Орфогафія (Теоретичний матеріал)

Відомого французького письменника М. Пруста викликав на дуель безграмотний писака. Даючи свою візитну картку, він сказав М. Прусту: — Надаю вам право вибору зброї. — Чудово,— відповів Пруст,— обираю орфографію. -Ви вбиті. Поясніть, як ви зрозуміли суть історії. Що вивчає орфографія?

Орфографія (від грецьких orthos - правильний і grapho - пишу) - це система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови і розділ мовознавства, який вивчає правопис слів.  Орфограма (від грецьких orthos - правильний і gramma - буква) – графічний знак (буквений і небуквений), який потрібно вибрати із ряду можливих відповідно до орфографічного правила. Орфографічна помилка – це неправильне написання слів.

Правильне написання слів зафіксоване в орфографічному словнику Орфографічний словник містить перелік слів у їхньому нормативному написанні та розкриває слова лише в аспекті їхнього правопису (наприклад, окрім власне слів у називному відмінку надає їхнє закінчення у  родовому). Орфографічний словник є показником сучасного йому  правопису.

буквені небуквені ненаголошені е, и в корені слова: весна, життя; велика чи мала літера: Земля-земля; написання сумнівного приголосного: легкий, просьба; подовження та подвоєння приголосних: навчання, лимонний; наявність чи відсутність літери: сторіччя-сторіч, інші. дефіс: по-українськи, жовто-синій, з-поміж; апостроф: сузір’я, любов’ю; перенос слова: хо-джу, три-ста; роздільне написання: будь ласка, все одно, поки що, на жаль; написання разом: удвох, понад, півострів, інші. 

ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОГРАФІЇ фонетичний морфологічний історичний (традиційний) смисловий (диференційний)

Пишемо е у сполученнях -еле-, -ере-: зелений, берег при чергуванні з і: летіти — літати, променистий — промінь при зміні форми слова чи при словотворенні е випадає: шевця — швець, праведний — правда у дієслівних коренях -бер-, -мер-, -тер-, -дер- і под. (без суфікса -а-): вибереш, витерти, видеремо якщо в наголошеній позиції — е: веснА — вЕсни, веслувАти — вЕсла

Пишемо и у сполученнях -ри-, -ли- між приголосними: бриніти, дрижати, кривавий, глитати у дієслівних коренях -бир-, -тир-, -дир- (із суфіксом -а-): вибирають, витирати, видираєш якщо в наголошеній позиції — и: зимА — зИми, пилЯти — пИлка