ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ «Впровадження методів критичного мислення на уроках української мови та літератури в сучасних умовах».

  Я, Білецька Олена Вікторівна, вчитель української мови та літератури. Маю вищу педагогічну освіту (закінчила Полтавський Держаний педагогічний університет ім. Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література»). Педагогічний стаж – 18 років. Працюю над темою «Впровадження методів критичного мислення на уроках української мови та літератури в сучасних умовах».

 Фундаментальними особливостями сучасного світу, до якого входить випускник сучасних закладів освіти, є постійні зміни. Інформація швидко примножується, оновлюється, ідеї переосмислюються. У такому мінливому середовищі здатні орієнтуватися та активно діяти лише ті особистості, які вміють адаптуватися до постійних швидких змін, вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Це повинні бути комунікативні особистості, які здатні генерувати оригінальні ідеї. З особистого досвіду роботи  я переконалася, що більшість учнів не вміють висловлювати свої думки, відстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення. У них спостерігається спад мовленнєвої культури, а маючи теоретичні знання, учні припускаються безлічі помилок у практичному використанні теоретичних знань. Тому виникає потреба постійно вдосконалювати форми організації навчального процесу, створювати необхідні умови для розвитку та самореалізації особистості з метою підвищення ефективності навчального процесу. Для цього потрібно обирати такі методи, форми та прийоми роботи, які допомагають максимально активізувати діяльність учнів, щоб сформувати в них потребу і вміння критично мислити, щоб учні були здатні сприймати інформацію, ретельно й критично аналізувати її, бачити помилки або логічні порушення в чужому мовленні, вміти їх аналізувати, спів ставляти, удосконалювати. Зважаючи на те, що урок залишається основною формою організації навчального процесу, то для вирішення цього кола питань пропоную планувати такі уроки, які організаційно та методологічно забезпечать процес формування і розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури.

Найчастіше я застосовую такі стратегії: "Конструктор", "Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС", "Бліц-тест", "Дерево очікувань" та ін. Найбільше учням подобаються інтерактивні ігри: «Я - будівельник», «Ти - оратор».https://docs.google.com/document/d/19svFrMqtEjFV0TbrWQS8CpWmerFqIeCr/edit

https://docs.google.com/document/d/1iG8TRAR08URKXEaZN4cD-1i-5IcqVOWL/edit

На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Часто проводжу інтегровані уроки, що дає змогу застосовувати методи порівняння. https://docs.google.com/document/d/1RpEzedum3YhzE_y1JxlFlmwGZ1odtraq/edit 
       Необхідно враховувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. На таких заняттях застосовую такі прийоми: інтелект-карти, «Математичний калейдоскоп», «Рекламне агентство» (створення постерів), «Робота в групах» (тестування і взаємоперевірка), гра «Конструктор» (за схемами утворити речення) тощо. https://docs.google.com/document/d/1noaKWag8WbAOBM0eZsJc90Z36WYgTYod/edit

Серед багатьох методів роботи, технології критичного мислення стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів. В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність.
       Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав зацікавлення. З учнями 9 класу ми презентували проект „Українське весілля». https://docs.google.com/document/d/1bWizqrhcZYk5A0Tb4QpwY0nZPzf8ccmN/edit#

Обов’язковим елементом уроку розвитку критичного мислення є розминка, яка емоційно налаштовує учнів на відповідний настрій. Розминку пропоную проводити методом незакінчених речень: Наприклад, «Мені затишно, коли……….», «Я почуваю себе роздратованим, коли…….», «Я люблю, коли…….»; «Найбільше в житті я хотів би, щоб……», «Коли я стану майстром своєї справи, то……», «Настане той момент у житті, коли……» тощо. Кожен учень доповнює речення і відчуває увагу до себе, до своїх почуттів. Можна провести розминку за допомогою виведення Формули успіху. Наприклад, «…розшифруйте записану формулу уроку:( у + о ) (в +с)р = з( у - увага, о –   організованість, в – взаємодопомога, с – спілкування, р – робота, з – знання). Саме ці якості потрібні будуть нам на уроці…». Але щоб вивести формулу успіху, потрібно зробити правильний вибір відомої їм людини сучасності, яка дійсно прокладала самотужки шлях до успіху.

Інтерактивні вправи допомагають краще засвоїти та закріпити навчальний матеріал. Найчастіше у своїй роботі використовую метод «Дослідження-відтворення», пропонуючи учням зробити критичний аналіз прочитаного (література) чи редагування письмової роботи один одного (мова), протестувати чи оцінити один одного (взаємоперевірка), пограти у фольклорну розвиваючу гру «Фразеологічне лото», «Незакінчене речення». https://docs.google.com/document/d/1eKrpkN4QJ0S927Q3IK9conG2BMewpPNO/edit 

Останнім етапом є підбиття підсумків, який пропоную провести за допомогою «Сенкану» ( в рос. варіанті – сінквейн) – у перекладі з франц. «поетичний п’ятирядник»). У такий спосіб учень має можливість з великого обсягу інформації відібрати головне і подати його в стислій формі. Сенкан повинен мати певну форму, а саме:

- 1-й рядок – один іменник: головне, про що йдеться мова в даній темі;

- 2-й рядок – два прикметники: описують вивчене явище (подане в

першому рядку);

- 3-й рядок – три слова: одне дієслово чи опис дії;

- 4-й рядок – чотири слова: фраза, яка передбачає особистісне ставлення

до теми;

- 5-й рядок – одне – два слова: синонім до іменника в 1-му рядку. https://docs.google.com/document/d/1noaKWag8WbAOBM0eZsJc90Z36WYgTYod/edit

Під час проведення дистанційних занять з української мови та літератури доцільно було використовувати наступні методи і прийоми критичного мислення: «Асоціативне гроно», «Синквейн», тестування https://docs.google.com/presentation/d/1HksVqLtGdWkdsR9H2g1D6sC4HEYuorvB/edit#slide=id.p1 , «Цифровий диктант», «Дослідження-характеристика» https://docs.google.com/presentation/d/1ADTXkWi6Hre5bMSN_mTzz_DhF_4SToiV/edit#slide=id.p1 , компаративний аналіз твору https://docs.google.com/presentation/d/1XzZZwCRmArt1rclcGq2E_qGfJzw8Y1Nm/edit#slide=id.p1 .

Таким чином, можна зробити висновок, що здатність критично мислити є навичкою, яку треба формувати, розвивати в навчальному середовищі; багато залежить від педагога, наскільки він забезпечив необхідні умови для розвитку критичного мислення. Але відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення, врешті, лежить на самих учнях. Середовище, створене викладачем на уроці, має надавати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні.

       У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня.