Особистісно-орієнтований підхід до викладання математики з використанням деяких мотиваційних аспектів, «Розвиваємо інтелект», «Воєнно-патріотичний напрямок», «Історичні відомості н

Особистісно-орієнтований підхід до викладання математики з використанням деяких мотиваційних аспектів, «Розвиваємо інтелект», «Воєнно-патріотичний напрямок», «Історичні відомості нового матеріалу»

Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її.

Я.А.Коменський

Освіта ХХІ століття, - це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуро творча домінанта, виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти і саморозвитку вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Важливо, щоб учні могли розвивати свої природні задатки та здібності, адже сутність справді гуманного ставлення до особистості того, хто навчається, виражена в його активності як повноправного суб’єкта навчального процесу, а не об’єкта.

Забезпечити реалізацію цих вимог повинна особистісно-орієнтована освіта. Особистісно-орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес, головними завданнями якого є: розвивати індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня, максимально виявити, ініціювати, використовувати, окультурювати, індивідуальний досвід учня, допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, формувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя.

 Спектр методик і технологій, що складають її зміст досить широкий: вальдорфська педагогіка, технологія само розвивального навчання Г. Селевка, даль тон-технологія, колективний спосіб навчання (О.Ровін, В.Дяченко), ігрові технології, методика Марії Монтессорі, технологія модульного та модульно-розвивального навчання, проектні технології, розвивальне навчання, технологія рівневої диференціації М. Гузика, адаптивна система навчання А.Границької, технології проблемного навчання, сугестивні технології, продуктивна освіта, особистісно-орієнтоване розвивальне навчання І.Якиманської, школа «діалогу культур», інтерактивні технології та інші. А у монографії  М.Нещадного «Військова освіта України: історія, теорія, метологія, практика» визначено особистісно-орієнтовану освітню діяльність військовослужбовця, спрямовану на самовизначення та самореалізацію у процесі навчання і майбутньої військово-професійної діяльності, яка відображає специфіку індивідуального розвитку особистості, одну із детермінант структури змісту військової освіти.  

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу.

Сучасний стан науки й суспільства, збільшення обсягу нової інформації різко зменшують частку знань, які отримує дитина в період шкільного навчання. На передньому плані постає задача інтелектуального розвитку, яка включає, зокрема, здібність людини до засвоєння нових знань, до самостійного пошуку і засвоєння нової інформації.

Мотивація – це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення. Мотив – це усвідомлене внутрішнє спонукання до дії. Технологія – усвідомлене  практичне мистецтво, усвідомлена майстерність.

Мотивація передбачає морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, так званий «внутрішній двигун», прагнення людини домагатися успіху в різних видах діяльності, пошук відповідей на запитання «чому?», «навіщо?», «заради чого?».

Традиційна чи інноваційна система навчання. Традиційна: Авторитарний стиль керівництва. Пояснювально-ілюстративний тип навчання й репродуктивна діяльність учнів. Переважання фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування. Відсутність у дітей прагнення до здобуття освіти.

Небажання вчитися спричинено сукупністю причин. Зовнішні причини: зниження цінності освіти у суспільстві; нестабільність існуючої освітньої системи; недосконалість організації навчального процесу; негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина). Внутрішні причини: послаблення здоров’я школярів; низький розвиток інтелекту; відсутність мотивації до навчання; слабкий розвиток вольової сфери школярів.

Типи невстигаючих учнів. Учні з гарним розвитком розумової діяльності, але з негативним ставленням до навчання. Учні з недостатнім розвитком розумової діяльності, що поєднується з позитивним ставленням до навчання. Учні з недостатнім розвитком розумової діяльності та негативним ставленням до навчання.

У дослідженні Х.Майхнера відзначається: людина у процесі пасивного сприйняття запам’ятовує 10% того, що прочитала; 20% того, що почула% 30% того, що побачила; 50% побаченого та почутого. А при активному сприйнятті у пам’яті зберігається 80% того, що говорять самі; 90% того, що роблять або створюють самостійно.

Це потребує нової організації навчально-виховного процесу орієнтуванням на персоналізацію цілей, зміст, технологій і кінцевих продуктів діяльності дитини на уроках. Зміст навчання, розвиток і виховання формується навколо природних задатків таланта дитини, які характеризують його тут і тепер.

