Основні напрямки логопедичної роботи

Основні напрямки логопедичної роботи

(виступ на батьківських зборах)

Логопедична робота -  складний динамічний процес, який передбачає  комплексну роботу в певних напрямках:

1. Обстеження та діагностика мовлення дошкільників ( 3 рази на рік)
2. Проведення колекційної роботи:

- уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення;

- формування граматичних умінь та навичок;

- розвиток фонематичних процесів;

-  формування правильної звуковимови;

-  формування зв’язного мовлення;

-  знайомство з елементами грамоти

- розвиток дрібної та загальної моторики

-  розвиток зорово – просторового гнозісу;

 - розвиток мовного дихання;

Проведення пропагандистської роботи серед педагогів та батьків

1. Діагностичний напрямок

Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов'язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями.

Основна мета цього напрямку – визначення мовних порушень, причин  та засобів  подолання мовленнєвих недоліків.

Діагностична діяльність фахівця упродовж навчального року має на меті вирішення різних завдань, і тому, в залежності від етапу роботи, ми вирізняємо: первинну діагностику, динамічне спостереження, етапну діагностику та поточне діагностування.

• Первинна діагностика. Метою цього етапу роботи є визначення рівня мовленнєвого та інтелектуального розвитку дитини, причин та механізмів мовленнєвих недоліків,. Первинна діагностика відбувається протягом декілької тижнів.вересня. За її наслідками та за висновками проводиться розподіл дітей-логопатів  на групи або підгрупи.

На цьому етапі вчитель-логопед заповнює протокол обстеження та логопедичну картку на кожного логопата. Результати первинної діагностики доводяться до відома адміністрацій у кінці вересня поточного навчального року.

• Динамічне вивчення учнів проводиться з метою відстеження динаміки мовленнєвого та інтелектуального розвитку учня-логопата, визначення відповідності обраних методів та прийомів корекції рівню надбаних мовленнєвих навичок. Проводиться воно у січні та травні.
• Етапна діагностика. Це діагностування необхідне для визначенні ефективності корекційного впливу на розвиток учбово-пізнавальної діяльності та констатації результативності набутих мовленнєвих навичок дітей, що відвідують заняття вчителя-логопеда. Результати занотовуються у мовних картках учнів-логопатів.
• Поточна діагностика. Вона спрямована на обстеження дітей за запитом батьків, педагогів, спеціалістів психолого-медико-педагогічних комісій. Часових обмежень таке діагностування не має та проводиться упродовж всього навчального року за необхідністю.

2. Корекційний напрямок

Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. У залежності від структури мовленнєвого дефекта та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи. Основною формою організації логопедичної роботи є групові, індивідуальні  та фронтальні заняття. Слід зазначити, що вчитель-логопед не тільки проводить корекційні заняття, але й забезпечує корекційно-логопедичний супровід навчання і виховання кожного учня, який потребує допомоги, проводить консультативну роботу з батьками, педагогами.

На цьому етапі слід визначити основні напрямки корекційної роботи:

· усунення різноманітних порушень мовлення;

· формування різнобічних уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності, збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення;

· формування необхідних для засвоєння програмного матеріалу з навчання грамоти вмінь і навичок;

Необхідною умовою проведення корекційної роботи з учнями-логопатами є поєднання загальнодидактичних принципів з основними положеннями корекційної педагогіки, вікової і спеціальної психології: комплексності, цілісності; всебічності; системності та динамічності.

Корекційний вплив є набагато ефективнішим, якщо забезпечується взаємодія між учасниками, які реалізують навчально-корекційну програму розвитку учня-логопата. Тобто вчитель-логопед за допомогою рекомендацій, консультацій, залучає в процес корекційного навчання батьків, вчителів, а, за необхідністю, і адміністрацію шкіл.

3.  Аналітичний напрямок.

Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями. Необхідність цього напрямку роботи зумовлена потребою комплексного підходу до проблем дитини, який припускає:

· системний аналіз особистісного, мовленнєвого і пізнавального розвитку учня-логопата, що дозволяє не тільки виявити окремі прояви порушень розвитку учня, але й визначити причини цих порушень, відслідкувати їх взаємвплив;

· створення комплексних індивідуальних корекційно-відновлювальних програм, націлених на взаємозв'язок розвитку і корекції різних сторін особистісного, пізнавального та мовленнєвого розвитку дитини;

· забезпечення спеціалізованого супроводу навчання школярів;

· взаємодію спеціалістів в межах шкільної психолого-медико-педагогічної комісії.

3. Консультативно-просвітницький напрямок.

Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги батькам, вчителям і адміністрації шкіл з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків учнів-логопатів та попередження вторинних порушень (читання та письма), які заважають учню повноцінно опанувати учбовим матеріалом в межах шкільної програми навчання.