Опорні картки "Види розбору на уроках української мови"

Про матеріал

Повторення є однією з найважливіших умов ґрунтовного навчання, що зумовлює міцність засвоєння знань, відновлення і систематизація здобутих знань і вмінь, передбачених навчальною програмою. Цей матеріал буде корисним на етапі підсумкового повторення,додаткового самостійного повторення, у підготовці до олімпіад, конкурсів. Зібрані види розбору: фонетичний, орфографічний, за будовою слова, словотвірний, морфологічний, синтаксичний розбір словосполучення, за членами речення, синтаксичний розбір речення.

Перегляд файлу

Види розбору на уроках української мови

(Опорні картки)

Фонетичний розбір

1.Записати слово, поділити його на склади, поставити наголос.

2.Записати транскрипцію слова.

3.Скільки в слові букв і звуків.

4.Дати характеристику складів: відкритий ― закритий, наголошений ― ненаголошений.

5.Записати букви і звуки, схарактеризувати звуки : голосні ― наголошені – наголошені, приголосні ― тверді – м’які, глухі – дзвінкі.

Орфографічний розбір

1.Знайти орфограму чи орфограми в слові.

2.Співвіднести її з відповідним правилом.

3.Графічно позначити орфограму.

Розбір слова за будово

1.Дібрати спільнокореневі.

2.Закінчення.

3.Основа.

4.Суфікс (суфікси).

5.Префікс (префікси).

6.Корінь.

Словотвірний розбір

1.Яке лексичне значення слова?

2.Порівняти склад слова із спільнокореневим, виявити ту частину (або частини) ― твірну основу чи твірне слово, за допомогою якого воно утворене.

3. Назвати спосіб творення ( префіксальний, суфіксальний, преф.-суф., безафіксний, складання основ чи час. сл., абревіація, перехід однієї ч. м.в ін.)

Лексичний розбір

1.Яке лексичне значення слова у даному реченні?

2. Однозначне чи багатозначне це слово.

3.У прямому чи переносному значенні вжито.

4.Які синоніми й антоніми воно має?

5.Яка силістична характеристика слова? (Розмовне, науковий термін, стилістично нейтральне).

6. Яке походження слова? (Власне українське чи запозичене)

Морфологічний розбір

1.Самостійні частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник,

дієслово, прислівник.

2.Службові: прийменник, сполучник, частка.

3.Вигук.

Іменник

1.Початкова форма (називний відмінок однини).

2.Власний чи загальний.

3.Означає істоту чи неістоту. 4.Рід. 5.Відміна. 6.Група. 7. Відмінок. 8.Число.

9. Синтаксична роль.

Прикметник

1.Початкова форма ( називний відмінок, однина, чоловічий рід)

2.Розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний).

3. Ступінь порівняння ( для якісних).

4.З яким словом узгоджується? 5.Група. 6. Рід. 7.Відмінок. 8. Число.

9. Синтаксична роль.

Числівник

1.Початкова форма.

2.Розряд за значенням ( кількісний, порядковий).

3. Група за будовою. 4.Відмінок. 5.Рід (для порядкових). 6.Число ( для порядкових).

7.Синтаксична роль.

Займенник

1.Початкова форма (називний відмінок однини).

2.Розряд за значенням: особовий, зворотний, вказівний, питальний,відносний, заперечний, означальний, присвійний, неозначений.

3.Рід. 4.Відмінок. 5. Число. 6. Синтаксичн

Дієслово

1.Початкова форма (неозначена форма ― інфінітив).

2.Перехідне чи неперехідне.

3. Зворотне чи незворотне.

4.Вид ( доконаний чи недоконаний).

5. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).

6.Дієвідміна. 7.Час. 8. Особа. 9.Число. 10.Рід (для дієслів минулого часу).

11.Синтаксична

Дієприкметник

1.Початкова форма ( називний відмінок однини чол.роду).

2.Активний чи пасивний.

3.Від якого виду дієслова утворений? 4.За допомогою якого суфікса утворений?

5.Вид ( доконаний чи недоконаний).

6.Час. 7.Рід. 8.Відмінок. 9 Число. 10. Синтаксична роль.

Дієприслівник

1.Вид (доконаний чи недоконаний).

2.Від основи дієслова якого часу утворений?

3.За допомогою якого суфікса утворений?

4.Назвати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.

5.Яку додаткову дію означає? 6. Синтаксична роль.

Прислівник

1.На яке питання відповідає?

2.Розряд за значенням . 3. Синтаксична роль.

Прийменник

1.Група за складом (простий чи складений).

2.Який за походженням ( іменниковий, прислівник + іменник і т.д.)?

3.З якою частиною мови вжитий? 4.З яким відмінком іменника вжитий?