Використання мотивації: «Розвиваємо інтелект»

Інтелект розуміють як здібність до здійснення процесу пізнання й ефективного розв’язання проблем, зокрема під час опанування новою низькою життєвих завдань. Тому рівень інтелекту можна розвивати, як підвищувати, так і знижувати, як коефіцієнт корисної дії інтелекту людини. Інтелект людини визначає справжню і майбутню динаміку еволюційного розвитку людини як зображення її здібностей. Інтелект як здатність зазвичай реалізують за допомогою інших здібностей, таких як: здатність пізнавати, навчатися, мислити логічно, систематизувати інформацію шляхом її аналізування, визначати її застосовність (класифікувати), знаходити в ній зв’язки, закономірності та відмінності, асоціювати її з подібними тощо.

Інтелектуальний рівень особистості можна охарактеризувати двома основними параметрами: обсягом засвоєної інформації та здібністю використовувати цю інформацію для досягнення визначених цілей. Обсяг знань, які людина може засвоїти в період навчання в школі, природно, обмежений.

Задачі, вправи, приклади, та ситуаційні завдання, логічні задачі,  та дидактичні інтелектуальні ігри, які використовуються під час навчання математики в школі дають багато користі. Успішне розв’язання нескладних задач, на які витрачено розумові зусилля, дає відчуття задоволення більшості учнів, незалежно від того, мають вони особливі здібності чи ні.

При цьому відбувається демонстрація оточенню, доведення учням власної тямущості та кмітливості. Головне,  мозок учня навчається працювати ефективніше. Чим більше він розв’яже задач та вправ на уроці математики, тим легше на майбутнє долатиме проблеми на своєму шляху. 

З цією метою мотивуємо, щоб  підвищити зосередженість учня при розв’язуванні вправ у формі бесіди: Тренуйте «мускулатуру», яку використовуєте під час розв’язання задач. У певному розумінні мозок – теж м’язи. І діє він так само, як будь-які м’язи вашого тіла. Якщо їх тренувати, вони стають сильнішими й краще витримують підвищене навантаження. Якщо постійно й наполегливо вправляти «м’язи» власного інтелекту, вони стануть сильнішими, працюватимуть швидше і ефективніше. Проте, якщо ви дозволите «інтелектуальній мускулатурі» байдикувати чи працювати абияк, то за браком достатнього навантаження вона атрофується, тобто ослабне.

Мозок, якому доводиться виконувати багато нудної роботи, врешті-решт стає млявим. Але найшвидше він перетвориться в глевкову кашу, якщо багато часу ви перебуватимете біля телевізора. Пояснюється це майже повною відсутністю на телебаченні програм, що активізують мозок. Ви лише сидите перед екраном, а ваш мозок всотує «електронне сміття», немов каналізаційна труба. Єдине інтелектуальне зусилля, що вимагається, - це вирішити, коли ввімкнути або вимкнути телевізор.

Використання мотивації: «Воєнно-патріотичний напрямок»

Подальше реформування Збройних сил України змушують радикально удосконалювати зміст воєнно-патріотичного виховання  відповідно до сучасних потреб, досягнення сучасної психолого-педагогічної науки передовими технологіями навчання.

Ефективність навчально-виховного процесу залежить від якості особистості, як її здібність бути уважними і зосередженими не тільки на уроках, а й у повсякденному житті.

В ході бесіди, як мотиваційний момент зауважити, що сучасні вимоги бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил, тобто мати розвинену увагу, зосередженість, логічне міркування. Він має бути сильним духом, морально загартованим, фізично підготовленим і здатним долати будь-які труднощі, мати непохитну волю до перемоги. У випадку поранення воїн має вжити заходів щодо само- і взаємодопомоги та продовжувати виконання бойового завдання, а для цього треба мати неабиякі розумові здібності. Солдат завжди має бути готовим до швидкого переходу від одних дій до інших: за наказом командира йти у наступ; переслідувати противника та інше. Солдат завжди повинен чітко знати своє завдання, завдання свого відділення і взводу, діяти самостійно у складі відділення.

