Організація дослідницької діяльності старшокласників у процесі навчання історії

Організація дослідницької діяльності старшокласників у процесі навчання історії Виконала студентка Групи Зім-15 Постоян Валерія Ельдарівна

План Теоретико-методичні засади впровадження дослідницького навчання в старшій школі. Організація та зміст дослідницької діяльності старшокласників у процесівивчення історії. Позаурочна дослідницька діяльність старшокласників з історії.

Дослідницьке навчання - освітня технологія, що використовує навчальне дослідження як головний засіб досягнення результату. Основні характеристики дослідницького навчання: 1) Виділення в навчальному історичному матеріалі проблем,які можуть передбачати неоднозначність у їх розв’язанні; спеціальне конструювання навчального процесу; 2) формування уміння висувати версії, гіпотези, обирати проблеми, формулювати їх; 3 3) розвиток уміння роботи з різними версіями на основі аналізу першоджерел — методики відбору матеріалу, порівняння та ін

У процесі дослідницького пошуку учень має оволодіти всіма або більшістю загальних умінь: — спостерігати за фактами, явищами, подіями, ставити запитання; — усвідомити проблему й самостійно сформулювати її; — висловлювати інтуїтивні здогади, передбачення, формулювати гіпотези; — добирати способи перевірки гіпотез; — формулювати правила або пояснення; — організовувати спеціальні спостереження й досліди та виконання передбачуваних розв’язань; — перевіряти способи розв’язання гіпотез, їх пояснення; — робити практичні висновки й остаточне утвердження гіпотези.

Дослідницька діяльність старшокласників вимагає реалізації низки принципів, зокрема: • принципу природності (проблема має бути не надуманою, а реальною, відповідно інтерес має бути не штучним, а справжнім); • принципу усвідомленості (учні мають усвідомлювати і розуміти як проблему, мету й завдання, так і хід дослідження, його результати); • принципу самодіяльності (учень може оволодіти ходом дослідження лише через власний досвід); • принципу наочності (учень має вивчати історію не лише за книгами, а й за пам’ятками історії). Зокрема, у цьому випадку на допомогу приходить музейна педагогіка.

Упровадження дослідницької діяльності в навчальний процес передбачає реалізацію п’яти органічно пов’язаних видів навчання: фронтального; колективного; групового; індивідуального; індивідуально-групового. Основною формою фронтального та колективного навчання є урок. Групове та індивідуальне навчання здійснюється як в урочній діяльності, так і в позаурочний час. Головна мета індивідуально- групового навчання — включення старшокласників у процес самонавчання (в бібліотеках, музеях, кабінетах та вдома

Під час організації позаурочної роботи учнів з історії педагогу слід звернути особливу увагу на те, що вона має передбачати особистісну професійну орієнтацію у профільній школі та ґрунтуватися на засадах диференційованого підходу.

Отже, позаурочне середовище профільної школи, як зазначають дослідники, сприяє організації дослідницької діяльності учнів з історії завдяки таким чинникам, як: 1) інтеграція позаурочної роботи з історії та класно-урочного навчального процесу; 2) диференціація учнів за інтересами; 3) варіативність форм і привабливість позаурочної роботи шляхом поєднання когнітивної та емоційної сфер; 4) використання та розвиток ініціативи учнів, їх самостійності, самодіяльності й активності; 5) співпраця вчителя та учня; 6) використання широких комунікативних та рефлексивних можливостей; 7) сприятливість психологічного клімату в позаурочному мікросоціумі та суспільно-корисна спрямованість позаурочної діяльності.

С. Моцак визначила основні форми позаурочної роботи з історії у профільній школі: — масова (історичні вечори, лекції та бесіди, історичні екскурсії, вікторини й конкурси, олімпіади, конференції тощо); — групова (історичний гурток, історичні клуби, робота в музеї; випуск історичних газет, журналів, здійснення учнівських проектів); — індивідуальна (читання історичної літератури, робота в архівах, написання рефератів та доповідей, виконання творчих завдань

Важливе значення має історико-краєзнавча робота старшокласників,оскільки використання місцевих матеріалів у організації дослідницької роботиучнів з історії допомагає їм зрозуміти загальні закономірності суспільного розвитку, збудити інтерес до розширення знань, привчити до самостійної творчості. Досить ефективною формоюорганізації позаурочної роботи є історико- краєзнавчий гурток. Робота історико-краєзнавчих гуртків здійснюється у двох напрямах: 1) теоретичному (бесіди, лекції, доповіді, конференції, вікторини, самостійна робота); 2) практичному (екскурсії, походи, експедиції, практикуми в музеї, архіві, бібліотеці).