Опис досвіду роботи з теми "Креативна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий чинник здоров'язберігаючого навчання"

 

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра методики змісту освіти

 

 

ОПИС ДОСВІДУ

 

Креативна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий чинник  здоров’язберігаючого  навчання

 

 

Виконала

Мосійчук Тетяна Петрівна,

учитель української

мови та літератури

кваліфікаційна категорія вища

Берестовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Костопільської районної ради

Рівненської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто й обговорено на засіданні методичного об’єднання

вчителів гуманітарного циклу Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Протокол  № 2    від  19.01.2016

Голова МО                                   І.Полєх

 

Рівне – 2016

 

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………………3

І. Реалізація ідеї досвіду в організації навчально-виховного процесу…………..7

 1.1. Педагогіка співпраці – першооснова креативної діяльності ………………..7

 1.2. Переваги та можливі ризики використання інтерактивних форм роботи….9

 1.3. Застосування інноваційних освітніх технологій для формування креативної особистості……………………………………………………………….…………13

ІІ. Уроки та позакласні заходи за досвідом……………………………………….15

 Висновки……………………………………………………………………………39

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Яка користь у тому, що ти багато знав, якщо ти

не вмів застосувати твої знання до твоїх потреб.

Ф.Петрарка

Часто доводиться спостерігати, що успішні учні-випускники не можуть реалізуватися в сучасному світі, визначити своє місце в ньому.

Школа ХХІ століття покликана сформувати особистість, здатну вийти за межі отриманих знань, відкриту до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя.

Сьогодення довело гостру потребу сучасного суспільства у цілісних особистостях, вільно володіючих новітніми методологіями різних видів діяльності та спроможних до широкої реалізації своїх творчих потенцій.

Важливою складовою структури цілісної людини є креативність, що виступає основою для самоактуалізації та творчої самореалізації. Поміж дослідників різних наукових галузей досі точаться дискусії стосовно усвідомлення тотожності чи різниці у визначенні сутності понять «креативний» і «творчий» та їхнього використання у науково-понятійному апараті. Здебільшого це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «creation».

Вважаємо, що  креативною слід розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку. Тобто особистість можна називати креативною, якщо вона спроможна до актуалізації власного творчого потенціалу в різних видах життєдіяльності за її власною ініціативою та вибором відповідних засобів (схема 1).

Схема 1

 

.

 

 

 

Креативне навчання, на нашу думку, визначальна характеристика сучасної школи. Необхідно вчити школярів застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми, створювати нове, бути взірцем для наслідування, толерантно спілкуватися з людьми.

Практика доводить, що процес отримання інформації не є проблемою для учня, труднощі виникають в процесі оперування нею. Важливо також виявити нові ресурси здоров’я, що з’являються в дитини під час навчання в школі, параметри здоров’я, а саме: стресостійкість, креативність, толерантність, інтелектуальна витривалість, готовність до подолання перешкод, емоційна компетентність. Саме це визначає актуальність теми „Креативна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий чинник здоров’язберігаючого навчання”.

Питання здоров’язбереження у школярів досліджували і розглядали у своїх роботах вітчизняні науковці Олександра Дмитрівна Дубогай, Бех Іван Дмитрович, Валентина Анатоліївна Семиченко та зарубіжні Микита Константинович Смирнов, Герман Сергійович Никіфоров та інші.

Учений на ниві освіти А. Маслоу із США вважав, що у зв’язку із прискоренням темпів розвитку цивілізації назріла потреба в новому типі людини, яка може жити в постійно змінюваному світі, впевнено й натхненно реагуючи на неминучі зміни, легко імпровізуючи та адаптуючись до них. На думку вченого, креативність – здатність до творчості – характерна для кожної психічно здорової особистості й може виявлятися практично в знаннях з усіх сфер, в усіх видах людської життєдіяльності. З цією здатністю творити пов’язані такі якості як гнучкість мислення, безпосередність, сміливість, готовність припускатися помилок, відкритість, ініціативність. Усі ці риси притаманні особистості в дитячому віці, проте з роками вони згасають. Більшість дітей, а значить, і людей, мають творчі задатки, та не всім удається реалізувати їх уповні, тому, вважаємо, особливо важливо організувати навчання дитини так, щоб воно активізувало розвиток її креативності.

Для цього необхідно виконати такі завдання:

•  навчити людей бути креативними в тому сенсі, щоб вони були готові сприймати нове, вміли імпровізувати, не боялися змін, уміли зберігати спокій;
• плекати новий тип особистості – людей-імпровізаторів, здатних миттєво приймати творчі рішення.

Основна освітня мета досягається комунікативно-функціональним та особистісно-орієнтованим підходами до навчання української мови та літератури, основні принципи яких висвітлено у дидактичних працях І.С. Яки-манської, методичних посібниках П. Гузика, А. Фасолі. Ці технології сприяють індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу.

Серед інноваційних використовуються інтерактивні технології, які пропагують О.М. Пєхота, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун.

Креативну діяльність на уроках української мови та літератури вважаємо важливим чинником здоров’язберігаючого навчання.

Спрямовуємо свою діяльність на те, щоб виховати гуманних, освічених, здорових людей, які на належному рівні

• вмітимуть практично користуватися мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях ;

• послугуватимуться прикладами з життя українських письменників, уроками художніх персонажів під час вирішення життєвих проблем, свідомого вибору здорового способу життя.

Ідея досвіду – педагогіка співпраці та креативна діяльність на уроках української мови та літератури  сприяє розвитку і саморозвитку здорової особистості, формуванню ключових компетентностей, міцному засвоєнню програмових знань.

Новаційна значущість досвіду полягає в тому, що креативну діяльність вважаємо важливим чинником здоров’язберігаючого навчання: дитина, яка навчається самостійно вирішувати поставлені завдання відповідно до її вікових особливостей, почувається щасливою, впевненою у своїх діях, а, отже, психічно здоровою.

Вид досвіду за характером новизни – раціоналізаторський. Вважаємо  головним завданням створення умов для всебічного розвитку дитини, розкриття її внутрішнього потенціалу. Основними шляхами реалізації завдання є:  зацікавлення учнів матеріалом, залучення всіх школярів до активної роботи відповідно до можливостей; поглиблення знань за рахунок реалізації міжпредметних зв’язків; розвиток творчих здібностей учнів; задоволення їхніх потреб у спілкуванні; організація проблемно-пошукової, науково-дослідницької роботи школярів; удосконалення форм рефлексії; пробудження фантазії; розвиток емоційного сприймання навчального матеріалу.

Б.Степанишин вивів афористичну формулу педагогічної творчості: „Гармонійне поєднання ремесла з творчістю або ремесло, пройняте творчістю”.

Вчитель – хранитель дитячих душ. Тому так важливо допомогти розкритися бруньці дитячого таланту перерости в соковиту ягідку, „постійно шукати в дитині багатство її душі” (Ш.Амонашвілі). Найвища насолода – крокувати разом з учнем  на чергову сходинку, радіти його успіху, бо, як стверджував К.Федін : „ Відкриття народжуються там, де закінчується знання вчителя й починається нове знання учня”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.Реалізація ідеї досвіду в організації навчально-виховного процесу

 

1.        Педагогіка співпраці – першооснова креативної діяльнеості

 

Креативну діяльність учнів на уроках української мови та літератури  мож-ливо організувати завдяки педагогіки співпраці.

