23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Опис досвіду. Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури

Про матеріал

Подано інформаційно-методичний матеріал з досвіду молодого вчителя. Вибір сучасних педагогічних технологій – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.

Перегляд файлу

Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури

опис досвіду

C:\Users\1\Desktop\DSCN2641.jpg

Моє педагогічне кредо

Учитись важко, а учить ще важче.

Але не мусиш зупинятись ти.

Як дітям віддаси усе найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти.

                        М. Сингаївський

Зміст

  1. Вступ……………………………………………………………   3
  2. Теоретичне обґрунтування теми……………………………...   5
  3. Технологія реалізації досвіду…………………………………   15
  4. Висновок. Аналіз результатів дослідження………………….   27
  5. Додатки…………………………………………………………   30                      
  6. Бібліографія…………………………………………………….   47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Якщо знання – це новий капітал,

                                                                         то інновації – нова валюта.

                                                                                                         Кевін Келлі

Вступ

Актуальність проблеми

      Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певних знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого навчального предмету. Сьогодні  гостро виникає необхідність проаналізувати фактори, що негативно впливають на підвищення якості  освіти та формування життєздатної та конкурентоспроможної особистості. Адже сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання. Тому тільки у взаємодії знань та вмінь, сучасна дитина  не тільки знайде своє місце у цьому світі, а  ще зможе творити долю власної держави. Для цього учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

 гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

 самостійно та критично мислити;

 уміти бачити  проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

 усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

 бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

 грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставляння, давати аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

 вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

      Такими якостями учень може оволодіти тільки завдяки вчителеві, який  виступає в ролі компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

       Це досягається за допомогою освітніх технологій. Тому важливою й актуальною проблемою сучасної школи є правильний вибір освітніх технологій.  Тільки завдяки  ефективно обраним педагогічним технологіям, методам та прийомам, можна формувати ключові компетентності учнів, необхідні для гідного життя в суспільстві.

      Вибір сучасних педагогічних технологій – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.  Сприяє реалізації цього завдання навчально-виховний процес, зокрема уроки української мови та літератури.

      Головними завданнями вчителя-мовника є:

  • виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
  • формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
  • ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
  • формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти;
  • поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати;
  • розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

      Тема дослідження: «Використання інноваційних технологій на уроках  української мови та літератури»

      Гіпотеза дослідження: Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися за формулою «шукаю знання – розумію – запам’ятовую – засвоюю – застосовую – стаю компетентним випускником».

      Мета дослідження: Зясувати ефективність інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі.

      Завдання дослідження:

     Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

  • зясувати ефективність застосування сучасних інноваційних технологій;
  • проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить формувати  в учнів основні ключові компетентності;
  • заохотити до взаємодії об’єкта (учня) і суб’єкта (вчителя) на основі організації проблемно-пошукових завдань, що спонукають до самостійного мислення;
  • підвищити ефективність навчально-виховного процесу шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій.

        Обєкт дослідження: навчально-виховний процес в 5-11класах.

        Предмет дослідження:  ефективні сучасні інноваційні технології на уроках української мови та літератури.

       Основною ідеєю дослідження є з’ясування найефективніших  сучасних інноваційних форм, методів, прийомів та технологій для формування  особистості компетентної, діяльної, творчої, самостійної у своїх вчинках.

 

Теоретичне обґрунтування теми

      Стрімкий розвиток інноваційних технологій стає причиною освітніх реформ, які перетворюють освіту на продуктивний сектор економіки. В Україні повинен забезпечуватися прискорений, інноваційний розвиток освіти шляхом оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. [1]

      На жаль, інноваційна діяльність у сфері освіти в Україні характеризується відсутністю цілісності та системності у розробці, обґрунтуванні та освоєнні інновацій. Дослідження інноваційних технологій в освіті ведуться з кінця 50-х років ХХ сторіччя, у вітчизняній практиці термін «інновація в освіті» почав використовуватися лише у середині 80-х років XX століття у зв’язку з процесами перебудови радянської освітньої системи.

     Проблемам інноваційної діяльності в освітній сфері було присвячено чимало досліджень провідних вчених, серед яких  Л. Ващенко, О. Козлова,  Н. Артикуца, М. Поташник, М. Бургін, В. Журавльов,  Г. Герасимова, І. Беха, Л. Даниленко, І. Дичківська, О. Пєхота, О. Попова, Л. Подимова, В. Сластьоніна, А. Хуторський та інші. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі, й нині відсутні єдині підходи  до визначення поняття «освітня інновація».

      Одним із основних понять, необхідних нам для відтворення повноти значення слова «інновація», є поняття "новий". Новий – це вперше створений або зроблений, що з'явився або виник нещодавно, замість колишнього, знову відкритого, стосовно до найближчого минулого або до дійсного часу, недостатньо знайомий, маловідомий.

    Таким чином, ми можемо говорити про два типи нового:

  • уперше створене нове (абсолютно нове). Таке нове рівнозначне відкриттю в області педагогіки;
  • нове, утримуюче в собі елементи старого.

        Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат передбачає процес створення нового, що має конкретну назву «новація». [9]

        В.Ф. Паламарчук новацію вважає результатом творчого пошуку особи або колективу, що відкриває нове в науці і практиці, інновацію – результатом породження, формування і втілення нових ідей. Саме втілення нових ідей є ознакою, за якою відрізняють інновації від новацій. [6]

      Педагогічні інновації, у своїй більшості (88%), розробленні авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

    Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці та освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології» – широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

Г.К.Селевко характеризує педагогічну технологію як науку, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання; в якості системи способів, принципів, застосовуваних у навчанні; в якості реального процесу навчання. [12]

Специфічні риси педагогічних технологій:

• розробка діагностично поставлених цілей навчання і виховання;

• орієнтація всіх процедур на гарантовані досягнення поставлених цілей;

• оперативний зворотний зв'язок, оцінка поточних і підсумкових результатів;

• відтворюваність педагогічних процедур.

     У традиційному педагогічному процесі цілі ставляться невизначено: "вивчити, що таке іменник", "систематизувати знання", "виразно читати текст", "ознайомити з принципом дії", "виробити звичку поведінки" і т.п. Такі цілі не описують результату, досягнення їх важко перевірити. У діагностично поставленій меті описуються дії учня в термінах: знає, розуміє, застосовує, знаходить та ін., тобто наявні очікувані результати.

     Ознаки педагогічної технології:

• змістовність – наявність педагогічної концепції, що має технологічну реалізацію у вигляді педагогічної моделі, алгоритму, правила;

системність  єдність змістової та процесуальної частини, їх взаємообумовленість;

• логічність процесу, взаємозв'язок усіх його частин, цілісність;

• керованість і ефективність гарантоване досягнення результату;

• економічність оптимізація праці вчителя;

• відтворюваність можливість відтворення в широких масштабах без втрати результативності;

• візуалізація – використання аудіовізуальної та електронно- обчислювальної техніки, а також конструювання і застосування різноманітних дидактичних матеріалів та оригінальних навчальних посібників;

• коректування    можливість використання в процесі викладання зворотного зв'язку у вигляді контролю, рефлексії, тренінгів. [2. С. 75-77]

       Розглядаючи володіння вчителем педагогічною технологією як однією з умов оптимальності та продуктивності його педагогічної діяльності, зміст педагогічної технології можна представити як сукупність педагогічних умінь і прийомів реалізації педагогічного впливу і взаємодії:

• постановка мети взаємодії;

• аналіз сформованої ситуації і формулювання педагогічних завдань;

• здійснення цілеспрямованого впливу на особистість дитини та взаємодії з них і управління навчально-виховним процесом;

• передача досвіду мовними (вербальними) і невербальними способами;

• організація життєдіяльності дітей та виховного простору;

• пред'явлення педагогічних вимог;

• оцінка вихованця та  позитивне підкріплення;

• дозвіл виникаючих конфліктів;

• вміння керувати своєю поведінкою і реакціями.

Ефективність будь-якої педагогічної технології  залежить від того, на якій наукової концепції вона побудована. Будь-яка наукова концепція педагогічної технології включає в себе або одне, або кілька обґрунтовувань досягнення освітніх цілей з позицій філософії, психології, дидактики або соціально-педагогічного підходу.

      Джерелами педагогічних технологій є:

• соціальні перетворення і нове педагогічне мислення;

• суспільні науки, педагогічна, психологічна та інші науки;

• вітчизняний та зарубіжний педагогічний досвід минулого і сучасності;

• народна педагогіка.

      Таким чином, вихід на рівень розробки педагогічних технологій робить педагогічний процес, з одного боку, більш організованим і керованим, з іншого боку, розкриває перед педагогом необмежені можливості творчого пошуку і вдосконалення педагогічної діяльності.

      При класифікації педагогічних технологій виникають значні труднощі.   Г. К. Селевко зібрав основні педагогічні технології в одній книзі, спробував дати їм алгоритмізований опис і запропонував понад десяток підстав для класифікації педагогічних технологій. Класифікація вийшла досить об'ємна і складна, при цьому в ній багато що викликає заперечення. Однак це поки одна з небагатьох подібних класифікацій.  (Додаток 1)

     Є цікава класифікація технологій навчання, розроблена М. М. Левиною, але їй також характерні складність і велика кількість включених технологій, що відзначає і сам автор.

      На сучасному етапі життя на уроках української мови та літератури виділяю такі  інноваційні технології (схема 1)

 

Схема 1. Інноваційні технології навчання на уроках української мови та літератури

      Представляю коротенький опис інноваційних технологій, що використовую на своїх уроках.

