Опорний конспект для підготовки до ЗНО 9кл.

Україна в складі

Росії

Україна в складі

Австро-Угорщини

Назва/ рік/

представники

Коротка

характеристика

Назва/ рік/

представники

Коротка

характеристика

 «Любов до істини»

 ( 1818, Полтава)

Кочубей,  Лукашевич, Тарнавський, Котляревський

«Ложа об`єднаних слов`ян» (1818 , Київ)

Росцишевський

Харлинський

Олізар

Волконський

«Понт Євксинський»

(1818, Одеса)

«Три Царства»(Одеса)

Масонські ложі

Масони — члени релігійно-етичних організацій “вільних каменярів”

Мета організацій: -удосконалення людини, її внутрішнього світу як спосіб удосконалення суспільства; -заперечення насильства як; -об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство на основі братерства, рівності, взаємодопомоги. -

Гасло масонів–« братерство,  рівность, взаємодопомога»

Перемишлянськ.

культурно-освітній гурток

(1816)

Могильницький,

Левицький

Учасники цікавились вітчизняною історією , мовою, фольклором.

«Руська трійця»

(1833 – 1837)

М.Шашкевич-засновник і натхненник,

І. Вагилевич,

Я. Головацький.

Головна мета – формування патріотичного національного руху в Галичині за допомог.просвітництва.

Програма:-захист української мови

-піднесення її статусу та розширення сфери вжитку;

-пропаганда єдності укр..народу;

-ідея власної державності

Діяльність “Руської трійці”

Гуртківці склали альманах – «Русалка Дністрова» (1837 ,Будапешт)

- Проводили фольклористично-збиральницьку роботу

- Підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження.

-1836 p. І. Вагилевич переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”.

- Члени “Руської трійці” почали виголошувати в церквах промови українською мовою.(Шашкевич 1836р

«Малоросійське таємне товариство»

(1821, Лукашевич,

Кочубей,

Тарнавський,

Капніст

Нелегальне

Мета : здобуття Україною незалежності

Програмний документ — Катехізис автономіста.

Головна Руська Рада

1-ша політична укр. організація

(травень 1848 -1851)

Г. Яхимович,

М. Куземський

Програма: поділ Галичини на Західну й Східну; забезпечення для

укр-ців і поляків рівного доступу до держ. посад; зрівняння в правах греко-кат.  духовенства з іншими;на посади в сх.. Галичині україномовних чиновників; визнання галиць. українців частиною українського народу.«Зоря галицька» (газета), «Галицько-Руська матиця»

(орг-ція)

З Відозви ГРР

«Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився і наш український лев і гарне нам ворожить майбутнє. Встаньте братя, але не до звади й незгоди! Будьмо тим, чим бути можемо, будьмо - Народом!»

Товариство об`єднаних слов`ян

(1823 Новоград-Волинський)

Брати Борисови

Основним завданням -визволення слов'ян з-під чужої влади;

- ліквідація монархічного устрою;

 примирення між словʼянськими народами і створення федеративного союзу словʼянських республік з дем. ладом.

«Союз порятунку»

1816р .Петроград

«Союз  благоденства»

1818 в 1921розкол

«Північне товариство»

1922р,Петербург

«Південне товариство»,

Тульчин    1921р,

програма-Конституція  Муравйова

-форма правління-конституційна монархія

-парламент-Народне віче; виборче право –з 21р за майновим цензом

-скасування кріпацтва,

-Росія федерація з 14 держав

-Руська  правда» П. Пестеля:

— повалення самодержавства шляхом перевороту;

проголошення республіки; відразу після перевороту потрібно встановити революційну диктатуру для здійснення перетворень;

— виборче право для чоловіків від 20 років

1. Першим нашим завданням буде зберігати віру

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови;

3. Будемо берегти наших конституційних прав,

Кирило-Мифодіївське Братство( КМБ)

(1846-47)

М.Костомаров

М. Гулак

В. Білозерський

Мета: утвердження національної  укр. державності з демократичним ладом у конфедеративному союзі слов. держав. «Статут Слов`янського товариства св. Кирила і Мифодія»

(Білозерський); «Закон Божий , або Книга буття українського народу» (Костомаров)

Головні ідеї:

- «Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

-Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність,

-Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

-Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

-Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Слов`янофіли

(40-50 –ті)

Представники пророс . думки. Відстоювали керівну роль Росії в слов`янському світі.

Москвофіли

(60-80 – ті рр.)

Я. Головацький,

 І. Гуталевич,

Б. Дідицький

Програма: не визнавали існування укр. народу і мови; вірили у провідну роль Росії; виступали за приєднання зах.укр. земель до Росії

(ідеї , що спотворювали націонал. ідею).

Руська рада (1870) ,«язичіє»

«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»

«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв'язки, що єднають нас з усім російським світом...»?

Рос. визвольний рух

Народники

(50-60 – ті рр. )

Радикальні різночинна , на чолі яких М. Чернишевський

Орг-ції: «Земля і воля»

(1861);«чайковці»

(1872);«Київська комуна» (1873); «ходіння в народ»(1874); «Південні бунтарі»(1875);«Чигиринська змова»(1877)

Мета: розбудова соціалістичного суспільства

1879 – розкол «Землі і волі» на : «Чорний переділ»

        «Народна воля»( 1881 вбили царя)

Українофіли

/Народовці

(60-ті)

К. Климкович

Є. Згарський

Ф. Захаревич

Національна укр. течія

Програма: єдність  всіх укр.. земель в одній державі;розвиток укр.мови ; створення укр. літератури на народній основі.

