Осінь щира, осінь золотава

ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №52 І-ІІІ СТУПЕНІВ           ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Свято осені у 1-А класі

«Осінь щира, осінь золотава»

  Підготувала і провела

  вчитель початкових класів     

  Шкарупа Т.С.

Мета. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи, розвивати  спостереження, естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Обладнання: костюми осінніх місяців, овочів, виставка дарів природи.

                                                        Хід заходу

 ВЕДУЧА 1   Добрий день, вам люди добрі!                                                                               Щиро просим до господи!                                                                                                 Раді вас у нас вітати,                                                                                                                    Щастя і добра бажати!

Ласкаво просимо гостей на наше свято! Нехай вам буде затишно, тепло, мов у своїй хаті. Сьогодні ми зібралися тут, щоб попрощатися з прекрасною порою року – осінню, щоб висловити пошану щедрій красуні.

ВЕДУЧА 2     Так, осінь багата  на гостинці. Але є серед тих такий, що найдорожчий людині над усе. У народі кажуть про нього:

Взимку в землі спав, влітку на ноги став,                                                                                                     В міху відпочивав, у млині станцював-                                                                                                            Весь світ нагодував.          (пшеничний колос)

ВЕДУЧА 3    У народі хліб, як матір, поважають,                                                                       Ця шана з плином часу не зника.                                                                                                 І дорогих гостей завжди стрічають                                                                                                               З хлібиною в барвистих рушниках.

Виходять діти з короваєм в руках

КОЗАЧОК. Колосе пшеничний, ти наш хліб одвічний.                                                                 З доброї зернини ми тебе зростили.                                                                                                   Від землі до днини набиравсь ти сили.

УКРАЇНОЧКА. Набирався соків, сонцем наливався.                                                                   Повний та високий – на добро пишався.                                   

КОЗАЧОК. Колосе багатий, з доброї зернини.                                                                                 Це від тебе, брате, щастя у людин                                                                                                         

УКРАЇНОЧКА  Слава урожаю на полях!                                                                                       Слава короваю на столах!                                                                                                              Слава тим, хто зростив урожай!                                                                                                     Слава тим, хто надбав коровай!

Кланяються і вручають хліб.

Читці:

День за днем, за тижнем тижні                                

Непомітно лине час,                                                                      

Різні зміни дивовижні

Відбуваються круг нас.

                                            От зима, весна та літо,

                                            Осінь, потім знов зима.

                                            Сивий час летить над світом,            

                                            І кінця йому нема.

Кожен місяць кожну пору,

На землі нове вбрання.

Й ми самі не те , що вчора, -                                                          

Дітвора зроста щодня.

                                            Глянь навколо оком пильним

                                            І побачиш зміни ці.                             

                                            Ось повільно, неухильно

                                            Йдуть по черзі місяці.

Вчитель: Так , лине час і на зміну одній  порі року приходить інша. Кожна пора року чудова і людям до вподоби .Ось линуть останні дні осені. Сьогодні ми будемо прощатися із загадковою, щоразу неповторною у своїй красі – осінню.

Яка вона не постійна. То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна. То весела,то життєрадісна, то мрійлива, то плаксива. Давайте ж згадаємо цю пору року.

1. Осінь, осінь, осінь,                                                          

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Рідко сонце світить,        

А на голих вітах

В’яже осінь рукавички

З бабиного літа.

2. Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком          

Стала, наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

Завітала осінь до нас в Україну,                                                                                                   Одягла в червоне намисто калину,                                                                                                              Бо вкраїнська осінь- це пишні жоржини,                                                                                     Айстри різнобарвні, горішки ліщини.

Україна на весь світ врожаями славиться,                                                                                     Житом та пшеницею, білою паляницею.

Ми теж свій врожай зібрали                                                                                                            І в комори поскладали.                                                                                                                  Старалися ми працювати,                                                                                                                 Щоб врожаю не втрачати.

 Осінь, осінь! В гості тебе просим                                                                                                   З щедрими хлібами, з високими снопами,                                                                                      З листопадом і дощем,                                                                                                                          З перелітним журавлем.                                                                                                                                                            

Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь.

Осінь.                                                                                                                                  

Добрий день, мої шановні

Діти, пані та панове.

Нині знов із вами я.

Осінь — ось моє ім’я.

