творів , на які створена екранізація. Тому  я дуже часто  практикую на уроках показ фрагментів з фільму , приблизно 10 – 15 хвилин. При цьому намагаюсь вибрати найбільш цікавий фрагмент. Але пропоную учням обговорити побачене в такому порядку:

-Екранізація як відображення режисерського світосприйняття особливостей часу створення фільму;( звернути увагу на час написання твору).

             - Екранізація як переосмислення першоджерела , як ключова         точка у створенні іншої художньої  структури , але адекватної в загальній ідейній та емоційній налаштованості.

            - Екранізація як аналіз авторської думки в першоджерелі, але в іншій формі її розвитку . Під час  обговорення учні навчаються порівнювати літературний твір з екранізацією, враховуючи при цьому особливості кожного виду мистецтва. Здійснюється перехід від поверхневого стереотипного читання  і сприйняття твору до цілеспрямованого та опосередкованого, а в учнів формується аналітичний підхід до прочитаного та побаченого.

Після перегляду та обговорення учні отримують практичні завдання.

Учні 5 – 6 класів :

1. Намалювати ілюстрації до фільму та твору, та порівняти їх.
2. Створити вікторину, тестові завдання, сенкан до фільму.
3. Скласти продовження казки.
4. Написати листа до автора твору, режисера, акторів.

Учні 7-8 класів:

1. Створити словесний портрет героїв фільму, при цьому показати своє враження від прочитаного чи побаченого.
2.  Створити рекламу або анотацію до фільму.
3. Порівняти ілюстрації до літературного твору та екранізацію, у формі презентації.
4. Написати есе.
5. Тестові завдання за змістом вивченого твору та побаченого фільму ( при цьому врахувати моменти з фільму  і твору)

Учні 9- 11 класів:

1. Конкурс творчих ідей « Мій майбутній онлайн – сценарій».
2. Гра – вікторина «Здогадайся, що це за фільм?».
3. Створення кіноафіш за допомогою колажів
4. Добір  українських аналогів, що асоціюються з певним медіатвором. Аргументувати свій вибір.
5. Письмове рецензування медіа текстів.
6. На основі отриманої інформації скласти план відео сюжету.

На формувальному етапі експерименту з упровадження медіаосвіти  мною було розроблено низку уроків зарубіжної літератури на основі методу проєктів та з елементами медіаосвіти:

1.6 клас, «Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст»;

2.  6 клас, «Ч. Дікенс. «Різдвяна пісня в прозі». Подорож Скруджа в часі й просторі»;

3.  5 клас , «Л. Керолл. «Аліса в Країні Див» Персонажі, які оточують героїню».

Я намагаюся заохочувати учнів аналізувати свої й інші роботи через призму ключових запитань, задумуватися над їхньою власною метою, аудиторією, наявними методами та потенційним впливом на глядачів і самих авторів.

Учні із задоволенням виконують такі завдання, активно беруть  участь у дискусіях, обговоренням, вчаться формувати та висловлювати свої думки конкретно та наводячи при цьому вагомі аргументи.

Медіаграмотність надає учням базові знання, щоб боротися із стереотипами, та знайомить їх з методами пошуку надійних джерел інформації в процесі знайомства з чимось новим. На уроках літератури ми маємо виховувати компетентного читача, телеглядача.

Медіа освіта дає  інструментарій для самозахисту й учить критично сприймати медіа повідомлення. Тимчасом розуміння закономірностей функціонування мас-медіа, способів спотворення дійсності й впливу медіа на людей — на мій погляд, обов’язкові складники успішної медіа освіти.

Отже, можна зробити висновок, що викоритання елементів медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури  дає змогу середній школі вирівняти дисбаланс у розвитку дітей, закласти світогляд учня, сформувати особистість, її громадянську позицію та моральні якості, заохотити людину навчатися впродовж життя, на чому саме й акцентує увагу Концепція розвитку Нової української школи.