Педагогіку співпраці  розпочинаємо з початкової ланки: знайомимося з  майбутніми учнями, спостерігаємо за рівнем знань і умінь з української мови та читання, формами роботи, які найбільше подобаються дітям.

Тому в п’ятому класі на першому уроці бачимо знайомі усміхнені обличчя, яких за допомогою прийомів стимулювання спонукаємо до діяльнісної основи навчання. Адже, як зазначав В.Сухомлинський, „праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, - не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя людини від успіхів у праці...”.

Добре усвідомивши піраміду навчання, суть якої більше 2000 років виголосив ще Конфуцій, залучаємо школярів до активного навчання, результатом якого є розвиток дитини як неповторної, унікальної індивідуальності, формування в неї творчого потягу до прекрасного, виявлення свого внутрішнього сприйняття художніх творів, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

На уроці насамперед  створюємо такі умови, за яких дитина почуває себе вільною у пошуку, не скованою рамками заборони, а розкриленою для творчого процесу.

Важливо, щоб кожен учень був рівноцінним учасникам навчально-виховного процесу, що забезпечить формування життєвих компетентностей. Тому використовуємо такі прийоми роботи: «скринька (шапка)  запитань». Учні записують запитання за змістом прочитаного на окремих аркушах і вкладають ці аркуші у скриньку (шапку). На уроці діти по черзі дістають аркуші зі скриньки і відповідають на запитання. Серед запитань обираються найцікавіше, найоригінальніше, найскладніше. «Читання із зупинками» – текст    читається учнями «ланцюжком» невеликими частинами. Учні відповідають на запитання вчителя та самі формулюють запитання до тексту.

Ефективними є ігрові вправи «Лінгвистичний футбол», «Літературний двобій», «Я – тобі, ти – мені», які розвивають комунікативні вміння школярів.

Розвитку креативності допомагають насамперед уроки, де використовуються творчі і випереджувальні завдання, які активізують їх інтелектуальний і творчий потенціал, забезпечують індивідуальний підхід до кожної дитини, забезпечують розвиток навичок для пошукової діяльності. Наприклад, при вивченні теми “Лексикологія” учні 6 класу активно працюють над вивченням значень фразеологізмів, досліджують сферу їх використання, вчаться користуватися різними видами словників. Особливо подобається робота з вивчення походження власних імен, яку діти з задоволенням оформили у вигляді проекту. Такі завдання спрямовані на виявлення індивідуальних інтересів: діти обирають ті теми для досліджень, які найбільше сподобалися. На уроках мови  часто проводимо поетичні хвилинки, коли учні слухають, “малюють” почуте, самі складають віршовані чи прозові твори; пропонуємо написати листи собі в майбутнє, які використовуємо на випускному вечорі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.2. Переваги та можливі ризики використання інтерактивних форм роботи

 

Проблема урізноманітнення методичного арсеналу хвилює кожного вчителя. Креативну діяльність на сучасному розвитку освіти можемо організувати завдяки інтерактивним, ігровим, проектним технологіям, критичного мислення, розвивального навчання. Дуже важливо не перетворювати на моду використання інтерактивних форм роботи, впроваджувати їх поступово, системно, дотримуючись головних вимог.

Використовуємо інтерактивні форми роботи на різних етапах особистісно зорієнтованого уроку. Їх переваги та практичні рекомендації щодо подолання недоліків подаюємо в таблиці 1. 

                                                                                                            Таблиця 1

Креативна якість	Етап уроку	Форми роботи	Переваги використаної форми роботи	Як подолати можливі ризики
Уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв’язання проблеми           Уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв’язання проблеми                         Спроможність нестандартно працювати з навчальним матеріалом     Потреба імпровізувати	Мотивацій-ний             Мотивацій-ний	„Незакінче-не речення”	Дозволяє швидко активізувати навчальну діяльність усіх учнів класу	Важливо навчи-ти дітей толе-рантно ставити-ся до думки іншого
		Асоціюван-ня	Сприяє інтеграції знань учнів	Створити ситуа-цію успіху для учнів з низьким рівнем знань
	Цілевизна-чення і планування	Вибір цілей із загаль-ного переліку	Учні швидко визначаються, планують роботу	Бути готовим, що діти запропонують власні цілі або не оберуть жодної (внутрі-шня мотивація)
	Опрацюван-ня навчального матеріалу                                                                         Рефлексія та оцінювання	„Два-чотири-усі разом”	Витрачається невелика кіль-кість часу, залу-чаються всі учні, створюю-ться коопера-тивні рівні стосунки	Бути готовим до виникнення суперечки, контролювати роботу кожної групи
		Робота в групах	Спонукає учнів до дослідниць-кої діяльності	Вимагає тривалої та ґрунтовної під-готовки
		Укладання таблиць, опорних схем	Мова учнів збагачується новими слова-ми, термінами, матеріал систе-матизується	Важливо чути перебіг думок учасників, щоб вчасно надати консультатив-ну допомогу
		Рольова гра	Формує комунікативні навички, виховує толе-рантність	Слабшим учням давати ролі, з якими вони впораються
		Триступене-ве інтерв’ю	Додаткова мо-тивація, є мож-ливість всім членам групи взяти інтерв’ю, самостійно підбираючи запитання	Навчити учнів вести змістов-ний діалог, наголошуючи на головному
		„ Т-схема” (Сітка Алвермана)           Сенкан, вільне письмо	Всебічно аналі-зується пробле-ма, розвиваєть-ся діалогічне мовлення       Школярі відстоюють власну думку	Витрачається багато часу, тому бажано використовува-ти у класах достатнього та високого рівня знань Запроваджува-ти системно

Креативну діяльність учнів спрямовуємо на забезпечення їх психічного здоров’я. Тому враховуємо особливості класу, створюємо сприятливий психологічний клімат на уроці, умови для самовияву школярів, використовуємо прийоми та методи, що сприяють появі й збереженню інтересу до навчального матеріалу, ініціюємо різноманітні види діяльності, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів:

• метод емпатії (перевтілення) – учні мають можливість осягнути почуття іншої людини;
• метод смислового бачення – розвиток пізнавальних якостей;
• метод порівнянь;
• метод евристичних питань та бачення;
• метод конструювання понять – в результаті колективної творчості спільно формулюється визначення;
• метод придумування;
• метод аглютинації – поєднання несумісного.

На уроках української мови пропонуємо вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:

• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;

•   вибрати найвдаліший варіант слова;

• дописати (відновити) віршовані рядки;

• об'єднати кілька речень в одне;

• розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;

• перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;

• вставити пропущені слова;

• замінити слова у поданому тексті синонімами;

• дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад, день - похмурий, незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає,...).

Ніколи не заперечуємо думку дитини, навіть якщо вона хибна, просимо однокласників допомогти, висловити власні міркування, щоб    учень    сам    усвідомив    правильний шлях; часто пропонуємо завдання на вибір (класні, домашні) і цим даємо можливість дитині зреалізувати свої можливості. Якщо ж пропонуємо рівневі завдання, в жодному разі не наголошуємо, хто з школярів які повинен виконати.

У навчально-виховному процесі надаємо пріоритет вихованню над навчанням. Це дає змогу в межах розвитку загальної культури особистості послідовно виховувати культуру здоров’я школяра.