Восени земля прекрасна.

Як завжди, приходжу вчасно

І у села й у міста —

Всюди осінь золота.

Лист торкну — і диво стане:

Помаранчевим, багряним,

Ясно-жовтим стане ліс.

Як не віриш,— подивись.

Осінь:

Я не сама до вас прийшла

Трьох братів я привела.

Вересень:

Перший місяць – вересень, я смачний.

Вам дарую яблука запашні,                                                 

Груші, сливи, дині і виноград –

То солодка радість для всіх малят.

А я до вас не сам прийшов, а привів своїх друзів. Тільки чарівною паличкою змахну, вони і з'являться.

У супроводі мелодії «Ходить гарбуз по городу» виходять «Овочі».

Вчитель     Діти, а чи впізнали ви гостей?

    Морква.    Кожен знає, що морквиця

                    На городі — мов цариця.                                          

                    Коси довгі, кучеряві,

                    Та ще й платтячко яскраве.

                    Я смачна і вітамінна,

                    I не гірше апельсина.

                    Той, хто моркву поважає,

                    До ста років доживає!

Буряк.       Ой, розхвасталась, дивітъся!

                    Ти не схожа на царицю.                                          

                    Я від тебе красивіший:

                    Червоніщий і товстіший.

                    Український борщ чудовий

                    По усіх краях відомий.

                    У борщі я головний,

                    Борщ без мене — не смачний.

Огірок.      А зелені огірки

                    Всі вживають залюбки.

                    Нас шанують недаремно:                                            

                    Дух наш свіжий і приємний,

                   На канапці і в салаті

                    Ми і в будень, і на святі.

Помідор    Що ж то огірок – вода.

                   Як немає – не біда.

                    Помідор – смачний, кругленький,                                   

                    Має щічки червоненькі.

                    До смаку я в кожній страві.

                     Роблять соки і приправи.

                     Соус, борщик і салат

                     Люди з радістю їдять.

  Цибуля.    На цибулю нарікають,

                    Що до сліз я допікаю.

                    Вибачте, та я не винна,

                    Бо я — лікарська рослина.

                    Соком з медом почастую

                    I здоров'я подарую.

Часник        Часничок я білозубий.

                     Ви мене не бійтесь люди.

                      Хоч гіркий я – та    корисний.

                      Всім мене потрібно їсти.

                      Хто  мій зуб з’їдає сміло,

                      Буде мати зуби білі.

 Диня.        Знаменита жовта диня

                    На городі господиня.

                    Я — солодка, соковита,

                    Покуштуй — не схочеш пити.                            

                   А як їстимеш саму—

                    Всі хвороби прожену!

Гарбуз.      Не сваріться, любі! Годі!

                    Я найстарший на городі.

                    Я — веселий і бокастий,

                    Жовтогрудий і смугастий.                                     

                    Я – чудовий дар осінній

                    З гарним і смачним насінням.

                    Хто їсть кашу гарбузову –

                    Буде сильним і здоровим!

Осінь. Спасибі, Вересню, тобі та твоїм друзям. Пора передавати чарівну паличку другому брату, він теж хоче розповісти по себе.

Вересень. А й справді! Мені так цікаво було з вами, що не помітив, як і час пролетів. Жовтню, візьми, будь ласка, паличку

Жовтень.      

 Я Вересневі вдячний за старанність.

Врожай добротний зібрано без втрат.

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості жовтень – вересня я брат.

В садах те листя, що було зелене

Зробилося одразу золоте.

Приникли і дерева і кущі,

Уже осінні перші йдуть дощі.

  Дощик сиплеться з кленочка,

Дощик жовтий, золотий,

А зелені ще дубочки

Хочуть осінь обійти.

Дощик сиплеться і пада

По стежині дріботить

І веселим листопадом

Вітер грається й біжить.

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

Вчитель: А який гарний  осінній ліс, немов золотий. І іноді в ньому відбуваються чудеса (гра на скрипці)

Жовтень.  А чарівну паличку я передаю листопаду-місяцю.

  Листопад                                                                                                                        Осінь. Осінь, листопад,                                                                                                                           Жовте листя стелить сад,                                                                                                                     За моря в краї далекі                                                                                                                            Відлетіли вже лелеки.                                                                                                                           Хмари небо затягли,                                                                                                                            Вітер віє з-за гори,                                                                                                                          Ходить осінь листопадом,                                                                                                                   Жовте листя стелить садом.

