«ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ КЛІЄНТІВ З ВАДАМИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ КЛІЄНТІВ З ВАДАМИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Чемісова Т.С.

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3

Розділ І Особливості консультування клієнтів з вадами………………..4

1. Консультування при переживанні провини………………………….4
2. Особливості клієнтів, які плачуть…………………………………….4
3. Консультування істеричних та обсесивних особистостей………….5

Розділ ІІ Консультування при тяжких психічних розладах…………...7

2.1 Консультування при параноїдальних розладах…………………....7

2.2 Шизоїдні та асоціальні особистості та їх консультування…………8

2.3 Консультуання при алкоголізмі та при сексуальних проблемах…9

Висновки……………………………………………………………………12

Список літературних джерел……………………………………………..13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Консультація – дуже відповідальний вид психологічної допомоги. Психолог мусить працювати, не знаючи до­кладно ні обставин життя клієнта, ні справжньої його мотивації стосовно тих чи інших дій, ні значення цих дій для нього та його оточення.

Метою написання даного реферату є вивчення особливостей консультування клієнтів з вадами саморегуляції. До таких клієнтів належать: люди, які переживають провину, плачуть, особистості істеричні, обсесивні, асоціальні та шизоїдні. Консультант враховує психологічні особливості, стан, вік та стать клієнта при таких вадах. Робота з такими клієнтами не така легка, як спочатку здається. Тільки досвідчений психолог може вирішити такі питання.

При роботі з такими клієнтами консультант повинен допомогти клієн­ту висловити бажання, від котрих той захищається. По-друге, сам консультант повинен бути людиною, придатною до експе­риментування, щоб клієнт міг потренуватись в зав’язуванні вільних від субординацій стосунків.

Існують, звичайно, ситуації, у яких обговорювати проблеми з клієнтом не варто. Такими, зокрема, є випадки, коли клієнт приходить на консультацію, переживаючи горе або серйозну особисту втрату, наприклад, пов’язану зі смертю ко­гось із близьких.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І Особливості консультування клієнтів з вадами

Практично всім людям знайомі такі природні переживання лю­дини, як тривога, самотність, свобода й відповідальність. Воно виникає при порушенні індивідом значимих для нього норм мо­ралі. Одночасно це і почуття невиконаного обов’язку.

1.1 Консультування при переживанні провини

Розрізняють справжню, невротичну і екзистенціальну провини. Справжня провина виникає в результаті усвідомлення провин. У такому випадку можлива й необхідна заслужена розплата. Невротична провина виникає у результаті усвідомлення про­винностей чи порушення заборон. Для невротичного почуття провини характерні перебільшення й нещирість.

Однією з найважливіших причин виникнення невротичної про­вини є страх осуду, боязнь бути «демаскованим». Страх відме­жовує велику різницю між «фасадом» збудженнями.

У такого індивідуума почуття провини й тривоги виникає одразу, як лише звертається увага на його вимоги до оточуючих. Ці почуття надають невротичній особистості упевненості, що вона не буде осудженою, тим самим маскується дійсна проблема.

Важлива функція невротичного почуття провини полягає в тому, що вона зменшує небезпеку звинувачення зі сторони інших, інколи безпечніше наперед узяти вину на себе.

Екзистенційна вина (недостатня самореалізація; обмеження зв’язків із близькими людьми; утрата зв’язку з Абсолютом) є позитивною силою в житті людини.

Екзистенційної вини неможливо уникнути, тому важливо її усвідомити Вона допомагає виховувати людяність і співчуття в стосунках з іншими, спонукати творчо реалізувати свої можливості.

1.2 Особливості консультування клієнтів, які плачуть

Сльози, як правило, заважають спілкуванню. Не є винятком і консультативні зустрічі. Немало клієнтів особливо жінок, хвилюються. розповідаючи про невирішені складності свого життя, траге­дії і не можуть говорити без сліз. Сльози є спогадами про складні ситуації й повернення до них.

Більшість людей, особливо жінки, плачуть від злості. Тут заспокоюванням нічого не допоможе. Тим, хто плаче від злості, просто-напросто треба дозволити виразити свої почуття. Інколи плачуть у стані фрустрації, а інколи від радості.

Інколи консультант почуває себе винуватим через сльози клієнта, вважає, що довів його до сліз, боїться бути звинуваченим у нечутливості, інакше кажучи, здатний брати на себе відповідальність за сльози.

Не слід також старатись надто співпереживати плачу, подібно до матері, якій дуже хочеться втішити плачучу дитину. Таке бажання, як правило, має певний еротичний відтінок; не даремно сльози часто служать засобом маніпуляції у міжособистісних, особливо в інтимних ситуаціях.