Уважне ставлення до дітей, любов, оптимістична віра, відсутність прямого примусу, пріоритет позитивного стимулювання, терпимість до недоліків з проявами демократизації стосунків – правом дитини на вільний вибір, на помилку, на свою точку зору – все це допомагає  зберегти здорову психіку вихованців.

Особливо подобається моїм вихованцям на уроці обговорювати проблему в групах, брати інтерв’ю у письменника чи літературного героя, займати позицію, продовжувати пригоди улюбленого героя, складати лінгвістичні казки, кросворди, цікаві завдання.

Всі свої надбання діти складають у „Папки успіху”, а в кінці навчального року ми визначаємо власника найкращої папки. Тоді ж скеровуємо роботу так, щоб кожен учень зрозумів: його діяльність важлива, потрібна. Адже кожен творчий по-своєму, бо він – „не безліч стандартних „я”. Показуємо школярам, що своєю діяльністю вони творять себе, змінюють, зміцнюють духовне та психічне здоров’я.

Формуванню   вищевказаних   складових  здоров’я, утвердженню моральних цінностей серед дітей сприяють цікаві факти з життя митців, на яких акцентуємо увагу школярів, використання на уроках української літератури у 8-11 класах узагальнюючих таблиць „Естетичні уподобання українських письменників”, розроблених Лілією Овдійчук, кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри української мови та методики викладання Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука; на уроках української мови у 5 класі – текстів   із посібника „Вивчаємо етику за творами В.Сухомлинського”/ Упоряд. Мосійчук Т.П. – Берестовець, 2009.

 

  1.3. Застосування інноваційних освітніх технологій для формування креативної діяльності

 

Розвиток креативної особистості потребує моделювання навчально-виховного процесу, зважаючи на поставлену мету.

Тому творчо підходимо до кожного уроку:  так до структури особистісно зорієнтованого уроку, модифікацію якої запропонував А.Фасоля, уводимо Дальтон-технології, інтегроване навчання, моделюючі вправи, компетентнісний підхід .

Оцінюючи діяльність школярів на уроці, враховуємо ріст їхніх досягнень, порівнюючи з самим собою, а не з іншим учнем; залучаємо до взаємооцінювання, самооцінювання.

Креативна діяльність дозволяє усунути проблему навчальної дисципліни, оскільки кожен учасник навчально-виховного процесу залучений до роботи.

Реалізацію індивідуальної методичної проблемної теми продовжуємо під час предметних тижнів, плануючи з школярами заходи до Дня української писемності та мови, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів, проведення позашкільних заходів. До них залучаємо усіх без винятку дітей, бо для когось це єдиний шанс побувати на сцені.

Велику увагу приділяємо роботі з обдарованими дітьми. Використовуємо індивідуальні завдання для кожного обдарованого школяра, залучаємо їх до створення літературних вікторин, кросвордів.

  Звичайно, не всі  здобувають перемогу, але важливо показати кожному учню, що він може чогось досягти, навчити аналізувати недоліки і прагнути постійно самовдосконалюватися.

Результативність досвіду   полягає в оригінальному підході до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури;  умінні учнів вільно висловлювати власну думку, образно мислити, створенні оптимальних умов для розвитку кожної дитини, що засвідчують такі маленькі перемоги: упродовж 2009-2014 років мої вихованці були учасниками районного етапу конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, переможцями ІІІ етапу та учасниками ІV етапу Міжнародного конкурсу учнівської творчості імені Т.Шевченка, ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури, Всеукраїнської олімпіади „Юні знавці Біблії-2014”, учасниками регіонального конкурсу „Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу”, переможцями районного етапу та учасниками обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнівської молоді МАН.

   Вважаємо, що залучення учнів до написання науково-дослідницьких робіт в МАН  є важливим чинником їх самовираження, формування творчої особистості учня-дослідника.

Під час творчої, креативної співпраці „вчитель-учні”

1. Діти стають більш  комунікабельними.
2.  Різко підвищується пізнавальна активність, зростає мотивація, ініціатива.
3.  Підвищується бажання здобути знання або якусь інформацію самостійно, розвивається культура навчальної праці.
4.  Учні запропоновують свої ідеї, шукають нові рішення різних проблем.
5.  У класі поліпшуються міжособистіснi стосунки, формується толерантне ставлення до однолітків та дорослих.
6.  Здійснюється  творчий підхід до будь-якої справи.

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Уроки та позакласні заходи за досвідом

 

Українська література, 5 клас

Тема. Загадка як вид усної народної творчості. Види загадок. Художні

           засоби  в загадках

Мета: сформувати поняття про тематичні види загадок, метафору як художній засіб; розвивати вміння аналізувати будову загадок, виразно читати їх напам’ять; сприяти розвитку логічного мислення, допитливості, спостережли-вості, уважності, кмітливості як важливих елементів розумової діяльності людини. Виховувати шанобливе ставлення до духовних надбань народу, естетичний смак, любов до художнього слова

          Цілі уроку

Учні знають:

• зміст, форми, види загадок;
• особливості виразного читання цього виду усної народної творчості;
• художні засоби, які вживаються в загадках;
• зміст поняття «метафора».

Учні вміють:

• пояснювати особливості будови загадок;
• розкривати роль метафори в загадках;
• виразно читати загадки напам’ять;
• складати загадки.

Тип уроку  узагальнення, систематизації, поглиблення знань учнів.

Обладнання: виставка збірок загадок «Загадковий дивосвіт», комп’ютерна презентація, кольорові паперові іграшки, ялинка, ілюстрації до загадок, учнівські малюнки

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

   Слайд 1. Доброго дня, шанувальники народної мудрості та фантазії. Я щаслива бачити ваші усміхнені обличчя. Цікаво, що ви зараз відчуваєте? скажіть за допомогою іменника. Я відчуваю радість…( після учнів вчитель каже, що відчуває таємничість). Бо кожен з вас – чарівний дивосвіт, який, сподіваюся, сьогодні нам відкриється.

   2. Актуалізація опорних знань учнів.

  Сорока на хвості мені принесла, що на уроках української літератури ви черпаєте знання з криниці народної мудрості, адже вивчаєте перлини усної народної творчості, тобто…( фольклор).

    Які види фольклору ви знаєте? Слайд 2 (дерево фольклору).

   Сьогодні ми познайомимося ще з одним видом фольклору. Допоможіть мені з’ясувати, що це таке: «Я тобі не говорю, що тобі говорю, я тобі лиш скажу, щоб ти мені сказав, що я тобі не договорила» .

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

  Сьогодні на уроці ви познайомитеся з будовою загадок, художніми засобами, які вживаються в них і як наслідок – навчитеся їх швидко розгадувати і створювати свої. (Слайд 3-4)

Цілевизначення. Перед кожним із вас на аркушах – цілі уроку. Обведіть кружечком ту, якої хочете досягти на уроці.

  Ми працюватимемо у групах, тому мені потрібен помічник, який фіксуватиме результати та оцінюватиме учасників групи. Пропоную, щоб це був учень з найкоротшим ім’ям.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  З’ясування суб’єктного досвіду. Впевнена, всі ви дуже любите загадки. Що про них знаєте, з’ясуємо, попрацювавши в групах.

Завдання для груп:

1. Запишіть асоціації до слова «Загадка».
2. Доберіть синоніми до слова «Загадка».
3. З’ясуйте за допомогою орфографічного словника, як правильно наголошується це слово.
4. З’ясуйте за допомогою тлумачного словника, чи відрізняються слова згадка і загадка.
5. Хто створює загадки і на які групи вони можуть поділятися за авторством?