Осіння вікторина

Вчитель: Зараз ми вас перевіримо на скільки добре ви знаєте осінню пору року і проведемо з вами вікторину.

1. Які осінні місяці ви знаєте?
2. Коли день дорівнює ночі? (день осіннього рівнодення – 23 вересня)
3. Чи знаєте ви, чому вересень має саме таку назву? (цвіте верес- медоносна рослина)
4. Як називаються птахи, які відлітають у вирій? (перелітні)
5. Як називаються птахи, які залишаються зимувати? (зимуючі)
6. Як називають осінню пору, коли погода стоїть як влітку і літає багато павутиння? (бабине літо)
7. Куди восени зникають метелики? (ховаються в щілині, під кору дерев)
8. Як готуються до зими мурахи? (закривають входи і виходи мурашника)
9. Куди зникають на зиму жаби? (ховаються на глибину під камені)
10. Коли від нас летять останні качки? (коли замерзають ріки)

Гра «Долоні»

Я буду говорити фразу, якщо це правильно плескаєте в долоні, а якщо ні – не плескаєте.

• Жовтіє листя
• Прилітають птахи
• Ночі коротші, дні довші
• Стало прохолодніше
• Триває збір урожаю
• Люди купаються у морі
• Діти ліплять снігову бабу
• Часто йдуть дощі
• Можна загоряти на сонці
• Відлітають птахи

Ведуча. Гарно попрацював наш  народ, зібрані всі врожаї, але сумно на душі, адже відходить у минуле осінь і на зміну їй прийде холодна зима. Але ми не будемо сумувати, бо через рік ми знову милуватимемося справжньою осінньою красою.

Осіннє золото осипалось до ніг,

 Пташки давно у вирій полетіли.

 Далеко за моря їх шлях проліг —

 Сади й ліси без них осиротіли.

 Опале листя стиха шурхотить,

 В верхів’ї сосен вітерець співає.

 На самоті осінній сум звучить,

 Земля стомилась і відпочиває.

 Вже зібрані останні врожаї,

 З полів добро привезено додому.

 Комори всі наповнили свої,

 Тепер приємну відчувають втому.

 Втомилися, звичайно, від турбот,

 Та радість від достатку серце гріє.

 Трудолюбивий, добрий наш народ,

 Він потрудитися і відпочити вміє.

Вчитель:

Ось і скінчились пригоди дитячі.     Осінь, як осінь. Сміється і плаче.   Природу готує до відпочинку вона,   Аж доки розбудить всіх юна весна.

Ми дуже вдячні всім, хто завітав на наше свято! Бажаємо всім міцного здоров’я, сімейного щастя та тепла та затишку в кожну оселю.

Додаток:

Квіточка до квіточки –

Ми сплетем віночок,

Ще й завяжуть стрічечки

В тім віночку діти.

Стрічечки яскраві,

Стрічечки барвисті,

У вінок вкраїнський

Заплітають діти.

Звучить музика

                 (виходять учні і вплітають у вінок різнокольорові стрічки)

-Про це, юний друже, повинен ти знати:
Коричнева стрічка – земля, наша мати.
Вона в нас єдина, вона найрідніша.
Коричнева стрічка – вона найміцніша.

-Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.
Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

-Дві стрічки: зелена і темно-зелена –
Це юність, краса. Це природи знамена.

-Зелена трава і зелені листочки –
Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.   Пісня «Донечка Вкраїни»

-Дві стрічки: блакитна і синя, темніша –
Це небо і води. Хай будуть чистіші.

-Дай, Боже, щоб ми вберегли їхню суть,
Нам небо і води здоров’я дають.

Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

-Це й колос достиглого жита, пшениця.
Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

-А ця, фіолетова, те означає,

Що розум людський ще надій не втрачає.

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.

-Малинова стрічка (або малинова)

Про щедрість сказати своє хоче слово.

Про те, що не можна усе тільки брати,

Що треба навчитись і щедро давати.

-Багатство й достаток – рожева ця стрічка.
Багатство пора вже нам мати за звичку.
Достаток з рожевої стрічки всміхатись
Нам буде, як праці не будем боятись.

-Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.