Опис власного педагогічного досвіду

Опис власного педагогічного досвіду

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Як відомо сучасні нормативні матеріали орієнтують викладачів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні.

 Головна мета навчання іноземної мови полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціально-культурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві. Головною метою будь-якої системи освіти є розвиток особистості учня. Навчання виступає як основа та засіб психічного і в цілому особистісного розвитку людини.

Моє завдання як вчителя - навчити учнів використовувати англійську мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Я намагаюся  підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках англійської мови в учнів формуються уміння і навички іншомовного спілкування, досягаються ними такий рівень комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах.

Вивчення іноземних мов становлять кілька аспектів. Одним з таких аспектів є граматика. У навчанні іншомовного говорінню граматика займає важливе місце, це свого роду каркас, на якому базується лексика. Навчання граматики і правильного оформлення висловлювання, а також розпізнавання граматичних форм у мові та письмі відбувається за допомогою формування граматичних навичок. Багато європейських педагогів відзначають, що освітні і розвиваючі цілі в навчанні не бувають досягнуті в силу того, що школярі при вивченні традиційних граматик іноземних мов, згідно з численними спостереженнями, не розуміють ні практичної значущості вивчення граматичних термінів і понять, ні цілей граматичного аналізу. Тому дуже важливим є в даний час використання комунікативного підходу при вивченні граматики.

Актуальність даного питання  в тому, що граматичний матеріал є невід'ємною частиною всіх видів мовленнєвої діяльності, формування, вдосконалення і розвиток яких і є основним завданням навчання іноземним мовам. Особливо важливий цей процес на середньому етапі, коли учні володіють достатнім лексичним матеріалом і у них закладається алгоритм засвоєння іноземного мовного матеріалу. Тож моя робота над проблемною темою «Розвиток діалогічного і монологічного мовлення на уроках англійської мови» з часом перейшло на поглиблене вивчення проблем мовлення, а саме «Використання комунікативного підходу при вивченні граматики на уроках англійської мови».

Для реалізації проблемної теми і успішного оволодіння іноземною мовою організовую навчання так, щоб учні як можна точніше імітували умови реального мовного спілкування,  використовую різноманітні форми та методи з активізації діяльності учнів. Застосовую репродуктивні методи навчання, хорові, групові, парні, індивідуальні, а також комбіновані форми роботи, домагаючись формування мовних умінь і навичок усіма учасниками спілкування. Стійка увага учнів протягом усього уроку забезпечується завдяки тому, що міняються різні види і форми роботи. Майже на кожному уроці використовую аудіовізуальні засоби, що сприяє активізації і легкості засвоєння навчального матеріалу, зняттю перевтоми учнів, глибшому проникненню в сутність навчального процесу. Намагаюся раціонально розподілити час на уроці, вибираю оптимальний темп проведення уроку. В своїй роботі використовую власноруч зроблену наочність, роздатковий матеріал.  Продумую тип,структуру уроку, чітко визначаю його навчальну, виховну та розвиваючу мету. Намагаюся вдало здійснювати  мотивацію навчальної діяльності учнів,щоб викликати інтерес  до предмету та до навчання, створювати доброзичливу атмосферу співпраці. Спілкуючись один з одним іноземною мовою, учні вчаться бути демократичними, думати критично та приймати рішення.

 Створення ситуацій, що дозволяють розвивати навички спонтанного діалогічного та монологічного мовлення з висловлюванням своїх думок  за темою уроку, а також закріпити граматичні навички як основу будь-якого мовлення, є обов’язковим елементом на заняттях.