Звіти груп, формулювання визначення за опорною схемою.( Слайд 5).

Зав’яжемо вузлик напам’ять: прочитайте на стор.97 підручника зміст поняття «загадка».

Коло ідей

  Поміркуйте, для чого український народ складав загадки? ( Кожна група – одну ідею).

Інформація для вчителя:

1. У давнину загадка мала пізнавальну цінність: з її допомогою народні знання, народна мудрість передавалась підростаючим поколінням.

2. Також загадка служила засобом розваг молоді на вечірках, своєрідною розумовою грою, змаганням в кмітливості.

3. Уміння відгадувати загадки було мірилом мудрості й розуму ( є дані про те, що в Київській Русі широко користувалися загадками державні діячі та дипломати).

4. Загадки виконували певне обрядове призначення: вдале відгадування віщувало добрий врожай, гарне полювання тощо.

5. Від уміння відгадувати загадки подеколи залежала подальша доля людини, а іноді ставилося на кін і її життя. Ось як мовиться про це в русальній пісні:

Ой біжить, біжить мала дівчина,

 А за нею да русалочка:

« Ти послухай мене, красна панночко,

Загадаю тобі три загадочки,

Як угадаєш – до батька пущу,

Не угадаєш – до себе візьму».

6. Загадки були й своєрідним випробуванням. Древній грецький міф розповідає про чудовище, народжене Тиофоном і Єхидною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крилами птаха. Сфінкс знаходився на горі біля міста Фіви і загадував перехожим загадку «Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а ввечері на трьох?». Тих, хто не відгадував, сфінкс вбивав.

Обговорення в загальному колі

Пригадайте, герої яких казок відгадували загадки? ( Маруся, стор. 34)

Що сказав про загадки мудрий брат із казки Івана Липи «Близнята» ( стор. 85)

Молодці, бачу ви справжні науковці, тому пропоную вам у парах укласти схему «Тематичні види загадок». За порадою зверніться до підручника та збірок загадок, які ви принесли на урок. (Слайд 6). Самоперевірка.

Робота в групах:

І група. Серед запропонованих знайти загадки про природу та її явища, відгадати їх.

1. Що в людини не росте?

2. Взимку зірничка, навесні – водичка.

3. У якого птаха найбільше літер «а»?

4. У вінку золотолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду.

5. Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а молоко дає.

6. Біла морква взимку росте.

7. Троє коней у зими,

   швидко мчать перед саньми.

8. Зимою – як літом, літом – як зимою.

9. Що можна бачити із заплющеними очима?

10. Гуляє по землі вона,

     Оця красуня чарівна,

     Слід білий по землі лишає.

    Як люд красуню називає?

ІІ група. Серед запропонованих ( вказані вище) знайти загадки про рослини, відгадати їх.

ІІІ група. Серед запропонованих знайти загадки про тварин, відгадати їх.

ІV група. Серед запропонованих знайти загадки про людину та її життя, відгадати їх.

V група. Серед запропонованих знайти загадки про пори року, відгадати їх.

Взаємоперевірка. Як вам вдалося відгадати швидко загадки? Отже, у загадці предмет подається через ознаки інших, подібних або протилежних. Такий опис називається метафоричним. (Слайд 7). Зав’яжемо вузлик напам’ять: зачитаємо значення поняття «метафора» на стор.97.

  Знаю, що на сьогодні ви вивчили загадки. Право їх розповідати можна купити на аукціоні. Стартова ціна – 2 загадки. Хто більше?

Учень читає напам’ять загадки, решта – відгадують. Нагородження оповідача.

 Мабуть, ви вже трохи стомилися? Пропоную відпочити. Піднімайтесь тихо-тихо і ступайте обережно, бо в зимовому лісі – загадки повсюди. (Слайд 8). Ось великі кучугури, їх минайте ви чимшвидше, а ось гілочка ялини – обережно, не вколись. А навкруг летять сніжинки (слайд 9), ти уважно придивись, помилуйтесь ними, діти, бо ж вони – неначе квіти.

  Сідайте, будь ласка. Ви любите зимові свята? А яке свято завітає до нас за кілька днів пригадати допоможе загадка-добавлянка (слайд 10).

Народна прикмета. Скільки на Миколая випаде снігу, стільки влітку води буде.

 У мене є чарівна торбинка, а в ній загадковий предмет. Ваше завдання ставити мені запитання, в яких міститимуться ознаки предмета. Я відповідатиму лише «так» чи «ні». Кожна група може дати лише два запитання. Хто відгадає предмет – отримає його в подарунок.

  На жаль, торбинка спорожніла, а подарунків може бути так багато. Попрацюйте в групах: складіть загадки про предмети на вибір, запишіть їх на ялинкових прикрасах. (Прикрашаємо ялинку).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

   Чи досягли ви поставлених цілей? Кому у групі ви поставили б оцінку?

 

 

 

Картка оцінювання учасників групи

Прізвище, ім’я учня	Оцінка за види роботи
	Відтворення відомого про загадки	Складання схеми «Види загадок»	Відгадування загадок	Складання загадок

 

 Діти, щиро дякую вам усім за роботу. На згадку про наш урок дарую вам чарівну ялинку і закладки із побажаннями від Святого Миколая.

  Сьогодні на уроці ви доторкнулися до мовної скарбниці нашого народу, до його чарівного світу мудрості. Бажаю вам черпати життєдайну енергію з цієї криниці, щоб у вашому серці завжди було місце для загадкового, таємного, чарівного. Поринайте у світ мрій та фантазії, будьте і самі чарівниками, які вміють творити добро і нести у життя найкраще.

V. Домашнє завдання

Обов’язкове: підготуватися до виразного читання напам’ять народних загадок

На вибір: скласти кілька загадок (про олівець, м’яч, книжку, сніг, мороз, річку).

Скласти загадковий чайнворд.

 

 

 

 

 

Українська література, 5 клас                                                                                      

Тема. Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. „Химерний, маленький...”

Мета: поглибити знання п’ятикласників про  життя і творчість Л.Глібова, ознайомити учнів із поетичними загадками, поняттям акровірш; розвивати кмітливість, розумові здібності, пам'ять, творчу уяву, вміння коментувати особливості віршованих загадок, розкривати алегоричний зміст твору; виховувати оптимістичний світогляд та патріотичні почуття.

Цілі.

Учні знатимуть: цікаві факти з життя Л.Глібова, зміст поетичної загадки, поняття „акровірш”; фольклорну основу віршованих творів.

Учні вмітимуть: коментувати особливості поетичних загадок Л.Глібова, пояснювати способи їх відгадування, висловлюватимуть власні думки щодо життєствердної сили дотепного жанру.

Тип уроку. Комбінований урок.

Обладнання: презентація „Цікаві факти із життя Л.Глібова”, інформаційні картки, відеозапис пісні „Гей, соколи", відеозапис фізкультхвилинки „Україно, ми твоя надія”, паперові вареники із завданнями, паперові ангели з побажаннями у формі акровірша.

Методи, прийоми, види, форми роботи: бесіда, робота в парах, випереджувальні завдання, словникова робота, метод ПРЕС, флешмоб.

Випереджувальні завдання (за бажанням): пригадати цікаві відомості про життя і творчість Л.Глібова, створити художні ілюстрації до твору „Химерний, маленький...”