Вирішення будь-якого завдання  змушує мозок працювати: обмірковувати отриману інформацію, збирати та класифікувати дані, відкидати зайві, аналізувати, формувати судження та робити висновки.

Тобто, насамперед,  акцентуємо увагу на загальний розвиток інтелекту особистості воєнно службовця.

Використання мотивації: «Історичні відомості нового матеріалу»

Використання історичного матеріалу «гуманізує» і «гуманітаризує» шкільну математику. Відомості з історії математики пожвавлюють уроки, дають можливість більш ґрунтовно і свідомо засвоїти математичні поняття, створюють уявлення про математику, як науку, що постійно розвивається. Виклад історичних відомостей не може бути відірваним від самої математики. Історичні екскурси можна пропонувати учням на різних етапах уроку.

Наприклад, з метою мотивації або підвищення інтересу до вивчення теми. В курсі алгебри 8-го класу вивчається тема «Теорема Вієта». Як зацікавити учнів?  Можна розповісти цікавий момент з життя Франсуа Вієта. За освітою він юрист і служив при дворі французького короля Генріха. Під час війни Франції з Іспанією Вієт знайшов ключ до шифру, який застосували іспанці і засіб стежити за всіма змінами у ньому. Довгий час хід війни змінювався на користь Франції. Коли в Іспанії дізналися, що Вієт розшифрував їхню секретну інформацію, його заочно приговорили да спалення. Врятувало Вієта тільки те, що король не видав його іспанській інквізиції.

Учням корисно буде дізнатися, що в математику Вієт увійшов шляхом самоосвіти і став «батьком символічної алгебри». Саме у працях Вієта алгебра стає наукою про алгебраїчні рівняння, яка ґрунтується на символічних позначеннях. Вієт уперше став позначати буквами не тільки невідомі, а й коефіцієнти рівнянь, що дало змогу вивчати загальні властивості рівнянь та їх коренів.

Нині в Україні немає єдиної програми впровадження інновацій у освітню сферу, але педагогічні колективи самі намагаються впровадити певні інноваційні педагогічні технології, згідно з вимогами часу.

1.               Найвдаліші методи і прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці: створення ігрових ситуацій; нестандартний початок уроку; нестандартний урок; застосування цікавих розвивальних завдань; використання комп’ютера.
2.               Найоптимальніші методи і прийоми мотивації навчальної діяльності: проблемно-пошукові, практичні, інтерактивні, особистісно-орієнтовані методи і прийоми; індивідуальні, групові форми роботи, співпраця вчителя і учнів на уроці; бесіда, змагання, гра та інші.
3.               Під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, враховується: специфіка класу: індивідуальні можливості учнів.

Успіх – головне джерело мотивації учня до навчання. Похвала – це не що інше, як один із видів нагороди, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нового успіху. Оцінка не є одним із способів покарання учнів.

Список використаної літератури

1.               Василенко Н.В. Елементи логіки [Текст] / навч.-метод.посібн.для заг.серед.освіти / Н.В.Василенко. – Вінниця : ВОІПОПП, 2011. – 165 с.
2.               Василенко Н.В. Логіка. 5 – 11 класи [Текст] / навч.-метод.посібн.для заг.серед.освіти / Н.В.Василенко. – Х : Основа, 2011. – 256 с.(Серія «Елементи логіки»
3.               Василенко Н.В. Елементи логіки [Текст] / курс лекцій / Н.В.Василенко. – Вінниця : Едельвейс і К, 2010. – 296 с.- (Гриф МОН України).
4.               Василенко Н.В. Управлінська педагогічна тека: Розвиваємо інтелект [Текст] / Управління школою, №31-33 (367-369) листопад 2012 /
5.               Алексєєв М.О. Особистісно-орієнтоване навчання в школі [Текст] / М.О.Алексєєв. – Ростов н/Д: Фенікс, 2006. – 332 с.
6.               Нещадний М.І. Військова освіта України: історія, теорія, метологія, практика [Текст] / М.І.Нещадний. - [б.д.]
7.               Бевз В.Г. Практикум з історії математики/ навч.посібник для студентів фізико-математичних факультетів пед..університетів. – К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – 312 с.