РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Розвиток  інтелекту на уроках  математики

Як розвивати розум учня, поглиблювати його інтелект – на мій погляд, це одна з найгостріших, не досить опрацьованих проблем шкільного виховання взагалі. Дати знання – це лише одна сторона розумового виховання, і її не можна розглядати без іншої – формування розвитку розумових сил. Розвиток думки й розумових сил – це розвиток образного й логіко-аналітичного елементів мислення, а також вплив на рухливість розумових процесів, усунення уповільнення мислення.

В.О.Сухомлинський.

Інтелект (від лат.intellectus – пізнання, розуміння, розум) – здатність мислення, раціонального пізнання. Вивченням інтелектуальних можливостей людини давно займаються педагоги і психологи. Інтелект є природженим і формується залежно від навчального середовища. Інтелект і креативність (прийняття нестандартних рішень) набувають особливої цінності в нашому столітті загальної швидкісної комп’ютеризації, що потребує розвитку професійної компетентності особистості.

Наразі суспільству особливо потрібні випускники закладів освіти, які здатні нестандартно і швидко  мислити, мати високий інтелект, щоб не лише розв’язувати складні науково-технічні задачі, обслуговувати суперскладні машини і автомати, але й створювати їх.

Інтелект розуміють як здібність до здійснення процесу пізнання й ефективного розв’язання проблем, зокрема під час опанування новою низькою життєвих завдань. Тому рівень інтелекту можна розвивати, як підвищувати, так і знижувати, як коефіцієнт корисної дії інтелекту людини. Інтелект людини визначає справжню і майбутню динаміку еволюційного розвитку людини як зображення її здібностей. Інтелект як здатність зазвичай реалізують за допомогою інших здібностей, таких як: здатність пізнавати, навчатися, мислити логічно, систематизувати інформацію шляхом її аналізування, визначати її застосовність (класифікувати), знаходити в ній зв’язки, закономірності та відмінності, асоціювати її з подібними тощо.

Суттєвими якостями інтелекту особистості є допитливість і глибина розуму, його гнучкість і рухливість, логічність і обґрунтованість.

Допитливість – прагнення різнобічно пізнати те чи інше явище в істотних відносинах. Саме якість розуму лежить в основі активної пізнавальної діяльності.

Глибина розуму полягає у здібності відокремлювати головне від другорядного, необхідне від випадкового.

Гнучкість і рухливість розуму – здатність людини широко використовувати наявний досвід, оперативно досліджувати предмети із їхніми новими зв’язками і відносинами, долати шаблонність мислення.

Логічність мислення характеризують сувора послідовність міркувань, урахування всіх суттєвих сторін досліджуваного об’єкта, всіх можливих його взаємозв’язків.

Коли ми опануємо ефективні способи мислення, то швидше зможемо розв’язувати задачі й витрачати для цього мінімум зусиль. Це твердження справедливе до будь-якого нового, незалежно від того, пов'язаний цей матеріал зі шкільною програмою, іграми, бізнесом. Ваші творчі здібності та уява розкриваються повною мірою, і ви виконаєте справу свого життя із упевненістю й найменшим напруженням сил.

Вирішення будь-якого завдання  змушує мозок працювати: обмірковувати отриману інформацію, збирати та класифікувати дані, відкидати зайві, аналізувати, формувати судження та робити висновки. Тобто навчатися критично мислити.

Науковці зауважують,  щоб навчитися критично мислити, потрібно розвивати основні шість типів здібностей: логічні,  мовленнєві,  математичні, просторового сприйняття, пам'ять, уміння формувати поняття.

Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі здатність особистості аналізувати довкілля, тобто бачити взаємозв’язки між явищами та предметами і системно їх упорядковувати.

Перед вами фігури.

Які ж взаємозв’язки між цими фігурами? Чи можете ви встановити «правило», згідно з яким вони розташовані? Насправді ми щодня несвідомо робимо подібне. Упорядковуємо все, що навколо нас, за розмірами, вагою, забарвленням і силою й за мільйонами інших показників.

З’ясовуємо взаємозв’язки, групуємо їх, класифікуємо предмети й уявлення, упорядковуємо взаємозв’язки, порівнюємо об’єкти між собою й протиставляємо їх одне одному, робимо висновки та виносимо судження, ставимо мету й приймаємо рішення.

Коли акцентуємо увагу на розвиток інтелекту особистості учнів, то говоримо про якість логічного мислення.

Логіка – наука про мислення – є водночас і наукою про мову. Мова для учня є засобом переконання й обґрунтування, виправдання, планування як своєї поведінки так і пояснення, розуміння діяльності інших особистостей. Тому методи, прийоми та вправи направити на розвиток мовленнєвих здібностей учня.

Мовленнєві або вербальні здібності - це просто, чи ви розумієте слова і чи добре усвідомлюєте їхній зміст. Необхідно не тільки розуміти, що означає слово, а й «вловити» той зміст, який воно додає до сконструйованого речення.

Математичні здібності – це вміння розв’язувати цифрові задачі. Продовжити ряд чисел 2,4,6,8, то що можна відповісти? Десять? Дванадцять? (правильна відповідь - 10).

Уявімо, мати попросила купити в крамниці 4 кг картоплі. Виявилося, що кожна картоплина важить 100 г. Отож порахуйте, скільки їх доведеться нести додому. Але в житті нам часто доводиться зустрічатися з подібними завданнями. Наприклад, батько несподівано запропонував половину вартості нового плеєра, якщо ви допоможете йому пофарбувати гараж із розрахунку вартості робіт по 3 гривні за годину. Скільки годин свого вільного часу доведеться провести з пензлем у руках, щоб заробити грошей на бажану річ, що продається за 174 гривні? Ця задача набула конкретного й важливого змісту для вас.

Просторове сприйняття  означає вміння учнів розрізняти предмети за формою та розміром і співвідносити їх. Скільки місця на автостраді займає автомобіль, яким ви керуєте? Чи зумієте ви знайти рішення запропонованої просторової аналогії?

Чи вмієте ви в уяві оперувати формами? Чи можете подумки намалювати блакитного слона з трьома хоботами і в рожевому купальнику? Або уявіть, що маєте змогу змоделювати крій сорочки за власним смаком. Що ви запропонуєте?

Пам’ять – це  одна із функцій розумової діяльності, яка зберігає, накопичує, відтворює інформацію. Дослідження підтверджують, що більшість талановитих дітей мають виняткову пам’ять, яка є  підґрунтям їхньої обдарованості. Обдаровані учні повинні навчитися правильно міркувати, їхній величезний розумовий потенціал, надзвичайна пам'ять і вміння оперувати словами символами будуть змарнованими, якщо вони не працюватимуть над удосконаленням власного інтелекту, не навчаться використовувати мозок на всю потужність.

Гнучкість мислення полягає в тому, чи легко ви формуєте нові поняття? Чи вважаєте себе творчою людиною? Наприклад, олівець використовують для написання та малювання. А як ще його можна застосовувати? Як кинджал? Як велику зубочистку? Додатковий засіб для набирання телефонного номера? Чи якось по-іншому?

Спробуємо продовжити цей ряд: олівець можна використати замість свердла; як паличку для морозива; як стрілу для маленького лука або як учительську указку; можна закласти за вухо, аби виглядати не таким вразливим. Цей перелік можна продовжити нескінченно: усе залежить тільки від здатності вашого мозку вигадувати все нові й нові ідеї.

Вчені вважають, що тільки взаємодія вищеназваних здібностей дає можливість чітко, продуктивно й творчо мислити. І чим більше ці здібності розвинені, тим краще працюватиме мозок у цілому.

Окрім того, що розвиток вищеназваних здібностей  обов’язково допоможе підвищити власне IQ (від англ. intellectual  quotient, коефіцієнт інтелектуальності – показник розумового розвитку, рівня наявних знань і обізнаності, який установлюють на підставі різних  тестових методик),  але справжня їхня цінність полягає в тому, що вони полегшують розв’язання реальних життєвих проблем, які висуватиме перед вами майбутнє.