1.3 Консультування істеричних та обсесивних особистостей

Істерики, намагаючись бути привабливими, задіюють безкінечно багато енергії й уявляють себе в найдраматичнішому світлі. Завдяки цьому вони стають цікавішими ніж інші клієнтами.

Консультанти-початківці бесіду з істеричною особою вважають найлегшою, а досвідчені спеціалісти – найважчою. Істерична особистість виявляється дуже цікавою й привабливою лише на перший погляд. На початкуючого консультанта, як правило, мають вплив її швидкість, манера мови, внутрішнє тепло. Робота з такими клієнтами не така легка, як спочатку здається. Проте істерики не такі вже емоційно багаті особистості, а їх наміри у ставленні консультування, на жаль, не однозначні.

Істеричні клієнти в консультуванні намагаються скористатись своїми привабливими якостями, особливо з консультантом протилежної статі. Істерична особистість насправді усвідомлює дії своєї поведінки, тому оточуючі часто почувають себе обдуреними.

Між іншим, це традиційний стереотип поведінки істеричної особистості в житті. Така постійна відмова взяти на себе відповідальність за провокуючий флірт виключає нормальні стосунки з особами протилежної статі. Істерична особистість лише справляє враження теплоти й легкості у спілкуванні. У дійсності вона постійно відчуває проблеми в справжній любові й інтимних звичках.

Символічне задоволення потреб більш прийнятне, тому що мало зачіпає конфлікти, що приховані у підсвідомості. В істериків часто дійсність пере­плутана з фантазією; вони вірять у свої вигадки.

Консультування обсесивних особистостей

Обсесія – це постійне повторення небажаної нав’язливої думки, від якої неможливо позбутися зусиллями волі. Компульсія – це нав’язливе спонукання виконувати яку-небудь дію чи серію дій.  У деяких діагностичних системах вирізняють обсесивно-компульсивний невроз. Розрізняють 3 основні прояви даного неврозу:

1.                   Нав’язливість, не пов’язана ні з якими раціональними потреба.
2.                   Нав’язливі думки через їх чужість зумовлюють дискомфорт або соматичні порушення.
3.                   Індивід розуміє патологічність нав’язливих думок і вчинків, проте не може їм протестувати.

Типові особливості стилю обсесивно-компульсивної особистості називають людину з обсесивними або компульсивними рисами:

а) когнітивна ригідність – основа погляду на життя негнучкими, формами, соціальними настановами, або явно догматичний стиль мислення;

б) прихильність до напруженої активної діяльності без розслаблення й відпочинку;

в) невпевненість у прийнятих рішеннях, відкладання рішень через боязнь помилитись;

г) постійна стурбованість, що без неї робота не може бути викона­на належним чином;

д) викривлення дійсності, що проявляється в надмірній стурбованості з приводу непередбачуваних подій, на прикладі можливої хвороби.

Обсесивна особистість щосили намагається не говорити про свої емоційні проблеми. Вона докладає надзвичайні зусилля, щоб приховати емоційні проблеми, але таким чином лише демонструє їх. Клієнт постійно старається контролювати консультативну бесіду, щоб уникнути емоційного контакту з консультантом. Тому бесіда стає хвилеподібною – як лише консультант намагається проникнути до глибини, клієнт намагається викрутитися й звести його наміри нанівець.

При роботі з обсесивними клієнтами у консультанта подвійне завдання (Storr, 1980).

По-перше, він повинен допомогти клієнту висловити бажання, від котрих той захищається. По-друге, сам консультант повинен бути людиною, придатною до експериментування, щоб клієнт міг потренуватись в зав’язуванні вільних від субординацій стосунків.

Розділ ІІ Консультування при тяжких психічних розладах

Психологічне консультування при психічних розладах являє собою тактовне втручання у процеси психічного і особистісного розвитку людини з метою виправлення відхилень у цих процесах і часто справляє вплив не лише на особистість, а й на її оточення. До тяжких психічних розладів належать такі: параноїдальні, шизоїдні, асоціативні. А також розлади при алкоголізмі та при сексуальних проблемах.

2.1 Консультування при параноїдальних розладах

Характерна для параноїдальної особистості схильність до підозріливості й егоцентрнчності характеризують основні параноїдальиі синдроми – манію переслідування й манію величності, що зумовлює нездатність до встановлення зв’язків з іншими людьми і соціальну відстороненість, а також відображає дифузність особистості ідентичності, коли людині важко відрізнити, що належить до власної особистості.