 

Хід уроку

1.Мотиваційний етап.

1. З’ясування  емоційної готовності до уроку.

Учитель: Доброго дня, мої нові друзі. Аби краще вас пізнати, хочу зразу запитати, зі співом якого птаха можна буде сьогодні вашу роботу порівняти? (Відповіді дітей; за влучну, дотепну відповідь отримують ягідку).

2.Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань.

Учитель: Кожен з Вас себе зашифрував, можна сказати, в загадку сховав.

- А чи пам’ятаєте ви, що таке загадка?

- Впевнена, що й види їх знаєте?

- Який художній засіб найчастіше використовують у загадках?

Молодці! А  цього птаха пізнаєте? (показує зображення кенара). Це самець канарки, напрочуд співучий птах. Вважається, що спів цієї пташки заспокоює і зцілює душу людини. Хочете знати, як ця пташина пов’язана з нашим уроком? Письменник, до якого ми сьогодні запрошені в гості, підписував твори для дітей псевдонімом „Дідусь Кенир”. Як ви думаєте, що він цим хотів засвідчити?

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Повідомлення теми уроку (запис учнями в зошит. Поки діти пишуть звучить мелодія „Гей, соколи”).Я не випадково ввімкнула пісню „Гей, соколи" у виконанні одного із лемківських ансамблів. Там, у Польщі, вони сумують за рідною Україною, але не втрачають у неї віри; піснею, жартом скрашують собі життя. Так і Леонід Глібов, про якого будемо сьогодні говорити, - як нелегко йому було, але не сумував, а навпаки – своїми  творами підносив дух українців.

     Кожна цивілізована нація має особистість, яка прославила її на цілий світ. У давніх греків - це Гомер, у італійців - Данте, у англійців - Шекспір, у поляків - Міцкевич, у нас, українців, без сумніву, це хто? - Тарас Шевченко... Але, крім отих велетів, у народів ще є й інші, які немало зробили для слави своєї нації. Я хочу назвати вам ось цей ряд людей: у давніх греків - Езоп (раб, але своїми байками прославився на весь світ); у французів таким байкарем був Лафонтен, у росіян - Крилов, а ми маємо свого поета-байкаря - це Леонід Глібов. І саме до його творчості сьогодні звернемося.

2. Представлення цілей уроку.

 

На уроці ви зможете:

Аналізувати

   Коментувати

                                                           Розвивати

     Обговорювати

                Виявляти дотепність

                    Ініціювати добрі справи

                                                           Розуміти

              Швидко працювати

Погоджуєтеся з такими цілями? То рушаймо у гості до дідуся Канара. Вдома ви мали можливість пригадати цікаві відомості про життя і творчість Л.Глібова. Чи вдалося це вам? ( за домашнє завдання учні отримують більшу ягідку).

Дозвольте дещо додати (вчитель демонструє презентацію „Цікаві факти із життя Л.Глібова”).

Перевіримо, чи уважно ви слухали, пропоную попрацювати у парах. Перед вами інформаційні картки з чотирма завданнями, оберіть одне на вибір і виконайте його письмово.

Завдання:

1. Продовжити асоціативний ряд про Л.Глібова.

Леонід Іванович Глібов – поет,....

2. Записати факт із життя Л.Глібова, який найбільше вразив, здивував.

3. Укласти психологічний портрет Л.Глібова

                                                      Л.Глібов

     незвичайний         ..........                       ..........                      ..........                     ..........

4. Скласти сенкан про Л.Глібова (Сенкан — це неримований  вірш, що складається з п’яти рядків)

1 –й рядок – іменник

2 – й рядок – два прикметника

3-й рядок – три дієслова

4-й рядок – речення із чотирьох слів

5-й рядок – іменник-синонім до першого рядка

Звіти пар, якщо ніхто не складав сенкан, можна скласти колективно

Леонід Глібов

Талановитий, працьовитий

Вчителював, писав, боровся

Його твори читаємо залюбки

Чародійник

Учитель. Дякую, діти. Ви всі дуже гарно справились, можу сказати, що ви – надія України. Пропоную трошки відпочити.

Відеозапис фізкультхвилинки „Україно, ми твоя надія”

Виразне читання вірша „Химерний, маленький...” (вчитель читає напам’ять, учні хором – відгадку).

Обмін враженнями від прочитаного, розгляд світлин у підручнику, стор.151.

Словникова робота.

Учитель. Я маю чарівну макітру, а в ній – незвичайні вареники. Беріть по одному на двох, швиденько розкривайте та усно на запитання відповідайте.

Запитання:

1. Які образні засоби використав автор на початку загадки?
2. А як би ви продовжили цей ряд?
3. Які синонімічні назви вареника зустрічаємо у творі?
4. Назвіть дії вареника, які роблять його смачним?
5. Чи помітили ви елементи гумору в загадці?
6. Що ви думаєте про доцільність вміщення відгадки?
7. Що ви скажете про художню майстерність автора?

Учитель. Дякую. Отже ми побачили, що Л.Глібов водночас поетична, замріяна, лірична, задушевна людина і жартівлива, весела, дотепна.

До сьогоднішнього уроку за бажанням ви могли створити художні ілюстрації до твору „Химерний, маленький...” Є у нас юні художники? ( Діти представляють роботи, вчитель нагороджує їх символічними медалями).

„Допоможіть”: діти, я маю сумніви, що твір Л.Глібова вірш-загадка. Спробуйте мене переконати. (Метод ПРЕС).

Дякую. Л.Глібов стверджував: „Я рідну Україну не проміняю на чужину” (Вмикаю мелодію „Гей, соколи”). Прислухайтесь, у цій пісні не лише дух минулого, в й наше сьогодення. Вірю, що кожен з вас з гідністю пронесе ім’я українця і ніколи не залишить рідної землі у біді. Підійдіть до мене, візьмемося за руки і скажемо: „Ми любимо Україну!”.

  Нелегкою дорогою сьогодні йде наша ненька-батьківщина. І так важливо, щоб ангел-охоронець повсякчас був поруч. Діти, озирніться навколо, бачите, як багато гарненьких ангелят були з вами на уроці. Підійдіть і візьміть їх собі, легенько розгорніть і прочитайте моє побажання. (Побажання у формі акровірша)

   В радості і мирі зичу жити

   І найбільше рідний край любити.

   Розгорнути соколині крила

щИро й чесно працювать для України.

 

   Нехай у домі завжди буде тепло,

   А  сонце усміхається привітно.

   Дарує доля лиш добро

   І радості  безмежнії хвилини,

   Їх бережи для найріднішої людини.

 

   Людину не згуби в своєму серці,

   Юрбу роззяв ти обминай.

   Будь чесним, вірним, справедливим,

   Осяяним теплом від добрих справ.

   В  майбутнє ти іди сміливо

   І на підказку не чекай.

 

   Друзів справжніх тобі я бажаю,

   Оптимізму, наснаги до знань.

   Будь сміливим, активним, успішним,

   Рідний край ні на що не міняй,

   А в любові та вірі зростай.

 

   Щоб тобі всміхалося сонце,

   А негаразди обминали.

   Стрічались лиш хороші люди

   Та щирість серця дарували.

   Я цього від душі бажаю.

 

   Мрій і сміливо крокуй до мети,

 дИригуй своїм життям талановито.

   Радість і щастя, любов і добро,

   Успіх хай будуть для тебе відкриті.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна саморефлексія . Аналіз досягнення цілей.

-Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

 – Що було найцікавішим?
- Чого навчилися?

- За що можете себе похвалити?

- Скільки ягідок зібрали?

2. Виставлення балів навчальних досягнень учителем.

Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне: вивчити визначення акровірша, підготуватися до виразного читання акровіршів Л.Глібова.

За бажанням: скласти акровірш або підготувати запитання за змістом вивченого твору.

 

Українська мова, 8 клас

Тема. Повторення та узагальнення вивченого у 8 класі. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями.

 Мета: відновити в пам’яті учнів, узагальнити й систематизувати                                       матеріал про речення з однорідними членами, звертаннями,                                      вставними словами та вставленими конструкціями; удосконалити вміння знаходити їх у тексті, правильно використовувати в усному й писемному мовленні, обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою правил; розвивати мовлення, пам’ять, вміння працювати з довідковою літературою,  аналізувати, робити висновки;

  виховувати любов до природи, бажання жити з нею в гармонії.

Цілі уроку:

учні повинні знати:

• правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями;

• зміст понять “дерево життя”, “символ”;
• лікарські рослини.

Учні повинні вміти :

• знаходити речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями у тексті;
• правильно ставити розділові знаки в реченнях з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями;
• конструювати та інтонувати правильно речення, висловлювання з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями;
• аналізувати, робити висновки;
• розпізнавати лікарські рослини;
• здійснювати рефлексію власної діяльності на уроці.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Обладнання: вишиті рушники, писанки, дерево з бісеру, символічний малюнок "дерева життя", паперові квіти, довідкова література про лікарські рослини, картки самооцінювання.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. ( Вчитель заходить у клас і вітається словами: "Доброго Вам здоров’я" або "Здоровенькі були").

Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Вчитель: "Які почуття, бажання викликало у вас моє привітання? Дайте відповідь, використовуючи речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями"("Мікрофон").

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель: "Сподіваюся, що наснаги, бажання творити додадуть символи, які ви бачите на дошці ( вишитий рушник, на якому зображено дерево життя; писанка із зображенням цього ж символа; дерево з бісеру; символічний малюнок).Чи знаєте ви, що вони означають? То саме час визначити власні цілі уроку. Запишіть їх на квітах, озвучте та прикріпіть на символічний малюнок. Більше дізнатися про цей символ нам допоможе "народознавча скарбниця".

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

• Робота з текстом у парах. Прочитати текст, визначити стиль мовлення, тему та головну думку. Знайти речення з однорідними членами (пари І ряду), з вставними словами ( пари ІІ ряду), пояснити вживання розділових знаків.

ДЕРЕВО ЖИТТЯ

    Це один із найдавніших міфопоетичних образів народів світу; його вважали стержнем, віссю Землі.

    В існування дерева життя вірили стародавні індійці, китайці, єгиптяни, греки та ін. Наприклад, єгиптяни уявляли вісь Землі у вигляді гігантського золотого дерева, яке верхівкою упирається в небо.

    За допомогою світового дерева у людській свідомості моделювалася триярусна вертикальна структура космосу – три царства: небо, земля і підземний світ, а також чотири сторони світу. Отже, дерево життя сформувало із мороку космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.

    Зображення світового дерева знайдемо на старовинному посуді, ювелірних та керамічних виробах, килимах, вишивці, писанках.

    Безперечно, священне дерево життя – символ матері-природи.

Займи позицію: чи погоджуєшся ти з думкою, висловленою в останньому реченні?

Відредагуй текст (робота в парах)

Дійсно саме матінка природа здатна допомогти людині при різних недугах. Здається, що нема такого зела такого дерева такого плоду кореневища, яких невживали б наші предки.

Здавна в народі шанували: подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, звіробій, пижму, спориш... Усього й неперелічити.

Отож,знай і ти друже що біля нас росте не просто трава, а її величність Рослина. З нею здавна дружить людина. Подружись і ти!

Взаємоперевірка.

Робота в групах ( об’єднання проходить через жеребкування. Учні обирають листок із початком речення, яке необхідно продовжити та доповнити однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями. Наприклад: " ........., що лікарськими є такі рослини: звіробій, ромашка....." - група "Травознавці";

"........., від кашлю вживають плоди калини, ....." - група "Народні цілителі";

"........,при простуді корисно пити чай з смородини....." - група "Фіточай".)

Завдання групам:

"Травознавці" – отримують букет із 5 лікарських рослин і чотири підписи назв рослин. Повинні розпізнати рослини, а про "зайву" рослину підготувати розповідь, використовуючи лінгвістичний матеріал, що повторюється на уроці;

"Народні цілителі" - отримують букет із 5 лікарських рослин і аптечку

із відділами-назвами захворювань. Повинні розмістити рослини у відділи, а про "зайву" підготувати розповідь з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями;"зайва рослина" – конвалія.

" Фіточай" – отримують у термосі чай, куштують його і розпізнають з чого він зварений; характеризують його лікарські властивості, використовуючи лінгвістичний матеріал, що повторюється на уроці; чай з калини.

( Готуючи відповіді, учні користуються довідковою літературою з виставки).

Звіти груп, рецензія відповідей.

Перевірка домашнього завдання (учні об’єднуються в групи відповідно до виконаного завдання на вибір)

І група – письмово пояснити фразеологізм топтати ряст, використовуючи речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями.

( У наших пращурів був поетичний обряд "Топтати ряст". Як тільки на узлісках з’являлися перші листочки провісника весни, люди поспішали на околи і , босоніж притупцюючи, накликували: "Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!"Це означало, що людина, котра доторкнулася до живої природи, неодмінно оздоровиться, набереться сили, а відтак і зустріне наступну весну. Кому ж не щастило цього вчинити, то про таких казали: "Йому вже не топтати рясту..."

ІІ група – знайти твори українських письменників про конвалію. Проаналізувати одну поезію на вибір, використовуючи речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями.

(Олександр Олесь "Конвалія", Леся Українка "Конвалія", Василь Симоненко "Червоні конвалії", Богдан Ігор Антонич "Весняна ніч").

ІІІ група – знайти на карті України поселення з коренем калин. Скласти з ними речення за схемами:

 ( Калинівка, Калини, Калинів, Калинів Міст, Калинка, Калинова Балка, Калинове, Калинове-Борщувате, Калиновий Гай)

          Звіти груп, взаємооцінювання.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Вчитель:  Чи виправдалися ваші очікування? Якщо так, то підійдіть до "дерева життя" і розкрийте квітку очікувань.                

Нехай воно завжди нагадує вам, що все задумано мудро в природі, живіть з нею у мирі та в згоді.

Свою роботу на уроці оцініть за допомогою карток самооцінювання

Я знаю правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями (1-3 б.)	Вмію будувати речення за схемами (1-3 б.)	Вмію конструювати висловлювання з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями (1-3 б.)	Вмію знаходити речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями у тексті (1-3 б.)	Загальна оцінка

 

5. Домашнє завдання.

На вибір: написати твір-роздум за прислів’ям "Здоровий не знає, який він багатий", використовуючи речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями (ІV рівень);

підготувати повідомлення про символіку рослин української вишивки (ІІІ рівень);скласти 2 речення про лікарські рослини з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та вставленими конструкціями (ІІ рівень).

