Сучасний урок української має характеризуватися ефективною організацією роботи учнів. Його слід вибудовувати на засадах розвивального навчання, що сприяє розвитку в учнів мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення залежностей між різноманітними фактами і явищами, а також виробленню навичок логічного структурування. Цій меті якраз і підпорядковане використання готових опорних схем і створення на їх основі власних чи колективно складених. До того ж діти вчаться уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації.
Як відомо, літературні твори мають властивість викликати в учнів асоціації, спогади, думки, пов’язані з їх життєвим досвідом. Скористаємося вище зазначеними знаннями під час створення, а надалі й використання опорної схеми на уроці української літератури в 5 класі з теми «Павло Тичина. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття в поезії «Не бував ти у наших краях». Теорія літератури: ліричний герой».
На етапі засвоєння нового матеріалу після попередньої роботи над аналізом поезії «Не бував ти у наших краях» розглянемо поняття «ліричний герой». На попередніх уроках ми вже познайомили учнів з поняттям «ліричний твір» й почали роботу над створенням однойменної опорної схеми, де зазначили, що в такому творі не розгортаються події, немає сюжету, а натомість виражаються думки, емоції, почуття людини в певних обставинах, під впливом певних подій.
Залишається з’ясувати, через кого передаються ці емоції, почуття, думки та хто він, ліричний герой: автор поезії чи оповідач. Зазначаємо, що автор живе в реальному світі, а ліричний герой, ніби друге «Я» митця, – у художній дійсності, створеній поетом. Створюємо АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ до слова «Людина». Це й будуть переконання ліричного героя, який наділений емоціями й переконаннями людини-споглядача зображеного, тобто він захоплюється, переживає, любить, радіє і т.д. Дописуємо опорну схему й визначаємо конкретно, які емоції й почуття переповнюють ліричного героя конкретно взятого твору.
Надалі цю опорну схему використовуватимемо для полегшення аналізу інших ліричних творів, зокрема, щоб школярі не ототожнювали образи ліричного героя та автора поезії.