1. Технологія розвитку критичного мислення

     Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

     Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення – складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

 у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;

 умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;

 аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);

 прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

2. Технологія інтерактивного навчання

     Сьогодні уже неможливо викладати предмети традиційно: у центрі навчального процесу знаходиться вчитель, учні слухають пояснення, виконують завдання. Введення в школі інтерактивних методик дає можливість докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання. Підхід до учня, який знаходиться в центрі процесу навчання, базований на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Він полягає, насамперед, у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок – у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності й якості знань, умінь і навичок. Цей підхід має назву «навчання за методом участі» або інтерактивне навчання, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду.

     Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

      Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

      Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

     Залежно від мети та форми організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна розподілити на чотири групи:

 інтерактивні технології кооперативного навчання;

 інтерактивні технології колективно-групового навчання;

 технології ситуативного моделювання;

 технології опрацювання дискусійних питань.

3. Ігрові технології навчання

      Ігрові технології навчання  відрізняються від інших технологій тим, що гра: це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку:

       ефективний засіб активізації;       

 мотиваційна за своєю діяльністю;

 дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

 багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

 переважно колективна, групова форма роботи;

 має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);

 має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

    Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність використовується в таких випадках:

  • як самостійні елементи в технології для засвоєння поняття, теми та навіть розділу навчального предмета;
  • як елемент більш загальної технології;
  • як урок або його частини (введення, контроль);
  • як технологія позакласної роботи.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

      Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних  аспектів.

4. Технологія  особистісно орієнтованого навчання

      Технологія особистісно орієнтованого навчання спрямована  на особистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу, побудову його на діагностичній основі. Але кожний вчитель має свою систему роботи. Це його особистий шлях в професійній діяльності його особистий набір психологічних, змістових, конструктивних компонентів, дослідницьких умінь, здібностей, рівнів їх виявлення тощо. Готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежать від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього. Лише на основі цього вчитель може творчо використовувати навчальні та виховні прийоми, комбінувати їх, впроваджувати нові методики, виробляти нові, нестандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Це здійснюється на основі особистісного підходу у навчанні до кожного учня, використанні можливостей предметних модулів, розвитку ініціативи і творчості, використанні нестандартних форм навчання.

       Головна мета даної технології – подолання відчуження учня від довкілля та надання йому можливості самому активно освоювати його. Тільки в процесі самостійної діяльності в дитини можуть бути сформовані навички безперервного інтелектуального саморозвитку. Важливим для вчителя є опанування вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно прийме рішення.

        У центрі уваги педагогів повинен перебувати не середній учень, а кожен школяр як особистість у своїй унікальності. Навчання повинно орієнтуватися на учня, який свідомо ставиться до всіляких засобів пізнання.

5. Проектна технологія

      Метод проектів застосували російські педагоги на початку ХХ ст.

      Проект – цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

      Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

      Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

     Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

     Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.

      Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Ця робота включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

    Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

      Завдання:

-   Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.

-  Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі ( лідера, виконавця, посередника тощо ).

-  Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

- Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

 

6. Технологія проблемного навчання

      Суть технології проблемного навчання – створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

     Проблемна ситуація  це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомого тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі, вирішити протиріччя, що виникли.

7. Інформаційно-комп’ютерні  технології

     Інформаційно-комп’ютерні  технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

    Методи  інформаційно-комп’ютерних  технологій навчання:

  •  традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп’ютера               на уроках як тренажера або для демонстрації; контроль знань і               тестування; дослідницька робота учнів у позаурочний час тощо);
  •  нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп’ютерних  лабораторіях, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні               навчальні проекти, дистанційне навчання, використання               гіпертекстових довідкових систем із можливістю виходу у світову               інформаційну мережу).

 Основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

            Педагогічні завдання ІКТ навчання:

 інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

 побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

 системна інтеграція предметних галузей знань;

 розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

 розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

 формування інформаційної культури учнів;

 реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій).

      Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

      Комп’ютер у школі може надати істотну інформаційну підтримку вчителю в організації навчального процесу, підвищити якість та ефективність навчальних методик, реалізувати індивідуальний підхід до кожного     учня.                                          

Технологія реалізації досвіду

         Сьогодні українська школа знаходиться на шляху змін.  Головна мета навчання в  середній школі — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної, всебічно розвиненої особистості, здатної до інновацій (Додаток 2). Виходячи з  вищезазначеного, бачимо, що процеси розвитку, виховання і соціалізації  нової школи покликані зробити випускника конкурентоздатним у ХХІ ст. [9] 

     Проблема школи «Формування конкурентноспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних технологій» визначена з урахуванням новітніх тенденцій в освіті.

     Серед якостей конкурентноспроможної особистості можна визначити такі:

  • прагнення до якісного кінцевого результату;
  • високий рівень працездатності;
  • здатність долати труднощі;
  • творче ставлення до справи, праці;
  • оперативність мислення;
  • прагнення до вдосконалення;
  • здатність до прийняття відповідальних рішень;
  • уміння ризикувати і брати на себе відповідальність;
  • комунікабельність;
  • здатність до співпраці, співтворчості;
  • здатність до самоосвіти, самореалізації, саморозвитку;
  • вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. 