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД (Засідання дискусійного клубу )

Тема. Як зберегти здоров’я душі

Мета: розкрити згубний вплив лихослів’я на здоров’я людини, сприяти усвідомленню того, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини, розвивати вміння учнів висловлювати власні думки щодо підвищення культури мовлення в умовах Школи сприяння здоров’ю, оригінальні ідеї про шляхи відродження нашої духовності. Виховувати ціннісне ставлення до культурних та духовних надбань рідного народу.

Очікувані результати: сформованість основ ціннісного ставлення школярів до духовного спадку рідного народу; розширення мовознавчого світогляду особистості, її духовного світу; володіння навичками творчої співпраці, продукування оригінальних ідей.

Методичне забезпечення: слайд-презентація; результати учнівського дослідження типових помилок в усному мовленні школярів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, аудіозапис бандури ( Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”), відео гурту „Шпилясті Кобзарі”.

Сценарний хід засідання дискусійного клубу

І.Мотиваційний етап. “Колір веселки”: на екрані демонструється слайд із зображенням веселки.

Бесіда:

• Чи любите споглядати у небі веселку?
• Який настрій викликає у вас ця краса природи?
• А з яким кольором веселки ви порівнюєте свій настрій сьогодні? Чому?
• Виявляється, психологи дослідили значення кольорів веселки і їх вплив на емоції ( слайд із надписами на кольорах веселки іменників-асоціацій внутрішніх станів людини: червоний – енергійність, оранжевий – слава, жовтий – тепло, радість, зелений – природа, молодість, голубий – легкий сум, синій – безконечність, фіолетовий – таємниця).
• На слайді веселка з’явилася над нашою країною. Чому? Що б ви побажали нашій державі?

Вчитель. А я вам бажаю сьогодні насамперед здоров’я, бо здорова дитина – щаслива родина – багата Україна.

ІІ. Оголошення теми, мети засідання дискусійного клубу. Цілевизначення.

ІІІ. Прийом зацікавлення: на наше засідання запрошено терапевта лікарської амбулаторії с.Берестовець Просту А.В. Запрошуємо її до слова.

Лікар. Шановні присутні, дозвольте познайомити Вас із результатами порівняльного аналізу крові європейців початку століття й сьогодення, який провели західнонімецькі вчені. Якщо перелити кров нашого сучасника людині ХІХ століття, вона померла б... від зараження, настільки вже змінився організм під дією „дарів” індустрії, хімії, медицини та інших реалій ХХІ віку.

Вчитель. Але ж з душею не менші зміни сталися! Скажи зараз слово „цнота” в молодіжній аудиторії – більшість не зрозуміє навіть про що йдеться. Звичними для вас стали нецензурні слова, які активно використовуються у соціальних мережах, молодіжних угрупуваннях. Мало кому вдається  оминути це брудне болото, часто туди затягують друзі „за компанію”, „бо так модно”. Який „код” життя передамо ми нашим нащадкам, як називатимуть вони один одного: „чувіхами” й „чуваками”?..

   Як протистояти    розвитку мовної   агресії   та   словесного   бруду   молодого    покоління? Запрошую поділитися думками  Левчука Назара, який досліджував типові помилки в усному мовленні учнів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Виступ Левчука Н.  В  усному  мовленні учнів нашої школи зафіксовано орфоепічні (50), лексичні та морфологічні (253),  синтаксичні порушення норм української літературної мови.

Типовим порушенням орфоепічних норм є акцентуація (наголошування). З 50 зафіксованих порушень найчастіше школярі неправильно наголошують іменники – 16 порушень (32%), прикметники – 14 (28%), дієслова – 13 (26 %), значно рідше прислівники – 4 (8 %) та числівники – 3 (6%), що пояснюється частотою вживання цих частин мови в усному мовленні, а основною причиною порушень є асиміляторське зросійщення.

Найбільше нам вдалося зафіксувати русизмів - 253, які укладено в  словник ненормативних слів та словосполучень.

Щодо лихослів’я дозвольте навести декілька фактів:

• Наш співвітчизник, доктор біології Іван Борисович Белявський у своїй дисертації  довів, що кожне вимовлене нами чи постійно почуте поряд з нами слово дуже чітко впливає на наші ж гени. Причому так само, як у фізиці, зарядів може бути два: позитивний i негативний. Результатом цього постійного (позитивного чи негативного) впливу через якийсь час стає не просто передача видозмінених генів потомству, але і зміна власного генетичного коду людини, що стосується темпів старіння і тривалості життя! Можна дійти висновку, що лихослів'я - це свого роду аутоiмунна хвороба, яка ушкоджує наш генетичний апарат.
• Валлієць Джон Еванс, який прожив 112 років, вважав себе найстарішим чоловіком планети за станом на 1989 рік, бо мав документ, що підтверджував дату його народження - 1877 р. Досягти такого похилого віку Джонові Евансу, за його власним переконанням, допомогло те, що він ніколи не вживав брудної лайки, бо єдиним, що руйнує нервову систему й цим спричиняє хвороби, старожил називав лихослів'я.
• Науковий керівник Центру екологічного виживання і безпеки Геннадій Чеурін

         дослідив справжнє походження нецензурної лайки. Мат - це сакральні слова, що 

         у стародавності застосовувалися слов'янськими чоловіками під час проведення

           обрядів і ритуалів для "виклику сили роду".

• Уживати ці слова можна було лише 16 днів у році, а потім вони були під найсуворішою забороною. І коли в наш час чоловіки без потреби вимовляють ці слова, то це неминуче веде до реальної імпотенції. А якщо лається жінка - вона повільно перетворюється на чоловіка.
• Дослідники випробували вплив нецензурної лайки на воді, яка, що вже доведено наукою, володіє "пам'яттю". У результаті, з тих зерен, що були политі водою з агресивним матом, зійшло тільки 48 %, з тих, що побутовим - 53 %, а насіння, политі святою водою, проросли на 93 %. Страшно уявити, що відбувається з людським організмом, жодна іноземна лайка не здатна завдати такої шкоди людському організму, як "обрядові слова" з давньоруських ритуалів.
• Народний цілитель В'ячеслав Зінов'єв стверджує, що коли нецензурна лайка є основним способом спілкування в сім'ї, вона перекриває дорогу успіхові для всіх її членів, створюючи негативне торсіонне поле навколо людини, внаслідок чого до неї притягується все погане. Тож, найкраще лайку порівняти з дірками в кишені, через які випадає успіх.
• Релігія в унісон з наукою стверджує: кожний, хто вживає погані слова, ображає не тільки Бога, але й образ Божий у собі самому. Автор Псалмів промовляє: "Поклади, Господи, охорону устам моїм і захисти двері уст моїх".

Вчитель історії. Дозвольте додати. Із історії відомо, що чужоземці, які мандрували українськими землями, завжди відзначали високу культуру її жителів – ні лайка, ні грубощі, ні аморальне поводження не були характерними для українців, навпаки – їм були притаманні гостинність і доброзичливість, увічливість і побожність. Так турецький мандрівник Ельвія Челеві, що   побував в   Україні   1657 року, писав  у  своїх  дорожніх  нотатках   про  величезне багатство української мови, яке, проте, не виявилося в кількості лайливих слів. Їх у нашій мові Челеві нарахував усього лишень чотири. Це такі слова, як „чорт”, „дідько”, „свиня” і „собака”.