«Батьківщина» ( 1879 селянська газета) , «Діло» ( 1880 щоденна укр. газета) ініціатори створення у Львові першого професійного театру ( 1864),  «Просвіта» (1868),

 ЛТШ (1873) згодом НТШ (1892).

Народна рада (1885)

Польський визвольний рух (50-60-ті рр.)

Хлопомани

Володимир Антонович

Гасло «За нашу і вашу свободу

Мета: -захистити інтереси укр. народу.

-ліквідація царизму і кріпацтва;

- встановлення демократ. республіки;

- підняття національної свідомості українців.

Український визвольний рух

(50-60 ті рр.)

Культурно-освітня робота і формування національної свідомості;

Культурницька фаза розвитку визвольного руху

Перша громада

( Українська)

(Петербург , 1859)

Білозерський

Костомаров

Шевченко

Мета:

Підвищення культурно-освітнього рівня укр. народу

«Основа» (видання в Петербурзі 1861-62)

Громадівці вважали, що:

• малоруський (український) народ є окремою нацією;

• до всіх братів-слов’ян українець повинен ставитися дружно і допомагати їм у боротьбі проти гнобителів;

Діяльність громад

-відкривали недільні та щоденні школи,;

- читали слухачам “Кобзаря” Т. Шевченка;

- виступали з лекціями;

-організовували бібліотеки;

- виступали ініціаторами створення гімназій, шкіл ;

Київська (Антонович)

Чернігвська( Глібов)

«Черніг. листок» 1861-63

Розгромлені громади в 1863

Валуєвський циркуляр 1863 запобігти зростанню українського національного руху заборонив

-друкування українською мовою книг навчальних

та релігійних книг

- навчання українською мовою

- “ніякої української мови не було, немає і не може бути”, що, мовляв, є тільки малоросійське “наріччя” російської мови;

-дозволялося писати “українським наріччям” лише художні твори.

Стара громада(70-90 ті, Київ) Антонович

Історичне товариство Нестора Літописця (1873)

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873, Галаган)

«Київський телеграф»(1873-1875рр.)

Емський указ забороняв:

-Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;

-Видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;

Друкувати будь-які книги українською мовою;

Ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881 р.);

-Влаштовувати концерти з українськими піснями;

-Викладати українською мовою в початкових школах.

Емський указ сприяв перетворенню Сх.Галичини на «Український П’ємонт»-центр українського національного відродження

Радикали

(80-90 – ті рр.)

І. Франко

М. Павлик

О. Терлецький

Програма: воз`єднання всіх укр. земель; зменшення ролі церкви.

Створили перші укр. партії:РУРП

Стратегічна мета партії – самостійність.

«Україна уярмлена» / « Україна irredenta» ( 1896 Ю. Бачинський)

Головна мета : соборність і незалежність України.

Молоді громади

(70-80 ті):

Мета : здобуття незалежності України

Русько-Українська радикал.партія

(РУРП , 1890)

Перша українська політична партія

І. Франко

М. Павлик

Динилович

Є. Левицький

Українська   національно-демократична партія (УНДП)-

1899р, Львів

І. Франко,

 Є. Левицький,

 М. Грушевський.

Українську соціал-демократичну партію (УСДП).

М. Ганкевич,

 Ю. Бачинський,

 С. Вітик.

Перспективна мета : незалежна Українська Республіка

Програма-мінімум:

-виховання почуття єдності з російськими українцями, які виборюють автономію у складі майбутньої конституційної федералістичної Росії;

-утворення окремої національної провінції з окремою адміністрацією і національним сеймом.

Програма-максимум (кінцева мета) — -національна соборність і незалежність України.

УНДП незабаром стала найвпливовішою політичною силою Західної України.

Кінцева мета партії — створення вільної держави українського народу — Української Республіки.

«Київська старина»

( 1882-1906)

Братство тарасівців

(1892-93) перша самостійницька

українська організація

м.Харків

І.Липа

В. Шемет

М. Міхновський

«...Ми, свідомі Українці, назавжди пориваємо зв'язок з українофілами. Ми оддаємо всі наші сили на творення української культури, на соціально-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Ми мусимо агітувати за наші думки... кожен повинен протягом року вивчити українській грамоті не менше двох членів для нашої організації...

Загальноукраїнська безпартійна орг-ція

(1898 ,Київ)

Молода Україна

(1899)

Українська напівлегальна молодіжна організація в Австро-Угорській імперії (в основномув Галичині та Бу-ковині) в 1899—1903 рр.

«Симболом сих ідеалів, стягом, що під ним спішити -мемо у бій за наші ідеали, є для нас одно велике слово: Україна. … готові ми до

всякої посьвяти та до найтяжшої боротьби, бо цїль наша взнесла і висока, бо ідея наша сьвята і непорочна. Наша национальна ідея, се не само питанє мови, се не само питанє етноґрафічної відрубности, се питанє полїтичної независимости нашого народу, повної социальної справедливости, що його грімким голосом підняли поневолені та социяльно упосліджені верстви…»^[

Буковина

«Буковинська трійця»

(60-ті )Ю. Федькович

Брати Сидор і Григорій Воробкевичі

Газета « Буковина» (1885

Ю . Федькович)