ОРБД-2 3 2.2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.
Тема уроку 4: Форми, види і способи статистичного спостереження та особливості їх застосування.
Мета уроку: а) навчальна: формування у слухачів теоретичних знань про статистичне спостереження його види та форми. Законспектувати основні поняття що входять в зміст даної теми.
б) розвивальна: розвити пам'ять, увагу, розвивати вміння уважно слухати, самостійність в роботі;
в) виховна: підвищити рівень правової культури студентів, привити професійну відповідальність та почуття обов’язку.
Метод проведення : вивчення і засвоєння нових знань (з використанням комп’ютерної техніки, схем)
Обладнання: підручник, опорний конспект, презентація, роздатковий матеріал.
Основні поняття: «вибіркове спостереження», «монографічне спостереження», «безпосереднє спостереження», «опитування», «звітність», «переписи», «обстеження».
Використана література для підготовки уроку:
Навчальний посібник Шапочка М.К., Маценко О.М. «Теорія статистики»
О.В. Акімова, О.С. Дубинська «Статистика в малюнках та схемах»
Схеми на с. 16,17,18.
Структура уроку:
І. Організаційна частина
ІІ. Повідомлення нової теми та завдань.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Вивчення нового матеріалу.
V. Закріплення знань.
VІ. Домашнє завдання.
Хід уроку:
I. Організаційна частина:
1. Перевірка наявності учнів на уроці (3хв).
2. Перевірка готовності учнів до уроку (2хв).
ІІ. Оголошення теми і навчальної мети уроку.
Викладач : Сьогодні на уроці ми будемо вивчати тему: Форми, види і способи статистичного спостереження та особливості їх застосування.
ІІІ. Актуалізація опорних знань. Доповніть речення.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності:
Відомо, що об’єктом статистичного спостереження може бути будь-яке масове явище або процес. Різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів зумовлюють потребу застосовувати різні організаційні форми, види і способи збирання даних.
IV. Вивчання нового матеріалу.
План уроку:
Форми статистичного спостереження
Статистичні дані можна одержати різними шляхами і способами.
Статистичне спостереження здійснюється в двох основних формах:
Основною формою статистичного спостереження в нашій країні і країнах колишнього СРСР є статистична звітність. Вона полягає в тому, що всі підприємства, установи і організації подають до органів державної статистики обов'язкові звіти про результати їх діяльності за певний період і в певні строки. Заповнення звітності проводиться на основі даних оперативного і бухгалтерського обліку, що забезпечує можливість контролю даних. За достовірність представлених даних несе відповідальність керівник і головбух.
Звітність здійснюється за строго встановленими формами, затвердженими Державним комітетом статистики України. Звітність за незатвердженими статистичними органами формами, як і звітність, що здійснюється частіше встановленої періодичності, вважається незаконною. Органам статистики надано право відміняти незаконну звітність.
Зміст звіту, його форму і строки представлення встановлюють органи державної статистики. Існує типова звітність, що має єдину форму для всіх підприємств і організацій і спеціалізована - для організацій, що мають специфічні особливості.
Залежно від періодичності представлення статистична звітність поділяється на: тижневу; 2-х тижневу; поточна
місячну; квартальну; річну.
Необхідно відзначити, що звітність, як форма статистичного спостереження, властива переважно соціалістичному господарству, що пов'язане з виконанням статистикою контрольно-організаторської функції (контроль виконання планів). В умовах капіталістичного способу господарювання звітність має обмежене вживання. Вона використовується, в основному, для оперативного управління і контролю за ходом виробництва в межах окремих підприємств і фірм.
Спеціально організовані статистичні обстеження охоплюють ті явища і процеси суспільного життя, які не охоплені звітністю або ж вимагають більш поглиблених, детальних досліджень. Спеціально організоване статистичне спостереження здійснюється як органами статистики, так і окремими зацікавленими організаціями й установами. В сучасних умовах, у зв'язку з новими методами управління народним господарством, спеціально організоване статистичне спостереження набуває все більшого розповсюдження Переписи та Обстеження.
Дані, що збираються за допомогою статистичного спостереження, називаються первинною або вихідною інформацією. В процесі її обробки отримують ряд узагальнюючих статистичних показників, які є специфічними для статистики.
Види і способи статистичного спостереження
Статистичне спостереження поділяється на види:
За часом реєстрації фактів розрізняють безперервне (поточне) і перервне статистичне спостереження. Перервне, в свою чергу, може бути періодичне і одноразове.
Поточне статистичне спостереження ведеться постійно, безперервно у міру виникнення явищ. НАПРИКЛАД, реєстрація в рагсі народження і смерті, шлюбів і розлучень, випуск продукції на заводі, грошові виплати тощо.