Манія величності виявляється в приписуванні собі талантів і здібностей, попередньо не помічених. Параноїки такого типу, як правило, грають роль винахідників, роботи яких покликані вирішувати глобальні проблеми світу.

Недосвідчений консультант може почати дискутувати або сперечатись з параноїком із приводу обгрунтованості його маній, намагаючись використати логічні аргументи. Дискусія недоцільна, оскільки для параноїдального клієнта недоступна мова логіки. У спілкуванні він користується параноїдальними метафорами. Значно важливішим є сам факт існування манії й впевненість клієнта у своїй правоті.

2.2 Шизоїдні та асоціальні особистості та їх консультування

Шизоїдна особистість є однією з найскладніших у роботі консультанта чи психолога, а найгірший її прояв – шизофренія. Уперше термін «шизофренія» як назву хвороби людини використав відомий психіатр Euden Bleulerb(1911р), який окреслив контури шизоїдної особистості за основними симптомами шизофренії. Найважливіші з них він описав відомою формулою «чотирьох А»

1.                   Афективність. У хворого шизофренією порушується емоційна сфера, його емоційне життя стає дуже бідним. Почасти емоційні реакції, неадекватні (наприклад, сміх у розповіді про смерть близької людини), тобто емоційне переживання не відповідає змісту думок.
2.                   Асоціативність. Шизофренікам властива втрата логічної послідовності думок. На основі асоціацій, які вільно виникають, у них перестрибування від однієї думки до іншої. Спосіб мислення здасться дивним і хаотичним, відповіді на запитання абсолютно неадекватні.
3.                   Амбівалентність. Хоч більшість людей відчувають у них чи інших ситуаціях, шизоїдна особистість амбівалентна майже у всьому.
4.                   Аутизм – мислення шизоїда надто суб’єктивне й егоцентричне. Він здасться заглибленим у мрії й фантазії, які поступово підмінюють реальність. Почасти словам надається особливий зміст, і консультанту важко зрозуміти, про що говорить клієнт.

Шизоїдні клієнти бояться близькості, інтимності, тому що реакції інших людей викликають у них амбівалентні почуття. Від близькості вони захищаються, уникаючи будь-яких емоційних проявів у міжособистісних стосунках.

Консультант повинен пам’ятати, що в консультуванні шизоїдний клієнт веде себе, як і в інших життєвих ситуаціях, наприклад, у сім’ї. Ці клієнти часто стараються, щоб люди, які їх оточують, відчували себе винними.

Консультування асоціативних особистостей

Асоціальність – один із найскладніших і важкопрогнозованих особистісних розладів, що проявляються порушенням поведінки. Соціопати погано соціалізовані, вони живуть в ім’я задоволення своїх інстинктивних потреб, не звертаючи уваги на норми моралі, вимоги суспільства, тому схильні постійно порушувати правила й закони співіснування, не зважаючи на можливі покарання. Асоціальна особистість нетерпляча, зорієнтована на моментальне задоволення, керується безпосередніми потребами і не в змозі терпіти затримку в задоволенні потреб.

Вона може вкрасти тому, що в даний момент не має при собі грошей чи просто не хоче займати себе отриманням бажаного законним чином. Від асоціальних дій не утримує і загроза кари.

Ознаки асоціальної поведінки можуть проявитись задовго до юнацтва, проте саме в юності асоціальність особливо помітна і проявляється в агресивності, безладній сексуальній поведінці і механічному погляді на секс, у схильності до вживання алкоголю й наркотиків.

Працюючи з асоціальними клієнтами, консультанту важко в будь-який момент ідентифікувати свої почуття і покладатися на них, тому що це єдиний спосіб уникнути маніпуляцій з боку клієнта і виконувати роботу, не звертаючи уваги на великі труднощі.

2.3 Консультуання при алкоголізмі та при сексуальних проблемах Алкоголізм  –  це одна з найважливіших соціальних проблем сучасності, одна з найскладніших медичних проблем і, зрештою, одна з найскладніших проблем психологічної допомоги.

Як правило, фахівці відрізняють соціальні, біологічні і психологічні причини алкоголізму. Біологічні причини вбачають в особливостях метаболізму індивіда – деякі люди дуже чутливі до алкоголю. Інші навпаки, вирізняються підвищеною толерантністю, вживають надмірні дози спиртних напоїв і не стають алкоголіками.

Психологічні причини алкоголізму вбачають у спробах індивіда вирішити проблеми з допомогою найдоступнішого засобу  –  алкоголю.   Оскільки спиртні напої дійсно допомагають тимчасово зменшити емоційну напругу, вживання алкоголю може стати звичним засобом зняття стресів.