Сполучник

1.Сурядності ( єднальний, протиставний, розділовий) чи підрядності?

2.Який за будовою?

3.Що з’єднує ( однорідні члени речення чи частини складного речення)?

Частка

1.Вид ( модальна, заперечна, формотворча).

2.Яку функцію в реченні виконує?

Синтаксичний розбір словосполучення

1.Виділити словосполучення з речення.

2.Пояснити будову: знайти головне і залежне слово, вказати, яким и частинами мови вони виражені.

3. Назвати тип словосполучення ( іменникове, прикметникове, дієслівне і т. д. ).

4. Визначити спосіб зв’язку ( узгодження, керування, прилягання).

5.З’ясувати граматичне значення словосполученя.

Розбір за членами речення

1.Підмет ( хто? що?)

2.Присудок ( що робить підмет?)

3.Додаток ( питання непрямих відмінків).

4.Означення ( який? чий? котрий?).

5 Обставина ( як? де? куди? коли? з якою метою? з якої причини? чому? для чого? ).

Просте речення

1.Знайти граматичну основу і встановити, що воно просте.

2.Тип речення за метою висловлювання ( розповідне, питальне, спонукальне).

3. за емоційним забарвленням ( окличне, неокличне).

4.Двоскладне чи односкладне ( означено-особове, неозначено- особове, узагальнено-особове, безособове, називне).

5.Поширене чи непоширене. 6. Повне чи неповне.

7.Визначити, чим ускладнене (однорідними членами, відокремленими членами, звертанням, вставними словами).

8.Розібрати речення за членами ( головні та другорядні), чим вони виражені.

9. Пояснити вживання розділових знаків.

Синтаксичний розбір речення з прямою мовою

1.Виділити пряму мову і слова автора.

2.Визначити місце прямої мови відносно слів автора.

3.Скласти схему речення з прямою мовою.

4.Пояснити розділові знаки.

5. Розібрати речення, що складають пряму мову і слова автора, відповідно до порядку розбору простих речень.

Синтаксичний розбір складного речення

1.Довести, що речення складне.

2.Визначити тип складного речення ( складносурядне, складнопідрядне, речення змішаного типу).

3.Сполучникове чи безсполучникове.

Складносурядне речення

1.Із скількох простих речень складається?

2.За допомогою яких сполучників сурядності ( єднальні, протиставні, розділові) вони з’єднані?

3.Пояснити смислові відношення між частинами складносурядного речення та розділові знаки.

4. Далі частини ССР розбираються як прості речення.

Складнопідрядні речення

1.Визначити головне речення.

2.Визначити вид підрядного речення: означальне, з’ясувальне, обставинне ( місця, часу, причини, мети, способу дії, міри і ступеня, порівняльне, наслідкове, умови, допустове).

3.На яке питання відповідає підрядне речення?

4.Який член головного речення пояснює, доповнює чи замінює підрядне?

5.За допомогою яких сполучників чи сполучних слів підрядне речення приєднується до головного?.

6.Якщо в складнопідрядному є кілька підрядних, з’ясуйте тип підрядності: Однорідна чи неоднорідна, послідовна.

7.Далі частини СПР розбираються як прості.

Безсполучникові речення

З’ясуйте, із скількох простих речень складається складне речення.

2.Визначити смислові зв’язки між частинами речення:

-одночасність подій чи їх послідовність;

-друге речення розкриває чи пояснює зміст першого;

- в другому реченні виражено причину того, про що говориться в першому;

-виражена швидка зміна подій;

-причинно-наслідковий зв’язок між реченнями;

- зіставлення змісту другого з першим.

3.Пояснити вживання розділових знаків.

4.Далі частини БСР розбираються як прості речення.

Пунктуаційний розбір речення

1.Назвати синтаксичну одиницю, в якій пояснюються розділові знаки ( однорідні члени, звертання,вставні слова, пряма мова, частини складного речення і т. д. )

2.Назвати розділовий знак.

3.Вказати на функцію розділового знака ( розділ, виділення).

4.Назвати пунктограму, що відповідає написанню даного знака.

5.Вказати на співвідношення пунктуації та інтонації.

Стилістичний розбір тексту

1.Основна функція, завдання мовлення. Чи є додаткова функція?

2.Сфера вживання, жанр. ( Може бути вказана мовна ситуація).

3.Монолог чи діалог?

4.Із художнього твору взято уривок чи ні?

5.Які з перерахованих особливостей характерні для даного тексту: невимушеність ― офіційність, точність ― невизначеність, образність ― відсутність образності, емоційність ― врівноваженість, об’єктивність ― суб’єктивність?

6.Мовна специфіка: лексика, фразеологія, граматика (навести приклади з тексту).

7.Висновок: який стиль?