ПРОЄКТ ТА зм ною в написанн сл в Чи не найб льш радикальною
здалася л тера «є» у словах:
ПРОЄКЦІЯ проєкт, проєкц я, адже вони
творяться так само як
н’єкц я, траєктор я, об’єкт та
нш слова з латинським
коренем -ject-.
Також спростили й передання звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja]. Тепер це л тери «є», «ї», «ю», «я» у вс х випадках: Савоя зам сть Савойя, фоє зам сть фойє та н.
ТАКОЖНЕЗАЛЕЖНОСТИ ГІДНОСТИ, , Груп менник в третьої в дм ни в
родовому в дм нку однини РАДОСТИ... повернуте як вар ант також
зак нчення на -и, кр м зак нчення
- , що дотепер в д 1930-х рок в
було єдиною дозволеною формою: Іменники на -ть п сля приголосного, а також слова кров, любов, ос нь, с ль, Русь, Б лорусь у родовому в дм нку однини можуть набувати як вар ант зак нчення -и: г дности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Б лоруси.
01 RULE 1
Тепер пишемо також через Ґ: Верґ л й,
Ґарс я, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґулл вер тощо, поряд з попередн ми формами через Г.
Пишемо також через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, м т, м толог я, Атени, Демостен та н., поряд з формами через Ф (диф рамб, еф р, м ф, Аф ни, Демосфен).
СЛОВА «ВИ», «ВАШ» ТОЩО ЗАВЖДИ ПИШЕМО З МАЛОЇ ЛІТЕРИ, ЯКЩО ТІЛЬКИ ЦЕ НЕ ЛИСТ ІЗ
ПЕРСОНАЛЬНИМ ЗВЕРНЕННЯМ ДО ОДНІЄЇ ОСОБИ З ВИЯВОМ ОСОБЛИВОЇ ВВІЧЛИВОСТІ.
Унормоване написання сл в «Ви», «Ваш» тощо з великої л тери: це робиться т льки як форма вв чливост у звертанн до однєї конкретної особи в листах, оф ц йних документах тощо, адресованих безпосередньо ц й людин – але в текстах ншого характеру л тера завжди мала.
ЦІКАВО...
«ПІВ» ПИШЕМО ОКРЕМО
Спростили написання числ вника «п в» у значенн «половина» з менниками. Тепер завжди правильно буде писати окремо: п в áркуша, п в годúни, п в я́блука, п в Єврóпи, п в Кúєва, п в
України.́
Якщо ж «п в» з менником становить єдине поняття не виражає значення половини, то їх пишемо разом: п вáркуш, пíвдень, п вкóло, п вм́сяць, п вóберт, п востр в.
МІНІСУКНЯ, ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ,
ВЕБСАЙТ — РАЗОМ
Разом пишемо слова з першим ншомовним компонентом, що
визначає к льк сний вияв чогонебудь: арх -, архи-, бл ц-, г пер-, екстра-, макро-, макс -, м д -, м кро-, м н -, мульти-, нано-, пол -, прем ум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-. Та слова з першим ншомовним компонентом анти-, в це-, екс-, контр-, лейб-, штабс-, унтер-.
ДІКЕНС, ТЕКЕРЕЙ, Б́ ЕЌ І — БЕЗ
ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Буквосполучення ck, що в англ йськ й, н мецьк й, шведськ й та деяких нших мовах передає звук [k], в дтворюємо однєю українською буквою «к»: Д́кенс, Д́к нсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́к ,
Бу́к нгем, Б́смарк, Брю́кнер,
Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн,
Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.
Скасован деяк написання, що були ТЕПЕР ПИШЕМО: ФОЄ, ФЕЄРБАХ, ГОЯ, свого часу введен з рос йської – на САВОЯ, РАМБУЄ, ШАНТІЇ, ХАЯМ (БЕЗ кшталт ЙЯ, ЙЄ тощо; тепер просто ВСТАВНОГО Й)
Я, Є тощо: Звук [j] звичайно передаємо в дпов дно до вимови ншомовного слова буквою й, а в
склад звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: буєр, конвеєр, плеєр, флаєр, круїз, мозаїка, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк,
н’єкц я, проєкт, проєкц я, суб’єкт,
траєктор я, фоє, єт , Гаїт , Гоя, Єйтс, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Шантї, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона.
МЕРЕЖАІНТЕРНЕТІМЕЙЛАУКРАЇНСЬКОЮРОДОВОМУ«ТВІКІПЕДІЯЕПЕР « НАЗВИ- (ФЕЙСБУКСЕРВІСІВ» ; ФЕЙСБУКА , САЙТІВЗ », ОБОВПИТВІТЕРШ ТАЕМО’ЯЗКОВИМ, ІНШИХЮТУБА, ҐУҐАТІЛ, -ЯЛЬ ;КИВ, ВІДМІНЮВАННЯМ: ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
ІЗ ЗВІДМІНКАКІНЧЕННЯМУ ОДНИНИ - ).
Нарешт внормоване написання назв сайт в та нших нтернетних серв с в: вони пишуться
українською мовою, за нормами українського правопису , звичайно ж, в дм нюються, як ус українськ слова: Назви сайт в без родового слова пишемо з малої букви (тв тер, ґуґл); назви сайт в з родовимсловом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбук», енциклопед я «В к пед я»).
ФЕМІНІТИВИ
Фем н тиви утворюють за допомогою суф кс в в д менник в чолов чого роду. Цей процес довол продуктивний, слова авторка, асп рантка, дописувачка, журнал стка, контролерка, лекторка, редакторка й нш заф ксован в словниках. Структура української мови має багато суф кс в, як утворюють фем н тиви. Всього їх понад 13, але на сьогодн продуктивними суф ксами, що визначають фем н тиви, є -к-, -иц-, -инта -ес-.
Загалом, коли утворюємо фем н тиви, варто послуговуватись таким простим правилом: - якщо можемо утворити слово за допомогою суф кса -к-, то утворюємо; - якщо з -к- не вдається (наприклад, фах вець, ворог, службовець), тод вдаємось до -ин- (фах вчиня, ворогиня) чи -иц- (службовиця).
Деяк суф кси можуть утворювати вар анти фем н тив в з однаковим лексичним значенням: акторка актриса, вод йка вод йчиня, мовознавиця мовознавчиня.
Суф кси -ш-, -их-, утворюючи фем н тиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент: генеральша – це не ж нка на генеральськ й посад , а дружина генерала, директорша – це дружина директора. А слова повариха, ткачиха (дружина ткача) часто набувають зневажливого в дт нку (пор вняйте з нейтральними куховарка, ткаля).