      Як же розвивати в учнях ці якості? Як  зацікавити дитину? Дати поштовх для визначення учнями  життєвих пріоритетів?!! Кожен вчитель сам обирає шляхи вирішення цих завдань. Та зрозуміло одне, для вирішення потрібні знання, вміння, енергія, пошук нових шляхів.

За проектом  «Нової української школи» шляхів реалізації два:

  • компетентнісний підхід (формування предметних і ключових компетентностей);
  • педагогіка партнерства (спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками).

       Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи. [10. С. 3-5]

      Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей. (Додаток 3)

       Формування конкурентноспроможної особистості можливе шляхом впровадження в навчальний процес сучасних інноваційних технологій (Схема 2)

Схема 2. Інноваційні технології для формування рис конкурентноспроможної особистості

       Готуючись до уроків української мови та літератури, вчитель має проаналізувати, які інноваційні технології або окремі методи і прийоми можна використати для формування ключових компетентностей. Доцільно зазначити ці структурні компоненти в плані уроку.

      Найбільш  ефективною формою навчання вважаю  поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів  з традиційними засобами.

      Розглянемо, які ж технології, методи і прийоми вважаю доцільним використовувати  на уроках. Не завжди вдається використати досвід попередників, не всі  методи і прийоми  є однаково ефективними. Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую  вікові, психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую  такі складові:

  • кількість учнів в класі;
  • рівень сформованості та успішності дітей;
  • зміст навчального матеріалу;
  • предметну і ключову компетентність.

    Треба зазначити, що на різних етапах уроку використовуються різні методи, прийоми інноваційних технології з метою формування певної компетентності.

     На етапі актуалізації уваги учнів використовую такі методи:

  • мотивація;
  • стимулювання;
  • збудження інтересу;
  • створення проблемних ситуацій.

Метод повинен бути зрозумілим, переконливим і порівняно стислим.

Приклад

      Для збудження і підвищення інтересу учнів до уроку обираю прийом «Зв'язок поколінь», використовуючи вислови відомих людей у вигляді епіграфів чи для формування ключового питання.

     Урок у 5 класі

     Тема. Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»

                               Історія -  це в першу чергу література,

                               й  без талановитого стилю вона ніщо.

                                                                     Джордж Тревельян

                                                                     (англійський історик)

Постановка питань:

  • Як ви розумієте ці слова?
  • Чи погоджуєтесь ви з попередньою думкою? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

Також учні полюбляють кросворди, тому доволі часто використовую

прийом «Розгадування мовознавчого (літературознавчого) кросворда».

Тема.  Драматичний твір на тему народної казки «Кирило Кожум’яка»

О.Олеся (Додаток 4)

Для створення інтерактивних кросвордів використовую програму

Microsoft PowerPoint, сервіс LearningApps.

Тож ці прийоми:

  • супроводжуються позитивними емоціями;
  • підвищують цікавість до навчання;
  • призводить до зосередження уваги;
  • сприяють формуванню і розвитку пізнавального інтересу.

На етапі засвоєння нових знань  використовую такі методи:

  • сократичний;
  • дослідницький;
  • конкретно-індуктивний;
  • евристичний;
  • доцільних завдань тощо.

Реалізуючи конкретно-індуктивний метод, можна використовувати інтерактивні  плакати. У цього прийома велика кількість переваг:

  1. Зацікавленість дітей зростає;
  2. Можливість подати більший об’єм потрібної наукової інформації в доступній формі;
  3. Розвиток вміння вирізняти головну і другорядну інформацію;
  4. Можливість виконання тренувальних наукових вправ;
  5. Зменьшення часу на опрацювання матеріалу.

Для створення інтерактивних плакатів використовую сервіс ThingLink.

       Інфографіка – прийом, який безперечно зацікавить учнів (використання дослідницького методу). Це не тільки спосіб подання інформації. Техніку інфографіки використовую для створення  маршрутних карт (листів) на сервісі Piktochart. Учні звертаються до карт під час виконання  певних завдань, наприклад проходження квесту  (Додаток 5).

Квести для дітей – найулюбленіші прийоми виконання завдань, адже квести носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний характер. У вигляді квестів проводжу не тільки уроки, а й позакласні заходи (Додаток 6).

     Квест – надзвичайно ефективний інноваційний прийом, адже в ньому поєднуються елементи ігрової, проектної технології, технології творчого мислення.

Урок в 5 класі

Тема.   Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» - пригодницька повість сучасної письменниці

                                     Хід квесту

І. Входження в урок

1. Настанова вчителя   (прийом "До успіху")

2. Оголошення ключового питання: Чи потрібно в ХХІ столітті вивчати твори про козацьке минуле, адже реалії життя давно змінилися?!

3. Розподіл учнів на 2 групи (розподіл ролей).

ІІ. Проведення квесту

1. Слово вчителя

      Шановні учасники квесту! Звертаю вашу увагу на те, що для виконання завдань знадобиться маршрутний лист. Детально ознайомтеся з інфографікою, не забудьте  опрацювати додаткову інформацію, яка допоможе розібратися і вдало виконати всі завдання. Бажаю успіхів!