При періодичному статистичному спостереженні реєстрація фактів проводиться через певні, зазвичай однакові, проміжки часу. НАПРИКЛАД, облік успішності студентів за даними сесій, переписи населення через певні періоди часу і т.п.
Одноразове статистичне спостереження проводиться один раз для вирішення якої-небудь задачі або в міру потреби через невизначені проміжки часу.
Вживання на практиці того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від специфіки досліджуваного об'єкта. Іноді для вивчення одного й того ж процесу використовують як поточне, так і одноразове статистичне спостереження. НАПРИКЛАД, споживання населенням продовольства.
За охватом одиниць сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження. При суцільному статистичному спостереженні реєстрації підлягають всі без виключення одиниці сукупності (перепис населення і т.п.). Зі збільшенням числа об'єктів економічної діяльності, викликаного розвитком ринкових відносин, розширилася практика проведення несуцільного статистичного спостереження. Несуцільне статистичне спостереження застосовується і в тих випадках, коли суцільне проводити важко або недоцільно, або коли це пов'язане зі псуванням або знищенням спостережуваної одиниці. НАПРИКЛАД, при дослідженні якості харчових продуктів, перевірці тривалості роботи деталей, машин і т.п.
Найважливішою характерною особливістю несуцільного статистичного спостереження є те, що по його результатах судять про всю сукупність, яка досліджується.
Несуцільне спостереження має наступні різновиди:
Спостереження основного масиву - обстеженню підлягає основний масив сукупності, тобто та частина її одиниць, яка вносить найбільший вклад в явище, що вивчається. Малозначимі одиниці, що не грають великої ролі в характеристиці сукупності, з спостереження виключаються. Включення або невключення в статистичне спостереження тих або інших елементів сукупності проводиться на основі спеціально встановленого цензу. Ценз - значення ознаки, що обмежує об'єкт спостереження.
Так, наприклад, перед початком промислового перепису встановлюють, що до перепису не підлягають включенню ті підприємства, кількість робітників на яких менше 15 чоловік. При використанні способу спостереження основного масиву виходять з припущення, що виключення певної частини малозначимих одиниць не відіб'ється істотним чином на результатах. Тоді як їх включення значно збільшить об'єм роботи.
Таким чином, застосування способу спостереження основного масиву можливе в тому випадку, якщо відомий склад всієї сукупності і можна наперед вирішувати, які її одиниці малозначимі.
Вибіркове спостереження - такий вид несуцільного статистичного спостереження, при якому обстеженню підлягає певне число одиниць сукупності, відібраних на основі ненавмисного випадкового відбору (шляхом жеребкування, наприклад).
При проведенні вибіркового спостереження треба прагнути того, щоб вибірка була репрезентативною, тобто щоб показники, одержані на основі вибіркового спостереження, були близькі по значенню до тих, що одержані при суцільному спостереження.
Репрезентативність відбору залежить від ряду чинників - обсягу й однорідності вихідної сукупності, обсягу вибірки та способу відбору одиниць. Цей метод науково найбільш обгрунтований. При його використанні завжди можна оцінити можливі розбіжності між показниками вибіркового і суцільного спостереження. Іноді вибіркою охоплюється всього 3 - 5 % сукупності і при правильному відборі одиниць спостереження ця частина досить правильно характеризує всю сукупність. Часто застосовується в економічній статистиці.
Монографічне спостереження - є детальним, ретельним вивченням (опис) однієї якоїсь одиниці. Це може бути один робітник, одна бригада, одне підприємство, один район і т.д.
Іноді ця одиниця розглядається як типова, і детальне вивчення її дає більш широке уявлення про одиниці сукупності, що вивчається. Іноді вона може представляти щось нове, що зароджується і вивчається з метою розповсюдження досвіду передового, прогресивного. Або, навпаки, її вивчення допомагає знайти якісь негативні моменти, що потребують усунення.
Найважливішим у використанні цього виду статистичного спостереження є те, що досліджувана одиниця повинна бути достатньо типовою і відображати середній рівень всієї сукупності. Монографічні спостереження, як правило, - область діяльності окремих наукових установ. При різних видах спостереження - поточному і перервному, суцільному і несуцільному, відомості про ті або інші одиниці сукупності можуть бути зібрані по-різному.
Розрізняють наступні способи збору відомостей:
Опитування респондентів — це таке спостереження, при якому відповіді на поставленні питання записують зі слів респондента.
