Опорні конспекти з теми "Розчини"

Тема:  Значення розчинів у природі та житті людини.

            Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.

                                                        Розчини

Побут       Промисловість     Медицина      Сільське господарство            

Дисперсні системи -  системи, в яких одна речовина у вигляді часточок різних розмірів розподілена  в іншій речовині.

Класифікація за агрегатним станом та розміром частинок:

                                            Дисперсні системи

                 Гомогенні                                                    Гетерогенні

    Істинні розчини                                               Колоїдні розчини

        (розмір частинок <1нм)                                               (розмір частинок 1-100нм)

       - молекулярні                                                  - золі

       - йонні                                                              - гелі

                                                                                       Грубодисперсні (зависі)

                                                                                           (розмір частинок 100-150нм)

                                                                                             - суспензії (глина/вода)

                      - емульсії  (масло/вода)

                      - аерозолі  (рідина/газ)

                      - піни          (газ/рідина)

                      - пил            (тв.речов./газ)

                      - туман       

Істинні розчини – гомогенні (однорідні) системи, що складаються з

                                         молекул розчиненої речовини й розчинника.

В них неможливо розглянути їх окремі компоненти, системи стійкі та зберігаються протягом тривалого часу.

Розчини поділяють на рідкі, тверді, газуваті. Найбільш поширені в природі –рідкі,водні розчини.

Гетерогенні дисперсні системи – нестійкі та з часом розпадаються на

                                                                     компоненти.

Колоїдні розчини – дисперсні системи, у яких розміри часток досить малі та помітні тільки з допомогою спеціальних приладів. Вони досить стійкі, частки речовини тривалий час не осідають.

Тема:  Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

            Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий 

            зв’язок.

Розчини — однорідні системи, що складаються з двох і більше компонентів і продуктів їх взаємодії. Так, водні розчини складаються з розчинника (води), розчиненої речовини та гідратованих йонів (продуктів взаємодії розчиненої речовини з молекулами води).

• Зазвичай розчинником вважають той компонент, який існує у тому самому агрегатному стані, що й розчин.
• Якщо компоненти розчину перебувають в одному агрегатному стані, то  розчинник – компонент, маса якого у розчині найбільша.
• Воду традиційно вважають розчинником навіть тоді, коли її маса значно менша за масу розчиненої речовини.

Вода – полярний розчинник.

    Здатність води розчиняти найрізноманітніші речовини та її інші унікальні властивості спричинені хімічним складом і будовою молекули.

    Зв’язки О – Н у молекулі води ковалентні полярні (електронна густина зміщена в бік Оксисену, як більш електронегативного елемента). Вони розміщені під кутом 104,5°; це спричиняє асиметричність структури і виникнення диполя.

    Диполь - система з двох зарядів, протилежних  за знаком і однакових за величиною.                             

    Асиметричність розподілу електричних зарядів є причиною утворення між ними водневих зв’язків.

    Водневий зв'язок – різновид хімічного зв’язку. Це електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену. (Н···О)

Тема: Розчинність, її залежність від різних чинників.

             Насичені й ненасичені розчини.

    Розчинність — здатність речовини розчинятися у воді або іншому розчиннику.
    Кількісно розчинність виражають як відношення маси розчиненої речовини в насиченому розчині до 100 г (або 1 л) води (за даної температури). Ця величина називається коефіцієнтом розчинності, або розчинністю.

    Розчинність речовин залежить:
1) від природи розчиненої речовини і розчинника;
2) температури (від збільшення температури розчинність твердих речовин і рідин збільшується, газів — зменшується);
3) тиску (тільки для газів).

Утворення розчину – фізико-хімічний процес.

                                                                                   
    Розчини класифікують як насичені й ненасичені, концентровані та розбавлені.
    Насичений – розчин, в якому за даної температури речовина більше не розчиняється.

    Ненасичений – розчин, в якому речовина ще може  розчинятись.

За розчинністю у воді всі речовини можна поділити на:

Р          М         Н

Р - добре розчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється больше 10 г речовини;
М - малорозчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється меньше 1 г речовини;
Н - практично нерозчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється меньше 0,1 г речовини.

(Абсолютно нерозчинних речовин не існує).