2. Виконання завдань квесту

Завдання 1. Інформаційне

Опрацюйте біографію З.Мензатюк. За поданою інформацією створіть інформаційне гроно до образу письменниці                                                                                                

Завдання 2. Літературознавче

Згадайте ознаки повісті. Доведіть, що «Таємниця козацької шаблі» - пригодницька повість

Завдання 3. Робота з текстом

Прочитайте уривок з 2 розділу повісті. Визначте, які художні засоби і прийоми використала письменниця. Заповніть таблицю

       Художні засоби та прийоми

      Приклад (з твору)

  1. Епітети

 

  1. Фразеологізми

 

  1.  

 

  1.  

 

  1.  

 

Завдання 4. Творче

Напишіть міні-твір «Козацька слава – вічна»

3. Фізкультхвилинка . Відео вправи для очей.

4. Міні-дискусія: надання відповідей груп на ключове питання.

5. Результат уроку створення плакату або міні-проекту на запропоновану тему.

     Набувають популярності веб-квести. Розрізняють два типи квестів: для короткочасної та довготривалої роботи. Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах, що забезпечує розвиток навичок роботи з ІКТ.

    Квести проводяться під керівництвом педагога, який корегує діяльність команд.   

   Отже, технологія квест сприяє формуванню  компетентностей, необхідних для конкурентоздатного випускника, а саме:

 - використання ІКТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, проектів тощо);

- самонавчання і самоорганізація;

- робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);

- вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;

- навик публічних виступів.

     Серед методів закріплення знань обираю:

  • метод супровідного закріплення;
  • метод повторення;
  • метод вправ.

      Гра – форма заняття,  яку діти сприймають із задоволенням.  Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних  аспектів.    

    Тому я використовую на уроках не ігри, а ігрові ситуації або вправи, які дозволяють:

  • підвищити інтерес учнів до предмету;
  •  зробити уроки різноманітними, більш цікавими;
  • вносить різноманітність в навчально-виховний процес;
  •  підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках.

Тема. Дума «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна роздвоєність головної героїні народної думи

Літературна гра

Завдання

Уявіть, що вам довелося виконувати роль адвокатів та прокурорів під часу суду над Марусею Богуславкою. Спробуйте довести правильність своєї позиції, використовуючи різні аргументи на підтвердження думки про справедливість чи несправедливість обвинувачення.

1 група – «Захисники»

2 група –«Прокурори»

          «Захисники»

             «Прокурори»

                                              Аргументи

1. Жінка-бранка

1. Бусурманка, дружина султана

2. Патріотка

2. Зрадниця

3. Рішення звільнити козаків, відчуваючи, що буде покарана

3. ?

4. ?

4. ?

5. ?

5. ?

 

Застосовую на уроках української мови та літератури також інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо), створені на сервісі LearningApps.

     Вивчаючи окремі мовні поняття, працюючи над образами письменників, літературних героїв застосовую такі прийоми:  «Інформаційне гронування»,  «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Доміно», «Мої асоціації», адже вони сприяють:

  • розвитку пізнавальної діяльності;
  • збільшенню активності;
  • формуванню творчих навичок;
  • розвитку критичного і логічного мислення тощо.

      Наприклад, в 5 класі вчимося складати сенкани. Розглядаючи структуру сенкану, згадуємо основні мовні поняття: що таке іменник, прикметник, дієслово, вчимося підбирати синоніми. (Додаток 7)

     Вивчаючи біографії письменників, можна скласти уявний портрет до особистості або підібрати прикметники до основного поняття

Тема. Тарас Шевченко.                                    Тема. Прикметник

                                    Прийом «Мої асоціації»

Т – творчий                                                    М - милозвучна

А – активний                                                  О - оригінальна

Р – рішучий                                                     В - веселкова

А – авторитетний                                        А – авторська.

С – сміливий.

      Важливим етапом в структурі уроку є рефлексія. Сьогодні це важлива складова уроку. Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Вельми продуктивною рефлексія є наприкінці уроку, вона дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. В 5-8 класах використовую прийом «Ланцюжок» або «Рефлексійна картка». В старших класах доречно використовувати листи самооцінювання, самоконтролю (Додаток 8). Не слід забувати про те, що учні оцінюють не тільки свої знання, але й знання всіх учасників групи. Окрім цього, ці прийоми надають змогу вчителеві швидко проаналізувати результат і скорегувати подальшу діяльність.

     Серед уроку доречно використовувати хвилинки відпочинку. Надаю перевагу музичним та поетичним фізкультхвилинкам. Також обираю хвилинки релаксації. Дітям подобається вправа «Малюнок на спині» (Додаток 9). Внаслідок проведення цих вправ формується здоров’я-збережувальна компетентність.