Навчання граматиці - один з найважливіших аспектів навчання іноземної мови, так як повноцінна комунікація не може відбуватися за відсутності граматики. Без сумніву, знання граматичних правил необхідне для успішного володіння мовою. Але незмінне питання останніх років - чи повинні ми навчати правилам у вправах або краще учням інтуїтивно освоювати граматику в процесі комунікативної діяльності, замість того щоб вивчати її через спеціальні вправи, спрямовані на засвоєння того чи іншого правила. Ні один з аспектів навчання мов не був упродовж багатьох років предметом настільки інтенсивних обговорень і дискусій, як граматика. Граматика розумілася по-різному, вона грала і продовжує грати неоднакову роль не тільки при навчанні рідною або іноземним мовам, але і взагалі в системі освіти окремих країн світу. Комунікативна методика навчання англійської мови більше націлена на практичні потреби: граматика - в дуже обмеженому вигляді в міру необхідності, лексика - у міру потреби для практичних завдань, практика - у вигляді діалогів і життєвих ситуацій.

При оволодінні граматикою теорію з використанням наочності оптимально поєдную з мовною практикою. При цьому дотримуюся основного методологічного  принципу - принципу свідомості - учні повинні ясно усвідомлювати комунікативну спрямованість досліджуваних граматичних структур і уміти розшифровувати схеми і таблиці.                                                                                                                                                     Погоджуюся, що граматичний матеріал, що підлягає засвоєнню в школі повинен бути достатнім для користування мовою як засобом спілкування в заданих програмою межах і реальним для засвоєння його в даних умовах.

Діапазон типів вправ, які можуть застосовуватися в рамках комунікативного підходу, практично не обмежений. Це вправи, які втягують учнів в процес спілкування і припускають вживання таких комунікативних процесів як обмін інформацією, обговорення, взаємодія. У зв'язку з цим слід звернути увагу і на те, що роль вчителя при комунікативному навчанні істотно відрізняється від традиційного навчання. Я як учитель виконую дві основні ролі: перша - сприяти процесу комунікації між усіма учнями в  класі і між учнями і різними завданнями і текстами, друга - бути залученим в спілкування в якості незалежного і рівноправного учасника комунікації.

Типи вправ:

1. Символи вправи
2. Вправи творчого характеру
3. Проектні роботи
4. Вправи за схемами («лабіринти»)
5. Вправи за зразком
6. Рольові ігри
7. Міні-діалоги (робота в парах)
8. Вправи на самостійне використання нового граматичного матеріалу
9. Вправи на перетворення однієї форми в іншу
10. Співвіднесення граматичної форми з картинками

        Тож, навчальний процесс має бути наближеним до реального процесу спілкування. Бажання дітей розповісти та узнати про те, що їм близьке та знайоме, підвищує ефективність навчальної мовленнєвої діяльності на уроці англійської мови. Ось чому особливу увагу в своїй роботі я намагаюся приділяти комунікативному підходу, вивченню і вдосконаленню досвіду своїх колег і постійному пошуку найефективніших методів роботи на основі комунікативної методики.

Як відомо, оволодіння граматикою усної мови становить значні труднощі для учнів. Зокрема, це виявляється у великій кількості помилок, що нерідко ускладнює комунікацію. Тому у підготовці до уроку намагаюся враховувати вікові особливості учнів,їх психологічні можливості, добираючи відповідні форми і методи навчання, здійснюючи диференційований підхід у вивченні матеріалу.

Комунікація на уроках і позакласних заходах є мотивованою, зверненою до когось, емоційно забарвленою та ситуативною. Використання традиційних лінгвістичних і граматичних вправ, під час яких учні будуть сумлінно розкривати дужки, заповнювати пропуски, ставити і відповідати на запитання до тексту, і таким чином зможуть прийти до мовлення, варто обмежити. Зараз вже всі визнають необхідність ситуативності. Вона, як спосіб мовної ситуації, і як умова розвитку мовного вміння необхідна для таких якостей як цілеспрямованість, сміливість, продуктивність, незакомплексованість та ін.

Вважаю, що основне – це дозволити відчути впевненість у своїх силах, створювати природні життєві ситуації, де дитина зможе використати свої знання і поговорити про те, що її цікавить. Викладання є мистецтво, а не ремесло – в цьому суть вчительської справи.