Лікар. Наприкінці ХХ століття засновник Інституту квантової  генетики,   біолог Петро Гарняєв   узявся   за   дослідження, які   дали   змогу створити апарат, що перетворює людські слова на електромагнітні хвилі. Він простежив, що ці  хвилі впливають на молекули спадковості – ДНК. З'ясувалося, що деякі слова можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто "вибухають" у генетичному апараті  людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації, які врешті-решт призводять до виродження. Під час грубої лайки хромосоми просто рвуться. Матюк має здатність блокувати творчі   процеси   людини, завдаючи здоров'ю непоправної шкоди.

У країнах, де в національних мовах відсутня лай­ка, що вказує на дітородний орган, набагато рідше вияв­ляють хворобу Дауна і ДЦП. Цікава також думка про те, що у тварин немає багатьох захворювань тільки тому, що вони не вміють розмовляти і тим більше лихословити. Матюк вживається з метою виразити відверте зло, яке містить гнів та опоганення. Він виконує своє призначен­ня, знищуючи розум і здоров'я як тих, хто лихословить, так і тих, хто це слухає. Від лихослів'я слабне пам'ять лю­дини.А звідси - склероз, загальна атрофія, серцева недо­статність та інші хвороби.

Вчитель. Я бачу, що ці факти вразили вас.

Слова, слова…

Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива.

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово - вічне і земне.

За часом час нам світ перестилає.

Минуло все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

Микола Ткач

„Мікрофон”: „Що я можу зробити силою слова...” ( оскільки прозвучали відповіді підтримати людину, пропоную за бажанням об’єднатися в творчу групу, яка напише листа солдату).

Іншим учасникам засідання пропоную об’єднатися у пари та записати пропозиції щодо шляхів відродження нашої духовності.( Під час роботи учнів звучить звукозапис бандури. Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”).

Учні представляють результати роботи.

Вчитель. Під час вашої творчої роботи звучала дивовижно чиста мова бандури, яка повертає нам, по суті, нас самих. Треба лише прийняти ці хвилі тепла, світла, сердечності, які допоможуть воскресити любов до Землі, пробудити совість і волю до дії. Я щаслива, що випускник нашої школи Миронець Юрій власним прикладом утверджує реальність гармонійного життя. Він – учасник гурту „Шпилясті Кобзарі”, який полонив серця українських глядачів (проект „Україна має талант -3”), російських (проект „Минута славы” 2012 р.).

Перегляд відеосюжету.

„Займи позицію”.

Вчитель. Як ви вважаєте, чи сприять такі заняття молоді відродженню етнодуші?

( учасники піднімаються і стають біля надписів „Так” або „Ні”).

Впевнена, що кожен із вас має свою мрію.

Релаксація ( під музику Бетховена): Давайте трошки відпочинемо. Поринемо у світ мрій. Заплющте очі та уявіть свою мрію. Вона здійсненна. Зовсім поруч. Залишилося докласти трохи зусиль і все збудеться. Не зупиняйтеся на півдорозі. Сміливо втілюйте всі свої задуми і ви будете щасливими.

Всі разом: Ми будемо щасливими!

Підсумок заняття.

„Коло ідей”: учасники засідання презентують ідеї щодо збереження здоров’я душі.

За результатами співпраці оголошуються рекомендації:

1. Започаткувати інтелектуальний ігровий проект „Синтез наук”, завдання якого поглибити зв’язки між українською мовою та іншими предметами шкільного курсу. 

                                                                Двічі на семестр, члени малої ініціативної

                                                                             групи „Відпочинок і дозвілля”

2. Висвітлювати проблеми культури мовлення у шкільній газеті „Шкільний вісник”, пропонувати цікаві завдання, кросворди, ребуси.

                                                                           Щомісячно, юні редактори

3. Враховувати рівень культури спілкування школярів під час визначення рейтингу класу.

                                                                            Один раз на семестр

4. Проводити тематичні екскурсії у виховному центрі „Джерела духовності”.

                                                                  Щомісячно, лідери центру „Національно-

                                                                             культурного відродження”

Вчитель. Любі друзі, пам’ятайте, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини. І кожен може скористатися інтелектуальною власністю нації для задоволення своїх потреб у будь-якій ситуації мовно­го спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проблема креативної діяльності на уроках української мови та літератури має таке саме право на існування, як і решта питань лінгводидактики. Вирішення її – одне з головних завдань сучасної мовознавчої науки, тому що безпосередньо від неї залежить формування світогляду дитини, можливість реалізації її творчого потенціалу.

Від вирішення проблеми розвитку і вдосконалення креативних здібностей дітей залежить і формування здорової особистості, якій притаманні найкращі якості справжнього українця.

Відродження інтелектуального потенціалу України потребує систематичного, цілеспрямованого розвитку в школярів усіх типів навчальних закладів загальнонавчальних умінь і навичок. Поряд з цим повинні поглиблюватись і творчі вміння. А це спроможний зробити тільки творчо налаштований вчитель, який інтелектуальні вміння та навички вдосконалює із врахуванням вікових аспектів в процесі міжпредметного, цілеспрямованого, активаційного забезпечення, випереджального навчання, операційно-системного формування, поетапності, особистісно зорієнтованого навчання.

Треба кожному вчителеві запам’ятати слова А. Дістервега: "Учитель мусить бути творцем". Тоді і учні будуть творчими послідовниками свого наставника.

Пропонуємо рекомендації щодо практичного використання досвіду:

• врахувати можливі ризики використання інтерактивних форм роботи на різних етапах особистісно зорієнтованого уроку для забезпечення здоров’язберігаючого навчання;
• формувати систему послідовного оволодіння учнями загальнонавчальними уміннями: цілевизначення, планування, рефлексії, оцінювання;
• забезпечувати можливість вибору  способів опрацювання матеріалу, завдань кожною дитиною відповідно до її здібностей.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ампілова Л. Особистісно орієнтовані технології навчання // Директор школи. – 2003. –  № 45. – С. 7 – 10.
2. Банк освітніх інноваційних технологій. – Костопіль, 2010. – 51 с.
3. Боровик Г. Плекаємо творчу особистість. //Відкритий урок. – 2006. –  № 12. –  С . 16-19.
4. Босак С. Особистісно-орієнтоване навчання – у практиці // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 8. – С. 37 -41.
5. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності  школярів. – Харків: Вид. група. Основа, 2005.
6. Коломієць Н. Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті. // Відкритий урок. – 2006. –  №9.  –  С. 12-16.
7. Особистісно зорієнтований урок літератури: З досвіду роботи / Упоряд. Г.Федяй, А.Фасоля. – К.:  Вид.дім  „Шкіл. Світ”: Вид.  Л.Галіцина,  2005. –128 с.
8. Педагогіка здоров’я. Спецвипуск // Завуч. – 2011. – №18.
9. Перспективні освітні технології: Наук.-метод. посібник/ За ред. Г.С.Сазоненко. – К.: Гопак, 2000.
10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
11. Сологуб А. Технологія креативного навчання // Завуч. – 2005. - №28. – С.19-21.
12. Сологуб А. Технологія самотворення особистості // Завуч. – 2006. –  № 4. – С.21-25.
13. Фасоля А. Азбука особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004, № 4. – С.62 – 67.
14. Череповська Н. Розвиток креативності людини, // Психолог.  –  2006.  – №4. –  С. 8-13.
15. Шарко В. Сучасний урок: технологічний аспект. – К., 2006.