Консультант повинен бути люб’язним із клієнтом, проте не м’якосердим, оскільки легко можна стати жертвою маніпуляцій клієнта, бо алкоголіки відзначаються умінням викликати співчуття, залучити на свою сторону і таким чином утримувати консультанта на безпечній відстані.

У роботі з алкоголіками консультант повинен врахувати дві важливі речі. По-перше, слід відмовитись від професійної зарозумілості, тоб­то не думати про свою силу й владу над клієнтом і не жадати їх безкінечної вдячності, перестати гордитися своїми успіхами. По-друге, слід ясніше усвідомити схильність алкоголіків підтримувати і ще більш роздмухувати «авторитет» консультанта, щоб потім «підірвати» його.

Працюючи з алкоголіком, консультант повинен враховувати деякі принципи, а саме:

 По-перше, консультування повинно відбуватись тоді, коли клієнт не зловживає алкоголем.

По-друге, контакт із клієнтом-алкоголіком дещо амбівалентний, оскільки залежність від консультанта часто підміняється ворожим, маніпулятивним ставленням до нього.

По-третє, консультант зобов’язаний розібратись у своїх реакціях контрперенесення стосовно клієнта. При роботі з алкоголіка­ми виникає почуття безнадійності, оскільки здається, що затрачені зусилля даремні.

Найкращих результатів у допомозі алкоголікам досяг поширений у всьому світі рух «Анонімні алкоголіки» (АА), що спирається на програму 12 кроків. Програма «АА» стосується самої серцевини проблем алкоголіка  –  страху перед собою.

Консультування при сексуальних проблемах

Основна причина сексуальних проблем прихована в психічній напрузі, тривожності, внутрішніх конфліктах, оскільки сексуальна сфера людини особливо чутлива до емоційних стресів.

Мета сексуальної поведінки, згідно з нашими культурними нормами, є осмислення любовних стосунків, що доставляють насолоду і глибоке розуміння іншої людини. Нормальна сексуальність охоплює широкий спектр статевої поведінки. Інколи навіть важко виявити точну межу між нормальною й ненормальною сексуальністю.

Найбільш поширений розлад у чоловіків – імпотенція чи статеве безсилля, яке проявляється в неможливості досягнути повної ерекції під час статевого акту. Під сексуальними відхиленнями розуміють соціально неприй­нятні форми сексуальної поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Кожен консультант у своїй практиці працював з клієнтами із вадами саморегуляції. Аналіз глибинних засад психіки призводить до розуміння причин патогенних переживань і поведінки й у такий спосіб сприяє вирішенню особистісних проблем.

Психолог-консультант повинен враховувати про кожен вид консультування клієнтів з вадами саморегуляції. Асоціальна особистість дивиться на інших людей, як на джерело небезпеки чи насолоди, не звертаючи уваги на їх безпеку, задоволення, зручності. Працюючи з асоціальними клієнтами, консультанту важко в будь-який момент ідентифікувати свої почуття і покладатися на них.

Особливості шизоїдної особистості ускладнюють встановлення й підтримування з нею контакту. Консультант часто відчуває, що у шизоїдів відрізняється «довжина хвиль».

Особливість істеричної поведінки зустрічається в консультуванні – уявлення себе в ролі безсильної й залежної істоти, яка жадає турботи й уваги з боку сильної фігури. Консультант у таких випадках намагається перетворити себе в замінника батька.

Всі ці вищенаведені характеристики говорять про те, що до кожного клієнта з вадами саморегуляції необхідний свій підхід і досить великий досвід.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.   Автономова Н. С. Рассудок, разум, рациональность. – М.: «На­ука». 1988. –  288 с.
2.   Бендлер P. и др. Семейная психотерапия. – Воронеж, НПЩ «Мойэк». –1993. 128 с.
3.   Мамардашвили М. Классический и неклассический идеалы рациональности. – Тбилиси: «Мецниереба», 1984. – 81 с.
4.   Фрейд. 3. Психология бессознательного. Сб. произведений. / Сост., ред. М. Г. Ярошевской. – М.: «Просвещение», – 1989. – 448 с.
5.    Фрейд. 3. Введение в психоанализ. Лекции. – М.: Наука., 1991. – 456 с.
6.   Фрейд.З. Толкование сновидений. – Киев: Здоров'я, 1991. – 384с.
7.   Фромм Е. Психоанализ и этика. –М.: Республика, 1994, – 415с.
8.   Фромм Е. Душа человека. – И.: Республика, 1992. – 430 с. Зейгарник Б. В. Теория личности в зарубежной психологии. – Изд. МГУ. –1992. – 128 с.