   Використовуючи досвід попередників, працюю над створенням власних інноваційних методів. В рамках проекту «Окрилений філолог» розробила власний пошуково-дослідницький прийом «Замкнене коло».

Прийом побудований на принципі асоціації. Деякі літературні твори дають змогу розширити коло можливостей. Усі підібрані асоціації утворюють замкнене коло, вказуючи на те, що деякі речі є незмінними. Змінюються часи, але не змінюється ставлення до  проблеми, що вказує на циклічність. Використовуючи  метод «Замкнене коло», можна зясувати, в чому полягає актуальність твору, який вивчається, провести паралель між минулим і сучасним, наголосити на спадковості поколінь, зробити висновки.

Окрім того, використання цього методу сприяє розвитку в учнів критичного мислення та ключових освітніх компетентностей:

  • соціальної компетентності (уміння працювати в парах, групах, слухати один одного тощо);
  • навчально-пізнавальної компетентності (самостійна пізнавальна діяльність, добування знань, володіння евристичними методами рішення  навчальних проблем);
  • ціннісно-смислової компетентності (уміння бачити і розуміти навколишній світ, приймати рішення, усвідомлювати свою роль і призначення).

Метод "Замкнене коло" використовується на етапі узагальнення, систематизації вивченого навчального матеріалу. Для засвоєння метода доречно опрацювати вправу колективно. Далі робота відбувається в малих групах.

Мета методу:

  • активізування діяльності  учнів під час узагальнення вивченого матеріалу;
  • застосування нових знань в умовах нової пізнавальної ситуації;
  • покращення вмінь працювати з текстом, виділення основних ідей, проблем твору;
  • розвиток логічного та критичного мислення;
  • формування учнями висновків.

Кількість учнів:  до 15 осіб.

Необхідний час: 10-20 хвилин.

Обладнання: великі аркуші паперу, маркери, фліпчарт (для презентації результатів)

Порядок роботи:

Крок 1. Обєднайте учнів у групи (3-4 учня).

Крок 2. Запропонуйте учням пересісти по групах. Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

Крок 3. Ознайомлення з правилами.

Основних правил всього два:

  • учні повинні серйозно поставитися до завдання;
  • поважне ставлення учнів один до одного.

Крок 4. Дайте учням завдання. Кожна група отримує поняття або образ, до якого треба підібрати асоціативні слова або словосполучення. Групи можуть отримати однакові поняття і працювати над визначенням однієї проблеми, а можна дати різні поняття і працювати над вирішенням іншої проблеми.

Крок 5. Слідкуйте за роботою груп та за часом. Якщо треба, надайте необхідну допомогу.

Крок 6. Представлення результатів роботи.

Крок 7. Коментування вчителем роботи груп  з точки зору її навчальних результатів.

Крок 8. Запитати в учнів, чого навчив такий метод.

Представлена проста схема методу. Асоціативних кіл може бути більше. Все залежить від рівня підготовленості учнів.

Схематичне зображення

 

Додаткові зауваження. Враховуючи невелику кількість учнів  в сільських школах, форми роботи  можна змінити. Роботу в малих групах замінити на роботу в парах або індивідуальну роботу. Якщо клас слабкий, має недостатній  рівень знань, використати колективну форму роботи. Приклад використання прийому при вивчені теми «Леся Українка «Давня казка»», 8 клас (Додаток 10).

    Неймовірно корисний досвід отримала, прийнявши участь в Авторській творчій майстерні І. Сітькової. Саме під час роботи в АТМ ознайомилася в поняттям «перевернутого навчання», навчилася працювати на сервісах LearningApps та ThingLink.

    Методи викладання української мови та літератури, засновані на співпраці. Учні залучаються до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та дозволяє успішно оволодівати суспільним досвідом. Досягти ефективної співпраці можливо, використовуючи методи ігор, проектів, групових завдань. Тож у своїй роботі спираюсь на ці методи.

     Таким чином, аналізуючи ефективність інноваційних технологій, можна виділити прийоми, які найбільше сприяють формуванню ключових компетентностей для розвитку конкурентноспроможної особистості (Схема 3).

Схема 3. Ефективні інноваційні прийоми навчання

     За результатами своєї практичної діяльності  визначилася з найбільш ефективними сучасними технологіями, методами і прийомами та навчилася планувати свою діяльність на отримання позитивного результату.

    Використовуючи інноваційні технології на уроках української мови та літератури, вивела свою формулу успішної роботи на уроці. (Схема 4) Головне, дотримуватись двох основних правил:

  1. Залучити до роботи всіх дітей класу.
  2. Поставити учня у позицію творця.

     

 

 

Схема 4. Формула успішного уроку

 

Висновок. Аналіз результатів дослідження

       Розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій.

       Працюючи над даною науково-методичною проблемою, зясувала, що найбільш  ефективною формою навчання для мене є використання сучасних технологій в поєднанні з традиційними засобами.

      Вважаю доцільним на уроках використовувати елементи інноваційних технологій разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме:

 навчає здобувати знання самостійно;

 акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;

 сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);

 надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;

 навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;

 надає можливість висловлювати свої власні думки.