Який навчальний заклад обрати та який профіль у ньому? Як краще організувати та використовувати шкільний час, щоб отримати якомога більше знань і спілкуватися з друзями? Як навчити учнів прагнути отримувати знання та вміння у профільній школі і як можна реалізувати інші цілі у своєму житті? Як удосконалити певний виріб чи конкретну програму? Як найкраще виконати своє призначення в житті? На всі питання мають дати відповіді , ось чому важливо дбати про власний розвиток інтелекту засобами логічного мислення.

Задачі, вправи, приклади, та ситуаційні завдання, логічні задачі,  та дидактичні інтелектуальні ігри, які використовуються під час навчання математики в школі дають багато користі.

Під час розв’язання різних видів вправ відбувається інтелектуальний розвиток і чим більше  вчитель запропонує розв’язати учням. Тим вони стають сильнішими розумово та краще витримують підвищене розумове навантаження, а тому зможуть приймати рішення швидше і ефективніше.

Успішне розв’язання нескладних задач, на які витрачено розумові зусилля, дає відчуття задоволення більшості учнів, незалежно від того, мають вони особливі здібності чи ні.  При цьому відбувається демонстрація учням та оточуючим, доведення їх власної тямущості та кмітливості. Головне, мозок особистості навчається працювати ефективніше. Чим більше учні розв’яжуть  задач та вправ на уроці математики, тим легше на майбутнє долатимуть проблеми на своєму шляху.

Навчання математики в школі сприяє становленню моральних якостей особистості: наполегливості, цілеспрямованості, творчої активності й самостійності, відповідальності й старанності, дисципліни й критичності мислення, здібності аргументовано відстоювати свої погляди й переконання. Вивчення математики, як науки потребує від учнів розумових і вольових зусиль, концентрації уваги, активності й систематичності, розвинутої уяви.

Активне використання задач сприяє розвитку творчих здібностей учнів на всіх етапах навчального процесу. Рід час навчального процесу формуються вміння й навички розумової праці: планування своєї роботи, пошук раціональних шляхів її виконання, критична оцінка результатів. У процесі навчання учні можуть і повинні навчитися висловлювати свої думки ясно, вичерпно і лаконічно, здобути навичок чіткого, охайного і грамотного виконання записів.

Розвиток інтелекту на уроках математики вносить свій вклад в естетичне виховання учнів: сприйняття краси та витонченості математичних суджень; чіткого вичерпного, лаконічного висловлювання думок; упевненості в судженнях, формування вмінь абстрагуватися від конкретного змісту й зосереджуватися на структурі своєї думки, розвитку інтуїції. Учні, які оволоділи знаннями  та навичками логічного мислення, завжди зможуть зрозуміло висловлювати свої думки, виключаючи  будь-яку розпливчастість у діловій розмові, неоднозначність у складанні ділових паперів, безсистемність обробці інформації. Вони швидко зможуть знайти раціональне зерно навіть у чужій суперечливій мові, знайдуть найкоротший і правильний шлях виправлення помилок.

Освітні й виховні задачі навчання логіки повинні вирішуватися комплексно, у взаємозв’язку, з урахуванням  вікових особливостей учнів, специфіки логіки як науки та навчального предмету.

Критерієм успішної роботи вчителя повинна служити якість логічного підготовки, виконання поставлених освітніх і виховних задач, а не формальне використання якогось методу, прийому, форму або засобу навчання.

Список використаної літератури

1. Василенко Н.В. Елементи логіки [Текст] / навч.-метод.посібн.для заг.серед.освіти / Н.В.Василенко. – Вінниця : ВОІПОПП, 2011. – 165 с.
2. Василенко Н.В. Логіка. 5 – 11 класи [Текст] / навч.-метод.посібн.для заг.серед.освіти / Н.В.Василенко. – Х : Основа, 2011. – 256 с.(Серія «Елементи логіки»)
3. Василенко Н.В. Елементи логіки [Текст] / курс лекцій / Н.В.Василенко. – Вінниця : Едельвейс і К, 2010. – 296 с.- (Гриф МОН України).
4. Василенко Н.В. Управлінська педагогічна тека: Розвиваємо інтелект [Текст] / Управління школою, №31-33 (367-369) листопад 2012 /