Опис досвіду роботи викладача музичного відділення дитячої студії естетичного виховання Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П.Котляревського Шкурпели Ірини Микол

Тема досвіду

Навчання співу дітей дошкільного віку у підготовчих класах мистецьких шкіл та шкіл (студій) естетичного виховання (клас сольного співу мистецької школи. Рівень освіти - початкова мистецька освіта).

Автор

Шкурпела Ірина Миколаївна

Сфера застосування

На уроках класу сольного співу у мистецьких школах та школах (студіях) естетичного виховання

Актуальність

Бажання батьків з раннього дитинства розвивати навички вокалу у своїх  дітей, реалізовувати творчі здібності малюка, приводить сьогодні у мистецькі школи здобувачів освіти віком 5-ти, 4-х і навіть 3-х років.

Дошкільний вік – найбільш сприятливий період для формування і розвитку співочого голосу. Заняття  співом є важливою складовою гармонічного розвитку особистості: пробуджує у дітей позитивні емоції, активізує допитливість, стимулює розвиток творчості. Завдання викладача – забезпечити формування у дітей дошкільного віку всього комплексу музичних здібностей: ладового відчуття; метро-ритмічного відчуття; музично-слухових уявлень; емоційного відгуку на музику.

Наукові концепції та теорії

1.Органічне поєднання єдності та загальності змісту музичної освіти.

2.Ввзаємодія компонентів – емоційно-ціннісного ставлення, вокально-виконавських знань, умінь, творчості.

3.Принцип неперервності і наступності завдань вокальної роботи у мистецькій школі.

4.Принцип варіативності – спрямованість освітнього процесу на творчість викладача, здатність змінювати музично-дидактичний матеріал в разі необхідності.

Основна ідея

Концентрація уваги на одному виді діяльності дітей дошкільного віку не довготривала (не більше 5- 7 хв.), тому

структура уроку сольного співу повинна складатися з компонентів різних видів музичної діяльності, а не лише вокальної роботи і базуватися на міжпредметних зв’язках.

Технологія реалізації ідеї

Структура уроку сольного співу у підготовчому класі повинна включати вивчення початкової нотної грамоти (основи музичної грамоти та практичне музикування),гру на музичному інструменті (елементарні навички гри на фортепіано), вокальну роботу (вивчення пісні, формування співочих навичок) та музично-ритмічні рухи (танцювальні та імітаційні). Для реалізації ідеї може бути розроблено ілюстрований методичний посібник для учнів підготовчого класу митецької школи та школи (студії) естетичного виховання.

Форми, методи,

прийоми, засоби

Головне – уникати одноманітності, розвивати інтерес до творчості, закріпити бажання малюка до продовження навчання музичному мистецтву. Особливе місце на уроках відіграють активні форми та методи навчання:

• метод створення композиції (поєднання різних форм роботи навколо одного музичного твору чи художнього образу)
• метод проекту (проект втілення ідеї : казка про «Чарівне місто «Музика» (розфарбувати і доповнити власними малюнками)); проєкт одержання естетичної насолоди (підготувати цікаву розповідь по темі: «Я у «Чарівному місті «Музика» або «Знайомство з музичними знаками,які проживають у «Чарівному місті «Музика» і т.д.»
• метод руйнування (виявлення прихованих помилок, навмисне зроблених вчителем), що сприяє активізації пізнавального інтересу.
• наочно - слуховий метод (виразне виконання педагогом: спів, гра на інструменті)
• наочно - зоровий метод (показ гри на інструменті, показ

танцювальних рухів)

-   словесний метод (образна розповідь педагога)

-   аналітико - порівняльний метод ( в аналізі вивченого

     матеріалу виводяться теоретичні висновки і правила)

-   метод співставлення   (порівняння двох творів,   

    виконаних по різному)

-   метод стимулювання емоційно – позитивного

    відношення до сприймання музики (образне слово,

    ефект здивування (слова: “ раптом”, “ одного разу “),

    емоційний вплив ( лінгвістичний: слово; пара лінгвістичний:

    міміка, жести, погляд, інтонація))

-  метод подвійного слухання ( перший раз – з позиції автора,  

   другий раз – з позиції героя)

• метод руйнування первинного образу(усвідомлення значущості того чи іншого засобу музичної виразності ( у сумній пісні повільний темп заміняється швидким, у швидкому танці – повільним)
• ігровий метод (музично-дидактичні,сюжетно-рольові,

проблемно-моделюючі,пізнавальні ігри)

• форми (концертна,пісенно-танцювальний практикум, урок- конкурс, урок-казка, урок-подорож, музично-театральний практикум, ансамблево-колективне музикування)

-  засоби (використання ілюстративного  матеріалу:

   посібники, плакати, малюнки, таблиці, творчі зошити, схеми)

Результат застосування

Апробована практична система роботи на уроках сольного співу.

Критерії ефективності

1.Формування пізнавального інтересу дітей до музичного мистецтва.

2.Розвиток творчих здібностей,художньо-образного асоціативного мислення уяви,фантазії.

3.Формування краси і виразності співу.

4.Висока активність дитини на уроці

5.Спрямованість на рівень росту освітніх компетентностей  і подальшому навчанні на елементарному підрівні початкової мистецької освіти

6.Розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у слуханні музики.

7.Формування музично-ритмічних рухів

Наукові джерела

1.Дверій Р.Є. Основи гри на музичних інструментах : навч.-метод. посіб. для вчителів загальноосвітніх шкіл, муз. керівників дошкільних навч. закладів, керівників гуртків позашкільних закладів освіти. – Львів : Світ, 2009.

2. Книга вчителя дисциплін художньо-естетичного циклу : довід.-метод. видання /. упоряд. М.С. Демчишин; О.В. Гайдамака. – Харків :ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.

3.Лещенко М.П. Щастя дитини – єдине дійсне щастя на землі. До проблеми педагогічної майстерності : навч.-метод. посіб. – Київ :АСМІ,2003.

4. Лобова О.В. Здрастуй, музико! : навч. посібник з основ муз. виховання. – Суми : Слобожанщина,1997.

5. Лобова О.В. Світ чарівних звуків : навч. посіб. з основ музичного виховання. – Суми: Слобожанщина,1997р

Висновки

Вокальне мистецтво має на меті розвиток музичного слуху, музичної пам’яті, почуття ритму, вироблення та вдосконалення вокально-технічних навичок. Але, працювати з дітьми потрібно з дотриманням основного правила: інтелект розвивається не шляхом завантаження великим обсягом завдань, а рівнем активного розвитку розумових здібностей. Пріоритетним у роботі з дітьми дошкільного віку є індивідуально-диференційований підхід до кожного учня.