      Цей процес треба організувати так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила. Тому етапу  візначення цілей, завдань уроку треба приділяти більше уваги при плануванні будь-якого уроку.

      Використовуючи метод анкетування,  визначилась з ефективними  інноваційними методами, прийомами та  технологіями. Тож у своїй діяльності спираюсь на інновації, які є не тільки актуальними, а й цікавими дітям. В результаті проведеного анкетування було встановлено, що учні стали більш активними, цілеспрямованими, впевненими, підвищився інтерес до навчання, рівень знань та сформованості (див.діаграму 1).

Діаграма 1. Відсоток учнів, в яких підвищився рівень знань та       сформованості

       Учні швидше сприймають новий навчальний матеріал, із задоволенням шукають разом  шляхи вирішення поставлених завдань, відповідей на проблемні запитання. Адже набагато цікавіше і пізнавальніше дітям  керуватися власним розумом, а не спиратися на чужі думки.

      Прагнення визначати, які знання дитині потрібні, і знаходити їм застосування є природними. Та слід пам’ятати про психологічні особливості та особисті потреби  дітей. Тому треба вчасно скорегувати процес навчання в потрібне русло, щоб домогтися однаково високого результату розвитку і навченості учнів.

      Окрім того, не слід забувати, що набагато результативнішим є навчання, що проходить у співробітництві вчителя та учня. Саме таке навчання, з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, стимулює активність і творчість, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності. Тому взаємоповага, взаєморозуміння, доброта, підтримка, сучасні інноваційні методи і прийоми – невід’ємні супутники  моїх уроків.

       На жаль, залишається проблема, яку не вдається вирішити власними силами, - недостатня комп’ютерізація класів, забезпечення Wi-Fi зон, обмежений термін роботи батареї комп’ютерного обладнання.  Адже уроки набули б більш пізнавального, цікавого, продуктивного характеру, якби діти мали змогу кожен попрацювати з мультимедійною дошкою, комп’ютером, фліпчартом тощо.

       Я вважаю, що  сучасне життя зазнало багатьох змін, тому школа  вже не може бути тільки осередком знань. Школа повинна давати вміння застосовувати  ці знання для вирішення будь-яких життєвих, особистісних,  проектно-дослідницьких проблем, формувати цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни в цілому. Тож тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з життям, використовує сучасні інноваційні технології, здатний не зійти на узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.

     Не забуваймо, справжній вчитель повинен працювати на майбутнє, а наше гідне майбутнє – це наші діти!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Таблиця. Класифікація педагогічних технологій  за Г.К.Селевком

 

 

 

 

Додаток 2

Концепція «Нової української школи»

 

 

 

Додаток 3

Схема 2. Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури

 

Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури

 

Компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною мовою

 

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати добір мовно-виражальних засобів; володіти  засобами української мови.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

 

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

 

3.

Математична компетентність

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

 

4.

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

 

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність  та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

 

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

 

7.

Соціальні та громадянські компетентності

 

Уміння:  аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

 

8.

Підприємливість

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

 

9.

Загальнокультурна грамотність

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

 

10.

Екологічна грамотність

і здорове життя

 

Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Додаток 5

Інфографіка( маршрутний лист) до квесту в 5 класі

 

Додаток 6

Квест (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

 Організація квесту

Перший етап – підготовка

Мета першого етапу – спланувати роботу для реалізації квесту

- обговорення  завдань, визначення часу, цілей ;

- збирання матеріалів про письменника, поглиблення знань з теми;

- розподіл обов’язків ( дослідники, поети, художники, літературознавці тощо);

- визначення способів представлення результатів: міні-проект, есе, плакат  тощо.

Другий етап – реалізація квесту

     -    ознайомлення з додатковою інформацією;

     -    виконання завдань;

     -   збирання інформаційних карток для створення плаката;

     -   оформлення результатів.

Третій етап – рефлексія та оцінювання

На цьому етапі учні порівнюють результати роботи із запланованим. Визначають складові успіху.

-  Обмін враженнями;

-  само- та взаємооцінювання роботи;

-  Нагородження (заохочення) переможців.

Оцінювання здійснюється за окремими, створеними вчителем, листами оцінювання.

 

Додаток 7

 

Сенкан  ( синквейн)— це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

 

Схема сенкану

Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)

Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)

Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).

Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

Пятий  рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 

Зразок

 

  1. Мова.
  2. Рідна, єдина.
  3. Переливається, служить, дзвенить.
  4. Вона – єдина й найцінніша.
  5. Доля

 

Зразок

 

1.    І.Я. Франко.

2.     Геніальний, невтомний, талановитий.

3.     Бореться, пробуджує, надихає, хвилює.

4.     Невтомний титан, український Мойсей.

5.     Поет.

 

Додаток 8

Прийоми, що використовуються під час рефлексії.

  1. «Ланцюжок»

Учні по черзі надають відповіді на запитання:

-   Я дізнався ...