Експедиційний полягає в тому, що спеціально підготовлені особи - реєстратори, їх називають «лічильники», самі прямують до об'єкту спостереження, тобто здійснюють свого роду експедиції і шляхом опитування заповнюють бланк обстеження (формуляр). Цей спосіб найточніший, але й найбільш трудомісткий, оскільки вимагає використання кваліфікованих кадрів. Частіше за все використовується при переписах.
Явочний полягає в тому, що кожна одиниця спостереження (особи, що підлягають реєстрації) самі з'являються до місця реєстрації і повідомляють необхідні відомості. НАПРИКЛАД, так збираються дані про народжених, померлих, одружених тощо.
Поштовий - полягає в тому, що статистичні та інші органи розсилають спеціально розроблені бланки й інструкції для заповнення їх організаціям або окремим особам з проханням відповісти на поставлені питання і вислати поштою назад.
Різновидом поштового способу є анкетний, при якому певному колу осіб надсилається анкета з проханням відповісти на питання і вислати адресату. Ці способи вимагають найменших витрат, проте не завжди забезпечують необхідну якість відомостей, оскільки перевірити їх достовірність безпосередньо на місці не завжди можливо.
Спосіб самореєстрації полягає в тому, що опитуваним особам роздають опитувальні бланки, їх інструктують як заповнювати бланк, а потім заповнені бланки збираються і перевіряються на правильність заповнення. Цей спосіб часто використовується при бюджетному обстеженні сімей, при проведенні деяких переписів тощо. При самореєстрації отримуються більш повні та точні відомості, ніж при поштовому, проте він більш дорогий і більш тривалий. Його вживання потребує достатньо високого освітнього і культурного рівня опитуваних.
Слід зазначити, що способи збору відомостей визначаються, як правило, метою і задачами спостереження, а також сутністю спостережуваного явища. Зрозуміло, що відомості про рідну мову людини не можна одержати шляхом безпосереднього спостереження - про це можна тільки запитати. Дані ж про наявність худоби, транспорту, наприклад, встановлюють шляхом безпосереднього спостереження, а не опитування.
В сучасних умовах широкого впровадження механізації і автоматизації рахунково-статистичних робіт в способах збирання даних відбуваються корінні зміни. З'явилися нові засоби зв'язку - телетайп, факс, нові носії інформації - дискети, CD та ін.
Отже, основними формами статистичного спостереження є:
1) Офіційна статистична звітність;
2) Спеціально організоване статистичне дослідження;
Видами статистичного спостереження є:
1) Безперервне (поточне);
2) Перервне (тимчасове);
3) Суцільне;
4) Не суцільне;
5) Вибіркове.
Основні способи отримання статистичних матеріалів:
1) Безпосереднє спостереження;
2) Опитування;
3) Документальний спосіб.
V. Закріплення знань.
Підсумки роботи учнів на уроці і ступінь досягнення поставленої мети;
Таким чином сьогодні на занятті ви закріпили знання по темі:
Форми, види і способи статистичного спостереження та особливості їх застосування.
На даному занятті ми розглянули визначення термінів.
Тестовий контроль знань учнів:
вибіркове; суцільне; обстеження основного масиву; анкетування.
студенти; учбові заклади; учбові їдальні; працівники їдальні.
галузь статистики, яка вивчає кількісний бік масових явищ;
вивчення загальних правил і методів дослідження масових суспільних явищ:
галузь математичних знань;
розробляє раціональні прийоми систематизації обробки і аналізу даних статистичних спостережень.
збирання і аналіз даних про масові явища;
первинна обробка масових даних;
планомірний науково-організаційний збір даних про явища і процеси суспільного життя шляхом реєстрації по заздалегідь розробленій програмі
спостереження;
вивчення кількісних взаємозв'язків явищ по заздалегідь розробленій програмі спостереження.
вибіркове; монографічне; суцільне; обстеження основного масиву.
в інструкції; у статичному формулярі;
в організаційному плані; у програмі спостереження.
до суцільного; до монографічного;
до анкетного обстеження; до вибіркового обстеження.
до періодичного; до поточного;
до одноразового; до безпосереднього.
помилки репрезентативні; помилки випадкові;
помилки статистичного спостереження; помилки систематичні.
помилки, які виникають внаслідок неправильного становлення фактів або їх запису у формуляр;
помилки, які виникають внаслідок різних випадкових причин;
помилки, які виникають внаслідок невипадкових причин;
помилки, які виникають внаслідок перекручення дійсності.
за способом збирання, способом аналізу та групування;
вибіркове , монографічне, анкетне, засобом основного масиву;
поточне, періодичне, одночасне;
за обліком фактів у часі за повнотою охоплення, за способом збирання.
VІ. Домашнє завдання: повторення даної теми.