- Я навчився ...

- Я зрозумів, що можу ...

- Мені сподобалося ...

- Для мене стало новим ...

- Мене здивувало ...

- Мені захотілося ...

- Мене надихнуло ...

2 . «Рефлексійна картка»

  • Учні піднімають картку зі знаком, що є вираженням їх задоволення своєю роботою на уроці (питання, три крапки, знак оклику, три знаки оклику, двокрапка). Неважко здогадатися, що означають ці знаки.

 

 

 

 

 

  • Учні піднімають картки зі смайликами, що є вираженням емоційного стану наприкінці уроку.

 Картинки по запросу смайлики емоції     Картинки по запросу смайлики емоції      Похожее изображение   Картинки по запросу смайлики емоції   Похожее изображение      C:\Users\1\Pictures\Без названия (2).jpg

 

  1. Схеми самооцінювання

Лист самооцінювання

 

Прізвище, імя  учня

Критерії

Бали від 0 до 2

Я вмію чітко сформулювати свою думку

 

Я вмію підбирати приклади і чітко їх висловлювати

 

Я вмію ставити запитання

 

Я вмію творчо працювати

 

Я вмію робити логічні висновки

 

Я вмію оцінювати думку інших учнів

 

 

Загальний бал

 

 

 

 

Загальне оцінювання роботи учнів у групі

 

Клас

Критерії

Самооцінка

   Оцінка   вчителя

Прізвище, імя учня

 

Працював найкраще

 

 

 

 

Працював добре

 

 

 

 

Працював посередньо

 

 

 

Незначний внесок у працю

 

 

 

Майже не працював

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

Хвилинка відпочинку

Мета: розвивати уяву дітей, окомір та дрібну моторику рук;

-  під час виконання розвивати зорове та слухове зосередження дитини;

- формувати правильну поставу під час стояння (сидіння);

- сприяти зміцненню психічного здоров’я дітей.

Хід: Діти  становляться парами, ті що стоять позаду, тримають «олівець - паличку». За вказівками дорослого діти «малюють» (водять по спині товаришу) предмет, який показаний на картинці. Той, що стоїть попереду намагається вгадати, що було намальовано. Коли намалюють  предмет, міняються місцями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

Прийом «Замкнене коло»

Предмет, клас, тема уроку: українська література, 8 клас, Леся Українка «Давня казка»

Назва методу, прийому: «Замкнене коло»

Обладнання: текст твору, білий папір, маркери, фліпчарт для презентації робіт.

Зміст роботи

     Етап уроку: закріплення вивченого матеріалу, формування знань, умінь та навичок.

1. Завдання учням

Використовуючи метод «Замкнене коло», доведіть, що твір є актуальним, поєднує минуле і сучасне.

Клас об’єднується в малі групи (всього 3). Кожна група отримує поняття, з яким буде працювати. Треба підібрати асоціативні словосполучення, спираючись на знання змісту твору. Зробити висновки.

2. Робота в малих групах.

3. Представлення робіт груп. Якщо групи отримали однакові поняття, заслухати всіх. Колективно доповнити відповіді. Визначити кращих у роботі.

Висновки

Орієнтовні відповіді:

  • поети одним словом можуть втішити, другим – вбити, третім – закликати до боротьби;
  • для поетів не існує «рамок» чи обмежень, вони вільні у виборі засобів виразу думок;
  • на зміну старшому поколінню приходить молоде покоління митців, що продовжує традиції попередників, тому слово «не вмре, не загине»;
  • багатьох поетів спіткала тяжка доля, бо нерідко виникали розбіжності поглядів із владою;
  • жодне суспільство не може існувати без поетів (письменників).

4. Слово вчителя

     Дійсно, у Л. Українки «казка давня», але вона пройшла випробування часом, її проблеми та ідеї актуальні й зараз. Поети – невід’ємна  частина і нашого минулого, і нашого сьогодення. Тому основною ідеєю твору є утвердження сили мистецтва і його високого призначення.

                          Бібліографія

1.  Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. К.:   Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С. 75-77.

3. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». - Львів: «Видавництво Старого Лева». – 2006.

4. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.

5. 1. Національна доктрина розвитку освіти. Затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347/2002 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – С. 11. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/151.html

6. Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці. К., 1994

7. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За ред. С. П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. – 200с.

8. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2014. – 95с.

9. Попова О.В. Інновації в сучасній педагогічній теорії та практиці// Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць/За заг. редакцією акад. IФ Прокопенка, чл.-кор. ВI Лозової.–Харків: ХДПУ,-1999.

10. Концепція «Нової української школи». 

11. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9 класи. Пояснювальна записка / За ред. Р.В. Мовчан. – 2017. – С. 3-5.

12. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т.1. М.: НИИ школьных технологий, 2006.- 816 с.

13.  Слюніна О.В. Українська література. 5клас. – Х.: Основа, 2014. – 145с.

 

 

 

1

 

docx
Додано
29 червня 2018
Переглядів
15149
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку